До історії Чернігівського військового шпиталю
Мета статті – на основі архівних джерел, матеріалів ЗМІ, інформації, наданої респондентами, структурувати та відобразити історію Чернігівського військового шпиталю. Методологічно публікація побудована на основі аналітичного та статистичного методів. Наукова новизна статті полягає у спробі висвітлен...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182652 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До історії Чернігівського військового шпиталю / Ю. Кахерський, К. Рубан // Сіверянський літопис. — 2021. — № 5. — С. 43-50. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета статті – на основі архівних джерел, матеріалів ЗМІ, інформації, наданої респондентами, структурувати та відобразити історію Чернігівського військового шпиталю. Методологічно публікація побудована на основі аналітичного та статистичного методів. Наукова новизна
статті полягає у спробі висвітлення процесу створення та діяльності Чернігівського військового
шпиталю від моменту його заснування до наших днів. Також прослідковані періоди зміни локалізації медичного закладу на теренах м. Чернігова, оглянуті ключові події. Висновки. Створення Чернігівського військового шпиталю у м. Чернігові відбувалося в досить складних умовах. Установа не
мала власного приміщення, у ключові для історії України часи змінювала місце свого перебування.
Більшість будівель не відповідали належним умовам та не були облаштовані під потреби медицини, що певною мірою позначалося на якості обслуговування. Проте це не завадило надавати допомогу військовим, які брали участь у Другій світовій війні, післявоєнні часи тощо. Із часом шпиталь
розгорнув широкопрофільну допомогу військовим фахівцями високого рівня, отримав відремонтоване приміщення, де перебуває й зараз. Влада стимулювала підвищення якості праці проведенням соціалістичних змагань, святкуванням радянських річниць, щорічною організацією військових навчань та ін. Зміна керманичів установи сприяла удосконаленню фаховості лікарів шляхом проведення на
базі шпиталю та інших закладів тематичних семінарів, конференцій, науково-дослідної роботи,
оновленню обладнання тощо. На 69-му році від закінчення Другої світової війни шпиталь знову повернувся у стан військової готовності, став на сторожі здоров’я своїх захисників через початок військових подій на Сході України, підтвердивши свою необхідність та значущість. |
|---|