Семантика ментальності концепту
У статті дається визначення поняття «семантика ментальності концепту» в дихотомії лінгвістичних визначень понять «семантика ментальності» і «семантика менталітету»....
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2008
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182996 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Семантика ментальності концепту / В.Л. Іващенко // Мовознавство. — 2008. — № 1. — С. 37-43. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-182996 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1829962022-01-29T01:25:46Z Семантика ментальності концепту Іващенко, В.Л. У статті дається визначення поняття «семантика ментальності концепту» в дихотомії лінгвістичних визначень понять «семантика ментальності» і «семантика менталітету». The paper proposes the definition of the notion «semantic ofconcept mentality» in the context of linguistic definitions of the notions «semantic o f mentality» and «semantic o f mentation». 2008 Article Семантика ментальності концепту / В.Л. Іващенко // Мовознавство. — 2008. — № 1. — С. 37-43. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182996 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті дається визначення поняття «семантика ментальності концепту» в дихотомії
лінгвістичних визначень понять «семантика ментальності» і «семантика менталітету». |
| format |
Article |
| author |
Іващенко, В.Л. |
| spellingShingle |
Іващенко, В.Л. Семантика ментальності концепту Мовознавство |
| author_facet |
Іващенко, В.Л. |
| author_sort |
Іващенко, В.Л. |
| title |
Семантика ментальності концепту |
| title_short |
Семантика ментальності концепту |
| title_full |
Семантика ментальності концепту |
| title_fullStr |
Семантика ментальності концепту |
| title_full_unstemmed |
Семантика ментальності концепту |
| title_sort |
семантика ментальності концепту |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/182996 |
| citation_txt |
Семантика ментальності концепту / В.Л. Іващенко // Мовознавство. — 2008. — № 1. — С. 37-43. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT ívaŝenkovl semantikamentalʹnostíkonceptu |
| first_indexed |
2025-07-16T02:27:02Z |
| last_indexed |
2025-07-16T02:27:02Z |
| _version_ |
1837768721300455424 |
| fulltext |
СЕМАНТИКА МЕНТАЛЬНОСТІ КОНЦЕПТУ ___
В. Л. ІВАЩЕНКО
У статті дається визначення поняття «семантика ментальності концепту» в дихотомії
лінгвістичних визначень понять «семантика ментальності» і «семантика менталітету».
К л ю чов і слова: концепт, семантика ментальності, семантика менталітету.
У наших розвідках ми вже торкалися проблеми ментальної структури та орга
нізації ментальності концепту, диференціюючи поняття «ментальність» і «мен
талітет» \ Однак подальше вивчення природи цієї складної ментально-мовної
одиниці змусило нас переглянути й доповнити деякі положення, викладені в по
передніх статтях. Особливо хочемо звернути увагу на лінгвістичне тлумачення
понять «семантика ментальності» й «семантика менталітету», засвідчених в од
ній із праць В. Колмакова, де вони, на жаль, не визначаються 2. Упровадження
цих метаодиниць опису психічних ресурсів людини в лінгвоконцептологію до
зволило нам запровадити й визначити поняття «семантика ментальності концеп
ту», яке, власне, й буде об’єктом нашого дослідження.
Насамперед хочемо звернути увагу на трактування концепту як менталь
ного образу в значенні «відображення», «психіка» (одне з визначень образу в
психології) 3 та на міркування тих учених, які вважають, що процес відобра
ження навколишньої дійсності в людській психіці можна розглядати як процес
кодування інформації про навколишній світ та самого себе в різнорівневих
ментальних образах як одиницях знання. Останні виявляють себе в сенсорних,
образних, вербальних та інших модусах, що мають зв’язки сполучуваності за
асоціативними рядами. Активовані одиниці знань формують ті чи інші мис-
леннєві форми, в які вплетені й емоції, що пов’язано з процесом катетериза
ції — підведення одних одиниць знань під інші. Відсутність асоціативних
зв’язків між одиницями знань унеможливлює побудову мисленнєвої форми, а
отже, й категоризацію об’єкта пізнання. Активуючись у процесі осмислення,
1 Іващенко В. Ментальна структура концепту // Мова і культура. Сер. «Філологія».—
2003.— Вип. 6. Т. 2.— С. 100-108; Іващенко В. Організація ментальності концепту // Семан
тика мови і тексту : 36. статей.— Івано-Франківськ, 2003.— С. 202-208.
2 Колмаков В. Ю. Семантика менталитета // Проблемы исторического языкознания и
ментальности. Имя в русском общественном сознании и дискурсе : Сб. науч. статей.—
Красноярск, 2000.— Вып. 4.— С. 5-20.
3 Краткий психологический словарь.— М., 1985.— С. 211.
© В. Л. ШАЩЕНКО, 2008
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 1 Ъ1
В. JI. Іващенко.
одиниці знань стають мнемо-одиницями знань 4, оскільки процес побудови мис-
леннєвої форми відбувається в робочій пам’я т і5.
Так, Ю. Караулов описує, наприклад, такі ментальні образи: образи сприй
мання, які інколи кваліфікуються як чуттєво-наочні образи, образи-імагени,
(наочне, конкретне) уявлення, ембріони мисленнєвих операцій, зокрема акус
тичні, зорові, слухові та рухові образи; гештальти як щось середнє між образом
та схемою, що є цілісним уявленням; схеми (фрейми), або схеми функціональ
них зв’язків та правил дій, схеми орієнтувальних основ дій, інтеріоризовані схе
ми зовнішніх дій, схеми мнемічних (смислових) опор; елементарні рухові обра
зи (уявлення, схеми дій); пропозиції — мисленнєві схеми, організовані у формі
речення; картини-смислокомплекси як системно чи послідовно упорядковані
або розміщені без певної системи окремі образи сприймання; символи — про
міжні утворення між знаком та образом; формули — логічні структури, що
пов’язують між собою причину й наслідок, умову та результат, а також позна
чають наукову закономірність, виражають релігійно-етичний зміст, мають ри
туальний смисл, передають стисло й афористично якесь життєве правило у формі
прислів’їв та приказок, крилатих висловлювань; діаграми — графічне представ
лення мисленнєвим поглядом різних відповідностей та закономірностей; внут
рішні слова — слухові, зорові та моторно-артикуляційні образи слів — мовних
знаків) б.
С. Мартинек до ментальних образів як одиниць, структур або форм репрезен
тації знань зараховує: образи епізодичної пам’яті, зокрема іконічні образи кон
кретних предметів та їхніх ознак, сцен і подій; прототипи, що є ідеалізованими
зразками, які репрезентують деяку множинність предметів та допускають нечіт
кість, або узагальненими уявленнями про ті чи інші типові події та сцени; струк
тури семантичної пам’яті, зокрема поняття як результат узагальнення знань про
певну множинність об’єктів, пропозиції— логічні судження, які стверджують або
заперечують що-небудь про предмети дійсності; фрейми як форми репрезентації
знань типізованих ситуацій, що містять інформацію, релевантну для описуваного
фрагмента дійсності; дискурс — складне комунікативне явище, яке включає по
ряд з текстом екстралінгвістичні фактори — знання про світ, думки, настанови,
мету адресата, необхідні для розуміння тексту, тощо1.
Подібне розуміння процесів відображення об’єктивного світу спочатку в
предметно-чуттєвих образах, а потім у судженнях, поняттях, теоріях і т. ін. зна
ходимо в М. Алефіренка, який, підсумовуючи досвід своїх попередників, ви
діляє такі типи мислення: наочне (орієнтує людину в конкретних обставинах),
образне (позаситуативне мислення), практичне (є невід’ємною частиною дій),
лінгвокреативне (підтримує необхідний баланс між мовою та дійсністю), авер-
бально-поняттєве, пошукове (виявляє себе в наукових дослідженнях і частково
ґрунтується на авербальному мисленні) (Б. Серебренников) 8. Той чи інший тип
4 Про види знань, основи їх класифікації та форми збереження у вигляді когнітивних
структур ідеться в одній із праць А. Загнітка (Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії :
Монографія.— Донецьк, 2006.— С. 151-166).
5 Колодина Н. И Когнитивные проблемы восприятия и категоризация в процессе ком
муникации // Язык. Культура. Коммуникация. Текст : Материалы Междунар. науч. конф. :
В 3 ч.— Волгоград, 2006.— Ч. 1.— С. 29-39.
6 Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность.— М., 1987.— С. 187-210.
7 Мартинек С. В. Концептуальна організація та семантична структура іменників зі зна
ченням «водний об’єкт» у свідомості носія російської мови : Автореф. дис. ... канд. філол.
наук,— Κ., 1989,— С. 4-8.
8 Алефиренко Η. Ф. Спорные проблемы семантики : Монография.— М., 2005.— С. 94.
38 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 1
.Семантика ментальності концепту
мислення є репрезентантом різних етапів пізнавального процесу, в якому пер
ший ступінь — це становлення предметної думки, що є чуттєвим відображенням
зовнішніх предметів та їхніх зв’язків, другий — становлення абстрактного мис
лення, коли відбувається перетворення предметно-чуттєвих образних структур
у різні абстракції, що дістало назву символізації (виникнення знака). Символіза
ція може здійснюватися як у мисленнєвому аспекті (внутрішня), так і в мовному
або мовленнєвому (зовнішня). Звідси шлях від думки до слова, що лежить через
значення (за Л. Виготським), на думку М. Алефіренка, можна представити як
різні стадії розвитку та існування концепту: предметно-чуттєвий образ > смисл 1
(протовербальний) > поняття > значення слова > словоформа > смисл2
(вербальний) 9.
Звичайно, перерахувати всі ментальні образи як елементи тієї мови (того
коду), якою (яким) оперує людина в процесах відображення об’єктивного
світу та вербалізації його результатів, фактично неможливо, адже кількість та
ких одиниць, як справедливо зазначає Ю. Караулов, така ж безмежна, як і без
межний навколишній світ, що оточує людину. Однак, на думку цього ж дослід
ника, вони піддаються узагальненню та типізації, їх можна «усереднити» й
описати 10.
Підсумовуючи міркування мовознавців і послуговуючись науковими до
сягненнями загальної психології щодо природи пізнавально-регулятивних
процесів, первинних — сенсорних, перцептивних і вторинних — інтелектуа
льних, уявних, мнемічних, вольових та емоційних, а також власними спостере
женнями й узагальненнями, пропонуємо такий перелік «усереднених» мента
льних образів (див. табл.), що їх номінують відповідні термінопоняття (через
скісну подаємо до деякої міри еквівалентні термінопоняття): «моторні образи
руху» п , «чуттєві образи» («образи-відчуття / сенсорні образи / образи-сенси-
білії / елементарні образи», «образи сприймання / перцептивні образи / обра-
зи-перцепти»), «образи пам’яті / мнемічні образи» («ейдетичні образи», «мін
ливі образи», «еталонні образи / образи-еталони», «прототипні
образи / образи-прототипи», «образи-стереотипи»), «несвідомі образи / обра-
зи-архетипи», «образи свідомості / образи мислення / мисленнєві образи»
(«первісні — колективні символічні образи», «магічні образи-уявлення», «об-
рази-міфи» та «раціональні образи» — «наївно-побутові образи / життєві об
рази / повсякденні образи-поняття / образи-уявлення», «наукові образи / спе
ціальні образи-поняття», «образи-пропозиції»), «образи уяви / уявні образи»,
«емоційні образи», «образи-ідеали / досконалі образи», «образ-мета / образ
передбачуваного результату», «образи-схеми / образні схеми», «образи-сим-
воли / образні символи», «образи-дії», «образи ситуації / образи-фрейми»,
«образи перебігу ситуацій / образи-скрипти / образи-сценарії», «образи-інсай-
ти / переструктуровані образи», а також «образи власного Я» — «образ здіб
ностей», «образ зовнішності», «образ соціальної значущості» і т. ін. суб’єкта
пізнання тощо.
9 Там же.— С. 95-99.
10 Караулов Ю. Н. Зазнач, праця.— С. 187.
11 «У процесі побудови образу істотну роль відіграють рухові... процеси. Рухи утво
рюють каркас образу, а образ забезпечує систему рухів» (Общая, социальная и юридическая
психология : Кратк. энциклопед. словарь/Сост.: М. И. Еникеев, О. JI. Кочетков.— М., 1997.—
С. 161).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 1 39
В. JI. Іващенко.
Ментальні образи в психології
О С Н О В Н І субординаційні пресубординаційні
моторні образи
р ух у12
образи предметних дій —
чуттєві образи 13 образи-відчуття — сенсорні
(елементарні:) образи
(кінестетичні, вестибулярні,
тактильні, больові, смакові,
слухові, зорові та нюхові —
супроводжуються емоційним
тоном)
послідовні (зберігають слід від
збудження)
образи-сприймання = аперцептивні (домислені)
перцептивні образи (предметні,
цілісні, структурні, константні,
осмислені) ілюзорні (спотворені)
образи пам ’яті =
мнемічні образи
ейдетичні (яскраві, чіткі,
незмінні — ейдетична пам’ять)
енграми-відчуття (сенсорна
пам’ять)
у вигляді енграм
(слідів пам’яті) 14'
моторні / рухові енграми 15 (рухова
пам’ять)
мінливі енграми-емотиви (емоційна
пам’ять)
(образна пам’ять)
еталонні (корегувальні) енграми-поняття (словесно-логічна
пам’ять)
автобіографічні енграми
(автобіографічна пам’ять)
метаенграми (метапам’ять, або
пам’ять про свою пам’ять)
образи свідомості
= мисленнєві
образи у вигляді
первісні (синкретичні,
нерозчленовані)
колективні уявлення,
конкретизовані в діях: символічні та
магічні (наочно-дійове мислення)
аксіом знання
(конкретизовані
загальні
уявлення) 16
образи=міфи: природні та релігійні
(наочно-образне мислення,
міфологічна свідомість)
релігійні вірування
раціональні (розвинені
аналітико-синтетичні форми
—узагальнені, абстраговані,
опосередковані)
поняття (абстракції):
життєві(наївно-побутові) та наукові
(спеціальні) (словесно-логічне
мислення = внутрішня діяльність,
опосередкована мовленням)
пропозиції (теоретичне мислення):
судження та умовиводи
(дискурсивне мислення)
12 Когнитивная психология : Учебник для вузов.— М., 2002.— С. 106.
13 М ’ясоїд П. А. Загальна психологія : Навч. посібник.— Κ., 2001.— С. 244—277; Общая,
социальная и юридическая психология...— С. 161.
14 М ’ясоїд П. А. Зазнач, праця.— С. 278-298; Общая, социальная и юридическая пси
хология...— С. 161.
15 Когнитивная психология...— С. 106.
16 М ’ясоїд П. А. Зазнач, праця.— С. 299-321.
40 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 1
.Семантика ментальності концепту
образи уяви =
уявні образи
у вигляді
комбінованих
новоутворень 17
первісні (синкретичні) дії, що втілюють образи бажаного,
можливого
власне уявні (випереджувальні,
передбачувані, очікувані)
невтілювані в дійсність (пасивна
уява): сновидіння, фантазування та
ілюзії
наочні (активна уява):
відтворювальні (репродуктивні) та
творчі (продуктивні) — художні
(загальне як індивідуальне) й
наукові (максимально узагальнені),
а також мрія
досконалі — ідеали
образи очікуваного
(передбачуваного) результату —
мета
образ власного Я =
образ-Я
(Я-концепція,
Я-схема)
у вигляді системи
уявлень про
самого себе 18
реальне Я
ідеальне Я
динамічне Я
фантастичне Я
самосвідомість
самоповага, самолюбство
самооцінка
образні символи образ світу й ставлення до
нього (сфера несвідомого) 19
—
емоційний образ емоційне передбачення смислу
виконуваних дій 20
—
Динамічно організовані та активовані певним чином у людській психіці мен
тальні образи організовують семантику ментальності.
Семантика ментальності є тлом психіки, на якому вирізняється «ментальний
згусток» — концепт як одиниця пізнання, що акумулює в собі весь спектр пси
хічного відображення дійсності та самого себе: від сенсомоторики (елементар
них форм пізнання) до відображення на вищих рівнях людської свідомості —
мовно-мисленнєвому, або словесно-логічному. «Національно-специфічні сен-
сибілії породжують національно-специфічні концепти, я к і ... утворюють у лек
сичній системі етнічної мови шари національно-специфічної лексики» . Особ
ливості вербалізації концепту на різних стадіях його формування,
протовербальні механізми об’єктивації концепту тощо в контексті дискусійних
проблем семантики детально описані М. Алефіренком 22.
Отже, концепт — це складне різнорівневе ментально-мовне утворення, що є
фрагментарно-цілісним образом. Це також суб’єктивно-суб’єктний образ 23, що
виявляє себе лише за конкретних обставин. Концепт у проекції на семантику
17 Там же.— С. 322-340; Общая, социальная и юридическая психология...— С. 161.
18 Краткий психологический словарь.— С. 419-420.
19 М ’ясоїд П. А. Зазнач, праця.— С. 100.
20 Там же.— С. 361.
21 Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных ментали-
тетов.— М., 2003.— С. 147.
22 АлефиренкоН. Ф. Зазнач, праця.— С. 95-127.
23 «Психіку можна тлумачити як суб’єктивний образ об’єктивного світу. У ній відоб
ражається світ, що існує поза суб’єктом. Але й суб’єкт належить до цього світу, «несе» його в
собі, виявляє до нього певне ставлення. Отже, психіка є не лише суб’єктивним, а й суб’єктним
явищем» (М ’ясоїд П. А. Зазнач, праця.— С. 71).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 1 41
В. JI. Іващенко.
ментальності є динамічною організацією актуальних за тих чи інших умов для
суб’єкта пізнання пізнавально-регулятивних процесів, що протікають у формі
вибіркової множинності ментальних образів. Актуальність пізнавально-регуля-
тивних процесів визначає потреба у тих чи інших знаннях, де останні є мотивом
пізнавальної діяльності суб’єкта. Іншими словами, організована у певний спосіб
та активована в конкретному акті пізнання вибіркова множинність ментальних
образів, які репрезентують фрагмент світу, що став об’єктом пізнання, власне, й
визначає семантику ментальності концепту.
Ми поділяємо думку тих дослідників, які визначають концепт як «вербалізо-
ваний смисл» (В. Зусман, Ф. Бацевич, М. Алефіренко, С. Воркачов та ін.) 24.
Однак смислове поле неоднорідне. Це фрагментарна цілісність елементарних
смислів (ноем), як власне онтологічних, що розкривають сутність об’єкта піз
нання шляхом його осягнення розумом або інтуїцією, так і факторних, що їх
породжує соціальна реальність (спільна свідомість, колективні уявлення або
колективне несвідоме чи архетипи того чи іншого соціуму, етносу), природ-
но-кліматичні умови, в яких живе людина, та психічна організація мовної осо
бистості (як ідіо-, так і полілектної). Факторними смислами як такими, є, нап
риклад, усвідомлення людиною своєї фізичної сили — слабкості, почуття
поваги — зневаги до самого себе тощо; соціальних ролей батька— матері — си
на — дочки, видатного політичного діяча— простого громадянина, представни
ка африканського племені — слов’янської спільноти, фахівця в галузі медици
ни — філології — мистецтва і т. ін.; того, що вона живе в гірській місцевості —
пустелі — на березі моря, екологічно чистій — забрудненій зоні тощо.
Породжувані тією чи іншою мовною особистістю або тим чи іншим соціу
мом у контексті конкретно-історичної епохи та етнокультури, такі смисли фор
мують семантику менталітету. Інакше кажучи, семантика менталітету — це зу
мовлена психічними, інтелектуальними, конкретно-історичними, суспільними,
етнокультурними, ідеополітичними, економічними, природно-кліматичними
чинниками та самоідентифікацією семантика ментальності.
Семантика менталітету є смисловим тлом, на якому виділяється «смисловий
згусток» — концепт як одиниця [етнокультурного] знання, що є організованою
у певний спосіб мислення вибірковою множинністю конкретно зумовлених еле
ментарних смислів (ноем) у проекції на окремий фрагмент світу.
Таким чином, концепт має двоїсту природу. Він є й одиницею пізнання, й
одиницею знання, а отже, одиницею когніції людини, що бере участь в організа
ції як семантики ментальності (концепт — ментальна мінімодель, образ світу),
так і семантики менталітету (концепт — «менталітет у мініатюрі», менталітет,
спроектований на окремий фрагмент світу). А тому сьогодні видається актуа
льною проблема розмежування ментальної (формальної) та змістової структур
концепту. Це питання частково лежить у площині теоретичного протиставлення
когнітивного і лінгвокультурного концептів.
Залежно від того, який субстанційний елемент ментальної структури кон
цепту домінує, можна твердити про різні типи концептів25. На тому факті, що за
24 Бацевич Ф. Смисл: сутність і сфери вияву у мові // Вісн. Львів, ун-ту. Сер. філолог.—
2004.— Вил. 34. Ч. 1.— С. 346-353; Воркачев С. Г. Лингвоконцептология и межкультурная
коммуникация: истоки и цели // Филол. науки.— 2005.— № 4.— С. 76-83; Зусман В. Г.
Концепт в системе гуманитарного знания // Вопр. литературы.— 2003.— № 2.— С. 3—29;
Алефиренко Η. Ф. Зазнач, праця.
5 Іващенко В. Типологічна диференціація концептуальних структур як одиниць мен
тального простору // Мовознавство.— 2004.— № 1.— С. 54—61.
42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 1
.Семантика ментальності концепту
концептом можуть стояти знання різного ступеня абстрагування, наголошує та
кож М. Болдирев, перераховуючи такі форми знання, як конкретно-чуттєвий об
раз, уявлення (мисленнєві картинки як узагальнений чуттєвий образ), схема
(мисленнєвий зразок предмета або явища, що має просторовий характер; гео
метричний аспект уявлення, загальні контури чого-небудь), поняття (концепт,
що містить найзагальніші суттєві ознаки предмета або явища, його об’єктивні
характеристики; концепт, позбавлений другорядних ознак, з позиції логічного
аналізу), прототип (категорійний концепт, що дає уявлення про типового пред
ставника певної категорії), пропозиційна структура, або пропозиція (модель
певної сфери досвіду, в якій виділяються елементи — аргументи та зв’язки між
ними, даються їхні характеристики; узагальнена логічна модель відношень,
відображена в глибинній граматиці), фрейм (об’ємний багатокомпонентний
концепт як «пакет» інформації, знання про стереотипну ситуацію, дворівнева
структура, що складається з вершинних вузлів, які містять дані, усталені для
певної ситуації, і термінальних вузлів, або слотів, які заповнюють дані, що реп
резентують конкретну ситуацію), сценарії, або скрипти (динамічно представле
ні фрейми, розгорнута в часі послідовність етапів, епізодів), гештальти (концеп
туальна структура, цілісний образ, що поєднує в собі чуттєві та раціональні
компоненти в їхній цілісності, як результат нерозчленованого сприйняття си
туації; найвищий рівень абстрагування) 26.
Отже, можна твердити: а) про семантику ментальності концепту як актива
цію за конкретних умов динамічної організації пізнавально-регулятивних про
цесів — вибіркової множинності ментальних образів (концепт як одиниця піз
нання, що виявляє себе як ментально-мовна структура); б) про концепт як
«смисл-цінність», домінанту пізнавально-регулятивних процесів, що є певною
організованою множинністю елементарних смислів (ноем), породжуваних тими
чи іншими ментальними образами (концепт — одиниця знання, що виявляє себе
як змістова структура).
V. L. IVASHCHENKO
SEMANTIC OF CONCEPT MENTALITY
The paper proposes the definition of the notion «semantic ofconcept mentality» in the context of
linguistic definitions of the notions «semantic o f mentality» and «semantic o f mentation».
Keywords: concept, semantic of mentality, semantic o f mentation.
26 Болдырев H. H. Когнитивная семантика : Курс лекций по англ. филологии.— Тамбов,
2001,— С. 36-38.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 1 43
|