Нове видання про Григорія Величка
Рецензія на монографію Павла Штойка Григорій Величко (1863–1932). Життєписно-бібліографічний нарис, Львів: НТШ, 2018 – 320 с.
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
Назва видання: | Історико-географічні дослідження в Україні |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182600 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Нове видання про Григорія Величка / М. Притуляк // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2019. — Число 14. — С. 182-184. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-182600 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1826002022-01-10T01:26:09Z Нове видання про Григорія Величка Притуляк, М. Огляди. Відгуки. Рецензії Рецензія на монографію Павла Штойка Григорій Величко (1863–1932). Життєписно-бібліографічний нарис, Львів: НТШ, 2018 – 320 с. 2019 Article Нове видання про Григорія Величка / М. Притуляк // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2019. — Число 14. — С. 182-184. — укр. 2616-5295 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182600 uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Огляди. Відгуки. Рецензії Огляди. Відгуки. Рецензії |
spellingShingle |
Огляди. Відгуки. Рецензії Огляди. Відгуки. Рецензії Притуляк, М. Нове видання про Григорія Величка Історико-географічні дослідження в Україні |
description |
Рецензія на монографію Павла Штойка Григорій Величко (1863–1932). Життєписно-бібліографічний нарис, Львів: НТШ, 2018 – 320 с. |
format |
Article |
author |
Притуляк, М. |
author_facet |
Притуляк, М. |
author_sort |
Притуляк, М. |
title |
Нове видання про Григорія Величка |
title_short |
Нове видання про Григорія Величка |
title_full |
Нове видання про Григорія Величка |
title_fullStr |
Нове видання про Григорія Величка |
title_full_unstemmed |
Нове видання про Григорія Величка |
title_sort |
нове видання про григорія величка |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2019 |
topic_facet |
Огляди. Відгуки. Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182600 |
citation_txt |
Нове видання про Григорія Величка / М. Притуляк // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2019. — Число 14. — С. 182-184. — укр. |
series |
Історико-географічні дослідження в Україні |
work_keys_str_mv |
AT pritulâkm novevidannâprogrigoríâvelička |
first_indexed |
2025-07-16T01:27:18Z |
last_indexed |
2025-07-16T01:27:18Z |
_version_ |
1837764958826266624 |
fulltext |
Історична картографія
182
Мирослава Питуляк
кандидат географічних наук, доцент Тернопільського
національного університету імені Володимира Гнатюка
e-mail: myroslava.pytuliak@gmail.com
НОВЕ ВИДАННЯ ПРО ГРИГОРІЯ ВЕЛИЧКА.
РЕЦ. НА МОНОГРАФІЮ ПАВЛА ШТОЙКА
ГРИГОРІЙ ВЕЛИЧКО (1863–1932).
ЖИТТЄПИСНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ НАРИС. –
ЛЬВІВ: НТШ, 2018. – 320 С.
З-поміж досліджень серії «Визначні діячі НТШ» – одне з найбільш
скрупульозних, глибоких і всеохоплюючих, і не лише своїм фак-
тажем, але й концептуальною вибудовою викладу – «від початко-
вої до вищої («університету») школи», педагогічної діяльності, а в ній
«про науку географію та її викладання». Висвітлено жертовну працю
Григорія Величка як одного з членів Наукового товариства імені Шев-
ченка; крім того, у книжці з’ясовано організаційну і наукову діяльність
у «Сільському господарі», описано події «еміграції в совєтську Укра-
їну». Проведені тривалі пошуки щодо «співпрацівників (у тому числі
позаштатних) й аспірантів Українського науково-дослідного інституту
географії та картографії і рідних Григорія Величка»… Увесь цей не-
повний перелік послідовного дослідження складає «життєвий і твор-
чий шлях Григорія Величка». Додамо, що у передмові книжки автором
виокремлено чотири основні періоди життєдіяльності, включаючи до-
слідницьку та суспільно громадську діяльності, дружні взаємини між
Г. Величком та І. Франком, М. Грушевським, О. Маковеєм, М. Дю-
буа, М. Драгомановим, Ф. Вовком і багатьма іншими. Усю детальність
особистих взаємин Г. Величка охоплено у третьому розділі книжки
«Бібліографія праць(подано 33 праці) та епістолярна спадщина Григо-
рія Величка (до розділу ввійшло 33 листи з хронологічними межами
1881–1917 рр.). Листи упорядковано й опубліковано у хронологічному
порядку адресатів. До них подано примітки, коментарі, біографічні до-
відки найбільш повно щодо географів, картографів і інших представни-
ків географічної науки. Виявлено, опубліковано або зазначено вихідні
дані листів найбільш змістовних і важливих, на думку автора, у фор-
© Мирослава Питуляк, 2019
Огляди. ВIдгуки. РецензII
..
Мирослава Притуляк
183
муванні світогляду Г. Величка, сприяння й допомоги йому у реалізації
поставлених життєвих і творчих завдань.
На особливу увагу заслуговують сторінки книжки, в яких висвіт-
лено період діяльності «Рідна школа», навчання в гімназіях, викладан-
ня в них географії Г. Величком: у Львові – «заступником учителя в
мужській семінарії учительській»; «заступником учителя в реальній
гімназії в Дрогобичі»; в «українській гімназії Перемишля». В 1898 р.
Г. Величка «переводять до Станіславова», а через рік – «дійсним учите-
лем у Тернопільську гімназію» Шлях до відкриття української гімназії
був тривалим і затяжним, але саме вони відкривали шлях до здобуття
університетської освіти. Щойно наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
з’явилися українські шкільні заклади Галичини, а в них – підручники,
що їх написали українські педагоги – А. Вахнянин, Р. Заклинський,
О. Калитовський та ін., розвідки про науку географію Я. Миколаєвича,
І. Крип’якевича, педагогів І. Ющишина, С. Русової, згодом – Г. Велич-
ка, С. Рудницького.
У рецензованій праці послідовно і детально розкрито появу і ви-
хід у світ «Народописної карти українсько-руського народу» (1896), де
вперше, незважаючи на допущені автором огріхи, представлено поши-
рення та межі українського етносу. Якщо М. Драгоманов, за словами
І. Франка, словесно «очеркнув» етнічні межі українців, то Г. Велич-
ко картографічними засобами їх відобразив. За означеннями І. Франка
М. Драгоманов у «Переднім слові до «Громади»» «начеркнув етногра-
фічні межі української нації». Кілька років Г. Величко працював над
розвідкою «Географія України-Руси». Її друк він розпочав у «Збірнику
історично-філософської секції НТШ», Львів, 1902, Т.5, але не завершив
через різні, очевидно, життєві і матеріальні обставини.
Звитяжні роки праці Г. Величка припадають у «Сільському госпо-
дарі» (1899), його господарські осередки охоплювали всю Галичину з
«триступеневою установою: по селах існували гуртки, а у повітах – фі-
лії, центральне управління знаходилось у Львові». Майже в усіх грома-
дах Галичини Г. Величко, разом з іншими його працівниками організо-
вував систему позашкільної освіти – бесіди, лекції, виклади, залучали
селян до участі у поліпшенні ведення сільського господарства в ділянці
рослинництва, городництва, садівництва, пасічництва, зоотехніці. Ши-
рокі верстви населення через читальні, виставки переймали практичний
досвід продуктивного використання різних типів сівозмін, способів об-
робітку, добору найкращих сортів сільськогосподарських культур та
насіння, впровадження нових кормових рослин тощо.
Окремо належить відзначити викладацьку працю Г. Величка, спо-
чатку в Київському інституті народної освіти (КІНО), в Умані (Уман-
ського саду-факультету сільськогосподарського технікуму (1927),
згодом Українському науково-дослідному інституті географії та карто-
графії.
Огляди. Відгуки. Рецензії
184
Різносторонні зведені дані розглянуто в таблиці «Співробітників
(включно з позаштатними й аспірантами) УНДІГК» (1927–1934); в
таблиці подані рубрики: репресовані (розстріляні, подальші відомості
не з’ясовані, залишились живими); відомості про арешт не виявлені;
уникли арешту). Згідно даних таблиці репресованими виявились дочка
Григорія Величка – Величко Ірина-Ростислава Григорівна (1891–1937),
розстріляна у Харківській тюрмі, та зять його молодшої дочки Дарії –
Дідушек-Гельмер Петро Федорович (1889–1937), розстріляний в урочи-
щі Сандормох (Карелія).
У другому розділі проаналізовано пізнавальне й наукове значення
праць Григорія Величка. Детально викладено морфологічне району-
вання українських земель, висвітлено процес підготовки і публікацій
Г. Величка, його праць, зокрема «Народописна карта українсько-русь-
кого народу» (М. 1:1 680 000), 1896 р. у «Просвіті у Львові» з ретель-
ним аналізом низки рецензій, найперше М. Драгоманова. На ній виді-
лено 19 народів.
У роботі подано географію українських земель в різномовних енци-
клопедичних виданнях кінця ХІХ – середини ХХ століть, з’ясовані гео-
графічні відомості, наприклад, «Географія Галичини» («Галиція» Г. Ве-
личка в енциклопедичному словнику Ф. Брокгауза та І. Єфрона. Крім
того, важливе, але далеко до кінця нез’ясоване питання впливу при-
родного середовища, зокрема ландшафту на етнотип, етнопсихологію
та ментальність в цілому. Відношення між ландшафтом та діяльністю
людини протягом сторіч спричинили узвичаєну традицію. Межовість
географічного положення українських земель, межова ситуація сфор-
мували «дві України» – «в своїй ідентичності, і в своїй повсякденній
поведінці». «Межовість є центральною проблемою української духо-
вності» – одна із тих, вкрай важливих, яких знаходимо на сторінках
книжки, що недавно вийшла друком у світ.
На закінчення зрезюмуємо, що зміст прочитаної книжки поглиблює
наше пізнання складних процесів на теренах України.
|