Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів
У статті проаналізовано традиції передачі фразеологічної синонімії в словниках різних слов’янських мов. Окрему увагу приділено перспективі укладання «Словника фразеологічних синонімів перекладних творів М. Лукаша»....
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182970 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів / О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк-Скопненко // Мовознавство. — 2007. — № 4-5. — С. 50-56. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-182970 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1829702022-01-27T01:26:39Z Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів Скопненко, О.І. Цимбалюк-Скопненко, Т.В. У статті проаналізовано традиції передачі фразеологічної синонімії в словниках різних слов’янських мов. Окрему увагу приділено перспективі укладання «Словника фразеологічних синонімів перекладних творів М. Лукаша». Traditions of expressing phraseological synonymy in various Slavic languages dictionaries are analyzed in the article. Special attention is given to perspectives of composing the «Phraseological synonyms dictionary of M. Lukash’s translation works». 2007 Article Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів / О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк-Скопненко // Мовознавство. — 2007. — № 4-5. — С. 50-56. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182970 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті проаналізовано традиції передачі фразеологічної синонімії в словниках різних слов’янських мов. Окрему увагу приділено перспективі укладання «Словника фразеологічних синонімів перекладних творів М. Лукаша». |
| format |
Article |
| author |
Скопненко, О.І. Цимбалюк-Скопненко, Т.В. |
| spellingShingle |
Скопненко, О.І. Цимбалюк-Скопненко, Т.В. Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів Мовознавство |
| author_facet |
Скопненко, О.І. Цимбалюк-Скопненко, Т.В. |
| author_sort |
Скопненко, О.І. |
| title |
Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів |
| title_short |
Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів |
| title_full |
Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів |
| title_fullStr |
Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів |
| title_full_unstemmed |
Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів |
| title_sort |
принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182970 |
| citation_txt |
Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії та засади створення індивідуально-авторського словника фразеологічних синонімів / О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк-Скопненко // Мовознавство. — 2007. — № 4-5. — С. 50-56. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT skopnenkooí principivídbittâfrazeologíčnoísinonímíívslovânsʹkíjleksikografíítazasadistvorennâíndivídualʹnoavtorsʹkogoslovnikafrazeologíčnihsinonímív AT cimbalûkskopnenkotv principivídbittâfrazeologíčnoísinonímíívslovânsʹkíjleksikografíítazasadistvorennâíndivídualʹnoavtorsʹkogoslovnikafrazeologíčnihsinonímív |
| first_indexed |
2025-07-16T02:22:59Z |
| last_indexed |
2025-07-16T02:22:59Z |
| _version_ |
1837768469682061312 |
| fulltext |
О. I. СКОПНЕНКО, Т. В. ЦИМБАЛЮК-СКОПНЕНКО
ПРИНЦИПИ ВІДБИТТЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ СИНОНІМІЇ
В СЛОВ’ЯНСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ ТА ЗАСАДИ
СТВОРЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО
СЛОВНИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ СИНОНІМІВ__________
У статті проаналізовано традиції передачі фразеологічної синонімії в словниках різних
слов’янських мов. Окрему увагу приділено перспективі укладання «Словника фразеологіч
них синонімів перекладних творів М. Лукаша».
К л ю ч о в і сл о в а : фразеологізм, фразеологічна синонімія, словник фразеологічних си
нонімів, мова перекладу.
Аналіз фразеологічної синонімії — це досить складний процес, бо мовознавцям
треба розглядати як зовнішню (міжрівневу лексико-фразеологічну) *, так і внут
рішню (однорівневу фразеологічну) синонімію 1 2. Певна річ, що «дослідження
синонімічних відношень важливе передусім з огляду на потреби лексикографії,
оскільки сучасні фразеологічні словники не можуть продемонструвати єдиного
підходу до подачі синонімів-фразеологізмів або й просто уникають цієї пробле
матики» 3. Наприклад, у «Фразеологічному словнику української мови» наведе
но досить обмежений синонімічний ряд із загальним значенням «умерти», як-от:
врізати дуба, віддати Богу душу, випустити дух, біс узяв, дідько взяв (ФСУМ, І,
151) 4, натомість у структурі «Словника фразеологізмів української мови» (СФУМ)
узагалі не відображено синонімічних зв’язків у межах фразеології.
У слов’янському мовознавстві нагромаджено чималий досвід укладання
словників фразеологічних синонімів. Крім того, у багатьох загальних сино
німічних словниках слов’янських мов відбита фразеологічна синонімія, що
правда, не однаковим чином. Так, «Български синонимен речник» Л. Нанова та
А. Нанової в статті умирам подає 12 лексичних синонімів: «мра, почивам, из-
дьхвам, свършвам разг., загивам, падам, пуквам разг., псовисвам нар. грубо,
гьтвам се разг., погивам, гана, агонизирам» та понад два десятки фразеологічних
синонімів:
«лежа на смъртно легло разг., бера душа разг., боря се с душа разг. рядко, изпускам душата си
разг., изпускам дух разг., предавам богу дух книж., с (от) душата се разделяй (отделям) разг.,
хвърлям топа разг. грубо, изскача (излиза) ми душата разг., затварям (скпопвам) очи разг., изць-
1 Скрипник Л. Фразеологія української мови.— К., 1979.— С. 210-213.
2 Тараненко О. Синоніми української мови // Словник синонімів української мови.— К.,
2000.— Т. 2,— С. 950.
3 Скопненко О., Цимбалюк Т. Фразеологічні синоніми в мові художніх перекладів Мико
ли Лукаша // Лексикограф, бюл.— 2004.— Вил. 10.— С. 64.
* Список скорочень див. у кінці статті. Приклади словникових статей тут і далі подано
без змін. Шрифтовий набір уніфіковано відповідно до вимог журналу.
© О. І. СКОПНЕНКО, Т. В. ЦИМБАЛЮК-СКОПНЕНКО, 2007
50 /ЗХУ 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4-5
киям (оцьклям, изблещвам, облещвам) очи разг., впулвам се в тавана разг., опьвам (изпьвам)
крака разг. пренебр., хвърлям (обръщам, мятам, льсвам) петалата (петалиге) разг. грубо,
свьршвам си дните разг., духва ми господ свещицата разг., напускам този свят разг., отивам
(заминавам, ида) си от този свят разг., прощавай се с този свят разг., заминавам за онзи свят
разг., отивам (преселвам се) на онзи свят разг., преселвам се (отивам) във вечностга книж. ри
тор., отавам при света Петьр (при аллаха) разг., отивам (влизам) в гроба разг., лягам в земята
разг., напьлвам (запьлвам, изпьлвам) трапа (дупката, хендека) простонар.» (БСР, 249).
Натомість «Синонимен речник на съвременния български книжовен език»
(СРСБКЕ) узагалі наводить тільки лексичні синоніми.
А. Домбрувка, Е. Геллер, Р. Турчин у найповнішому на цей час польському
«Siowniku synonimôw» у статті umierac умістили й лексичні, і власне фразеоло
гічні синоніми з відповідними стилістичними позначками:
«a. konac, dogorywaé, pasowac siç ze smierci^ walczyé ze smierci^, patrzec smierci w oczy, staé
nad grobem, byc j edn^ nog^ na tamtym swiecie, dlugo nie pociqgnie, dni policzone, duch ledwo siç
kolacze, ledwo dyszeé (dychaé), gasn^ct; b. umrzec, (ze)mrzeë, skonaé, zejsc, wyzion^c ducha,
odejsc z tego swiata (padohi), opuscic ten swiat, rozstac sç z zyciem, przeniesc siç na tarnten swiat,
przeniesc siç na lono Abrahama, umrzec wlasn^ smierciq, zawinac siç-1, wyciçgnçc nogii, wykor-
kowacl, kipn^ci, odwalic kitçi, kojfh^ci, isc do grobu, pôjsc do piachu, w^chac kwiatki od spodul,
smierc przeciçla zycie, zamkn^c oczy, zasn^ct, zabraknçc, nie ma, polec, pasc, (z)ginqc, zgin^c
smierciç (lotnika), oddac zycie za, pôjsc pod mur, dac gardlo, skonczyc na (szubienicy), oddac
glowç pod topôr, zabic siç, poniesc smierc, pasc ofiarq, umrzec smierciç (tragicznq), pasc trupem,
padacjakmuchy, poton^c, (u)ton^c, pôjsc na dno, (po\u)topic siç, zamarznçc, pozamarzac, udlawic
siç, udusic siç, zaczadziec, spalic siç; c. popelnié samobôjstwo, zabic siç, skonczyc ze sobç,
odebrac sobie zycie, targnqé siç na zycie, pozbawic siç zycia, :otruc siç, pchnqc siç, powiesic siç,
obwiesic siçt , strzelic sobie w leb, strzelac siç, wieszac siç; d. zmarnieé, pomarznçc, pozanikac,
obumrzec, powymierac, pomrzec, zdechnçc, (po)padac, (po\wy)zdychac, snçc» (SS, 138-139).
В академічному «Словаре синонимов русского языка» за редакцією А. П. Св-
геньєвої поряд із власне лексичним матеріалом наведено й досить розлогі фра
зеологічні синонімічні ряди:
«умереть (перестать жить, существовать, стать мертвым), помереть разг., скончаться
почтит., угаснуть приподн., почйть высок, и устар., опочить приподн., уйтй от нас (или из
жйзни, в иной мир, в лучший мир и т. п.) приподн., уйтй (или сойтй) в могйлу, лечь в могйлу
(или в зёмлю) приподн., заснуть (или уснуть) вёчным (или послёдним, могйльным и т. п.)
сном приподн., отойтй приподн., кончиться, испустйть дух (или послёдний вздох) (о челове
ке только что умершем у кого-л. на глазах), упокоиться устар., преставиться у стар., отдать
богу душу, отправиться на тот свёт (или к праотцам), приказать долго жить, сыграть в ящик
груб.-прост., отдать концы груб.-прост., дать (или врёзать) дуба груб.-прост., протянуть
ноги прост., свернуться груб.-прост., загнуться груб.-прост., окочуриться груб.-прост.,
скапутиться груб.-прост., скопытиться груб.-прост., издохнуть груб.-прост., сдохнуть
груб.-прост., подохнуть груб.-прост., околёть груб.-прост., дух вону кого или из кого', прост.,
решиться жйзни прост, и устар.» (ССРЯ, 604).
Російські лексикографи створили низку словників фразеологічних сино
німів, що істотно різняться способом подання матеріалу. У «Словаре фразеоло
гических синонимов русского языка» В. П. Жукова, М. І. Сидоренка, В. Т. Шкля-
рова (СФСРЯі) подано 730 синонімічних рядів, матеріал описаний без
співвіднесення з лексикою, за домінанту визначена фразеологічна одиниця.
«Словарь фразеологических синонимов русского языка» О. К. Біріха, В. М. Мо-
кієнка, Л. І. Степанової фіксує 7 тис. фразеологізмів і зорієнтований на лексич
ну змістову домінанту. У цьому лексикографічному джерелі, наприклад, подано
понад 60 семантично та стилістично диференційованих фразеологічних сино
німів у статті умирать / умереть:
«Отправляться / отправиться (отходить / отойти) на тот свет; отправляться / отправиться к
праотцам. Устар. или шутл.; уходить/уйти (удаляться/ удалиться; отходить / отойти) в
иной (загробный, лучший) мир. Высок.', отходить / отойти (переселяться / переселиться) в веч
ность. Высок.', отходить/отойти (переселяться/ переселиться) в лучшую (будущую) жизнь.
___________Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4—5 51
Высок.', отходить / отойти (скрываться / скрыться) в горний мир (в горнюю обитель). У стар,
высок.', отходить/ отойти к вечному блаженству. У стар, высок.; отправиться/ отправляться в
елисейские поля. У стар.; уходить / уйти из жизни; оставлять / оставить жизнь; уходить / уйти
от нас; кончать / кончить (окончить) жизнь (век); покидать / покинуть [белый] свет; отходить /
отойти от мира [сего]. Устар.; отдавать / отдать Богу душу. Высок, или ирон.; опочить (почить) в
бозе (в Боге). Устар. торж.; уходить/ уйти на ниву Божию. Устар. высок.; Бог прибрал (за
брал) кого. Устар. прост.; привел Бог к концу кого. Устар.; пойти перед Богом ответ держать.
Устар. высок; Господь веку не дал. Устар. высок; отпускать / отпустить (пустить) душу на по
каяние. Устар.; испускать / испустить (выпускать / выпустить) дух; испускать / испустить пос
ледний вздох; дух вон из кого. Прост.; закрыть глаза; закатились глаза чьи; заснуть (почить,
уснуть) вечным (последним, мертвым) сном; уснуть на веки веков (на веки вечные); сме
жить глаза (очи). Устар. высок; ложиться / лечь (сходить / сойти) в гроб (в могилу); ло
житься / лечь (уходить / уйти) в землю; лечь под образа. Устар. высок; лечь под дерновое
одеяльце. Устар. прост, шутя.; надеть деревянный тулуп. Устар. прост, шутл.; доской на
крыться. Прост, шутл.; на погост отнести кого; лишаться / лишиться (решиться. Прост.) жиз
ни; расставаться / расстаться (прощаться / распрощаться) с жизнью; конец приходит / пришел
кому; приказать (велеть, повелеть) долго жить; давать / дать дуба. Прост, пренебр.; отда
вать/отдать концы. Прост, пренебр.; сыграть в ящик. Грубо-прост, пренебр.; протянуть
(вытянуть) ноги (ножки). Грубо-прост, пренебр.; откидывать / откинуть (отбрасывать / отбро
сить) копыта [на сторону]. Грубо-прост, пренебр.; откидывать / откинуть (отбрасывать / от
бросить) сандалии. Грубо-прост, пренебр.; откидывать / откинуть (отбрасывать / отбросить)
штиблеты. Грубо-прост, пренебр.; откидывать / откинуть (отбрасывать / отбросить) конь
ки. Грубо-прост, пренебр.; задирать/ задрать ноги. Грубо-прост, пренебр.; с копыльев
(с копыт) долой. Грубо-прост, пренебр.; с катушек долой. Грубо-прост, пренебр. Умирать,
умереть.
Принимать / принять мученический венец. Книжн. высок Умирать в страшных мучениях.
Кондрашка хватил (хватила; стукнул, пришиб) кого. Прост.; мирошка (удар) хватил кого.
Прост.; карачун пришел кому. Прост. О внезапной смерти кого-л.
Курносая пришла к кому. Устар.; Смертяшкина пришла (пожаловала) к кому. Нов. шутл.
эвфем. Кто-л. умер.
Руки на себя наложить; покончить с собой; порвать нить жизни. Устар.; сатане (с сата
ной) обручиться. Устар. Покончить жизнь самоубийством.
Жилы порвать. Прост. Умереть от полного физического истощения, от непосильной работы.
Укатали бурку. Прост.; укатали сивку крутые горки. Прост. О смерти человека, изну
ренного непосильной работой» (СФСРЯ2, 319-321).
Академічний «Словник синонімів української мови» (ССУМ) подає тільки
синонімічні лексичні ряди, отже, його засади ідентичні принципам добору мате
ріалу лексикографічних праць, що зорієнтовані тільки на лексичну синонімію
(як-от СРСБКЕ та ін.). Найповніше фразеологічну синоніміку української мови
відбито в «Словнику фразеологічних синонімів» М. П. Коломійця та Є. С. Регу-
шевського. Ця лексикографічна праця містить понад 300 синонімічних рядів, що
охоплюють 2 тис. фразеологічних одиниць. Відображення синонімічних відно
шень між ФО часто ускладнене змістовими відмінностями між фразеологізмами
та ієрархічними зв’язками домінанти і членів ряду. Через це дослідники навіть
твердять, що неможливо або дуже важко знайти такий зворот, «який би в найза-
гальніших рисах виражав поняття, спільне для всіх членів синонімічного ряду, і
виступав би опорним, заголовним виразом ряду — його домінантою» (СФС, 4).
М. П. Коломієць та Є. С. Регушевський у ролі домінанти синонімічного ряду ви
користали лексему, рідше — вільне словосполучення й тільки подеколи — фра
зеологічну одиницю. У СФРСЯ2 за домінанту обрано лексему, оскільки, на дум
ку укладачів, «лексика й фразеологія мають багато спільного у своїй семантиці,
надто на денотативному рівні»5. В. М. Мокієнко зазначає, що вибір принципу
«співмірності та співвіднесеності фразеологізму зі словом дозволив також значно
5 Мокиенко В. К читателю // Бирих А. К., Мокиенко В. М., Степанова Л. И. Словарь фра
зеологических синонимов русского языка / Под. ред. В. М. Мокиенко.— Ростов н/Д., 1997.—
С. 5.
О. I. Скопненко, Т. В. Цимбалюк-Скопненко__________________________________________
52 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4-5
розширити кількість синонімічних рядів і відповідно фразеологізмів, що стали в
словнику об’єктом опису» 6 7. Подібного принципу дотримується й Р. І. Яранцев
у «Словаре-справочнике по русской фразеологии» (ССРФ). На думку І. Я. Лепе-
шева, домінантою (стрижневим, опорним висловом) синонімічного ряду треба
визнати найуживаніший фразеологізм, «який має широку контекстуальну спо
лучуваність і, що особливо важливо, здатний більш-менш вільно замінювати в
контексті інші синонімічні вислови» 1.
Установлення синонімії передусім має спиратися на аналіз широкого кон
текстуального оточення фразеологічних одиниць. Саме завдяки такому підходу
можна уникнути закидів про невмотивовану побудову синонімічних рядів, бо
«маніпуляція зі значенням безвідносно до реальної інформації, яку передають
ідіоми, приводить до постулювання синонімії там, де можна говорити тільки
про кваз ісинон ім ію (тобто близькість значення — і не більше того) і то — за
сигніфікатом, тобто на рівні перетину значень, а не реального функціонування
ідіом у мовленні (тексті)» 8.
Нині перед вітчизняною фразеографією постало нагальне завдання значного
розширення кількості джерел, з яких добиратиметься фразеологічний матеріал
для опису. Фразеологічні словники, створені на основі мови окремого письмен
ника, відіграють особливу роль у літературній мові, бо дають змогу простежити
не лише розвиток фразеологічної семантики у творчості одного автора, а й за
фіксувати періоди змін у значенні та компонентному складі конкретних фразео
логізмів певного ідіому взагалі. В українській лексикографії утвердилася досить
поважна традиція укладання словників, об’єктом опису яких стала мова одного
письменника9. Проте створено дуже мало видань, що подавали б у лексикогра
фічному опрацюванні фразеологічний матеріал з творів одного автора. Крім
того, проблема фраземіки в українських перекладах узагалі мало досліджена.
Здавалося б, перекладний твір — вторинне явище проти оригіналу, а тому пе
реклад не може породжувати масиви нових образів і засобів у культурі-реци-
пієнті. Проте не раз освоєння зарубіжної літератури за допомогою перекладу
рідною мовою давало поштовх до вдосконалення інструментарію цього ідіому,
а також просто органічно пов’язувало в єдине ціле національну культуру різних
мовностильових епох, бо в час панування ідеологічних канонів через значні ку
пюри вона створювала враження розірваного простору.
Особливе місце в історії вітчизняної культури належить М. Лукашеві, що
своїми перекладами не лише збагатив арсенал виражальних засобів української
літературної мови XX ст., а й став одним із творців національної ніколи перекладу.
Залучення нових фактів з відомих Лукашевих перекладів творів світової літера
___________Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії...
6 Там же.
7 ЛепешауІ. Фразеалогія сучаснай беларускай мови.— Мінск, 1998.— С. 88.
8 Телия В. Русская фразеология.— М., 1996.— С. 88.
9 Щоправда, лексикографічно описано творчість небагатьох видатних письменників.
Найповніше з цього погляду досліджена Шевченкова мова. Вийшли друком словник мови
творів Г. Квітки-Основ’яненка, словопокажчики до мови І. Котляревського, Лесі Українки,
А. Тесленка, В. Стефаника. Створено також словники мови творів Л. Глібова (у Ніжинському
університеті), В. Стефаника (у Прикарпатському університеті) (Тараненко О. О. Мови пись
менника словник // Українська мова : Енциклопедія.—2-е вид., випр. і доп.— К., 2004.—
С. 356). В Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України свого часу уклали «Фра
зеологічний словник мови Т. Шевченка». Ґрунтовним джерелом для подальших досліджень
розвитку фразеології в сучасній білоруській літературній мові став «Фразеалагічнн слоунік
мови творау Якуба Коласа» за редакцією А. С. Оксамитова. Для цього Словника дібрано
матеріали з 12-томного зібрання творів класика білоруської літератури. Видання подає повну
функціонально-семантичну й граматичну характеристику фразеологізмів, а також відбиває
кількість уживань кожної фразеологічної одиниці.
0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4—5 53
тури вкрай важливе ще й тому, що ця школа тривалий час була «на передньому
краї у боротьбі за українську культуру» 10 11. Як відомо, український художній пе
реклад ХІХ-ХХ ст. «виконував не тільки інформаційну функцію <....>, а переду
сім — функцію націєтворчу» п .
Наукове зацікавлення творчою спадщиною М. Лукаша не згасає з плином часу,
а навіть істотно зростає 12. Причину такого явища треба шукати саме в надзви
чайному багатстві виражальних засобів Майстра та широкому діапазоні творів,
які він переклав. Для того щоб побудувати «Словник фразеологічних синонімів
перекладних творів М. Лукаша», треба окреслити, крім засадничих принципів
залучення матеріалу та розуміння власне природи фразеологізму й синонімії,
структуру словникової статті. На нашу думку, словникову статтю слід побуду
вати таким чином: лексична змістова домінанта фразеологічного ряду, фразео
логічна одиниця (далі — ФО), дібрана з перекладних творів, тлумачення ФО, у
разі потреби тлумачення слід повторювати біля деяких наступних членів сино
німічного ряду із зазначенням семантичних відтінків з абзацу, стилістичні ре
марки, ілюстративні цитати та паспортизація прикладів. У ролі домінанти до
цільно використовувати саме лексему, оскільки обрати ФО для функції опорної
одиниці в залученому матеріалі практично неможливо. Стаття міститиме також
і недиференційовані варіанти ФО 13. У «Словнику фразеологічних синонімів»
М. П. Коломійця та Є. С. Регушевського синонімічний ряд з домінантою умер
ти має такий вигляд:
«умерти — піти з життя (в могилу, від нас); лягти в землю (труну, домовину, гріб, яму, мо
гилу); закрити (заплющити, замкнути і т. ін.) очі, тільки док.; заснути навіки (довіку, вічним
сном), книжн.,уроч.; покинути світ, книжн.; спочити навіки, книжн.,уроч.; піти (одійти) на
спокій (до спокою), книжн., уроч.; відійти у вічність (у довічний сон), книжн., уроч.;
відійти у небуття, уроч.; відійти у царство небесне, заст.; піти до бога, заст.; віддати (одда
ти) богові (богу, богам) душу (дух), заст.; переступити (піти, переставитися) на той світ,
заст.; піти з цього (сього) світу (світа), заст.; спустити дух, заст., тепер ірон.; пуститися ду
ху, заст., тепер ірон.; піти (полетіти) до праотців, жарт.; піти під білу березу, фам.; дутеля
з ’їсти (із’їсти), фам.; [лягти (заграти)] догори очима, до землі плечима, жарт.; витягти (витяг
нути, протягнути, відкинути і т. ін.) ноги (вульг., жарт, копита), зневажл.; витягтись вздовж
лави, груб.; задерти ноги, груб.; дуба дати (врізати), груб.; зіграти в ящик, груб.; віддать кін
ці, груб.» (СФС, 10).
Синонімічний ряд із загальним значенням «умерти» є однією з найчислен-
ніших груп фразеологічних синонімів, дібраних з мови Лукашевого перекладу
(нараховує близько 100 зворотів; у цій статті наведено лише частину для наоч
ності) 14. У «Словнику фразеологічних синонімів перекладних творів М. Лука
ша» стаття з домінантою помирати / померти може мати такий вигляд:
«бути на останній дорозі: Бувши Гвідотто на останній дорозі і не маючи жодного крев-
няка чи приятеля, котрому довіряв би більше, ніж Джакомінові, приручив йому дівчинку
О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк-Скопненко__________________________________________
10 Зорівчак Р. Боліти болем слова нашого.— Л., 2005.— С. 231.
11 Стріха М. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням.— К.,
2006,— С. 9.
12 Тільки після 2000 р. вийшли друком десятки статей, що прямо чи опосередковано
розглядають творчу манеру М. Лукаша, захищено кілька кандидатських дисертацій, об’єктом
дослідження яких безпосередньо стала мова Лукашевих перекладів (див. зокрема:
Савчин В. Р. Новаторство Миколи Лукаша в історії українського художнього перекладу :
Автореф. дис .... канд. філол. наук.— К., 2006.— 20 с.).
12 Визначити функціонально головний варіант серед залученого до аналізу матеріалу
просто неможливо. Про причини свідомого оминання проблеми варіантності ФО під час
дослідження синонімії у фраземіці перекладних творів М. Лукаша див.: Скопненко О., Цим-
балюк Т. Зазнач, праця.— С. 65.
14 Усі ілюстративні приклади в статті подано без правописних змін, так, як вони за
свідчені в текстах перекладів М. Лукаша.
54 /ЗХУ 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4-5
свою, років десяти, чи що, і все своє добро, розказав усе, що до чого, та й помер (Боккаччо,
319); брестй до домовйни: [Марта (до Мефістофеля):\ І І А вбившись у такі літа, // Старим
бурлакою брести до домовини — // Це справа вже зовсім не та (Гете, 135); бути на смер
тельній постелі: ...на смертельній постелі бувши, він [Гвідотто] лишив свою приймачку на
мене і заповів видати її заміж, як виросте, давши за нею в посаг усе його майно (Боккаччо,
322); бути під землею: [Крессіда:] //Чого це ти так бідкаєшся? Де царевич? Куди пішов? Ска-
жи-бо, дядечку, що сталось? // [Пандар:] // Волів би я під землею бути, а не на землі! (Шекспір,
397); вйвалити язика: — Я вже казав тобі, пане брате, щоб ти отих бісових валюш при мені й
не згадував,— розгнівався Дон Кіхот,— а ні, то, їй-богу, зразу в мене язика вивалиш (Серван
тес, 117); вйпустити духа: ...хоч у нього [Дон Кіхота] самого кістки тріщали, вчепився обіруч
стражникові в горло — якби товариші на підмогу не прискочили, то швидше б він духа випус
тив, ніж Дон Кіхот свою жертву (Сервантес, 296); віддати Богу душу: [Мефістофель (до Фаус
та):] // 3 тобою вдвох посвідчити я мушу, І І Що муж її [Марти] віддав вже богу душу//1 в Па-
дуї похований лежить// (Гете, 132); заснути непробудно: [Трістан (до Федеріко й Рікардо):] І І
Мені вдалось на службу поступить // до того Теодоро. Непробудно //засне у мене він у слуш
ний час» (Лопе де Вега, 320);
Хто-небудь помер / помирає / помре:
ангели взялй: [Pater seraphicus (до блаженних малят):] // Опівночі ви вродились, І І В зе-
леночку відцвіли; // Батько-мати там лишились, // Вас же ангели взяли (Гете, 499); Бог до
гурту поклйче: ...без того панства досі якось жив, без того панства і в могилу зійдеш, чи хай
понесуть тебе, коли Бог до гурту покличе (Сервантес, 360); дух вйлетить: [Ахілл:] І І Скажіть,
боги, в яке ударить місце, І І Щоб його вбить? Куди — туди, сюди? // Щоб я назвати точно міг
ту рану, І І Той отвір, звідки вилетить весь д ух // Із тіла Г ектора // (Шекспір, 411); дух утектй
готов: [Мефістофель:]; Ось тіло вже лежить, а дух втекти готов, // Криваву підписку я пред’
явити мушу... (Г ете, 489)); душа вйлине: [Хор:] І І Змовкни, змовкни! І І Щоб душа із цариці І І
Г еть не вилинула, 11 Щоб осталась надовго І І В найпрекраснішім тілі, І І Що понад нього в світі
нема (Гете, 380); душа з тіла відлітає: ...[Дон Кіхот] сидів на коні і, спершись на списа, зітхав
час від часу так тяжко та смутно, ніби з кожним зітханням душа йому з тіла відлітала
(Сервантес, 283); життя скінчиться: ([Ахілл:] //Глянь, Гекторе, уже сідає сонце, І 11 назирці
іде потворна ніч. // Не зійде ще вечірняя зірниця, І І А вже, дивись, життя твоє скінчиться
(Шекспір, 432);
Бути близьким до смерті:
бачити смерть у вічі: [Хор (до Гелени):] І І Сміло, царице, іди // Куди слід! // Людям добро
і зло І І Все неждано приходить; І І Віщуванням віри не ймем. І І Троя ж горіла, й бачили ми І І
Смерть у вічі — ганебну смерть... (Гете, 369); стойти на божій дорозі: На божій дорозі
стоячи, прикликав він [Антіох] їх обох [купця й дружину] до себе і мовив: — Бачу я добре, що
не бути мені в людях, і жаль мені сей світ покидати, бо зроду ще життя не було мені таке миле,
як нині (Боккаччо, 130); ступати на божу дорогу: Впадати у відчай непотрібно: я знав великих
грішників, які, ступаючи на божу дорогу (тобі [, Іполите,] це ще буде не скоро, заспокойся),
ревно благали в господа милосердя... (Флобер, 168);
Заподіяти / заподіювати собі смерть:
руки на себе зняти: А ще дізнались із тої записки, що хотіла вона [Люсінда] руки на себе
зняти після тих заручин, і се потвердив кинджал, що був у неї десь в одежі схований (Серван
тес, 178); накладати на себе руки: Щодня нещасні випадки в порту; старих кладе в могилу
нужда; люди накладають на себе руки, бо їм нема з чого жити... (Стіль, 177)».
Отже, у слов’янській лексикографії склалося дві традиції відображення фра
зеологічної синонімії: разом із лексичними синонімами та лише в рядах ФО.
Українське словникарство здебільшого подає фразеологічні синоніми в межах
внутрішньої (однорівневої) синонімії, при цьому наявні словники істотно різня
ться репертуаром і повнотою лексикографічного опису розгляданих одиниць.
Подальше вивчення процесів фразеологічної синонімії має спиратися на лекси
кографічне опрацювання матеріалів індивідуально-авторського фразеовживан-
ня різного типу, зокрема й перекладних текстів художньої літератури.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
БСР — Нанов Л., Наново А. Бьлгарски синонимен речник.— София, 1987.— 264 с.
СРСБКЕ — Димитрова М., СпасоваА. Синонимен речник на сьвременния бьлгарски
книжовен език.— София, 1980.— 736 с.
___________Принципи відбиття фразеологічної синонімії в слов’янській лексикографії...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4—5 55
ССРФ
ССРЯ
ССУМ —
СФС
СФСРЯі
СФСРЯ2 —
СФУМ —
ФСУМ
SS
Бернс —
Боюсаччо
Гете —
Лопе де Вега —
Сервантес —
Стіль —
Флобер
Шекспір —
О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк-Скопненко_
Яранцев Р. И. Словарь-справочник по русской фразеологии.— М., 1985.—
304 с.
Словарь синонимов русского языка / Под ред. А. П. Бвгеньевой.— М.,
2002,— 656 с.
Словник синонімів української мови : В 2 т.— К., 1999.— Т. 1.— 1040 с.;
2000,— Т. 2,— 960 с.
Коломієць М., Регушевський С. Словник фразеологічних синонімів. — К.,
1988, — 200 с.
Жуков В. П., Сидоренко М. И., ШкляровВ. I Словарь фразеологических
синонимов русского языка.— М., 1987.— 442 с.
БирихА. К., Мокиенко В. М., Степанова Л. И. Словарь фразеологических
синонимов русского языка / Под ред. В. М. Мокиенко.— Ростов н/Д, 1997.—
350 с.
Словник фразеологізмів української мови/Уклад.: В. Білоноженко, І. Гна-
тюк та ін.— К., 2003.— 1104 с.
Фразеологічний словник української мови/Уклад.: В. Білоноженко, В. Вин
ник та ін.— К., 1993.— Кн. 1-2.— 980 с.
Slownik synonimow / А. Dqbrowka, Е. Geller, R. Turczyn.— Warszawa, 2005.—
490 s.
Бернс Роберт. Вибране / Пер. з англ. М. Лукаш і В. Мисик.— К., 1959.—
255 с.
Боккаччо Джованні. Декамерон / Пер. з іт. М. Лукаш.— К., 1985.— 661 с.
Гете Йоганн Вольфганг. Фауст : Трагедія / Пер. з нім. М. Лукаш.— К.,
1981,— 540 с.
Вега Карпів Лопе Фелікс де. Овеча криниця. Собака на сіні / Пер. з ісп.
М. Лукаш,— К., 1962,— 359 с.
Сервантес Сааведра Мігель де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі /
Пер. з ісп. М. Лукаш, А. Перепада.— К., 1995.— 703 с.
Стіль Андре. Перший удар / Пер. з франц. М. Лукаш.— К., 1953.— 412 с.
Флобер Гюстав. Мадам Боварі. Побут провінції / Пер. з франц. М. Лукаш.—
К„ 1961,— 237 с.
Шекспір Вільям. Троїл і Крессіда : Драма / Пер. з англ. М. Лукаш І І Шекс
пір Вільям. Твори : В 6 т.— К., 1986.— Т. 4.— С. 331-435.
O. I. SKOPNENKO, T. V. TSYMBALIUK-SKOPNENKO
PRINCIPLES OF REFLECTING PHRASEOLOGICAL SYNONYMY IN SLAVIC
LEXICOGRAPHY AND BACKGROUNDS OF CREATING INDIVIDUAL-AUTHORIAL
DICTIONARY OF PHRASEOLOGICAL SYNONYMS
Traditions of expressing phraseological synonymy in various Slavic languages dictionaries are
analyzed in the article. Special attention is given to perspectives of composing the «Phraseological
synonyms dictionary o f M. Lukash’s translation works».
K e y w o r d s : phraseological unit, phraseological synonymy, dictionary of phraseological
synonyms, the language of translation.
56 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 4-5
|