Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці")

30 листопада 2021 р. в Києві відбувся Міжнародний симпозіум «Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці», який проходив під егідою Міжнародної асоціації академій наук (МААН) і був присвячений 103-й річниці від дня народження багаторічного Президента НАН України академіка Б....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автор:	Горбулін, В.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Події
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182785
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 12. — С. 46-49. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-182785
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1827852022-01-21T01:26:00Z Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") Горбулін, В.П. Події 30 листопада 2021 р. в Києві відбувся Міжнародний симпозіум «Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці», який проходив під егідою Міжнародної асоціації академій наук (МААН) і був присвячений 103-й річниці від дня народження багаторічного Президента НАН України академіка Б.Є. Патона. У заході взяли участь українські та закордонні фахівці, організатори науки, президенти академій наук, що входять до складу МААН, представники урядових і громадських організацій, ЮНЕСКО, Європейської комісії та інших міжнародних організацій, що займаються проблемами розвитку науки, поширенням та використанням наукових результатів. Наводимо текст доповіді академіка НАН України В.П. Горбуліна про роль і внесок Б.Є. Патона в розвиток ракетно-космічної галузі колишнього СРСР та незалежної України. 2021 Article Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 12. — С. 46-49. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182785 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Події Події
spellingShingle	Події Події Горбулін, В.П. Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") Вісник НАН України
description	30 листопада 2021 р. в Києві відбувся Міжнародний симпозіум «Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці», який проходив під егідою Міжнародної асоціації академій наук (МААН) і був присвячений 103-й річниці від дня народження багаторічного Президента НАН України академіка Б.Є. Патона. У заході взяли участь українські та закордонні фахівці, організатори науки, президенти академій наук, що входять до складу МААН, представники урядових і громадських організацій, ЮНЕСКО, Європейської комісії та інших міжнародних організацій, що займаються проблемами розвитку науки, поширенням та використанням наукових результатів. Наводимо текст доповіді академіка НАН України В.П. Горбуліна про роль і внесок Б.Є. Патона в розвиток ракетно-космічної галузі колишнього СРСР та незалежної України.
format	Article
author	Горбулін, В.П.
author_facet	Горбулін, В.П.
author_sort	Горбулін, В.П.
title	Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці")
title_short	Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці")
title_full	Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці")
title_fullStr	Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці")
title_full_unstemmed	Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці")
title_sort	тріада корольов—янгель—патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на міжнародному симпозіумі "патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці")
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Події
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182785
citation_txt	Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 12. — С. 46-49. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT gorbulínvp tríadakorolʹovângelʹpatonvosnovíístoríítasučasnostívítčiznânogoraketobuduvannâdopovídʹnamížnarodnomusimpozíumípatonívsʹkínaukovítradicííusvítlínovihviklikívsučasníjnaucí
first_indexed	2025-07-16T01:53:40Z
last_indexed	2025-07-16T01:53:40Z
_version_	1837766631600685056
fulltext	46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (12) ТРІАДА КОРОЛЬОВ—ЯНГЕЛЬ—ПАТОН В ОСНОВІ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО РАКЕТОБУДУВАННЯ Доповідь на Міжнародному симпозіумі «Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці» 30 листопада 2021 р. в Києві відбувся Міжнародний симпозіум «Патонів- ські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці», який прохо- див під егідою Міжнародної асоціації академій наук (МААН) і був присвя- чений 103-й річниці від дня народження багаторічного Президента НАН України академіка Б.Є. Патона. У заході взяли участь українські та за- кордонні фахівці, організатори науки, президенти академій наук, що вхо- дять до складу МААН, представники урядових і громадських організацій, ЮНЕСКО, Європейської комісії та інших міжнародних організацій, що за- ймаються проблемами розвитку науки, поширенням та використанням наукових результатів. Наводимо текст доповіді академіка НАН України В.П. Горбуліна про роль і внесок Б.Є. Патона в розвиток ракетно-космічної галузі колишнього СРСР та незалежної України. Формат і тематика сьогоднішньої конференції поставили пе- ред її учасниками дуже непросте завдання: як знайти мож- ливість говорити про Бориса Євгеновича Патона, стиль його роботи і традиції нетривіально. Вже трохи більше року його немає з нами як директора Інституту електрозварювання і як Президента Національної академії наук України. Його твор- ча спадщина і об’ємна, і багатовимірна, про неї багато сказано, написано, задокументовано у фото-, кіно- та телематеріалах. Неодноразово вже наголошувалося на його вмінні правильно вибирати напрями наукового пошуку, на його неперевершеній технічній інтуїції, інженерному мисленні — і все це завдяки ди- вовижній працездатності. Віддаючи данину масштабності його особистості, не можна не згадати, що починав він свою трудову діяльність в один з найтрагічніших моментів людської цивілізації, а саме, в роки найжорстокішої в історії Другої світової війни і в наступний за нею період, коли знищення життя на Землі вперше могло стати справою рук тих, хто на ній проживає. Звідси — його високий рівень відповідальності за результати роботи. ГОРБУЛІН Володимир Павлович — академік НАН України, перший віцепрезидент НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 12 47 ПОДІЇ Безпосередньо під керуванням Бориса Євге- новича я почав працювати з грудня 2010 р., але так склалося, що знав про нього, перетинався з ним самим або з людьми, які його добре знали, в найнесподіваніших ситуаціях ще з 60-х років минулого століття. Існує думка, що геніальні люди народжу- ються у критичні періоди історії. Я ставлюся до неї із сумнівом, проте саме так сталося в СРСР, коли у важкі повоєнні роки з’явилася ціла плеяда талановитих науковців, яскравих організаторів науки та виробництва. Хотілося б зупинитися на трьох із них. Це Сергій Пав- лович Корольов, Михайло Кузьмич Янгель та Борис Євгенович Патон. Сергій Павлович Корольов — Головний кон- структор ОКБ-I, де було розроблено та виго- товлено перші радянські бойові ракети, першу радянську міжконтинентальну ракету — ле- гендарну «сімку», штучні супутники Землі, пілотовані космічні кораблі та багатоцільові космічні станції. Сергія Павловича з повним правом вважають основоположником прак- тичної космонавтики. Михайло Кузьмич Янгель — Головний кон- структор бойової ракетно-космічної техніки, ме- тою життя якого стало створення ракетно-ядер- ного щита СРСР як неодмінної умови для уник- нення найгіршого сценарію в ядерному проти- стоянні у найгарячіші моменти холодної війни. Практична реалізація задумів обох голо- вних конструкторів потребувала проведення величезного обсягу фундаментальних та при- кладних досліджень і, що не менш важливо, розв’язання багатьох інженерних і технологіч- них завдань. Хронологічно непросто визначити, що було для Б.Є. Патона (а він став директором Інсти- туту електрозварювання в 1953 р.) першочер- говим — чи участь у створенні бойових ракет у КБ «Південне» під керуванням М.К. Янге- ля, чи перші проєкти пілотованих космічних кораблів та багаторазових космічних станцій С.П. Корольова. Скажу лише, що в 1964 р. С.П. Корольов по- ставив завдання розробити програму експери- ментів зі зварювання в космосі та підготувати план спільних робіт ОКБ-I та Інституту елек- трозварювання ім. Є.О. Патона. Але до того часу перший ракетний комплекс Конструкторського бюро «Південне» Р-12 уже був прийнятий на озброєння (1959 р.), і на його основі разом з ко- рольовською ракетою Р-5М було створено ра- кетні війська стратегічного призначення. За всі роки у Дніпрі, Омську, Пермі та Оренбурзі було виготовлено 2300 ракет Р-12. Вони перебували в експлуатації майже 30 років і були зняті з бо- йового чергування за договором про ліквідацію ракет середньої та малої дальності у 1989 р. У чому ж полягала суть науково-технічних та експлуатаційних рішень під час створення ракети Р-12? Її було розроблено на високо- киплячих компонентах палива, з автономною системою керування та термоядерним заря- дом. Низькокиплячі компоненти, на яких було спроєктовано корольовські ракети, характе- ризувалися великою тягою, були зручні в екс- плуатації, але мали один дуже суттєвий недо- лік — час перебування корольовської Р-5М на Михайло Кузьмич Янгель (1911—1971) Сергій Павлович Корольов (1906—1966) Борис Євгенович Патон (1918—2020) 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (12) ПОДІЇ бойовому чергуванні становив 20 хвилин без підзарядки і 5 годин з підзарядкою, що значно знижувало бойову готовність. Висококиплячі компоненти, хоча вони і вкрай агресивні, до- зволяли збільшити термін перебування ракети в заправленому стані до 30 діб. Це, по-перше, відкривало шлях до повної ампулізації ракет, а по-друге, відповідно, давало можливість роз- міщувати їх у шахтній пусковій установці. Усі перелічені вище проблеми були виріше- ні завдяки зусиллям інститутів НАН України під керівництвом та за особистої участі Бо- риса Євгеновича Патона. Постали два типи завдань — металургійні та технологічні. В ре- зультаті розв’язання перших із застосуванням неруйнівних методів контролю було значно підвищено якість використовуваних металів. В результаті розв’язання другого типу завдань було розроблено технологічні способи бороть- би з негерметичністю. Вже на перших ракетах Р-12 тримальні конструкції, паливні баки та інші вузли зварювали аргонодуговим методом, розробленим в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона. Саме в ті роки мені довелося вперше побачити (не познайомитися) Бориса Євгеновича у цехах Південмашу. Однак найбільш відчутно співпраця Михай- ла Кузьмича і Бориса Євгеновича проявилася під час розроблення ракети другого поколін- ня — Р-36. Її поява змінила стратегічну ситуа- цію у світі. Ця ракета несла три види бойового оснащення: 1) найпотужніший у світі ядерний заряд; 2) першу в країні роздільну головну частину; 3) першу у світі головну орбітальну частину. І не можу тут не згадати про техно- логічні рішення, які уможливили ампулізацію ракети Р-36 і збільшили строк її перебуван- ня в заправленому стані до 5, а потім і до 7,5 років. (Для довідки: на ракеті Р-36 було 150 роз’ємних з’єднань та близько 550 м зварних швів.) Забезпечення її герметичності — це велика заслуга науковців Інституту електро- зварювання ім. Є.О. Патона та низки інших установ Академії. Зі збільшенням часу пере- бування ракет у заправленому стані постала необхідність у новій технології, за якої зварні з’єднання відповідали б за міцністю основному металу. І таку технологію було створено — це контактно-стикове зварювання з оплавленням, розроблене в Інституті електрозварювання. До речі, американці так і не впоралися з пробле- мою герметичності на своїй останній рідинній ракеті «Титан-2» і зняли її з озброєння. (Для довідки: з 1965 по 1974 р. було поставлено на чергування 288 ракет Р-36, знято з чергуван- ня — у 1980 р.) У цей час С.П. Корольов остаточно розпро- щався з бойовою тематикою. Його остання ра- кета Р-9 та її модифікація Р-9А мали найвищий показник енергетичної досконалості, але в них використовували рідинний кисень. Ці ракети було прийнято на озброєння, проте їх майже відразу зняли з бойового чергування. Про це цікаво та змістовно написано в книзі Сергія Микитовича Хрущова «Народження наддер- жави». З С.М. Хрущовим я зустрічався востан- нє в 2012 р., і ми узгодили багато розбіжностей, властивих історії створення ракетної техніки. А Сергій Павлович Корольов повністю пере- ключився на підкорення космічного простору. На жаль, не можна сказати, що доля була до них прихильною. Сергій Павлович прожив усього 59 років, Михайло Кузьмич помер у день свого 60-річчя. Навряд чи такі долі можна назвати справедливими. Борис Євгенович продовжував свою тита- нічну діяльність, співпрацюючи і з ОКБ-І, і з КБ «Південне». Основним результатом з бойо- вого напряму стало створення найпотужнішої у світі рідинної ракети четвертого покоління Р-36М2. Їх було виготовлено 308 одиниць, і вони перебували на бойовому чергуванні в РФ та Казахстані, проходили успішні льотні випро- бування після тривалого перебування у шахті. Зокрема, ракету Р-36М2, виготовлену в 1988 р., було запущено 30 жовтня 2013 р., і вона успіш- но виконала поставлене завдання. У 2002 р. на запрошення Міністра оборони США Дональда Рамсфельда я взяв участь у семінарі Департа- менту ПРО Пентагону. Одностайна думка за результатами наради: Р-36М2 — найефектив- ніша рідинна міжконтинентальна ракета. І не випадково президент РФ В. Путін, ще до війни 2014 р., двічі звертався до дніпропетровського ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 12 49 ПОДІЇ ракетного центру з проханням гарантувати бо- єздатність ракет після закінчення гарантійного терміну. Сьогодні, після зливу палива, 38 ракет Р-36М2 все ще перебувають в ангарах Мініс- терства оборони РФ. Створення в КБ «Південне» ракетних комп- лексів третього і четвертого поколінь (до чет- вертого покоління належить Р-36М2) вимага- ло створення нових процесів зварювання. Тому фахівці розробили та впровадили установки електронно-променевого зварювання з ваку- умною камерою для зварювання великогаба- ритних конструкцій з алюмінієвих і титано- вих сплавів, створили технології зварювання з використанням енергії вибуху, зокрема для з’єднання камери згоряння з паливним відсі- ком, а також технології зварювання у твердій фазі вуглець-вуглецевих композиційних мате- ріалів і титанових сплавів. І варто сказати, що у виготовленні та екс- плуатації всіх чотирьох поколінь янгелівських ракет, крім Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, брали участь десятки інших установ нашої Академії, серед яких я хотів би особливо відзначити Інститут проблем мате- ріалознавства ім. І.М. Францевича, Інститут проблем міцності iм. Г.С. Писаренка, Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка, Інститут техніч- ної механіки, Інститут проблем машинобуду- вання ім. А.М. Підгорного, Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка, Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна, Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка. Здобуття Україною незалежності привело до серйозних змін у її військово-політичному житті і, відповідно, до розбудови системи наці- ональної безпеки та оборони. Україна оголоси- ла себе позаядерною державою і розпрощалася з третім у світі ракетно-ядерним потенціалом, оскільки ймовірність війни в 1990-ті роки розглядали як дуже примарну. У цей період я багато працював з Борисом Євгеновичем. То- дішня ситуація, з одного боку, радувала його, а з іншого — потребувала розв’язання багатьох питань, насамперед бюджетного характеру. Все змінилося в 2014 р. Він зумів зреагу- вати на проблеми, що гостро постали перед державою, і ще раз проявив себе як істинний організатор науки і оборонної промисловості країни. Саме за його ініціативою після початку гібридної російсько-української війни на сході України в Академії було започатковано цільо- ву науково-технічну програму «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздат- ності і безпеки держави». Розширення науко- во-технічної співпраці Національної академії наук України з Міністерством оборони Укра- їни, Генеральним штабом Збройних Сил Укра- їни та підприємствами оборонно-промислово- го комплексу сприяло її виконанню. Протягом 2015—2020 рр. у рамках Програми 38 наукових установ НАН України виконали 110 робіт, з яких: 54 — в інтересах підприємств Державно- го концерну «Укроборонпром»; 20 — для Мі- ністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ; 12 — для Державного космічного агентства України; 24 — для інших підпри- ємств та організацій, у тому числі Громадської спілки «Ліга оборонних підприємств Укра- їни». Виконання ще 35 робіт триває у 2021 р. Результати робіт у рамках цієї Програми зна- ходять своє впровадження на підприємствах оборонно-промислового комплексу, проходять полігонні та клінічні випробування на користь створення нових зразків озброєнь, військової та спеціальної техніки, медичного обладнання. У 1960 р. поет Роберт Рождественський на- писав чудову посвяту творцям бойової ракет- ної техніки, яка називалася «Людям, чиїх пріз- вищ я не знаю». Завершується вона так: Каждый школьник в грядущем мире Вашей жизнью хвастаться будет… Низкий-низкий поклон вам, люди. Вам, великие. Без фамилий. Борис Євгенович Патон причетний до по- яви цієї посвяти і посідає в ній гідне місце. А завершити я хотів би своїми рядками: Вот такое-то наше мнение, Если уж говорить по честности, Нам не слава нужна — уважение И чуть-чуть справедливой известности.

Репозитарії

Схожі ресурси