Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців

Предметом дослідження є теоретичний аспект інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства. Метою дослідження є пошук методів вдосконалення вітчизняних інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, зок...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автор: Дрок, П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
Назва видання:Історіографічні дослідження в Україні
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182338
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців / П. Дрок // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 115-126. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-182338
record_format dspace
spelling irk-123456789-1823382021-12-31T01:26:18Z Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців Дрок, П. Проблемна історіографія Предметом дослідження є теоретичний аспект інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства. Метою дослідження є пошук методів вдосконалення вітчизняних інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, зокрема системний, структурний, порівняльний, факторний, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Визначено особливості реалізації вітчизняної інформайної діяльності та методів вдосконалення інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства. Інноваційність розвитку інформаційно-комунікаційних технологій – це постійні нововведення в діяльність навчально-виховних закладів та сфері документознавства. Навчально-виховний процес є тією нагальною потребою, без задоволення якої вона втратить взаємозв’язок з життям, загубить свій творчий потенціал, перетвориться на рутинну справу, непотрібну ні суспільству, ні особистості. Життя вимагає інтенсифікації пошуку, експериментування, введення новітніх технологій, застосування нових засобів навчання. Разом з тим реалізація цих вимог не може здійснюватись хаотично, безсистемно, непродумано й без урахування того педагогічного досвіду, який в минулому приводив до відомих, а в багатьох випадках і до видатних педагогічних успіхів. У низці підходів цей досвід не втратив свого значення ще й сьогодні. Зрозуміло, що інновації мають розгортатись з урахуванням минулого досвіду, а не ігноруючи його. В основі інноваційного розвитку освіти мають бути педагогічна, соціогуманітарні науки (філософія, політологія, соціологія тощо), які, як і в інших галузях суспільного виробництва, прокладають дорогу практиці. The subject of the research is the theoretical aspect of information and communication technologies in the sphere of documentation science. The purpose of the study is to find methods for improving domestic information and communication technologies in the sphere of documentation science. The set of scientific methods and approaches, in particular systemic, structural, comparative, factorial, is applied in the work, which allowed to realize the conceptual unity of the research. Peculiarities of realization of domestic information activity and methods of improvement of information and communication technologies in the sphere of documentation science are determined. Innovative development of information and communication technologies is a constant innovation in the activities of educational institutions and the sphere of documentation science. The educational process is an urgent need, without which it will lose its connection with life, lose its creative potential, become a routine matter unnecessary for society or the individual. Life requires intensification of search, experimentation, introduction of the newest technologies, application of new means of studying. At the same time, the implementation of these requirements cannot be carried out chaotically, unsystematically, ill-considered and without taking into account the pedagogical experience that in the past has led to well-known and in many cases to outstanding pedagogical successes. In a number of approaches, this experience has not lost its significance even today. It is clear that innovation should be based on past experience, not ignoring it. The basis of innovative development of education should be pedagogical, socio-humanitarian sciences (philosophy, political science, sociology, etc.), which, as in other areas of social production, pave the way for practice. 2020 Article Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців / П. Дрок // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 115-126. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2415-8003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182338 378.016:002.1]:004 uk Історіографічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемна історіографія
Проблемна історіографія
spellingShingle Проблемна історіографія
Проблемна історіографія
Дрок, П.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців
Історіографічні дослідження в Україні
description Предметом дослідження є теоретичний аспект інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства. Метою дослідження є пошук методів вдосконалення вітчизняних інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, зокрема системний, структурний, порівняльний, факторний, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Визначено особливості реалізації вітчизняної інформайної діяльності та методів вдосконалення інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документознавства. Інноваційність розвитку інформаційно-комунікаційних технологій – це постійні нововведення в діяльність навчально-виховних закладів та сфері документознавства. Навчально-виховний процес є тією нагальною потребою, без задоволення якої вона втратить взаємозв’язок з життям, загубить свій творчий потенціал, перетвориться на рутинну справу, непотрібну ні суспільству, ні особистості. Життя вимагає інтенсифікації пошуку, експериментування, введення новітніх технологій, застосування нових засобів навчання. Разом з тим реалізація цих вимог не може здійснюватись хаотично, безсистемно, непродумано й без урахування того педагогічного досвіду, який в минулому приводив до відомих, а в багатьох випадках і до видатних педагогічних успіхів. У низці підходів цей досвід не втратив свого значення ще й сьогодні. Зрозуміло, що інновації мають розгортатись з урахуванням минулого досвіду, а не ігноруючи його. В основі інноваційного розвитку освіти мають бути педагогічна, соціогуманітарні науки (філософія, політологія, соціологія тощо), які, як і в інших галузях суспільного виробництва, прокладають дорогу практиці.
format Article
author Дрок, П.
author_facet Дрок, П.
author_sort Дрок, П.
title Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців
title_short Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців
title_full Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців
title_fullStr Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців
title_full_unstemmed Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців
title_sort використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2020
topic_facet Проблемна історіографія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182338
citation_txt Використання інформаційно-комунікаційних технологій в підготовці документознавців / П. Дрок // Історіографічні дослідження в Україні. — 2020. — Вип. 31. — С. 115-126. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Історіографічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv AT drokp vikoristannâínformacíjnokomuníkacíjnihtehnologíjvpídgotovcídokumentoznavcív
first_indexed 2025-07-16T00:41:54Z
last_indexed 2025-07-16T00:41:54Z
_version_ 1837762102455959552
fulltext 115 УДК 378.016:002.1]:004 Павло Дрок кандитат історичних наук, старший викладач, кафедра документознавства, фінансово-гуманітарний факультет, Університет імені Григорія Сковороди (Переяслав, Україна) drok_pavlo@ukr.net ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО� КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПІДГОТОВЦІ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ Предметом дослідження є теоретичний аспект інформаційно- комунікаційних технологій у сфері документознавства. Метою до- слідження є пошук методів вдосконалення вітчизняних інформаційно- комунікаційних технологій у сфері документознавства. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, зокрема сис- темний, структурний, порівняльний, факторний, що дозволило реалі- зувати концептуальну єдність дослідження. Визначено особливості реалізації вітчизняної інформайної діяльності та методів вдоско- налення інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документо- знавства. Інноваційність розвитку інформаційно-комунікаційних тех- нологій – це постійні нововведення в діяльність навчально-виховних закладів та сфері документознавства. Навчально-виховний процес є тією нагальною потребою, без задоволення якої вона втратить взає- мозв’язок з життям, загубить свій творчий потенціал, перетво- риться на рутинну справу, непотрібну ні суспільству, ні особистості. Життя вимагає інтенсифікації пошуку, експериментування, введення новітніх технологій, застосування нових засобів навчання. Разом з тим реалізація цих вимог не може здійснюватись хаотично, без- системно, непродумано й без урахування того педагогічного досвіду, який в минулому приводив до відомих, а в багатьох випадках і до видатних педагогічних успіхів. У низці підходів цей досвід не втратив свого значення ще й сьогодні. Зрозуміло, що інновації мають роз- гортатись з урахуванням минулого досвіду, а не ігноруючи його. В основі інноваційного розвитку освіти мають бути педагогічна, соціогуманітарні науки (філософія, політологія, соціологія тощо), які, як і в інших галузях суспільного виробництва, прокладають дорогу практиці. © П. Дрок, 2020 116 Ключові слова: інновації, інформаційно-комунікаційні технології, освітня діяльність, інформаційна діяльність, сфера документо- знавства. Невід’ємними складовими сучасних уявлень про світ стали поняття “інформація”, “інформатика”, “інформаційна діяль- ність”. Без них неможлива діяльність сучасних навчальних закладів й освітньої галузі в цілому. У нашому дослідженні ми розглянемо важливість вдосконалення їх на сучасниму ринку праці як результат освітньої діяльності. На сьогодні система вищої освіти потребує позитивних змін, пов’язаних з інформатизацією суспільства. В Україні має місце орієнтація на зарубіжні освітні стандарти, відтак розширюється спектр спеціальностей, орієнтованих на підготовку кадрів для інформаційної сфери, сфери документально-інформаційних ко- мунікацій. Проблемою обгрунтування теоретичних концепцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у сфері документо- знавства займаються такі всесвітньовідомі вчені, як: Ю. П. Сур- мін, Н. В. Тулєнков, Т. І. Туркот, Хедоурі Ф., Грейсон Дж., Котлер Ф., Кузьмін І. І., Красильников С. А., Романов А. Н. та ін. Однак проблема розвитку інформаційної діяльності в спе- цифічних умовах ведення бізнесу в Україні залишається акту- альною і малодослідженою. Важливою умовою конкурентоспроможної країни на сучас- ному етапі є інформаційно-комунікаційна освіта майбутнього спеціаліста. Професійна підготовка майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності вимагає гнучких знань видів документопотоків, які циркулюють в організації; особливостей формування організаційної структури, штатного складу діловодних служб; функціональні можливості систем електронного документообігу та ін. З огляду на вищесказане, майбутнім спеціалістам необхідно навчитися формулювати цілі впровадження систем електронного документообігу; визначати потреби організації у впровадженні систем електронного доку- ментообігу; здійснювати аналіз документообігу підприємства. Усі ці знання та вміння уможливлять застосування інфор- маційно-комунікаційних технологій під час навчання у вишах. 117 Доступ до навчальної інформації та освітніх послуг в умовах сучасного навчального закладу наразі здійснюється із викорис- танням інформаційно-освітніх середовищ. Адаптація умов нав- чального процесу до сучасних тенденцій отримання та опра- цювання інформації вимагає від вищих навчальних закладів зміни принципів створення освітнього контенту. Саме вони створюють інформаційні ресурси, що стають основою розбу- дови нового інформаційного суспільства. Динамічне зростання інформаційних потоків викликає по- требу адаптувати засади організації навчального процесу до вимог суспільства у потребі засвоєння нових знань. Модель формування сучасних фахівців з документознавства та інфор- маційної діяльності корегується факторами суспільного життя країни. Перспективи розбудови відкритого суспільства потре- бують постійного удосконалення та синхронізації освітніх про- грам із загальносвітовими освітніми тенденціями. Розвиток глобальної комп’ютерної мережі довів перспек- тивність і необхідність навчання студентів-документознавців за допомогою інтерактивних електронних посібників, встанов- лених на серверах, підключених до локальної комп’ютерної мережі чи інтернету. Гнучке розповсюдження таких інформа- ційних технологій в освіті дозволяє не тільки підвищити інтен- сивність і ефективність процесу навчання, але й значно роз- ширити аудиторію слухачів. Електронний посібник є однією з нових інформаційних тех- нологій, які використовують в навчальному процесі. Останнім часом у педагогічних студіях з’явилися низка до- сліджень в означеній галузі. Відзначимо наукові доробки, пов’язані з розглядом питань створення і застосування елект- ронного підручника в навчальному процесі, таких учених, як-от: Е. Аленічева, В. Бабич, А. Гончаров, С. Волков, В. Іванов, О. Єрмоленко, В. Левін, М. Меламуд та ін. Дослідження цих науковців дають змогу констатувати, що перехід вищих нав- чальних закладів на нові стандарти освіти потребує, насамперед, упровадження інформаційних освітніх технологій навчання. Слід підкреслити, що впровадження таких технологій у нав- чальний процес має ґрунтуватися на їх педагогічно обґрун- 118 тованому поєднанні з традиційними методичними системами навчання та при обов’язковому обґрунтуванні педагогічної до- цільності їх застосування. Розкриємо зміст основних тенденцій професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяль- ності. Ми виходимо з того, що професійна підготовка майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності вклю- чає: володіння інтелектуальними засобами пізнання й органі- зації професійної діяльності в сфері документознавства та ін- формаційної діяльності; наявність стійкої потреби у здійсненні професійної діяльності; мотивацію на використання традицій- них та новітніх інформаційних технологій у професійній діяль- ності; володіння загальнопрофесійними та спеціальними знан- нями, уміннями і навичками, які забезпечують ефективність здійснення професійної діяльності в умовах сучасного кон- курентного середовища; творчу направленість професійної діяльності; високий рівень сформованості організаційної та уп- равлінської культури та індивідуального стилю професійної діяльності. Професійна підготовка майбутніх фахівців з документо- знавства та інформаційної діяльності повинна здійснюватися з урахуванням таких провідних сучасних тенденцій: гуманізації та гуманітаризації, фундаменталізації, забезпечення неперервності, міждисциплінарності та інтернауковості, інтелектуалізації та динамізації. Гуманізація професійної підготовки студентів включає в себе логіку переходу від технократичної до антропологічної її парадигми, розкриває залежність процесу підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності у вищому навчальному закладі від ступеня спрямованості ос- вітнього процесу на особистість студента, орієнтацію на осо- бистісну компоненту. Гуманізація освіти є досить масштабною у часі здійснення та складною за структурою, це процес морально-психологічної перебудови людини, внутрішньої переорієнтації системи духов- них цінностей, усвідомлення власної гідності і цінності іншої 119 людини, формування почуттів відповідальності та причетності до минулого, сучасного і майбутнього. У сучасних наукових дослідженнях гуманізація освіти роз- глядається як соціально-педагогічний феномен, що відображає сучасні суспільні тенденції у побудові й функціонуванні сис- теми освіти. У світлі досліджуваної проблеми гуманізація професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інфор- маційної діяльності спрямована на: орієнтацію на всебічний розвиток особистості (що гармонійнішим буде загальнокуль- турний, соціально-моральний та професійний розвиток осо- бистості майбутнього фахівця з документознавства та інфор- маційної діяльності, то більш творчим і креативним він стане у професійній діяльності); неперервний загальний і професійний розвиток особистості майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності (таким процес підготовки стане при умові, якщо він буде орієнтованим на “зону найближчого розвитку” студентів); необхідність виведення розвитку студен- тів за межі свого “Я” і найближчого соціуму, що допоможе їм усвідомити проблеми всього людства, відчути причетність до природи і суспільства, відповідальність за їх стан і розвиток; набуття процесом гуманітарного, соціально-морального і про- фесійного розвитку особистості такого характеру, коли у май- бутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяль- ності прокидається усвідомлене прагнення до самовдоско- налення і самореалізації у професійній діяльності. Необхідність гуманітаризації професійної освіти викликана зміною ролі вищої школи як соціального інституту, який сьогодні покликаний не тільки і не стільки займатися під- готовкою професіоналів, скільки готувати широкоосвічених особистостей з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією; така тенденція означає необхідність підвищення загальнокультурного рівня майбутніх фахівців. Узагальнюючи різні підходи до системи гуманітарної під- готовки майбутніх фахівців, визначаємо її комплексний харак- тер, вказуючи, що ця підготовка “провадиться безперервно упродовж навчання, передбачає не лише вивчення актуальних 120 проблем філософії, політології, соціології, правознавства, куль- турології, а й етичне, естетичне виховання, управління пси- хічним станом особистості; вона охоплює майже всі кафедри і всі дисципліни”. Гуманітаризація освіти актуалізує проблему вдосконалення організаційної та управлінської культури майбутніх фахівців на основі розробки особистісно орієнтованих технологій, забез- печує умови особистісного розвитку студента, його самореа- лізації у професійній діяльності, сприяє підвищенню розумового потенціалу, формуванню світогляду, духовних зразків пове- дінки. Гуманітаризація професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності передбачає: за- кладку у майбутніх фахівців з документознавства та інфор- маційної діяльності основ гуманістичного світогляду та духов- них цінностей цивілізованого світу; впровадження у процес підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інфор- маційної діяльності до професійної діяльності гуманітарних технологій, які сприяють підвищенню комфортності та ефек- тивності умов розвитку особистості студента; заміну репро- дуктивної по характеру пізнавальної діяльності студентів на діяльність дослідницьку; підвищення професійної компетент- ності майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності, їхньої мобільності до сприйняття інноваційних процесів, оволодіння сучасними інформаційними та комуніка- ційними технологіями, їх впровадження в практичну діяльність. Фундаменталізація професійної освіти передбачає перероз- поділ пріоритетів змісту професійної підготовки із вузькоспе- ціальних, спеціалізованих компонентів знань на загальнокуль- турні та загальнонаукові системні знання, які пов’язані з людською особистістю в усій сукупності її проявів та є основою професіоналізму майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності. С.О. Сисоєва вважає, що “фунда- менталізація освіти спрямована на формування системного мислення, цілісної наукової картини світу, забезпечення прі- оритетності інформаційних компонент у перспективній системі освіти”. 121 Підґрунтям розв’язання проблеми фундаменталізації вищої освіти у галузі соціальних комунікацій є створення нової моделі фахової підготовки майбутніх фахівців у вигляді цілісної нау- ково-методичної системи, спроможної реформувати концеп- туальні, змістовно-структурні та організаційно-дидактичні ос- нови, що підвищує відповідальність вищих навчальних закладів у реалізації нового, ширшого підходу до навчання, виховання, розвитку студентів і потребує розробки системної концепції, спрямованої на фундаменталізацію освіти. Саме тому особли- вого значення набуває фундаментальна підготовка майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності, яка через оновлення своєї гуманістичної парадигми здобуває фун- даментальність, цілісність та універсальність, інтегруючи при- родничо-науковий та гуманітарний блоки знань в напрямку фундаменталізації. Серед основних засобів фундаменталізації професійної під- готовки майбутніх фахівців з документознавства та інформа- ційної діяльності ми вбачаємо: 1) зміну співвідношення між прагматичним та загальнокультурним компонентами освіти: пріоритетними повинні стати проблеми розвитку загальної куль- тури майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності, формування у них наукових форм системного мис- лення; 2) зміну змісту і методології навчального процесу, що передбачає поглиблене вивчення фундаментальних законів при- роди і суспільства, набуття необхідних фундаментальних базо- вих знань завдяки створенню принципово нових навчальних курсів, зорієнтованих на формування у майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності цілісних уяв- лень про наукову картину світу, на формування навиків її сис- темного пізнання; 3) реалізацію єдності змісту, форм, функції та структури підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності до професійної діяльності, оскільки нівелювання форм фундаменталізації цього процесу суттєво гальмуватиме розвиток його змісту, а недооцінка функцій галь- муватиме інноваційні зміни структури. Забезпечення неперервності професійної освіти докорінно змінює роль вищої школи, мету її діяльності і функції, парадигму освіти “на все життя” на освіту “через все життя”. 122 Головною метою неперервної професійної освіти є підго- товка висококваліфікованих фахівців для всіх ланок системи документознавства та інформаційної діяльності на основі реального попиту на їхні послуги, в їх здатності здійснювати і забезпечувати на всіх рівнях – від проекту, програми до їх реалізації – педагогічно організовану неперервну інформаційно- комунікаційну діяльність з різними соціально-демографічними групами населення і створювати для них умови для інфор- маційної самоосвіти. У системі неперервної освіти у галузі соціальних комунікацій вища освіта для майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності повинна стати тією ланкою профе- сійного становлення, на якій він отримує потужний імпульс свого інтелектуального потенціалу, стимулювання процесів са- морозвитку і самоосвіти, активного формування пізнавальних і професійних мотивів. Забезпечення неперервності підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності до професійної діяльності повинне відповідати таким викликам нового тисячо- ліття: антропоорієнтованому, який заснований на усвідомленні внутрішньої потреби і одночасно об’єктивній необхідності мобільного саморозвитку, умінні адекватно і динамічно кон- тактувати з навколишніми і з самим собою. У сукупності це знаходить своє відображення в активній життєвій і професійній позиції майбутніх фахівців з документознавства та інформа- ційної діяльності, направленій на забезпечення інформаційно- комунікаційних потреб населення, інтенсивності і продуктив- ності особистісного саморозвитку; інтелектуальному, який поля- гає в усвідомленні необхідності постійного росту інтелекту- ального потенціалу, оволодіння способами та інструментами пізнання світу, розвитку самостійної пізнавальної активності, які є основою самоосвіти, професійного саморозвитку майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності, їх готовності до професійної діяльності; інформаційному, який вимагає уміння цілеспрямовано знаходити і ефективно опра- цьовувати необхідну інформацію, що вимагає високорозвинутих когнітивних здібностей майбутніх фахівців з документознавства 123 та інформаційної діяльності; соціальному (комунікативному) як можливості позитивного набуття досвіду громадянського ста- новлення, який є основою для формування професійної ком- петентності майбутніх фахівців з документознавства та інфор- маційної діяльності. У рамках нової освітньої парадигми інтелектуалізація поля- гає в тому, що професійна освіта, поряд з пізнавальною функ- цією, повинна виконувати психологічну функцію, яка полягає в розвитку інтелектуального потенціалу студента з врахуванням унікальності і цінності його психологічних можливостей. Інтелектуалізація професійної освіти реалізується через форми проблемного, активного, розвиваючого навчання, у діяльніс- ному підході та інших суміжних з ними формах навчальної діяльності, яка має методичний базис, визначений пріоритетом стимулювання інтелектуальної діяльності майбутніх фахівців. Інтелектуалізація вищої освіти у галузі соціальних комуні- кацій поєднує спеціальну професійну підготовку майбутнього фахівця з документознавства та інформаційної діяльності з розвитком його світогляду, морально-естетичної, професійної, організаційної та управлінської культури, формуванням систем діяльнісного підходу до оволодіння окремими міжпредметними й узагальненими знаннями, уміннями і навичками. У ході за- своєння інформації у студентів формуються способи евристич- них і проблемно-пошукових дій, прийоми і методи розумової та практичної діяльності, що впливають на вироблення системного стилю мислення і цілісного світогляду майбутніх фахівців. Під інтелектуалізацією професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності ми розуміємо те, що майбутній фахівець з документознавства та інформаційної діяльності повинен володіти не тільки сумою знань, умінь і навичок, але й системою інтелектуально значимих якостей, необхідних йому для здійснення професійної діяль- ності. Динамізація передбачає необхідність перманентного реагу- вання системи професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності на всі зміни соціально-професійної практики, а також на прогресивні зміни 124 внутрішніх сторін діяльності вищої школи, яка передбачає постійне трансформування змісту освіти, методичного апарату та інших характеристик її діяльності. Механізмом реалізації цієї тенденції є постійна зміна змісту вимог до підготовленості фахівця з документознавства та інформаційної діяльності, на що повинні бути спроектовані будь-які зміни як змістовного, так і методичного характеру. Динамізація професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності має системно- утворювальне значення для її оптимізації і направлена на за- безпечення єдності стабільності і динамічності освітнього стан- дарту. Така єдність забезпечується за рахунок використання динамічних відносних характеристик об’ємного і якісного онов- лення змісту підготовки майбутніх фахівців з документо- знавства та інформаційної діяльності до професійної діяльності на основі варіативно-модульної структури змісту і єдиних рівневих критеріїв якості їх підготовки. REFERENCES 1. Baranov, A. A. (2012). Information Infrastructure: Problems of Regulation of Activity. Kyiv: Published. House of Dmitry Burago. [іn Russian]. 2. Buinytska, O. P. (2012). Information technologies and technical means of training. Kyiv: Center for Educational Literature. [іn Ukrainian]. 3. Voіtiushenko, N. M. (2006). Computer science and computer technology. Kyiv: Akademia. [іn Ukrainian]. 4. Gorol, P. K. (2007). Methodology of the use of technical means of teaching. Kyiv: Education of Ukraine. [іn Ukrainian]. 5. Dybkova, L. M. (2011). Computer Science and Computer Engine- ering. Kyiv: Academic Edition. [In Ukrainian]. 6. Danylian, V. O. (2008). Information society and prospects of its development in Ukraine (socio-philosophical analysis). Kharkiv: Right. [іn Ukrainian]. 7. Ivanov, V. G. (2012). Fundamentals of Informatics and Computer Engineering: Textbook. Kharkiv: Right. [іn Ukrainian]. 8. Pushchar, O. I. (Ed.). (2002). Informatics: Computer engineering. Computer Technology: Textbook for Students of Higher Educational Institutions. Kyiv: Publishing Center "Academy". [іn Ukrainian]. 125 9. Lovtsov, D. A. (2008). Information systems in professional activity: study method. complex. Moscow: RAP. [іn Russian]. 10. Khmelnytskyi, О. О. (2007). Information culture: training of personnel for informational work. Kyiv: KNT. [іn Ukrainian]. Pavlo Drok candidate of historical sciences, senior lecturer, Department of document science, Faculty of Finance and Humanities, Hryhoriі Skovoroda University (Pereiaslav, Ukraine), drok_pavlo@ukr.net USE OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN THE PREPARATION OF DOCUMENTARIES The subject of the research is the theoretical aspect of information and communication technologies in the sphere of documentation science. The purpose of the study is to find methods for improving domestic information and communication technologies in the sphere of documentation science. The set of scientific methods and approaches, in particular systemic, structural, comparative, factorial, is applied in the work, which allowed to realize the conceptual unity of the research. Peculiarities of realization of domestic information activity and methods of improvement of information and communication technologies in the sphere of documentation science are determined. Innovative development of information and communication technologies is a constant innovation in the activities of educational institutions and the sphere of documentation science. The educational process is an urgent need, without which it will lose its connection with life, lose its creative potential, become a routine matter unnecessary for society or the individual. Life requires intensification of search, experimentation, introduction of the newest technologies, application of new means of studying. At the same time, the implementation of these requirements cannot be carried out chaotically, unsystematically, ill-considered and without taking into account the pedagogical experience that in the past has led to well-known and in many cases to outstanding pedagogical successes. In a number of approaches, this experience has not lost its significance even today. It is clear that innovation should be based on past experience, not ignoring it. The basis of innovative development of education should be pedagogical, socio-humanitarian sciences (philosophy, political science, 126 sociology, etc.), which, as in other areas of social production, pave the way for practice. Keywords: innovations, information and communication technologies, educational activity, information activity, sphere of documentation science.