Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ
Навесні та восени 2018 р. групою співробітників відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я ІА НАН України була проведена розвідка з шурфуванням на античному поселенні Надлиманське XI1. Метою цих робіт було встановлення наявності культурного шару та його потужності. Пам’ятка розташо...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Одеський археологічний музей НАН України
2019
|
| Назва видання: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181921 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ / О.К. Савельєв, К.С. Савельєва, О.С. Сінельніков // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2019. — Вип. 14. — С. 233-241. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181921 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1819212021-12-05T01:28:01Z Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ Савельєв, О.К. Савельєва, К.С. Сінельніков, О.С. Античная эпоха Навесні та восени 2018 р. групою співробітників відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я ІА НАН України була проведена розвідка з шурфуванням на античному поселенні Надлиманське XI1. Метою цих робіт було встановлення наявності культурного шару та його потужності. Пам’ятка розташована на лівому березі Дністровського лиману, на мису що закінчується невисоким обривом2. З півночі та півдня цей мис відділений неглибокими балками, на схід лежить широке плато, яке активно використовується в сільськогосподарських цілях. За свідченнями місцевих мешканців, поле, на якому розташоване поселення, використовувалось в 70–80-х рр. минулого століття під фруктовий сад, який був викорчуваний в 90-ті рр. Таким чином, тут мала місце неодноразова глибока плантажна оранка. In 2018 a field survey with digging prospect trench was conducted on the ancient settlement Nadlymanske XI, located on the left bank of the Dniester estuary (Odessa Oblast, Ovidiopol Raion). A large amount of surface finds has been collected. 5 prospect trenches were made. In the prospect trench № 5 a pit was discovered and explored. It contained several walls of amphorae, kitchenware, large handmade pot, a wall of black-slipped ware, fragments of bones (horse or cow) and the bronze triangular arrowhead with protruding socket. 2019 Article Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ / О.К. Савельєв, К.С. Савельєва, О.С. Сінельніков // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2019. — Вип. 14. — С. 233-241. — укр. XXXX-0126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181921 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья Одеський археологічний музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Античная эпоха Античная эпоха |
| spellingShingle |
Античная эпоха Античная эпоха Савельєв, О.К. Савельєва, К.С. Сінельніков, О.С. Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description |
Навесні та восени 2018 р. групою співробітників відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я ІА НАН України була проведена розвідка з шурфуванням на античному поселенні Надлиманське XI1. Метою цих робіт було встановлення наявності культурного шару та його потужності. Пам’ятка розташована на лівому березі Дністровського лиману, на мису що закінчується невисоким обривом2. З півночі та півдня цей мис відділений неглибокими балками, на схід лежить широке плато, яке активно використовується в сільськогосподарських цілях. За свідченнями місцевих мешканців, поле, на якому розташоване поселення, використовувалось в 70–80-х рр. минулого століття під фруктовий сад, який був викорчуваний в 90-ті рр. Таким чином, тут мала місце неодноразова глибока плантажна оранка. |
| format |
Article |
| author |
Савельєв, О.К. Савельєва, К.С. Сінельніков, О.С. |
| author_facet |
Савельєв, О.К. Савельєва, К.С. Сінельніков, О.С. |
| author_sort |
Савельєв, О.К. |
| title |
Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ |
| title_short |
Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ |
| title_full |
Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ |
| title_fullStr |
Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ |
| title_full_unstemmed |
Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ |
| title_sort |
археологічні розвідки на античному поселенні надлиманське хі |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Античная эпоха |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181921 |
| citation_txt |
Археологічні розвідки на античному поселенні Надлиманське ХІ / О.К. Савельєв, К.С. Савельєва, О.С. Сінельніков // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 2019. — Вип. 14. — С. 233-241. — укр. |
| series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT savelʹêvok arheologíčnírozvídkinaantičnomuposelennínadlimansʹkehí AT savelʹêvaks arheologíčnírozvídkinaantičnomuposelennínadlimansʹkehí AT sínelʹníkovos arheologíčnírozvídkinaantičnomuposelennínadlimansʹkehí |
| first_indexed |
2025-07-15T23:42:32Z |
| last_indexed |
2025-07-15T23:42:32Z |
| _version_ |
1837758369669054464 |
| fulltext |
233
О.К. Савельєв, К.С. Савельєва, О.С. Сінельніков
Археологічні розвідки на античному поселенні
Надлиманське XI
Навесні та восени 2018 р. групою співробітників відділу археології Криму та
Північно-Західного Причорномор’я ІА НАН України була проведена розвідка з
шурфуванням на античному поселенні Надлиманське XI1. Метою цих робіт було
встановлення наявності культурного шару та його потужності.
Пам’ятка розташована на лівому березі Дністровського лиману, на мису що
закінчується невисоким обривом2. З півночі та півдня цей мис відділений неглибоки-
ми балками, на схід лежить широке плато, яке активно використовується в сільсько-
господарських цілях. За свідченнями місцевих мешканців, поле, на якому розташо-
ване поселення, використовувалось в 70–80-х рр. минулого століття під фруктовий
сад, який був викорчуваний в 90-ті рр. Таким чином, тут мала місце неодноразова
глибока плантажна оранка.
Поселення було виявлено під час планомірних розвідок берегів Дністра та Дні-
стровського лиману, що були здійснені Надлиманським загоном Причорноморської
експедиції ОАМ під керівництвом С. Б. Охотнікова в 1977–1978 рр. За знахідками
ліпної та гончарної кераміки пам’ятка була датована ІV–ІІІ ст. до н.е. (Охотников
1983: 111). Матеріали цих розвідок не були опубліковані.
Повторні обстеження 2016 і 2018 рр., які надали велику кількість фрагментів
керамічних виробів (амфор, сіроглиняного і ліпного посуду) показали необхідність
археологічного вивчення пам’ятки. Слід зауважити, що за результатами розвідки
встановлено, що поселення відноситься до пам’яток пізньоархаїчного часу (Рис. 1).
В процесі робіт було закладено п’ять шурфів розмірами 2х1 м, починаючи від
краю мису і на схід вглиб поля (Рис. 2,1). Глибина шурфів сягала 0,45–1,1 м. Стра-
тиграфія двошарова: верхній шар – чорнозем, нижче – суглинок. В шурфах № 1–4
культурний шар не простежується: знайдено лише незначну кількість фрагментів
кераміки, будь-яких об’єктів не виявлено. Перспективним виявився шурф № 5:
майже у чорноземі були зафіксовані контури ями № 1. Частина ями розташовувалась
під бортом і для її повного відкриття та фіксації зі східної сторони шурфу була зро-
блена прирізка розмірами 2х1 м.
Яма № 1 (Рис. 2,2–3) має циліндричне горло, що розширюється до низу. Стін-
ки в нижній частині округлі. Висота горла – 0,45 м. Діаметр ями в верхній частині
становить приблизно 0,8 м, діаметр дна – 1,4 м. Глибина склала 1,2 м.
Яма була заповнена темним ґрунтом. Знахідки в заповненні нечисленні. На дні
виявлено кілька стінок амфор, кухонного посуду, ліпної корчаги, стінка чорнолако-
вого посуду, фрагменти кісток (кінь або корова). Датувати цей об’єкт дозволяє нако-
нечник стріли – бронзовий, трилопатевий зі втулкою, що виступає (Рис. 7,7). Нако-
_______________
1 Висловлюємо подяку співробітникам відділу С.В. Івановій, А.М. Колесниченко та Л.С. Ковальському
за допомогу в організації та проведенні розвідки. В роботі брали участь також студенти ОНУ
ім. І.І. Мечникова та вихованці дитячого будинку «Перлинка» (м. Одеса).
2 За адміністративним поділом, ця територія відноситься до Овідіопольського району Одеської області,
географічно вона розташована ближче до с. Маяки Біляївського району (3 км на південний схід від
центру села).
234
нечник має висоту 1,5 см. За типологією А.І. Мелюкової він відноситься до другої
хронологічної групи (тип 3 – друга половина VІ – перша половина V ст. до н.е.)
(Мелюкова 1964: 21, табл. 7). Аналогічні деталі зброї знаходять в сагайдачних набо-
рах у скіфських поховальних комплексах, зокрема наконечник того самого типу
походить з ґрунтового поховання поблизу с. Маяки (датується початком – першою
половиною V ст. до н.е.) (Носова 2011: 155, рис. 2, 27; Дараган 2017: 67, рис. 11, 23,
тип 4/1).
Знахідки на поверхні
Більша частина всіх отриманих під час розвідки матеріалів походить з поверхні
поселення. Як вже зазначалось, знахідки в шурфах нечисленні, представлені пооди-
нокими фрагментами. Зібраний матеріал поділяється на декілька категорій.
Амфори. За кількістю серед знахідок переважають фрагменти амфор. Загалом
вони нараховують близько п’яти сотень одиниць. Серед тих фрагментів, що підда-
ються визначенню, більша частина (в загальній кількості 26 одиниць) належить до
продукції Хіоса останньої третини VІ – першої половини V ст. до н. е. (Тип ІІІ-А та
ІІІ-В за класифікацією С.Ю. Монахова) (Монахов 2003: 16–18, табл. 4–6) (Рис. 3,
3–15, 4, 1–13).
Однією з ознак, які дозволяють віднести частину знахідок до продукції вказа-
ного центру, є діпінті, виконані червоною та коричневою фарбою – коло та хрест на
горлі, вузькі вертикальні полоси під вінчиком та на ручках (Рис. 3, 3–15). В нижній
частині однієї з ручок розташоване вдавлене клеймо у вигляді кільця (Рис. 3, 9).
Серед цих фрагментів відмітимо також ручку, яка зашліфована у місті зламу, що
може свідчити про вторинне використання амфори у господарстві (Рис. 3, 15).
Амфори Хіосу цього періоду є широко поширеними серед матеріалів античних
пам’яток як Нижнього Подністров’я (Охотников 1990: 19–20, Секерская 1989: 36),
так і інших регіонів (Bîrzescu 2012: 60; Буйских 2014: 91; Асташова, Ломтадзе 2017:
55).
До продукції Лесбосу другої половини VІ ст. до н.е. (червоноглиняні амфори,
«зі склянкоподібними ніжками» за Зеєст, тип І-В за Монаховим) відносяться фраг-
менти вінчиків з невеликим уступом на горлі та дві ніжки конічної форми (Рис. 4,
21–26, 34–35), а також півтора десятка ручок, круглих в перерізі (Зеест 1960: 72–74,
табл. ІІІ; Монахов 2003: 48, табл. 30–31).
П’ять фрагментів вінчиків сплощеної валикоподібної форми віднесено до про-
дукції Самосу другої половини VІ – першої половини V ст. до н.е. (тип І-В або ІІ за
С.Ю. Монаховим) (Монахов 2003: 27, табл. 14–15) (Рис. 4, 14–18).
Три фрагменти належать до продукції Клазомен. Серед них вінчик з широкою
полосою червоної фарби (Рис. 3, 1), та стінка амфори з двома широкими полосами
коричневої та червоно-коричневої фарби (Рис. 3, 2). Ще один вінчик не має пофар-
бування, визначається за формою та кольором глини (Рис. 4, 19). Ці фрагменти від-
носяться до типу амфор, датування якого лежить в межах другої половини VІ –
початку V ст. до н.е. (Монахов 2003: 52–53, табл. 32–33). Амфори цього центру пред-
ставлені на інших пізньоархаїчних поселеннях Нижнього Подністров’я, але вони не
є численними (Охотников 1990: 19).
Дві ніжки амфор належать до продукції невстановлених центрів («протофасос-
ські», «на складнопрофільованій ніжці») (Зеест 1960: 79–80, табл. V, 15; Монахов
2003: 40–41, табл. 24). Датування цих амфор – друга половина VІ – початок V ст.
до н.е. (Рис. 4, 36–37).
Рис. 1. Пізньоархаїчні пам’ятки та пункти знахідок пізньоархаїчної кераміки
на лівому березі Дністра та Дністровського лиману
(за археологічною мапою С.Б. Охотнікова: Охотников 1983).
Рис. 2. 1 – розташування шурфів на поселенні Надлиманське ХІ та межі розповсюдження
кераміки на поверхні; 2 – план та розріз ями № 1.
235
Рис. 3. Фрагменти амфор з діпінті: 1–2 – Клазомени, 3–15 – Хіос.
236
Рис. 4. Профілі вінчиків та ніжок амфор: 1 – шурф № 3, 2 – шурф № 4;
2–38 – знахідки на поверхні.
237
Фрагмент вінчика (Рис. 4, 20) ймовірно відноситься до одного з типів мілетсь-
кої тари (варіант ІІ-А за Монаховим) (Монахов 2003: 35, табл. 19, 6). Датування –
друга чверть V ст. до н.е.
Приблизно таке саме співвідношення амфор за центрами виробництва спосте-
рігається в Ніконії пізньоархаїчного часу та на інших синхронних пам’ятках лівого
берега Дністровського лиману (Секерская 1989: 36; Охотников 1990: 19–21).
Чорнолаковий посуд представлений двома дрібними фрагментами кіліків. Це
фрагмент дна, який має колір глини, на його внутрішній стороні нанесений кружок
чорним лаком (Рис. 5, 11) та частина ручки (Рис. 5, 12).
Сіроглиняний посуд репрезентований трьома формами. Серед посуду відкритих
форм – фрагменти вінчиків мисок з загнутим всередину краєм (Рис. 5, 1–3). Ще три
вінчика належать посудинам з прямим вінчиком, що відігнутий назовні (Рис. 5, 4–6).
С.Б. Охотніков відмічає, що найближчі аналогії такому посуду, знайдені в Істрії та на
пам’ятках фракійського населення Лісостепової Молдови (Охотников 1990: 23). До
посуду закритих форм (глечики?) відноситься фрагмент вінчика (Рис. 5, 7) та дві
ручки.
Невеликий фрагмент вінчика з загнутим всередину краєм ймовірно є частиною
сіроглиняного світильника відкритого типу (Рис. 5, 8).
Червоноглиняний посуд представлений незначною кількістю фрагментів. Серед
них – стінка та дно, які орнаментовані полосами червоною фарбою (Рис. 5, 13–14).
Лутерії. Знайдено два фрагменти вінчиків лутеріїв, які виготовлені зі світлої
крупнозернистої глини з домішками піску та піроксену (Рис. 5, 9–10).
Ліпна кераміка представлена невеликими фрагментами. Окрім значної кілько-
сті неідентифікованих частин посудин (переважно стінок), слід виділити вінця, при-
крашені різними видами орнаменту. Серед орнаменту превалюють пальцеві вдавлен-
ня різної глибини (по вінцю та нижче вінця) та защипи (Рис. 6, 2–4, 6–10). Крім цього
присутній фрагмент стінки із врізаним орнаментом (трьома паралельними лініями)
(Рис. 6, 14) та невелика стінка із розчосами по внутрішній стороні. Присутні також
фрагменти придонних частин посудин із пласким невиділеним або слабко виділеним
дном (Рис. 6, 15–17). Через фрагментарність неможливо встановити їхню морфоло-
гію, але можна зазначити, що основна маса відноситься, ймовірніше, до посудин зак-
ритого типу із доволі широким діаметром вінця. За орнаментацією означені фраг-
менти слід віднести до кераміки скіфського вигляду, яка має широке розповсюджен-
ня серед пам’яток Нижнього Подністров’я та Нижнього Побужжя (Охотников1990:
27, рис. 14; Марченко, Доманский 1999: 46–47, рис. 13, 1–9, 13; Гаврилюк, Отрешко
1982: рис. 1).
Керамічні вироби. Серед них – два грузила, виготовлених зі стінок амфор, які
мають просвердлені отвори (Рис. 7, 1–2), фрагмент стінки з обточеним закругленим
краєм (Рис. 7, 4) та оброблена з двох боків, кругла в перетині ручка амфори з прос-
вердленими не наскрізними отворами (Рис. 7, 3). Одна амфорна стінка має два стер-
тих краї (інструмент для розтирання?) (Рис. 7, 5).
Вироби з каменю представлені фрагментом лощила з гальки (Рис. 7, 6). Також
знайдені фрагмент жорна3 (?) з вапняку та ручний розтиральник.
Металеві вироби. Бронзовий наконечник стріли трилопатевий, відноситься до
категорії базисних (Рис. 7, 8). Висота 2,5 см. За типологією А.І. Мелюкової відно-
_______________
3 Фрагмент плити з закругленим краєм (35х27 см, товщина 6 см).
238
ситься до другої хронологічної групи (друга половина VІ – перша половина V ст.
до н.е.) (Мелюкова 1964: 21). Наконечники такого самого типу знайдені в згадувано-
му похованні біля с. Маяки (Носова 2011: 155, рис. 2, 5–25; Дараган 2017: табл. 1,
тип 8/1).
Ще один металевий виріб – свинцеве прясло. Воно має діаметр 2 см, висоту
1,2 см (Рис. 7, 9).
Рис. 5. Фрагменти гончарної кераміки. Знахідки на поверхні. 1–8 – сіроглиняна,
9–10 – лутерії, 11–12 – чорнолакова, 13–14 – червоноглиняна.
239
Рис. 6. Фрагменти ліпного посуду. Знахідки на поверхні.
240
Висновки
В результаті розвідки встановлено, що поселення Надлиманське ХІ відносить-
ся до пізньоархаїчного часу та відображає процес першого етапу заснування хори
Ніконієм. Знахідок, які можна було б впевнено датувати більш пізнім часом, не вия-
влено. Більшість датованих матеріалів відноситься до широкого хронологічного
діапазону: друга половина VІ – перша половина V ст. до н.е. Спираючись на хроно-
логію пізньоархаїчних пам’яток Нижнього Подністров’я, яку запропонував
С.Б. Охотніков, можна вважати, що поселення з’явилось наприкінці VІ ст. та припи-
нило існування наприкінці першої третини V ст. до н.е. (Охотников 1990: 43–44;
Охотников 2013: 564).
Визначити характер пам’ятки (хутір, господарча висілка?) за отриманими дани-
ми складно. Виявлений об’єкт – зернова яма – може свідчити про напрямок госпо-
дарчої діяльності мешканців поселення.
З огляду на це, подальші дослідження та проведення планомірних розкопок є
перспективними, оскільки дозволять виявити нові об’єкти, встановити розмір та
межі поселення.
Рис. 7. Індивідуальні знахідки.
241
Література
Асташова Н.С., Ломтадзе Г.А. 2017. Керамическая тара конца 7 – первой половины
5 века до н.э. из раскопок центральной части Пантикапея. Древнейший Пантикапей. От апой-
кии – к городу. М.
Буйских А.В. 2014. Амфоры конца VІІ – первой половины V в. до н.э. из Борисфена //
Археологія і давня історія України. Вип. 1 (12). К.
Гаврилюк Н.А., Отрешко В.М. 1982. Лепная керамика архаического поселения Большая
Черноморка II // Древности степной Скифии. К.
Дараган М. Н. 2017. О формировании скифских колчанных наборов второй половины
VI в. до н.э. // Stratum plus. № 3.
Зеест И.Б. 1960. Керамическая тара Боспора // МИА. № 83. М.
Марченко К.К., Доманский Я.В. 1999. Два поселения Нижнего Побужья архаического
времени (Опыт сравнительной характеристики материальной культуры памятников) //
Stratum plus. № 3.
Мелюкова А.И. 1964. Вооружение скифов // САИ. Д1–4. М.
Монахов С.Ю. 2003. Греческие амфоры в Причерноморье. Типология амфор ведущих
центров-экспортеров товаров в керамической таре. М. – Саратов.
Носова Л.В. 2011. «Греческое» и «варварское» в Северо-Западном Причерноморье в
«переходный период» (в связи с исследованием погребений конца VI – первой половины
V вв. до н.э. у с. Маяки) // МАСП. Вып. 12. Одесса.
Охотников С.Б. 1983. Археологическая карта Нижнего Поднестровья в античную эпоху
(VI–III вв. до н.э.) // Материалы по археологии Северного Причерноморья. К.
Охотников С.Б. 1990. Нижнее Поднестровье в VI–V вв. до н.э. К.
Охотников С.Б. 2013. Поселения Нижнего Поднестровья (VI–ІІІ вв. до н.э.) // Древние
культуры Северо-Западного Причерноморья (к 95-летию Национальной академии наук Ук-
раины). Одесса.
Секерская Н.М. 1989. Античный Никоний и его округа в VI–IV вв. до н.э. К.
Bîrzescu Iu. 2012. Die archaischen und frühklassischen Transportamphoren // Histria.
Vol. XV. Bucureşti.
Summary
In 2018 a field survey with digging prospect trench was conducted on the ancient settlement
Nadlymanske XI, located on the left bank of the Dniester estuary (Odessa Oblast, Ovidiopol Raion).
A large amount of surface finds has been collected. 5 prospect trenches were made. In the prospect
trench № 5 a pit was discovered and explored. It contained several walls of amphorae, kitchenware,
large handmade pot, a wall of black-slipped ware, fragments of bones (horse or cow) and the bronze
triangular arrowhead with protruding socket.
Archaeological material is divided into several categories. Amphorae are represented by the
production of Chios, Lesbos, Samos, Clazomenae, Miletus and unidentified centers. Two fragments
of black-slipped ware belonged to kylikes. Gray-clay ware is represented by fragments of bowls,
jugs and simple wheel-made oil lamp. Several fragments belong to red clay ware and louteria. The
rims with fingerprint ornament analogous to the Scythian ceramic ware stand out among the hand-
made pottery. Individual finds are represented by two sinkers made of amphorae walls, pebble lis-
soir, stone quern, fragment of millstone (?), lead spindle whorl, bronze triangular arrowhead.
The analysis of the findings enabled to date the settlement to the earlier time than previously
considered, namely to the late archaic period (late 6th - first third of the 5th century BC).
|