Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов
Статтю присвячено питанням синтагматики первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов. Здійснено аналіз цих одиниць в ініціальних і фінальних консонантних групах давньоанглійської, давньосаксонської та давньоісландської мов. Встановлено комбінаторні типи модальних і...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2007
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182983 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов / Р.В. Васько // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 48-53. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-182983 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1829832022-01-28T01:26:30Z Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов Васько, Р.В. Статтю присвячено питанням синтагматики первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов. Здійснено аналіз цих одиниць в ініціальних і фінальних консонантних групах давньоанглійської, давньосаксонської та давньоісландської мов. Встановлено комбінаторні типи модальних і локальних кінакем двофонемних ініціальних і фінальних консонантних груп, визначено їх частоту й продуктивність у формуванні звукових оболонок морфем і слів. The article focuses on the issues of the ultimate phonological units’ syntagmatics in the Old Germanic consonantal system. The analysis of their syntagmatics in the initial and final consonantal clusters in Old English, Old Saxon and Old Icelandic has been made. Combinations of modal and locational kinakemes of biphonemic initial and final consonantal clusters have been established, their frequency and productivity in the sound shape formation of morphemes and words have been determined. 2007 Article Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов / Р.В. Васько // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 48-53. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182983 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Статтю присвячено питанням синтагматики первинних фонологічних одиниць у системі
консонантизму давньогерманських мов. Здійснено аналіз цих одиниць в ініціальних і фінальних
консонантних групах давньоанглійської, давньосаксонської та давньоісландської мов.
Встановлено комбінаторні типи модальних і локальних кінакем двофонемних ініціальних і
фінальних консонантних груп, визначено їх частоту й продуктивність у формуванні звукових
оболонок морфем і слів. |
| format |
Article |
| author |
Васько, Р.В. |
| spellingShingle |
Васько, Р.В. Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов Мовознавство |
| author_facet |
Васько, Р.В. |
| author_sort |
Васько, Р.В. |
| title |
Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов |
| title_short |
Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов |
| title_full |
Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов |
| title_fullStr |
Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов |
| title_full_unstemmed |
Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов |
| title_sort |
сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2007 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182983 |
| citation_txt |
Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму давньогерманських мов / Р.В. Васько // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 48-53. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT vasʹkorv spolučuvanístʹpervinnihfonologíčnihodinicʹusistemíkonsonantizmudavnʹogermansʹkihmov |
| first_indexed |
2025-07-16T02:25:00Z |
| last_indexed |
2025-07-16T02:25:00Z |
| _version_ |
1837768597745696768 |
| fulltext |
Р. В. ВАСЬКО
СПОЛУЧУВАНІСТЬ ПЕРВИННИХ ФОНОЛОГІЧНИХ
ОДИНИЦЬ У СИСТЕМІ КОНСОНАНТИЗМУ
ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ ____________________
Статтю присвячено питанням синтагматики первинних фонологічних одиниць у системі
консонантизму давньогерманських мов. Здійснено аналіз цих одиниць в ініціальних і фіналь
них консонантних групах давньоанглійської, давньосаксонської та давньоісландської мов.
Встановлено комбінаторні типи модальних і локальних кінакем двофонемних ініціальних і
фінальних консонантних груп, визначено їх частоту й продуктивність у формуванні звукових
оболонок морфем і слів.
К л ю ч о в і слова: синтагматика, первинна фонологічна одиниця (кінакема), система
консонантизму, давньогерманські мови.
Звернення до первинних фонологічних одиниць передбачає насамперед визна
чення мовного статусу цих одиниць, важливість дослідження яких зумовлена
фактором поєднання у них двох функцій (конститутивної, або конструктивної, і
дистинктивної, або розрізнювальної), а також двох характеристик (артикуляцій
ної й акустичної).
Найпридатнішим для найменування первинної фонологічної одиниці є, на
думку В. Я. Плоткіна х, термін, створений І. О. Бодуеном де Куртене 2 ще на по
чатку 20-х років минулого століття — кінакема. Він містить пряму вказівку на
дві сумісні сфери дії даної одиниці — звукотворення (у корені кін) та звуко-
сприйняття (у корені ак), тим самим відмежовуючи її від суміжної одиниці —
фонеми, чия сфера дії (звук) перебуває між обома сферами й об’єднує їх у
двоєдину сферу артикуляційно-перцептивної діяльності. Афіксальний маркер
-ема, спільний для обох термінів, указує на їхню рівноправність як позначень
мовних одиниць. Термін І. О. Бодуена де Куртене відроджується В. Я. Плот-
кіним для позначення первинних фонологічних одиниць і використовується
ним із певними модифікаціями в значенні: кінакема як одиниця фонології не то
тожна одиницям артикуляційно-перцептивної діяльності; як одиниця мови вона
є сукупністю кількох артикуляційних рухів і акустичного образу, який ці рухи
створюють3.
У синтагматиці кінакем виділяють два аспекти — внутрішньофонемний (не
лінійна синтагматика) і міжфонемний (лінійна синтагматика). Перший має фун
1 ПлоткинВ. Я. О первичной фонологической единице І І Грамматические и фонети
ческие исследования по германским языкам : Сб. науч. тр. Кишинев, гос. ун-та.— Кишинев,
1977.— С. 138-168.
2 Бодуэн де Куртенэ И. А. Избранные труды по общему языкознанию : В 2 т.— М., 1963.—
Т. 2,— С. 203, 289-290, 310, 326-327.
3 Плоткин В. Я. Смыслоразличение или смысловыражение? // Н. С. Трубецкой и сов
ременная филология.— М., 1994.— С. 225-235.
© Р. В. ВАСЬКО, 2007
48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № б
Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму..
даментальний характер для всієї системи, другий визначає можливість синтаг
матичного об’єднання фонем, що мають у своєму складі ті чи інші кінакеми.
Правила міжфонемної синтагматики надзвичайно різноманітні й високоспеци-
фічні для мов світу, вони безпосередньо пов’язані з типологічною характеристи
кою будови тієї чи іншої мови.
Таким чином, стаючи на позиції кінакемної теорії В. Я. Плоткіна, ми інтерпре
туємо кінакеми — диференційні елементи — як первинні фонологічні одиниці,
здатні вступати в синтагматичні відношення. Метою дослідження є визначення
основних синтагматичних типів кінакемних об’єднань, що служили конструк
тивною основою сполучень приголосних в історії германських мов, і пояснення
за допомогою кінакемної синтагматики особливості й закономірності сполучу
ваності фонем в ініціальних, медіальних та фінальних консонантних групах.
Матеріалом дослідження слугують дво-, три-, чотири- і п’ятифонемні консо
нантні групи, що займають ініціальну й фінальну позиції в 37 297 словах дав
ньогерманських мов: у 16 691 слові давньоанглійської, 1008 словах давньосак
сонської, 19 598 словах давньоісландської мов. Інвентар консонантних груп
давньоанглійської мови створено на базі лексики Словника давньоанглійської
мови Дж. Бозворта й Т. Толлера 4, інвентар консонантних груп давньосаксон
ської мови — на основі лексики Повного словника до давньосаксонських текс
тів Helianďa й Genesis’a Е. Г. Зерта5, інвентар консонантних груп давньоісланд
ської мови — за даними давньоісландсько-англійського словника Р. Клізбі,
Г. Вігфусона й У. Крейгі б.
Інвентар двофонемних ініціальних консонантних груп (ІКГ) давньоанглій
ської мови становить 32 сполуки, давньосаксонської — 31 сполуку, давньо-
ісландської мови — 46 сполук.
Дослідження синтагматики модальних і локальних кінакем в ініціальних і
фінальних консонантних групах давньоанглійської, давньосаксонської й дав
ньоісландської мов показало, що конструктивну основу двофонемних ініціаль
них і фінальних консонантних груп становлять переважно контрастні сполучен
ня модальних і локальних кінакем.
Так, у дослідженні синтагматики модальних кінакем в ІКГ аналізованих мов
зареєстровано по 8 кінакемних модальних комплексів (КМК) у давньоанглій-
ській і давньосаксонській мовах і 9 КМК у давньоісландській мові. Для опису
лінійної міжфонемної синтагматики кінакем доцільно ввести термін «контраст
не сполучення» (контраст), тобто сполучення двох рівно- або різнознакових
кінакем, що утворюють у системі контрарну або контрадикторну опозиції, і «го
могенне сполучення» (гомогенність) — сполучення двох рівнознакових одно
рідних кінакем.
Встановлено, що в цілому в трьох досліджуваних нами давньогерманських
мовах переважна більшість двофонемних ІКГ побудована на контрасті мода
льних перепонних кінакем непроточність/проточність, що становить майже
36,3 % від усіх зареєстрованих у трьох досліджуваних мовах ІКГ (36,1 % у дав-
ньоанглійській, 33,8 % у давньосаксонській, 36,7 % у давньоісландській мовах);
проточність / непроточність, яка становить 23,7 % від сумарної частоти усіх за
реєстрованих у давньогерманських мовах слів, що містять двофонемні ІКГ
4 An Anglo-Saxon Dictionary. Based on the Manuscript Collections of Joseph Bosworth /
Ed. and enl. by T. Northcote Toller.— Oxford, 1995-1997.— 1302 p. + 753 p. + 68 p.
5 Vollstandiges Wõrterbuch zum Heliand und zur altsãchsischen Genesis / Von E. H. Sehrt.—
Gottingen ; Baltimore, 1925.— 741 s.
6 An Icelandic-English Dictionary by Richard Gleasby / Rev., enl. and compì, by G. Vig-
fusson.— 2 ed. with suppl. by Sir W. A. Craigie.— Oxford, 2003.— 833 p.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6 49
Р. В. Васько.
(21,6 % у давньоанглійській, 22,7 % у давньосаксонській і 25,9 % у давньоісланд-
ській мовах).
Таким чином, на фонологічних контрастах модальних перепонних кінакем
побудовано 60 % усіх зареєстрованих у давньоанглійській, давньосаксонській і
давньоісландській мовах слів, що починаються двофонемними ІКГ. У давньоан
глійській мові цей показник становить 57,7 %, у давньосаксонській — 56,6 %, у
давньоісландській — 62,6 %.
Внутрішньофонемна комбінаторика модальних перепонних кінакем у дав
ньогерманських мовах може бути реалізована в двох варіантах (проточність;
непроточність), а внутрішньофонемна комбінаторика модальних звукових кіна
кем — у трьох варіантах (позитивна кінакема шумності + негативна кінакема со
норності; позитивна кінакема сонорності + негативна кінакема шумності; пози
тивна кінакема шумності + позитивна кінакема сонорності). Таким чином, ми
фіксуємо шість теоретично можливих внутрішньофонемних комбінацій мода
льних перепонних і звукових кінакем та тридцять шість теоретично можливих
міжфонемних об’єднань модальних перепонних і звукових кінакем.
Частота двофонемних ІКГ у трьох мовах, що мають у своїй структурі фоно
логічний контраст шумність / сонорність, становить 78,8 % від усіх зареєстро
ваних у них слів, що мають у своїй структурі двофонемні ІКГ. У мовах цей по
казник становить: 79,5 % у давньоанглійській, 75,2 % у давньосаксонській і
77,4 % у давньоісландській. Частота двофонемних ІКГ, конструктивною осно
вою яких є гомогенність позитивних модальних кінакем шумність / шумність,
становить 19,2 %, сонорність / сонорність — менше 2 % від сумарної кількості
всіх зареєстрованих у трьох мовах ІКГ.
Визначальним моментом лінійної (міжфонемної) синтагматики консонан
тних кінакем у двофонемних ІКГ, що зумовлює реалізації модальних перепон
них кінакем, є спосіб сполучуваності модальних звукових кінакем.
Найпродуктивнішим типом синтагматики модальних перепонних і звукових
кінакем є гомогенність позитивних модальних перепонних кінакем проточ
ність / проточність при одночасній реалізації звукового (тонального) контрасту
шумність/сонорність, що становить 36,2 % від усіх зареєстрованих у трьох мо
вах ІКГ. Зазначене поєднання кінакем характерне для таких слів, як цаигл. flěon
«втікати», frohtian «боятися», sweord «шабля»; дсакс .frèsa «небезпека, ризик»,
swerian «давати клятву, клястися», slutil «ключ»; щеп. fregna «питати, взнавати»,
fló «блоха», pjóó «народ».
Високою продуктивністю характеризується також і модальний перепонний
контраст непроточність / проточність при одночасній реалізації модального
звукового контрасту шумність/сонорність, що становить 36,1 % від усіх за
реєстрованих у досліджуваних нами давньогерманських мовах ІКГ. Цей тип
синтагматики консонантних кінакем характерний для таких слів, як дангл.pleoh
«небезпека, ризик», eláne «чистий», cweõan «говорити, розповідати, казати»;
дсакс. plegan «піклування», treo «балка, стовбур, брус», klif «скала, скеля»; дісл.
ргуді «орнамент», plógr «плуг»,pjõnkur «вантаж».
Найменшу продуктивність в окремих давньогерманських мовах має гомо
генність позитивних перепонних кінакем непроточність / непроточність при
одночасній реалізації гомогенності позитивних звукових кінакем сонорність /
сонорність. Така синтагматика кінакем представлена лише в одному давньосак-
сонському слові gnomon «скаржитися, нарікати, ремствувати». До найменш
продуктивних належать також модальний перепонний контраст непроточ
ність / проточність при одночасній реалізації гомогенності модальних позитив
них кінакем сонорність / сонорність (менше 0,8 % від усіх зареєстрованих у дав-
50 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № б
ньоісландській мові двофонемних ІКГ), гомогенність модальних перепонних
кінакем непроточність / непроточність при одночасній реалізації гомогенності
модальних звукових кінакем сонорність / сонорність (менше 5,5 % від усіх за
реєстрованих у давньоанглійській мові двофонемних ініціальних консонантних
груп).
Аналіз синтагматики локальних (активних і пасивних) позитивних і негатив
них кінакем у двофонемних ІКГ аналізованих мов дозволив виявити кінакемні
локальні комплекси (КЛК): 10 комплексів у давньоанглійській і давньосаксон-
ській мовах, 13 — у давньоісландській мові.
Найпродуктивнішим типом сполучуваності локальних кінакем у двофонем
них ініціальних консонантних групах досліджуваних нами давньогерманських
мов є рівнознаковий контраст лабіальність / задентальність та його дзеркальне
відображення задентальність / лабіальність.
Вказана синтагматика кінакем характерна, наприклад, для д а н г л . « м и р » ,
swegel «небо (у фізичному розумінні)»; дсакс.friund-skepi «дружба»; дісл. breiõr
«широкий», wrungu (3-я ос. мн. мин. часу) «скрутили» (24,6 % від усіх зареєст
рованих комплексів локальних кінакем).
Найменш продуктивним типом синтагматики локальних кінакем є гомоген
ність позитивних локальних кінакем палатоальвеолярності в давньоісландській
мові, що становить 3,8 % від зареєстрованих у давньоісландській мові двофо
немних ініціальних консонантних груп, напр.: Igami «ядро», gjald «плата, ми
то», hjálpa «допомагати».
Позиція кінця слова представлена як синтагматичними типами модальних
кінакем, характерних і для ініціальної позиції трьох мов, так і такими КМК, які
не були й за законами побудови складу не могли бути реалізованими на початку
слова. Конструктивну основу двофонемних фінальних консонантних груп
(ФКГ) цих мов становлять усі можливі комбінаторні типи перепонних кінакем:
контрасти проточність / зімкненість, зімкненість / проточність, гомогенність
позитивних модальних перепонних кінакем проточність / проточність, гомоген
ність негативних модальних перепонних кінакем непроточність / непроточність.
Найпродуктивнішим типом сполучуваності перепонних кінакем у досліджу
ваних нами давньогерманських мовах є гомогенність негативних перепонних
кінакем непроточність / непроточність (понад 32,1 % від зареєстрованих двофо
немних фінальних консонантних груп), напр.: дангл. wlane «гордий», un-gelimp
«нещастя, лиха доля», been «провідна зірка, сигнальний вогонь, маяк»; дсакс.
ant (прийм., що керує знахід. відм.) «аж до якогось певного часу», drank «напій»;
дісл. gest-kveemt (прикм.) «часто відвідуваний мандрівниками, прочанами», mynt
«монетний двір», stank «метушня».
Найменш продуктивним є модальний перепонний контраст непроточність /
проточність (9,8 % від загальної кількості), напр.: дангл. trymp «сила, підтрим
ка», hynp «образа, шкода», ge-swins «мелодія»; дсакс. tins «прибуток, податок»;
дісл. grun-semõ «підозра», gems «насмішка, знущання, сарказм», glens «жарт, за
бава, розвага».
Сполучуваність модальних звукових кінакем у двофонемних фінальних кон
сонантних групах характеризується звуковими контрастами шумність / сонор
ність, сонорність / шумність і звуковими гомогенностями шумність / шумність,
сонорність / сонорність.
Найпродуктивнішим у фінальній позиції є контраст сонорність/шумність в
аналізованих мовах, що становить 46,2 % і 76,5 % від загальної кількості двофо
немних ФКГ (у давньосаксонській мові така синтагматика кінакем є непродук
_________Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6 51
Р. В. Васько.
тивною), зареєстрованих відповідно у давньоанглійській і давньосаксонській
мовах, напр.: дангл. brim-wylf «вовчиця», hãls «здоров’я», eolh «лось»; дсакс.
hwarf «купа, груда, зграя, натовп», nord «у північному напрямку», wirs (порівн.
ступінь присл.) «гірше», ferh «світ, життя»; лісп, fors «водоспад», gólf «підлога»,
frjáls «вільний».
Найменшою продуктивністю характеризується кінакемний контраст шум
ність / сонорність у давньоанглійській і давньосаксонській мовах (відповідно
2,5 % і 0,8 % двофонемних фінальних консонантних груп), напр.: дангл. sedl
«лавка, стілець», hrêofl «прокажений», fcesl «потомство»; дсакс. wesl «обмін,
мінова торгівля, крамарство»; гомогенність шумність / шумність у давньоіс
ландській мові (12,6 % двофонемних ФКГ), напр.: дісл. ups «повіки, вії»,
hõgg-eyx «сокира, томагавк, тесак», eng «лука».
Аналіз комбінаторики локальних кінакем у двофонемних фінальних консо
нантних групах давньогерманських мов засвідчив, що для фінальної позиції
слова характерні кінакемні локальні комплекси, що були реалізовані на початку
слова, а також ЬСЛК, які не могли бути реалізовані в кінці слова. Дослідження
комбінаторики локальних кінакем у двофонемних фінальних консонантних гру
пах трьох давньогерманських мов дозволило виявити найпродуктивніші кіна
кемні локальні комплекси, серед яких переважну більшість (67,9 % від усіх за
реєстрованих ФКГ) становлять рівнознакові й різнознакові контрасти
активнолокальних і пасивнолокальних кінакем.
Найпродуктивнішим комплексом локальних кінакем у давньоанглійській,
давньосаксонській і давньоісландській мовах є локальна гомогенність негатив
них кінакем (22,3 % від зареєстрованих фінальних консонантних груп). Цей
синтагматичний тип локальних кінакем представлений такими словами, як
дангл. püsend-eoldormann «тисячник, начальник тисячі воїнів», mealt «солод»,
еіп «лікоть (міра довжини)»; дсакс. lêriand (субстант. дієприкм. теп. часу) «учи
тель», werold «світ, земля», god-spell «Євангеліє»; дісл.jõkul-vatn «крижана вода
з льодовика», ідп «заняття, професія», jjõlp «багато».
Найменшу продуктивність має локальна гомогенність позитивних кінакем
палатоальвеолярності (0,7 % від усіх ФКГ). Ця кінакемна синтагматика прита
манна таким словам, як дангл. росс «виразка, гнійник, прищ», êagen-bregh «по
віка», crohh «глечик, кувшин»; дсакс. wigg «кінь»; дісл. jukk «суміш, змішуван
ня, усяка всячина», hregg «буря, дощ».
Під час дослідження зареєстровано 50 трифонемних ФКГ давньоанглійської
мови, 7 ФКГ давньосаксонської мови, 96 ФКГ давньоісландської мови, що пред
ставлені такими групами: а) ФКГ, утворені за моделями комплексів модальних і
локальних кінакем двофонемних ФКГ, до яких додається третій сегмент — про
точні (щілинні) /ю/, /s/; сонорні /ті, /V, І val, /п/; проривні (зімкнені) Iti, ñd, lál',
б) ФКГ, у яких другий і третій сегменти зареєстровані як такі, що реально існу
вали у двофонемних ФКГ. Продуктивність трифонемних ФКГ набагато нижча
порівняно із двофонемними ФКГ: у давньоанглійській мові вони закінчують
287 слів, у давньосаксонській — 19, у давньоісландській мові — 2620 слів.
При дослідженні синтагматики модальних і локальних кінакем виявлено
8 кінцевих чотирифонемних ФКГ у давньоанглійській мові (які закінчують де
сять слів), 24 ФКГ — у давньоісландській мові, що зустрічаються у 102 словах.
Низька продуктивність не применшує їх ролі як конструктивних елементів по
будови слів у цих мовах.
Структурно чотирифонемні ФКГ можна представити послідовністю двох
двофонемних фінальних або ініціальних консонантних груп. Зареєстровано та
кож три п’ятифонемні фінальні консонантні групи давньоісландської мови (по
52 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № б
одному слову кожна). Це такі консонантні групи, як /mskr/— bemskr «дитячий»,
/nnstr/— synnstr (найвищий ступінь порівняння прикметників) «найпівден-
ніший», /nnskr/— mennskr «людський».
У давньоанглійській мові з вісімнадцяти приголосних фонем не беруть учас
ті в ІКГ лише три — палатальні/к’/, /g’/ і /j/; у давньоісландській усі шістнад
цять приголосних беруть участь у формуванні ініціальних консонантних груп.
Чотири фонеми Imi, Ы , /г/, /1/ у давньосаксонській і давньоанглійській мовах не
займають першої позиції у двофонемних ІКГ ; у давньоісландській фонеми Imi,
Ы , /г/, /1/ можуть виступати першими сегментами консонантних сполук лише за
умови входження другим сегментом сонорної фонеми /j/; сім фонем в усіх до
сліджуваних нами давньогерманських мовах (/f/, ф/, Isl, Ihl, Ibi, /d/, Igi) не висту
пають другим сегментом сполучення.
Дослідження синтагматики модальних і локальних кінакем у двофонемних
ФКГ виявило факти несполучуваності приголосних фонем. Дві давньоанглій-
ські фонеми Ik’І, /j/, дві фонеми /j/, /w/ давньосаксонської мови, три фонеми дав-
ньоісландської мови /Ь/, /v/, /j/ взагалі не сполучаються з іншими приголосними
фонемами в двофонемних ФКГ ; давньоанглійська фонема lwi може займати ли
ше другу позицію, а давньосаксонські фонеми /р/, 1Ы, Iti, lál, Ikl, ф / — лише
другу позицію у двофонемних ФКГ. Решта фонем у всіх досліджуваних мовах
може виступати як першими, так і другими сегментами ФКГ. Таким чином, при
голосні фонеми давньоанглійської, давньосаксонської й давньоісландської мов
мають більшу «дистрибуційну свободу» у заповненні позицій у двофонемних
ФКГ порівняно з ІКГ, де така «свобода» обмежується законами побудови складу.
Перспективи проведеного дослідження ми вбачаємо в подальших теоретич
них розробках не лише з діахронічної й синхронічної фонології, а й у досліджен
нях типологічних рис функціонування фонологічних систем як у споріднених,
так і в генетично віддалених мовах, а також у працях із проблематики мовної
еволюції й механізмів розвитку мовних систем. Досконале вивчення еволюції
фонемних систем споріднених мов дозволить визначити, яким чином єдина сис
тема фонем мови-основи розвивається у фонемні системи окремих мов та як
спосіб генетична спорідненість мов впливає на розвиток їхніх фонемних систем.
R. V. VAS’KO
COMBINIBILITY OF PRIMARY PHONOLOGICAL UNITS IN THE CONSONANTAL
SYSTEM OF OLD GERMANIC LANGUAGES
The article focuses on the issues of the ultimate phonological units’ syntagmatics in the Old Ger
manic consonantal system. The analysis of their syntagmatics in the initial and final consonantal
clusters in Old English, Old Saxon and Old Icelandic has been made. Combinations of modal and
locational kinakemes of biphonemic initial and final consonantal clusters have been established,
their frequency and productivity in the sound shape formation of morphemes and words have been
determined.
Keywords : syntagmatics, ultimate phonological unit (kinakeme), consonantal system, Old
Germanic languages.
_________Сполучуваність первинних фонологічних одиниць у системі консонантизму...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6 53
|