Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації

Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації

У статті розглядаються процеси, характерні для розмовного стилю в інтернет-комуніка- ції. Проведене дослідження показало, що розмовний стиль у віртуальному середовищі зазнає суттєвих трансформацій, нових для сучасної української мови. Використання некодифікова- них засобів реалізації тексту, специфі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Чемеркін, С.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2007
Schriftenreihe:Мовознавство
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182968
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2007. — № 4-5. — С. 36-43. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-182968
record_format dspace
spelling irk-123456789-1829682022-01-27T01:26:34Z Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації Чемеркін, С.Г. У статті розглядаються процеси, характерні для розмовного стилю в інтернет-комуніка- ції. Проведене дослідження показало, що розмовний стиль у віртуальному середовищі зазнає суттєвих трансформацій, нових для сучасної української мови. Використання некодифікова- них засобів реалізації тексту, специфічних графічних знаків, відсутність усного варіанта розмовного стилю в Інтернеті спричиняється до суттєвих змін цього стилю. Диференційовано активні процеси, закономірні для розвитку розмовного стилю української мови, від деструктивних явищ, які перешкоджають успішній комунікації. The article deals with the processes which feature the conversational style of the Internet communication. The conducted research revealed that the conversational style of the virtual media underwent substantial changes new for the modem Ukrainian language. The usage of the uncodified means of the text’s realization, special graphic symbols, absence of the spoken language in Internet lead to the fundamental changes of this style. The active processes characteristic of the Ukrainian language conversational style are differentiated from the destructive phenomena which stand in the way of the successful communication. 2007 Article Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2007. — № 4-5. — С. 36-43. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182968 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті розглядаються процеси, характерні для розмовного стилю в інтернет-комуніка- ції. Проведене дослідження показало, що розмовний стиль у віртуальному середовищі зазнає суттєвих трансформацій, нових для сучасної української мови. Використання некодифікова- них засобів реалізації тексту, специфічних графічних знаків, відсутність усного варіанта розмовного стилю в Інтернеті спричиняється до суттєвих змін цього стилю. Диференційовано активні процеси, закономірні для розвитку розмовного стилю української мови, від деструктивних явищ, які перешкоджають успішній комунікації.
format Article
author Чемеркін, С.Г.
spellingShingle Чемеркін, С.Г.
Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації
Мовознавство
author_facet Чемеркін, С.Г.
author_sort Чемеркін, С.Г.
title Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації
title_short Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації
title_full Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації
title_fullStr Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації
title_full_unstemmed Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації
title_sort трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2007
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182968
citation_txt Трансформації розмовного стилю в інтернет-комунікації / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2007. — № 4-5. — С. 36-43. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT čemerkínsg transformacíírozmovnogostilûvínternetkomuníkacíí
first_indexed 2025-07-16T02:22:35Z
last_indexed 2025-07-16T02:22:35Z
_version_ 1837768445862608896
fulltext С. Г. ЧЕМЕРКІН ТРАНСФОРМАЦІЇ РОЗМОВНОГО СТИЛЮ ВІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ______________ У статті розглядаються процеси, характерні для розмовного стилю в інтернет-комуніка- ції. Проведене дослідження показало, що розмовний стиль у віртуальному середовищі зазнає суттєвих трансформацій, нових для сучасної української мови. Використання некодифікова- них засобів реалізації тексту, специфічних графічних знаків, відсутність усного варіанта роз­ мовного стилю в Інтернеті спричиняється до суттєвих змін цього стилю. Диференційовано активні процеси, закономірні для розвитку розмовного стилю української мови, від деструк­ тивних явищ, які перешкоджають успішній комунікації. К л ю ч о в і сл ов а : інтернет-комунікація, розмовний стиль, емотикон, неологізм, культу­ ра української мови. 1. Сфера функціонування Інтернету вже давно вийшла за межі вузьких при­ кладних завдань його створення, що підтверджується розширенням функцій цієї глобальної мережі в життєдіяльності як окремого соціуму, так і людства взагалі. Проникнення людини у віртуальний простір виявило нові можливості її діяль­ ності, але й поставило нові проблеми, які потребують осмислення та розв’язання. Серед них — питання функціонування мови у віртуальному середовищі. Сьогодні сформувався особливий різновид мови, що використовується як знакова система в Інтернеті. Застосування нових технічних засобів із звернен­ ням до цієї знакової системи дало можливість по-новому організовувати кому­ нікаційний процес. Мову Інтернету не можна вважати окремим жанровим різно­ видом чи функціональним стилем, оскільки поняття жанру для неї вузьке, утім, як і поняття стрілю. Визначальними для мови Інтернету є різноструктурованість, поліфункціональність. Застосування природних мов як знакових систем в інтернет-комунікації спричинило трансформації в кожній окремій мовній системі. Так, українська мова в Інтернеті зазнає безпосереднього впливу англійської та російської мов, молодіжного сленгу, жаргону програмістів. Крім того, на кінцевий вербальний текстовий продукт впливають швидкість передачі повідомлення в реальному часі, його загальнодоступність. Сучасна українська мова в Інтернеті детерміно­ вана певними джерелами: мультилінгвальними (інші мови, мова різних соціа­ льних груп), мультимодальними (вставляння в текст відео- та аудіокомпонентів, посилання на інші електронні сторінки) та мультимедіальними 1 (використання різних медіазасобів для реалізації однієї мети). Тобто в українській мові як зна­ ковій системі відбуваються певні трансформації. 1 Пор. термін «мультимедіальність», використовуваний російським філософом Б. Грой- сом для позначення радянської дійсності як єдиного мультимедіального інсценування тоталь­ ного художнього твору (Гройс Б. Искусство утопии.— М., 2003.— 324 с.). © С. Г. ЧЕМЕРКІН, 2007 36 ІББN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4-5 .Трансформаціїрозмовного стилю в інтернет-комунікації 2. Насамперед звертаємо увагу на функціонування у віртуальному просторі сучасних стилів та жанрів. Вони є здебільшого трансформованими. Не зміню­ ються або змінюються найменше ті стилі, диференційні ознаки яких не пов’яза­ ні зі сферою інформаційних технологій, як-от сакральний стиль. Виразні ознаки цього стилю, зокрема специфічні лексико-семантичні групи, інверсійний поря­ док слів у синтаксичних конструкціях, що підкреслює урочисту піднесеність мови 2, у релігійних текстах, розміщених у Інтернеті, збережено. Проте в інших жанрах комунікації (розмова з відвідувачами сайтів, пояснення специфіки ре­ лігійних канонів) спостерігаємо адаптацію до мови читача-користувача Інтернету, коли, звичайно, нейтралізуються ознаки високого стилю, спрощується синтак­ сична будова конструкцій. Художній стиль, багатий образною мовою, тропами, некодифікованими мовними засобами (архаїзмами, історизмами, діалектизмами, неологізмами), розмовними елементами3, в Інтернеті зазнає модифікації. Виразною ознакою художньої мови, зокрема сучасних прозових творів, що розміщені тільки в мере­ жі, є використання неологізмів (часто зі сфери комп’ютерних технологій), ан­ глійських кальок, сленгових, жаргонних форм, інвективів. Меншою мірою такі модифікації стосуються мови поезії та драми. Ймовірно, у першій — через складність формальної структури, а у другій — через специфіку призначення твору. Класичні твори, розміщені в електронних бібліотеках, безперечно, не за­ знають змін, однак на текстову адекватність впливає конвертування тексту в електронний вигляд за допомогою машини. Як наслідок — на виході на сайтах часто з ’являються тексти з помилками 4, що також можна вважати однією із форм трансформації сучасного тексту в Інтернеті. Специфіка наукового стилю — орієнтація на книжну лексику, на логічний виклад інформації, застосування класифікаційного підходу до опису наукових об’єктів, використання абстрактних понять, формулювання дефініцій5 — пов­ ного мірою відображена в наукових текстах, розміщених в Інтернеті. Проте тут помітна тенденція до прагматичності наукового викладу, його доступності не лише для фахівців. Цим зумовлене, наприклад, використання нових жанрових атрибутів — анотацій та ключових слів, що дають змогу швидко ознайомитися з темою дослідження. Принагідно зазначимо, що в сучасних друкованих науко­ вих виданнях існує така сама практика. Публіцистичний стиль української мови, для якого характерний виклад, орієнтований на швидке сприйняття повідомлень, на стислість і зрозумілість ін­ формації, у якому використовуються мовні засоби, призначені для емоційного впливу на читача 6, зазнав в Інтернеті істотних змін. Перебуваючи під тиском розмовної мови, публіцистика в Інтернеті набула ознак розмовності. Сучасні електронні видання послуговуються лексико-стилістичними одиницями з ви­ разною стилістичною маркованістю розмовного стилю. Часто автори публіка­ цій використовують некодифіковані мовні засоби — нерідко на сторінках елект­ ронної преси з ’являються інвективи. 2 Дзюбишина-Мельник Н. Ще один стиль української літературної мови І І Культура слова.— 1994.— Вип. 45.— С. 14-20. 3 Художнє слово — мовний знак культури // Культура української мови.— К., 1990.— С. 207-292. 4 Чемеркін С. Українська класика у веб-ресурсах (творчість Івана Франка) І І Культура слова.— 2006.— Вип. 66-67.— С. 18-21. 5 Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура нау­ кового тексту.— К., 1970.— С. 44—58. 6 Мамалыга А. И. Анализ структуры публицистического текста.— К., 1992.— 116 с. 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4—5 37 Офіційно-діловий стиль, що вирізняється найвищим ступенем книжності7, в Інтернеті широко представлений нормативними документами. Водночас офіційно-ділова інформація, яку подають органи державної влади та управлін­ ня, підприємства та інші структури, також тяжіє до розмовності, що виявляється ще й у неточному вживанні термінів, використанні неологізмів тощо. Із запровадженням Інтернету відродився епістолярний жанр, проте він набув специфічних ознак, не властивих цьому жанру в його традиційному розумінні. Якщо добір стилістичних засобів епістолярного жанру залежить, наприклад, і від такого чинника, як час написання листа (чи одразу у відповідь на одержаний, чи згодом, через довший чи коротший відрізок часу) 8, то електронні листи трансформувалися: крім того, що вони стали компактнішими, спростилися при­ вітальні та прощальні етикетні формули, більшої ваги набули в них ознаки діа­ логічності. Сам лист став значно коротшим. Звичайно, офіційний електронний лист передбачає використання словесних формул, певної структурної організа­ ції та інших атрибутів, характерних для цього жанру, проте й він став коротшим порівняно з традиційним офіційним листом. Розмовний стиль — категорія стилістики і культури мови, «що безпосеред­ ньо пов’язана з тенденціями розвитку літературної мови, виробленням і змінніс­ тю її норм в усній мовній практиці, стильовим розмежуванням усно-розмовних і книжно-писемних норм, динамічним процесом взаємодії книжної і розмовної лексики в мові ЗМІ, у жанрах художнього стилю, в мовній практиці художнього перекладу тощо» 9. Характерними для цього стилю є розмовна лексика та фра­ зеологія, використання коротких, простих синтаксичних конструкцій, зворотів, що передають безпосередньо реакцію співрозмовника — прохання, здивування, схвалення, заперечення, відмову, незадоволення, радість тощо 10 11. За нашими спостереженнями, розмовний стиль сучасної української мови зазнав у Інтерне­ ті найбільших змін. 3. В українській лінгвостилістиці розрізняють розмовний стиль (або роз­ мовну мову) в його усній і писемній формах. Особливості диференціації цих форм полягають у тому, що «усна розмовна мова — безпосередня звукова мова з властивою їй ритміко-інтонаційною організацією та супроводжуваними мімікою і жестами. Писемна розмовна мова — графічна фіксація живої мови» п . В Інтернеті як засобі комунікації спілкування здійснюється лише за допомо­ гою писемних текстів. Тут усна розмовна мова має тільки писемну фіксацію. Відсутність усного варіанта розмовного стилю в Інтернеті спричиняється до суттєвих змін цього стилю. Саме «усність», як одна з визначальних форм розмовного стилю, в Інтернеті «переплавляється» в писемну форму. При цьому заміщенні одиниці писемного тексту перебирають на себе функції усної мови. Відтак, очевидно, можна твер­ дити, що писемна форма розмовного стилю в її комп’ютерному різновиді вико­ нує такі функції: при написанні — функцію відтворення вимови, при читанні — функцію аудіювання. 7 Бибик С. П. Офіційно-діловий стиль // Українська мова.— Ороіе, 1999.— С. 106-116. 8 Стиль і час : Хрестоматія.— К., 1983.— С. 205. 9 Єрмоленко С. Я. Розмовна мова // Українська мова. Енциклопедія.— 2-е вид., випр. і доп. / Ред. кол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова).— К., 2004.— С. 561. 10 Там же. 11 Бибик С. П. Розмовний стиль // Українська лінгвостилістика XX — початку XXI ст. : Система понять і бібліографічні джерела.— К., 2007.— С. 280. С. Г. Чемеркін______________________________________________________________ 38 ІББN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4-5 .Трансформаціїрозмовного стилю в інтернет-комунікації Сучасний усний розмовний стиль має монологічний і діалогічний різновиди. За критеріями модальної та власне лінгвістичної структури виділяють такі функ­ ціональні види монологу: 1) переконувальний (публіцистична, дискусійно-діло­ ва, судова мова); 2) пізнавальний (навчально-наукова мова); 3) повідомний (розповідна і коментарна мова). Діалог — це власне розмовний функціональний вид із побутовими і службовими різновидами 12. Для української розмовної мови в Інтернеті характерна здебільшого діалогічна форма, меншою мірою ви­ користовується монологічна мова в її повідомній видозміні. 4. Користувачі каналів онлайн-спілкування повністю позбавлені можливос­ ті використання паралінгвальних засобів, які становлять основну частину кому­ нікативного акту. Так, інформація у процесі комунікації передається за допомо­ гою значення слів лише на 7 %, характером звучання та інтонацією — на 38 %, а інші 55 % інформації — невербальними засобами — жестами, мімікою, зовніш­ нім виглядом 13. Відповідно втрачаються такі аудіовізуальні можливості кому­ нікації, як тембр вимови, акцентуація частини фрази, дикція, жести, міміка. Така проблема частково компенсується використанням у розмовному дискурсі еле­ ментів, які перебирають на себе ці функції. Наприклад, для компенсації тембру й акцентуації слова або частини фрази вживають велику літеру: «Її [Гайтани] ос­ танні пісні мені дУже подобаються!». Написання частини контексту великими літерами свідчить про підвищений тон інтонації комуніканта: «Мене “вижили” з підприємства — довели до заяви ставленням та новим графіком роботи. ДОПО- МОЖІТЬ ПОРАДОЮ, БУДЬ ЛАСКА!!!!!!». Недостатність чи неможливість передачі в Інтернеті інтонації (тут— прохання) передають великою кількістю знаків оклику. Проте найчастотнішою формою передачі емоцій, характерною для розмов­ ного стилю, є емотикони 14. Ці знаки (їх іще називають «смайликами») у розмов­ ному дискурсі виконують основну функцію компенсації елементів паралінгваль- ного спілкування. За їхньою допомогою передають радість, сум, здивування: :-( (емотикон суму) — «Сьогодні знову була спека, і в офісі немає чим дихати :-(». Емотикони часто вказують на ставлення мовця до контексту чи до іншого кому­ ніканта: 8[] (емотикон здивування) — «Ти що! 8[] Треба коректно закрити прог­ раму!!!». Графічна реалізація емотикона також буває різною. Комуніканти по­ слуговуються як повними формами цих графічних знаків (:-) — «То як настрій? Будемо знову діставати начальство :-)»), так і їх редукованими варіантами ( ) — «Ми закачали прогу (програму.— С. Ч.) і одразу всі трабели (проблеми.— С. Ч.) в компі (комп’ютері.— С. Ч.) зникли )»). Редуковані форми емотиконів є засо­ бом реалізації міри явища, яке позначає емотикон. Редуплікація редукованої форми того чи іншого емотикона показує міру емоційно-оцінного ставлення од­ ного комуніканта до іншого, його настрій та ін. Найчастіше редуплікованим еле­ ментом є частина емотикона «рот» 15: ))) — «Ну не треба так кричати, я до всіх твоїх проблем ставлюся з гумором )))». Усність розмовного стилю, трансформована в писемну форму, набула нових ознак — масового використання графічних знаків, одиничне чи сукупне вико- 12 Сучасна українська літературна мова // Стилістика.— К., 1973.— С. 540-541. 13 Пиз А. Язык телодвижений. Как читать мысли других по их жестам.— М., 2006.— С. 9-10. 14 Емотикон — графічний знак, створений за допомогою засобів клавіатури комп’ютера, який можна прочитати, нахиливши голову вліво, і за допомогою якого в тексті передаються почуття [Цит. за:] Dvorak J. C.,Anis N. Dvorak’s Guide to PC Telecommunications.— Berkeley, 1990,— 1053 p. 15 Рожанский Ф. И. Точка, точка, запятая... (эмотиконы как живая семиотическая сис­ тема) (www.dialog-21 ,ru/Archive/2000/Dialogue%202000-l/261 .htm). ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4—5 39 http://www.dialog-21 ристания яких емоційно забарвлює текст. В інтернет-жанрах безпосереднього і спонтанного спілкування (на чатах, у форумах) кількість емотиконів збільшується, оскільки часова відстань між повідомленнями зводиться до мінімуму, а емоційно-оцінне навантаження зростає. Відповідно стиль повідом­ лень має характер виразних усно-розмовних комунікатів. За нашими спостереженнями, кількість уживаних емотиконів залежить від спілкування представників різних соціальних груп. Так, найчастіше вдаються до використання емотиконів користувачі підліткового віку та молодь, інші звер­ таються до цього засобу рідше. Відмінні й типи емотиконів, поширені в мові тієї чи іншої соціальної групи. Отже, можна стверджувати, що емотикони — соціо- культурне явище. Сьогодні електронні словники фіксують велику кількість емотиконів, що трапляються в мові користувачів Інтернету. Є в переліках і такі, у яких втра­ чається емоційний семантичний компонент, натомість більшою мірою вияв­ ляється конотативна частина (наприклад, емотикони «козак», @= «атомна війна»). На нашу думку, вживання цих зображень може бути реалізоване лише в електронній лексикографічній практиці, оскільки такі приклади не представлені в контексті, а тому відповідно нерелевантні для розмовного стилю. Незважаючи на високу частотність використання емотиконів, характерну для розмовного стилю, практика свідчить, що в активному вжитку їх небагато. Емотикони як репрезентативні одиниці розмовного стилю в інтернет-кому- нікацїї часто змінюють свою форму, впливаючи на характер стилю. Сучасні програми, за посередництва яких здійснюється спілкування між користувачами, у своєму арсеналі мають набори емотиконів-малюнків, за допомогою яких ко­ ристувачі можуть виявляти свої емоції. Характерною ознакою розмовного сти­ лю такої комунікації є вставляння у звичайний текст малюнків: «Завтра у мене ДР (день народження.— С. Ч.), буду всіх чекати (малюнок емотикона сміху)». Мірою вияву емоції в такому контексті є редуплікація малюнка: «Оце хохма! (малюнок емотикона сміху — тричі) Десь я вже це [анекдот] чув». Проте це не означає, що користувачі не використовують традиційних для спілкування он- лайн-емотиконів за допомогою символів на клавіатурі комп’ютера: «В суботу знову розважимося на тренінгу (малюнок емотикона сміху) Чи може не хочеш? )))». У багатьох програмах емотикони-малюнки є витворами образотворчого мистецтва. 5. Емотикони стали настільки активними у використанні, що вийшли за ме­ жі розмовного стилю в інтернет-комунікації. Ці графічні елементи мовці почали використовувати ще в одному сучасному засобі комунікації— мобільному теле­ фоні. Сучасна практика спілкування за допомогою есемес-повідомлень дає під­ стави говорити про істотнішу трансформацію розмовного стилю, ніж та, яка іс­ нує в Інтернеті. Обмежені технічні можливості мобільного телефону порівняно з комп’ютером спонукають користувачів до ведення діалогу за допомогою різ­ них нестандартних графічних знаків для відтворення певних букв, слів. До того ж користувачі активно послуговуються транслітерацією українських слів латин­ ськими літерами: «Ргууіі;! 4и1а, \уо 1у рго\го(1у\у йовИсЫгепша втвок токхіі, оі І уугі\уу1а їоЬі V с’о ти сіоропк^їу! Зросііуаіув’ і уіб пкуер втеку Ьибе когувї’ !исІа4кі!» (Привіт! Чула, що ти проводиш дослідження есемесок молоді, от і ви­ рішила тобі в цьому допомогти! Сподіваюсь і від моєї есемески буде користь. Удачки!). У цьому типі зв’язку так само використовуються емотикони: «Я сьо­ годні за три раунди набрав 100 поінтів (очок.— С. Ч.) :-)». Сучасні технічні мож­ ливості мобільних засобів зв’язку передбачають використання цих знаків як спеціальних символів, уведених у пам’ять пристрою. С. Г. Чемеркін______________________________________________________________ 40 /5ХУ 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4-5 .Трансформаціїрозмовного стилю в інтернет-комунікації Поширення емотиконів спостерігаємо в рекламному дискурсі. Як відомо, концептуальні маркетингові підходи потребують специфічних засобів для виок­ ремлення продукту чи інформації про нього 16. Природа рекламного тексту зу­ мовлює пошук таких засобів, одним із яких є використання ненормативних із погляду лінгвістики елементів — емотиконів. Асоціативна ознака цього елемен­ та розмовної мови— зв’язок із комп’ютерними технологіями, молодим поколін­ ням — справляє маніпулятивний вплив на реципієнта 17. Емотикони часто трап­ ляються в рекламі, пов’язаній з інтернет-технологіями та інтернет-компаніями. Проте їх уживання не обмежується цією сферою. Відома серія вуличної соціа­ льної реклами (Кохаймося!)) була представлена споживачам із редукованим емотиконом сміху. Цей самий емотикон (тільки в нередукованому вигляді) ек­ сплуатує один із мобільних операторів країни (life :)). 6. Активні процеси, що відбуваються в Інтернеті, спричинили появу великої кількості нових слів-запозичень у галузі комп’ютерних технологій. Серед нео­ логічної лексики комп’ютерні терміни найуживаніші18. На позначення процесів, що відбуваються в кібернетичному просторі, використовується загальновживана лексика з трансформованою семантикою 19. Наприклад, слово зависати «рапто­ во переривати роботу (комп’ютера, програми і т. ін.)» розширило сферу функ­ ціонування саме через розмовний стиль в інтернет-комунікації. Обізнаність комунікантів із комп’ютерною терміносистемою, ймовірно, спричинила поши­ рення цього слова з іншим значенням — «проводити дозвілля»: «Глюкоза дуже полюбляє зависати у світовій павутині». Таке слововживання характерне для молодіжного сленгу, так само як і синонім провисати: «Ми вчора добре прови­ сали на концерті ТНМК». Словотвірні моделі української мови активно вико­ ристовуються в розмовному дискурсі й продукують формування нових слів. Наприклад, слово підвисати «активно цікавитися чимось, брати участь у чомусь» («Здебільшого я підвисаю на “Г. О.” та “Експлойтед” (рок-групи.— С. Ч ), звіс­ но, багато чого ще слухаю») вийшло за межі розмовного стилю інтернет-кому­ нікації й активно експлуатується в невіртуальній мові молоді. Наведені дерива­ ційні моделі не суперечать словотвірній системі національної мови. Проте для розмовного стилю в Інтернеті характерне використання і неук­ раїнських словотвірних моделей. їхня поява зумовлена калькуванням словофор­ ми з іншої мови (найчастіше такими є російська й англійська мовні системи). Показовою є лексико-семантична група назв — комп’ютерних термінів, запози­ чених переважно з російської чи англійської мов. Слово вантажити зі значен­ ням «долучати до роботи програмне забезпечення, файл, елементи меню та ін.» («Підкажіть, будь ласка, як вантажити файли?») частотне в розмовному стилі зокрема і в Інтернеті взагалі. Це слово перебуває в центрі великого словотвір­ ного гнізда назв із коренем -вантаж- на позначення дій, явищ, процесів, ознак, пов’язаних із долучанням до роботи програмного забезпечення: вивантажува­ ти — «Система, досить грамотно скопіювавши потрібні файли, вивантажила мої 2000 кватирки (операційну систему Windows 2000.— С. ¥.)»; завантаж­ 16 Траут Дж., Ривкин С. Дифференцируйся или умирай! Выживание в эпоху убийствен­ ной конкуренции.— СПб, 2007.— 288 с. 17 Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием (www.kara-murza.ru/manipul.htm). 18 Попова Н. О. Запозичення з англійської мови в лексико-семантичну систему україн­ ської мови кінця XX та початку XXI століття : Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— X., 2002,— 17 с. 19 Чемеркін С. Г Культуромовний аспект уживання слів на позначення дії, які набули нових значень (на матеріалі мови в Уанеті) // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер. Мовознавство.— Тернопіль, 2004.— Т. 1 (11).— С. 49-54. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4—5 41 http://www.kara-murza.ru/manipul.htm ник— «Lilo (програма для системного завантаження Lilo.8. — С. Ч.) встановлює завантажник, що запуститься при наступному вантаженні»; перевантажува­ ти — «Черв’як (вірусна програма.— С. Ч.) ініціює процедуру його завантажен­ ня з сайту Microsoft і перевантажує комп’ютер» та ін. Майже всі слова — комп’ютерні терміни з коренем -вантаж-, незалежно від їхнього значення, мають ненормативний для української літературної мови відповідник із коре­ нем -груз-: вигружати — «Коли вигружаю програму з пам’яті — швидкість па­ дає»; загрузка — «Після загрузки пошукового ресурсу на екрані з ’явиться рядок пошуку»; підзагрузка — «Підзагрузок не буде, тобто гра буде динамічно догру- жатись» та ін. Таке слововживання спричинене тим фактом, що українські кому- ніканти використовують російські інтернет-ресурси, програмне та технічне забезпечення. Усі наведені форми суперечать лексичним нормам сучасної ук­ раїнської літературної мови. В україномовних текстах фіксуємо слововживання, основою якого виступає англійське to load «вантажити». Відповідні лексеми оформлені як латинськими, так і кириличними літерами: download (завантажу­ вати) — «Чи ти download цей файл?»; даунлоадити (т. с.) — «Всякі цікаві речі з телека можна даунлоадити за місячну плату»; релоад (перезавантажувати) — «Можете спробувати натиснути релоад сторінки». Це своєрідні вкраплення в ук­ раїнський текст, які виявляють специфіку соціолекту. Як і попередня група слів, вони мають обмежену сферу використання і не належать до кодифікованої літе­ ратурної мови. Особливості віртуального соціуму можуть бути спроектовані на реальну, не- віртуальну, дійсність. Користувачами Інтернету здебільшого є матеріально за­ безпечені представники соціуму 20, для яких освіченість не є релевантною озна­ кою. Це накладає відбиток на мову, якою вони спілкуються в Інтернеті. їй властива некодифікованість, ненормативність. Низький рівень грамотності, який спостерігаємо, до речі, й за межами вір­ туального простору, спричинений, зокрема, впливом інших мов і недостатнім пропагуванням стандартів літературної мови. Водночас треба констатувати, що інтернет-комунікація — важливе джерело виникнення неологізмів, а мова в Інтернеті, виразником якої є розмовний стиль, — це своєрідний полігон для ви­ пробування нових словоформ 21. Проте необхідно диференціювати активні процеси, закономірні для розвит­ ку розмовного стилю української мови, та деструктивні явища, які перешкод­ жають успішній комунікації. Нехтування правилами орфографії, пунктуації ста­ ло масовим явищем. Принагідно зазначимо, що ця проблема властива й іншим лінгвальним середовищам (навіть в англомовній практиці постало питання ви­ ділення так званої сфери «вебліш» для дослідження мови Інтернету 22). Культура мови в мережі Інтернету, безумовно, має свою специфіку. На ін- тернет-комунікацію не поширюються всі кодифіковані норми літературної мо­ ви в її функціонально-стильовій різноманітності. Констатуючи різні форми трансформацій розмовного стилю в Інтернеті, варто наголосити на важливості створення нормативних правил мовної поведінки комунікантів. Адже збережен­ ня особливостей вимови учасників комунікації в її писемній фіксації найбільше ускладнює процес спілкування, тоді як фактори використання норм орфографії 20 Хто ходить в Інтернет? // Українська правда (www.pravda.com.ua/news/2001/ll/30/ 19825.htm). 21 Стрельбицька Л. Інтернет як полігон розвитку природної мови // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка».— 2005.— № 538.— С. 33-38. 22 Виноградова Т. Ю. Специфика общения в Интернете І І Русская и сопоставительная филология : Лингвокультуролог. аспект.— Казань, 2004.— С. 66. С. Г. Чемеркін______________________________________________________________ 42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4-5 http://www.pravda.com.ua/news/2001/ll/30/ .Трансформаціїрозмовного стилю в інтернет-комунікації та орфоепії полегшують сприйняття і розуміння конкретного тексту й роблять його доступним усьому інтернет-співтовариству, що в умовах глобальної інфор­ матизації населення набуває суспільної ваги. S. H. CHEMERKIN TRANSFORMATIONS OF THE CONVERSATIONAL STYLE IN THE INTERNET COMMUNICATION The article deals with the processes which feature the conversational style o f the Internet com­ munication. The conducted research revealed that the conversational style o f the virtual media un­ derwent substantial changes new for the modem Ukrainian language. The usage of the uncodified means o f the text’s realization, special graphic symbols, absence o f the spoken language in Internet lead to the fundamental changes of this style. The active processes characteristic o f the Ukrainian language conversational style are differentiated from the destructive phenomena which stand in the way of the successful communication. K e y w o r d s : Internet communication, conversational style, emoticon, neologism, Ukrainian language culture. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4—5 43

Ähnliche Einträge