Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании

Рецензія на книгу: Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании. Симферополь : «ДИАИПИ», 2006.— 478 с. У гуманітарному науковому просторі України спостерігається очевидний монографічний бум, що цілком зрозуміло: вчені одержали можливість відкритої та широкої інтерпретації мовного матеріалу в у...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автори:	Синельникова, Л., Прадід, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2007
Назва видання:	Мовознавство
Теми:	Рецензії та анотації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182925
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании / Л. Синельникова, Ю. Прадід // Мовознавство. — 2007. — № 3. — С. 93-95. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-182925
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1829252022-01-26T01:26:28Z Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании Синельникова, Л. Прадід, Ю. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании. Симферополь : «ДИАИПИ», 2006.— 478 с. У гуманітарному науковому просторі України спостерігається очевидний монографічний бум, що цілком зрозуміло: вчені одержали можливість відкритої та широкої інтерпретації мовного матеріалу в умовах поліпарадигмального підходу, що пов’язує мову і мислення, мову і свідомість, мову і культуру. Т. А. Ященко у монографії звертає увагу на такого роду поліпарадигмальність. Предмет дослідження — каузація, яка, за визначенням автора, являє собою об’ємне інтегроване поле значень, смислів, що реалізуються в безлічі способів і форм мовного вираження. Є й інший предмет уваги — мовна свідомість. Подвійний предмет ускладнює дослідницьке завдання: потрібно не лише зіставити каузацію з мовною свідомістю, але й показати, що це якась єдність, цілісність, яка підкоряється універсальному закону взаємозв’язку. 2007 Article Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании / Л. Синельникова, Ю. Прадід // Мовознавство. — 2007. — № 3. — С. 93-95. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182925 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Синельникова, Л. Прадід, Ю. Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании Мовознавство
description	Рецензія на книгу: Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании. Симферополь : «ДИАИПИ», 2006.— 478 с. У гуманітарному науковому просторі України спостерігається очевидний монографічний бум, що цілком зрозуміло: вчені одержали можливість відкритої та широкої інтерпретації мовного матеріалу в умовах поліпарадигмального підходу, що пов’язує мову і мислення, мову і свідомість, мову і культуру. Т. А. Ященко у монографії звертає увагу на такого роду поліпарадигмальність. Предмет дослідження — каузація, яка, за визначенням автора, являє собою об’ємне інтегроване поле значень, смислів, що реалізуються в безлічі способів і форм мовного вираження. Є й інший предмет уваги — мовна свідомість. Подвійний предмет ускладнює дослідницьке завдання: потрібно не лише зіставити каузацію з мовною свідомістю, але й показати, що це якась єдність, цілісність, яка підкоряється універсальному закону взаємозв’язку.
format	Article
author	Синельникова, Л. Прадід, Ю.
author_facet	Синельникова, Л. Прадід, Ю.
author_sort	Синельникова, Л.
title	Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании
title_short	Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании
title_full	Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании
title_fullStr	Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании
title_full_unstemmed	Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании
title_sort	ященко т. а. каузация в русском языковом сознании
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182925
citation_txt	Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании / Л. Синельникова, Ю. Прадід // Мовознавство. — 2007. — № 3. — С. 93-95. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT sinelʹnikoval âŝenkotakauzaciâvrusskomâzykovomsoznanii AT pradídû âŝenkotakauzaciâvrusskomâzykovomsoznanii
first_indexed	2025-07-16T02:13:46Z
last_indexed	2025-07-16T02:13:46Z
_version_	1837767884957286400
fulltext	Рецензії та анотації Я щ е н к о Т.А. КАУЗАЦИЯ В РУССКОМ ЯЗЫКОВОМ СОЗНАНИИ Симферополь : «ДИ А И П И », 2006.— 478 с. У гуманітарному науковому просторі Украї ни спостерігається очевидний монографіч ний бум, що цілком зрозуміло: вчені одержа ли можливість відкритої та широкої інтерпретації мовного матеріалу в умовах поліпарадигмального підходу, що пов’язує мову і мислення, мову і свідомість, мову і культуру. Т. А. Ященко у монографії звертає увагу на такого роду поліпарадигмальність. Предмет дослідження — каузація, яка, за визначенням автора, являє собою об’ємне ін тегроване поле значень, смислів, що реа лізуються в безлічі способів і форм мовного вираження. Є й інший предмет уваги — мов на свідомість. Подвійний предмет усклад нює дослідницьке завдання: потрібно не ли ше зіставити каузацію з мовною свідомістю, але й показати, що це якась єдність, цілісність, яка підкоряється універсальному закону взаємозв’язку. У першому розділі рецензованої моно графії автор описує методологічні та ло- гіко-філософські аспекти вивчення каузації, зіставляє класичні та сучасні філософські теорії каузальності з проблемами їх лінгвіс тичного опису. Другий розділ присвячено іс торії вивчення каузації в російській мові. Дискурсивне дослідження каузації, на думку Т. А. Ященко, переконує, що традиційні під ходи до її вивчення є недостатніми для пере дачі повноти мегакатегорії, яка відбиває зв’язки у світі та в мові, а тому потребує пе реходу до іншої — лінгвокультурологіч- ної — парадигми дослідження, про що йдеть ся в третьому розділі. У четвертому розділі висвітлюється один з важливих аспектів лін- гвокогнітологічного підходу до опису фено менів мови — онтогенез каузації в росій ській мові. О б’єктом дослідження у п ’ятому розділі є мовна реалізація складників кауза ції, виявлених на матеріалі дискурсів різних типів. У шостому розділі вивчається образ ний складник «причини» і «мети» як куль турних концептів у зіставленні з симболя- рієм не тільки російської, а й світової культури. Заключний сьомий розділ є не ли ше логічним завершенням дослідження, а й новим рівнем осмислення феноменів «при- © Л. СИНЕЛЬНИКОВА, Ю. ПРАДІД, 2007 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, Ns З чини» і «мети» в концептосфері російського мовного мислення. Рецензована монографія належить до праць, і на цьому слід особливо наголосити, що досліджують лінгвістичну категорію в лінгвокогнітивному аспекті з використан ням методів і прийомів лінгвокультурологіч- ного аналізу мовного матеріалу. Авторові вдалося, на нашу думку, запропонувати нову концепцію вивчення каузації в руслі транс цендентального напряму антропологічної парадигми мовознавства. Причинно-наслідкові відношення орга нізують мислення людини про світ, що орга нічно пов’язує розуміння каузації з філософ ським знанням, яке концентрується навколо опозицій «форма і зміст», «сутність і явище», «можливість і дійсність», «випадковість і необхідність». Філософія створює міцний ґрунт для розуміння самої категорії каузації, дозволяє зрозуміти її онтогенез. Ідеї філосо фії мови стимулюють типологічний опис мовної репрезентації цієї категорії. У моно графії Т. А. Ященко філософське знання орга нізує дослідницьку думку, цементує її та під вищує межу довіри до спроб об’єктивувати ознаки російської мовної свідомості. Автор зумів показати, що мислення орга нізується й вербалізуєгься на основі каузації в безлічі її виявів. «Мова» каузації описується на різних рівнях — на рівні лексики, морфології, синтаксису і навіть стилістики, але конверген тно вона виявляється в дискурсі. Дискурс — це далеко не нове поняття в сучаснш гума нітарній науці загалом і в лінгвістиці зокрема. Але межі поширення цього поняття ще не повною мірою корелюють із глибиною ана лізу матеріалу. У рецензованій монографії, навпаки, дискурс має повноцінний статус по няття, яким оперують, змістового поля, що виявляє категорію каузації. Каузативна структура дискурсу відобра жає уявлення людей про будову світу — ж у його фізичних координатах (події, їх учасники, мотиви дій тощо), так і в трансцендентальних проявах і характеристиках, що кристалізують ся в свідомості. Трансцендентальний підхід визначений у монографії як провідний, що 93 обґрунтовує дискурсивні прояви й ознаки каузації. Саме такий підхід забезпечує можли вість ментальної інтерпретації категорії кауза ції з усіма її складниками: причиною, метою, наслідком, умовою. Трансцендентальний напрям визначив роль концептуального аналізу, який дозволив глибоко та докладно описати «когнітивну карту» каузації, на підставі якої можна неу- переджено, культурологічно мотивовано твердити про національну своєрідність кау зального членування світу. Не заперечуючи важливості раціонального логічного доказу, Т. А. Ященко вважає, що в основі росшської самосвідомості лежить емоційно-інтуїтивне пізнання, завдяки якому формуються мовна і концептуальна картини світу. Дослідниця віддає данину і традиційним підходам в описі репертуару мовних засобів, що сформували категорію каузальності. Пов ного мірою реалізований автором функціо нально-семантичний пі дхі д до лексичних і гра матичних засобів вираження причини, мети іт . д. Репрезентований у монографії концеп туальний аналіз «причини» й «мети» істотно доповнює сформоване у філософії мови розуміння цих феноменів, оскільки опис дискурсивного засвоєння концептуальних ознак — як базових (константних), так і мін ливих (контекстуальних) — підкріплюється реконструкцією архетипічних смислів. Поглиблює уявлення про каузальність, її потенціях у продукуванні смислів дослід ження образного складника цієї категорії. «Параметри глибини» метафоричних образів виявлені в образних сценаріях каузації, у те матичних групах метафор (метафори спорід нення, «шляху», світла, вегетативні метафо ри), у метафоричному вживанні окремих слів (подкладка, подоплека, изнанка). Причо му автор розглядає ключові метафори на різ номанітному дискурсивному матеріалі, стверджуючи, з одного боку, закріпленість у мовній свідомості, а з другого боку, даючи можливість відчути комбінаторно-смислові трансформації в новому соціально-політич ному середовищі (так, метафоричне сполу чення путь в Европу значно впливає на фор мування риторичного ментального простору проблеми європейської інтеграції України). Інтерпретація слів, що входять у концептуа льне поле причини й мети, може істотно до повнити дані тлумачних словників і ввійти в очікувані в недалекому майбутньому слов ники концептів. Симптоматично частим є звертання авто ра монографії до словника В. І. Даля. Поетові І. Ш кляревському належить досить тонка оцінка цього словника: «Він встиг записати раніше, ніж ми забули». Невелике есе поета називається «Уклін Володимиру Д ато» . На Рецензії та анотації__________________ 94 певно, великий лексикограф заслужив уклін і за повноцінне порівняно з іншими словни ками подання каузативних зв’язків у тлума ченні змісту лексичного матеріалу. Інформа ція, яку отримуємо зі словника В. І. Даля, дозволяє поєднувати минуле і сьогодення, діахронію з синхронією щодо прояву катего рії каузальності й стверджувати континуаль- ність тих процесів, які лежать в основі росій ської мовної свідомості. Лінгвоконцептологічний аналіз «Пре ступления и наказания» Ф. М. Достоєвського можна з повним правом віднести до лінгво- філософських праць, які розглядають стиль великого письменника в межах російської картини світу. Т. А. Ященко підтвердила ев ристичність напряму дослідження, започат кованого Н. Д. Арутюновою (стаття «Стиль Достоевского в рамке русской картины ми ра»), що визначила найхарактернішу рису персонажів письменника — неконтрольова- ність дій. Безцільність і безпричинність дій маркується відповідними синтаксичними конструкціями, безособовими дієсловами, прислівником вдруг зі значенням раптовос ті — все це засоби реалізації концептів «при чини» й «мети», які, у свою чергу, детер мінують комплекс ознак концепту «доля». Проведена Т. А. Ященко реконструкція концептів «мети» й «причини» через звер тання до архетипічних образів, до змісту концептів у різні історичні періоди заслуго вує на особливу увагу й позитивну оцінку: інтерпретація каузації в різних часових зрізах, з одного боку, підтверджує універса льність категорії, з другого— дозволяє поба чити динамічні процеси мислення, які відби лися в тому чи іншому вигляді в текстах і дискурсивних практиках людей. Автор справедливо співвідносить із кон цептом «причини» низку етичних концептів, до яких насамперед належить концепт «ду ша». В аналізі кіноповісті В. Шукшина «Ка лина красная» описані різновиди зв’язку цих концептів. Категорія каузації реалізується в живих формах мови, тобто це гнучка і мобільна ка тегорія, що постійно обновляється й не втра чає зв’язків із традиціями. Поль Валері казав, що є наука простих явищ і є мистецтво складних явищ. Проблеми взаємодії мови та свідомості належать до останніх. М ова і свідомість не гомогенні, тому поєднання цих феноменів в одному дослідженні приховує безліч підводних рифів. Мовна свідомість — поняття, за великим рахунком, аморфне і пластичне. У мові фіксується тільки частина властивостей свідомості — у варіанті кла сичної раціональності (ланцюжки прямого каузування) і ті, що виходять за її межі (мета фора, образ як ознака суспільно засвоєної й особистої каузації). Але в обох випадках кау- ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З зація дозволяє «мислити безупинно». Люди на живе в часі та просторі, але в різних їхніх вимірах та оцінках. Причина й мета визна чають кількість та коло взаємодій людини, часу і простору, які неможливо спостерігати, але які завжди хочеться розуміти. Дослід ження Т. А. Ященко спрямоване на задово лення цього природного для людини і сус пільства бажання. Для виявлення типів каузації залучено різноманітний мовний (текстовий) матеріал: художні твори XIX і XX ст., публіцистику (у тому числі й найсучаснішу, яка виявляє особливості політичного дискурсу нашого часу), що є цілком виправданим. Однак один із дослідницьких парадоксів полягає в тому, що в глобальній узагальненості розчи няється щось індивідуальне і специфічне, що зберігає те або інше явище як таке. Інакше про це можна сказати так: різнорідність дис курсивного матеріалу підтверджує роль кау- зацїї в організації мислення, але водночас залишає велику кількість лакун — незапов- неності «матриці» того або іншого виду дис курсу. Це стосується особливостей поетич ного мовлення і публіцистичного дискурсу, які мають більше виражені специфічні зако номірності в сфері каузації, ніж про це йде ться в праці — звідси певна декларативність, недостатня підгвердженість висновків прик ладами. Великий обсяг відсилань до інших праць, високий індекс цитування в монографічних дослідженнях є цілком закономірним яви щем: нове будується на основі отриманих і прийнятих науковою громадськістю знань. Широке звертання дослідниці до праць ук раїнських філологів можна оцінювати як ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № З етично повноцінну і необхідну для сучасної гуманітарної науки настанову на спільність, що будується на основі принципу додатко- вості. У рецензованій монографії наводяться погляди вчених різних напрямів, але й ство рюється загальне поле думки за рахунок «всемогутніх» властивостей самої каузації: виявляється, що традиційні підходи і підхо ди, які здійснюються в руслі сучасної науко вої парадигми, однаково важливі для широ кого розуміння цієї категорії. Будучи універсальною категорією, каузація рятує від еклектики, але не знімає питання корект ності у поєднанні імен дослідників, відок ремлення першовідкривача від вторинних варіацій. І головне — потрібна обережність та обачність у балансуванні між «своїм» і «не своїм», щоб власні ідеї не розчинилися в авторитетних (і тим паче не дуже авторитет них) висловлюваннях. Матеріали монографії повного мірою ілюструють та аргументують заявлене на са мому початку дослідження розуміння кауза ції як відношення, що встановлюються лю диною між каузувальною і каузованою ситуаціями та реалізуються в мові певним репертуаром лексико-граматичних і контек стуальних засобів. Усе це дає підставу для визначення каузації як когнітивно орієнтова ної релятивної категорії. Рецензована монографія, безумовно, ко рисна не лише для філологів-русистів, а й для філологів-славістів, яких цікавлять проблеми взаємозв’язку мови і культури. Л. СИНЕЛЬНИКОВА (Луганськ), Ю. ПРАДІД (Сімферополь) _________________ Рецензії та анотації 95

Ященко Т. А. Каузация в русском языковом сознании

Репозитарії

Схожі ресурси