Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона
У статті окреслюється лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона, оскільки цей термін функціонує не лише в лінгвістиці, а й у психології та кібернетиці. Визначення лінгвокультурологічного статусу є особливо актуальним з огляду на те, що термінна система лінгвокультурології перебув...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182907 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона / К.І. Мізін // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 58-72. — Бібліогр.: 73 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-182907 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1829072022-01-24T01:26:54Z Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона Мізін, К.І. У статті окреслюється лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона, оскільки цей термін функціонує не лише в лінгвістиці, а й у психології та кібернетиці. Визначення лінгвокультурологічного статусу є особливо актуальним з огляду на те, що термінна система лінгвокультурології перебуває на стадії формування базових понять. Образ-еталон розмежовується з поняттями-корелятами за допомогою аналізу його релевантних відношень з останніми, враховуючи різнорівневість кодування інформації. In the article the linguistic and linguocultural statuses of image-standard are outlined, as this term functions not only in linguistics but also in psychology and cybernetics. Determination of linguocultural status is especially urgent taking into consideration the fact that the terminology system of linguoculturology is on the stage of hase concepts forming. Image-standard differs from con- cepts-correlates by means of analysis of its relevant relationships with these concepts-correlates, taking into account different levels of code of information. 2007 Article Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона / К.І. Мізін // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 58-72. — Бібліогр.: 73 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182907 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті окреслюється лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона, оскільки цей термін функціонує не лише в лінгвістиці, а й у психології та кібернетиці. Визначення лінгвокультурологічного статусу є особливо актуальним з огляду на те, що термінна система лінгвокультурології перебуває на стадії формування базових понять. Образ-еталон розмежовується з поняттями-корелятами за допомогою аналізу його релевантних відношень з останніми, враховуючи різнорівневість кодування інформації. |
| format |
Article |
| author |
Мізін, К.І. |
| spellingShingle |
Мізін, К.І. Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона Мовознавство |
| author_facet |
Мізін, К.І. |
| author_sort |
Мізін, К.І. |
| title |
Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона |
| title_short |
Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона |
| title_full |
Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона |
| title_fullStr |
Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона |
| title_full_unstemmed |
Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона |
| title_sort |
лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182907 |
| citation_txt |
Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона / К.І. Мізін // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 58-72. — Бібліогр.: 73 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT mízínkí língvístičnijílíngvokulʹturologíčnijstatusiobrazuetalona |
| first_indexed |
2025-07-16T02:11:32Z |
| last_indexed |
2025-07-16T02:11:32Z |
| _version_ |
1837767741956685824 |
| fulltext |
К. І. МІЗІН
ЛІНГВІСТИЧНИЙ І ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ
СТАТУСИ ОБРАЗУ-ЕТАЛОНА (на матеріалі української,
німецької, англійської та російської м ов)________________
У статті окреслюється лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона,
оскільки цей термін функціонує не лише в лінгвістиці, а й у психології та кібернетиці. Визна
чення лінгвокультурологічного статусу є особливо актуальним з огляду на те, що термінна
система лінгвокультурології перебуває на стадії формування базових понять. Образ-еталон
розмежовується з поняттями-корелятами за допомогою аналізу його релевантних відношень з
останніми, враховуючи різнорівневість кодування інформації.
К л ю ч о в і сл о в а : образ-еталон, компаративний фразеологізм, мовна універсалів, геш
тальт, прототип, стереотип.
Найбільшу невизначеність при аналізі мовних явищ протягом останніх десяти
літь вносить амбівалентність або недетермінованість таксономічних одиниць
метамови лінгвістики. Тому в мовознавчих студіях різних шкіл панує часто, як
на перший погляд, атмосфера «диктату» певної наукової парадигми або «нето-
лерантності» одного наукового напряму щодо іншого. Цю фікцію створюють
дві причини, а сйме: 1) термінна надлишковість і 2) термінна неузгодженість
різних лінгвістичних течій, що може спричиняти таке явище, ж терміни-полісеми.
Як правило, перед мовознавцями, особливо перед тими, які тільки стають на
«шлях» науки, постає проблема: чи послуговуватися таксономічними одиниця
ми, що закріплені в лінгвістиці та є вже більш-менш визначеними, вносячи лише
певні корективи, чи створити термін «під своє дослідження» (латинська та
грецька, а наразі й інші європейські мови надають широкі можливості для тер-
мінономінацій). Обидва ці підходи приховують небезпеку формування псевдо-
термінів, які «засмічують» і перевантажують терміносистему будь-якої мови.
У зв’язку з цим актуальною є проблема надання лінгвістичним термінам точ
ніших дефініцій, зокрема окреслення їхніх статусів у тій чи іншій галузі мово
знавчого знання. Ідея вирішення цього завдання повинна містити синергетич
ний базис, який створив би амальгаму різних лінгвістичних напрямів, течій,
шкіл та наукових підходів щодо того чи іншого терміна. Цей підхід, імовірно,
дав би відповідь на питання, наприклад, що таке стереотип, прототип, еталон,
символ тощо.
Метою цього дослідження є окреслення лінгвістичного та лінгвокультуроло
гічного (що є особливо актуальним, адже, наприклад, на думку О. П. Левченко,
термінна система лінгвокультурології перебуває на стадії формування базових
понять *) статусів образу-еталона, оскільки цей термін, або, точніше, поняття, 1
1 Левченко О. П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект.— Л., 2005.—
С. 19.
© К. І. МІЗІН, 2007
58 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
«сховане» в ньому, функціонує не лише в лінгвістиці, а й у психології та кіберне
тиці, яка займається, зокрема, проблемою створення штучного інтелекту. Але
навіть у межах однієї наукової парадигми спостерігається розбіжність поглядів
науковців щодо цієї одиниці метамови 2. Більше того, очевидним є перехід цьо
го поняття з психології в лінгвістику, а потім у лінгво- та етнокультурологію, що
на перший погляд видається немотивованим.
Що ж до того, чому цей термін «перекочовував» з однієї галузі людського
знання в іншу, то тут, очевидно, діють такі тенденції: 1) традиція автономного
дослідження певної наукової галузі, що панувала протягом тривалого часу.
Власне, вона спричинила дефінітивне розмаїття образу-еталона, спостерігати
яке можна навіть у межах однієї науки — лінгвокультурології3; 2) розуміння
науковцями небезпеки неконтрольованих терміноінновацій. Така пересторога, з
одного боку, вносить у дослідження позитив, бо обмежує перенасичення науко
вих розвідок зайвими термінами, що значно ускладнюють розуміння результа
тів цих досліджень, а з другого боку, це має певні негативні наслідки, наприк
лад, той самий термін може передавати в різних науках різні поняття, тобто бути
полісемом. Тенденція до обмеження терміноінновацій спричиняє утворення
термінів-дуплетів, наприклад, у лінгвокультурології поняття «образ-еталон» і
«еталон» часто функціонують паралельно.
У випадку з образом-еталоном доречно було б, на нашу думку, чітко розме
жовувати статуси цього терміна — надати йому недвозначної дефініції в психо
логії, лінгвістиці, лінгвокультурології та етнолінгвістиці. Таке розмежування
статусів обмежило б уживання образу-еталона в одних галузях мовознавства та
суміжних із ним наукових дисциплінах й утрадиційнило б функціонування в ін
ших, де він справді є таксономічною одиницею та унікальним науковим кон
структом.
Безперечним, на нашу думку, є належність образу-еталона як наукового кон
структа для метамовного опису до галузі компаративної фразеології, де він реп
резентує образну основу, а точніше, образ компаративних фразеологічних оди
ниць (КФО), наприклад 4, у КФО укр. гарна як весна— «про вродливу дівчину»;
нім. eine Stimme wie eine Kreissäge (доел, «голос, наче у дискової пили») — «про
низливий, різкий голос»; англ, (as) good as gold (доел, «хороший, наче золото») —
«1) хороший, шляхетний, порядний (про людину); дуже цінний, винятковий;
2) слухняний»; рос. как миленький — «1) беззаперечно; 2) без перешкод, лег-
2 Див. про це: Мізін К. І. Когнітивне підґрунтя ономасіологічної структури компаратив
них фразеологізмів як мовної універсалїї (на матеріалі німецької та української мов) //
Мовознавство.— 2006.— № 5.— С. 73-84.
3 У лінгвокультурології одні вчені під образами-еталонами (еталонами) розуміють окуль
турені реалії, інші — уявлення про них, тому ці одиниці є «сутністю», «образною формою»,
«образною підміною», «ідеалізованим стереотипом», які на соціально-психологічному рівні
виявляють нормативні уявлення про людину, світ, суспільство (див. про це: Ольшанский И. Г.
Лингвокультурология в конце XX в.: итоги, тенденции, перспективы // Лингвистические
исследования в конце XX в.— М., 2000.— С. 35; УжченкоД.В. Семантика українських
зоофразеологізмів в етнокультурному висвітленні : Канд. дис.— Луганськ, 2000.— С. 116;
Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологи
ческий аспекты.— М., 1996.— С. 242; Маслова В. А. Лингвокультурология : Учеб, пособие
для студентов высш. учеб, заведений.— М., 2001.— С. 190).
4 Тут і далі приклади подано за працями: Мізін К. І. Німецько-український фразеологіч
ний словник (усталені порівняння).— Вінниця, 2005.— 302 с.; Юрченко О. С., ІвченкоА. О.
Словник стійких народних порівнянь.— X., 1993.— 176 с., Küpper Н. Wörterbuch der deutschen
Umgangssprache.— Stuttgart, 1995.— 960 s.; Фразеологический словарь русского языка / Сост.
А. Н. Тихонов, А. Г. Ломов, Л. А. Ломова.— 2-е изд., стереотип.— М., 2006.— 334 с.;
Кунин А. В. Англо-русский фразеологический словарь.— 4-е изд., перераб. и доп.— М.,
1984,— 944 с.
__________________ Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 59
ко та добре» образами-еталонами є весна, Kreissäge, gold, миленький. Узагалі,
тандем «компаративна фразеологія» — «еталон» виявили етнопсихолінгвісти 5,
які стверджують, що саме КФО характеризують онтологію певної спільноти та
розкривають її оцінні еталони. Проте активне вживання образу-еталона у лінг
вістиці, зокрема в лінгвокультурології, почалося з міркувань В. Телія про почат
ковий стан вивчення образів-еталонів у російській фразеології б. Послуговуєть
ся цим терміном і В. Маслова 7. Проте дослідниці так і не заглибились у сутність
цієї одиниці, не окреслили сферу її поширення8 та не вказали мотиваційну до
цільність «упровадження» цього терміна в царину лінгвокультурології. Можли
во, це пов’язано з тим, що кожна нова галузь мовознавства вимагає певного тер-
мінного підкріплення, іншими словами — створення відповідного метамовного
апарату. Але це було б слушним при номінації нових наукових конструктів, де
мова йде про інноваційну епістемологію, а який же «новий конструкт» називає
образ-еталон у мовознавчих (лінгвокультурологічних) студіях?
Першопричиною «розмитості» образу-еталона є інтенсіональна дифузність
його складників — образ та еталон. Якщо образ лише уточнює в цьому випадку
семантичний обсяг еталона, то останній досить складно відокремити від прото
типу і стереотипу 9. Як уже зазначалося 10 11, образ-еталон може називати поняття,
які різняться за складністю опрацювання інформації, що надходить за допомо
гою сукупності невербальних і вербальних каналів людини, залежно від рівня
абстрагування мислення, тому під образом-еталоном можна розуміти: 1) цілісну
наочно-образну картину як певну сукупність ознак і властивостей відображува
них предметів та явищ, що виникає у правій півкулі мозку при пізнанні об’єк
тів п . Таке тлумачення образу-еталона співвідносить його з поняттям «геш
тальт»; 2) психологічний корелят слова в дитини дошкільного віку. Тут поняття
образу-еталона певною мірою збігається з поняттям «прототип» 12.
У лінгвокультурології в іпостасі образної основи КФО образом-еталоном є
одиниця, яка має, очевидно, вищий рівень узагальнення внаслідок збагачення
свого змісту асоціаціями. Цю думку підтверджує В. Базилєв 13, наголошуючи на
тому, що еталон і стереотип ґрунтуються не на структурному мисленні, а на бу
денній свідомості, яка репрезентована серійним, тобто асоціативним, мислен
ням. Крім асоціацій, кожна мовна одиниця, або «фрагмент мовної тканини», за
висловленням Б. Гаспарова 14, функціонуючи, може модифікуватися, адаптува
тися до інших одиниць, зазнавати різних усічень, нарощень, аналогічних підмін,
контамінацій, метатез тощо. Образ-еталон, як кінцевий «продукт» цього проце
су, має вже, на наш погляд, зовсім інший статус, порівняно з його «попередни
ками», рівня сприйняття та опрацювання невербально! інформації, напр.: укр.
сильний як комар — «про слабосилу людину». Асоціативне мислення та енантіо-
5 Шмелева Т. В. К проблеме национально-культурной специфики «эталона сравнения»
(на материале английского и русского языков) // Этнопсихолингвистика / Под ред. и авт.
предисл. Ю. А. Сорокина.— М., 1988.— С. 119.
6 Телия В. Н. Зазнач, праця.— С. 241-242.
7 Маслова В. А. Зазнач, праця.— С. 144—191.
8 В. М. Телія не обмежує вживання образу-еталона лише компаративною фразеологією.
9 Див., наприклад, стенограму дискусії науковців у кн.: Канон, эталон, стереотип в
языковом сознании и дискурсе : Научная дискуссия в Институте языкознания РАН // Язык,
сознание, коммуникация.— М., 1999.— С. 5-52.
10 Мізін К. І. Зазнач, праця.— С. 76.
11 Алефиренко Η. Ф. Спорные проблемы семантики.— М., 2005.— С. 44.
12 Снитко Е. С., Сухань И. В. Типы номинативной деятельности в онтогенезе речи //
Лінгводидактика слов’янських мов як феномен культури.— К., 1993.— С. 36-37.
13 Канон, эталон, стереотип в языковом сознании и дискурсе.— С. 23.
14 Гаспаров Б. М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования.— М.,
1996,— С. 14.
К. І. Мізін__________________________________________________________________
60 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
семічні механізми уможливили поєднання в межах цієї КФО основи порівняння
сильний та образу-еталона комар. Такий симбіоз є малоймовірним для прототи
пу, стереотипу, метафори чи символу комар. В англійському порівнянні (as)
good as pie (доел, «хороший, наче пиріг») — «дуже хороший, симпатичний,
люб’язний, милий; ґречний» формування значення «ґречний» образу-еталона
ріе потребує складніших лінгвокреативних операцій, ніж тільки залучення сен
сорних ознак (форма, смак, дотик).
Як бачимо, необхідно чітко розмежовувати образ-еталон та основні понят-
тя-кореляти. Для цього слід, на нашу думку, проаналізувати релевантні відно
шення образу-еталона з такими поняттями, враховуючи різнорівневість коду
вання інформації — концептуальний і вербально-семантичний рівні, які ми
виокремлюємо на тлі чотирьох видів концептуалізації дійсності звичайною
свідомістю людини 15: 1) сенсорно-рецептивної; 2) логіко-поняттєвої; 3) емо
ційно-оцінної; 4) морально-ціннісної. Перші два види належать до концептуа
льного рівня, останні два — до вербально-семантичного.
Концептуальний рівень.
Відношення І: образ — образ-еталон.
Репрезентація знань про об’єктивний світ у свідомості людини починається з
формування образу. Зауважимо, що про образ говорять як про одиницю докон-
цептуального (уявлення), концептуального, так і вербального рівнів, тому образ
і образ-еталон можуть бути у відношеннях включення, або гіперо-гіпонімїї, за
лежно від етапу становлення образу. Так, образ доконцептуального рівня пород
жує образ-еталон концептуального рівня внаслідок перекодування інформації з
правої півкулі кори головного мозку в ліву, і навпаки.
Такий механізм утворення образу, а відтак і початкової стадії формування
поняття, проаналізуємо детальніше, оскільки ці процеси тісно пов’язані з нейро-
динамічною діяльністю півкуль головного мозку та механізмами перекодування
інформації з першої сигнальної системи у другу 16.
Зазначимо, що у створенні образу беруть участь усі перцептивні механізми
людини, але найголовнішими є зорові та слухові відчуття. При цьому візуаль
ний канал інформації є стійкішим, а слуховий — чутливішим і вразливішим 17.
Відтак візуальні враження були особливо важливими на початку зародження
людської спільноти 18, такими вони залишаються і тепер. Тому образ об’єднує
дані, що надходять різними каналами зв’язку людини зі світом, основним серед
яких є зорове сприйняття 19.
Отже, на доконцептуальному рівні інформація, отримана шляхом наочно-
образного відображення об’єкта, який пізнається, надходить спочатку до правої
півкулі у простій формі психічного відображення — відчуття. Тут фіксуються
окремі ознаки і властивості відображуваного предмета в момент їх впливу на ор
гани сенсорики. На цій стадії вони фіксуються у вигляді безумовно-рефлектор
них сигналів. Далі задіюються механізми сприйняття, що об’єднують окремі оз
наки предмета та створюють його загальний образ, який також виникає в
момент впливу цього предмета на органи сенсорики. Цей етап освоєння об’єк
тивної дійсності важливий тим, що аналіз і синтез ознак і властивостей предмета
15 Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу.— К., 2004.— С. 25.
16 АлефиренкоН. Ф. Зазнач, праця.— С. 41-42.
17 Черепанова И. Ю. Дом колдуньи: суггестивная лингвистика.— СПб., 1996.— С. 62.
18 Белова А. Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення
проблеми // Мовні і концептуальні картини світу : 36. наук, праць.— К., 2001.— № 5.— С. 17.
19 Арутюнова Н. Д. От образа к знаку // Мышление. Когнитивные науки. Искусственный
интеллект.— Μ., 1988.— С. 149.
__________________ Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 61
пізнання сполучається з модально-оцінною діяльністю людини 20. Дж. Брунер 21
наголошує в цьому плані на особливій ролі висновків, які носії лінгвоспільнот
підсвідомо роблять на основі перцептивних сигналів, оскільки ці сигнали є ізо
морфними незалежно від лінгвокультурного середовища, а відмінними є схеми
й вибірковості сприйняття перцептивних сигналів у межах різних культур, що і
є причиною формування міжкультурної специфіки. Саме тому, імовірно, слуш
ним є твердження М. Джонсона, що досвід значною мірою структурується ще до
будь-якої концептуалізації 22.
Синтез об’єктивного й суб’єктивного уможливлює те, що когнітивний про
цес творення поняття може відбуватися вже за відсутності реальних предметів
навколишньої дійсності, тобто підключається уявлення як форма відображення,
яка породжує образи (у гештальтпсихології — гештальти) предметів, сприйняті
раніше. Уявлення (образ / гештальт) формується на концептуальному рівні,
оскільки при цьому залучається найпростіша операція абстрагування, яка ґрун
тується вже на механізмах не першої сигнальної системи, а другої, умовно-реф
лекторної. Відтак наочно-образна інформація набуває семіотичності, спрямо
вуючись із правої півкулі у вербальну ліву, де відбуваються такі операції:
членування цілісного уявлення на компоненти; називання виокремлених ознак;
систематизування, упорядкування та включення названих ознак у раніше сфор
мовану систему уявлень, тобто концептуальний синтез. У такий спосіб «образи
занурюються в свідомості у принципово іншу сітку відношень, порівняно з тією,
яка визначає місце їх прообразів у реальному світі. Саме ця обставина забезпе
чує створення численних картин світу» 23.
«Насичений» новим, поглибленим знанням образ знову відправляється у
праву півкулю, де він звіряється з первинною картиною — образом-еталоном 24.
Якщо образ неадекватний образу-еталону, то процедура повторюється аж до
потрібної відповідності між цими двома структурами. Такі повторні перекоду
вання інформації з правої півкулі в ліву дедалі більше віддаляють образ предмета,
що номінується, від первинного продукту конкретно-чуттєвого відображення,
або референта. Цей процес називається у когнітивній психології «розпізнаван
ням патернів» і може відбуватися двома способами — порівняння патерна з ета
лоном або з прототипом 25. Хоча в психології поняття «еталон» і «прототип»
часто функціонують паралельно 26.
Виявляється, одне й те саме поняття «уявлення» (образ) називається мінімум
чотирма термінами: образ-еталон, еталон, гештальт, прототип. Тому їхні де
фініції можуть певною мірою збігатися, незважаючи на належність останніх до
різних наукових парадигм 27. Де ж місце серед них образу-еталона? Чи справді
20 Алефиренко Η. Ф. Зазнач, праця.— С. 42-43.
21 Брунер Дж. Психология познания.— Μ., 1977.— С. 322-323.
22 ЛакоффДж. Когнитивная семантика // Язык и интеллект.— М., 1995.— С. 169.
23 Арутюнова Н. Д Зазнач, праця.— С. 149-150.
24 Алефиренко Η. Ф. Зазнач, праця.— С. 44.
25 Солсо Р. Л. Когнитивная психология.— М., 2002.— С. 80; див. також: Мізін К. I.
Зазнач, праця.— С. 77.
26 Див., напр.: Бочкарева Е. В. Функционирование фонетико-семантических связей в
перцептивном словаре подростка (на материале ассоциативных экспериментов) : Автореф.
д и с .... канд. филол. наук.— Пермь, 2006.— С. 9.
27 Пор., наприклад, дефініції: еталоном є «певна внутрішня структура (модель)»
(Исина Г. И. Фразеологические сравнения современного английского языка (комплексный
подход) : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— Алматы, 2000.— С. 22.), а гештальтом —
«константний цілісний складник свідомості, що існує у вигляді фігур, структур, образів»
(Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний ас
пекти).— К.; Черкаси, 2004.— С. 228).
К. І. Мізін__________________________________________________________________
62 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
на концептуальному рівні це «зайвий» термін, який паралельно функціонує ра
зом з іншими, термінологічно «перевантажуючи» метамови психології, ког-
нітивної психології, лінгвістики? Якщо ні, то яким є його статус?
Для з’ясування цих питань потрібно звернутися, на нашу думку, до ролі оз
нак на першому етапі когнітивного процесу розпізнавання предмета, який опи
саний нами вище, коли відбувається початкова стадія преференції ознак. Цей
етап, на нашу думку, є важливим, оскільки виділення одних ознак та ігноруван
ня інших при розпізнаванні певного об’єкта є передумовою виділення відмін
ностей у концептуалізації світу різними етносами. Таку роль ознак недо
оцінюють гештальт-психологи 28. Хоча Т. Ребеко 29 стверджує, зокрема, що
сучасна когнітивна психологія має дані на користь гіпотези про існування пер-
цептивних характеристик, які детермінують процес сприйняття. Більше того,
експериментально підтверджено гіпотезу30 про вияв універсальних тенденцій
домінування певних ознак, детермінованих культурою. І це стосується насампе
ред образного підґрунтя КФО, або образів-еталонів. Якщо погодитися з думкою,
що в людській когніції закладені універсальні когнітивні стратегії31, то однією з
таких стратегій є, імовірно, еталонізація образу.
В основі еталонізації образу є операція порівняння, яка на концептуальному
рівні свідомості апріорі «пронизує» всю когніцію людини, оскільки на цьому
рівні порівняння є ні чим іншим, як операцією «звірювання», а власне порівнян
ня може залучатися чи не залучатися, як універсальний когнітивний механізм
людини, вже на вербальному рівні. Відтак ми припускаємо, що разом із прототи
пами та еталонами концептуального рівня формується і функціонує образ-ета-
лон, існування якого інтуїтивно виявили психологи й лінгвісти, не надавши йо
му, на жаль, певнішого статусу. Але, враховуючи викладений вище аналіз,
можна окреслити образ-еталон як концептуальний феномен, релевантною ри
сою якого є напівекспліцитне (не повністю імпліцитне!) порівняння. Напіввира-
ження порівняння відбувається внаслідок «притягування» образом певної
«міри» предмета або явища, які номіновані еталоном, що й відрізняє образ-ета
лон від власне еталона, бо останній «акумулює» в собі, як правило, декілька ета-
лонізованих «мір». Детальніше розглянемо це, демонструючи прикладами, на
вербальному рівні.
Відношення II: гештальт — образ-еталон.
Аналіз процесів сприйняття та уявлення виявив, що поняття «образ-еталон» і
«гештальт» можуть репрезентувати на цьому рівні один і той самий конструкт
людської когніції. Але послуговуватися терміном «гештальт» не зовсім, на наш
погляд, доречно, враховуючи нові обрії, які відкрила для дослідження когніції
28 Гештальт-психологи вважають, що ознаки є чимось похідним від цілого. Сприйняття
людини на початковій стадії є цілісним, а потім уже при бажанні чи необхідності можна
виділити ознаки, які організуються в образі за своїми внутрішніми законами. Гештальт-
психологи не визнають за ознаками якої-небудь істотної ролі при сприйнятті образу, зводячи
«гештальт»-якість (цілісність) в абсолют. Але представники, наприклад, діяльнісної психо
логії не погоджуються з гештальт-психологами, стверджуючи про три стадії розпізнавання
об’єктів, що є, на наш погляд, слушним (ця думка підтримується, зокрема, у когнітивній
психології). Див. про це: ШехтерМ. С. Гештальтпсихология: ошибки и нерешенные проб
лемы // Психологический журнал.— 1997.— Т. 18 (2).— С. 142.
29 Ребеко Т. А. Перцептивные инварианты и их участие в задаче категоризации // Психо
логический журнал.— 1998.— Т. 19 (1).— С. 116-126.
30 Дмитриева Н. В. Актуализация различных видов признаков в адъективных сравне
ниях русского и английского языков // Филология и культура: Материалы II Междунар.
конф.: В 3 ч.— Тамбов, 1999.— Ч. 3.— С. 176.
31 Демьянков В. 3. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего
подхода // Вопр. языкознания.— 1994.— № 4.— С. 30.
__________________ Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 63
когнітивна психологія та когнітивна лінгвістика. Тому доречною є заміна геш
тальта еталоном і прототипом, серед яких є місце і образу-еталону. Проте не
можна недооцінювати результатів, отриманих у гештальтпсихології, особливо
щодо теорії категоризації. Це, власне, є причиною широкого вживання терміна
«гештальт» у лінгвістиці32, чому сприяє також дещо різне тлумачення гешта
льта. Наприклад, у фреймовій семантиці під останнім розуміється поняття, яке
виходить, на наш погляд, за межі концептуального рівня. С. Жаботинська33,
зокрема, визначає гештальт як «комплексну, цілісну функціональну структуру,
яка сполучає чуттєві та раціональні елементи».
Як відомо, процеси сприйняття та категоризації взаємопов’язані, оскільки
сприйняття передбачає акт категоризації34. Вагомим внеском гештальт-психо-
логів щодо сприйняття та категоризації є доведення того факту, що об’єкт
сприймається як сукупність ознак, які варіюються за ступенем виокремлення й
утворюють цілісний образ — гештальт. Через відмінності при виокремленні оз
нак категорії, яким вони притаманні, варіюються за ступенем запам’ятовування,
наприклад, при візуальному сприйнятті більш значущими гештальтами є одно
рідні, симетричні форми, подані у формі прямих і овальних ліній, прямих кутів
та правильно замкнених фігур. Асиметричні лінії менш сприйнятні для люд
ського ока35. Не ігноруючи таких цінних результатів гештальш-психологів, ос
новною одиницею категоризації вважаємо прототип, кореляція якого з обра-
зом-еталоном є важливою для нашого дослідження.
Відношення III: прототип — образ-еталон.
Проблему диференціації понять «прототип» і «образ-еталон» ускладнено
тим, що образ-еталон аналізується лише при розгляді питань, які стосуються
природи мовлення, в інших випадках прототип корелює з еталоном. Слушним є
висновок дослідників процесів мовлення, що образ-еталон є індивідуальним ут
воренням суб’єкта (дитини), у формуванні якого не останню роль відіграє твор
ча фантазія. Це узагальнення елементарного типу, яке завдяки абстрагувальній
діяльності розуму трансформується в узагальнення вищого рівня, по-своєму
опосередковуючи процес формування понять Зб. Цим образ-еталон відрізня
ється від прототипу, який може бути соціально орієнтованим. Хоч наголошення
на повній суб’єктивності образу-еталона є, на наш погляд, недоречним.
Про це свідчить, зокрема, роль прототипу та образу-еталона при категори
зації об’єктивної дійсності. Так, репрезентована в природних мовах категори-
зація, як відомо, ґрунтується на спільних рисах, що властиві чи приписуються
предметам і явищам 37. Установлення схожості безумовно передбачає опера
цію порівняння, яка і засвідчує ступінь ідентичності об’єктів, що категоризу-
ються. Саме від ступеня ідентичності залежить вибір та «вилучення» з дов
готривалої пам’яті одиниці категоризації: більша ідентичність — еталон
(образ-еталон), а менша — прототип. Підґрунтям цього є те, що довготривала
пам’ять організаційно асоціативна й «заіндексована» мережею протиставлень і
32 Див., напр.: ЛакоффДж. Лингвистические гештальты // Новое в зарубеж. лингвис
тике.— Μ., 1981.— Вып. 10.— С. 350-368.
33 Жаботинская С. А. Концептуальный анализ языка: Фреймовые сети // Мова.— 2004.—
№ 9,— С. 81-92.
34 Брунер Дж. Зазнач, праця.— С. 12.
35 Шафиков С. Г. Типология лексических систем и лексико-семантических универса
лий.— Уфа, 2000.— С. 62.
36 Снитко Е. С., Сукань И. В. Типы номинативной деятельности в онтогенезе речи //
Лінгводидактика слов’янських мов як феномен культури.— К., 1993.— С. 36-37.
37 Rösch Е. Principles of Categorization // Cognition and Categorization.— Hillsdale, 1978.—
P. 27-48.
К. І. Мізін__________________________________________________________________
64 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
гарантує швидке розпізнавання знайомих стимулів та швидкий доступ до ін
формації, пов’язаної з цими стимулами 38. Таким чином, прототип і образ-ета-
лон є асоціативними за своєю суттю, але скоріше із довготривалої пам’яті «ви
добувається» образ-еталон.
Як бачимо, образ-еталон має перевагу як «кращий» об’єкт порівняно з про
тотипом при катетеризації, під якою в когнітивній лінгвістиці розуміють
концептуалізацію зовнішнього та внутрішнього світу людини відповідно до зна
чущих характеристик її буття. Концептуалізація означає впорядковану репре
зентацію різних явищ за допомогою зведення їх до меншої кількості розрядів,
тобто категорій. Категорія утворюється шляхом групування ознак, які співвід
носяться з об’єктами, що їй належать39.
Отже, з одного боку, прототипи та образи-еталони є «донорами» ознак, які
утворюють концепт і впливають на формування категорії, маючи при цьому різ
ну значущість. З другого боку, названі одиниці залучаються за допомогою цих
ознак у процес катетеризації. Як репрезентанти категорії, вони виявляють різні
набори таких ознак, відрізняючись одними й об’єднуючись за іншими. Унас
лідок цього в категорії можна виділити центр і периферію. У центрі перебува
ють «кращі» екземпляри, останні мають вагоміші ознаки, що їх характеризують.
«Найкращий» екземпляр часто називається прототипом 40.
Але ми не можемо погодитися з характеристикою прототипу як «найкращо
го екземпляра». О. Левченко 41, зокрема, кваліфікує прототип на вербальному
рівні як не кращий чи найкращий, а типовий із низки типових ментальний зра
зок, який регулярно використовується лінгвоспільнотою для катетеризації. Ста
тус не «найкращого», а «кращого» екземпляра має, на нашу думку, образ-ета
лон. У такій іпостасі він може функціонувати як класифікатор 42, а відтак має
безпосереднє відношення до базового (середнього) рівня катетеризації.
Як класифікатор, образ-еталон має більшу когнітивну значущість «кращих»
форм, позначаючи, як правило, більше ніж одну ознаку об’єкта, наприклад: укр.
довгий як жердина — «про високу і худу людину» (жердина є довгою, вертика
льною і тонкою), нім. platt wie ein Brett (доел, «плоска, наче дошка») — «про
плоскогруду та плоскозаду жінку» (дошка є плоскою і рівною), англ, like a full
moon (доел, «наче повний місяць») — «кругле як місяць (про обличчя)» (місяць є
круглим і масивним), рос. как пивной котёл — «дуже великих розмірів (про го
лову людини)» (казан є великим і круглим). Як бачимо, людський мозок скоріше
розпізнає, раніше запам’ятовує, частіше використовує в процесі мислення «кра
щі» форми 43, тому образи-еталони, що беруть участь в оформленні концептів
«круглий», «плоский», «довгий», «товстий», «широкий» тощо, можуть утворю
вати концептуальні універсали.
До утворення таких універсалій безпосереднє відношення має базовий рівень
катетеризації, що відображає основний досвід людини як базове значення, зако
доване в структурно найпростіших і найчастотніших одиницях мови. Це пояс
нюється тим, що у виборі назви для об’єкта людина дотримується стратегії, яка
змушує її обирати з ряду можливих найменувань те, що належить до базового
38 Simon Н. A. Models o f Thought.— New Haven ; London, 1989.— Vol. 2.— P. XII.
39 Шафиков С. Г Зазнач, праця.— С. 52.
40 Там же.
41 Левченко О. Атрибут, прототип, стереотип у фразеологічній картині світу // Мовні і
концептуальні картини світу.— К., 2004.— Вип. 10.— С. 340.
42 У розумінні Дж. Лакоффа (ЛакоффДж. Мышление в зеркале классификаторов //
Новое в зарубеж. лингвистике.— Μ., 1988.— Вып. 23.— С. 12-51).
43 Шафиков С. Г. Зазнач, праця.— С. 63.
__________________ Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 65
рівня. Цей рівень є значущим рівнем взаємодії людини з навколишнім світом, на
якому вона діє найефективніше й найуспішніше 44.
Принципом базового рівня категоризації є універсальний метод концепту
алізації досвіду за допомогою ознак, які найбільше виділяються з погляду чут
тєвого сприйняття 45. Тому КФО будь-якої мови, центром формування яких є
образи-еталони, маніфестують чітку стратегію взаємодії з базовим рівнем ка
тегоризації при концептуалізації світу, наприклад, концепт «голодний» може
формуватися за допомогою КФО англ, as hungry as a wolf (a bear) (досл. «го
лодний, наче вовк (ведмідь)» — «дуже голодний», рос. голодный как волк (со
бака, зверь) — «дуже голодний». Образами-еталонами цих КФО є вовк, вед
мідь, собака, звір, які психологічно належать до базового рівня, тобто в них
максимально сконцентровані релевантні властивості та, що важливо, вони
мають зорові референти 46. Навіть гіперонім звір, який не має чітко визначено
го референта, може набувати його ситуаційно, що свідчить про існування про
міжного суперординатного рівня категоризації. Відповідно існує проміжний
рівень щодо субординатного, який також можуть репрезентувати образи-
еталони, хоча преференція завжди надається базовому рівню, наприклад, у
німецькій мові зафіксовано 23 КФО з образом-еталоном Hund (собака) і лише
8 мають образ-еталон Pudel (пудель). Не трапляються взагалі серед образів-
еталонів КФО предметів або явищ, які належали б до суперординатного рівня,
але прототипи цього рівня існують.
Таким чином, на концептуальному рівні образ-еталон диференціюється і з
образом, і з прототипом. При цьому як перший, так і другий можуть бути гіперо-
німами до образу-еталона. Особливого статусу останньому надає напівекс-
пліцитна операція порівняння, яка відіграє важливу роль, формуючи образ-ета
лон та регулюючи преференцію тих чи інших ознак при категоризації і, ширше,
концептуалізації людиною об’єктів навколишнього світу. Це створює специфіч
ну «гру» образів та їхніх ознак, дослідження якої може виявити причини етало-
нізацїї тих чи інших предметів або явищ у певній лінгвоспільноті. Унаслідок цієї
«гри» утворюються перцептивні та частково моносимілятивні КФО 47, в яких
фразеологізаційні лінгвокреативні процеси відзначаються певною простотою і
прозорістю. Саме на концептуальному рівні утворюється компаративна модель
концептуалізації світу— КФО, яку можуть формувати когнітивні моделі — кар
тинки, схеми, фрейми, сценарії 48.
Вербально-семантичний рівень.
Відношення І: стереотип — образ-еталон.
Для висвітлення проблеми кореляції стереотипу та образу-еталона в межах
нашого дослідження необхідно визначитися з поняттями «прототип» і «стереотип»,
спроба диференціації яких простежується, зокрема, у праці О. Левченко 49, де
авторка аналізує термінні хитросплетіння цих понять у концепціях А. Вежбиць-
кої, Г. Патнам, Є. Бартмінського, В. Красних та ін. Свою розвідку О. Левченко
розбудовує на положенні, що прототип і стереотип перебувають у відношенні
включення, оскільки стереотип певного соціуму можна вибудувати за допомо
гою прототипів. Стереотипом є ментальна одиниця, яка приписує атрибути і
предикати, оцінює їх у спосіб, властивий певній етноспільноті. Відтак авторка
44 ЛакоффДж. Когнитивная семантика.— С. 167.
45 Шафиков С. Г Зазнач, праця.— С. 61.
46 Лакофф Дж. Лингвистические гештальты.— С. 351.
47 За нашою класифікацією, яка ґрунтується на рівнях складності асоціацій, покладених в
основу порівняння (див.: Мізін К. І. Зазнач, праця.— С. 76).
48 Див. аналіз кореляції образу-еталона та концепту.
49 Левченко О. Атрибут, прототип, стереотип у фразеологічній картині світу.— С. 338—339.
К. І. Мізін__________________________________________________________________
66 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
стверджує, що в межах лінгвокультурології «прототип розглядається як зразок,
оцінюваний як найтиповіший, а стереотип — як репрезентація, реалізована в
прототипах»50.
Підтверджує відношення включення прототипу і стереотипу В. Телія51, ди
ференціюючи їх за референційними рівнями. На її думку, прототип називає речі,
а стереотип належить до діяльності. Прототип і стереотип є колективним уяв
ленням певного соціуму, яке реалізує себе як модель різних форм діяльності чи
речей: модель речі — прототип, діяльності — стереотип.
У цій розвідці ми дотримуємося думки, що стереотип є гіперонімом щодо
прототипу, його можна вибудувати за допомогою прототипів і в ньому присут
ній складник діяльності. Але слід чітко диференціювати рівневий статус прото
типу як одиниці накопичення знань та досвіду. Як уже зазначалося, разом із про
тотипами концептуального рівня у категоризацїї об’єктивної дійсності беруть
участь еталони, а в їх межах — образи-еталони. Еталони, а особливо образи-ета-
лони, є рухомішими у семіотичному просторі завдяки їх «накопичувальній» ког-
нітивно-кваліфікативній функції, яка ґрунтується на операції порівняння, тобто
ці одиниці схильні до перетворення кількості в якість. Набуття нової якості
змінює, безумовно, їхній статус. Так, образ-еталон завдяки новому знанню є вже
одиницею вербально-семантичного рівня. А чи здатний прототип до такого
якісного перетворення? З огляду на його лінгвокультурологічну характеристику
як «ментального зразка» вважаємо, що ця одиниця залишилася у своєму розвит
ку на концептуальному рівні. Це підтверджує відносна усталеність прототипів у
тому чи іншому етносоціумі.
У лінгвокультурології при аналізі формування концептуальних структур ви
щого рівня, стереотипів зокрема, доречно було б, на наш погляд, твердити про
еталони та образи-еталони. Тим більше, що еталон, як вважає В. Телія 52,— це
також стереотип. Але його особливістю є компаративний ланцюжок (у нашому
розумінні — напівекспліцитне порівняння), через який сприймається міра: зліва
завжди стоїть певна властивість, а справа — будь-яка сутність семіотичної при
роди. Відтак світ можна вимірювати в коровах, свинях, биках тощо. В еталоні
задано властивість і одиницю її виміру в певному соціумі, тому еталон є типо
вим антропометричним принципом. Це мова на мовному рівні.
Остання думка В. Телія особливо важлива для нас, оскільки вона підтвер
джує існування еталона (образу-еталона) на вербально-семантичному рівні. Це
означає, що певні ознаки образів-еталонів можуть набувати стереотипних рис,
тобто соціальних імперативів і прескрипцій. Тому при формуванні стереотипів,
як гіперонімів, значну роль відіграють образи-еталони, оскільки важко виявити
роль прототипу при творенні стереотипу іспанців як гордої (пихатої) нації, що
вербалізовано, наприклад, у німецькій КФО stolz wie ein Spanier (доел, «гордий,
наче іспанець») — «пихатий, бундючний, як іспанський грант». «Кращими»
прототипами погорди у німецькому соціумі можуть бути Hahn (півень) або
Truthahn (індик), напр.: einherstolzieren wie der Hahn auf dem Misthaufen (доел,
«вихвалятися, наче півень на купі гною») — «бундючитися як півень на гноїщі»;
angeben wie ein Truthahn (доел, «вихвалятися, наче індик») — «голосно вихваля
тися». Пихатість як рису характеру приписують багатьом націям, але виділення
й еталонізація саме цієї ознаки в образі іспанців сформували образ-еталон, а по
тім стереотип цього народу в німців. Роль прототипів при цьому є сумнівною.
Це саме стосується українського стереотипу щодо відсутності розуму в курки,
50 Там же,— С. 341.
51 Канон, эталон, стереотип в языковом сознании и дискурсе.— С. 16-19, 37.
52 Там же.— С. 37.
__________________ Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 67
напр.: дурний як курка — «про тупу, нерозумну людину», та англійського сте
реотипу скрипаля як п’яниці, напр.: drunk as a fiddler (доел, «п’яний, наче скри
паль») — «дуже п ’яний». На думку українців, існують ще більш «прототипові»
образи розумово обмежених тварин, напр.: баран -» дурний як баран — «про ту
пу, розумово обмежену людину» або теля -> дурний як (боже) теля — «дуже
дурний». Знову ж таки, не прототипи вибудували відповідний стереотип, а ета-
лонізація в українському соціумі ознаки «відсутність розуму» щодо курки
сприяла формуванню аналізованого стереотипу. Ця еталонізація виокремила в
англійського скрипаля ознаку «п’яниця» на тлі не менш «прототипних» lord,
owl, fish, напр.: drunk as a lord (an owl, a fish) (доел, «п’яний, наче лорд (сова, ри
ба)» — «дуже п’яний».
Отже, недоречним, на нашу думку, є перебільшення ролі прототипів при
формуванні стереотипу, оскільки останній, як одиниця вербально-семантичного
рівня, потребує «будівельного матеріалу» відповідного рівня. Таким матеріалом
часто слугують еталонізовані в тому чи іншому мовному середовищі образи, які
«насичені» вже, на відміну від прототипів, вербальною інформацією.
Відношення II: еталон — образ-еталон.
Про елементи кореляції еталона й образу-еталона згадувалося вище. Ці від
ношення є очевидними, але розглянемо їх коротко, оскільки твердження, що об-
рази-еталони виділяються в межах еталонів як на концептуальному, так і на вер
бально-семантичному рівнях, а відтак є їхнім породженням, слід розтлумачити
саме під час аналізу такого феномену, як еталон.
Важливим аспектом у дослідженні еталона є його кваліфікація як одиниці
культури 53, бо він співвідноситься з «мінімізованим» уявленням 54, що існує на
рівні загальної культури. Але еталон завжди, на думку В. Красних55, виявляє
національну маркованість, тому «міри», які репрезентують еталони, навіть у
межах європейської мовної спільноти часто не збігаються. З огляду на це заува
жимо, що національно-культурна маркованість є особливо релевантною для об-
разів-еталонів, які є образною основою КФО. Тому, обмежуючись лише чотир
ма мовами, можна натрапити на поодинокі КФО, де збігаються і образ-еталон, і
семантика сталого словосполучення; у незначного відсотка при збігу образу
певною мірою різниться семантика, напр.: англ, (as) white as snow (доел, «білий,
наче сніг») — «1) смертельно блідий; 2) білосніжний»; нім.: weiss wie Schnee
(доел, «білий, наче сніг») — «білий мов крейда»; рос. белый как снег — «бело
снежный»; укр. білий як сніг — «1) про світловолосу людину; 2) про сиву лю
дину». Як бачимо, маючи спільне біблійне походження, ці одиниці набули се
мантичних розбіжностей у процесі функціонування.
Як уже зазначалося, потреба розмежування еталона та образу-еталона ви
никла в лінгвістиці інтуїтивно: «притягання» образом лише однієї ознаки етало
на, створює, з одного боку, «ефект напівекспліцитності» операції порівняння в
образах-еталонах, формуючи підґрунтя виокремлення цих одиниць у межах ета
лонів. З другого боку, образ уточнює еталон, оскільки більшість реалій навко
лишнього світу, з якими має справу людина, є поліеталонами, напр.: stone (ка
мінь) в англійській етноспільноті не лише еталон певної «міри» холоду
53 Див. про це також: Маслова В. А. Зазнач, праця.— С. 144—191; Телия В. Н. Куль
турно-языковая компетенция: ее высокая вероятность и глубокая сокровенность в единицах
фразеологического состава языка // Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных
практиках.— М., 2004.— С. 25.
54 Канон, эталон, стереотип в языковом сознании и дискурсе.— С. 10, 21.
55 Там же.— С. 14.
К. І. Мізін__________________________________________________________________
68 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
(температурного відчуття), а й безсердечності; бабак еталонізується українцями
за двома ознаками — «сплюх» і «ледар».
Життєдайні сили образ-еталон «черпає» зі своєї джерельної бази — порів
няння, яке добирає навколо образу-еталона за допомогою конектора (як прави
ло, прийменника як — англ, as, нім. wie, рос. как) варіанти еталонізованих влас
тивостей, якостей або дій, виражених основами порівняння, формуючи таким
чином компаративну модель концептуалізації світу — КФО — як амальгаму
людської когніції та досвіду. Мало які мовні одиниці можуть так неповторно
поєднувати непоєднуване, надавати номінованому предмету найвищої чи най
нижчої інтенсивності еталонізованої ознаки, наприклад: укр. потрібний як зай
цеві стоп-сигнал — «зовсім непотрібний»; рос. как собак нерезаных — «велика
кількість людей»; англ, (as) clean as a whistle (досл. «чистий, наче свист») —
«1) дуже чистий; 2) ретельно, начисто; дуже вправно»; нім. angeben wie ein
Brummer in einer Trommel (досл. «вихвалятися, наче джміль у барабані») — «ле
ментувати; голосно вихвалятися».
Утім, кількісно компаративна фразеологія будь-якої мови є стабільною, не
зважаючи на виникнення нових реалій, а відтак образів-еталонів, та «забуття»
неактуальних; тобто, як і Н. Квінн 5б, ми можемо припустити, що культурна
зумовленість образу-еталона накладає кількісні обмеження на ці одиниці у пев
ній лінгвокультурній спільноті. Така тенденція підтверджується фактичним
матеріалом 57.
Власне, терміни «еталон» або «образ-еталон» деякі дослідники58 пропо
нують уточнити з огляду на те, що еталонну функцію будь-якої реалії та мовного
знака доцільно було б розмежувати і вживати термін «квазіеталон», у якому ма
теріальним експонентом асоціативної підміни виступатиме не сама реалія, а її
ім’я, тобто загальноприйняті уявлення про предмети, що зберігаються в свідомості
членів лінгвокультурної спільноти, які позначаються за допомогою мови й
актуалізуються в мовленні. Образний складник КФО варто називати «обра-
зом-квазіеталоном», але задля уникнення дефініційного розмаїття ми схильні
вживати термін «образ-еталон».
Відношення III: метафора — образ-еталон.
Важливим напрямом вивчення семантики фразеологізмів вважається пошук
типових зв’язків між елементами концептуального та вербального рівнів 59 —
концептом, метафоричними принципами (відповідно на «синтаксичному рів
ні» — структурними моделями, за якими концепт вербалізується) та компонен
тами-символами. Стосовно нашого дослідження це означає: існують типові
зв’язки між концептами, метафоричними принципами, які ґрунтуються на ком
паративній моделі КФО, та образами-еталонами. Висвітлення цих зв’язків у
подальших студіях сприятиме встановленню універсальних, специфічних та
56 Н. Квінн стверджує, що культурна зумовленість метафори обмежує кількість цих
одиниць у певній лінгвокультурній спільноті, оскільки в мові живуть і отримують розвиток ті
образи, які укорінилися в культурній традиції та у свідомості носіїв мови. Див. про це:
Quinn N. The Cultural Basis of Metaphor // Beyong Metaphor: The Theory of Tropes in Anthropo
logy.— Stanford (Cal.), 1991,— P. 56-93.
57 Під час укладання словника (Мізін К. І. Німецько-український фразеологічний слов
ник) нами зафіксовано майже однаковий відсоток КФО-архаїзмів і КФО-неологізмів.
58 Див. напр.: Олійник М. Компаративні сполуки з компонентом-етнонімом у гуцуль
ських говірках (на тлі загальнонародної компаративної фразеології) // Вісн. Львів, ун-ту : Сер.
філол.— Л., 2000.— Вил. 29.— С. 116.
59 Левченко О. Метафоричні принципи у фразеології (СМАК — концепт і метафоричний
принцип) // Система і структура східнослов’янських мов : 36. наук, праць.— К., 2003.—
С. 212-213.
__________________ Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 69
унікальних рис концептуалізації об’єктивної дійсності різними лінгвоспільно-
тами. У цій статті ми торкнемося лише проблеми кореляції образу-еталона та
метафори.
Як відомо, з’ясування природи метафоричних і компаративних конструк
цій — процес надзвичайно складний 60. Майже в кожному дослідженні, що сто
сується проблем тропів, є спроба диференціації понять «порівняння» та «мета
фора» 61. Але слід зазначити, що порівняння є проміжною ланкою перенесення, і
метафора, яка ґрунтується на психічній асоціації подібності, передбачає компа-
ративність як стимул своєї еволюції б2; тобто порівняння, як когнітивна опера
ція, бере участь у формуванні метафор. Так, при метафоризації разом з іншими
ознаками можуть акумулюватися ознаки образу-еталона, утворюючи таким чи
ном у метафорі «згусток» ознак, де останні втрачають свій «еталонний» статус.
Однакова дифузність спричиняє метафоричне порушення категоріальних меж,
що і є головною умовою виникнення метафори б3. Відтак очевидна семантична
відмінність між порівнянням і метафорою полягає в тому, що всі порівняння іс
тинні, а всі метафори хибні64.
Істинність порівнянь (і КФО) ґрунтується на їх компаративній моделі, тобто
елізія основи порівняння та конектора зумовлює перехід образу-еталона в мета
фору, хоч на переходи КФО -> метафора чи метафора -> КФО накладаються
певні обмеження 65.
Таким чином, процес еволюції метафори може передбачати, на наш пог
ляд 66 такий ланцюжок: образ-еталон -» КФО -» метафора. Спочатку людина
відшукує на основі концептуальної картини світу еталон певного образу. Цей
образний еталон вербалізується за допомогою компаративної конструкції, якою
може бути також КФО. Відповідно наступною ланкою є утворення метафори.
Аналогічно до еволюційної моделі паремій знак — образ — символ 67 можна
ускладнити цей ланцюжок таким чином: образ-еталон -> КФО -> метафора ->
символ. Наприклад: в узагальненому образі квітки український етносоціум ета-
лонізував ознаку «дівоча врода». Сформований у такий спосіб образ-еталон
квітка «притяг» за допомогою конектора основу порівняння брава, утворивши
КФО брава як квітка — «про дуже вродливу дівчину». Універсальна тенденція
до економії мовленнєвих засобів могла спричинити елізію компонентів компа
ративної конструкції — так виникла метафора квітка, якою українці номінують
дуже вродливу дівчину.
Відношення IV: символ — образ-еталон.
Порівняння можуть породжувати символи, виявляючи міфологічність свідо
мості б8. Виникнення образу-символу часто починається з метафори внаслідок
процесу символізації об’єктів навколишнього світу, а символічне значення під
60 Глазунова О. И. Логика метафорических преобразований.— СПб., 2000.— С. 129-131.
61 Див. про це, напр.: Мізін К. І. Компаративні фразеологічні одиниці сучасної німецької
мови: шляхи утворення та ідеографія : Канд. дис.— К., 2003.— С. 27-31.
62 Доброльожа Г. М. Ідеографія і генезис поліських антропогностичних порівнянь : Канд.
дис.— Житомир, 1997.— С. 15.
63 Арутюнова Н. Д. Зазнач, праця.— С. 149.
64 Davidson D. What Metaphors Mean // Pragmatics.— New Y ork; Oxford, 1991.— P.501.
65 Арутюнова H. Д. Язык и мир человека.— Μ., 1999.— С. 281; Глазунова О. И. Зазнач,
праця.— С. 128-135.
66 Див. про це: Мізін К. І. Два механізми дефразеологізації компаративних фразеоло
гічних одиниць сучасної німецької мови // Наука і сучасність : 36. наук, праць. Нац. пед. ун-ту
ім. Μ. П. Драгоманова.— К., 2004.— Т. 45.— С. 193-197.
67 Пирогов В. Л. Структура і семантика паремійних одиниць японської, англійської,
української та російської мов: типологічний та лінгвокульторологічний аспекти : Канд.
дис,— К., 2003,— С. 45.
68 Маслова В. А. Зазнач, праця.— С. 145.
К. І. Мізін__________________________________________________________________
70 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
тримують досвід і фонові знання 69, що й було для нас підставою завершити ево
люційний ланцюжок метафори утворенням більш «знакової» одиниці — симво
лу. З огляду на попередній приклад можемо твердити, що одним із символів
дівочої вроди в Україні є квітка.
Проте образ-еталон може мати ще до фразеологізації символічне «наванта
ження». Такі КФО постають, як правило, шляхом цілісного переосмислення
словосполучення, напр.: тм. jemanden als Sündenbock abschlachten (доел, «заби
та кого-небудь, наче офірного цапа») — «зробити кого-небудь офірним цапом»;
англ, hate smb. (smth.) as the devil hates holy water (досл. «ненавидіти кого-небудь
(що-небудь), наче диявол свячену воду») — «не терпіти кого-небудь (що-небудь),
ненавидіти»; укр. як з хреста знятий — «дуже виснажений»; рос. жить как в
раю — «прекрасно жита».
Відношення V: концепт — образ-еталон.
У лінгвокультурології термін концепт — це найбільша оперативна одиниця
ментального рівня, яка вербалізується в слові, словосполученні чи фразеологіз
мі і в певній картині світу виконує роль стрижневого елемента 70. Сам же стриж
невий елемент — концепт — потребує як на концептуальному, так і на верба
льно-семантичному етапах своєї вербалізації концептуальних ланок, які
відіграють у цьому процесі роль «будівельних блоків».
До концептуальних ланок, як відомо з досліджень психологів і лінгвістів,
входять компаративні моделі, зокрема модель КФО. Відтак необхідним елемен
том оформлення концепту є образ-еталон. Не можна уявити концептуальний
аналіз (чи буде він вірогідним?!) концептів нім. Bier або укр. калина без залучення
матеріалів компаративної фразеології, оскільки образи-еталони не лише відоб
ражають світобачення, а й пов’язані зі світорозумінням 71.
Так, з одного боку, образи-еталони є преференційними конструктами при ка-
тегоризації дійсності. Вони беруть участь у категоризацїї не лише предметів,
дій, явищ тощо, а й об’єктів зі світу «Ідеальне». Відмінність лише в тому, що
конкретні сутності підлягають точнішій категоризації і концептуалізації, нато
мість абстрактні потребують залучення енциклопедичних знань, урахування ек-
стралінгвальних чинників та даних суміжних із лінгвістикою наук 72. З другого
боку, категоризація є визначальною також для концептів, оскільки відображен
ня у свідомості об’єктивного світу здійснюється за допомогою когнітивних
структур — концептів, які різні за своєю організацією та змістом.
У когнітології використовують такі структури представлення знань, як мис-
леннєві картинки, схеми, фрейми, сценарії. Ці структури застосовують для вив
чення когнітивної семантики КФО 73, бо «будівельними блоками» останніх мо
жуть бути концепти різних типів, напр.: 1) картинки. Внутрішня форма КФО
англ, (as) dry as a mummy (досл. «сухий, наче мумія») — «висохлий як мумія» та
укр. гарна як лебідка — «про струнку, вродливу дівчину» виявляє у свідомості
мисленнєву картинку людини «висушеної, як мумія» або «гарної, як лебідка»;
2) схеми. Такі КФО дають не лише образну, а й досить точну оцінку об’єктів
навколишнього світу за їх параметрами: нім. groß wie ein Abortdeckel (досл. «ве
ликий, наче кришка унітаза») — «дуже великий або широкий»; рос. как сельдей
69 Черданцева Т. 3. Метафора и символ во фразеологических единицах // Метафора в
языке и тексте.— Μ., 1988.— С. 84.
70 Левченко О. П. Фразеологічна символіка...— С. 25.
71 Телия В. Н. Русская фразеология...— С. 241-242.
72 Див. про це: Бессонова О. Л. Семантичні типи абстрактних концептів // Проблеми
семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : 36. наук, праць.— К., 2003.— Вип. 2.—
С. 27-28.
73 Исина Г. И. Зазнач, праця.— С. 18.
__________________ Лінгвістичний і лінгвокультурологічний статуси образу-еталона
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 71
в бочке — «про скупчення великої кількості людей у тісному приміщенні»;
3) фрейми. Фреймами є сукупність асоціацій, які зберігаються в пам’яті. Ця су
купність являє собою структуру даних для представлення певної концептуа
льної події: знання англійців про банк як надійну фінансову установу сприяли
утворенню КФО (as) safe as the bank (доел, «надійний, наче банк») — «абсолют
но надійний, безпечний»; 4) сценарії. Концепт «сценарій» реалізує сему руху
або розвитку і має завжди сюжетний характер: укр. біжить як вода — «минає
безповоротно (про життя, час)»; нім. wie die Hasen laufen (доел, «бігти, наче зай
ці») — «втікати юрбою; швидко бігти».
Таким чином, образ-еталон як конструкт, запозичений із психології, на кон
цептуальному рівні «пронизує» етапи сприйняття та опрацювання людиною ін
формації про навколишній світ. Він безпосередньо бере участь у формуванні
понять, а відтак і мовних одиниць, що засвідчує наявність його власне лінгвіс
тичного статусу. При кореляції з образом і прототипом (гештальтом) вияв
ляється релевантна ознака образу-еталона — напівекспліцитна операція порів
няння. На порівнянні ґрунтується також інша операція — «звірювання», яка
перманентно додає до ознакової бази образу-еталона лінгвокультурний досвід
людини, що спричиняє якісний «стрибок» аналізованої одиниці на вищий рівень
концептуалізації людською свідомістю об’єктивного світу.
Кореляція образу-еталона, з одного боку, зі стереотипом, символом і концеп
том, а з другого — з метафорою та його гіпонімічний статус щодо зазначених
одиниць свідчать про тісне переплетіння в образі-еталоні мови і культури певної
лінгвоспільноти. «Притягування» образом лише однієї ознаки — «міри» — пев
ного еталона створює феномен, відмінний навіть від власне еталона. Основною
функцією цього феномена є лінгвокреативний процес утворення КФО, які знач
ною мірою «коригують» параметри концептуалізації світу певної етноспільноти
та беруть безпосередню учать у «побудові» культурно значущих концептів ос
танньої.
(Кременчук)
К. І. Мізін__________________________________________________________________
К. I. MIZIN
LINGUISTIC AND LINGUOCULTURAL STATUSES OF IMAGE-STANDARD
In the article the linguistic and linguocultural statuses of image-standard are outlined, as this
term functions not only in linguistics but also in psychology and cybernetics. Determination of
linguocultural status is especially urgent taking into consideration the fact that the terminology sys
tem of linguoculturology is on the stage o f hase concepts forming. Image-standard differs from con-
cepts-correlates by means of analysis o f its relevant relationships with these concepts-correlates, tak
ing into account different levels o f code of information.
K e y w o r d s : image-standard, comparative phraseological unit, linguistic universaliae, gestalt,
prototype, stereotype.
72 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
|