Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi

Рецензія на книгу: Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi. Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнтовані на антропоцентричний вектор, переважно трактують мову в дискурсивному плані — як з...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Архангельська, A.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2007
Schriftenreihe:	Мовознавство
Schlagworte:	Рецензії та анотації
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182990
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi / A. Архангельська // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 89-90. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-182990
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1829902022-01-28T01:26:28Z Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi Архангельська, A. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi. Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнтовані на антропоцентричний вектор, переважно трактують мову в дискурсивному плані — як засіб спілкування, як повсякденну мовну дійсність. Ідея розуміння мови як мовного довкілля, де мова, буття людини і доба як хронотоп (у розумінні М. Бахтіна) є нероздільними, є з огляду на вивчення «мови в людині» і «людини в мові» надзвичайно сучасною і перспективною. Вивченню мови в такому контексті присвячена одна з останніх праць відомого чеського богеміста, славіста, балтиста, дослідника європейських мов Іржі Марвана «Шляхи до чеського літературного стандарту—перша тисяча років (800-1800) : Малий історичний путівник чеською лінгвоекологією». Розуміння мовного довкілля, на думку автора, корелює із незвичними, на перший погляд, але надзвичайно змістовними і глибокими за своєю суттю поняттями мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоестетики та лінгвоетики. 2007 Article Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi / A. Архангельська // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 89-90. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182990 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Архангельська, A. Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi Мовознавство
description	Рецензія на книгу: Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi. Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнтовані на антропоцентричний вектор, переважно трактують мову в дискурсивному плані — як засіб спілкування, як повсякденну мовну дійсність. Ідея розуміння мови як мовного довкілля, де мова, буття людини і доба як хронотоп (у розумінні М. Бахтіна) є нероздільними, є з огляду на вивчення «мови в людині» і «людини в мові» надзвичайно сучасною і перспективною. Вивченню мови в такому контексті присвячена одна з останніх праць відомого чеського богеміста, славіста, балтиста, дослідника європейських мов Іржі Марвана «Шляхи до чеського літературного стандарту—перша тисяча років (800-1800) : Малий історичний путівник чеською лінгвоекологією». Розуміння мовного довкілля, на думку автора, корелює із незвичними, на перший погляд, але надзвичайно змістовними і глибокими за своєю суттю поняттями мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоестетики та лінгвоетики.
format	Article
author	Архангельська, A.
author_facet	Архангельська, A.
author_sort	Архангельська, A.
title	Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
title_short	Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
title_full	Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
title_fullStr	Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
title_full_unstemmed	Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
title_sort	marvan j. cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182990
citation_txt	Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi / A. Архангельська // Мовознавство. — 2007. — № 6. — С. 89-90. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT arhangelʹsʹkaa marvanjcestykespisovnecestincprvnichtisiclet8001800malypmvodcedejinamiceskelingvoekologi
first_indexed	2025-07-16T02:25:45Z
last_indexed	2025-07-16T02:25:45Z
_version_	1837768635983069184
fulltext	M ar v a n J. CESTY KE SPISOVNÉ ČEŠTEVE - PRVNÍCH TISÍC LET (800-1800) : MALŸ PRÙVODCE DEJEN AMI ČEŠKE LINGVOEKOLOGIE Praha : USST SUPER ALBEA, 2006,— 296 s. _______________________________________________ Рецензії та анотації Сучасні мовознавчі дослідження, зорієнто вані на антропоцентричний вектор, переваж но трактують мову в дискурсивному пла ні — як засіб спілкування, як повсякденну мовну дійсність. Ідея розуміння мови як мов ного довкілля, де мова, буття людини і доба як хронотоп (у розумінні М. Бахтіна) є нероз дільними, є з огляду на вивчення «мови в лю дині» і «людини в мові» надзвичайно сучас ною і перспективною. Вивченню мови в такому контексті присвячена одна з останніх праць відомого чеського богеміста, славіста, балтиста, дослідника європейських мов Іржі Марвана «Шляхи до чеського літературного стандарту— перша тисяча років (800-1800) : Малий історичний путівник чеською лін- гвоекологією». Розуміння мовного довкілля, на думку автора, корелює із незвичними, на перший погляд , але надзвичайно змістовни ми і глибокими за своєю суттю поняттями мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоесте- тики та лінгвоетики. Вивчення онтогенезу та філогенезу мови через системну взаємодію цих понять по лінії мова — буття людини — доба виявляє основні домінанти суспільної свідомості певного часового зрізу, її духовні константи, суттєві риси мовного середовища і його морального впливу на носія мови, спо нукає читача до співпраці, унаслідок якої са ме він візьме на себе відповідальність за ви сновки, зроблені «власноруч». Гідною особливої поваги рисою інди відуального дослідницького стилю ї. Марва на, представленою і в інших його недавніх працях !, є вміння переконувати читача у своїй, нехай і нетрадиційній, думці надзви чайно широким мовним матеріалом (вчений використовує з цією метою дані 25 європей ських мов) та ідея «співтворчості». Запропо нований автором надзвичайно широкий на бір аргументів мимохіть перетворює читача на дослідника, залучає його до самостійного аналізу того чи іншого мовного явища. Основна мета рецензованої праці, як її ба чить сам автор, — допомогти читачеві знай ти свій власний шлях, свій особистий підхід 1 Marvan J. Jazykové milenium: slovanská kontrakce a její ceskÿ zdrój.— Praha, 2000.— 410 s.; Marvan J. Brána jazykem otvíraná aneb о češtine svëtové.— Praha, 2004.— 433 s. © A. АРХАНГЕЛЬСЬКА, 2007 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, Ns 6 навіть до найвіддаленіших періодів розвитку чеської мови, до розуміння особливостей становлення своєї мови. Досягненню мети сприяють передусім самі творці мовної історії через створені ними тексти, через їх емоцій ну та змістову переконливість та прагматич ну спрямованість — своєрідну ілокутивну силу з надією на перлокутивний ефект, під яким тут слід розуміти сформований чита чем унаслідок співпраці з автором власний погляд на рідну мову та етапи її багатовіко вої історії. Автентичні тексти, пов’язані з чеською історією та іменами видатних її постатей, по дані автором в оригінальній версії і є осно вою книги. їх глибоке і уважне прочитання спонукає читача до бачення справжніх рис та неминущих цінностей чеської (як будь-якої іншої) мови, до усвідомлення взаємодій та впливів тих чи інших особливостей і ціннос тей на долю рідної мови, до розуміння того, як ці цінності виявляються у лінгвоекології («мова — це людське середовище»), у без посередньо з нею пов’язаній мовній етиці (лінгвоетиці) та мовній естетиці (лінгвоесте- тиці). Запропоновані читачеві для особисто го прочитання та осмислення тексти супро воджено вступом, де окреслено історичний контекст, заувагами, необхідними для кра щого сприйняття текстів, та інструкціями. Книга розрахована не лише на студентів-бо- гемістів та вчених-славістів, а й на широкий читацький загал - запропонована автором співпраця до снаги будь-якому носієві чесь кої мови, небайдужому до її історії. П’ять розділів книги присвячені тисячо літньому процесу стандартизації чеської мо ви (80(М800 рр.) — добі середньовіччя (її початковий та класичний періоди), «золото му віку» та початкам нового часу (добілогор- ська доба) і періодові занепаду (побілогор- ська доба, так звана období temná). Перший розділ (800-1300 рр.) представ ляє старослов’янську традицію літературно го стандарту як нового слов’янського «інте лектуального та естетичного середовища», започатковану Кирилом та Мефодієм, яка, за даними пам’яток Київської Русі, проіснува ла на Чеських землях понад два століття (ІХ-ХІ ст.). На зміну старослов’янському 89 векторові, який після розколу церков 1054 ро ку став символом східної (православної) церкви як небажаної (наприкінці XI ст.) у Че хії, прийшов латинський. Латинські перекла ди богослужебних книг ХІ-ХІІІ ст. містять надзвичайно важливі сліди «домашньої» мо ви і навіть її «лінгвістичного» вживання, у межах якого етимологія виконує міфотворчу роль. Другою половиною XIII ст. датовані перші поетичні експерименти із чеської мо вою, що виявляють її «римотворчу» силу і, як наслідок, естетичну функцію таких суто лінгвістичних об’єктів, як морфема, грама тичні трансформації та бінарні опозиції. У другому розділі (1300-1500 рр.) до сліджується класична епоха становлення чеської мови, яка, власне, і започаткувала не перервний процес мовної стандартизації. Наведені тексти XIV ст. засвідчують почат ки стратифікації літературної мови («висо кий» та «низький» стилі) з огляду на актуаль ність формування єдиної державної та національної мови. Узаконення чеської мови як загальнослов’янської мови богослужіння поряд із «германською» (тобто німецькою та романською (італійською)), відповідний її статус як офіційної мови в Римській імперії викликало до життя формування першої професійної «лінгвістичної школи» та ство рення першого великого словника слов’ян ського середньовіччя, що містив майже 7 тис. словникових одиниць. Реформа суспільного життя XV ст., запо чаткована Яном Гусом, була спрямована і на мовне культивування, що передбачало ак тивну роль людини в розвитку та вдоскона ленні мови. Зусилля Яна Гуса у напрямку широкої суспільної «перебудови» стали пе редвісниками майбутньої реформації хрис тиянства. Пізніше «парниковий ефект» ізо ляції Чехії, нав’язаної Римом, боротьба між чеськими католиками і протестантами спри чинилися до процесу «чехізації» країни, до збагачення та очищення від «чужих» впливів «свого» мовного середовища, до розвитку нових, у тому числі і народних, жанрів літе ратури, до поширення рідної мови серед усіх суспільних верств, включаючи і королів ський двір Іржі Подебрадського — перший у середньовічній Європі, де користувалися виключно мовою свого народу. Кінець доби середньовіччя позначився і тенденціями до емансипації мови. Третій розділ (1500-1620 рр.) присвячено «золотому віку» чеської мови. Цей період ха рактеризується систематичністю, професій ним опрацюванням нагальних мовознавчих проблем, розвитком чеської лексикографії за сучасними моделями з огляду на сучасний Рецензії та анотації__________________ 90 стан мови. Зростає інтерес до слов’янських мов, у тому числі й до мови, що суттєво від різнялася від «московської»,— руської, тобто української. Наслідком глибоких лінгвістич них експериментів став розгляд генетичних зв’язків чеської мови у загальноєвропей ському масштабі. Саме у цей період здій снюються перші кроки до систематичного опису мови (у тому числі й граматичного). Водночас кінець періоду чеської ізоляції — за іронією долі — обертається серйозною загрозою для чеської мови, про що свідчить закон про охорону чеської мови 1615 р., і віщує близьку національну катастрофу. Четвертий розділ (1620-1700) висвітлює різкий перехід від «золотого віку» до «періо ду руїни» у зв’язку із втратою чеської дер жавності та насильницькою рекатолизацією. Всупереч обставинам, чеська мова й тоді до сягла певних успіхів у своєму розвитку — естетична домінанта, що ставила справу збе реження рідної мови вище за ворожнечу та антагонізм, стала предтечею майбутнього чеського мовного відродження. У п’ятому розділі (1700-1800 рр.) дослід жується період глибинного формування стратегії чеського мовного відродження, по вернення до старої мовної норми «золотого віку», яку вважали за єдино правильну, до стратегії чеської граматики та її адекватного опису. Вже тоді план повернення чеській мо ві її належної суспільної ваги був значущим не лише для чеського, а й для інших слов’ян ських народів, що населяли Австро-Угорську імперію. Таким чином, активно залучаючи хресто матійні тексти, І. Марван створює оригіналь ний продукт індивідуальних інтенцій та спільних зусиль читача (передусім студента) та автора, що має стати надійним супутни ком філолога та громадянина у майбутній професійній діяльності, — бачення людини як мовної особистості на тлі буття чеської мови та мови на тлі буття людини крізь приз му специфіки доби як певного хронотопу у взаємодії простору і часу. Сподіваємося, що методологічне і мето дичне розв’язання питання людини в мові, запропоноване професором ї. Марваном, за цікавить українських дослідників та викла дачів і не лише допоможе наблизитися до принципів взаємодії концептуальної та мов ної картин світу, а й дасть поштовх до нових розвідок мовного довкілля в царині мовної ноосфери, лінгвоекології, лінгвоетики та лінгвоестетики. А. АРХАНГЕЛЬСЬКА (Рівне) ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2007, № 6

Marvan J. Cesty ke spisovné češtinč — prvních tisíc let (800-1800) : Maly pmvodce dejinami ceské lingvoekologi

Institution

Ähnliche Einträge