Нове видання про Григорія Величка

Рецензія на монографію Павла Штойка Григорій Величко (1863–1932). Життєписно-бібліографічний нарис, Львів: НТШ, 2018 – 320 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Притуляк, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:Історико-географічні дослідження в Україні
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182600
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нове видання про Григорія Величка / М. Притуляк // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2019. — Число 14. — С. 182-184. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-182600
record_format dspace
spelling irk-123456789-1826002022-01-10T01:26:09Z Нове видання про Григорія Величка Притуляк, М. Огляди. Відгуки. Рецензії Рецензія на монографію Павла Штойка Григорій Величко (1863–1932). Життєписно-бібліографічний нарис, Львів: НТШ, 2018 – 320 с. 2019 Article Нове видання про Григорія Величка / М. Притуляк // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2019. — Число 14. — С. 182-184. — укр. 2616-5295 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182600 uk Історико-географічні дослідження в Україні Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Огляди. Відгуки. Рецензії
Огляди. Відгуки. Рецензії
spellingShingle Огляди. Відгуки. Рецензії
Огляди. Відгуки. Рецензії
Притуляк, М.
Нове видання про Григорія Величка
Історико-географічні дослідження в Україні
description Рецензія на монографію Павла Штойка Григорій Величко (1863–1932). Життєписно-бібліографічний нарис, Львів: НТШ, 2018 – 320 с.
format Article
author Притуляк, М.
author_facet Притуляк, М.
author_sort Притуляк, М.
title Нове видання про Григорія Величка
title_short Нове видання про Григорія Величка
title_full Нове видання про Григорія Величка
title_fullStr Нове видання про Григорія Величка
title_full_unstemmed Нове видання про Григорія Величка
title_sort нове видання про григорія величка
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2019
topic_facet Огляди. Відгуки. Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182600
citation_txt Нове видання про Григорія Величка / М. Притуляк // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2019. — Число 14. — С. 182-184. — укр.
series Історико-географічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv AT pritulâkm novevidannâprogrigoríâvelička
first_indexed 2025-07-16T01:27:18Z
last_indexed 2025-07-16T01:27:18Z
_version_ 1837764958826266624
fulltext Історична картографія 182 Мирослава Питуляк кандидат географічних наук, доцент Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка e-mail: myroslava.pytuliak@gmail.com НОВЕ ВИДАННЯ ПРО ГРИГОРІЯ ВЕЛИЧКА. РЕЦ. НА МОНОГРАФІЮ ПАВЛА ШТОЙКА ГРИГОРІЙ ВЕЛИЧКО (1863–1932). ЖИТТЄПИСНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ НАРИС. – ЛЬВІВ: НТШ, 2018. – 320 С. З-поміж досліджень серії «Визначні діячі НТШ» – одне з найбільш скрупульозних, глибоких і всеохоплюючих, і не лише своїм фак- тажем, але й концептуальною вибудовою викладу – «від початко- вої до вищої («університету») школи», педагогічної діяльності, а в ній «про науку географію та її викладання». Висвітлено жертовну працю Григорія Величка як одного з членів Наукового товариства імені Шев- ченка; крім того, у книжці з’ясовано організаційну і наукову діяльність у «Сільському господарі», описано події «еміграції в совєтську Укра- їну». Проведені тривалі пошуки щодо «співпрацівників (у тому числі позаштатних) й аспірантів Українського науково-дослідного інституту географії та картографії і рідних Григорія Величка»… Увесь цей не- повний перелік послідовного дослідження складає «життєвий і твор- чий шлях Григорія Величка». Додамо, що у передмові книжки автором виокремлено чотири основні періоди життєдіяльності, включаючи до- слідницьку та суспільно громадську діяльності, дружні взаємини між Г. Величком та І. Франком, М. Грушевським, О. Маковеєм, М. Дю- буа, М. Драгомановим, Ф. Вовком і багатьма іншими. Усю детальність особистих взаємин Г. Величка охоплено у третьому розділі книжки «Бібліографія праць(подано 33 праці) та епістолярна спадщина Григо- рія Величка (до розділу ввійшло 33 листи з хронологічними межами 1881–1917 рр.). Листи упорядковано й опубліковано у хронологічному порядку адресатів. До них подано примітки, коментарі, біографічні до- відки найбільш повно щодо географів, картографів і інших представни- ків географічної науки. Виявлено, опубліковано або зазначено вихідні дані листів найбільш змістовних і важливих, на думку автора, у фор- © Мирослава Питуляк, 2019 Огляди. ВIдгуки. РецензII .. Мирослава Притуляк 183 муванні світогляду Г. Величка, сприяння й допомоги йому у реалізації поставлених життєвих і творчих завдань. На особливу увагу заслуговують сторінки книжки, в яких висвіт- лено період діяльності «Рідна школа», навчання в гімназіях, викладан- ня в них географії Г. Величком: у Львові – «заступником учителя в мужській семінарії учительській»; «заступником учителя в реальній гімназії в Дрогобичі»; в «українській гімназії Перемишля». В 1898 р. Г. Величка «переводять до Станіславова», а через рік – «дійсним учите- лем у Тернопільську гімназію» Шлях до відкриття української гімназії був тривалим і затяжним, але саме вони відкривали шлях до здобуття університетської освіти. Щойно наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. з’явилися українські шкільні заклади Галичини, а в них – підручники, що їх написали українські педагоги – А. Вахнянин, Р. Заклинський, О. Калитовський та ін., розвідки про науку географію Я. Миколаєвича, І. Крип’якевича, педагогів І. Ющишина, С. Русової, згодом – Г. Велич- ка, С. Рудницького. У рецензованій праці послідовно і детально розкрито появу і ви- хід у світ «Народописної карти українсько-руського народу» (1896), де вперше, незважаючи на допущені автором огріхи, представлено поши- рення та межі українського етносу. Якщо М. Драгоманов, за словами І. Франка, словесно «очеркнув» етнічні межі українців, то Г. Велич- ко картографічними засобами їх відобразив. За означеннями І. Франка М. Драгоманов у «Переднім слові до «Громади»» «начеркнув етногра- фічні межі української нації». Кілька років Г. Величко працював над розвідкою «Географія України-Руси». Її друк він розпочав у «Збірнику історично-філософської секції НТШ», Львів, 1902, Т.5, але не завершив через різні, очевидно, життєві і матеріальні обставини. Звитяжні роки праці Г. Величка припадають у «Сільському госпо- дарі» (1899), його господарські осередки охоплювали всю Галичину з «триступеневою установою: по селах існували гуртки, а у повітах – фі- лії, центральне управління знаходилось у Львові». Майже в усіх грома- дах Галичини Г. Величко, разом з іншими його працівниками організо- вував систему позашкільної освіти – бесіди, лекції, виклади, залучали селян до участі у поліпшенні ведення сільського господарства в ділянці рослинництва, городництва, садівництва, пасічництва, зоотехніці. Ши- рокі верстви населення через читальні, виставки переймали практичний досвід продуктивного використання різних типів сівозмін, способів об- робітку, добору найкращих сортів сільськогосподарських культур та насіння, впровадження нових кормових рослин тощо. Окремо належить відзначити викладацьку працю Г. Величка, спо- чатку в Київському інституті народної освіти (КІНО), в Умані (Уман- ського саду-факультету сільськогосподарського технікуму (1927), згодом Українському науково-дослідному інституті географії та карто- графії. Огляди. Відгуки. Рецензії 184 Різносторонні зведені дані розглянуто в таблиці «Співробітників (включно з позаштатними й аспірантами) УНДІГК» (1927–1934); в таблиці подані рубрики: репресовані (розстріляні, подальші відомості не з’ясовані, залишились живими); відомості про арешт не виявлені; уникли арешту). Згідно даних таблиці репресованими виявились дочка Григорія Величка – Величко Ірина-Ростислава Григорівна (1891–1937), розстріляна у Харківській тюрмі, та зять його молодшої дочки Дарії – Дідушек-Гельмер Петро Федорович (1889–1937), розстріляний в урочи- щі Сандормох (Карелія). У другому розділі проаналізовано пізнавальне й наукове значення праць Григорія Величка. Детально викладено морфологічне району- вання українських земель, висвітлено процес підготовки і публікацій Г. Величка, його праць, зокрема «Народописна карта українсько-русь- кого народу» (М. 1:1 680 000), 1896 р. у «Просвіті у Львові» з ретель- ним аналізом низки рецензій, найперше М. Драгоманова. На ній виді- лено 19 народів. У роботі подано географію українських земель в різномовних енци- клопедичних виданнях кінця ХІХ – середини ХХ століть, з’ясовані гео- графічні відомості, наприклад, «Географія Галичини» («Галиція» Г. Ве- личка в енциклопедичному словнику Ф. Брокгауза та І. Єфрона. Крім того, важливе, але далеко до кінця нез’ясоване питання впливу при- родного середовища, зокрема ландшафту на етнотип, етнопсихологію та ментальність в цілому. Відношення між ландшафтом та діяльністю людини протягом сторіч спричинили узвичаєну традицію. Межовість географічного положення українських земель, межова ситуація сфор- мували «дві України» – «в своїй ідентичності, і в своїй повсякденній поведінці». «Межовість є центральною проблемою української духо- вності» – одна із тих, вкрай важливих, яких знаходимо на сторінках книжки, що недавно вийшла друком у світ. На закінчення зрезюмуємо, що зміст прочитаної книжки поглиблює наше пізнання складних процесів на теренах України.