Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка)

Статтю присвячено 100-річчю від дня народження знаного українського вченого в галузі хімічної технології, кінетики і каталізу, фундатора наукового напряму «екологічний каталіз», лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1970), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), лау...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Hauptverfasser:	Брей, В.В., Власенко, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Наукова спадщина
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182444
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка) / В.В. Брей, Н.В. Власенко // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 11. — С. 61-70. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-182444
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1824442022-01-04T01:26:31Z Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка) Брей, В.В. Власенко, Н.В. Наукова спадщина Статтю присвячено 100-річчю від дня народження знаного українського вченого в галузі хімічної технології, кінетики і каталізу, фундатора наукового напряму «екологічний каталіз», лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1970), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), лауреата премії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (1984), доктора хімічних наук (1967), професора (1971), члена-кореспондента НАН України (1976) Василя Михайловича Власенка. The article is dedicated to the 100th anniversary of the birth of a famous Ukrainian scientist in the field of chemical technology, kinetics and catalysis, founder of the scientific direction “environmental catalysis”, winner of the State Prize of Ukraine in Science and Technology (1970), Honored Worker of Science and Technology of Ukraine (1991), winner of the L.V. Pisarzhevsky Prize of the NAS of Ukraine (1984), Doctor of Chemical Sciences (1967), Professor (1971), Corresponding Member of the NAS of Ukraine (1976) Vasyl Mykhailovych Vlasenko. 2021 Article Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка) / В.В. Брей, Н.В. Власенко // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 11. — С. 61-70. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.11.061 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182444 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукова спадщина Наукова спадщина
spellingShingle	Наукова спадщина Наукова спадщина Брей, В.В. Власенко, Н.В. Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка) Вісник НАН України
description	Статтю присвячено 100-річчю від дня народження знаного українського вченого в галузі хімічної технології, кінетики і каталізу, фундатора наукового напряму «екологічний каталіз», лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1970), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), лауреата премії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (1984), доктора хімічних наук (1967), професора (1971), члена-кореспондента НАН України (1976) Василя Михайловича Власенка.
format	Article
author	Брей, В.В. Власенко, Н.В.
author_facet	Брей, В.В. Власенко, Н.В.
author_sort	Брей, В.В.
title	Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка)
title_short	Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка)
title_full	Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка)
title_fullStr	Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка)
title_full_unstemmed	Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка)
title_sort	каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента нан україни в. м. власенка)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Наукова спадщина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182444
citation_txt	Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка) / В.В. Брей, Н.В. Власенко // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 11. — С. 61-70. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT brejvv katalízâkspravažittâdo100ríččâvíddnânarodžennâčlenakorespondentananukraínivmvlasenka AT vlasenkonv katalízâkspravažittâdo100ríččâvíddnânarodžennâčlenakorespondentananukraínivmvlasenka
first_indexed	2025-07-16T00:59:41Z
last_indexed	2025-07-16T00:59:41Z
_version_	1837763230892556288
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 11 61 КАТАЛІЗ ЯК СПРАВА ЖИТТЯ До 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В.М. Власенка Статтю присвячено 100-річчю від дня народження знаного українського вченого в галузі хімічної технології, кінетики і каталізу, фундатора науко- вого напряму «екологічний каталіз», лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1970), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), лауреата премії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (1984), док- тора хімічних наук (1967), професора (1971), члена-кореспондента НАН України (1976) Василя Михайловича Власенка. 16 вересня 2021 р. у конференц-залі Інституту сорбції та про- блем ендоекології НАН України відбулося розширене засі- дання вченої ради, присвячене 100-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України Василя Михайловича Вла- сенка — видатного українського вченого, фундатора нового на- укового напряму «екологічний каталіз». Змістовну доповідь про життя та діяльність В.М. Власен- ка зробив його колишній аспірант, а нині член-кореспондент НАН України, провідний науковий співробітник Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України Сергій Олександрович Соловйов. Академік-секретар Відділення хімії НАН України академік НАН України Микола Тимофійович Картель у своїх спогадах підкреслив, що В.М. Власенко першим у світі започаткував і розвинув для практичного використання екологічний каталіз як новий науковий напрям, який тепер визнано в усьому світі. Завідувач відділу каталітичних окисно-відновних процесів Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України член-кореспондент НАН України Світлана Микитівна Орлик у своєму виступі зазначила, що в 1980—1990-х роках вона пра- цювала за тематикою «екологічний каталіз», яку тоді очолював Василь Михайлович. Серед наукових робіт В.М. Власенка, на її думку, на особливу увагу заслуговують монографії «Каталити- ческая очистка газов» та «Экологический катализ». doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.11.061 БРЕЙ Володимир Вікторович — член-кореспондент НАН України, директор Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України ВЛАСЕНКО Ніна Василівна — кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України НАУКОВА НАУКОВА СПАДЩИНАСПАДЩИНА Василь Михайлович Власенко (16.09.1921—08.05.2012) 62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА Завідувач відділу каталітичних синтезів на основі одновуглецевих молекул Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України член-кореспондент НАН України Пе- тро Євгенович Стрижак акцентував увагу при- сутніх на тому, що «пам’ять про людину живе тоді, коли про неї говорять, а пам’ять про вче- ного живе не лише, коли про нього говорять, а й тоді, коли читають його праці». В.М. Власен- ко вирізнявся тим, що весь шлях практичної реалізації запропонованих ним хімічних тех- нологій супроводжував від лабораторної про- бірки до заводської установки. Цікавими спогадами про спільну роботу з Василем Михайловичем поділилися доктори хімічних наук Юрій Васильович Білокопитов та Юрій Олександрович Тарасенко. На засіданні було також заслухано три ко- ротких наукових повідомлення, які стосували- ся подальшого розвитку робіт В.М. Власенка. У доповіді «Високотемпературне селективне хлорування етилену до вінілхлориду» члена- кореспондента НАН України Володимира Вік- торовича Брея йшлося про нову технологічну схему виробництва мономерного вінілхлориду, яка ґрунтується на працях В.М. Власенка. Член- кореспондент НАН України Валерій Олексійо- вич Зажигалов у своїй доповіді «Альтернативні методи синтезу каталізаторів з погляду «зеле- ної» хімії» узагальнив результати досліджень останніх років з розроблення нетрадиційних, екологічно прийнятних способів одержання каталізаторів, чому свого часу велику увагу приділяв В.М. Власенко. Повідомлення «Кон- версія біоетанолу в етилацетат, 1,1-діетоксие- тан, н-бутанол на мідьвмісних каталізаторах» кандидата хімічних наук Михайла Євстахійо- вича Шаранди стосувалося розроблення нових процесів одержання етилацетату, бутанолу та діетоксиетану на основі виключно етанолу, без застосування інших вихідних речовин, що від- повідає принципам екологічного каталізу. Каталіз, без перебільшення, був для В.М. Вла- сенка справою всього його життя, тому, певно, цікаво простежити життєвий шлях Василя Михайловича від студента-першокурсника до визнаного вченого, члена-кореспондента на- шої Академії. * * * Василь Михайлович Власенко народився 16 вересня 1921 р. у с. Яблунька (нині цей на- селений пункт перебуває в межах м. Буча) на Київщині в селянській родині. Дитинство його не було безтурботним. В 11 років хлопець за- лишився без батька, який помер сумнозвісно- го для всієї України 1932 р. Жила сім’я бідно, але за будь-якої нагоди Василя можна було побачити з книжкою. Він дуже хотів вчитися і записався до школи, коли йому ще навіть не виповнилося 7 років. Закінчив семирічку в Яблуньці, потім продовжив навчання в Ірпін- ській середній школі. Ще з дитинства в харак- тері майбутнього вченого проявилися ціле- спрямованість, прагнення до знань. А ще були мрії. Багато мрій. Проте незмінним у них було одне — він мав здобути вищу освіту. У 1938 р. Василь Власенко, закінчивши з відзнакою середню школу, вступив на хіміко- технологічний факультет Київського політех- нічного інституту. Після третього курсу, влітку 1941 р., студенти почали роз’їжджатися по за- водах на практику. На початку червня Василь вийшов з рідного дому, ще не знаючи, що повер- неться до батьківської хати лише через кілька років. Зі Слов’янська, де він проходив практику, довелося їхати вже не до Києва, а до Ташкента, куди евакуювали Київський політех. Після демобілізації. Київ, 1946 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 11 63 НАУКОВА СПАДЩИНА В лабораторії Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писар- жевського. 1976 р Однак В.М. Власенко вважав, що під час ві- йни його місце має бути в армії, а тому всту- пив до Військової академії хімічного захисту. У КПІ він навчався за спеціальністю «інженер- хімік», і військова спеціальність виявилася дуже близькою — «хімік-інженер». У вересні 1942 р. Василь Власенко отримав призначення до м. Камишин під Сталінградом. Звідти шля- хи війни привели його на Далекий Схід. У цей період відбулося впровадження першої науко- во-технічної розробки майбутнього науковця, якому тоді ледь виповнився 21 рік: за його іні- ціативою і під його керівництвом для потреб лісокомбінату м. Улан-Уде було створено про- мислову установку з одержання каустичної соди і хлору електролізом кухонної солі. Після визволення України В.М. Власенко отримав призначення в м. Сталіно (нині — До- нецьк) як начальник відділення протихімічно- го захисту штабу МППО міста. Там він одно- часно читав лекції і проводив практичні занят- тя з санітарно-хімічного захисту в Медичному інституті. Після демобілізації у 1946 р. Василь Власен- ко продовжив навчання у Київському політех- нічному інституті. У 1948 р. успішно захистив дипломну роботу і отримав направлення на Дніпродзержинський азотно-туковий завод, у цех стратегічного призначення — з виробни- цтва «важкої» води для потреб атомної про- мисловості. Він знову потрапив на «передній край» життя країни, адже тоді це було, мабуть, найважливіше завдання для оборони держави. Молодого випускника КПІ призначили на по- саду змінного інженера. Робота на виробництві була нелегкою, але цікавою. Незабаром справ- дилися і мрії про дослідницьку діяльність: спо- чатку він очолив цехову лабораторію, а потім став керівником дослідницької групи спецла- бораторії і виконувачем обов’язків начальника відділу технічного контролю об’єкта. У 1952 р. В.М. Власенка призначили на посаду головно- го технолога цеху, а на початку 1953 р. він стає головним технологом виробництва і заступни- ком начальника об’єкта. При цьому він актив- но займався раціоналізаторством і дослідниць- кою роботою. Як начальник спецлабораторії, а потім і як головний технолог виробництва В.М. Власен- ко брав активну участь у дослідженнях, які постійно проводили на заводі науковці мос- ковських НДІ: Науково-дослідного фізико-хі- мічного інституту (НДФХІ) ім. Л.Я. Карпова і Державного інституту азотної промисловос- ті (ДІАП). Ці дослідження були пов’язані з процесами очищення водневмісних газів від кисню та оксидів вуглецю при виробництві важкої води й аміаку, а також очищення водню від дейтерію, по суті — «концентрування» важ- кої води методами каталізу. Наукові здібності молодого виробничника привернули увагу столичних науковців, і Г.К. Боресков, тоді ще доктор хімічних наук, а згодом академік АН СРСР, засновник Інституту каталізу СВ РАН, запропонував йому вступити до аспірантури. Експериментальний матеріал для дисертації, керівником якої був Георгій Костянтинович Боресков, було отримано як у заводських умо- вах, так і в лабораторіях ДІАПу. Кандидатську дисертацію В.М. Власенка було присвячено макрокінетиці хімічних реак- цій. Ще в аспірантурі він розпочав досліджен- ня з ізотопного обміну між дейтерієм і воднем, які потім продовжувалися в московському ДІАПі, а також в Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР і завер- шилися розробленням і широкомасштабним впровадженням на виробництвах України ре- зультатів робіт з «докорінного вдосконалення виробництв важкої води і аміаку». 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА Відділ каталітичної очистки газів. 1979 р. Після захисту кандидатської дисертації, який відбувся в НДФХІ ім. Л.Я. Карпова 17 червня 1955 р., В.М. Власенко працював у ДІАПі на посаді спочатку молодшого, а зго- дом старшого наукового співробітника. У цей період було розроблено нині широко відомий метод адсорбційно-каталітичної очистки газів, суть якого полягає в тому, що гази очищують від токсичних домішок у дві стадії. На першій стадії домішки поглинаються (адсорбуються) каталізатором за невисоких температур, що не потребує великих енерговитрат на нагрівання. Тривалість роботи каталізатора в такому ре- жимі може становити кілька десятків і навіть сотень годин. На другій стадії при нагріванні адсорбовані домішки перетворюються на про- дукти і активна поверхня каталізатора звіль- няється. Ця стадія триває всього кілька годин. Завдяки цьому метод є надзвичайно енерго- ощад ним. Статті, в яких було показано прин- ципову можливість очищення газів у нетради- ційному адсорбційно-каталітичному режимі, стали першими «відкритими» публікаціями Василя Михайловича. Восени 1958 р. В.М. Власенко повернувся до рідного Києва і почав працювати в Інститу- ті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР. З цією науковою установою, в якій по- вною мірою розкрився його талант науковця і дослідника, творча діяльність В.М. Власенка була пов’язана протягом 42 років. На той час в Інституті була дуже сильна наукова школа каталізу, яку очолював академік Володимир Андрійович Ройтер. Ця школа вирізнялася глибиною теоретичних підходів і узагальнень, основаних на оригінальних експерименталь- них дослідженнях. При цьому наукові підходи В.М. Власенка сформувалися у школі Г.К. Бо- рескова, особливістю якої була практична спрямованість досліджень. Василю Михайло- вичу вдалося поєднати в своїй роботі найкра- щі здобутки обох наукових шкіл і знайти свій власний шлях. Тематикою досліджень В.М. Власенка стали процеси гідрування оксидів вуглецю і синтез спиртів, а також процеси газоочищення. Ма- буть, найвагомішим результатом цього періо- ду можна вважати розроблення методу поза- колон ного відновлення цинк-хромового ката- лізатора синтезу метанолу. До того часу в про- мислових умовах каталізатор відновлювали безпосередньо в колоні синтезу за підвищено- го тиску та високої об’ємної швидкості подачі газу, з повільним підйомом температури за чіт- ким графіком. Недоліки відновлення каталі- затора в колоні синтезу очевидні: значна три- валість процесу, нераціональне використання реакційного об’єму в зв’язку зі зменшенням об’єму каталізатора, можливість локальних пе- регрівів і спікання каталізатора. Розроблений спосіб позаколонного відновлення каталізато- ра дозволяв уникнути цих проблем і отримати підвищену активність каталізатора порівняно зі звичайним способом відновлення. В.М. Власенко ніколи не шукав традиційних шляхів, він не боявся експериментувати і засто- совувати новітні на той час методи досліджень. Зокрема, з його роботами пов’язаний початок використання в Інституті фізичної хімії такого звичайного сьогодні, але тоді тільки-но запро- вадженого в каталітичному експерименті мето- ду газової хроматографії. Василь Михайлович використав знайомий йому з часів роботи в ДІАПі об’ємний метод дослідження каталізато- рів і розробив удосконалений, об’ємно-ваговий метод визначення адсорбційних характеристик компонентів реакційної суміші за їх спільної присутності на поверхні каталізатора. При по- становці робіт з дослідження механізму каталі- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 11 65 НАУКОВА СПАДЩИНА Республіканська нарада «Актуальні проблеми каталі- зу». Харків, квітень 1979 р. тичних реакцій, поряд з кінетичними методами, він застосовував методи вимірювання електро- провідності, контактної різниці потенціалів, магнітної сприйнятливості у поєднанні з ІЧ- спектроскопічними дослідженнями та кванто- во-хімічними розрахунками. Темою докторської дисертації В.М. Вла- сенка стало каталітичне метанування оксидів вуглецю. Дослідження передбачали вирішен- ня питань тонкої каталітичної очистки газів від шкідливих домішок. Ці роботи були акту- альними з огляду на різке зростання потреби в газах високої чистоти у зв’язку з бурхливим розвитком хімічної промисловості. Результати досліджень було доведено до промислового впровадження, що дозволило на багатьох ве- ликих хімічних виробництвах найбільш раціо- нально вирішити питання тонкої каталітичної очистки технологічних газів від домішок кис- невмісних речовин. Так, у виробництво було впроваджено такі методи: • зняття пірофорності нікель-хромового ка- талізатора обробкою вуглекислотою — Лиси- чанський хімкомбінат (нині — ПрАТ «Сєверо- донецьке об’єднання «Азот»); • очистки азото-водневої суміші від кисню на нікель-хромовому каталізаторі за тиску 300 атм — у виробництві аміаку на Кіровакан- ському хімкомбінаті; • очистки водню від оксиду та діоксиду вуг- лецю на нікель-хромовому каталізаторі за тис- ку близько 20 атм — у виробництві капролак- таму на Руставському азотно-туковому заводі; • очистки азото-водневої суміші від оксиду і діоксиду вуглецю на нікель-хромовому каталі- заторі за тиску 300 атм – у виробництві аміаку на Лисичанському хімкомбінаті; • докорінне вдосконалення процесу очи- щення азото-водневої суміші від оксиду вугле- цю і кисню з використанням нікель-хромового каталізатора — Горлівський азотно-туковий завод (нині — ПАТ «Концерн «Стирол»). Крім того, в роботі було окреслено шляхи для розроблення принципово нової техноло- гії дуже важливого промислового процесу — одностадійного синтезу метиламінів з оксиду вуглецю, водню та аміаку. За словами академіка В.А. Ройтера, доктор- ська дисертація В.М. Власенка була однією з доволі рідкісних робіт, у яких успішне вирі- шення важливої проблеми тонкої каталітичної очистки водневмісних газів від кисню та окси- дів вуглецю поєднувалося з детальним експе- риментальним і теоретичним дослідженням реагуючих систем і каталізатора. Економічний ефект, отриманий від впровадження її резуль- татів, становив мільйони рублів. Результати теоретичних досліджень, узагальнені в ди сер- тації, стали не лише основою для успішного вирішення цього важливого практичного за- вдання, а й серйозним внеском у теорію ка- талітичної дії та вибірковості каталізаторів. Зокрема, в цьому дослідженні було отримано нове підтвердження і конкретизацію елект- рон но-хімічної теорії каталізу. У цьому аспекті значення проведених робіт далеко виходило за рамки поставленого завдання, а їх результати стали вагомим внеском у розвиток теорії гете- рогенного каталізу. Докторська дисертація, захист якої від- бувся навесні 1966 р., остаточно завершила оформлення напряму наукових досліджень В.М. Власенка. Тоді під його безпосереднім ке- рівництвом працював досить великий колек- тив. Близькі за тематикою дослідження прово- дили також деякі співробітники інших відділів Інституту. 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА Засідання секції «Наукові основи розробки мало- і безвідходних технологічних процесів» Наукової ради АН УРСР з проблем біосфери. 1979 р. Зважаючи на отримані результати, дирек- ція Інституту в 1967 р. прийняла рішення про створення нового наукового підрозділу під ке- рівництвом В.М. Власенка. Спочатку це була позаструктурна лабораторія у складі відділу каталітичного гідрування, але вже у грудні 1968 р. лабораторію було реорганізовано у від- діл каталітичної очистки газів. Головні завдан- ня новоствореного відділу — проведення робіт з очищення технологічних газів, дослідження з очищення газових викидів від токсичних речо- вин і створення принципово безвідходних тех- нологій — були зумовлені важливістю пробле- ми захисту навколишнього середовища, в тому числі атмосферного повітря та стічних вод, від забруднень. Крім робіт прикладного характеру, під ке- рівництвом В.М. Власенка виконувалися до- слідження, спрямовані на розвиток теорії ге- терогенного каталізу. На розвиток положень макрокінетики гетерогенно-каталітичних про- цесів було вивчено особливості макрокінетики процесів, що відбуваються за малих концен- трацій реагуючих речовин. Показано, що для таких процесів характерним є перебіг в області зовнішньої дифузії. На розвиток положень ма- крокінетики каталітичних реакцій сформульо- вано макрофактори четвертого роду, які явля- ють собою спотворення активності внаслідок часткового блокування поверхні реагентами в неактивній для каталізу формі. Аналіз отриманих результатів дозволив сформулювати основні закономірності проце- сів тонкого каталітичного очищення газів, які було узагальнено в монографії В.М. Власенка «Каталитическая очистка газов» (1973). По- казано, зокрема, що особливості тонкої ката- літичної очистки газів зумовлені переважно невеликим вмістом домішок, що видаляються, і необхідністю високого ступеня їх перетво- рення. Малими концентраціями речовин, що видаляються, пояснено низку явищ, які можна використовувати для очищення газів, зокрема в умовах передкаталізу, коли не спостерігаєть- ся утворення продуктів реакції, а саме: відсут- ність конкуруючого впливу при перетворенні кількох речовин за адсорбційним механізмом; легкість перебігу реакцій у зовнішньодифузій- ному режимі. Високою оцінкою досліджень, які В.М. Вла- сенко розпочав ще в Дніпродзержинську та Москві, стало присудження йому в 1970 р. Державної премії УРСР в галузі науки і техні- ки за цикл робіт «Корінне вдосконалення ви- робництв важкої води і аміаку». Під керівництвом Василя Михайловича створювалася наукова школа, виконувалася велика кількість аспірантських робіт. У 1971 р. йому було присвоєно звання професора, а в 1976 р. В.М. Власенка обрано членом-корес- пондентом АН УРСР. Поряд з науковою діяльністю В.М. Власен- ко активно працював як голова секції хімії і хі- мічної технології республіканського Будинку економічної і науково-технічної пропаганди, очолював Українську секцію Наукової ради «Каталіз та його промислове використання» Державного комітету з науки й техніки СРСР, секцію «Наукові основи розробки мало- і без- відходних технологічних процесів» Наукової ради АН УРСР з проблем біосфери. Він не од- норазово був організатором проведення науко- вих форумів з різних проблем фізичної хімії і каталізу, зокрема ІІ Радянсько-французького семінару з каталізу (Київ, 1974), ІІІ Радян- сько-американського симпозіуму з каталізу (Київ, 1976), республіканського семінару «Ка- таліз і його промислове використання» (Ужго- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 11 67 НАУКОВА СПАДЩИНА Відділ екологічного каталізу. 16 вересня 1981 р. род, 1978), республіканської наради «Актуаль- ні проблеми каталізу» (Харків, 1979), Україн- ської республіканської конференції з фізичної хімії (Ужгород, 1983), виїзних засідань відпо- відних наукових рад в Одесі, Донецьку, Дні- продзержинську тощо. Особливе значення мало співробітництво з адміністрацією м. Дніпродзержинська в галу- зі охорони навколишнього середовища цього складного в екологічному плані промислового регіону. 15—17 травня 1979 р. відбулося перше виїзне засідання секції «Наукові основи роз- робки мало- та безвідходних технологічних процесів» Наукової ради АН УРСР з проблем біосфери, проведене спільно з міською адмі- ністрацією Дніпродзержинська. Згодом такі виїзні конференції відбувалися регулярно, а звіти куратора цих робіт В.М. Власенка заслу- ховувалися на засіданнях Президії АН УРСР за участю представників міста. До кінця 1970-х — початку 1980-х років на- копичений великий масив даних і усвідомлен- ня особливостей цієї галузі науки про каталіз стали підґрунтям для формування нового на- укового напряму в практичному використанні каталізу — екологічного каталізу. У форму- люванні засад цього напряму визначено, що особливості процесів екологічного каталізу зумовлені малими концентраціями домішок токсичних речовин у газових викидах, а в разі багатостадійних процесів — також і високою реакційною здатністю проміжних речовин у момент їх утворення. Вперше термін «еколо- гічний каталіз» було вжито в 1980 р. на XIII Українській республіканській конференції з фізичної хімії, а в 1981 р. відділ каталітичної очистки газів здобув нову назву — відділ еко- логічного каталізу. У цей період за редакцією В.М. Власен- ка вийшли друком збірник наукових праць «Роль химии в охране окружающей среды» та монографія «Катализ в азотной промышлен- ности». Великою і важливою працею Василя Михайловича стало укладання ним на чолі колективу з 17 провідних учених у галузі хі- мії, медицини, зоології, ботаніки, економіки та юриспруденції довідника «Экология и эко- номика» (1986), виданого накладом 25 тис. примірників. У 1984 р. за цикл робіт з обґрунтування фі- зико-хімічних методів захисту навколишнього середовища та його контролю В.М. Власенка удостоєно премії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР. У ці роки під його керівництвом актив- но проводили дослідження процесів очищен- ня газових викидів від озону, хлорорганічних речовин, ароматичних вуглеводнів. Важливим та інноваційним напрямом розробок стали ро- боти, спрямовані на створення безвідходного методу отримання хлорметанів шляхом окис- нювального хлорування метану, який пізніше назвали «процес Власенка». Цей процес пере- бігає в три стадії, але здійснюється в одному реакторі. На першій стадії відбувається хлору- вання метану в об’ємі, на другій — хлористий водень окиснюється на поверхні каталізатора, а на третій — активний хлор, у міру свого утво- рення, вступає в реакцію хлорування метану в об’ємі реактора. Відомо, що більшість процесів газоочищен- ня перебігає в гетерогенно-гомогенному ре- жимі, коли зародження реакції відбувається на поверхні каталізатора, після чого реакція переходить в об’єм. За такого перебігу процесу збільшення реакційного об’єму сприяє ефек- тивності очистки. З огляду на це було розроб- лено радіальний реактор зі зниженим гідрав- лічним опором. 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА Подальшого розвитку ця ідея набула зі створенням нового типу каталізаторів — тон- коплівкових контактів на основі металевих сіток, створення яких розпочалося наприкінці 1980-х років з ініціативи академіка Б.Є. Пато- на. В промисловій практиці відоме викорис- тання масивних сіток з дорогоцінних металів як каталізаторів окиснення аміаку у вироб- ництві азотної кислоти і синтезу синильної кислоти з метану та аміаку. Перевагою таких контактів є низький гідродинамічний опір, од- нак вони високовартісні і характеризуються низькою стабільністю в умовах високих тем- ператур. Розроблення нанесених тонкоплів- кових контактів дозволяє усунути зазначені недоліки. Крім того, застосування електропро- відних сіток у складі каталізаторів дає змогу реалізувати ще одну перевагу — можливість нагріву каталізатора електричним струмом. Отже, процес очищення реалізується в енер- гоощадному варіанті, оскільки нагрівається не весь реакційний об’єм, а лише поверхня ката- лізатора з адсорбованими на ній реагуючими речовинами. Контакти такого типу є особливо перспективними саме для процесів екологіч- ного каталізу, більшість яких перебігає у зо- внішньодифузійній області. Дуже важливою особливістю сітчастих контактів є те, що вони не піддаються завуглецюванню, оскільки в процесах, що перебігають з виділенням сажі, вуглець формується вже після сітки, і при ви- користанні сітчастих контактів у процесах на- фтохімічного синтезу можна отримувати вуг- лець як цінний побічний продукт. Дослідження В.М. Власенка з цього напря- му здобули високу оцінку держави — у квітні 1990 р. роботу зі створення та впровадження комплексу високоефективних науково-техніч- них розробок, спрямованих на прискорення соціально-економічного розвитку виробництв з переробки пластмас, було відзначено пре- мією Ради Міністрів СРСР. Наприкінці 1991 р. В.М. Власенку присвоєно звання «Заслуже- ний діяч науки і техніки України», його також нагороджено орденом «Знак Пошани». А в 1997 р., вже в незалежній Україні, В.М. Вла- сенка удостоєно ордена «За заслуги». Влітку 2000 р. постановою Президії НАН України В.М. Власенка було переведено на по- саду радника при дирекції Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України. На рубежі 2000-х років тут закладалися підвалини ново- го для цієї установи напряму — гетерогенного каталізу. Започаткування досліджень у галузі каталізу стало логічним продовженням і роз- витком традиційного для Інституту наукового напряму із синтезу та дослідження сорбентів. Справді, за словами Василя Михайловича, «адсорбція і каталіз — це тісно пов’язані розді- ли науки; більш того, можу стверджувати, що одним з розділів науки про каталіз може роз- глядатися адсорбція». Тому саме на Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України В.М. Власенко покладав надії щодо розвитку каталітичної науки, вважаючи, що ця установа може і повинна стати центром каталітичної на- уки в Україні. Протягом 2000—2010 рр. в Інституті сорб- ції та проблем ендоекології під керівництвом В.М. Власенка продовжувалися роботи з роз- роблення тонкоплівкових контактів з ураху- ванням тематики Інституту, спрямованої на дослідження та розроблення вуглецевих мате- ріалів. Запропоновано оригінальний реакцій- но-каталітичний метод перетворення речовин за участю вугільних контактів, які виступають у ролі одночасно і реактанта, і каталізатора. Суть методу полягає в тому, що при контакті Обговорення результатів експериментів. Зліва на- право: В.М. Власенко, В.Я. Вольфсон, Л.В. Фещенко, С.Г. Пінчук, С.О. Марусяк, В.О. Кузнецов. 1989 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 11 69 НАУКОВА СПАДЩИНА з газовою сумішшю, яка містить кисень, від- бувається окиснення вугілля до монооксиду вуглецю, який в момент утворення характери- зується високою реакційною здатністю щодо перетворення домішки, що видаляється. Цей метод є своєрідним «каталітичним методом без каталізатора». Для визначення нових розроблених проце- сів та методів, що принципово відрізняються від традиційних, В.М. Власенко запропонував новий термін «нетрадиційний каталіз». При розробленні процесів та методів нетрадицій- ного каталізу використовують дві характерні особливості процесів, що перебігають за ма- лих концентрацій реагентів, — малий ступінь покриття поверхні каталізатора компонентом, що видаляється, і легкість переходу процесу в режим зовнішньої дифузії. Нетрадиційність цього підходу пов’язана з тим, що при здій- сненні каталітичного процесу нагріваються вибірково тільки перетворювані компоненти, а не вся реакційна суміш, як у традиційному каталізі. До нетрадиційного каталізу В.М. Власенко відносив запропоновані ним та експеримен- тально апробовані методи, такі як: • газове промотування, або метод «внутріш- нього пальника», коли для здійснення проце- сів, що перебігають в області зовнішньої дифу- зії, розігрів зовнішньої поверхні відбувається за рахунок тепла реакції окиснення водню; • метод нагрівання каталізатора електрич- ним струмом для тонкоплівкових контактів; • адсорбційно-каталітичний метод — дво- стадійний процес, який здійснюється в один ступінь. На першій стадії відбувається адсорб- ційне видалення домішки за кімнатної темпе- ратури, а на другій (каталіз) — при коротко- часному нагріванні адсорбована домішка пере- творюється на нешкідливі продукти; • реакційно-каталітичний метод, за яким, зокрема, розроблено безвідходний процес отри- мання хлорметанів за «методом Власенка». До нетрадиційного каталізу слід віднести також: • створення нетрадиційних каталізаторів — нанесених сітчастих і тканинних контактів, а також контактів з нагрівом електричним струмом; • використання нетрадиційних методів у технології отримання каталізаторів: електрон- но-променевого, плазмохімічного, електрохі- мічного, методу електрофорезу. Найбільш вагомим і значущим результатом цього періоду діяльності В.М. Власенка є моно- графія «Экологический катализ», яка вийшла друком наприкінці 2010 р. і стала підсумком його багаторічної праці з розвитку засновано- го ним наукового напряму. В цій монографії викладено фізико-хімічні основи екологічного каталізу як нового напряму в практичному ви- користанні каталізу, розглянуто розроблення конкретних технологій технічного (продукую- чого) каталізу і каталітичної очистки газових викидів від токсичних речовин (екологічного каталізу). Багато з описаних розробок є піо- нерськими і можуть успішно використовува- тися науковцями та виробничниками при роз- робленні нових каталізаторів та каталітичних процесів. До останніх днів свого життя Василь Ми- хайлович вирізнявся ясним розумом, був спо- внений новими ідеями і науковими задумами. 8 травня 2012 р. В.М. Власенко відійшов у ві- чність. Пам’ять про вченого живе в його науко- вих працях і в учнях. В.М. Власенко створив Василь Михайлович Власенко. 16 вересня 2001 р. 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (11) НАУКОВА СПАДЩИНА власну наукову школу і зробив вагомий вне- сок у хімічну технологію і вчення про ката- ліз. Він є автором понад 300 публікацій, у тому числі 6 монографій. Результатом його винахідницької діяльності є 50 авторських свідоцтв і патентів. Серед його учнів понад 20 докторів і кандидатів наук, а також один член-кореспондент НАН України. Та пе- редусім пам’ять про Василя Михайловича живе в тій галузі науки про каталіз, основи якої пов’язані з його іменем. Сьогодні запо- чаткований ним науковий напрям «екологіч- ний каталіз» є одним з провідних напрямів каталізу і відомий та розвивається в усьому світі як environmental catalysis. Однак варто пам’ятати, що основи цієї науки було закла- дено саме в Україні, для слави якої жив і пра- цював Василь Михайлович Власенко. Volodymyr V. Brei Institute for Sorption and Problems of Endoecology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9860-750X Nina V. Vlasenko L.V. Pisazhevsky Institute of Physical Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2162-5969 THE FOUNDER OF ENVIRONMENTAL CATALYSIS To the 100th anniversary of Corresponding Member of NAS of Ukraine V.M. Vlasenko The article is dedicated to the 100th anniversary of the birth of a famous Ukrainian scientist in the field of chemical technology, kinetics and catalysis, founder of the scientific direction “environmental catalysis”, winner of the State Prize of Ukraine in Science and Technology (1970), Honored Worker of Science and Technology of Ukraine (1991), winner of the L.V. Pisarzhevsky Prize of the NAS of Ukraine (1984), Doctor of Chemical Sciences (1967), Professor (1971), Cor- responding Member of the NAS of Ukraine (1976) Vasyl Mykhailovych Vlasenko.

Каталіз як справа життя (до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України В. М. Власенка)

Institution

Ähnliche Einträge