Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови
Стаття присвячена вивченню активних процесів розвитку лексичного складу української мови з 80-х років XX ст. на матеріалі нового тлумачного Словника української мови в 20-ти томах. На основі компонентного аналізу досліджено семантичні неологізми, схарактеризовано семантичні процеси (метафоризація, т...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182922 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови / Н.В. Стратулат // Мовознавство. — 2007. — № 3. — С. 69-77. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-182922 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1829222022-01-25T01:26:27Z Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови Стратулат, Н.В. Стаття присвячена вивченню активних процесів розвитку лексичного складу української мови з 80-х років XX ст. на матеріалі нового тлумачного Словника української мови в 20-ти томах. На основі компонентного аналізу досліджено семантичні неологізми, схарактеризовано семантичні процеси (метафоризація, термінологізація та детермінологізація), що зумовили появу нових значень, встановлено основні твірні моделі, які лягли в їх основу, а також сфери функціонування інноваційних одиниць в українській літературній мові. The article focuses on of the stude of active processes in the development Lexikai struchure of Ukrainian from 80 years of XX th centuri to the material of new Explanatory dictionary of Ukrainian in 20 volumes. In the dissertation semantics processes, with heve caused occurrence of new values, are characterised. The basic basismodels, which lay dawnin a basis of semantic neologisms are established. On the componental analis semantics neologism are investigated. 2007 Article Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови / Н.В. Стратулат // Мовознавство. — 2007. — № 3. — С. 69-77. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182922 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Стаття присвячена вивченню активних процесів розвитку лексичного складу української мови з 80-х років XX ст. на матеріалі нового тлумачного Словника української мови в 20-ти томах. На основі компонентного аналізу досліджено семантичні неологізми, схарактеризовано семантичні процеси (метафоризація, термінологізація та детермінологізація), що зумовили появу нових значень, встановлено основні твірні моделі, які лягли в їх основу, а також сфери функціонування інноваційних одиниць в українській літературній мові. |
| format |
Article |
| author |
Стратулат, Н.В. |
| spellingShingle |
Стратулат, Н.В. Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови Мовознавство |
| author_facet |
Стратулат, Н.В. |
| author_sort |
Стратулат, Н.В. |
| title |
Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови |
| title_short |
Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови |
| title_full |
Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови |
| title_fullStr |
Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови |
| title_full_unstemmed |
Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови |
| title_sort |
семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182922 |
| citation_txt |
Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови / Н.В. Стратулат // Мовознавство. — 2007. — № 3. — С. 69-77. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT stratulatnv semantičnaneologízacíââksposíbzbagačennâslovnikovogoskladuukraínsʹkoímovi |
| first_indexed |
2025-07-16T02:13:27Z |
| last_indexed |
2025-07-16T02:13:27Z |
| _version_ |
1837767865164365824 |
| fulltext |
H. В. СТРАТУЛАТ
СЕМАНТИЧНА НЕОЛОГІЗАЦІЯ ЯК СПОСІБ
ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ_____________________
Стаття присвячена вивченню активних процесів розвитку лексичного складу української
мови з 80-х років XX ст. на матеріалі нового тлумачного Словника української мови в 20-ти
томах. На основі компонентного аналізу досліджено семантичні неологізми, схарактеризова
но семантичні процеси (метафоризація, термінологізація та детермінологізація), що зумовили
появу нових значень, встановлено основні твірні моделі, які лягли в їх основу, а також сфери
функціонування інноваційних одиниць в українській літературній мові.
К л ю ч о в і сл ов а: Словник української мови, лексика, неологізм, інноваційні процеси,
семантична неологізація, твірні моделі, тематичні групи.
Однією з найважливіших умов функціонування мови є її властивість руха
тися та перебувати в стані перманентних змін, де на кожному етапі існуван
ня розвиваються ті засоби й способи вираження, ті тенденції, які найбільше
відповідають новим соціально-культурним завданням та умовам мовлен
нєвої комунікації, оскільки основним призначенням мовної системи є за
безпечення потреб суспільства.
Соціальні фактори, зміни, що виникають у соціумі, знаходять своє відобра
ження в мові. На невіддільність лінгвальних модифікацій від життя соціуму вка
зує академік В. М. Русанівський: «Функції мови активно впливають на її струк
туру і багато в чому визначають напрям мовного розвитку. .. .Мова — явище
соціальне, безпосередньо залежне від тих різних суспільних обставин, у яких пе
ребуває її носій — народ» \
Мова, як відомо, постійно змінюється протягом свого існування. Але є періо
ди, для яких характерна особлива активність лінгвальних модифікацій, що вияв
ляється в різних інноваційних процесах. Саме таким періодом розвитку сучасної
української мови є кінець XX — початок XXI ст. Набуття Україною статусу не
залежної держави, демократизація суспільства, нові економічні та політичні від
носини, стрімкий науково-технічний прогрес спричинили нову вербальну інтер
претацію «картини світу» в українській мові.
Динаміку мови, зокрема, зумовлюють різні антиномії, у тому числі ан
тиномія двох функцій мови: інформаційної та експресивної, а також антиномії,
зумовленої асиметричністю мовного знака. Антиномію двох перших функцій
мови можна характеризувати як суперечність між прагненням до регулярності
одиниць, з одного боку, та до їх експресивного виділення — з другого. Інформа
ційна функція мови сприяє регулярності, однотипності одиниць, експресивна, 1
1 Русанівський В. М. Мова і суспільний процес // Мова і процеси суспільного розвитку /
Ред. В. М. Русанівський.— К., 1980.— С. 5.
© Н. В. СТРАТУЛАТ, 2007
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З 69
навпаки, підтримує їх нестандартність виділення серед ряду інших, а також ідіо-
матичність у широкому розумінні слова 2. «Ці сили, сили літературної традиції
та “зразка” літературної мови перешкоджають багатьом експресивним зміщен
ням у мові. І вони ж утримують у літературній мові цілу низку нерегулярних ут
ворень, від яких давно звільнилася менш зв’язана традицією суперечність»3.
Важливим стимулом розвитку мови є також антиномія, зумовлена асимет
ричністю мовного знака: «Означувач (звукове) та означуване (функція) постій
но ковзають по похилій площині реальності... Кожне “виходить за межі”, визна
чені для нього партнером: означувач прагне набути нових функцій, крім своєї
власної, означуване прагне знайти інші способи вираження, крім свого знака.
Вони асиметричні, спарені, перебувають у стані нестійкої рівноваги. Завдяки
цьому асиметричному дуалізму структури знаків може розвиватися мовна сис
тема: “адекватна” позиція безперервно переміщується внаслідок пристосування
до потреб конкретної ситуації» 4.
Отже, наявність внутрішніх універсальних законів організації мовної систе
ми втілюється в такі принципи її розвитку, які забезпечують можливість її збага
чення, функціонального удосконалення, закріплюючи інновації як органічні
елементи системи мови.
Словниковий склад, як відомо, серед інших рівнів мови відзначається най
більшою проникністю та чутливістю й відображає мінливість навколишнього
життя, оскільки «лексика будь-якої мови є адаптивною самоналагоджувальною
системою, здатного змінювати свої елементи, їх властивості і власну структуру
відповідно до потреб та умов комунікації, що змінюються із зміною референта,
тобто під дією екстралінгвістичних факторів»5. Інновації з ’являються в мові на
основі вже існуючих словесних знаків і як власне дериваційні утворення, і як ре
зультат появи у старих слів нових значень. Крім цього, збагачення словника від
бувається і за рахунок запозичень.
На сьогодні найоб’єктивніше і найповніше демонструє відображення лінг-
вальних змін та процесів оновлення словникового складу української мови но
вий «Словник української мови» в 20-ти томах (далі — СУМ-20).
Тлумачний «Словник української мови» підготовлений науковцями Націо
нальної академії наук України та викладачами вищих навчальних закладів у ме
жах програми «Словники України» на основі матеріалів тлумачного «Словника
української мови» в і ї -ти томах, матеріалів лінгвістичного корпусу Українсько
го мовно-інформаційного фонду HAH України, що нараховує понад 42 млн. сло
вовживань, та частково лексичної картотеки Інституту української мови HAH
України, що містить близько 6 млн. карток. Він створений із використанням но
вої комп’ютерної технології лексикографування, розробленої в Українському
мовно-інформаційному фонді HAH України. Оскільки «перевидання великих
тлумачних словників національної мови має неоціненне значення для історії
літературної мови: зміни у складі словника, у семантичній розробці та стиліс
тичній характеристиці словникового складу в словнику свідчитимуть насампе
ред про рух і зміни самої мови, причому рух буде простежено не на окремих сег
2 Лексика современного русского литературного языка / Под ред. М. В. Панова.— М.,
1968.— С. 27.
3 Шмелев Д. М. О некоторых тенденциях развития современной русской лексики // Раз
витие лексики современного русского языка.— М., 1965.— С. 16.
4 Карцевский С. И. Об асимметрическом дуализме лингвистического знака // Звегин-
цев В. А. История языкознания XLX-XX вв. в очерках и извлечениях.— М., 1965.— Ч. 2.—
С. 90.
5 Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность : Сб. статей / Науч. ред.
Э. П. Бухаркин,— СПб., 1999,— С. 107.
H. В. Стратулат_______________________________________________________________
70 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З
ментах мови, а на всій її лексико-семантичній системі»6 7, новий СУМ-20
дозволяє проаналізувати інноваційні процеси в лексико-семантичній системі
української мови, виявити тенденції та шляхи її розвитку, встановити причини
виникнення і характер цих змін, якнайповніше з ’ясувати питання про те, нас
кільки глибокі перетворення відбулися в лексиці досліджуваного періоду.
Об’єктом нашого дослідження послужили одиниці, що є новими у СУМі-20
порівняно із СУМом-11. Це слова, які виникли в період між створенням цих
двох словників або не були зафіксовані в СУМі-11.
У досліджуваний період — з кінця 80 років XX ст. — значного поширення
набула тенденція до збагачення складу лексики через появу лексико-семантич-
них новотворів, що виникли в результаті модифікації значення наявних у мові
слів (у СУМі-20 міститься понад 35 тис. інновацій). Потреба в нових наймену
ваннях фактів різних сфер життя людини, бажання не лише назвати якийсь пред
мет, явище, подію, але й дати йому оцінку, пошуки термінологічних позначень і
т. ін. привели до утворення семантичних неологізмів. З іншого боку, у самій бу
дові мови закладені великі потенційні можливості оновлення власних засобів,
це природна особливість її існування, на яку спирається мовна динаміка, що
«співвідносна з принципом виведення одних одиниць із інших, із мовною
відтворюваністю (похіднісгю), перетворенням, трансформацією, модифікацією
мовного знака. ...Збагачення словникового складу постійно відбувається за
рахунок семантичного варіювання слів, що є їх органічною та постійною влас
тивістю» 1.
На сучасному етапі розвитку української мови семантичні інновації вивчають
О. О. Тараненко, М. П. Кочерган, О. А. Стишов, Д. В. Мазурик, І. А. Самойлова
та ін. Проте велика кількість нових семантичних явищ, зафіксованих у реєстрі
нового СУМа, потребує встановлення закономірностей оновлення і збагачення
словникового складу, представленого цією лексикографічною системою.
Аналізуючи причини появи нових значень слів, ми спираємося на поняття
семантичної структури слова, що є однією з внутрішньомовних засад для фор
мування нових лексичних значень. Вивчення смислових модифікацій на основі
компонентного аналізу являє собою опис елементів єдиного семантичного ціло
го: зіставлення вихідного й похідного значень, виявлення мінімальних складни
ків семантики слова, визначення динаміки сем, причин та шляхів трансформації
смислових компонентів слова.
Як свідчить фактичний матеріал, поява лексичних неологізмів пов’язана в
основному з процесами метафоризації, термінологізації та детермінологізації.
Значну частину семантичних новацій досліджуваного матеріалу (близько
60 %) становлять переносні значення загальновживаних слів, що з’явилися
внаслідок процесу метафоризації. Метафоризація як явище значеннєвої дина
міки словникового складу полягає в семантичному переосмисленні об’єкта дій
сності унаслідок порівняння його з іншим об’єктом за подібністю властивостей,
ознак, рис, форм та ін. Слово, вжите в новому значенні, набуває нового вигляду
й нової функції, наповнюється новим психологічним змістом, що нерідко супро
воджується стилістичною міграцією та емоційно-експресивною конотацією.
Основою семантичних модифікацій метафоричного характеру є головні моти
вуючі ознаки переносного значення — образність, оцінність та емоційно-ек
6 Сороколетов Ф. П. Лексико-семантическая система и словарь национального языка //
Современность и словари : Сб. статей / Ред. Ф. П. Филин и Ф. П. Сороколетов.— Ленинград,
1978,— С. 5.
7 Кузнецова Э. В. Лексикология русского языка : Учеб, пособие для филол. фак. ун-тов.—
2-е изд., испр. и доп.— М., 1989.— С. 9.
_________________Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З 71
спресивний компонент. Під час переструктуризації семантичної єдності слова в
структурі нового лексико-семантичного варіанта (ЛСВ) обов’язково відбу
вається зміна архісеми, що є характерним для метафоричних номінацій, і стано
вить основу «руху» денотативних сем.
Одними з найпоширеніших семантичних інновацій, що з ’явилися шляхом
метафоризації, є ті, які відбивають зміни значень стилістичного характеру. При
цьому відбувається метафоричне переосмислення, а також зміна стилістичного
статусу лексеми, коли слова (як правило, загальновживані) переходять у розряд
розмовної, іронічної, зневажливої, жаргонної та ін. лексики. Проаналізуємо се
мантичні інновації, спираючись на основні типи моделей, за якими вони були
створені.
«Зміна архісеми та актуалізація прихованої периферійної семи» належить до
активних моделей, про що свідчить група слів, репрезентованих у СУМІ, у яких
відбулася зміна семантичної структури. Розглянемо цю модель на конкретних
прикладах. Так, слово обламуватися внаслідок метафоризації набуває іншого
змісту. Первинні значення цієї лексеми — «ламаючись, відділятися від чого-не
будь з усіх боків, по краях, стати несправним, поламаним; поламатися» та «утра
тити можливість продовжувати пересування, роботу через несправність маши
ни, механізму і т. ін.». Мовні ситуації, в яких розвинулося нове значення,
мотивували емоційно-експресивне забарвлення цього словесного знака як жар
гонного: «зазнавати невдач, розчарування у своїх планах, надіях тощо» (жарг.).
У цьому випадку переосмислення відбувається на основі імпліцитного елемента
архісеми вихідного значення «переставати діяти», яка мотивує появу похідного
значення «переставати щось робити, припинити якусь діяльність через невдачі,
розчарування тощо». Зіставлення двох ЛСВ цієї одиниці дозволяє виявити при
ховану сему, що функціонує у вихідному значенні, і простежити її актуалізацію
в похідній семантиці. У новому значенні ця сема переміщається з периферії се
мантичної структури до ядра (ценра значення) і, актуалізуючись, набуває стату
су ядерної диференційної семи. Актуалізація периферійної семи у новому зна
ченні відбувається паралельно зі зміною архісеми «ламатися» -» «зазнавати
невдач».
Подібні зміни в семантичній структурі слова виявилися при порівнянні двох
ЛСВ (вихідного і похідного) у лексемі позависати, що зазнала семантичної мо
дифікації через процес метафоризації. 11 -томний СУМ фіксує значення цієї лек
семи як «зачепившись за що-небудь, тримаючись на чомусь, повиснути (про
всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь)». У процесі вживання слова в роз
мовній практиці у нього розвивається нова семантика «надовго затриматися в
якомусь місці (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь)» (розм.). Її
появу спричинив прихований елемент архісеми «затриматися в якомусь місці».
Він актуалізувався і став основою розвитку нового значення, переходячи в ядер
ну сему інноваційного ЛСВ.
Ця модель переосмислення лягла в основу інших метафоричних утворень:
відмивати — «миючи, очищати кого-, що-небудь від бруду і т. ін.» -» «робити
легальним, законним (про власність, гроші)»; злиняти «втративши попереднє
забарвлення, набути невиразного, нерівного кольору; вицвісти» -> «втекти,
зникнути; ухилитися від роботи» (розм.); балаган «тимчасове дерев’яне при
міщення для театральних або циркових вистав на площі, вулиці» -» «щось не
серйозне, блазнівське, невпорядковане» та ін.
Не поступається щодо активності і модель «зміна архісеми та актуалізація
асоціативної семи». Інновації цього типу значеннєвих модифікацій спричинили
утворення цілої низки нових переносних значень в іменних найменуваннях, зок
рема у словах на позначення осіб, у яких відбивається ставлення до них сус
H. В. Стратулат_______________________________________________________________
72 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З
пільства і відповідна емоційна характеристика. Зокрема, СУМ фіксує появу
великої кількості негативно-оцінних, пейоративних метафор.
Так, наприклад, лексична одиниця авторитет уживалася в 11-томному
СУМІ із семантикою «загальновизнане значення, вплив, поважність (особи, ор
ганізації, колективу, теорії і т. ін.)» та «про особу, що має вплив, повагу, заслуго
вує на повну довіру». Останнім часом слово набуло нового тлумачення «вата
жок банди» (жарг.). Зіставлення цих двох значень свідчить, що такий розвиток
семантики спричинили диференційні семи вихідного значення — «вплив», «по
вага», «довіра», які стали асоціативними семами похідної семеми, адже ватажок
обов’язково повинен бути впливовим, а також мати інші відповідні якості.
Отже, виділяючи асоціації, які лежать в основі метафоризації в цьому випадку,
можна твердити, що «... це не елементи власне значення слова, а стійкі асоціації,
пов’язані з уявленням про явище, що позначає слово. ... будучи основою для
трансформації мовних значень, вони тим самим стають фактами мови, — ці асо
ціації утворюють великі тематичні поля, втягуючи в сферу свого впливу цілі
групи слів і тим самим визначаючи потенційну спрямованість їх “переносного”
вживання» 8.
Шляхом аналогічного семантичного зрушення з ’явилося переносне значен
ня також у слові братва, зафіксоване в СУМі-20. До значення цієї лексеми «то
вариші, друзі» (фам.) після метафоричного переосмислення додалося ще одне,
жаргонне — «члени однієї спільноти (здебільшого — угруповань рекетирів,
кримінальних структур, мафіозних угруповань тощо)» (жарг.). Зіставлення се
мантичних структур цих двох семем свідчить про те, що їм властива наявність
спільних смислових компонентів: «люди, пов’язані якоюсь спільністю, певними
стосунками» — дружбою, довір’ям, відданістю— у вихідному значенні (асоціа
тивні семи) та кримінальною діяльністю — в похідному (диференційні семи).
Експресивно-стилістична трансформація за названою вище моделлю зміни
ла семантику і таких слів, як крутий «дуже загнутий, вигнутий, сильно закруче
ний»; «дуже вигнутий, не поступовий (про поворот шляху, річки тощо)»; «дуже
складний для розуміння»; «дуже густий внаслідок тривалого варіння (про їжу)»;
«дуже насичений, міцний (про настій, навар, тютюн і т. ін.)» > «який справляє
сильне враження; неординарний» (жарг.) та «який демонструє свою фізичну си
лу, вплив тощо»; «у знач. ім. крутий» (жарг.)',умілець «той, хто добре знає свою
справу, володіє умінням; вправний майстер» -> «спритна людина, що вміє вдало
використовувати обставини» (розм.); навала «вторгнення ворожих військ у
яку-небудь країну, на якусь територію» та «полчища озвірілих ворожих вій
ськ» -> «інтенсивний вплив чого-небудь, дія на когось, щось» та ін.
У процесі метафоризації задіяна ще одна модель «зміна архісеми та актуа
лізація функціональної семи». Цей тип метафоричного переосмислення відбу
вається через функціональну схожість: архісема вихідного значення
змінюється, а функціональний компонент виявляється в прихованій або явній
семі. Прикладом інновацій цієї групи є слово генератор. В основу модифікації
його первинних значень «машина для перетворення механічної енергії в елек
тричну» та «апарат для вироблення, утворення чого-небудь» лягла сема «утво
рення чого-небудь». Функція машини, що відображена в цій семі, асоціативно
пов’язується також із характеристикою особи, і певні мовні ситуації стимулюва
ли появу нового значення «ініціатор творення чого-небудь (про людину)». Пере
несення функції «машина — людина» і зміна архісеми вихідного значення пере
вели інноваційий ЛСВ до групи метафоричної лексики.
8 Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики.— Μ., 1973.— С. 193.
_________________Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З 73
Такий характер семантичних змін спостерігається також у лексемі магне
тизм. Вихідне значення лексичної одиниці «властивість магніту, а також про
відника з електричним струмом або електричних зарядів притягувати чи від
штовхувати деякі тіла» переосмислюється в метафоричне «сила впливу певної
особи або ідей на кого-небудь; привабливість». Експліцитна сема первинного
значення «властивість притягувати чи відштовхувати, тобто певним чином
впливати» стала імпліцитною семою нової переносної семантики.
У мові сьогодення поряд з метафоризацією відбуваються також інші семан
тичні процеси, завдяки яким розвивається інший бік мови — інтелектуальний.
Радикальні перетворення в суспільстві, які відбуваються в останні роки, спричи
нені насамперед науково-технічною революцією, що привела до лавиноподіб
ного зростання інформації в усіх галузях знань, у виробничій та професійній дія
льності людини, сприяючи формуванню величезної кількості нових понять і,
відповідно, їх найменувань. Зверненість мовних терміносистем до динамічних
процесів сьогодення привела до пошуків нових найменувань, серед яких одни
ми з провідних стали явища термінологізації (процес переходу загальновжива
ної лексики в терміни) та детермінологізації (перехід термінологічної лексики в
загальновживану або з однієї терміносистеми до іншої; зауважимо, що останню
деякі дослідники називають ще ретермінологізацією), які охопили широке коло
слів літературної мови та зумовили рух у їхній семантиці.
СУМ-20 репрезентує понад 25% семантичних новотворів, що виникли внас
лідок дії процесу термінологізації. Закономірно, що в процесі пізнавальної
діяльності людей дедалі більше слів із загальномовного лексикону залучається в
термінологічний обіг. В. В. Виноградов з цього приводу писав: «Між словником
науки і словником побуту — прямий тісний зв’язок. Будь-яка наука починає з
результатів, здобутих мисленням і мовленням народу, і в подальшому своєму
розвитку не відривається від народної мови» 9.
Особливу активність у досліджуваному матеріалі виявила структура «збере
ження архісеми та зміна (вилучення) диференційних сем», про що свідчить
значна кількість семантичних неологізмів цього типу. Розглянемо, наприклад,
механізм перетворення лексичної семантики у слові архів. Для цього проана
лізуємо семантичну структуру описуваної одиниці. Початкове значення цієї
лексеми фіксувалося в 11-томному СУМІ як «листи, рукописи, знімки і т. ін., які
стосуються діяльності якої-небудь установи або особи». Шляхом поділу на
мінімальні смисли обох ЛСВ (вихідного і похідного) з ’ясовано, що компоненти
вихідної семантичної величини — архісеми на позначення того, що зберігається
в архівному матеріалі, — містяться і в смисловому обсязі нової семеми: «дані,
що зберігаються на диску в стислому вигляді» (інформ.). При семантичній мо
дифікації значення слова збагатилося семами-спеціалізаторами: нова диферен-
ційна сема «диск» перевела це слово в розряд інформаційних термінів. Відзна
чимо, що зміна значення конкретизує, уточнює слово, звужує його семантику.
Подібні відношення між вихідною і результативною одиницею — збільшен
ня кількості смислових компонентів через появу нових диференційних сем ---
характеризує лексему упаковувати. СУМ-20 фіксує його нове значення «архіву
вати групу файлів в один файл-архів для економії місця на носії інформації»(ш-
форм.), в ядро якого ввійшла семантика архісеми «складати— тобто розміщува
ти що-небудь у певному порядку, в одному місці», що й лягла в основу
переосмислення первинного значення слова «складати, зв’язувати у пакунок,
згорток, тюк». При цьому формування інноваційного ЛСВ супроводжується
9 Виноградов В. В. Основные типы лексических значений слова І І Вопр. языкознания.—
1953,— № 5,— С. 6.
H. В. Стратулат_______________________________________________________________
74 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З
збагаченням семами-спеціалізаторами «файл», «файл-архів», «носій інформа
ції», що переводить цю семему в розряд термінів інформатики.
Ця модель — «збереження основних смислових компонентів архісеми та за
міна (випадіння) диференційних сем» — активно реалізується при появі тер
мінів у різних галузях науки. Так, у лексичному складі сучасної української мо
ви активно функціонують нові лексеми, утворені на позначення інформативної,
технічної, лінгвістичної, медичної, юридичної та фінансової лексики. Вплив се
мантичної термінологізації поширився на такі слова, як укачувати «качаючи,
обвалювати в чомусь» -» «надавати округлої форми» (техн.);рекреація «канікули»,
«перерва між уроками, лекціями» та «приміщення для відпочинку в навчальних
установах» -> «відпочинок, відновлення сил людини» (мед.); сертифікат «по
свідчення, письмове свідоцтво» -> «письмове свідоцтво, що видається власнику
цінного паперу (цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити
та назву виду цінного паперу, засвідчує право власності на цінний папір» (фін.)
та ін.
Значного поширення набула також інша модель, що лягла в основу семан
тичного перетворення в процесі термінологізації: «зміна архісеми і додавання
(зміна, випадіння) диференційних сем». Таким способом розширилися межі се
мантичної структури лексеми адміністратор, вихідне значення якої «керівник
установи, організації, підприємства і т. ін.» стало основою для творення похід
ного «спеціаліст, що здійснює контроль за використанням комп’ютерної бази
даних, мережі — правильністю введення і своєчасністю поповнення даних, від
повідає за їхнє збереження» (інформ.). При цьому процес семантичного перет
ворення слова адміністратор через збільшення кількості смислових компонен
тів — «у комп’ютерній мережі» та «комп’ютерна база даних, мережа» — привів
до звуження його вихідного значення. Лексема адміністратор розвинула ще
одне термінологічне значення — «сукупність інформаційно-обчислювальних
засобів, що керують порядком виконання програм у комп’ютері, комп’ютерній
мережі» (інформ.), формуванню якого послужив спільний смисловий компо
нент первинного та вторинного значень «який керує». Особливістю цього інно
ваційного ЛСВ є те, що внаслідок процесу термінологізації відбулося функціо
нальне переосмислення — метафоризація — із зміною архісеми вихідного
значення «людина» на архісему «пристрій». Про типовість таких перенесень
свідчать сучасні дослідження семантичних модифікацій: «В останні десятиліття
в умовах наростаючих темпів науково-технічної революції (один із зовнішніх
факторів, який стимулює розвиток лексики) ... спостерігається активізація фун
кціональних переосмислень типу “людина” — “машина (прилад)”» 10.
Аналогічна зміна архісеми вихідного значення відбулася і в лексеми укла
дальник. Порівняння семантичних структур семем цього слова (вихідної —
«той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь» та похідної —
«машина, механізм, призначений для укладання або вивантаження — моно
рельс та чотириколісний візок з двома спеціальними захватами» — техн.) вияв
ляє таке моделювання інноваційної семантики: зміну гіперсеми «особа» на «ма
шина, механізм» та появу нових диференційних сем (замість «що-небудь» —
«монорельс та чотириколісний візок з двома спеціальними захватами»). Харак
терною рисою цього семантичного акту, що формулює нове значення, є поява
диференційних смислових компонентів — семантичних ознак інноваційної се-
меми, що привели до звуження, спеціалізації вихідної семантики слова.
10 Кудрявцева Л. А. Моделирование динамики словарного состава языка : Монография.—
2-е изд., испр.— К., 2004.— С. 86.
_________________Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З 75
Шляхом функціонального переносу та появи нових сем-спеціалізаторів відбу
вається формування лексико-семантичних варіантів різногалузевої лексики. Так,
значною мірою розширила свої межі термінологічна група в галузі інформатики,
лінгвістики: нагромаджувач «той, хто накопичує майно, гроші і т. ін.» -» «прист
рій або носій, призначений для зберігання даних з можливістю їх подальшого
зчитування» (інформ.); зависати «зачепившись за що-небудь, тримаючись на
чому-небудь, повисати, висіти» та «обійнявши (перев. за шию), триматися дея
кий час» -> «не реагувати на запит (про обчислювальну систему)» (інформ.)·, ін
тернаціоналізм «ідейно-політичний принцип, що проголошує, на противагу на
ціоналізму, рівність, солідарність і співробітництво всіх народів» -> «афікс,
слово, вислів, запозичені в кілька мов з одного джерела» (лінгв.) та ін.
Семантичні неологізми, що виникли через процес детермінологізації
СУМ-20, становлять 15% усіх семантичних інновацій. Описуючи процес детер
мінологізації, його місце і роль у розвитку літературної мови, О. А. Стишов на
голошує, що він «засвідчує інтелектуалізацію мови, розширення ролі книжнос
ті, а також, безперечно, піднесення рівня культури й освіченості її носіїв» п .
Значна кількість термінологічних неологізмів виникла на основі моделі «мо
дифікація архісеми та додавання або випадіння диференційних сем». Динаміка
структурно-семантичного перетворення основного номінативного значення
названої моделі полягає в модифікації вихідної архісеми, а також у випадінні се
ми, при цьому можуть з ’явитися й нові семи-спеціалізатори. Продемонструємо
це на прикладі зміни семантичної структури слова алерген, що мало значення
«речовина, яка викликає алергію» (мед.). Причиною його переосмислення стало
широке застосування зазначеної лексеми в мовленні, через що це слово набуло
статусу загальновживаного і, відповідно, отримало нове значення — «подраз
ник; те, що викликає дражливість». Перетворення цього слова відбулося завдяки
тому, що на основі вихідної архісеми з конкретним значенням «речовина» сфор
мувалася інша — з узагальнено-номінативним значенням «подразник». Випа
діння сем-спеціалізаторів «речовина», «алергія» розширило вихідне значення
аналізованого слова. Щодо причин таких семантичних трансформацій
Л. О. Кудрявцева зазначає: «Семантична деривація розгляданого типу в бага
тьох випадках підтримується здатністю деяких розрядів лексики використову
ватись у розширювальному значенні. Мова насамперед іде про слова, які нази
вають наукові поняття лексичної групи “речовина”» 11 12.
Семантичної еволюції за названою моделлю зазнала й лексема імунізувати.
Початкове значення цієї одиниці оформлене як «робити кого-, що-небудь імун
ним, несприйнятливим до чогось» (мед.). Слово розширило свої змістові можли
вості та ввійшло до іншої термінологічної системи — юридичної — із значен
ням «робити вільним кого-небудь від дії деяких норм права» (юр.). Така
семантична еволюція відбулася за рахунок актуалізації семи «звільняти від чо
гось», яка з імпліцитного вихідного значення знайшла експліцитне виражен
ня — стала архісемою похідного значення. Диференційні семи «імунний, нес
прийнятливий до чогось» змінилися на інші — «норми права», що свідчать про
заміну сем-спеціалізаторів — уточнювачів та конкретизаторів значення слова.
Про те, що зазначена модель активно діє в сучасній українській мові, свідчать і
семантичні перетворення таких слів, як вектор «відрізок прямої з певним число
вим значенням і напрямком у просторі» (мат.) -> «напрям, спрямування чо
го-небудь»; блок 2 «окрема, незалежна частина споруди, машини і т. ін., що
11 Стишов О. А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масо
вої інформації) : Монографія.— К., 2003.— С. 233.
12 Кудрявцева Л. А. Зазнач, праця.— С. 62-63.
H. В. Стратулат_______________________________________________________________
76 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З
складається також з окремих елементів або деталей» (техн.) та «природний або
штучний будівельний камінь, порізаний на плити» (буд.) -» «упаковка, що містить
кілька пачок чого-небудь»; ендодерма «внутрішній шар клітин первинної кори в
стеблах і коренях вищих рослин» (бот.) -> «внутрішній шар стінки тіла кишко
вопорожнинних тварин» (біол.).
У процесі детермінологізації активно виникають неологізми за моделлю
«збереження архісеми та зміна (вилучення) диференційних сем». Так, слово
аспіратор використовувалося в технічній термінології з семантикою «прилад
для всмоктування газів, повітря та ін. з метою визначення їх хімічного складу,
вмісту вологи і т. ін.» У новому СУМІ цей мовний знак розширює свою семан
тичну структуру через його вживання в двох інших термінологічних систе
мах — у сфері медицини і техніки — відповідно із значеннями «прилад для про
ведення аспірації (у 2 знач.)» (мед.), (де аспірація — «відсмоктування різних
рідин, дрібних часточок чого-небудь або повітря з порожнин, дихальних шляхів
і т. ін. за допомогою спеціального приладу») та «прилад для відсмоктування по
роху з повітря у виробничих приміщеннях»(техн.). Зазначимо, що архісема
«прилад» є спільною для всіх ЛСВ, відмінними є диференційні семи, які вказу
ють на призначення приладів. Так, збільшення семантичного обсягу слова за ра
хунок освоєння похідного ЛСВ з ремаркою (мед.) ґрунтується на семах-спеціа-
лізаторах «дихальні шляхи», а нові компоненти «порох», «виробничі
приміщення» зумовили появу семантичного неологізму технічної галузі.
Ця модель (збереження основного смислового обсягу архісеми і зміна дифе
ренційних сем) стала базовою і для утворення семантичних новацій, які з ’явили
ся також в інших наукових терміносистемах: гіпотонія («зниження в людини
напруження (тонусу) будь-якої тканини, органа» (фізіол.) -> «зниження кров’я
ного тиску» (мед.); глоса «незрозуміле або малозрозуміле слово чи вислів
(перев. у давніх текстах), а також коментар до них, зокрема на полях або в само
му тексті давніх і середньовічних рукописів» (лінгв.) -» «коментар законів або
судових рішень» (юр.) та ін.
Отже, зміни в мові постають як результат дії зовнішніх факторів — пере
дусім інтенсифікації науково-технічного прогресу, демократизації сус
пільного життя. Усе це зумовило формування семантичних неологізмів, що
демонструють формування актуальних на сьогоднішній день лексико-се-
мантичних груп, передусім наукової сфери, зокрема таких її галузей, як ін
форматика, техніка, медицина, юриспруденція, фінанси, біологія, лінгвістика.
Описані процеси семантичної модифікації слів демонструють загальні тен
денції розвитку української мови, які є актуальними для забезпечення сус
пільної комунікації в сучасний період.
_________________Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу...
N. V. STRATULAT
FORMATION OF SEMANTIC NEOLOGISMS AS MEANS OF UKRAINIAN VOKA-
B LLAR Y ENRICHMENT
The article focuses on o f the stude o f active processes in the development Lexikai struchure o f
Ukrainian from 80 years o f XX th centuri to the material o f new Explanatory dictionary o f Ukrainian
in 20 volumes. In the dissertation semantics processes, with heve caused occurrence o f new values,
are characterised. The basic basismodels, which lay dawnin a basis o f semantic neologisms are estab
lished. On the componental analis semantics neologism are investigated.
K e y w o r d s : dictionary o f Ukrainian language, lexicon, neologism, innovation, processes,
derivational foundations, semantics neologism, word-formation, models, thematic groups.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 3 77
|