Хроніка
21-22 вересня 2006 р. в м. Партеніті на базі Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського відбувся розширений пленум Наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» HAH України на тему: «Теоретична і прикладна лінгвістика: завдання, проблеми, перспективи»....
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182912 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Хроніка // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 93-94. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-182912 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1829122022-01-24T01:26:59Z Хроніка Наукове життя 21-22 вересня 2006 р. в м. Партеніті на базі Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського відбувся розширений пленум Наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» HAH України на тему: «Теоретична і прикладна лінгвістика: завдання, проблеми, перспективи». 2007 Article Хроніка // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 93-94. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182912 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукове життя Наукове життя |
| spellingShingle |
Наукове життя Наукове життя Хроніка Мовознавство |
| description |
21-22 вересня 2006 р. в м. Партеніті на базі Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського відбувся розширений пленум Наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» HAH України на тему: «Теоретична і прикладна лінгвістика: завдання, проблеми, перспективи». |
| format |
Article |
| title |
Хроніка |
| title_short |
Хроніка |
| title_full |
Хроніка |
| title_fullStr |
Хроніка |
| title_full_unstemmed |
Хроніка |
| title_sort |
хроніка |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Наукове життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182912 |
| citation_txt |
Хроніка // Мовознавство. — 2007. — № 2. — С. 93-94. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| first_indexed |
2025-07-16T02:12:07Z |
| last_indexed |
2025-07-16T02:12:07Z |
| _version_ |
1837767777917599744 |
| fulltext |
Наукове життя
ХРОНІКА
21-22 вересня 2006 р. в м. Партеніті на базі
Таврійського національного університету
ім. В. І. Вернадського відбувся розширений
пленум Наукової ради «Закономірності роз
витку мов і практика мовної діяльності» HAH
України на тему: «Теоретична і прикладна лінг
вістика: завдання, проблеми, перспективи».
Перед учасниками засідань пленуму з віта
льним словом виступив проректор з наукової
роботи Таврійського національного універси
тету проф. В. Н. Берж анський. Він ознайо
мив присутніх з історією університету, його
сьогоденням і побажав успіхів науковцям у
дослідницькій діяльності.
У вступній доповіді голови Наукової ради
акад. В. М. Р усанівського «Споріднена і від
далена двомовність як об’єкт сучасної лінгвіс
тики», яку виголосив учений секретар В. В. Чу
мак, наголошувалося, що розмежувати теоре
тичну і прикладну лінгвістику дуже важко, ос
кільки об’єктом усіх типів досліджень є мова,
що не дозволяє приступати науковцям до вико
нання певного практичного завдання, спрямо
ваного на знайдення теоретичного узагальнен
ня, без знайомства з аксіоматичними постула
тами, відомими науці у цій галузі знань.
Відзначивши той факт, що в лінгвістичній
науці поки що чітко не визначено типи дво- і
багатомовності, не розрізняються їх підвиди,
доповідач зауважив, що в радянські часи ди-
глосія була проміжною ланкою між націона
льною мовою та одномовністю в умовах спе
цифічної близькоспорідненості двомовності, а
російська мова ставала мовою міжнаціональ
ного спілкування, обмежуючи функціональні
можливості української та інших мов і витіс
няючи їх із державного управління, з народно
го господарства, багатьох галузей науки, особ
ливо технічного спрямування, і зробив виснов
ки про актуальність вивчення двомовності як
лінгво-соціального явища у носіїв близькоспо-
ріднених і генетично віддалених або й різно-
системних мов, диференціюючи соціальну й
індивідуальну двомовність і передбачаючи
необхідність популяризації результатів вза
ємозв’язку двомовності і мовного планування
у державі.
В. А. Ш ироков (Київ) у доповіді «Філо
софські, теоретичні та технологічні проблеми
сучасної лінгвістики» відзначив той факт, що
суттєві аспекти філософського напряму лінг
вістичної науки лежать у площині, яку зазви
чай не охоплює традиційний лінгвофілософ-
ський аналіз, що вимагає від мовознавчої нау
ки нової кількості та якості знань, які можуть
бути втілені в сучасних інформаційно-комп’ю
терних системах та мережах.
Доповідач наголосив, що філософське пе
реосмислення підвалин лінгвістики передба
чає «велику концептуальну інтеграцію». Вона
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, Ns 2
означає вироблення такої філософії досліджен
ня, яка поєднуватиме гуманітарну традицію і
технологічний статус мови в сучасному світі та
забезпечуватиме мовне функціонування поза
фізичною і психічною субстанцією людини у
власне технологічній сфері, і дозволить визна
чити параметри співвідносності функціональ
ної спеціалізації технологічних процесів з від
повідними механізмами перетворення природ
них речовин за природними законами, що ста
новлять субстрат сучасних технологій.
У доповіді Ф. С. Б а ц е в и ч а (Львів)
«Філософсько-методологічні засади сучасної
теоретичної і прикладної лінгвістики: спроба
обґрунтування» сформульовано найважливіші
ознаки сучасної лінгвістики і визначено її ме
тодологічні засади. Це дозволило авторові ви
ділити дві найважливіші риси сучасної мовоз
навчої науки: значну спеціалізацію досліджень
і паралельне існування шкільної й вузівської
лінгвістики, яка спирається на традиційне сис
темно-структурне розуміння дослідження і но
вої лінгвістики антропоцентричного характеру.
Доповідач наголосив, що яскраво вираже
ний антропоцентризм, який засвідчує повер
нення людини в мовознавство, є спільною ри
сою новітніх напрямів у виявленні сутності й
дослідженні мови, що дозволяє визначити ме
тодологічні засади наукового пізнання через
виділення спільних парадигмальних рис науки
на певному етапі, співвідносних з найважли
вішими ознаками і законами дійсності, які пе
ребувають у зв’язку з тенденціями розвитку за-
гальнонаукових ідей та реалізуються у прик
ладній і теоретичній лінгвістиці через екзис-
тенційну феноменологію, первинною реальніс
тю для якої є життєвий світ, представлений у
психічних інтенціональних актах і в мові.
С. Я. Єрмоленко (Київ) у доповіді «Су
часні лінгвістичні теорії: дидактичний аспект»
констатувала запровадження у Державних
стандартах середньої освіти і в Програмі з ук
раїнської мови для загальноосвітніх шкіл роз
різнення мовної і мовленнєвої змістової лінії
навчання мови, що грунтується на одному з
ключових положень структуралізму, яке поля
гає в протиставленні мовної системи з її рівне-
вою організацією і реалізації цієї системи в
мовленні.
Доповідач зауважила, що при виборі тер
мінів на позначення названих феноменів було
допущено порушення основного принципу
термінотворення: якщо в мові існує загально
вживана назва для найменування певного яви
ща, її варто термінологізувати, а не запровад
жувати термін, семантичні зв’язки якого з наз
вою протилежного поняття суперечать лекси-
ко-семантичній системі природної мови, що
спричинило перевантаження спеціальної літе
ратури терміном мовлення, тоді як у різновидах
діяльнісного навчання мови (аудіювання, ро-
93
зуміння, говоріння, читання, письмо) повинен
звучати термін мова, зокрема і у випадках ви
користання терміна зв ’язна мова при його про
тиставленні розрізненим мовним одиницям---
елементам мовної системи.
У доповіді В. В. Ж айворонка (Київ)
«Прикладні аспекти етнолінгводидактики»
відзначено вагомість філологічної освіти як ін-
телектуалізатора суспільства у розбудові
світоглядного словника сучасної особистості,
починаючи від збагачення індивідуального
лексикону учня, що відбиває специфіку погля
ду молоді на природу як середовище прожи
вання, на життя як найвищий витвір природи і
на суспільство як спосіб життя мислячої части
ни живої природи-людини (як індивіда і як час
тини етномовного колективу), і продовжуючи
могутнім професійним мовним арсеналом учи-
теля-словесника, свобода педагогічної твор
чості якого забезпечує також розвиток націо
нальної освіти, спрямованої на прилучення но
вих поколінь до духовних витоків національ
ної культури і до невичерпних багатств основ
ного її складника — мови.
Доповідач зауважив, що в умовах юридич
ного і політичного забезпечення державного
статусу української мови перспективним і на
дійним шляхом підвищення професіоналізму
вчителя-словесника, враховуючи особливості
асоціативних зв’язків, пов’язаних із симво
лікою етнореалій, є повсякденна праця над
словом, його сполучуваністю з іншими слова
ми, ритмомелодикою, що сприятиме розвитку
емоційної культури особистості, формуванню
її суспільної свідомості та естетичної культури.
О. О. С еліванова (Черкаси) у доповіді
«Міфологемна мотивація номінативних оди
ниць» обґрунтувала семіотичний механізм
міфологемної мотивації як особливий тип мо
тиваційних відношень у мові, що кваліфікую
ться як наскрізні лінгвопсихоментальні опера
ції формування словотвірних зв’язків між мов
ними знаками на підставі реляцій елементів
структур знань про позначене як фрагментів
етносвідомосгі, і констатувала за допомогою
власної когнітивно-ономасіологічної концеп
ції відсутність мотивації спеціалізованого еле
мента концептуальної структури, що проектує
ономасіологічні структури номінативних оди
ниць не на реальний світ етносу, а на один із
можливих світів, який є не менш вагомим у
життєдіяльності народу, коригує його норми і
цінності, культурні преференції, забезпечує ет
нічну ідентичність.
На думку доповідача, міфологемна мотива
ція номінативних одиниць реалізує прийняті
на віру сценарії мислення як вияв родової па
м’яті, історичного минулого людства й етносу,
що закріпилося в українській мові народними
назвами рослинного та тваринного світу, по
в’язаними з повір’ями, забобонами, народни
ми прикметами і фразеологічними зворотами,
які формують мовну картину світу.
Н. В. Б ардіна (Одеса) у доповіді «Прик
ладна, комп’ютерна, математична, структурна
лінгвістика: епістеміологічні координати»
розглянула систему лінгвістичних термінів,
пов’язаних із специфікою розвитку напрямів
мовознавства, зорієнтованих на практичне роз-
Хроніка______________________________
94
в’язання проблем функціонування мови, і вста
новила відмінності епістеміологічних марке
рів з одного боку прикладної, а з другого— ма
тематичної, структурної і комп’ютерної лінг
вістики, підкресливши безперспективність
тверджень деяких учених про ототожнення
прикладної лінгвістики і математичної, ком
п’ютерної та ін. чи їх протиставлення.
У доповіді С. С. Д икарєвої (Сімферо
поль) «Інтернет у прикладних лінгвістичних
дослідженнях: принципи параметризації нав
чальних Web-ресурсів» розглянуто питання,
пов’язані з функціонуванням мови у відкрито
му Web-просторі і репрезентовано власну кон
цепцію Web-дидактики в системі використан
ня електронних повідомлень при вивченні гу
манітарних дисциплін, засновану на принци
пах лінгвістичної параметризації Web-ресурсів
(мова контента, метамова, що реалізовує сце
нарій гіпертекстової навігації та мова інтерак
тивного спілкування).
У доповіді Г. Ю. Б огданович (Сімферо
поль) «Російські фразеологізми в полілінгво-
культурній ситуації Криму» відзначалося, що
шлях у ментальну сферу мовної особистості
лежить через мовні одиниці, у змістовій обо
лонці яких виявляється картина світу певного
етносу, що особливо актуалізує питання куль
турних стереотипів поліетнічного населення
Криму, зокрема на фразеологічному рівні, де
семантика фразем виявляє базові коди етнічної
культури.
У доповіді В. І. Ш ульгіної (Черкаси)
«Прикладна лінгвістика як навчальна та науко
ва спеціальність» наголошувалося, що Мініс
терством освіти і науки України, на жаль, досі
не розроблено стандарт навчальної спеціаль
ності, пов’язаної з прикладним застосуванням
лінгвістичної теорії, хоч у багатьох університе
тах уже з’явилися кафедри і навіть факультети
прикладної лінгвістики, що передбачає підго
товку висококваліфікованих фахівців-лінгвіс-
тів в умовах Болонського процесу творення
Європейського простору вищої освіти. У зв’яз
ку з цим варто послідовніше враховувати фак
тори подальшого розвитку такої мовознавчої
дисципліни з чистим визначенням її місця у пе
реліку навчальних спеціальностей і ство
ренням необхідної інформаційної інфра
структури суспільства, де могли б плідно пра
цювати випускники факультетів прикладної
лінгвістики.
Разом з тим, на думку доповідача, доцільно
приділити належну увагу розвитку прикладної
лінгвістики як наукової спеціальності, що для
української науки має багатообіцяючі перспек
тиви в поєднанні з виконанням спеціалізованої
проблематики дипломних, бакалаврських і ма
гістерських робіт студентів та кандидатських і
докторських дисертацій із спеціальності
«Прикладна лінгвістика».
У обговоренні доповідей взяли участь
О. О. Тараненко (Київ), О. А. Стишов (Київ),
Μ. П. Лесюк (Івано-Франківськ), Г. М. Віняр
(Кривий Ріг), С. С. Дикарєва (Сімферополь)
та ін.
В. В. ЧУМАК
ISSN0027-2833. Мовознавство, 2007, Ns 2
|