Ідеалізована майбутність у візіях українських інтелектуалів доби революційного романтизму (1917–1918 рр.)
Висвітлюються візії та проекції інтелектуалів щодо революційної будучини, котрі побутували в українській суспільно-політичній думці. Зазначається, що спроможність інтелектуалів модифікувати, переглядати чи відкидати візії та висувати нові концептуальні пропозиції залежала від їхніх мисленнєвих ст...
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Series: | Історіографічні дослідження в Україні |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182259 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ідеалізована майбутність у візіях українських інтелектуалів доби революційного романтизму (1917–1918 рр.) / О. Ясь // Історіографічні дослідження в Україні. — 2019. — Вип. 30. — С. 386-414. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Висвітлюються візії та проекції інтелектуалів щодо революційної
будучини, котрі побутували в українській суспільно-політичній думці.
Зазначається, що спроможність інтелектуалів модифікувати, переглядати чи відкидати візії та висувати нові концептуальні пропозиції
залежала від їхніх мисленнєвих структур, провідних настанов світосприйняття, життєвого і фахового досвіду, пануючих традицій суспільно-політичної й історичної думки, персональної креативності та
інерційності, впливу ситуацій і контекстів революційного буття.
Розглядаються тексти Михайла Грушевського, Дмитра Донцова,
Сергія Єфремова, Олександра Саліковського, Сергія Шелухина та ін.
Відзначається переміна часової перспективи у їхніх поглядах із близької на віддалену прийдешність. Показується тяжіння довоєнних
орієнтирів, передусім автономістської традиції на формування горизонту очікувань революційних часів. Наголошується, що поважну роль
у політичних, громадських і культурних практиках українських інтелектуалів відігравали впливи європейської соціалістичної та ліберальної думки початку ХХ ст., у якій федеративний устрій уважався
взірцевим для суспільного й державного майбутнього. Підкреслюється, що протягом 1918 р. прискорення та загострення військово-політичних подій причинилося до витіснення візій українських інтелектуалів стосовно уявної будучини з фокусу дискусій на другий план
суспільно-політичної думки. Одночасно відбувалася переоцінка перспектив Української революції, котра продемонструвала домінування
селянських рис, що спонукало інтелектуалів переглянути попередні
уявлення стосовно темпів соціокультурних трансформацій українства. Обстоюється думка, що період від весни 1917 р. до осені 1918 р.
варто розглядати як період революційного романтизму у національній
суспільно-політичній думці доби Української революції 1917–1921 рр. |
|---|