Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр.

Стаття розглядає форми проведення дозвілля та відзначення свят у відділах УПА й підпіллі ОУН на теренах Закерзоння в 1943—1947 рр. Показано, що в повстанців був невеликий вибір того, як проводити свій вільний час, однак, усе одно, це давало змогу згадати про мирні часи та відпочити. З’ясовано, що в...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Прокопов, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2017
Назва видання:	Український визвольний рух
Теми:	Період збройної боротьби ОУН і УПА
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181899
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. / В. Прокопов // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 259-271. — Бібліогр.: 64 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181899
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1818992021-12-05T01:27:50Z Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. Прокопов, В. Період збройної боротьби ОУН і УПА Стаття розглядає форми проведення дозвілля та відзначення свят у відділах УПА й підпіллі ОУН на теренах Закерзоння в 1943—1947 рр. Показано, що в повстанців був невеликий вибір того, як проводити свій вільний час, однак, усе одно, це давало змогу згадати про мирні часи та відпочити. З’ясовано, що в ОУН і УПА найбільше відзначали релігійні та патріотичні свята — важливі суто для оунівської спільноти. Показано, що упівські свята відігравали ідеологічно-пропагандистську та компенсаторну функції. The article examines forms of leisure activities and holidays celebrations in UPA units and OUN underground in Trans-Curzonia 1943—1947. It is demonstrated, that insurgents had a narrow choice of how to spend their free time, although this still gave opportunities to recall peace time and rest. It is found out, that most of all religious and patriotic (significant only for OUN community) holidays were celebrated in OUN and UPA. It is shown, that insurgent holidays played ideological and propagandist as well as compensatory functions. 2017 Article Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. / В. Прокопов // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 259-271. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181899 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Період збройної боротьби ОУН і УПА Період збройної боротьби ОУН і УПА
spellingShingle	Період збройної боротьби ОУН і УПА Період збройної боротьби ОУН і УПА Прокопов, В. Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. Український визвольний рух
description	Стаття розглядає форми проведення дозвілля та відзначення свят у відділах УПА й підпіллі ОУН на теренах Закерзоння в 1943—1947 рр. Показано, що в повстанців був невеликий вибір того, як проводити свій вільний час, однак, усе одно, це давало змогу згадати про мирні часи та відпочити. З’ясовано, що в ОУН і УПА найбільше відзначали релігійні та патріотичні свята — важливі суто для оунівської спільноти. Показано, що упівські свята відігравали ідеологічно-пропагандистську та компенсаторну функції.
format	Article
author	Прокопов, В.
author_facet	Прокопов, В.
author_sort	Прокопов, В.
title	Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр.
title_short	Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр.
title_full	Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр.
title_fullStr	Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр.
title_full_unstemmed	Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр.
title_sort	дозвілля і свята вояків упа та оун на закерзонні 1943—1947 рр.
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Період збройної боротьби ОУН і УПА
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181899
citation_txt	Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. / В. Прокопов // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 259-271. — Бібліогр.: 64 назв. — укр.
series	Український визвольний рух
work_keys_str_mv	AT prokopovv dozvíllâísvâtavoâkívupataounnazakerzonní19431947rr
first_indexed	2025-07-15T23:39:47Z
last_indexed	2025-07-15T23:39:47Z
_version_	1837758195694567424
fulltext	259 Вадим Прокопов Аспірант Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Стаття розглядає форми проведення дозвілля та відзначення свят у відділах УПА й підпіллі ОУН на теренах Закерзоння в 1943—1947 рр. Показано, що в повстанців був невеликий вибір того, як проводити свій вільний час, однак, усе одно, це давало змогу згадати про мирні часи та відпочити. З’ясовано, що в ОУН і УПА найбільше відзначали релігійні та патріотичні свята — важливі суто для оунівської спільноти. Показано, що упівські свята відігравали ідео логічнопропагандистську та компенсаторну функції. Ключові слова: ОУН, УПА, Закерзоння, свята, дозвілля, відпочинок, Великдень. Vadym Prokopov Leisure and Holidays of UPA and OUN Fighters in TransCurzonia 1943—1947 The article examines forms of leisure activities and holidays celebrations in UPA units and OUN underground in TransCurzonia 1943—1947. It is demonstrated, that insurgents had a narrow choice of how to spend their free time, although this still gave opportunities to recall peace time and rest. It is found out, that most of all religious and patriotic (significant only for OUN community) holidays were celebrated in OUN and UPA. It is shown, that insurgent holidays played ideological and propagandist as well as compensatory functions. Key words: OUN, UPA, TransCurzonia, holidays, leisure, rest, Easter. 260 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА ДОЗВІЛЛЯ І СВЯТА ВОЯКІВ УПА ТА ОУН НА ЗАКЕРЗОННІ 1943—1947 рр. У сучасній історичній науці стає все більш популярною істо- рія повсякдення — вивчення різноманітних граней життя людей та суспільств минулих епох. Збагатити цей напрям можуть між- дисциплінарні підходи, один з яких — історична антропологія. Історики українського визвольного руху, наразі, лише почина- ють впровадження цього дослідницького методу у своїй тематиці. У нашій розвідці ми спробуємо розглянути питання дозвілля та свят у повстанському побуті та повсякденні. Описуючи зовнішній бік святкувань, ми намагатимемося відтворити внутрішнє став- лення та переживання подій самими повстанцями та підпільни- ками. Історіографія визвольного руху на Закерзонні доволі розлога1. Однак праць, які описують саме повсякденні аспекти боротьби, на жаль, мало. У нарисі про УПА на Закерзонні М. Іваника є стаття про «повстанські будні», де подана коротка інформація про свята, повстанський спосіб життя2. У статті О. Пагірі на основі усних дже- рел стисло описані варіанти проведення дозвілля бійцями УПА, в тому числі й на Закерзонні3. В науково-популярних енциклопедич- них виданнях про УПА висвітлено особливості свят, харчування в УПА4. 1 В’ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини. — Торонто; Л.: «Лiтопис УПА», Бібліотека, Т. 2, 2001; В’ятрович В. Український визвольний рух на Закерзонні в 1944-1947 роках // Український визвольний рух. — Л., 2008. — Зб. 12. — С. 181—196.; Киричук Ю. Український національний рух 40-50 років ХХ століття: ідеологія і практика. — Л., 2003. — С. 254—266.; Мороз В. Перемиська Воєнна округа УПА «Сян» (1944 р.) // Український визвольний рух. — Л., 2012. — Зб. 17. — С. 259—335.; Мотика Г. Від Волинської різанини до операції «Вісла» поль- сько-український конфлікт 1943—1947 рр. — К., 2013; Русначенко А. Народ збу- рений. Національно-визвольний рух в Україні й національні Рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940—50 х рр. — К., 2002. — С. 179—207. 2 Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в рр. 1944—1947: Документи та матеріали / Упор. М. Іваник, М. Бохно. — Л., 2012. — С. 404—448 3 Пагіря О. Повсякденне життя вояків УПА крізь призму усної історії // Вісник Київського Національного університету ім. Т. Шевченка. — 2012. — Вип. 111. — С. 41—43. 4 Музичук С., Марчук І. Українська Повстанча Армія. — Рівне, 2006; Українська повстанська армія. Історія нескорених. — Л., 2007 261 № 22Вадим Прокопов Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. Також корисними є науково-популярні статті, в яких показані різні сторони повсякденного життя УПА та ОУН. О. Пагіря описує різні аспекти повстанського побуту і дозвілля5. Широке коло прак- тик дозвілля та свят продемонстровані у статті М. Гавришко6. Джерельна база. У першу чергу нас будуть цікавити джерела особистого походження, бо при вивченні повсякдення основним об’єктом є людина та її сприйняття дійсності. Через мемуарні дже- рела, усні спогади, щоденники можна реконструювати дозвілля та свята у житті комбатантів УПА на Закерзонні. Наративи будуть доповнені документальними джерелами, в яких зафіксовані орга- нізаційні та комунікативні аспекти життєдіяльності українських комбатантів. Дозвілля повстанці УПА та підпільники ОУН на Закерзонні проводили, як і всі люди в екстремальних умовах — намагались відволіктись від суворої дійсності, що їх оточувала. Дозвілля за- звичай вважають за вид діяльності, направлений на задоволення фізичних, соціальних та духовних потреб у вільний час через роз- ваги та відпочинок. Згідно з етимологічним словником, української мови слово «дозвілля» походить від слів «дозволити» = «схвалити» або «волі- ти» = «захотіти», «вибрати», «мати волю до чогось»7. Відповідно, у цій статті ми висвітимо лише ті приклади дозвілля, які повстанці на Закерзонні могли собі дозволити у відведений (схвалений) ке- рівництвом час. Інші випадки відпочинку та вільного проведення часу можна зарахувати до несанкціонованого дозвілля, тобто — порушення дисципліни у військовий час. Для прикладу, у своїй статті про дозвілля бійців УПА М. Гавришко зводить ці два ва- ріанти дозвілля в один, що — на нашу думку — не є коректним8. 5 Пагіря О. Життя по-повстанськи. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://tyzhden.ua/History/62083 6 Гавришко М. На сон давали не більше восьми годин на добу. [Електронний ре- сурс] — Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/history-journal/_na-son-davali- ne-bilshe-vosmi-godin-na-dobu/686834 7 Етимологічний словник української мови: В 7 т. / гол. ред О. С. Мельничук. — К., 1985. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — С. 102—103 8 Гавришко М. На сон давали не більше восьми годин на добу. [Електронний ре- сурс] — Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/history-journal/_na-son-davali- ne-bilshe-vosmi-godin-na-dobu/686834 262 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА Повстанці та підпільники ОУН і УПА на Закерзонні найчасті- ше користались дозвіллям у період постоїв та зимувань. Під час квартирування в селах вечорами вояки УПА співали повстанських пісень. За спогадами бійців у таких випадках грали музики, мо- лодь танцювала, стрільці разом з місцевими дівчатами розмов- ляли та жартували і також долучались до танців9. Підпільниця М. Савчин згадувала, що «пісня була улюбленою розривкою для повстанців… вона змінювалась, залежно від обставин, але ніколи нас не покидала»10. В сотнях УПА Перемиського куреня був влас- ний стрілецький хор, який виконував пісні на свята та урочистості. Диригентами були лікар ‘Шувар’, ройовий ‘Лоза’, а часом сам со- тенний М. Дуда-‘Громенко’11. Свої хори були й в інших сотнях УПА на Закерзонні12. Вояки підвідділу «Вовки», рейдуючи Підляшшям, квартирували у польських селах, де «разом з поляками забавля- лися весело танцями і іншими товариськими грами»13. Піснями за- вершували різні урочистості — військові присяги, свята14. Під час зимового постою в лісі 1945—1946 рр. при лемківській сотні ‘Дідика’ була організована бібліотека, кожен міг позичити книжку для читання15. Відомо також, що у цей час невеликі бі- бліотеки існували у відділах «Ударники-4» (‘Бурлака’) та «Удар- ники-5» (‘Громенко’)16. Підпільники позичали книжки у місцевих селян для читання — в основному українську літературу17. Взимку у криївках, коли було вдосталь часу, так само читали книжки, грали в карти та розмовляли18. 9 Йовик І. Нескорена армія. — К., 1995. — C. 80; Літопис Української Повстанської Армії. — Торонто; Л., 1999. — Т. 29: Гарасимів І. (“Палій”) З юнацьких — мрій в ряди УПА. — C. 153 10 Літопис Української повстанської армії. — Торонто; Л., 1995. — Т. 28: Савчин М. Тисяча доріг. (Спогади). — С. 168. 11 Борець Ю. УПА у вирі боротьби. — Накладом автора. 2004. — С. 101, 111—112, 120 12 Літопис Української Повстанської Армії. — Торонто; Л., — 2000. — Т. 30: Стебельський С. (“Хрін”), Конопадський О. (“Островерх”) Крізь сміх заліза. — С. 252 13 Літопис УПА. — Т. 39… — С. 134 14 Літопис УПА. — Т. 40…. — С. 640 15 Літопис УПА. — Т. 29… — С. 158 16 Літопис УПА. — Т. 33… — С. 246 17 Літопис УПА. — Т. 37… — С. 116, 203—204 18 Літопис УПА. — Т. 37… — С. 235; Кордан А. Один набій з набійниці. Спомини вояка УПА з куреня «Залізняка» / ред. М. Дубас. — Торонто; Л., 2006. — С. 140 263 № 22Вадим Прокопов Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. Боєць сотні ‘Біса’ Євстахій Кметь до дозвільних занять по- встанців відносив: співи, читання книжок і підпільних часописів, гімнастичні вправи, риболовство, оповідання історій, споминів та анекдотів, різні ігри та забави. Шахи і доміно були загальним за- хопленням, з шахів постійно проводились турніри, а деякі умільці грали навіть «всліпу»19. Цікавим було ставлення до карт, їх: «…у сотні не дуже-то визнавали. Командир забороняв, а як вони десь і показувались, то по якомусь часі їх нищено»20. І. Кордан запам’ятав, що під час лісових постоїв у сотні ‘Ба- лая’ були спортивні змагання. В сотні ‘Громенка’, за свідченнями Ю. Борця, старшини одного разу влаштували кінські перегони на великій галявині. Тоді, влітку 1945 р., на Закерзонні панував від- носний спокій, і повстанці могли відпочити21. Хоча навіть в умо- вах великих облав та бойових дій операції «Вісла» повстанці на- магались відволіктись. 22 травня 1947 р. при сотнях ‘Крилача’ та ‘Бурлаки’ був проведений шаховий турнір (який, напевно, три- вав кілька днів), переможцями стали працівники СБ В. Гарабач- ‘Орач’, І. Кривуцький-‘Аркадій’ та політвиховник сотні ‘Бурлаки’ Й. Вівчаровський-‘Євген’22. Свята. Розважали та втішали учасників визвольного руху та- кож різноманітні свята — головно релігійні та патріотичні. Слово «свято» (урочистий, торжествений, знаменний день) має етимоло- гічну близькість зі словами «святий», «свячений», «священий» і має спорідненість з авестійським «spanah» — «святість» та давньо- індійським «śvāntáh» — «квітучий»23. Дослідники свята, як феномену людської культури, визначили його функції, серед основних: ідеологічна (свято як засіб залучен- ня людей до традицій, ідей та вірувань і їх закріплення у масовій свідомості); компенсаторна (задоволення обмежених у будні по- 19 Кметь Є. Спогади. Любачивщина на шляху боротьби. — Дніпропетровськ, 2000. — С. 95—96, 210 20 Там само. — С. 95—96. 21 Кордан А. Один набій з набійниці… — С. 124—125; Борець Ю. УПА у вирі бороть- би... — С. 43 22 Літопис Української повстанської армії. — Торонто, 1987. — Т. 14: Перемищина — Перемиський курінь; книга друга: Денники й документи. — С. 118 23 Етимологічний словник української мови: У 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. — К., 1983. — Т. 5: Р — Т / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — С. 199—200. 264 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА треб: їжі, напоях, відпочинку, стримуванні поведінки)24. Важли- вою складовою свята є присутність почуття радості, піднесення, позитивного емоційного настрою, наявність саме «святковості». На відміну від церемоній, які є більш стриманими і холодними за емо- ційним настроєм. У них більше значення надається запропоновано- му сценарію та розписаним заходам, в яких учасники церемоніалу слідують якомусь обряду25. У спогадах українські повстанці особливо відзначають релігій- ні свята. Душевні переживання та незвичайний настрій християн- ського свята асоціювались у них з дитинством, чарівністю26. Святкування Великодня в УПА. 24 Бурменская Д. К вопросу о роли праздника в жизни общества / Д. Б. Бурменская // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. — Спб., 2008. — № 61. — С. 46—47. 25 Каверина Е. Праздник как эстетический и социальный феномен / Е. А. Каверина // Вестник Томского государственного университета. — Томск, 2009. — № 324. — С. 119. 26 Кметь Є. Спогади. Любачивщина на шляху боротьби… — С. 91—92; Літопис УПА. — Т. 37… — С. 223 265 № 22Вадим Прокопов Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. Святкування Великодня 1945 р. готувалося всією районною ме- режею ОУН Перемищини — дівчата пекли паски, калачі, бублики, коржики та розмальовували писанки. Частину висилали до відділів УПА на Лемківщину, де населення жило бідніше. Лемківський по- встанець І. Дмитрик якраз описував один з таких дарунків: «Важко собі уявити напруження, з яким стрільці розглядали великі пакун- ки… на мить мені видалось, та чи тільки мені, що до мене про- стягається рука рідної мами»27. Проводились святкові вистави для сотень УПА, які організували за допомогою культурно-освітнього референта у відділах28. Удосвіта біля вівтаря шикувались дві сотні УПА, провідники, теренові боївки та підпільники. Були також ді- вчата з підлісних сіл, що допомагали у приготуваннях29. На свята серед людей брав слово провідник або командир: «Пе- ред чолом сотні став к-р ‘Хрін’… виголосив промову та побажав воякам щасливих свят. Промова була коротка, але палка». На при- вітання «Христос Воскрес» відповідали «Воскресне Україна»30. По- встанці також брали участь у спільних богослужіннях з місцевим населенням, або у лісових масивах з запрошеним священиком31. Піс- ля свята був «обливаний понеділок» і тут наступала пора коли кож- ного, навіть командира, могли облити. Старшини, зокрема сотенний ‘Хрін’, заохочували радісну атмосферу бо: «веселий вояк ніколи не буде думати про невигоди і родину, яку мусив залишити»32. Навіть загрозливі наслідки облав під час операції «Вісла» у 1947 р. не завадили підпільникам ОУН і повстанцям УПА урочисто відсвяткувати Великдень та Зелені свята, на які вони також зу- міли приготувати святкові страви33. Сотенний ‘Хрін’ отримав від дівчат-підпільниць подарунка — святковий вафельний торт, який командир розділив між бійцями сотні34. 27 Дмитрик І. Записки українського повстанця (У лісах Лемківщини). — Л., 1992. — С. 82 28 Літопис УПА. — Т. 28… — С. 85; Літопис УПА. — Т. 29… — С. 127, 129—130 29 Кметь Є. Спогади. Любачивщина на шляху боротьби… — С. 166, 37; Літопис УПА. — Т. 28… — С. 87; Тимочко І. Моя одисея. — Варшава, 2005. — С. 121 30 Літопис УПА. — Т. 30… — С. 258, 324 31 Там само. — С. 256—258, 325—326. 32 Там само. — С. 260, 326 33 Борець Ю. УПА у вирі боротьби… — С. 171—172; Йовик І. Нескорена армія… — С. 174—175, 179—180; Літопис УПА. — Т. 30… — С. 323—325; Літопис УПА. — Т. 37… — С. 243—244. 34 Літопис УПА. — Т. 30… — С. 324—325. 266 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА На Різдво 1945 р. у таборі сотні «Месники ІІ» (Любачівщина) повстанці організували вертеп з ролями: в тому числі Сталіна, Черчилля, Гітлера, з яким виступали для гостей — селян та під- пільників. Атмосфера святкування передалася навіть через сухий офіційний звіт: «Ніччю прибувають підводи з різдвяними дарун- ками. Здається, жодна армія тепер не має такого багатого свята як ми. Стрілецтво дуже задоволене з такого піклування людей над ним та радісно зустрічає свято»35. Бійці відділення ‘Хріна’ коляду- вали у лемківських селах разом з місцевими селянами36. Різдво та Святвечір 1946 р. підпільники та повстанці бажали відсвяткувати урочисто, хоч і вдалині від родичів, але в колі дру- зів. Звістку про різдвяний збройний напад на Бірчу вояки сотні ‘Громенка’ зустріли без ентузіазму. Наказ командирів шикуватись до бою застав їх зненацька не менше за польських солдатів, що не очікували нападу у повстанський святковий вечір. Всі хотіли про- вести «релігійно-сімейне» свято традиційно37. Сотня ‘Дідика’ на Різдво 1946 р. квартирувала у таборі в лісі. Була оголошена збірка, де командир побажав воякам наступне Різдво святкувати вдома в незалежній Україні. Опісля повстанці співали та колядували, і навіть у важких партизанських умовах вміли радіти38. Підготовка до свята іноді ставала доволі ризикованою. Щоб приготувати різдвяні страви, господарському референту І. Тим- очко доводилось ходити до довколишніх сіл, що могло розконспі- рувати постій повстанців. З приготуванням святвечора допомогла родина місцевого священика, і усе пройшло «урочисто і достат- ньо». За збігом обставин чи ні, але на наступний день у цьому ж селі Польське Військо вчинило облаву на квартиру надрайонного провідника ОУН С. Голяша-‘Мара’39. Господарі накривали святковий стіл для розквартированих підпільників та бойовиків СБ. У світлі свічок за одним столом зби- рались повстанці, селяни-хазяї. Провідник виголошував молитву. 35 Там само. — С. 170—171. 36 Там само. — С. 241. 37 Борець Ю. УПА у вирі боротьби... — С. 86-88; Йовик І. Нескорена армія… — С. 99. 38 Кметь Є. Спогади. Любачивщина на шляху боротьби… — С. 125; Літопис УПА. — Т. 29… — С. 158—159. 39 Тимочко І. Моя одисея. — Варшава, 2005. — С. 133. 267 № 22Вадим Прокопов Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. Після вечері колядували у селах40. Незважаючи на всі сподівання, наступне Різдво 1947 р. ті самі підпільники зустрічали вже в інших умовах — в криївці серед лісів Лемківщини. Але й там влаштували святкові урочистості з вечерею та колядками41. Інколи, у періоди спокою у терені, стрільці та старшини УПА могли отримати кількаденну відпустку. Про такий відпочинок на Різдво 1947 р. оповідає О. Конопадський, який святкував у знайо- мих в селах Перемищини. У той час як його сотня квартирувала у кількох лемківський населених пунктах42. Новий рік теж був серед свят, що відзначали упівці. Осно- вним побажанням було зустріти наступний рік у вільній державі. Особливо любили свято місцеві люди — сподівались, що Новий рік будуть зустрічати з вояками УПА. Сотенні наказували чотам квартирувати у різних селах району, щоб задовольнити кілька сіл. Так само у селах урочисто святкували Миколая та Йордан (Водо- хреща)43. Хоча не завжди всім повстанцям вдавалося по-справжньому відсвяткувати. Тим бійцям, що потрапляли до службової чоти під час свята, заборонялось вживати алкоголь — вони мали охороняти всіх інших. Так було з О. Конопадським на Йордан 1947 р.44. Закерзонське керівництво ОУН приділяло значну увагу свя- там. В інструкціях КП наголошувалось, що свята Миколая, Різдва та Новий Рік 1945—1946 рр. слід використати з метою пропаганди, об’єднуючи революціонерів та народ у взаємодопомозі та солідар- ності45. Повстанці ділили з селянами не тільки біду, а й радості. Про свята патріотичні більше інформації можемо знайти саме в офіційних документах ОУН — інструкціях та звітах, підпільній пре- сі. В оперативних звітах ТВ «Лемко» та «Бастіон» патріотичні свята згадані у розділі «політвиховання». З огляду на те, що у докумен- тах особистого походження згадок про патріотичні свята набагато 40 Літопис УПА. — Т. 37… — С. 136—137. 41 Там само. — С. 222. 42 Там само. — С. 305. 43 Дмитрик І. Записки українського повстанця (У лісах Лемківщини)… — С.101— 102; Йовик І. Нескорена армія... — С. 108—110. 44 Літопис УПА. — Т. 30… — С. 306. 45 Архів Центру Досліджень Визвольного Руху (далі — АЦДВР). — Ф. 9. — Т. 32. — Інструкція КП Закерзоння. 27.11.1945 р. [Електронний ресурс] — Режим досту- пу: http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/10148/ 268 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА менше, ніж про релігійні, можемо припустити, що для учасників визвольного руху на Закерзонні вони були більш формальними та офіційними. Відповідним було й внутрішнє ставлення до них. Залежно від вільного часу та погодної ситуації, у терені відді- ли УПА організовували патріотичні свята у різних масштабах. Це могли бути урочисті збори населення у селах з варіативними про- грамами святкування. А бувало, що обмежувались лише власним відділом — короткими тематичними промовами та бесідами. Популярними були свято Героїв (23 травня), свято Держав- ності (30 червня)46, свято Соборності (22 січня)47. На свято Кар- патської України, окрім офіційної частини48, про події стрільцям УПА розповідали самі захисники Срібної землі, такі як сотенний В. Щигельський-‘Бурлака’49. Іншими важливими датами відзначення були: «свято База- ру»50, «свято Ольги Басараб» та свято Крут51. На «свято Моря» (29 квітня) у відділах обговорювали тему «важливості моря для держави»52. Приблизне уявлення, що обговорювали на цьому святі можемо отримати зі статті закерзонського підпільного видання «Інформатор», де описувалась історія української експансії у Чор- не море. Дата свята пов’язана з 29 квітня 1918 p., коли: «під звук армат українського війська… піднялися українські прапори на що- глах чорноморської флотилії»53. Слід відзначити, що у закерзонській підпільній періодиці — у виданнях: «Інформатор», «Інформативні вісті», «Перемога» — ви- ходили вітальні замітки до багатьох свят. Звичайно, тут більша увага приділялась патріотичним святам. Про них друкували ко- ротку історію, чому слід святкувати, яку традицію мають продо- вжити нинішні покоління українців54. У деяких виданнях вміщали 46 Літопис УПА. — Т. 33… — С. 385—386, 426. 47 Там само. — С. 271—272. 48 Там само. — С. 317—318, 508. 49 Там само. — Т.14… — С. 84. 50 Бастіон і Батурин. УПА та підпільна адміністрація ОУН в Ярославщині, Любачівщині та Томашівщині в рр. 1944—1947: Документи та матеріали / Упор. М. Іваник, М. Бохно. — Л., 2012. — С. 160; Літопис УПА. — Т. 33… — С. 246—247. 51 Літопис УПА. — Т. 33… — С. 271—272. 52 Там само. — С. 366—367. 53 Літопис УПА. — Торонто, 1987. — Т. 16: Підпільні журнали закерзонської України 1945—1947. — С. 41—42. 54 Літопис УПА. — Т. 16… — С. 67, 91, 115, 213, 225, 247, 257, 529, 551. 269 № 22Вадим Прокопов Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. вірші, присвячені якійсь події55. На початку чи в кінці заміток по- давались короткі надихаючі гасла на кшталт: «Лицарі Крутів — це наші попередники і наші виховники!»56; «Салют Героям Револю- ції!»57; «Переміг Христос — переможе й Його Правда на землі!»; «Віруймо свято, що прийде не задовго й для нашої многостра- дальної Батьківщини великий і щасливий день Різдва, — день Рождества Вільної Незалежної Української Держави!»58; «За но- вий Перший Листопад!»59. Святочні статті у повстанських часо- писах, їх емоційний настрій та пізнавальна складова дозволяють нам зрозуміти, в якому інформаційному полі перебували учасники визвольного руху на Закерзонні, що формувало їх уявлення про складові патріотичних свят. Крайовий Провідник Я. Старух-‘Стяг’ доручав усім військовим відділам, бойовим частинам та організаційним осередками вша- нувати Т. Шевченка 9—11 березня 1946 р. Пропагандисти мали підготувати реферати для населення про великого поета та чи- тати його твори60. Цю вказівку повстанці намагались виконати з масовим залученням українських селян. Сотні ‘Біра’, ‘Дідика’ та ‘Хріна’ провели Шевченківські дні 1946 р. у багатьох селах, зби- раючи кілька сотень людей на мітинги. Тут виголошували промо- ви, читали вірші та реферати про Кобзаря61. Інколи разом з патріотичними святами проводили складення присяги та мітинги з ораторами від КП ОУН. Природні умови до- зволяли проводити масові заходи. Так, на святі Зброї (серпень 1945 р.) у Корманицькому лісі бійці та командири сотень УПА ‘Бурлаки’, ‘Ластівки’ і ‘Крилача’ склали урочисто присягу вояка УПА. Промовцем був В. Галаса-‘Орлан’, а вояки повторювали сло- во в слово, поклавши руки на зброю62. 55 Літопис УПА. — Т. 16… — С. 547. 56 Там само. — С. 225. 57 Там само. — С. 67. 58 Там само. — С. 207 59 Там само. — С. 528 60 АЦДВР — Ф. 9. — Т. 32. — Інструкція КП Закерзоння. 14.02.1946 р. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/10152/; Літопис Української Повстанської Армії. — Торонто; Л., 2001. — Т. 34: Лемківщина і Перемищина політичні звіти (Документи і матеріали). — С. 813. 61 Літопис УПА. — Т. 33… — С. 317—318. 62 Там само. — Т. 28… — С. 95. 270 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА На святі Героїв в кінці травня 1946 р. у лісах Перемищини піс- ля кількаденної підготовки про- ходив парад цілого куреня УПА. Зранку «святково виглядаючі», сотні маршували з довколишніх сіл до лісу, де була впорядко- вана символічна могила героїв з прапорами та портретом Є. Ко- новальця. Тут відбулась сама церемонія — марширування во- яків, спів курінного хору, бого- служба, виступи провідників і командирів, декламації віршів, гумористичні сценки, у яких ак- тори «вдало наслідували пове- дінку командирів» та святковий обід, який готувала господарська сітка. На святі присутніми були сотні місцевих селян63. Можна тільки уявити, як подібні заходи діяли на населення, та безперечно підвищували бойовий настрій самих повстанців. Що цікаво, саме про патріотичні свята пише провідник В. Га- ласа у своєму спогаді, що майже не торкається питань повсякден- ня, а присвячений в основному військово-політичним подіям. Це є певним додатковим підтвердженням тези про їх офіційний статус. Свята були для нього чимось іншим — це був час, коли він, як знаний провідник та пропагандист, виголошував промови перед народом. Але це також відігравало важливу роль у підтриманні належного бойового духу вояків64. Висновки. Варіанти проведення дозвілля були невеликі у по- встанських умовах. Але навіть такий вільний час — пісня, гра чи просто бесіда — все одно давали можливість згадати про мирні часи та відпочити. Любили святкувати повстанці переважно релі- гійні свята, що асоціювалися у них з дитинством. Свято, як фе- номен, дозволяло розслабитись від постійного бойового стресо- Свято Зброї в сотні «Ударник-4». Перемищина, 31 серпня 1945 р. 63 Борець Ю. УПА у вирі боротьби… — С. 110—112. 64 Галаса В. Наше життя і боротьба. Спогади. — Л., 2005. — С. 82—83. 271 № 22Вадим Прокопов Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр. вого напруження, а також військової субординації і дисципліни. У випадку з «патріотичними святами» можна почасти назвати їх націоналістичним церемоніалом. У цих важливих датах ми бачимо деякі відзначення, які важливі суто для оунівської спільноти, що кристалізувалась через підпілля, бойові акції та спільні знаменні події. ОУН намагалась через патріотичні свята виховати та на- лежним чином сформувати не тільки своє членство, а й усю націю. Урочистості були додатковим приводом до співпраці та єднання з місцевим населенням, яке зазвичай раділо спільному святкуванню. На прикладі повстанських свят ми чітко бачимо їх функції — ідеологічно-пропагандистську та компенсаторну — що виражалась у влаштуванні часто не задоволених потреб бійців у харчуванні, емоційній розрядці, сміху та радості, коли дозволено висміяти та залучити до святкових ігор навіть командира. Можна сказати, що свята і години відпочинку дозволяли бійцям УПА і ОУН залиша- тись людьми у постійній екстремальній ситуації, у якій вони жили.

Дозвілля і свята вояків УПА та ОУН на Закерзонні 1943—1947 рр.

Репозитарії

Схожі ресурси