"Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії
За відносно невеликий проміжок часу схема минулого кримсько-татарського народу в структурі шкільного курсу української історії зазнала суттєвих змін. Вони були передусім зумовлені політичними подіями 2014 р. Українські підручники, за часом їх створення, можна розділити на дві категорії. В одній і...
Gespeichert in:
Datum: | 2020 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
Schriftenreihe: | Історіографічні дослідження в Україні |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182336 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | "Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії / С. Батуріна // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 80-98. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-182336 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1823362021-12-31T01:26:17Z "Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії Батуріна, С. Проблемна історіографія За відносно невеликий проміжок часу схема минулого кримсько-татарського народу в структурі шкільного курсу української історії зазнала суттєвих змін. Вони були передусім зумовлені політичними подіями 2014 р. Українські підручники, за часом їх створення, можна розділити на дві категорії. В одній із них, представленій виданнями переважно до 2016 р., існує традиція вітчизняної і радянської історії з яскраво вираженим фронтирним дискурсом, згідно з яким степовий світ, представниками якого були й кримські татари, вважався чужим, ворожим і деструктивним. У національному наративі він виступав виключно в ролі антагоніста. Причому кримська тематика у підручниках ніколи не була самостійною, а висвітлювалася ситуативно задля підкреслення трагічних чи героїчних сторінок українського минулого. У новому поколінні підручників зроблено спробу трактування історії кримсько-татарського народу як самостійної категорії, розуміння непростого досвіду українсько-татарського співіснування на спільній території. To conduct this study 55 ukrainian history textbooks were included in the analysis. Chronologically, they cover material from the Middle Ages to the present. Are the Tatars represented as a part of the common past, or is their history presented separately from the Ukrainian one? Is their past in the Ukrainian vision a story of an enemy, a neighbor, a partner of a common past? What topics, periods of the historical path of the Crimean Tatars, their states interested the authors of textbooks? How do these chronological periods relate to the relevant events in Ukrainian history? What prevails in textbooks – the history of the people or the state? What are the features of the representation of the history of the Crimean Tatars depending on the time of writing the textbook? In a relatively short period of time, the scheme of the past of the Crimean Tatar people in the structure of the school course of Ukrainian history has undergone significant changes. They were primarily due to the political events of 2014. Ukrainian textbooks can be divided into two time categories. In one of them, presented by publications mainly until 2016, there is a tradition of national and Soviet history with a pronounced frontier discourse, according to which the steppe world, which was represented by the Crimean Tatars, was considered alien, hostile and destructive. In the national narrative, they acted exclusively as an antagonist. Moreover, the Crimean theme in the textbooks was never independent, but was covered situationally to emphasize the tragic or heroic pages of the Ukrainian past. In the new generation of textbooks, an attempt is made to interpret the history of the Crimean Tatar people as an independent category, to understand the difficult experience of Ukrainian- Tatar coexistence on a common territory. 2020 Article "Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії / С. Батуріна // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 80-98. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182336 94(477)930.1 uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Проблемна історіографія Проблемна історіографія |
spellingShingle |
Проблемна історіографія Проблемна історіографія Батуріна, С. "Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії Історіографічні дослідження в Україні |
description |
За відносно невеликий проміжок часу схема минулого кримсько-татарського народу в структурі шкільного курсу української історії
зазнала суттєвих змін. Вони були передусім зумовлені політичними
подіями 2014 р. Українські підручники, за часом їх створення, можна
розділити на дві категорії. В одній із них, представленій виданнями
переважно до 2016 р., існує традиція вітчизняної і радянської історії
з яскраво вираженим фронтирним дискурсом, згідно з яким степовий
світ, представниками якого були й кримські татари, вважався
чужим, ворожим і деструктивним. У національному наративі він
виступав виключно в ролі антагоніста. Причому кримська тематика
у підручниках ніколи не була самостійною, а висвітлювалася
ситуативно задля підкреслення трагічних чи героїчних сторінок
українського минулого. У новому поколінні підручників зроблено спробу
трактування історії кримсько-татарського народу як самостійної
категорії, розуміння непростого досвіду українсько-татарського
співіснування на спільній території. |
format |
Article |
author |
Батуріна, С. |
author_facet |
Батуріна, С. |
author_sort |
Батуріна, С. |
title |
"Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії |
title_short |
"Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії |
title_full |
"Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії |
title_fullStr |
"Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії |
title_full_unstemmed |
"Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії |
title_sort |
"сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2020 |
topic_facet |
Проблемна історіографія |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182336 |
citation_txt |
"Сусіди-вороги” чи партнери спільного минулого: образ кримських татар в українських підручниках з історії / С. Батуріна // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 80-98. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. |
series |
Історіографічні дослідження в Україні |
work_keys_str_mv |
AT baturínas susídivorogičipartnerispílʹnogominulogoobrazkrimsʹkihtatarvukraínsʹkihpídručnikahzístoríí |
first_indexed |
2025-07-16T00:41:42Z |
last_indexed |
2025-07-16T00:41:42Z |
_version_ |
1837762090999218176 |
fulltext |
80
УДК 94(477)930.1
Світлана Батуріна
кандидат історичних наук, науковий співробітник,
відділ української історіографії,
Інститут історії України НАН України
(Київ, Україна), baturina@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0835-7189
“СУСІДИ�ВОРОГИ” ЧИ ПАРТНЕРИ СПІЛЬНОГО
МИНУЛОГО: ОБРАЗ КРИМСЬКИХ ТАТАР
В УКРАЇНСЬКИХ ПІДРУЧНИКАХ З ІСТОРІЇ
За відносно невеликий проміжок часу схема минулого кримсько-
татарського народу в структурі шкільного курсу української історії
зазнала суттєвих змін. Вони були передусім зумовлені політичними
подіями 2014 р. Українські підручники, за часом їх створення, можна
розділити на дві категорії. В одній із них, представленій виданнями
переважно до 2016 р., існує традиція вітчизняної і радянської історії
з яскраво вираженим фронтирним дискурсом, згідно з яким степовий
світ, представниками якого були й кримські татари, вважався
чужим, ворожим і деструктивним. У національному наративі він
виступав виключно в ролі антагоніста. Причому кримська тематика
у підручниках ніколи не була самостійною, а висвітлювалася
ситуативно задля підкреслення трагічних чи героїчних сторінок
українського минулого. У новому поколінні підручників зроблено спробу
трактування історії кримсько-татарського народу як самостійної
категорії, розуміння непростого досвіду українсько-татарського
співіснування на спільній території.
Ключові слова: підручники, образ “іншого”, кримсько-татарський
народ.
Упродовж тривалого часу кримські татари як представники
етносу, репрезентанти держави справляли вагомий вплив на хід
української історії. Відтак спробуємо простежити, яким чином
цей їхній образ і вплив відображені в українських підручниках.
Чи представлені татари органічною частиною спільного мину-
лого, чи їхня історія подається відособлено від української? Їхнє
минуле в українській візії – це історія ворога, сусіда, партнера
спільного минулого? Які теми, періоди історичного шляху
© С. Батуріна, 2020
81
кримських татар, їх держави зацікавили авторів вітчизняних
підручників? Яким чином ці хронологічні періоди співвідно-
сяться з відповідними віхами, подіями української історії? Що
переважає в підручниках – історія народу чи держави? Які
особливості репрезентації історії кримських татар залежно від
часу написання підручника?
Для того аби відповісти на поставлені запитання, до аналізу
було залучено 55 українських підручників з історії України для
середньої школи від п’ятого до одинадцятого класів. Хроноло-
гічно вони охоплюють матеріал від середньовіччя до сього-
дення. Крайні ж часові межі створення самих видань охоплюють
період 2002–2020 рр.1 Звернімося до їх аналізу в контексті
———————
1 Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підручник
для 5-го класу. Київ, 2002; Мисан В. Вступ до історії України. Під-
ручник для 5-го класу. Київ, 2010; Пометун О., Костюк І., Малієнко Ю.
Історія України (Вступ до історії України). Підручник для 5-го класу.
Київ, 2013; Власов В., Данилевська О. Історія України. Підручник для
5-го класу. Київ, 2010; Власов В. Історія України (Вступ до історії
України). Підручник для 5-го класу. Київ, 2013; Пастушенко Р. Вступ
до історії. Підручник для 5-го класу. Тернопіль, 2018; Щупак І.,
Піскарьова І., Бурлака О. Вступ до історії. Підручник для 5-го класу.
Київ, 2018; Мороз П., Мороз І. Вступ до історії. Підручник для 5-го
класу. Київ, 2018; Хлібовська Г., Наумчук О., Крижановська О.,
Бурнейко І. Історія України. Підручник для 7-го кл. Тернопіль, 2020;
Свідерський Ю., Романишин Н. Історія України. Підручник для 7-го кл.
Київ, 2020; Власов В., Панарін О., Топольницька Ю. Історія України.
Підручник для 7-го кл. Київ, 2020; Дрібниця В., Щупак І., Бурлака О.,
Піскарьова І. Історія України. Підручник для 7-го кл. Київ, 2020;
Сорочинська Н., Гісем О. Історія України. Підручник для 7-го кл.
Тернопіль, 2020; Гісем О., Мартинюк О. Історія України. Підручник
для 7-го кл. Харків, 2020; Дудар О., Гук О. Історія України. Підручник
для 7-го кл. Київ, 2020; Смолій В., Степанков В. Історія України.
Підручник для 7-го кл. Київ, 2007; Свідерський Ю., Ладиченко Т.,
Романишин Н. Історія України. Підручник дл 7-го кл. Київ, 2007;
Смолій В., Степанков В. Історія України. Підручник для 7-го кл. Київ,
2015; Власов В. Історія України. Підручник для 7-го кл. Київ, 2015;
Гупан Н., Смагін І., Пометун О. Історія України. Підручник дл 7-го кл.
Київ, 2016; Гісем О. Історія України. Підручник для 7-го кл.
82
———————
Тернопіль, 2015; Власов В. Історія України. Підручник для 8-го кл.
Київ, 2008; Швидько Г. Історія України (XVI–XVIII ст.). Київ, 2008;
Струкевич О., Романюк І., Пірус Т. Історія України. Підручник для
8-го кл. Київ, 2008; Струкевич О. Історія України. Підручник для 8-го кл.
Київ, 2016; Сорочинська Н., Гісем О. Історія України. Підручник для
8-го кл. Тернопіль, 2016; Гупан Н., Смагін І. Пометун О. Історія
України. Підручник для 8-го кл. Київ, 2016; Бурнейко І., Наумчук О.,
Крижановська М., Штанько О. Історія України. Підручник для 8-го кл.
Тернопіль, 2016; Швидько Г., Чорнобай П. Історія України. Підручник
для 8-го кл. Київ, 2016; Власов В. Історія України. Підручник для 8-го кл.
Київ, 2016; Струкевич О. Історія України. Підручник для 9-го кл. Київ,
2017; Сорочинська Н., Гісем О. Історія України. Підручник для 9-го кл.
Тернопіль, 2015; Бурнейко І., Хлібовська Г., Крижановська М.,
Наумчук О. Історія України. Підручник для 9-го кл. Тернопіль, 2015;
Реєнт О., Малій О. Історія України. Підручник для 9-го кл. Київ, 2017;
Турченко Ф., Мороко В. Історія України. Підручник для 9-го кл. Київ,
2017; Пометун О., Гупан Н., Смагін І. Історія України. Підручник для
9-го кл. Київ, 2017; Власов В. Історія України. Підручник для 9-го кл.
Київ, 2017; Реєнт О., Малій О. Історія України. Підручник для 9-го кл.
Київ, 2009; Турченко Ф. Історія України. Підручник для 9-го кл. Київ,
2009; Струкевич О. Історія України. Підручник для 9-го кл. Київ, 2009;
Власов В., Кульчицький С. Історія України. Підручник для 10-го кл.
Київ, 2018; Пометун О., Гупан Н. Історія України. Підручник для
10-го кл. Київ, 2012; Мудрий М., Аркуша О. Історія: Україна і світ.
Підручник для 10-го кл. Київ, 2018; Турченко Ф. Історія України.
Підручник для 10-го кл. Київ, 2010; Кульчицький С., Лебедєва Ю.
Історія України. Підручник для 10-го кл. Київ, 2010; Реєнт О., Малій О.
Історія України. Підручник для 10-го кл. Київ, 2010; Пометун О.,
Гупан Н. Історія України. Підручник для 11-го кл. Харків, 2012;
Струкевич О., Дровозюк С. Історія України. Підручник для 11-го кл.
Київ, 2019; Турченко Ф. Історія України. Підручник для 11-го кл. Київ,
2011; Кульчицький С., Лебедєва Ю. Історія України. Підручник для
11-го кл. Київ, 2011; Хлібовська Г., Наумчук О., Крижановська М.,
Гирич І., Бурнейко І. Історія України. Підручник для 11-го кл.
Тернопіль, 2019; Власов В., Кульчицький С. Історія України. Підручник
для 11-го кл. Київ, 2019; Даниленко В., Смольніцька М. Історія
України. Підручник для 11-го кл. Київ, 2019; Сорочинська Н., Гісем О.
Історія України. Підручник для 11-го кл. Тернопіль, 2019; Мудрий М.,
Аркуша О. Історія: Україна і світ. Інтегрований курс. Підручник для
11-го кл. Київ, 2019.
83
визначених проблем, скориставшись для цього хронологічним
принципом викладу матеріалу.
Варто відзначити важливу особливість українських підруч-
ників у контексті висвітлення історії кримських татар, конст-
руюванні її образу на сторінках цих видань. Їх можна поділити
на дві умовні групи: ті, які написано до 2016–2017 рр., а також
підручники від цих років і до останніх публікацій. Різниця
насамперед полягає в детальності висвітлення кримсько-татар-
ської тематики, чи навіть взагалі її присутності в проаналізо-
ваних текстах. А також оцінці кримсько-татарської історії і її
співвідношенні з українською.
Якщо в загальних рисах спробувати окреслити особливості
репрезентації й конструювання образу кримських татар в під-
ручниках обох груп, то за головний їх принцип можна виділити
сприйняття цього народу як “свого” – або “чужого”, партнера
спільної історії, чи навпаки, ворожого сусіда. Відтак татари і
їхня держава – Кримське ханство згадується побіжно, як ворог і
небезпечний сусід, або ж інформація про них взагалі опус-
кається. Або ж вони виступають як співучасники, партнери
спільної історії з усіма її проблемами й контрастами. У цьому
випадку їхнє минуле до певної міри співзвучне з українською
історією. У цьому спільному минулому мали місце трагедії,
конфлікти, але й періоди союзів і мирного співіснування.
Важко сказати, чому саме 2016 р. став рубіжним для зміни в
репрезентації татар на сторінках вітчизняної дидактичної літе-
ратури. Цьому очевидно сприяли об’єктивні фактори сучасної
соціально-політичної ситуації в державі. У 2016 р. побачила світ
колективна публікація “Наш Крим: неросійські історії україн-
ського півострова”, ініційована Українським інститутом націо-
нальної пам’яті2. Це збірник статей, у якому історики, пуб-
ліцисти ставили за мету підважити певні російські міфи про
історію Криму від часів, і робили акцент на позитивному досвіді
спільного українсько-татарського минулого. Цілком можливо,
———————
2 Наш Крим: неросійські історії українського півострова / упоряд.
та вступ С. Громенко. Київ, 2016.
84
що саме цей проект посприяв започаткуванню відповідних змін
і в історичній дидактиці. Крім цього, на початку 2017 р. від-
булася презентація названого збірника, учасники якої наголо-
шували на необхідності змін у сучасних українських підруч-
никах, до яких має бути адаптовано історію Криму та кримських
татар3.
Вперше про татар, щоправда не кримських, а їхніх предків,
які брали участь у формуванні кримсько-татарського етносу,
дізнаються учні 5-го класу в матеріалі про монголо-татарську
навалу ХІІІ ст. Одним із наслідків якої стало утворення Золотої
Орди, для якої Крим був однією з окраїн, окремим улусом.
Прихід монголів сприяв формуванню кримсько-татарського
етносу на цих теренах. Це стало можливим завдяки змішанню
конгломерату народів, які проживали в Криму – половців, готів,
греків, вірмен з монголами4. Важливим чинником формування
нового етносу з самоназвою киримли, стала ісламська релігія, а
також мова і спільна територія5.
Рубіжним етапом для кримсько-татарського етносу стало
створення держави – Кримського ханства, яке постало в ре-
зультаті дезінтеграційних процесів у Золотій Орді. Його ви-
никнення мало визначний вплив і на українські землі. Власне
цей аспект є одним із визначальних, який вирізняє характер
репрезентації кримських татар у двох вищезазначених групах
українських підручників. У виданнях до 2016–2017 рр. домінує
фронтирний дискурс, згідно з яким Україна була в той час кор-
доном, стіною, що розділяла іслам і християнство, цивілізації
———————
3 Наш Крим: неросійські історії українського півострова. URL:
https://bit.ly/3u6PfP1.
4 Мисан В. Вступ до історії України. Підручник для 5-го класу.
С. 59–60; Хлібовська Г., Наумчук О., Крижановська О., Бурнейко І.
Історія України. Підручник для 7-го кл. С. 140; Смолій В., Степанков В.
Історія України. Підручник для 7-го кл. С. 168.
5 Пастушенко Р. Вступ до історії. Підручник для 5-го класу. С. 73;
Дрібниця В., Щупак І., Бурлака О., Піскарьова І. Історія України.
Підручник для 7-го кл. С. 147; Гупан Н., Смагін І., Пометун О. Історія
України. Підручник для 7-го кл. С. 174.
85
осідлу й кочову. Кримське ханство стало джерелом постійної
небезпеки з півдня, базою для грабіжницьких походів6. Самі ж
кримські татари означалися часто як “татарські людолови”,
“жорстокі зайди”7. Створення Кримського ханства обернулося
для українців жахливою трагедією й було тісно пов’язано з
початком спустошливих походів на українські терени8. Вони
стали однією із найтрагічніших сторінок в історії України, ук-
раїнський народ впродовж XV–XVI ст. зазнав колосальних де-
мографічних втрат – до 2,5 млн вбитих і забраних у рабство. Ці
факти дозволили авторам одного із підручників означити події
цього періоду як “друге монголо-татарське нашестя”, яке пере-
творилось на загрозу для Європи9. Причини набігів вбачалися в
примітивній економіці ханства, слабкості сільського господар-
ства, що змушувало його населення вдаватися до грабежів
і работоргівлі. Додатковим фактором агресивної зовнішньої
політики стало підпорядкування ханства Османській імперії й
“загарбницькій політиці турецьких феодалів”10. На такому фоні
дещо вирізняється один із підручників 2007 р. видання. Його
автори вказують на велике значення створення держави для
консолідації кримсько-татарського етносу, відзначають що її
створення сприяло пожвавленню економіки на півострові.
Причини ж набігів в цьому підручнику пояснювалися, серед
іншого, агресивністю кримсько-татарської еліти11.
———————
6 Свідерський Ю., Романишин Н. Історія України. Підручник для
7-го кл. С. 98–99; Власов В., Данилевська О. Історія України. Підруч-
ник для 5-го кл. С. 96.
7 Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підручник
для 5-го кл. С. 115.
8 Пометун І., Костюк І., Малієнко Ю. Історія України (Вступ до
історії України). Підручник для 5-го класу. С. 92.
9 Свідерський Ю., Ладиченко Т., Романишин Н. Історія України.
Підручник для 7-го кл. С. 204.
10 Там само.
11 Смолій В., Степанков В. Історія України. Підручник для 7-го кл.
2007. Київ, 2007. С. 169–170.
86
Риторика текстів підручників, починаючи з 2016–2017 рр.,
кардинально різниться. Сам об’єм матеріалу, присвячений Крим-
ському ханству XV–XVII ст., тут значно переважає. Детально
висвітлено передумови виникнення держави, приділено значну
увагу її першим правителям, структурі влади в цілому. Охарак-
теризовано господарське життя, побут мешканців, їхню куль-
туру, звичаї, традицію, релігійне життя12. Підкреслювалося
спростування міфу про ворожість татар до християн і хрис-
тиянства в цілому, позаяк в Криму довгий час існувала хрис-
тиянська митрополія, що перебувала під покровительством
ханів13.
Економіка за версією цієї групи підручників не була при-
мітивною, а існувала у вигідному симбіозі з торговими цент-
рами південного Криму – генуезькими колоніями, де проживало
багатонаціональне населення – греки, вірмени, євреї – активний
фактор економічного розвитку. Що ж до основної частини
кримсько-татарського населення, автори підручників наголошу-
ють на їхній осілості, успішному освоєнню сільського госпо-
дарства, розвиткові ремесел, скотарства. Кримсько-татарське
суспільство відзначалося відкритістю, поважним ставленням до
жінок, особливо толерувалися свобода і гідність14. Тема походів
за ясиром, работоргівля в окремих підручниках означеного пе-
ріоду взагалі опускається, або ж обмежується ремарками про їх
вторинний характер, чи такий, що був здебільшого зумовлений
мілітаризацією кримського суспільства. Військо в ханстві ви-
ступало запорукою передусім внутрішнього порядку15.
———————
12 Див., напр.: Пастушенко Р. Вступ до історії. Підручник для
5-го класу. С. 69–73; Хлібовська Г., Наумчук О., Крижановська О.,
Бурнейко І. Історія України. Підручник для 7-го кл. С. 151–152.
13 Дрібниця В., Щупак І., Бурлака О., Піскарьова І. Історія України.
Підручник для 7-го кл. С. 150.
14 Пастушенко Р. Вступ до історії. Підручник для 5-го класу.
С. 167; Гупан Н., Смагін І., Пометун О. Історія України. Підручник
для 7-го кл. С. 175.
15 Гупан Н., Смагін І., Пометун О. Історія України. Підручник для
7-го кл. С. 175.
87
Незмінним атрибутом при згадці про походи на українські
землі в підручниках виступає зовнішній фактор – вже згадувана
васальна залежність від османів чи союз з Москвою. Турки
фактично змушували до грабіжницьких походів задля попов-
нення невільницьких ринків Анатолії. Перший же, один із най-
більш руйнівних походів татар, унаслідок якого був зруйнова-
ний Київ і пограбований храм Софії, був здійснений у рамках
союзницьких відносин з московським царем16.
Фактор набігів, як зазначалося в текстах, безумовно мав
вкрай трагічні наслідки для української людності, економіки,
культурного розвитку. Утім він також сприяв розвиткові обо-
ронної архітектури, містобудуванню. Небезпека “надихала мит-
ців”, що сприяло виникненню героїчної поезії, історичних пі-
сень, дум, “кристалізації українського народного характеру”17.
У цих підручниках навіть зроблено спробу ототожнити істо-
ричну долю обох народів у добу XVI–XVII ст. – українського і
кримсько-татарського. Фактором консолідації їх обох виступали
власні держави – Гетьманщина і Кримське ханство. Вони
врешті-решт обидві стали жертвами російського експансіонізму,
що мало трагічні наслідки для історичної долі обох народів18.
Наголошувалося, що українці і татари не були явними антаго-
ністами, в історії яких можна простежити позитивні й негативні
контакти19. Така спроба ототожнення, попри раціональне зерно,
зводилася іноді до курйозів. Так, автори одного із підручників
пропонують учням порівняти ханський палац в Бахчисараї та
резиденцію гетьмана Богдана Хмельницького в Суботові, знайти
———————
16 Гісем О., Мартинюк О. Історія України. Підручник для 7-го кл.
С. 120; Сорочинська Н., Гісем О. Історія України. Підручник для
7-го кл. С. 143.
17 Сорочинська Н., Гісем О. Історія України. Підручник для 7-го кл.
С. 164–165.
18 Пастушенко Р. Вступ до історії. Підручник для 5-го кл. С. 164;
Свідерський Ю., Романишин Н. Історія України. Підручник для 7-го кл.
С. 135.
19 Пастушенко Р. Вступ до історії. Підручник для 5-го кл. С. 167.
88
спільні та відмінні риси20. В іншому виданні запропоновано
порівняти тепер уже облаштування житла кримського татарина
й мешканця України21. Інші автори стверджували про подібність
орнаментів на кримсько-татарських і подільських вишивках,
позаяк багато українці, що потрапляли в Крим в якості ясиру,
змішувались з місцевим населенням, привносячи свої культурні
традиції22.
Кримський фактор використаний авторами підручників в
розділах про формування українського козацтва і власне його
виникнення. Це була відповідь на виклик степової загрози. Саме
з боротьбою проти татар і турків пов’язана героїчна діяльність
козацьких очільників – Самійла Кішки, Дмитра Вишневецького,
Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка23. Подальші згадки й
репрезентація кримських татар в підручниках тісно пов’язані з
козацтвом та періодом Гетьманщини. При цьому специфіка цієї
репрезентації, як і в попередньому періоді історії, залежить від
хронології випуску самих підручників.
Зокрема, у підручниках для 8-го класу представлено сюжет
про військовий союз кримського хана Іслам Гірея й гетьмана
Богдана Хмельницького задля спільних дій проти польського
війська. Цей сюжет можна розділити на дві частини: обставини
й причини укладення союзу і участь кримсько-татарських військ
у Берестецькій битві. У низці підручників, що передували ви-
данням 2016–2017 рр., такий союз пояснювався вимушеними
обставинами – відсутність власної кінноти, небезпека “удару в
———————
20 Там само. С. 165.
21 Власов В., Панарін О., Топольницька Ю. Історія України. Підруч-
ник для 7-го кл. С. 151.
22 Свідерський Ю., Романишин Н. Історія України. Підручник для
7-го кл. С. 135.
23 Власов В., Данилевська О. Історія України. Підручник для 5-го кл.
С. 102; Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. Підручник
для 5-го кл. С. 120, 124; Власов В. Історія України. Підручник для
8-го кл. С. 12–13; Швидько Г. Історія України (XVI–XVIII ст.). С. 36.
89
спину”24. У більш пізніх виданнях можна натрапити на по-
всюдне вживання конструкцій “українсько-татарське військо”,
“козацько-татарське військо”. Таким чином перші переможні
битви під Жовтими Водами, Корсунем, Жванцем, облога Львова
представлені як спільні перемоги25. Про обставини Берестецької
битви та участі у ній військ ханства автори підручників роз-
ходяться. У більш ранніх підручниках наголошується на віро-
ломстві татар, втечі і зраді хана, який насправді не хотів поразки
польських військ, а використовував конфлікт у власних цілях26.
Як зазначено в одному з видань, він не був зацікавлений у
створенні сильної і незалежної України, як б не давала татарам
займатися своїм основним промислом – людоловством. Хан
начебто домовився з королем про залишення поля бою за від-
повідну суму й можливість брати ясир27. При цьому запере-
чуються суто військові аспекти втечі хана, який залишив своїх
союзників зовсім не через обстріл, позаяк в бік татарського
табору пролунав лише один постріл28.
Натомість автори пізніших підручників стверджували, що
хан не витримав шквального вогню по своїх позиціях і зму-
шений був відступити, оскільки налякане військо почало в
паніці втікати. Хмельницький, який поїхав наздоганяти хана,
врешті погодився з ним, що повернути назад деморалізоване
татарське військо не було ніякої змоги29. Про полонення Хмель-
ницького ханом в цих текстах не йдеться.
———————
24 Власов В. Історія України. Підручник для 8-го кл. С. 110;
Швидько Г. Історія України (XVI–XVIII ст.). С. 122; Струкевич О.,
Романюк І., Пірус Т. Історія України. Підручник для 8-го кл. С. 104.
25 Сорочинська Н., Гісем О. Історія України. Підручник для 8-го кл.
С. 129–130.
26 Власов В. Історія України. Підручник для 8-го кл. С. 131.
27 Струкевич О. Історія України. Підручник для 8-го кл. С. 112.
28 Струкевич О., Романюк І., Пірус Т. Історія України. Підручник
для 8-го кл. С. 102.
29 Сорочинська Н., Гісем О. Історія України. Підручник для 8-го кл.
С. 147; Гупан Н., Смагін І. Пометун О. Історія України. Підручник для
8-го кл. С. 157.
90
У підручниках до 2016–2017 рр. вищезгаданими сюжетами,
тобто участь і роль у Визвольній війні, обмежується інформація
про кримських татар. У виданнях більш сучасних є відомості
про спільні походи козацько-татарських військ у Молдову
(1651), участь у Конотопській битві, обставини розриву з тата-
рами після підписання Переяславської ради й відновлення
союзу, а також згадки про спільну боротьбу проти османів у
1624 р.30 У цих же виданнях, як правило, поміщено окремий
розділ про ліквідацію Кримського ханства у 1783 р. і його тра-
гічні наслідки для кримсько-татарського народу. Цей сюжет
часто подається в контексті з подіями й процесами української
історії – ліквідації Січі й скасування автономії Гетьманщини,
підкреслюючи таким чином подібність історичних доль обох
народів31. Утім в той же час можна прочитати й про трактування
цих подій як остаточне зникнення турецько-татарської загрози,
що мало позитивні наслідки для українських земель32.
Варто зазначити, що період від Конотопської битви до лік-
відації Кримського ханства в українських підручниках кримські
татари не фігурують жодним чином, хоча цей часовий відрізок
був доволі багатий на події спільної історії.
Українська історія ХІХ ст. й представлення в ній кримсько-
татарської тематики зовсім випадає з поля зору авторів підруч-
ників до 2016–2017 рр. Там означена тема відсутня взагалі. Хіба
що можна в поодиноких виданнях натрапити на коротку згадку
про кримських татар в контексті етнічного складу населення
України. Утім в іншій аналізованій групі підручників ця тема
висвітлена в двох аспектах: Кримська війна і національне від-
родження другої половини ХІХ ст. Зокрема відмічається, що
події Кримської війни (1853–1856) мали вкрай трагічний наслі-
———————
30 Сорочинська Н., Гісем О. Історія України. Підручник для 8-го кл.
С. 148–168; Гупан Н., Смагін І. Пометун О. Історія України. Підруч-
ник для 8-го кл. С. 160, 177.
31 Сорочинська Н., Гісем О. Історія України. Підручник для 8-го кл.
С. 270–271; Гупан Н., Смагін І. Пометун О. Історія України. Підруч-
ник для 8-го кл. С. 262–263.
32 Струкевич О. Історія України. Підручник для 9-го кл. С. 71.
91
док для кримських татар, які часто сприймалися імперською
владою як колаборанти. Відтак проводилося їх насильницьке
виселення з півострова як “некорисного елементу”33. Це була
фактично друга велика хвиля еміграції кримських татар від часів
аналогічної першої хвилі, спричиненої російською анексією
Кримського ханства.
Наступний сюжетний блок присвячений в підручниках крим-
ському національному відродженню, пов’язаному передусім із
діяльністю Ісмаїла Гаспринського (1851–1914) – просвітителя,
письменника, педагога, культурного та громадсько-політичного
діяча. Він активно займався реформою освіти, мови, видав-
ничою діяльністю, був представником нової генерації кримсько-
татарської інтелігенції. Його діяльність в підручниках представ-
лена здебільшого в контексті аналогічних процесів національ-
ного відродження, які відбувалися на українських землях. Проте
в окремих випадках І. Гаспринський згадується в контексті
загальнотюркського модернізаційного руху, процесів панісла-
мізму, які мали місце в означений період34.
Висвітлення ХХ ст. в історії кримсько-татарського народу
починається в підручниках для 10-го класу. Йдеться в основ-
ному про період від початку століття до закінчення Української
революції (1921 р.). В окремих підручниках охоплено матеріал
до закінчення Другої світової війни. Знову ж таки як і при
висвітленні попередніх періодів історії, інформація про крим-
ських татар практично відсутня у виданнях, написаних до
2016 р., або ж представлена фрагментарно. Так, наприклад, в
одному з підручників 2012 р. вони фігурують серед статистич-
них даних етнічного складу населення України. Тут же міс-
титься інформація про кримських татар серед делегатів з’їзду
народів Росії, що проходив у Києві в 1917 р.35
———————
33 Там само. С. 96.
34 Там само. С. 127–128. Сорочинська Н., Гісем О. Історія України.
Підручник для 9-го кл. С. 154–155; Пометун О., Гупан Н., Смагін І.
Історія України. Підручник для 9-го кл. С. 140–142.
35 Пометун О., Гупан Н. Історія України. Підручник для 10-го кл.
С. 80.
92
У підручникових виданнях ближчих до сьогодення кримська
тематика представлена у двої великих сюжетах, яким зазвичай
присвячено окремі параграфи. Йдеться, зокрема, про кримсько-
татарський національний рух у 1917 р. Він висвітлений в кон-
тексті подій української революції того ж періоду як такий, що
спрямований на самовизначення народів Російської імперії,
створення ними власних держав. У підручниках проводяться
деякі аналогії між Кримською Народною Республікою та Укра-
їнською Народною Республікою як уособлення державотворчих
прагнень обох народів і важливі віхи історії обох народів36.
Наступний блок інформації, який стосується кримських та-
тар, присвячено трагічним подіям депортації народу в 1944 р.
Спільною рисою усіх видань можна назвати емоційну складову
при висвітленні подій, яка базується передусім на документах-
спогадах людей, які пережили депортацію37.
Післявоєнний сегмент історії кримсько-татарського народу в
українських підручниках представлено кількома темами – пере-
дача Криму до складу УРСР, кримсько-татарський дисидент-
ський рух та події новітньої доби, пов’язані з анексією Криму.
Зокрема, автори низки підручників, описуючи обставини “дару-
вання” півострова, вбачали в цьому, окрім суто економічних
аспектів, й ідеологічний підтекст, пов’язаний з депортацією
1944 р. Таким чином союзне керівництво намагалося перекласти
частину відповідальності за примусове виселення корінного
народу38.
Умовний поділ підручників за ступенем репрезентативності
інформації про кримських татар та її трактування спостеріга-
———————
36 Мудрий М., Аркуша О. Історія. Україна і світ. Підручник для
10-го кл. С. 72; Власов В., Кульчицький С. Історія України. Підручник
для 10-го кл. С. 55.
37 Мудрий М., Аркуша О. Історія. Україна і світ. Підручник для
10-го кл. С. 283–285; Власов В., Кульчицький С. Історія України.
Підручник для 10-го кл. С. 231–240.
38 Струкевич О., Дровозюк С. Історія України. Підручник для
11-го кл. С. 21; Хлібовська Г., Наумчук О., Крижановська М., Гирич І.,
Бурнейко І. Історія України. Підручник для 11-го кл. С. 59.
93
ється при висвітленні періоду новітньої історії, утім він не так
чітко виражений.
Післявоєнна історія кримських татар в підручниках представ-
лена двома основними блоками, котрі пов’язані між собою: рух
за повернення з депортації та кримсько-татарський національ-
ний рух. Прикметно, що в більш ранніх підручниках означені
теми не порушуються взагалі. Лише в окремих виданнях націо-
нальний рух киримли розглянуто в контексті дисидентської й
правозахисної діяльності українців у 60–70-х рр. ХХ ст.39
Найбільш докладно означена тема висвітлена в одному з під-
ручників 2019 р. Тут їй присвячено окремий параграф з деталь-
ним аналізом передумов, періодизації, персоналій національного
руху кримських татар40.
Нова сторінка історії кримсько-татарського народу в україн-
ському минулому в підручниках представлена періодом 1989–
1991 рр. – часу масового повернення на батьківщину та ви-
никнення перших політичних організацій. Заснування останніх
переважно розглянуто в руслі аналогічних процесів, які від-
бувалися в Україні означеного періоду. Йдеться про спільні
риси в передумовах виникнення й організації Меджлісу, ОКНР
(Організація кримськотатарського національного руху) та НРУ
(Народний Рух України)41. Як відзначають автори підручників,
репатріація кримських татар була позначена значними трудно-
щами політичного, соціального та економічного характеру42.
За відносно невеликий проміжок часу, який включає крайні
роки публікації проаналізованих тут підручників, схема мину-
лого кримсько-татарського народу в структурі шкільного курсу
української історії зазнала суттєвих змін. Вони були передусім
зумовлені політичними подіями 2014 р. Аналізовані підручники
за часом створення можна розділити на дві часові категорії.
———————
39 Турченко Ф. Історія України. Підручник для 11-го кл. С. 202–203.
40 Даниленко В., Смольніцька М. Історія України. Підручник для
11-го кл. С. 101–104.
41 Там само. С. 153–155; Струкевич О., Дровозюк С. Історія
України. Підручник для 11-го кл. С. 146.
42 Там само. С. 176.
94
В одній із них, представленій виданнями переважно до 2016 р.,
існує традиція вітчизняної і радянської історії з яскраво вира-
женим фронтирним дискурсом, згідно з якою степовий світ,
представниками якого були й кримські татари, вважався чужим,
ворожим і деструктивним. У національному наративі він ви-
ступав виключно в ролі антагоніста. Причому кримська тема-
тика у підручниках ніколи не була самостійною, а висвіт-
лювалася ситуативно задля підкреслення трагічних чи героїчних
сторінок українського минулого. У новому поколінні підруч-
ників зроблено спробу трактування історії кримсько-татарського
народу як самостійної категорії, розуміння непростого досвіду
українсько-татарського співіснування на спільній території.
REFERENCES
1. Burneіko, I., Khlibovska, H., Kryzhanovska, M. Naumchuk, O.
(2015). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 9-ho kl. Ternopil. [in Ukrainian].
2. Burneіko, I., Naumchuk, O., Kryzhanovska, M., Shtanko, O. (2016).
Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 8-ho kl. Ternopil. [in Ukrainian].
3. Danylenko, V. Smolnitska, M. (2019). Istoriia Ukrainy. Pidruch-
nyk dlia 11-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
4. Dribnytsia, V., Schupak, I., Burlaka, O. Piskarіova, I. (2020).
Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 7-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
5. Dudar, O. Huk, O. (2020). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia
7-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
6. Hisem, O. Martyniuk, O. (2020). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 7-ho kl. Kharkiv. [in Ukrainian].
7. Hisem, O. (2015). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 7-ho kl.
Ternopil. [in Ukrainian].
8. Hupan, N., Smahin, I. Pometun, O. (2016). Istoriia Ukrainy.
Pidruchnyk dlia 8-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
9. Hupan, N., Smahin, I. Pometun, O. (2016). Istoriia Ukrainy.
Pidruchnyk dl 7-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
10. Khlibovska, H., Naumchuk, O., Kryzhanovska, M., Hyrych, I.
Burneіko, I. (2019). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 11-ho kl. Ternopil.
[in Ukrainian].
11. Khlibovska, H., Naumchuk, O., Kryzhanovska, O. Burneіko, I.
(2020). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 7-ho kl. Ternopil. [in Ukrainian].
95
12. Kulchytskyі, S. Lebedieva, Yu. (2010). Istoriia Ukrainy.
Pidruchnyk dlia 10-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
13. Kulchytskyі, S. Lebedieva, Yu. (2011). Istoriia Ukrainy.
Pidruchnyk dlia 11-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
14. Moroz, P. Moroz, I. (2018). Vstup do istorii. Pidruchnyk dlia 5-ho
klasu. Kyiv. [in Ukrainian].
15. Mudryі, M. Arkusha, O. (2018). Istoriia. Ukraina i svit.
Intehrovanyj kurs. Pidruchnyk dlia 10-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
16. Mudryі, M. Аrkush, O. (2019). Istoriia. Ukraina i svit.
Intehrovanyj kurs. Pidruchnyk dlia 11-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
17. Mysan, V. (2010). Vstup do istorii Ukrainy. Pidruchnyk dlia 5-ho
klasu. Kyiv. [in Ukrainian].
18. Pastushenko, R. (2018). Vstup do istorii. Pidruchnyk dlia 5-ho klasu.
Ternopil. [in Ukrainian].
19. Pometun, I., Kostiuk, I. Maliienko, Yu. (2013) Istoriia Ukrainy
(Vstup do istorii Ukrainy). Pidruchnyk dlia 5-ho klasu. Kyiv. [in
Ukrainian].
20. Pometun, O. Hupan, N. (2012). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia
10-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
21. Pometun, O. Hupan, N. (2012). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia
11-ho kl. Kharkiv. [in Ukrainian].
22. Pometun, O., Hupan, N. Smahin, I. Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 9-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
23. Reient, O. Maliі, O. (2009). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia
9-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
24. Reient, O. Maliі, O. (2010). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia
10-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
25. Reient, O. Maliі, O. (2017). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia
9-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
26. Schupak, I., Piskarova, I. Burlaka, O. (2018). Vstup do istorii.
Pidruchnyk dlia 5-ho klasu. Kyiv. [in Ukrainian].
27. Shvydko, H. Chornobaі, P. (2016). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 8-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
28. Shvydko, H. (2008). Istoriia Ukrainy (XVI–XVIII st.). Kyiv. [in
Ukrainian].
29. Smoliі, V. Stepankov, V. (2007). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 7-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
30. Smoliі, V. Stepankov, V. (2015). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 7-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
96
31. Sorochynska, N. Hisem, O. (2015). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 9-ho kl. Ternopil. [in Ukrainian].
32. Sorochynska, N. Hisem, O. (2016). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 8-ho kl. Ternopil. [in Ukrainian].
33. Sorochynska, N. Hisem, O. (2019). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 11-ho kl. K Ternopil. [in Ukrainian].
34. Sorochynska, N. Hisem, O. (2020). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 7-ho kl. Ternopil. [in Ukrainian].
35. Strukevych, O. Drovoziuk, S. (2019). Istoriia Ukrainy. Pidruch-
nyk dlia 11-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
36. Strukevych, O. (2009). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 9-ho kl.
Kyiv. [in Ukrainian].
37. Strukevych, O. (2016). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 8-ho kl.
Kyiv. [in Ukrainian].
38. Strukevych, O. (2017). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 9-ho kl.
Kyiv. [in Ukrainian].
39. Strukevych, O., Romaniuk, I. Pirus, T. (2008). Istoriia Ukrainy.
Pidruchnyk dlia 8-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
40. Sviderskyі, Yu. Romanyshyn, N. (2020). Istoriia Ukrainy.
Pidruchnyk dlia 7-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
41. Sviderskyі, Yu., Ladychenko, T. Romanyshyn, N. (2007). Istoriia
Ukrainy. Pidruchnyk dl 7-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
42. Turchenko, F. Moroko, V. Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia
9-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
43. Turchenko, F. (2009). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 9-ho kl.
Kyiv. [in Ukrainian].
44. Turchenko, F. (2010). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 10-ho kl.
Kyiv. [in Ukrainian].
45. Turchenko, F. (2011). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 11-ho kl.
Kyiv. [in Ukrainian].
46. Vlasov, V. Danylevska, O. (2001). Vstup do istorii Ukrainy.
Pidruchnyk dlia 5-ho klasu. Kyiv. [in Ukrainian].
47. Vlasov, V. Danylevska, O. (2010). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 5-ho klasu. Kyiv. [in Ukrainian].
48. Vlasov, V. Kulchytskyі, S. (2018). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 10-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
49. Vlasov, V. Kulchytskyі, S. (2019). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk
dlia 11-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
50. Vlasov, V. (2008). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 8-ho kl. Kyiv.
[in Ukrainian].
97
51. Vlasov, V. (2013). Istoriia Ukrainy (Vstup do istorii Ukrainy).
Pidruchnyk dlia 5-ho klasu. Kyiv. [in Ukrainian].
52. Vlasov, V. (2015). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 7-ho kl. Kyiv.
[in Ukrainian].
53. Vlasov, V. (2016). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 8-ho kl. Kyiv.
[in Ukrainian].
54. Vlasov, V. (2017). Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 9-ho kl. Kyiv.
[in Ukrainian].
55. Vlasov, V., Panarin, O. Topolnytska, Yu. (2020). Istoriia
Ukrainy. Pidruchnyk dlia 7-ho kl. Kyiv. [in Ukrainian].
Svitlana Baturina
Candidate of historical sciences, research fellow,
Department of Ukrainian Historiography,
Institute of History of Ukraine,
National Academy of Sciences of Ukraine
(Kyiv, Ukraine), baturina@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0835-7189
"NEIGHBORS�ENEMIES" OR PARTNERS OF THE COMMON
PAST: THE IMAGE OF THE CRIMEAN TATARS IN UKRAINIAN
HISTORY TEXTBOOKS
To conduct this study 55 ukrainian history textbooks were included in
the analysis. Chronologically, they cover material from the Middle Ages to
the present. Are the Tatars represented as a part of the common past, or is
their history presented separately from the Ukrainian one? Is their past in
the Ukrainian vision a story of an enemy, a neighbor, a partner of a
common past? What topics, periods of the historical path of the Crimean
Tatars, their states interested the authors of textbooks? How do these
chronological periods relate to the relevant events in Ukrainian history?
What prevails in textbooks – the history of the people or the state? What are
the features of the representation of the history of the Crimean Tatars
depending on the time of writing the textbook? In a relatively short period
of time, the scheme of the past of the Crimean Tatar people in the structure
of the school course of Ukrainian history has undergone significant
changes. They were primarily due to the political events of 2014. Ukrainian
textbooks can be divided into two time categories. In one of them, presented
by publications mainly until 2016, there is a tradition of national and Soviet
history with a pronounced frontier discourse, according to which the steppe
98
world, which was represented by the Crimean Tatars, was considered alien,
hostile and destructive. In the national narrative, they acted exclusively as
an antagonist. Moreover, the Crimean theme in the textbooks was never
independent, but was covered situationally to emphasize the tragic or
heroic pages of the Ukrainian past. In the new generation of textbooks, an
attempt is made to interpret the history of the Crimean Tatar people as an
independent category, to understand the difficult experience of Ukrainian-
Tatar coexistence on a common territory.
Keywords: textbooks, image of "other", Crimean-Tatar people.
|