Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв
Рефлексивність (відрефлексія — «зверненість на себе»), як одна з універсальних характеристик прислів’їв багатьох мов, створює передумови для порівняльного дослідження особливостей народного і наукового тлумачення прислів’їв. У статті проведено різнобічний аналіз пареміологічних аксіом «прислів’я — м...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182908 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв / 3.Г. Коцюба // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 73-82. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-182908 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1829082022-01-24T01:26:55Z Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв Коцюба, 3.Г. Рефлексивність (відрефлексія — «зверненість на себе»), як одна з універсальних характеристик прислів’їв багатьох мов, створює передумови для порівняльного дослідження особливостей народного і наукового тлумачення прислів’їв. У статті проведено різнобічний аналіз пареміологічних аксіом «прислів’я — мудрість народна», «прислів’я — правдивий голос народу», «прислів’я — згусток людської думки» на матеріалі українських та англійських паре- мій. Простежено також взаємозв’язки у тріаді «прислів’я — правда — краса». Reflexiveness as one of the universal characteristics of proverbs in many languages forms the background for the comparative research of the peculiarities of folk and scientific understanding of proverbs. The article is dedicated to the versatile analysis of the paremiological axioms «proverb is the folk wisdom», «proverb is the true voice of people», «proverb is the condensed human thought» based on Ukrainian and English proverbs and sayings. It also deals with interconnections in the triad proverb — truth — beauty. 2007 Article Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв / 3.Г. Коцюба // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 73-82. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182908 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Рефлексивність (відрефлексія — «зверненість на себе»), як одна з універсальних характеристик прислів’їв багатьох мов, створює передумови для порівняльного дослідження особливостей народного і наукового тлумачення прислів’їв. У статті проведено різнобічний аналіз пареміологічних аксіом «прислів’я — мудрість народна», «прислів’я — правдивий голос народу», «прислів’я — згусток людської думки» на матеріалі українських та англійських паре- мій. Простежено також взаємозв’язки у тріаді «прислів’я — правда — краса». |
| format |
Article |
| author |
Коцюба, 3.Г. |
| spellingShingle |
Коцюба, 3.Г. Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв Мовознавство |
| author_facet |
Коцюба, 3.Г. |
| author_sort |
Коцюба, 3.Г. |
| title |
Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв |
| title_short |
Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв |
| title_full |
Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв |
| title_fullStr |
Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв |
| title_full_unstemmed |
Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв |
| title_sort |
народне vs. наукове тлумачення прислів’їв |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182908 |
| citation_txt |
Народне vs. наукове тлумачення прислів’їв / 3.Г. Коцюба // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 73-82. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT kocûba3g narodnevsnaukovetlumačennâprislívív |
| first_indexed |
2025-07-16T02:11:43Z |
| last_indexed |
2025-07-16T02:11:43Z |
| _version_ |
1837767755733925888 |
| fulltext |
3. Г. КОЦЮБА
НАРОДНЕ VS. НАУКОВЕ ТЛУМАЧЕННЯ ПРИСЛІВ’ЇВ 1
(на матеріалі української та англійської мов)___________
Рефлексивність (відрефлексія — «зверненість на себе»), як одна з універсальних характе
ристик прислів’їв багатьох мов, створює передумови для порівняльного дослідження особли
востей народного і наукового тлумачення прислів’їв. У статті проведено різнобічний аналіз
пареміологічних аксіом «прислів’я — мудрість народна», «прислів’я — правдивий голос на
роду», «прислів’я — згусток людської думки» на матеріалі українських та англійських паре-
мій. Простежено також взаємозв’язки у тріаді «прислів’я — правда — краса».
К л ю ч о в і сл о в а : прислів’я, наукова картина світу, наївна картина світу.
Прислів’я вже не одне десятиліття є об’єктом наукових пошуків у царині фольк
лористики, лінгвістики, літературознавства і філософії, результатом яких є сотні
досліджень, що висвітлюють особливості структури, семантики та функціону
вання паремійних одиниць на матеріалі різних мов. Однак не лише в науковій, а
й у наївній картині світу, якій відповідає свій специфічний кодекс правил чи, за
Арістотелем, особлива логіка практичних суджень, що відрізняється від фор
мальної (або теоретичної) 2, існують певні формалізовані уявлення про паремії.
Такі цілісні уявлення про традиційний об’єкт наукових досліджень у народній
свідомості існують імпліцитно і породжені його тривалим побутуванням у кон
тинуумі дійсності у зв’язках з іншими об’єктами.
У пареміології загальноприйнятим є погляд на прислів’я як на одиниці мови,
що реалізуються в мовленні, оскільки прислів’я, з одного боку, є текстом,
«мініатюрним художнім твором» 3, адже 3 пословиці, як і з пісні, слова не вики
неш 4, а з другого — його використання у певному мовному колективі фіксоване
(тобто належить мові): воно більш-менш єдине для всіх членів колективу, не бу
дучи при цьому повністю мотивованим внутрішньою структурою тексту5. При
слів’я за своїм призначенням — знаряддя передусім не гносеологічне, а праг
матичне 6, однак особливістю прислів’їв, на відміну від фольклорних текстів
1 Уживаючи термін «прислів’я», маємо на увазі також і приказку.
2 Баранов А. Н Аксиологические стратегии в структуре языка (паремиология и лек
сика) // Вопр. языкознания.— 1989.— № 3.— С. 74.
2 Дубенко О. Ю. Стилістика англо-американських прислів’їв і приказок та їх переклад //
Дубенко О. Ю. Англо-американські прислів’я та приказки : Посібник для студентів та ви
кладачів вищих навч. закладів.— Вінниця, 2004.— С. 10.
4 Прислів’я та приказки : Людина. Родинне життя. Риси характеру / Упоряд. М. М. Пазяк.—
К„ 1990,— С. 303 (далі — ПП-90).
5 Падучева Е. В. О семантических связях между басней и ее моралью (на материале басен
Эзопа) // Паремиологические исследования : Сб. статей.— М., 1984.— С. 246.
6 Крикманн А. А. Опыт объяснения некоторых семантических механизмов пословицы //
Там же.— С. 165.
© 3. Г. КОЦЮБА, 2007
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 1Ъ
інших жанрів, є відносна свобода вибору прагматичної мети: залежно від ситуа
ції одне й те саме прислів’я може мати різні прагматичні інтенції. Унікальний
симбіоз індивідуальності прислів’їв як неповторних, осмислених авторських
текстів, які були створені в конкретних суспільно-історичних умовах і неминуче
пов’язані з цими умовами, та їх узагальненості, формальності, що поєднує їх зі
словом, робить прислів’я водночас і метою, і засобом, на відміну від мови (і сло
вом як її одиницею), яка є лише засобом для досягнення певної мети 1. Прикмет
но, що для наукової форми мислення також притаманне поєднання конкретнос
ті, індивідуалізованості й узагальненості, відірваності від конкретного факту,
що вважається найвищим досягненням розумової діяльності. Ця особливість
дала підстави Т. Ніколаєвій висловити гіпотезу про те, що насправді індивідуа
льне протиставляється не одному, а двом семантичним полям: з одного боку,
узагальненому, а з другого — неозначеному. Перший феномен — це верифіко-
ваний факт наукового мислення, другий — факт донаукового емпіризму. Зав
дання текстів прислів’їв — підміняти перше другим, створюючи враження, що
друга категорія і є першою 8.
Про ієрархічність взаємозв’язків у тріаді «слово — прислів’я — прислів’я
про прислів’я», а також про надбудовний статус прислів’я свідчать і внутрішня
форма аналізованих лексем у різних мовах (пор. укр. при-слів’я, при-казка,
при-повідка; рос. по-словица; п. przy-slowie; ч. prí-sloví; англ, say-ing, pro-verb;
icn. pro-verbio від лат. pro-verbium; нім. Sprich-wort тощо), і власне паремійний
матеріал: прислів’я — явище вторинне стосовно слова (К слову 9 йде і при-
слів ’я — ПП-90,303; A proverb comes not from nothing10 — «Прислів ’я не з нічого
походить»), а прислів’я про прислів’я, відповідно, — щодо прислів’я. Однак за
кономірним є те, що загальна кількість прислів’їв будь-якої мови значно менша,
ніж слів, адже Не всяке слово пословиця 11 (ПП-90, 304), а паремій-автохаракте-
ристик істотно менше, ніж самих паремій. Зазначена ієрархія (кількісна і якісна)
дає підстави вбачати в прислів’ї «слово при слові», а у вказаному взаємозв’яз
ку — єдність наступності й сумісності. Унікальне поєднання суб’єкта та об’єкта
пізнання в одному об’єкті аналізу— у прислів’ях про прислів’я — дає змогу зро
бити певні висновки лінгво-філософського характеру.
Розуміння прислів’їв як традиційної народної мудрості в українській та зару
біжній пареміології має аксіоматичний характер. Авторам наукових розвідок,
численних передмов до різномовних збірок прислів’їв і приказок вторують і са
мі паремії: Пословиця — то мудрість народів (ПП-90,303); Proverbs are the wis
dom o f the streets (PDP, 216)— «Прислів’я — це мудрість вулиць». З огляду на за- 7 8 9 10 11
7 Про розмежування понять мети і засобу при інтерпретації мовних фактів див:
ШпетГ. Г. Внутренняя форма слова (этюды и вариации на темы Гумбольдта).— 2-е изд.,
стереотип.— М., 2003.— С. 83; 41.
8 Николаева Т. М. Обобщенное, конкретное и неопределенное в паремии // Малые формы
фольклора : Сб. статей памяти Г. Л. Пермякова.— М., 1995.— С. 323-324.
9 Прислів’я власне і є народною сентенцією, висловленою при нагоді, тобто при слові
(Словник української мови : В 11 т.— К., 1978.— Т. 9.— С. 372 (далі — СУМ).
10 The Penguin Dictionary o f Proverbs.— 2nd ed. / Ed. by R. Fergusson & J. Law.— Penguin
Books, 2000,— P. 216 (далі — PDP).
11 Лексема пословиця, збережена у прислів’ях, більша частина яких потрапила до паре
мійного фонду української мови вже у XX ст., можливо, шляхом запозичення з російської, у
сучасному українському розмовному мовленні сприймається у значенні «прислів’я», що й
засвідчують сучасні словники (див., наприклад: Жайворонок В. В. Знаки української етно
культури : Словник-довідник.— К., 2006.— С. 482), проте первісно пословиця — один із
фольклорних виявів долі; докладніше див.: Коцюба 3. Г. Що це за пословиця, яку і конем не
об’їдеш, і на базарі не купиш? // Культура слова.— 2006.— Вил. 66-67.— С. 74-77.
3. Г. Коцюба________________________________________________________________
74 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
гальноприйнятність узвичаєного бачення прислів’їв як у науковій, так і наївній
картинах світу, твердження укладачів однієї з англійських паремійних збірок,
які не радять надто покладатися на прислів’я як джерело акумульованої муд
рості 12, спонукають до глибших роздумів про поняття мудрості загалом, а та
кож про вмотивованість традиційних (хибних з погляду Р. Фергюссон і Дж. Ло)
уявлень про паремії.
Англійські дослідники аргументують своє переконання протиставністю і су
перечливістю паремійних одиниць 13, що загалом є універсальною особливістю
всіх національних паремійних фондів. Тож чи справді факт існування при
слів’їв-антонімів може знівелювати цінність «приповідкового скарбу» 14? Від
повідь знаходимо в англомовному паремійному корпусі. Circumstances alter
cases (PDP, 147) — «Усе залежить від обставин»,— стверджує англійська при
казка, пояснюючи природу паремійної суперечливості. Прислів’я — дзеркало
народного життя, а життя суперечливе: усе добре, правдиве або розумне є доб
рим, правдивим або розумним лише за певних обставин. Специфічна сила фо
льклору і паремійного жанру як його складової частини полягає саме в різнома
нітті, протиставності, існуванні взаємовиключних тенденцій. Виступаючи як
утілення традиції, за допомогою всіх своїх багатоаспектних виявів він знаходи
ть відповідне місце в динаміці дійсності. Крім того, саме така природа паремій
ного матеріалу, як свідчать найновіші дослідження, найповніше відображає
особливості людської логіки 15. Ситуаційна зумовленість змісту прислів’я пере
дусім залежить від характеру ситуації, її оцінки учасниками розмови і від стра
тегії їхньої поведінки 16.
Загалом ідея ситуаційності, контекстуальності, «обставинності», закладена в
аналізованій англійській приказці, що є універсальним ключем до розуміння па-
ремій, не є оказіональною чи факультативною. Вона зреалізована в багатьох ін
ших паремійних зразках: Не то гарне, що гарне, а то, що ся кому подоба
(ПП-90, 37)— Fair is not fair, but that which pleases (PDP, 18); Свого горба ніхто
не бачить (ПП-90, 41) — The hunchback does not see his own hump, but sees his
companion ’s (PDP, 49); Де сила, там і закон (ПП-90, 410) — Might is right (PDP,
250) тощо.
Концепт мудрості не має однозначного трактування в науковій і наївній кар
тинах світу. З одного боку, мудрість визначається як досвідченість, що характе
ризується етичною духовністю, причетністю до вищих життєвих цінностей, і є
результатом використання пізнавальних та інтелектуальних зусиль людини 17.
З другого, мудрою є людина, що обдарована великим розумом і має значний
життєвий досвід (СУМ, IV, 819). В. Даль тлумачить мудрість як розумову і мо
ральну досконалість 18. Англійське wisdom подається як розум і розсудливість;
12 Fergusson R., Law G. Preface // The Penguin Dictionary o f Proverbs.— P. VI.
13 Ibid.
14 Франко І. Передмова до першого тому // Галицько-руські народні приповідки : Етно
граф. зб. / Зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван Франко : В 3 т., 6 вил.— Л., 1901-1910.—
Т. 1.— С.ХІ.
15 Путилов Б. Н. Фольклор и народная культура.— СПб., 2003.— С. 68.
16 Kirschenblatt-Gimblett В. Toward a Theory o f Proverb Meaning // Значение пословицы и
контекст / Реферат В. Менделя // Паремиологический сборник : Пословица. Загадка : Струк
тура, смысл, текст.— М., 1978.— С. 243.
17 Філософський енциклопедичний словник / Ред. кол.: В. I. Шинкарук (голова) та ін.—
К , 2002,— С. 401.
18 Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : В 4 т.— М., 1981.— Т. 2.—
С. 355 (далі — Даль).
______________________________________ Народне vs. наукове тлумачення прислів ’їв
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 75
знання, отримані через навчання або з досвіду 19. Аналіз словникових дефініцій
дає підстави вивести формулу мудрості, за якою мудрість = розум + досвід +
моральність + знання. Звідси — розуміння паремій як народної (житейської)
мудрості.
Спроба верифікації виведеної формули на основі паремійного матеріалу
наштовхується на неузгодженість народних уявлень про її складники. Хоч і в ук
раїнських, і в англійських прислів’ях побутує думка про вторинність (набутість)
мудрості стосовно її вродженої передумови— розуму: Мудрим ніхто не вродив
ся (ПП-90, 328) — No man is bom wise or learned (PDP, 288); У кого нема розуму
вродженого, не буде й навороженого (ПП-90, 333); Як нема розуму від роду, то
не буде і до гробу (ПП-90, 335) — Не that is bom a fool is never cured (PDP, 99);
Fools will be fools still (PDP, 99), у багатьох паремійних зразках української мови
мудрість і розум, а також розум і досвід, розум і знання поєднуються. Пор.: Уся
кому на старість розуму прибавиться (ПП-90, 334); Ледве сі вилупило, а вже
яке мудре 20 (ПП-90,327); Розуму не купують, а набувають (ПП-90, 333); Ліпше
розум природжений, ніж навчений (ПП-90,328); Вчися розуму не до старості, а
до смерті (ПП-90, 324). Проте знання все ж вважаються необхідним компонен
том мудрості: Мудрому вчиться — завжди пригодиться (ПП-90, 329); Wit with
out learning is like a tree without fruit (PDP, 150) — «Розум без навчання схожий
на дерево без плодів», хоч і не таким важливим, як розум: В дурній голові знання
не стануть мудрістю (ПП-90, 229); Knowledge and wisdom are far from being
one 21 — «Знання і мудрість — далеко не одне й те саме».
Прислів’я — це результат багатого життєвого досвіду (Proverbs are the chil
dren o f experience 22 (PDP, 216) — «Прислів’я — діти досвіду»), тому ключовим
для розуміння паремій як народної мудрості є універсальний для багатьох паре
мійних корпусів концепт «заднього розуму» 23 — розуму, здобутого досвідом,
ставлення до якого і в українських, і в англійських прислів’ях двояке. З одного
боку, «задній розум» — ознака немудрої людини: Заднім розумом діла не попра
виш (ПП-90,325); Коби той розум наперед, що потому (ПП-90,326); Дурний ро
бить при кінці те, що мудрий наперед (ПП-90, 341) — What the fool does in the
end, the wise man does at the beginning (PDP, 289); Experience is the mistress o f fools
(PDP, 101) — «Досвід — учитель дурнів», а з другого 24 — Досвідчене око ба
19 Longman Dictionary o f English Language and Culture.— Longman Group UK Ltd., 1992.—
P. 1505.
20 Мудрий у відповідному контексті може також уживатися зі значенням «хитрий»
(СУМ, IV, 819).
21 Дубенко О. Ю. Англо-американські прислів’я та приказки : Посібник для студентів та
викладачів вищ. навч. закладів.— Вінниця, 2004.— С. 276 (далі — АПП).
22 Апостеріорний характер паремій виразніше простежується при аналізі англійського
концепту «experience», який має значно ширшу експлікацію в англійській мові, ніж його
відповідник в українській, і є унікальним поєднанням елементів пізнання, враження, свідо
мого переживання чогось (докладніше про концепт «досвід» в англійській мові див.: Wierz-
bicka A. Wspólczesne dylematy moraine przes pryzmat dwóch jçzykôw — angielskiego i polskie-
go // Etnolingwistyka 18. Problemy jçzyka i kultury.— Lublin, 2006.— S. 161).
23 Пор. рос. Пословица цыганским (задним) умом живет (Даль, III, 335).
24 Народні переконання, висловлені в обох аналізованих групах паремій — світоглядні
універсали, які простежуються в паремійних корпусах багатьох мов (Slownik przyslów z
ilustracjami.— 2-е wyd., popr.— Warszawa, 2000.— S. 103, 349). Польське прислів’я Mqdry
Polak po szkodzie, адаптоване українською мовою як Мудрий лях по шкоді (ПП-90, 329),
набуло тут десятки варіантів, у тому числі українізовані Мудрий Іван по шкоді: коні вкрали,
тоді він стайню зачинив (ПП-90, 329); Мудрий лях по шкоді, а русин по часі (ПП-91,259); По
ярмарці русин мудрий (ПП-90, 329), що свідчить про домінантні позиції аналізованої ідео-
логеми у колективній свідомості українців.
3. Г. Коцюба________________________________________________________________
76 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
чить все глибоко (ПП-90, 308); Кожна пригода до мудрості дорога (ПП-90,
326); Experience is the mother o f wisdom (PDP, 288) — «Досвід — основа мудрос
ті». Тут виникає дилема: якщо досвід навчає дурнів, то чому мудрі досвідчені
люди? Відповідь знаходимо в паремійному фонді англійської мови: Wise men
leam by other men ’s harms', fools, by their own (PDP, 101) — «Мудрі люди вчаться
на помилках інших людей, дурні — на власних». Із цим прислів’ям перегукую
ться українські: 3 чужого злого учися свого (1111-90, 316); Дурного пригода —
мудрого наука (ПП-90, 343) 25.
Таким чином, прислів’я тому «живучі» (Пословиця вік не зломиться —
ПП-90, 303; Пословиця плодюща і живуща 26 27; Time passes away, but sayings re
main — PDP, 216 — «Час минає, а прислів’я залишаються»), що вони як непо
дільні первинні зерна чужого розуму своїми взаємозв’язками тчуть основу на
родної мудрості— «задньої», яка може бути використана «наперед». Недаремно
кажуть у народі: Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся (ПП-90,
335). Прислів’я — яскравий приклад реалізації взаємозв’язків у протиставленні
«теорія — практика», оскільки, як одиниці національних паремійних фондів, во
ни — мудрість теоретична, джерелом якої є практика.
Мудрість (розум) у побутовій свідомості дуже часто межує зі своєю проти
лежністю — глупотою: Аж дурний — такий розумний (ПП-90,336); Кожний со
бі мудрий, а другому дурний (ПП-90, 326); One man ’s wisdom is another man ’s
folly 27 — «Мудрість одного — глупота іншого»; Folly is wise in her own eyes
(АПП, 109) — «Глупота є мудрістю у своїх власних очах». Характерно, що ро
сійська приказка Немудрые люди мудрую пословицу сложили (Даль, II, 355), в
якій також простежується згадана діалектична єдність протилежностей, не має
ні аналогів, ні еквівалентів в українському (і, закономірно, англійському) паре
мійному фонді, що може свідчити про власне російські корені народного бачен
ня творця і носія народної мудрості. Екскурс у російський фольклор виводить на
яскравий приклад контамінації мудрості і глупоти — колоритний казковий
образ Івана-дурника, що є одним із основоположних елементів російської ког-
нітивної бази — національно-прецедентним феноменом (за термінологією
російських дослідників — учасників семінару «Текст і комунікація» 28). Іван-
дурник загадує і розгадує загадки, передбачає майбутнє, пояснює те, що не зро
зуміле для його старших «розумних» братів, легко проходить через усі складні
випробування і, врешті-решт, виявляється найрозумнішим 29. Інколи він змальо
вується як поет, який уміє співати, грати на чарівній дудці або гуслях-самогудах;
він носій особливого «деформованого» мовлення, з яким пов’язуються «нісеніт
ниці», «небилиці», «небувальщини». Іван-дурник у російських фольклорних
25 Подібна думка існувала і в античні часи: Feliciter is sápit, qui periculo alieno sápit.—
Щасливо порозумнішав той, хто порозумнішав від біди іншого (Димбалюк Ю. В. Латинські
прислів’я і приказки.— К., 1990.— С. 130).
26 Українські народні прислів’я та приказки. Дожовтневий період / Упоряд. В. Бобкова,
Й. Багмут, А. Багмут.— К., 1963.— С. 13.
27 Proverb wit & wisdom. A treasury o f proverbs, parodies, quips, quotes, clichés, catchwords,
epigrams and aphorisms / Comp, by L. A. Berman; with assist, by D. K. Berman.— New York,
1997.— P. 447.
28 Красных В. В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность?— М., 2003.— С. 169-229.
29 Це дає підстави Т. Єлизаренковій і В. Топорову провести паралелі між казковим
Іваном-дурнем і першим жрецем (тобто наймудрішою людиною) у давньоіндійському ри
туалі на основі функціональної подібності (Елизаренкова І Я., Топоров В. Н. Древнеиндий
ская поэтика и её индоевропейские истоки // Литература и культура древней и средневековой
Индии,— М., 1979,— С. 83).
______________________________________ Народне vs. наукове тлумачення прислів ’їв
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 77
текстах виконує магіко-юридичну функцію, яка пов’язана не зі словом, а з ділом
(і думкою) 30. Виходець із простого 31 народу, Іван-дурник є прототиповим для
російської культури «немудрим» носієм народної мудрості, який, за англій
ською приказкою, і мудрому пораду може дати — A fool may give a wise man
counsel (PDP, 102). В українському паремійному корпусі аналізована російська
приказка не могла б прижитися, а подібна виникнути через відсутність відповід
ного етнокультурного підґрунтя.
Так само як мудрість межує з глупотою, так і глибина, мудрість прислів’я ме
жує з банальністю, неоригінальністю. Часті повторення важливої істини зроби
ли її істиною прописною, тривіальною, що є результатом зниження її інформа
тивності. Тому чи не звідси англійське прислів’я Wise men таке proverbs and
fools repeat them (PDP, 216) — «Мудрі люди складають прислів’я, а дурні їх пов
торюють»?
При всій своїй протиставності і ситуаційності прислів’я в українській та ан
глійській, як і російській, побутовій свідомості «неосудні» і незаперечні: На
пословицю нема ні суда, ні розправи (1111-90, 303); На приспів ’я, на дурака та на
правду і суду немає32 33; Proverbs cannot be contradicted (PDP, 216); There is no dis
puting a proverb, a fool, and the truth (PDP, 216). Незаперечність прислів ’їв — ре
зультат тісних взаємозв’язків прислів’я і правди, які в самих пареміях набли
жаються до ототожнення33 : Нема чоловіка без злості, а приповістки без правди
(ПП-90, 303); Old saws speak truth (PDP, 216) — «Старі прислів’я кажуть прав
ду». Звідси — поєднання об’єктивності і суб’єктивності, усезагальності й інди
відуальності, яке характерне не лише для правди, а й для прислів’я 34. Законо
мірною є і «неосудність» правди: Правда і суду не боїться (1111-91,185) — Truth
fears по trial (PDP, 270). Прикметно, що результати лінгвістичного експеримен
ту зі встановлення меж поля «proverb», проведеного за методом В. Вілюмана в
праці О. Корень, засвідчують належність лексеми truth до ядрових одиниць ана
лізованої лексико-семантичної групи35.
Прислів’я як одиниці мови (яку лінгвокультурологи також вважають «скарб
ницею досвіду певної спільноти» 36) і водночас колективні авторські тексти,
апостеріорний характер яких є визначальною передумовою їх мудрості, тим і
відрізняються від традиційних мовних одиниць, що вони є симбіозом усіх ком
понентів формули мудрості, серед яких важливе місце належить моральності
30 Там же.
31 Рос. немудрый (Даль, II, 355), як і укр. немудрий (СУМ, V, 340), уживається зі зна
ченням «простий», щоправда не в поєднанні з іменниками — назвами осіб.
32 Прислів’я та приказки: Взаємини між людьми / Упоряд. М. М. Пазяк.— К., 1991.—
С. 250 (далі — ПП-91).
33 Про універсальність народних уявлень про правдивість прислів’їв свідчить побу
тування еквівалентів аналізованих паремій в інших мовах, зокрема словенській, польській,
єврейській (їдиш), німецькій, арабських (див. : Sitarz М. Yiddish and Polish proverbs. Contrastive
Analysis against Cultural Background.— Krakow, 2000.— P. 43; Прислів’я та приказки народів
Югославії/Упоряд. І. Ющук; пер. 3. Гончарука, В. Гримича, А. Лисенка.— К., 1969.— С. 90;
Арабські прислів’я та приказки / Пер. з араб. Т. М. Лебединської та Ю. М. Кругляка.— К.,
1981,— С. 154).
34 Докладно про асоціативно-вербальні зв’язки паремійних концептів «прислів’я»,
«Бог», «народ», «правда» і «дурень» див.: Коцюба З .Г Асоціативно-вербальні зв’язки в
українських та англійських прислів’ях // Слов’янський вісник : 36. наук, праць. Сер. «Філол.
науки» Рівн. держ. гуманіт. ун-ту та Рівн. ін-ту слов’янознавства Київ, славіст, ун-ту.— Рівне,
2006.— Вин. 6,— С. 122-131.
35 Корень О. В. Системно-функціональні особливості англійських прислів’їв : Автореф.
д и с .... канд. філол. наук.— X., 2000.— С. 6.
36 AnusiewiczJ Lingwistyka kulturowa. Zarys problematyki.— Wroclaw, 1994.— S. 181.
3. Г. Коцюба________________________________________________________________
78 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
(Все зле — все немудре — ПП-90, 360; What is not wisdom, is danger — PDP,
288 — «Усе, що немудре, небезпечне»). Прислів’я як носії голосу громади, який
у народних уявленнях завжди правдивий, можна назвати совістю народу і на
родною мораллю, оскільки паремійний корпус будь-якої мови — це моральний
кодекс його носіїв, у якому викладено систему норм і принципів поведінки лю
дей у ставленні один до одного і до суспільства.
Спільною ознакою, що поєднує прислів’я, мудрість і правду в досліджува
них паремійних корпусах, є малослів’я: Де мало слів, там більше правди (ПП-91,
182); Х то багато меле язиком, той, напевно, й багато бреше (ПП-90, ЪЫ)', Дур
ний носить серце на язиці, а мудрий — язику серці (ПП-90,341) — Wise man have
their mouth in their heart, fools their heart in their mouth (PDP, 102); Truth needs not
the ornament o f many words (PDP, 269) — «Правда не потребує словесних прик
рас»; In many words a lie or two may escape (PDP, 59) — «Серед багатьох слів мо
же вкрастися і брехня». Беззмістовні, «порожні» слова є здебільшого словами
брехливими37: То пустії слова, бо правди в них нема (ПП-91, 187); Брехня час
та, але пуста, а правда рідка, зате —як квітка (ПП-90, 380), яких розумна лю
дина уникає: Добра голова не скаже пусті слова (ПП-90,229). «Пусті» слова не
можуть бути прислів’ям, яке є втіленням правди: Білий світ не околиця, пуста
мова не пословиця (ПП-90, 303), адже Пуста мова не варта доброго слова
(ПП-90, 294). Якщо ж прислів’я є носіями народної мудрості і правди, то їхня
стислість закономірна: A proverb is shorter than a bird’s beak (PDP, 216) —
«Прислів’я коротше, ніж дзьоб птаха»; Death and proverbs love brevity (PDP,
216) — «Смерть і прислів’я люблять стислість».
Лапідарність прислів’їв, за О. Потебнею, є результатом процесу «згущення
думки», який учений зараховував до явищ, що характеризують людську думку і
мають для неї величезну вагу38. Якщо виходити з цього, то паремії — це не
просто збережені у віках «осколки» народної мудрості; вони — «відносно неве
ликі розумові величини, які є заступниками тих мас думок, що з них вони виник
ли та що навколо них групувалися» 39, тобто згущена, сконденсована народна
мудрість. Прислів’я є не лише якісним (смисловим) ущільненням думки, а й згу
щенням кількісним, що є наслідком зведення багатьох думок в одну, а узагаль
нений зміст — це не що інше, як правда 40. Як голос народу (громади), прислів’я
є вираженням, узагальненням певної надгрупової позиції: Громада — це рада,
що рішила, так і буде (ПП-91, 276); Maxims are the condensed good sense o f na
tions (PDP, 216) — «Прислів’я — це сконденсований розум націй». Ця обставина
пояснює «авторитетність», «незаперечність», «остаточність» фольклорного
слова в різних ситуаціях: воно не належить нікому особисто, але прийшло з тра
диції, з досвіду поколінь41 як результат перетворення життя в текст 42, і лише
37 Пор. одне із значень російської лексеми врать — «пустословить, пустобаять, молоть
языком» (Даль, І, 259).
38 Потебня О. О. З лекцій теорії словесності. Байка, прислів’я, приповідка / За ред. проф.
О. Ветухова та Ф. Зелинського.— X., 1930.— С. 75-76.
39 Там же.
40 У галицькому варіанті української мови прикметники стислий і точний можуть функ
ціонувати як синоніми, що свідчить про реалізацію взаємозв’язку стислий — точний —
правдивий і на лексичному рівні мови (Караванський С. Практичний словник синонімів
української мови.— К., 1995.— С. 405).
41 Путилов Б. Н. Зазнач, праця. — С. 68.
42 Схема життя —> текст -» пам 'ять, застосована Ю. Лотманом при дослідженні
літописів, може бути використана і при аналізі прислів’їв, проте якщо літопис — це писемний
аналог життя у його цілісності (.Лотман Ю. М. Семиосфера. Культура и взрыв.— СПб.,
2000.— С. 398), то прислів’я — лише у їх сукупності (як невід’ємні компоненти конкретного
______________________________________ Народне vs. наукове тлумачення прислів ’їв
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 79
завдяки узагальнювальній формі прислів’я можуть претендувати на роль фор
мулювань закономірностей і норм, і разом з тим слугувати належними засобами
для пояснення (чи псевдопояснення) різних життєвих ситуацій, для передбачен-, . - 4 3ня наслідків цих ситуацій і пред явлення «стратегічних» приписів .
Суд як розв’язання суперечки — це також свого роду процес згущення ду
мок, оскільки його ухвала є заснованим на пошуках істини узагальненням суд
жень багатьох. Неосудність означає максимальну стислість, неподільність,
смислову і формальну атомарність. Прислів’я ж тому неосудні, що вони самі є
пророчим народним судом (законом), вищою цінністю як втілення правди, бо
«безцінність» правди (Правда дорожча золота — ПП-91,185; Час дорогий, та
правда ще дорожча — ПП-91, 189) рівнозначна вищій цінності.
Прислів’я, що є водночас максимальною стислістю і максимальною місткіс-
тю , корелюють із логічною первинністю, початковістю. Як найпростіші еле-
ментарні азбучні істини, вони зрозумілі і загальновідомі, а тому основні і най-
необхідніші45 для всіх представників мовної спільноти. Однак паремійна муд
рість принципово неієрархічна, оскільки не може бути зведена до єдиної логіч
ної системи чи теорії. У ній потенційно, у «згорнутому» вигляді закладено всі
можливі шляхи і напрямки думки, однак рух в одному з цих напрямків відсікає
всі інші. З другого боку, прислів’я як суд (закон, правило) 43 44 45 46 покликані впоряд
ковувати, систематизувати, «очищати» (Пословиця ведеться, як хата віником
мететься — ПП-90, 304) світ.
Суперечливими є взаємозв’язки прислів’я і краси. Прислів’я — окраса мов
лення: Поговірка — квітка, пословиця — ягідка (ПП-90, 303); A proverb is an or
nament to language (PDP, 216). Однак у побутовій свідомості краса протистав
ляється сутності, як форма — змісту, а слово — ділу 47: Хороша, вродлива, ті
льки біда, що сварлива (ПП-90, 36); Поганий на вроду, та гарний на вдачу
(1111-90, 36); Не так він добре діє, як говорить (1111-90,288); Більше діла— мен
ше слів (ПП-90, 297); Fair face, foul heart (PDP, 17) — «Гарне обличчя — підла
душа»; Beauty may have fair leaves, yet bitter fruit (PDP, 17) — «Краса може мати
гарне листя, але гіркі плоди»; Actions speak louder than words (PDP, 60) — «Діла
говорять голосніше, ніж слова»; A man o f words and not o f deeds is like a garden
3. Г. Коцюба________________________________________________________________
національного паремійного фонду) є відображенням народного життя, адже «коли читаєш
прислів’я підряд < ... >, то здається, ніби перед тобою розгортається сповнена драматизму
дивна поема» (ЮщукІ. Вступне слово // Прислів’я та приказки народів Югославії.— К.,
1969.— С. 5).
43 Крикманн А. А. Опыт объяснения некоторых семантических механизмов пословицы //
Паремиологические исследования : Сб. статей.— М., 1984.— С. 153.
44 «За кожним прислів’ям постають тисячі різних ситуацій, які були і які можуть бути,
безліч колишніх, теперішніх і майбутніх людських доль» (Ющук І. Зазнач, праця.— С. 5).
45 Усі виділені лексеми утворюють один синонімний ряд (Караванськт С. Зазнач,
праця.— С. 104), однак, доповнюючи одна одну, вони різнобічно характеризують об’єкт
дослідження. «Необхідність» прислів’їв — це і обов’язкове володіння певним паремійним
мінімумом для кожного носія мови, і всеохопність паремій: Без пословиці не проживеш
(ПП-90, 303).
46 Мовні афоризми у працях філософів розглядаються як «закони-здогадки», «зако-
ни-узагальнення», «первісні філософські закономірності» (Козлова М. С. О специфике фило
софских законов // Проблемы законов науки и логики научного познания.— Ленинград,
1980.— С. 37), «світоглядні правила» (Гийттанен I Э. Языковый афоризм как мировоз
зренческое отражение бытия обыденным сознанием : Автореф. дис... канд. философ, наук.—
Свердловск, 1985.— С. 10).
47 Слово у вказаній фундаментальній філософській опозиції, що є частиною тріади
«думка— слово— діло», має, безперечно, значно ширше значення, ніж слово— мовний знак,
про яке йшлося на початку статті.
80 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
full o f weeds (PDP, 60) — «Любитель слів, а не діл, схожий на сад, зарослий бу
р ’янами»; Doing is better than saying (PDP, 60) — «Краще робити, ніж говорити»
тощо. Краса ж пов’язана з пустослів’ям, а звідси — з неправдою і глупотою:
Красно говорить, а слухати нічого (ПП-90, 287); І сорока розказує, та толку
мало (ПП-90, 290); Не who gives fair words, feeds you with an empty spoon (PDP,
257) — «Той, хто гарно говорить, годує вас порожньою ложкою»; Flow o f words
is not always flow o f wisdom (PDP, 259) — «Велемовність не завжди є свідченням
мудрості». Усе це нібито суперечить прямоті, лаконічності, неприкрашеності
прислів’я і правди. Проте при всій своїй простоті прислів’я все ж пов’язане з
красою, адже загальноприйнятою є думка про те, що прислів’я є витвором сло
весної творчості, яке може бути як «осколком» давнішого, добре відомого тво
ру, так і послужити основою нового, значно об’ємнішого і витонченішого тек
сту. Краса прислів’я пов’язана з її образністю, яка створюється внутрішньою
формою слова, що є показником і результатом його зв’язків з іншими словами.
Г. Благова характеризує образну систему паремій як складну семантичну взає
модію (протиставлення — відштовхування або, навпаки, притягання) опорних
слів паремій, що належать до різних лексико-тематичних розрядів. Через це
кожне прислів’я пов’язане з двома (чи більше) паремійними блоками 48. Звідси
— потенційна двозначність навіть найкоротшої і найпростішої паремії. Мініма
льний зміст, закладений у прислів’ї, неоднозначний і неодновимірний, а зведен
ня його до однієї точки значно збіднювало б саме прислів’я.
Слово у пареміях, яким би правдивим воно не було,— здебільшого слово об
разне, тобто непряме, переносне, яке говорить про одне через інше, у якому зав
жди є елемент порівняння 49. Образ околиці, що з ’являється в українських прис
лів’ях Пень не околиця, дурна мова не пословиця (ПП-90, 303); Жито в полі не
околиця, а п ’яного мова не пословиця (ПП-90, 304), не випадковий, оскільки,
по-перше, ще раз підтверджує «околичний» характер паремій, їх перифрастич-
ність (пор.: йти околицею — обхідним шляхом — СУМ, V, 673), по-друге, вияв
ляє глибинний зв’язок прислів’я з мотивом кола, замкненого простору (пор.:
околиця — місцевість, що оточує щось; округа — СУМ, V, 673). Якщо ж трак
тувати закон як певний замкнутий простір, край якого є межею, гранню, що ві
докремлює законне від незаконного 50, то неминучість, «необхідність» правди і
закону, а також прислів’я як їх втілення — це неможливість переступити окрес
лену межу. Хоча з іншого боку, саме з уявленнями про коло пов’язане виникнен
ня фразеологізмів обвести (обкрутити) круг (кругом, навколо, довкола) пальця
(пучки)', обвести (обводити) за н іс51; обкрутити дільце (ФС, 568); обходити
(обійти) закон (СУМ, V, 600) тощо. Показово, що фразеологізми кругле слово',
круглий зворот, які вживаються в українській мові зі значенням «влучний ви
слів» (ФС, 828), знову-таки виводять на зв’язки з колом, а прислів’я саме і є
48 Благова Г Ф. Пословица и жизнь : Личный фонд русских пословиц в историко-фольк
лористической ретроспективе.— М., 2000.— С. 125.
49 Пор. нім. Gleichnis— притча; порівняння (Duden Deutsches Universalwurterbuch. 3., neu
bearbeitete und erweiterte Aufl.— Mannheim etc., 1996.— S. 616).
50 Звідси — вживання лексеми переступати зі значеннями «порушувати закон, правило;
переходити межу чого-небудь; виходити за межі відомого або дозволеного, прийнятого»
(СУМ VI, 291): переступати закон, переступати межі пристойності, переступати обо-
в ’язки тощо; а також внутрішня форма лексем переступ (заст.) — «злочин» (СУМ VI, 290) та
переступлення (зах.) — «порушення» (СУМ VI, 291). Так само в російській мові — пре
ступление.
51 Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін.— К.,
1993,— С. 563 (далі — ФС).
______________________________________ Народне vs. наукове тлумачення прислів ’їв
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2 81
влучним висловом, тобто круглим словом: Старовинна пословиця даром не мо
виться (ПП-90, 304); A good maxim is never out o f season (PDP, 216) — «Добре
прислів’я завжди вчасне».
Таким чином, проведений аналіз свідчить про те, що народна мудрість є міц
ним підґрунтям для формування наукових переконань не лише в царині власне
пареміології, але й у суміжних світоглядних галузях. Паремійне, як і загалом
мовне, бачення світу інформаційно неповне і / або неточне, адже а) таким є
принцип відображення; б) людина може не мати об’єктивної інформації про
світ як індивід; в) людина може не знати світ як представник певного соціуму52.
Однак cáMe прислів’я (незважаючи на їхню ситуаційність і суперечливість), як
квінтесенція народної мудрості, дають змогу глибше від інших фольклорних
джерел проникнути у світ народних уявлень і переконань. Паремійні тексти, що
є втіленням елементарних смислів, у своїй сукупності формують величезне
змістове багатство людської культури. «Дзеркальна» природа прислів’їв про
прислів’я також свідчить про їхню інформаційну неповноту, оскільки приводи
ть нас не лише до ключових понять змісту і мудрості (думка як рефлексія), а й до
двоїстості (пор., наприклад, роздвоєння в процесі мислення чи самопізнання).
(Дрогобич)
3. Г. Коцюба________________________________________________________________
Z. H. KOTSIUBA
FOLK VS. SCIENTIFIC UNDERSTANDING OF PROVERBS
Reflexiveness as one o f the universal characteristics o f proverbs in many languages forms the
background for the comparative research o f the peculiarities o f folk and scientific understanding o f
proverbs. The article is dedicated to the versatile analysis o f the paremiological axioms «proverb is
the folk wisdom», «proverb is the true voice o f people», «proverb is the condensed human thought»
based on Ukrainian and English proverbs and sayings. It also deals with interconnections in the triad
proverb — truth — beauty.
K e y w o r d s : proverbs, scientific picture o f the world, naive picture o f the world.
52 Почепцов О. Г. Языковая ментальность: способ представления мира // Вопр. языко
знания.— 1990.— № 6.— С. 112.
82 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 2
|