Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi

Рецензія на книгу: Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi. Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнтовані на антропоцентричний вектор, переважно трактують мову в дискурсивному плані — як з...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Архангельська, A.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2007
Назва видання:Мовознавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182990
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi / A. Архангельська // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 89-90. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Рецензія на книгу: Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi. Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнтовані на антропоцентричний вектор, переважно трактують мову в дискурсивному плані — як засіб спілкування, як повсякденну мовну дійсність. Ідея розуміння мови як мовного довкілля, де мова, буття людини і доба як хронотоп (у розумінні М. Бахтіна) є нероздільними, є з огляду на вивчення «мови в людині» і «людини в мові» надзвичайно сучасною і перспективною. Вивченню мови в такому контексті присвячена одна з останніх праць відомого чеського богеміста, славіста, балтиста, дослідника європейських мов Іржі Марвана «Шляхи до чеського літературного стандарту—перша тисяча років (800-1800) : Малий історичний путівник чеською лінгвоекологією». Розуміння мовного довкілля, на думку автора, корелює із незвичними, на перший погляд, але надзвичайно змістовними і глибокими за своєю суттю поняттями мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоестетики та лінгвоетики.