Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці")
30 листопада 2021 р. в Києві відбувся Міжнародний симпозіум «Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці», який проходив під егідою Міжнародної асоціації академій наук (МААН) і був присвячений 103-й річниці від дня народження багаторічного Президента НАН України академіка Б....
Збережено в:
Дата: | 2021 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2021
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182785 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 12. — С. 46-49. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-182785 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1827852022-01-21T01:26:00Z Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") Горбулін, В.П. Події 30 листопада 2021 р. в Києві відбувся Міжнародний симпозіум «Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці», який проходив під егідою Міжнародної асоціації академій наук (МААН) і був присвячений 103-й річниці від дня народження багаторічного Президента НАН України академіка Б.Є. Патона. У заході взяли участь українські та закордонні фахівці, організатори науки, президенти академій наук, що входять до складу МААН, представники урядових і громадських організацій, ЮНЕСКО, Європейської комісії та інших міжнародних організацій, що займаються проблемами розвитку науки, поширенням та використанням наукових результатів. Наводимо текст доповіді академіка НАН України В.П. Горбуліна про роль і внесок Б.Є. Патона в розвиток ракетно-космічної галузі колишнього СРСР та незалежної України. 2021 Article Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 12. — С. 46-49. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182785 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Події Події |
spellingShingle |
Події Події Горбулін, В.П. Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") Вісник НАН України |
description |
30 листопада 2021 р. в Києві відбувся Міжнародний симпозіум «Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці», який проходив під егідою Міжнародної асоціації академій наук (МААН) і був присвячений 103-й річниці від дня народження багаторічного Президента НАН
України академіка Б.Є. Патона. У заході взяли участь українські та закордонні фахівці, організатори науки, президенти академій наук, що входять до складу МААН, представники урядових і громадських організацій,
ЮНЕСКО, Європейської комісії та інших міжнародних організацій, що займаються проблемами розвитку науки, поширенням та використанням
наукових результатів. Наводимо текст доповіді академіка НАН України
В.П. Горбуліна про роль і внесок Б.Є. Патона в розвиток ракетно-космічної галузі колишнього СРСР та незалежної України. |
format |
Article |
author |
Горбулін, В.П. |
author_facet |
Горбулін, В.П. |
author_sort |
Горбулін, В.П. |
title |
Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") |
title_short |
Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") |
title_full |
Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") |
title_fullStr |
Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") |
title_full_unstemmed |
Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") |
title_sort |
тріада корольов—янгель—патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на міжнародному симпозіумі "патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2021 |
topic_facet |
Події |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182785 |
citation_txt |
Тріада Корольов—Янгель—Патон в основі історії та сучасності вітчизняного ракетобудування (доповідь на Міжнародному симпозіумі "Патонівські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці") / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 12. — С. 46-49. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT gorbulínvp tríadakorolʹovângelʹpatonvosnovíístoríítasučasnostívítčiznânogoraketobuduvannâdopovídʹnamížnarodnomusimpozíumípatonívsʹkínaukovítradicííusvítlínovihviklikívsučasníjnaucí |
first_indexed |
2025-07-16T01:53:40Z |
last_indexed |
2025-07-16T01:53:40Z |
_version_ |
1837766631600685056 |
fulltext |
46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (12)
ТРІАДА
КОРОЛЬОВ—ЯНГЕЛЬ—ПАТОН
В ОСНОВІ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ
ВІТЧИЗНЯНОГО РАКЕТОБУДУВАННЯ
Доповідь на Міжнародному симпозіумі
«Патонівські наукові традиції у світлі
нових викликів сучасній науці»
30 листопада 2021 р. в Києві відбувся Міжнародний симпозіум «Патонів-
ські наукові традиції у світлі нових викликів сучасній науці», який прохо-
див під егідою Міжнародної асоціації академій наук (МААН) і був присвя-
чений 103-й річниці від дня народження багаторічного Президента НАН
України академіка Б.Є. Патона. У заході взяли участь українські та за-
кордонні фахівці, організатори науки, президенти академій наук, що вхо-
дять до складу МААН, представники урядових і громадських організацій,
ЮНЕСКО, Європейської комісії та інших міжнародних організацій, що за-
ймаються проблемами розвитку науки, поширенням та використанням
наукових результатів. Наводимо текст доповіді академіка НАН України
В.П. Горбуліна про роль і внесок Б.Є. Патона в розвиток ракетно-космічної
галузі колишнього СРСР та незалежної України.
Формат і тематика сьогоднішньої конференції поставили пе-
ред її учасниками дуже непросте завдання: як знайти мож-
ливість говорити про Бориса Євгеновича Патона, стиль його
роботи і традиції нетривіально. Вже трохи більше року його
немає з нами як директора Інституту електрозварювання і як
Президента Національної академії наук України. Його твор-
ча спадщина і об’ємна, і багатовимірна, про неї багато сказано,
написано, задокументовано у фото-, кіно- та телематеріалах.
Неодноразово вже наголошувалося на його вмінні правильно
вибирати напрями наукового пошуку, на його неперевершеній
технічній інтуїції, інженерному мисленні — і все це завдяки ди-
вовижній працездатності.
Віддаючи данину масштабності його особистості, не можна
не згадати, що починав він свою трудову діяльність в один з
найтрагічніших моментів людської цивілізації, а саме, в роки
найжорстокішої в історії Другої світової війни і в наступний за
нею період, коли знищення життя на Землі вперше могло стати
справою рук тих, хто на ній проживає. Звідси — його високий
рівень відповідальності за результати роботи.
ГОРБУЛІН
Володимир Павлович —
академік НАН України, перший
віцепрезидент НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 12 47
ПОДІЇ
Безпосередньо під керуванням Бориса Євге-
новича я почав працювати з грудня 2010 р., але
так склалося, що знав про нього, перетинався з
ним самим або з людьми, які його добре знали,
в найнесподіваніших ситуаціях ще з 60-х років
минулого століття.
Існує думка, що геніальні люди народжу-
ються у критичні періоди історії. Я ставлюся
до неї із сумнівом, проте саме так сталося в
СРСР, коли у важкі повоєнні роки з’явилася
ціла плеяда талановитих науковців, яскравих
організаторів науки та виробництва. Хотілося
б зупинитися на трьох із них. Це Сергій Пав-
лович Корольов, Михайло Кузьмич Янгель та
Борис Євгенович Патон.
Сергій Павлович Корольов — Головний кон-
структор ОКБ-I, де було розроблено та виго-
товлено перші радянські бойові ракети, першу
радянську міжконтинентальну ракету — ле-
гендарну «сімку», штучні супутники Землі,
пілотовані космічні кораблі та багатоцільові
космічні станції. Сергія Павловича з повним
правом вважають основоположником прак-
тичної космонавтики.
Михайло Кузьмич Янгель — Головний кон-
структор бойової ракетно-космічної техніки, ме-
тою життя якого стало створення ракетно-ядер-
ного щита СРСР як неодмінної умови для уник-
нення найгіршого сценарію в ядерному проти-
стоянні у найгарячіші моменти холодної війни.
Практична реалізація задумів обох голо-
вних конструкторів потребувала проведення
величезного обсягу фундаментальних та при-
кладних досліджень і, що не менш важливо,
розв’язання багатьох інженерних і технологіч-
них завдань.
Хронологічно непросто визначити, що було
для Б.Є. Патона (а він став директором Інсти-
туту електрозварювання в 1953 р.) першочер-
говим — чи участь у створенні бойових ракет
у КБ «Південне» під керуванням М.К. Янге-
ля, чи перші проєкти пілотованих космічних
кораблів та багаторазових космічних станцій
С.П. Корольова.
Скажу лише, що в 1964 р. С.П. Корольов по-
ставив завдання розробити програму експери-
ментів зі зварювання в космосі та підготувати
план спільних робіт ОКБ-I та Інституту елек-
трозварювання ім. Є.О. Патона. Але до того часу
перший ракетний комплекс Конструкторського
бюро «Південне» Р-12 уже був прийнятий на
озброєння (1959 р.), і на його основі разом з ко-
рольовською ракетою Р-5М було створено ра-
кетні війська стратегічного призначення. За всі
роки у Дніпрі, Омську, Пермі та Оренбурзі було
виготовлено 2300 ракет Р-12. Вони перебували
в експлуатації майже 30 років і були зняті з бо-
йового чергування за договором про ліквідацію
ракет середньої та малої дальності у 1989 р.
У чому ж полягала суть науково-технічних
та експлуатаційних рішень під час створення
ракети Р-12? Її було розроблено на високо-
киплячих компонентах палива, з автономною
системою керування та термоядерним заря-
дом. Низькокиплячі компоненти, на яких було
спроєктовано корольовські ракети, характе-
ризувалися великою тягою, були зручні в екс-
плуатації, але мали один дуже суттєвий недо-
лік — час перебування корольовської Р-5М на
Михайло Кузьмич
Янгель
(1911—1971)
Сергій Павлович
Корольов
(1906—1966)
Борис Євгенович Патон
(1918—2020)
48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (12)
ПОДІЇ
бойовому чергуванні становив 20 хвилин без
підзарядки і 5 годин з підзарядкою, що значно
знижувало бойову готовність. Висококиплячі
компоненти, хоча вони і вкрай агресивні, до-
зволяли збільшити термін перебування ракети
в заправленому стані до 30 діб. Це, по-перше,
відкривало шлях до повної ампулізації ракет,
а по-друге, відповідно, давало можливість роз-
міщувати їх у шахтній пусковій установці.
Усі перелічені вище проблеми були виріше-
ні завдяки зусиллям інститутів НАН України
під керівництвом та за особистої участі Бо-
риса Євгеновича Патона. Постали два типи
завдань — металургійні та технологічні. В ре-
зультаті розв’язання перших із застосуванням
неруйнівних методів контролю було значно
підвищено якість використовуваних металів.
В результаті розв’язання другого типу завдань
було розроблено технологічні способи бороть-
би з негерметичністю. Вже на перших ракетах
Р-12 тримальні конструкції, паливні баки та
інші вузли зварювали аргонодуговим методом,
розробленим в Інституті електрозварювання
ім. Є.О. Патона. Саме в ті роки мені довелося
вперше побачити (не познайомитися) Бориса
Євгеновича у цехах Південмашу.
Однак найбільш відчутно співпраця Михай-
ла Кузьмича і Бориса Євгеновича проявилася
під час розроблення ракети другого поколін-
ня — Р-36. Її поява змінила стратегічну ситуа-
цію у світі. Ця ракета несла три види бойового
оснащення: 1) найпотужніший у світі ядерний
заряд; 2) першу в країні роздільну головну
частину; 3) першу у світі головну орбітальну
частину. І не можу тут не згадати про техно-
логічні рішення, які уможливили ампулізацію
ракети Р-36 і збільшили строк її перебуван-
ня в заправленому стані до 5, а потім і до 7,5
років. (Для довідки: на ракеті Р-36 було 150
роз’ємних з’єднань та близько 550 м зварних
швів.) Забезпечення її герметичності — це
велика заслуга науковців Інституту електро-
зварювання ім. Є.О. Патона та низки інших
установ Академії. Зі збільшенням часу пере-
бування ракет у заправленому стані постала
необхідність у новій технології, за якої зварні
з’єднання відповідали б за міцністю основному
металу. І таку технологію було створено — це
контактно-стикове зварювання з оплавленням,
розроблене в Інституті електрозварювання. До
речі, американці так і не впоралися з пробле-
мою герметичності на своїй останній рідинній
ракеті «Титан-2» і зняли її з озброєння. (Для
довідки: з 1965 по 1974 р. було поставлено на
чергування 288 ракет Р-36, знято з чергуван-
ня — у 1980 р.)
У цей час С.П. Корольов остаточно розпро-
щався з бойовою тематикою. Його остання ра-
кета Р-9 та її модифікація Р-9А мали найвищий
показник енергетичної досконалості, але в них
використовували рідинний кисень. Ці ракети
було прийнято на озброєння, проте їх майже
відразу зняли з бойового чергування. Про це
цікаво та змістовно написано в книзі Сергія
Микитовича Хрущова «Народження наддер-
жави». З С.М. Хрущовим я зустрічався востан-
нє в 2012 р., і ми узгодили багато розбіжностей,
властивих історії створення ракетної техніки.
А Сергій Павлович Корольов повністю пере-
ключився на підкорення космічного простору.
На жаль, не можна сказати, що доля була
до них прихильною. Сергій Павлович прожив
усього 59 років, Михайло Кузьмич помер у
день свого 60-річчя. Навряд чи такі долі можна
назвати справедливими.
Борис Євгенович продовжував свою тита-
нічну діяльність, співпрацюючи і з ОКБ-І, і з
КБ «Південне». Основним результатом з бойо-
вого напряму стало створення найпотужнішої
у світі рідинної ракети четвертого покоління
Р-36М2. Їх було виготовлено 308 одиниць, і
вони перебували на бойовому чергуванні в РФ
та Казахстані, проходили успішні льотні випро-
бування після тривалого перебування у шахті.
Зокрема, ракету Р-36М2, виготовлену в 1988 р.,
було запущено 30 жовтня 2013 р., і вона успіш-
но виконала поставлене завдання. У 2002 р. на
запрошення Міністра оборони США Дональда
Рамсфельда я взяв участь у семінарі Департа-
менту ПРО Пентагону. Одностайна думка за
результатами наради: Р-36М2 — найефектив-
ніша рідинна міжконтинентальна ракета. І не
випадково президент РФ В. Путін, ще до війни
2014 р., двічі звертався до дніпропетровського
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 12 49
ПОДІЇ
ракетного центру з проханням гарантувати бо-
єздатність ракет після закінчення гарантійного
терміну. Сьогодні, після зливу палива, 38 ракет
Р-36М2 все ще перебувають в ангарах Мініс-
терства оборони РФ.
Створення в КБ «Південне» ракетних комп-
лексів третього і четвертого поколінь (до чет-
вертого покоління належить Р-36М2) вимага-
ло створення нових процесів зварювання. Тому
фахівці розробили та впровадили установки
електронно-променевого зварювання з ваку-
умною камерою для зварювання великогаба-
ритних конструкцій з алюмінієвих і титано-
вих сплавів, створили технології зварювання
з використанням енергії вибуху, зокрема для
з’єднання камери згоряння з паливним відсі-
ком, а також технології зварювання у твердій
фазі вуглець-вуглецевих композиційних мате-
ріалів і титанових сплавів.
І варто сказати, що у виготовленні та екс-
плуатації всіх чотирьох поколінь янгелівських
ракет, крім Інституту електрозварювання
ім. Є.О. Патона, брали участь десятки інших
установ нашої Академії, серед яких я хотів би
особливо відзначити Інститут проблем мате-
ріалознавства ім. І.М. Францевича, Інститут
проблем міцності iм. Г.С. Писаренка, Інститут
механіки ім. С.П. Тимошенка, Інститут техніч-
ної механіки, Інститут проблем машинобуду-
вання ім. А.М. Підгорного, Фізико-механічний
інститут ім. Г.В. Карпенка, Фізико-технічний
інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна,
Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії
ім. Л.М. Литвиненка.
Здобуття Україною незалежності привело
до серйозних змін у її військово-політичному
житті і, відповідно, до розбудови системи наці-
ональної безпеки та оборони. Україна оголоси-
ла себе позаядерною державою і розпрощалася
з третім у світі ракетно-ядерним потенціалом,
оскільки ймовірність війни в 1990-ті роки
розглядали як дуже примарну. У цей період я
багато працював з Борисом Євгеновичем. То-
дішня ситуація, з одного боку, радувала його,
а з іншого — потребувала розв’язання багатьох
питань, насамперед бюджетного характеру.
Все змінилося в 2014 р. Він зумів зреагу-
вати на проблеми, що гостро постали перед
державою, і ще раз проявив себе як істинний
організатор науки і оборонної промисловості
країни. Саме за його ініціативою після початку
гібридної російсько-української війни на сході
України в Академії було започатковано цільо-
ву науково-технічну програму «Дослідження і
розробки з проблем підвищення обороноздат-
ності і безпеки держави». Розширення науко-
во-технічної співпраці Національної академії
наук України з Міністерством оборони Укра-
їни, Генеральним штабом Збройних Сил Укра-
їни та підприємствами оборонно-промислово-
го комплексу сприяло її виконанню. Протягом
2015—2020 рр. у рамках Програми 38 наукових
установ НАН України виконали 110 робіт, з
яких: 54 — в інтересах підприємств Державно-
го концерну «Укроборонпром»; 20 — для Мі-
ністерства оборони України та Генерального
штабу ЗСУ; 12 — для Державного космічного
агентства України; 24 — для інших підпри-
ємств та організацій, у тому числі Громадської
спілки «Ліга оборонних підприємств Укра-
їни». Виконання ще 35 робіт триває у 2021 р.
Результати робіт у рамках цієї Програми зна-
ходять своє впровадження на підприємствах
оборонно-промислового комплексу, проходять
полігонні та клінічні випробування на користь
створення нових зразків озброєнь, військової
та спеціальної техніки, медичного обладнання.
У 1960 р. поет Роберт Рождественський на-
писав чудову посвяту творцям бойової ракет-
ної техніки, яка називалася «Людям, чиїх пріз-
вищ я не знаю». Завершується вона так:
Каждый школьник в грядущем мире
Вашей жизнью хвастаться будет…
Низкий-низкий поклон вам, люди.
Вам, великие. Без фамилий.
Борис Євгенович Патон причетний до по-
яви цієї посвяти і посідає в ній гідне місце.
А завершити я хотів би своїми рядками:
Вот такое-то наше мнение,
Если уж говорить по честности,
Нам не слава нужна — уважение
И чуть-чуть справедливой известности.
|