Фунеральна культура ранньомодерного українського соціуму: історіографія проблеми
У статті комплексно розглядається історіографія фунеральної культури ранньомодерного українського соціуму, основні напрями та тенденції розвитку цієї проблематики в сучасній європейській історіографії, зокрема, у польській, де вона стала особливо популярною в останні десятиліття, а також у литовс...
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Series: | Історіографічні дослідження в Україні |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182252 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Фунеральна культура ранньомодерного українського соціуму: історіографія проблеми / Н. Білоус // Історіографічні дослідження в Україні. — 2019. — Вип. 30. — С. 213-244. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | У статті комплексно розглядається історіографія фунеральної
культури ранньомодерного українського соціуму, основні напрями та
тенденції розвитку цієї проблематики в сучасній європейській історіографії, зокрема, у польській, де вона стала особливо популярною
в останні десятиліття, а також у литовській та білоруській.
Наголошується на її міждисциплінарному характері і зацікавленості
фахівців різних галузей науки: літературознавців, етнографів, істориків мистецтва і літератури, мовознавців, теологів, археологів, антропологів, археоботаніків, мікробіологів. Під час роботи застосовано системний аналіз та компаративний методи дослідження.
Утім ця тематика, така популярна в європейській історіографії,
викликає порівняно менший інтерес у вітчизняних істориків. Існуючі
поодинокі дослідження pompa funebris стосуються переважно представників правлячої еліти (магнатерії, шляхти, духовенства, козацької верхівки доби Гетьманщини) і далеко не вичерпують даної теми.
Попри те, що все більшу популярність у зарубіжній історіографії
завойовують дослідження і публікація тестаментів – актів останньої волі, в українській історіографії представлено порівняно малу
кількість праць істориків, які на підставі аналізу цих джерел розкривають духовний світ, матеріальну культуру, суспільні та родинні
зв’язки, побут тогочасних жителів міст і т. п. У зв’язку з цим наприкінці статті пропонується перелік тем, які видаються перспективними: поховальні церемонії городян, прояви побожності і доброчинна / харитативна діяльність, уявлення тогочасних людей про
сакральне, сприйняття святощів, есхатологічні страхи, матеріальна
та релігійна культура українського ранньомодерного соціуму та ін. |
|---|