Україна на історіографічній мапі етнополітичного регіоналізму 1990-х – 2000-х років
Мета дослідження: охарактеризувати англомовні енциклопедичні та довідкові видання на тему етнополітичного регіоналізму та сепаратизму, видані за межами України впродовж 1990-х–2000-х рр., та проаналізувати репрезентацію українського досвіду в цих публікаціях. Методологія дослідження базується на...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Історіографічні дослідження в Україні |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182250 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Україна на історіографічній мапі етнополітичного регіоналізму 1990-х – 2000-х років / О. Андрощук // Історіографічні дослідження в Україні. — 2019. — Вип. 30. — С. 150-186. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета дослідження: охарактеризувати англомовні енциклопедичні
та довідкові видання на тему етнополітичного регіоналізму та сепаратизму, видані за межами України впродовж 1990-х–2000-х рр., та
проаналізувати репрезентацію українського досвіду в цих публікаціях.
Методологія дослідження базується на застосуванні міждисциплінарного підходу та використанні методів збору і систематизації
інформації, наукової критики джерел, історіографічного та компаративного аналізу. Динамічні процеси в етнополітичній сфері багатьох країн, активна фахова полеміка довкола різних аспектів теми,
брак чіткості у визначенні її ключових понять в міжнародно-правових
документах засвідчили практичну та науково-пізнавальну актуальність проблеми етнополітичних та регіональних рухів, сепаратизму,
сецесії та ірредентизму. Наукова новизна результатів дослідження:
вперше у вітчизняній історіографії об’єктом аналізу став пласт зарубіжної довідкової наукової та науково-популярної літератури з
питань регіоналізму, сепаратизму, “меншин в зоні ризику” та “бездержавних націй”. Висновки: Актуалізація проблеми регіоналізму та
сепаратистських рухів на межі ХХ–ХХІ ст., її міждисциплінарний характер зумовили зростання наукового інтересу та спонукали вчених
застосовувати різні дослідницькі стратегії для їх аналізу та пояснення. Фахівці з гуманітарних дисциплін підготували низку тематичних довідкових та енциклопедичних видань, у яких серед іншого
представлені матеріали про етнополітичні процеси в Україні впродовж 1990-х–2000-х рр. Найчастіше у цьому контексті згадані Крим,
Донбас та в Закарпаття (т. зв. “русинський рух”), де в зазначений
період існували реальні та потенційні осередки міжетнічного напруження, прояви політичного регіоналізму та сепаратизму. Автори
подали короткі історичні екскурси виникнення таких проявів та
окреслили їх актуальний стан. Розвиток ситуації дослідники ставили в залежність від успішності соціально-економічного реформування України та інтенсивності зовнішньополітичних впливів сусідніх держав, зокрема Росії. |
|---|