Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів
Визначення гносеологічних коренів димотивованих і полімотивованих фітономенів, здійснене на матеріалі ботанічної лексики українських степових говірок Миколаївської області, дозволить пришвидчити розв’язання проблеми семантичної мотивації, яка поєднує питання семантичних і словотвірних моделей номіна...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183101 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів / Л.А. Москаленко // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 13-27. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183101 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1831012022-02-04T01:26:25Z Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів Москаленко, Л.А. Визначення гносеологічних коренів димотивованих і полімотивованих фітономенів, здійснене на матеріалі ботанічної лексики українських степових говірок Миколаївської області, дозволить пришвидчити розв’язання проблеми семантичної мотивації, яка поєднує питання семантичних і словотвірних моделей номінації з питаннями причинової зумовленості назв, а також з’ясувати процеси перетворення фактів позамовної дійсності в надбання системи і структури мови. Determination of gnoseological roots of botanic nomens, explained by two or by a greater amount of motivational signs, carried out on the material of the Ukrainian steppe micro dialects of the Mykolayiv region will accelerate both the solving of the semantic motivation problem, that combines the question of semantic and word-formation models of nomination with the questions of causal of the nomens, and the elucidation of the processes of transformation of extralinguistic facts of reality into the property of the language system and structure. 2008 Article Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів / Л.А. Москаленко // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 13-27. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183101 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Визначення гносеологічних коренів димотивованих і полімотивованих фітономенів, здійснене на матеріалі ботанічної лексики українських степових говірок Миколаївської області, дозволить пришвидчити розв’язання проблеми семантичної мотивації, яка поєднує питання семантичних і словотвірних моделей номінації з питаннями причинової зумовленості назв, а також з’ясувати процеси перетворення фактів позамовної дійсності в надбання системи і структури мови. |
| format |
Article |
| author |
Москаленко, Л.А. |
| spellingShingle |
Москаленко, Л.А. Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів Мовознавство |
| author_facet |
Москаленко, Л.А. |
| author_sort |
Москаленко, Л.А. |
| title |
Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів |
| title_short |
Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів |
| title_full |
Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів |
| title_fullStr |
Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів |
| title_full_unstemmed |
Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів |
| title_sort |
гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183101 |
| citation_txt |
Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів / Л.А. Москаленко // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 13-27. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT moskalenkola gnoseologíčníkorenídimotivovanihípolímotivovanihfítonomenív |
| first_indexed |
2025-07-16T02:43:57Z |
| last_indexed |
2025-07-16T02:43:57Z |
| _version_ |
1837769784747360256 |
| fulltext |
Л. А. МОСКАЛЕНКО
ГНОСЕОЛОГІЧНІ КОРЕНІ ДИМОТИВОВАНИХ
I ПОЛІМОТИВОВАНИХ ФІТОНОМЕНІВ
(на матеріалі ботанічної лексики українських
степових говірок Миколаївської області) _______
Визначення гносеологічних коренів димотивованих і полімотивованих фітономенів,
здійснене на матеріалі ботанічної лексики українських степових говірок Миколаївської об
ласті, дозволить пришвидчити розв’язання проблеми семантичної мотивації, яка поєднує пи
тання семантичних і словотвірних моделей номінації з питаннями причинової зумовленості
назв, а також з’ясувати процеси перетворення фактів позамовної дійсності в надбання систе
ми і структури мови.
К л ю ч о в і слова : фітономен, номінація, семантична мотивація, тематична група лексики.
Ботанічні назви становлять своєрідну тематичну групу спеціальної лексики, що
стала в останні десятиріччя об’єктом пильної уваги лінгвістів. Дослідження ук
раїнських мовознавців у галузі конкретної лексики свідчать про те, що коло пи
тань, пов’язаних із назвами рослин, може й повинне значно розширитися, а
окремі проблеми знайдуть своє розв’язання тільки завдяки аналізові нового фак
тичного матеріалу Однак питанням семантики, мотивації, походження фіто
номенів, які функціонують в окремих українських говірках, зокрема й
новосформованих, до яких належать також українські степові говірки Мико-
лаївщини, до цього часу були обділені увагою 1 2. Аналіз семантики ботанічних
назв, зокрема їх семантичної мотивації, пізнання процесів перетворення фактів
1 ДейниченкоН. П. Восточнополесская энтомологическая номенклатура //Региональные
особенности восточнославянских языков, литератур, фольклора и методы их изучения : Тез.
докл. исообщ.— Гомель, 1985.— Ч. 2.— С. 118-120; ДейниченкоН П. Зоологическая лексика
в восточнополесском говоре украинского языка : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— К.,
1985.— 22 с.; Дейниченко Н. П. Як народ творить терміни // Культура слова.— 1984.—
Вил. 26.— С. 41-44; Коломіецъ В. Т , Шамота А. М. Семантична мотивація українських назв
рослин//Мовознавство.— 1979.— № 4.— С. 20-25;КрасножанЖ. В. Найменування хвороб і
шкідників винограду в українській мові // Питання лексикології і граматики.— Д., 1979.—
С. 70-74; Симоненко Л. А. Микологическая лексика украинского языка : Автореф. дис. ...
канд. филол. наук.— К., 1973.— 21 с.; ФещенкоН. М. Названия лекарственных растений в
украинском языке : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— К., 1974.— 24 с.; ФролякЛ.Д.
Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья : Автореф. дис. ... канд.
филол. наук.— К., 1988.— 17 с.; ХрептакІ.Я. Мотиви номінації в українській ентомо
логічній номенклатурі // Дослідження лексики і фразеології Українських Карпат.— Ужгород,
1982.— С. 80-84; Шамота А. М. Назви рослин в українській мові.— К., 1985.— 159 с.
2 Фроляк Л. Д. Мотивація діалектної ботанічної лексики у лексикографічному аспекті //
Актуальные проблемы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских
языков : Тез. докл. 2-й Всесоюз. конф.— Д., 1988.— Ч. 2.— С. 213-215.
© Л. А. МОСКАЛЕНКО, 2008
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 13
позамовної дійсності в надбання системи і структури мови, у мовні значення, що
відбивають у свідомості носіїв говірок їхній суспільний досвід3, а також роз
криття особливостей функціональної взаємодії всіх ділянок мовної системи ви
даються нам актуальними, такими, що роблять певний внесок у розв’язання
однієї з найскладніших проблем мовознавства — мовної номінації.
Системний аналіз семантичної мотивації ботанічних назв українських сте
пових говірок Миколаївщини передбачає з ’ясування гносеологічних коренів но
мінативного процесу та системний опис особливостей матеріального втілення
ідеальних начал власне мовними засобами в назвах родів і видів рослин. Лекси-
ко-семантична група (ЛСГ) ботанічних назв становить семантичну і структурну
цілісність. Мотиваційні зв’язки охоплюють всю ЛСГ назв рослин: фітономени
вступають у відношення лексичної мотивації з назвами кольору, забарвлення,
будови, форми, розміру, смаку, запаху, місця, звуку, часу, а також із назвами різ
них об’єктів живої та неживої природи (рослин, тварин, людей, органів або час
тин тіла людини чи тварини, предметів побуту, явищ природи і под.). Проблема
семантичної мотивації поєднує в собі, з одного боку, питання семантичних і сло
вотвірних моделей номінації, а з другого — встановлення причинової зумовле
ності цієї назви, причинового зв’язку між словом (назвою рослини) і реалією,
яку воно позначає 4. Оскільки результати пізнання реальної дійсності в їхніх
складних зв’язках і відношеннях найбільш яскраво і прямо відображаються у
словах-назвах, вивчення ЛСГ назв рослин, для якої характерна словотвірна й се
мантична неоднорідність, строкатість, уявляється багатообіцяючим як у плані
пізнання конкретної ЛСГ, так і в плані з’ясування процесу номінації в цілому.
Аналіз семантичної мотивації ботанічної лексики українських степових го
вірок Миколаївської області дозволив вичленувати 29 загальних ознак, які неод
наковою мірою виявляють себе в назвах рослин. Мотиваційні ознаки (MO), пок
ладені в основу лексем, розглядаються нами як синхронно-діахронне явище.
У первинних номінаціях MO може співвідноситися з етимоном, з ’ясування яко
го можливе «лише на тлі тієї матеріальної й духовної культури, тієї системи мо
ви, у контексті якої виникло чи зазнало змін це слово чи словосполучення» 5. На
рівні вторинних номінацій переосмислюване значення містить MO (чи ознаку
номінації, внутрішню форму) найменування нового об’єкта.
Як показали спостереження, фітономени — один з порівняно стійких шарів
лексико-семантичної системи говірок Миколаївщини; на відміну від інших
ЛСГ, що зазнають активного впливу з боку літературної мови, назви рослин —
досить замкнена система, на переважній частині якої цей вплив майже не позна
чився. Це зумовлено тим, що більшість назв цієї ЛСГ (назви дикорослих кущів і
трав’янистих рослин, культурних чи культивованих декоративних трав’янистих
рослин, дерев, кущів) часто відомі тільки вузькому колу носіїв тієї чи іншої го
вірки, а також тим, що чимало з них (крім повсюдно культивованих трав’янис
тих харчових, кормових і декоративних рослин) відбивають особливості флори
досліджуваного регіону.
Аналіз семантично прозорих назв показав, що зовнішні, внутрішні й фун
кціональні властивості рослин у 40 % випадків (706 фітономенів) передаються
похідними від різних частин мови, що зберігають у складі однослівних, компо
зитних і дво- та багатослівних утворень свою семантику, але частіше — у 60 %
3 Языковая номинация : Общ. вопр.— Μ., 1977.— С. 13.
4 Коломіецъ В. Т., Шамота А. М. Семантична мотивація українських назв рослин // Мо
вознавство.— 1979.— № 4.— С. 20; Шамота А. М. Зазнач, праця.— С. 3.
5 Виноградов В. В. Русский язык : Граммат. учение о слове.— Μ., 1972.— С. 20.
Л. А. Москаленко____________________________________________________________
14 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
назв (1058 фітономенів) — ці властивості мають опосередковане вираження, ос
кільки всі відчуття, сприйняття й уявлення людини тісно пов’язані з її предмет
но-практичною діяльністю. Тому зовнішні, внутрішні та функціональні власти
вості рослин можуть передаватися метафорично, конкретно-образними
назвами, похідними від назв рослин (469— тут і далі в дужках подаємо кількість
зафіксованих фітономенів); органів або частин тіла людини чи тварини (170);
людей (90); тварин (82); предметів побуту, знарядь праці, домашнього начиння (97);
предметів одягу, взуття, туалету, дорогоцінностей, прикрас (49); музичних ін
струментів (13); частин механізмів, споруд (по 1); пристосувань у транспортних
засобах (4); харчових продуктів (5); явищ природи (13); металів, речовин (15);
астрономічних об’єктів (16); мінералів (1); психічних, фізичних, фізіологічних
станів (3); абстрактних понять (17); предметів релігійно-міфологічного плану (15).
За принципами номінації семантично прозорі назви об’єднуються у три
групи: 1) за зовнішньою ознакою (1323 назви, або 75 %); 2) за внутрішньою оз
накою (247, 14 % назв); 3) за функціональною властивістю (194, 11 % назв).
У принципах номінації відбиваються різні ступені пізнання людиною навко
лишньої дійсності: від більш помітного, відомого до менш помітного, менш
відомого, непізнаного; від зовнішніх ознак рослин до їхніх внутрішніх і функ
ціональних властивостей.
Перший принцип номінації належить до найдавніших, оскільки назви, утво
рені за цим принципом, відображають вихідні знання людини про світ, дані їй у
чуттєвому пізнанні — відчуттях, сприйняттях, уявленнях. За цим принципом ут
ворено назви рослин, які відбивають об’єктивні властивості позначуваних реа
лій, що ґрунтуються на зорових, тактильних, смакових, нюхових, слухових від
чуттях. Ці види відчуттів стали основою різних MO, які використовуються при
номінації рослин: зорові — кольору, забарвлення, форми, будови, подібності
рослини чи її частин до інших флористичних і нефлористичних об’єктів; сма
кові — смаку; слухові — звуку; нюхові — запаху; тактильні — будови, форми,
дотикових властивостей і под. Ці MO належать до найбільш постійних у часі й
просторі, оскільки зумовлені якостями предметів, які вичленовуються на рівні
чуттєвого пізнання.
Однак кожен об’єкт пізнання має багато властивостей, які, розкриваючись у
процесі пізнання, можуть стати MO нових назв, виникнення яких раніше було
неможливим. До таких належать MO, що відбивають внутрішні (особливості
зростання, здатність виявляти свої властивості) і функціональні (використання в
народному господарстві, медицині) властивості рослин.
Найповніше вищі рівні пізнання відбиваються в словах-назвах. Оскільки
якісний склад MO, які використовуються в говірках різних типів, залишається
практично однаковим, то кількісний розподіл назв за окремими MO створює
своєрідність окремих говірок, говорів, їхніх груп чи діалектів. Це залежить від
ряду факторів, найважливішим із яких є ступінь пізнаності об’єкта в різних
колективах 6.
Збіг семантичної моделі номінації із семантичною моделлю мотивації є ха
рактерною рисою більшості первинних номінацій, в основі яких лежать такі
MO, як «колір рослини чи її частин», «забарвлення», «будова», «тактильні влас
тивості», «форма», «смак», «запах», «розмір», «звукові властивості», «місце»,
«особливості існування», «здатність рослини виявляти свої якості», «час»,
6 Иванов В. А. Названия растений средней полосы России (на материале калужских
говоров) : Автореф. дис.... канд. филол. наук.— М., 1985.— С. 6.
_______________ Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 15
«лікарські властивості», «отруйні властивості», «магічні властивості», «здатність
бути продуктом харчування», «медоносні властивості», «декоративні власти
вості», «спосіб росту». Ці MO, а також їхні різноманітні комбінації послужили
підґрунтям для утворення вторинних номінацій у ботанічній лексиці україн
ських степових говірок Миколаївщини. Такі номінації виникають на основі по
дібності рослин або їхніх частин до інших флористичних або нефлористичних
об’єктів, а також їхніх частин. Останнє підтверджує відомий висновок про те,
що асоціації за подібністю мають величезне значення у створенні структури
мови: порівняння одного предмета з іншим є одним із наймогутніших засобів
пізнання світу1. На основі такого зіставлення відбувається постійний перехід
загальновживаних слів до розряду термінів. Звичайні загальновживані слова,
розширюючи свою семантику, паралельно з позначенням уже відомих предме
тів, явищ, процесів, стають знаками нових уявлень і понять, які своєю функцією
чимось нагадують звичні предмети та явищ а7 8. Таким чином, опорним момен
том нової номінації є значеннєвий бік мови, склад її семем.
Ботанічні терміни українських говірок Миколаївської області, що є продук
том семантичної деривації, виникли внаслідок метафоричних перенесень, осно
вою яких є подібність із добре відомими предметами: іншими рослинами чи їх
частинами, органами чи частинами тіла людини або тварини, тваринами, лю
дьми, різноманітними предметами побуту, предметами та явищами природи,
фізичними, психічними й фізіологічними станами. Перенесення назви може від
буватися як за однією ознакою, так і за кількома одночасно. Аналіз фактичного
матеріалу засвідчує, що провідним принципом мотивації вторинних назв є
орієнтація на семи-характеристики, які ґрунтуються на зовнішніх фізичних
ознаках рослин, рідше використовуються семи-характеристики внутрішніх і
функціональних властивостей реалій.
Аналіз вторинних номінацій у назвах рослин досліджуваних говірок пока
зує, що більшість із них виникли внаслідок перенесення назви за подібністю од
нієї чи кількох зовнішніх ознак зіставлюваних предметів. Найчастіше перене
сення відбувається на основі подібності будови, кольору, форми, місця, розміру,
забарвлення; рідше — запаху, смаку, особливостей існування. Номени, що ви
никли на основі сем-характеристик, які відбивають внутрішню чи функціона
льну подібність реалій, використовуються у вторинних номінаціях рідше. Пере
важно це подібність тактильних, темпоральних, смакових, отруйних або
лікарських властивостей. Фітономени, похідні від назв інших рослин, можуть
передавати подібність кольору, форми, смакових якостей, ароматичних власти
востей, розміру, особливостей існування, будови. Похідні від назв тварин — по
дібність форми, розміру, будови, тактильних властивостей, місця; похідні від
назв органів або частин тіла людини, тварини — подібність кольору, форми,
розміру, будови, тактильних властивостей, забарвлення рослин; похідні від назв
людей, осіб і релігійно-міфологічних персонажів — подібність кольору, форми,
розміру, особливостей існування, будови, тактильних властивостей, забарвлен
ня, місця, часу, способу росту, узагальнених зовнішніх ознак і внутрішніх влас
тивостей, лікарських властивостей рослин; похідні від назв предметів побуту—
подібність кольору, форми, смаку, запаху, будови, тактильних властивостей,
7 Серебренников Б. А. К проблеме сущности знака // Общее языкознание : Формы су
ществования, функции, истории языка.— М., 1970.— С. 29.
8 Паламарчук Л. С. Українська радянська лексикографія : Питання історії, теорії та прак
тики,— К , 1978,— С. 39.
Л. А. Москаленко____________________________________________________________
16 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
способу росту рослин; похідні від назв предметів і явищ природи — колір, фор
му, особливості існування, будову, місце, час; похідні від назв фізіологічних
станів людей — колір, форму, здатність рослини виявляти свої якості, магічні
властивості; похідні від назв магічних дій — особливості існування рослин. Вто
ринні номінації найчастіше трапляються в групах назв дикорослих трав’янистих
рослин та кущів і культурних або культивованих декоративних кущів і трав’я
нистих рослин.
Особливий інтерес щодо визначення гносеологічних коренів фітономенів
становлять досить поширені в досліджуваних говірках назви рослин, основою
яких є не одна, а дві й більше MO. Розглядаючи зв’язок відчуттів з процесом
словотворення, О. О. Потебня підкреслював, що людині властиво знаходити
спільне між різними відчуттями. Тому в назві одночасно із зоровим сприйняттям
можуть знайти відображення сприйняття звуку й запаху, наприклад, «я можу,
дивлячись на рослину, чути шум її листя, відчувати запах її квітів» 9.
Ди- і полімотивація — одночасний, паралельний зв’язок із двома чи
більшою кількістю різних природних особливостей тієї самої рослини — може
передаватися прямо чи метафорично опосередковано, а також одночасним поєд
нанням обох способів номінації в композитних і складених фітономенах.
Оскільки сприймані носіями тих чи інших говірок ознаки рослин часто пере
плітаються, взаємодіють, причому одні з них є виразнішими, порівняно з інши
ми, це закономірно відбивається в назвах рослин.
Найчастіше у фітономенах взаємодіють MO «будова», «колір», «подібність
рослини чи її частини до іншої рослини чи її частини», «місце», «спосіб росту»,
«отруйні властивості», «час», «форма», «особливості існування», «здатність бу
ти продуктом харчування», «подібність рослини чи її частини до предмета побу
ту чи його частини», «лікарські властивості», «смак», «тактильні властивості» з
MO «узагальнені зовнішні властивості», «запах», «розмір», «подібність рослини
чи її частини до предметів або явищ природи», «подібність рослини чи її части
ни до органів або частин тіла людини, тварини», «забарвлення», «подібність
рослини чи її частини до тварин», «подібність рослини чи її частини до людей»,
а також між собою.
Ди- і полімотивовані фітономени мають різну словотвірну структуру і нале
жать до номінацій різного типу. У первинних номенах, які становлять 35 % від
загальної кількості ди- і полімотивованих назв, а також фітономенах, що мають
двоїсту мотивацію, це однокореневі (безафіксні й суфіксальні) утворення, ком
позити і словосполучення; у вторинних, метафорично мотивованих назвах
(10 %), — це однокореневі (безафіксні й суфіксальні) утворення і словосполу
чення; 55 % від загальної кількості ди- і полімотивованих назв, а також фітоно
менів із двоїстою мотивацією, становлять фітономени-композити і словосполу
чення, у яких одна ознака передається прямо, а друга — опосередковано.
В однослівних суфіксальних первинних номенах двоїстість мотивації пояс
нюється, з одного боку, семантичним потенціалом лексем, який дає змогу роз
глядати їх як похідні від різних частин мови, а з другого — особливостями реа
лій: ознаками і властивостями рослин, які дозволяють носіям говірок давати
певну інтерпретацію і при номінації, і при поясненні таких номенів, напр.:
с е ’ітлик ‘очанка гребінчаста, Euphrasia pedinata Ten.’ 10 розглядається як моти-
9 Потебня А. А. Мысль и язык.— 2-еизд.— X., 1892.— С. 170.
10 Латинський відповідник поряд із українською нормативною назвою подаємо лише при
першій згадці про рослину.
_______________ Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 17
воване лікарськими властивостями рослини, яка здатна поліпшувати зір, і світ
лим кольором її квіток п . Прикметники 'поўнш, мах'ровиї, які часто використо
вуються в номінативних словосполученнях, крім MO «будова» (наявність у
квітці більшої кількості пелюсток, ніж у квіток інших видів одного роду рос
лин), носіями говірок пов’язується також з іншою MO — «особливість існуван
ня рослини (спосіб росту)», оскільки квітки зі збільшеною кількістю пелюсток
характерні для культурних або культивованих декоративних рослин. Ці самі
MO поєднуються в означеннях пус'тиї, прос'тиї, але містять протилежні моти
ваційні значення (далі — М3): указують на зменшену кількість пелюсток у квіт
ці і на дикорослість рослини. У більшості говірок назви рослин одного роду, але
різних видів, утворені за допомогою цих прикметників, уступають в опозиційні
відношення, напр.: пус'тиї мак ‘мак дикий, Papaver rhoeas L.’ — 'поўнт мак
‘мак гібридний, Papaver hybridum L.’ MO «спосіб росту» у свідомості носіїв го
вірок нерозривно пов’язана з іншою MO («будова»), яка домінує в назвах рос
лин. MO «спосіб росту» (М3 «дикорослість») може бути наявна в назвах, які мо
тивовані місцем, асоціативно пов’язаним із місцем росту некультивованих родів
і видів рослин, напр.: пол’о'виїмак, степ'н’ак, мак степо'виї ‘мак дикий’; лЧ-
со'вЧ г'руш’і ‘груша звичайна, Pyrus commus L.’, л ’а'соўка ‘яблуня дика, Malus
silvestris Mill.’; у фітономенах, які мотивовані смаковими властивостями,
що характерні для дикорослих видів рослин, напр.: кис'лиц'а ‘яблуня дика’;
розміром, напр.: 1м ’елка сЧ'р’ен’ ‘бузок звичайний, Syringa vulgaris L.’; особли
востями існування (поширення), напр.: 'падал’ішнЧЇмак, 'падил’, пади'л’інЧа,
само'сад, само'с’ії, само'с’іў, само'с’іїка ‘мак дикий’. Назва місця селекції чи
походження певного роду чи виду рослини вирізняється високою словотвірною
активністю в групі назв культурних або культивованих рослин. У свідомості
носіїв говірок ця домінантна MO маркована— указує на спосіб росту (культиво-
ваність) завезеного чи виведеного в іншому географічному середовищі роду, ви
ду рослини. Тобто такі назви можна достатньо переконливо віднести до групи
димотивованих (MO «місце» + MO «спосіб росту рослини» — М3 «культивова
на, виведена, вирощена людиною»). Підтвердженням того, що у фітономенах,
мотивованих місцем походження (домінантна MO), зберігається також указівка
на спосіб росту рослини (його культивованість — додаткова MO), є опозиційне
протиставлення видових назв рослин того самого роду. Прикметники прос'тиї,
обикно'вен.иї, 1dumi, які входять до складу номінативних словосполучень, ука
зують на дикорослість рослин, а означення амери'кане’киї, ка'надс’киї — на
культивованість, напр.: обикно'вен.иї клен, прос'тиії клен ‘клен ясенолистий,
Acer negundo L.’ — ка'надс’киї клен ‘клен гостролистий, Acer platanoides L.’.
Двоїсту мотивацію мають також деякі назви рослин, похідні від прикметни
ка г’ір'киї, який не втратив первісного зв’язку з етимологічно спорідненими
га'р’ачиї, го'р’іти. Назви вказують на гіркий смак рослин (MO «смак»), від яко
го «горить» у роті (MO «тактильні властивості»), напр.: г’ір'чщ ’а ‘гірчиця біла,
Sinapis alba L.’, г ’ір'чак ‘гірчак зміїний, Poligonum bistorta L.’, ‘гірчак перцевий,
Polygonum hidropiper L.’, ‘хрін звичайний, Armorasia rusticana Gaertn.’ (всі рос
лини мають палючо-гіркий смак). У назві соло'нец’ ‘курай тамарископодібний,
Salsola tamariscina Pall’ MO «смак» взаємодіє з MO «місце»: соло'нец’ нази'ва-
йец’а бо co1л’ониї / кроіи1ке та 'ке 'лист’а / і рос 'те на солонча 'ках//— н. п. 259.
У деяких назвах рослин інформація про їхню будову частково пов’язана з
вказівкою на особливості, які можуть сприйматися органами дотику, напр.: 11
11 Шамота А. М. Зазнач, праця.— С. 97.
Л. А. Москаленко____________________________________________________________
18 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
ко'л’уча а'кац’ійа ‘робінія звичайна, Robinia pseudoacacia L.’, ко 'лучка ‘кропива
дводомна, Urtica dioica L.’, ‘кропива жалка, Urtica urens L.’, ‘нетреба колюча,
Xanthium spinosum L. ’, ‘дурман звичайний, Datura stramonium L. ’, ‘татарник зви
чайний, Onopordum asanthium L.’, ‘будяк гачкуватий, Carduus uncinatus Bieb.’,
‘осот городній, Cirsium oleraceum (L.) Scop.’. Ці назви можна розглядати як по
хідні від дієслова ко'лоти (переважає MO «тактильні властивості»), а також як
похідні від іменника ко'л учка (переважає MO «будова»). Є підстави аналізувати
їх як димотивовані фітономени з переважанням тієї чи іншої MO, що зумовлено
властивостями номінованих рослин. Тактильні відчуття, які виникають при кон
такті з робінією звичайною (білою акацією), дурманом звичайним за частотою і
якістю не можуть зрівнятися з такими, що виникають при контакті з кропивою
дводомною, кропивою жалкою, нетребою колючою, татарником звичайним, бу
дяком гачкуватим, осотом городнім. Отже, можна припустити, що в назвах пер
ших переважає MO «будова», а в назвах останніх — MO «тактильні властивос
ті». Підтвердженням цього є наявність інших мотивованих назв, паралельних до
останніх, що підкреслює суттєвість тієї чи іншої ознаки, напр.: б%о'лиц’а', жа
ли1 ва, 'жйгаўка, ко'л’уча тра'ва, кропи'ва жал'ка (жа'л’уча, ж'гуча, жи'гуча,
ку'с’учка), ку'сачка, траўйа'не 'жало «кропива дводомна» (абсолютне перева
жання MO «тактильні властивості»). У назвір ’і'зак ‘подорожник ланцетолис
тий, Plantago lanceolata L.’ відбито дві MO: «форма», оскільки листки нагадують
р ’і'зак «довгий вузький ніж» і MO «лікарські властивості», оскільки рослина ви
користовується для лікування порізів. У фітономенах су'хотник ‘цикорій дикий,
Cichorium intybus L.’ і суше'ниц’а ‘грицики звичайні, Capsellabursa-pastoris (L.)
Medik.’ можна вичленувати дві MO: «будова» (рослини відзначаються наявніс
тю незначної кількості вологи в усіх частинах) і «лікарські властивості» (цико
рій дикий використовують для лікування легеневих хвороб — су'хот, а грицики
звичайні — для зупинення кровотеч). Ці назви утворені не від прикметника су-
'хиї, а від назви хвороби су'хоти і дієслова су'шит’-. 'сушениц’а бо ви'сушуйе
кроў / спи'н’айе / / — н. п. 59.
Від прикметника 'мокриі утворений фітономен мок'рец’ ‘курай тамариско-
подібний’, який належить до полімотивованих назв, оскільки в ньому поєдну
ються три MO — «будова», «тактильні властивості» і «місце»: у всіх частинах
рослини збирається велика кількість вологи, що створює особливі тактильні від
чуття, при цьому слід зазначити, що рослина росте переважно на вологих місцях.
У композитних первинних номенах взаємопов’язані MO передаються через
семантику складників їхніх основ, що дає можливість говорити про димотивова-
ність. Найчастіше такі назви мотивовані певним кольором (MO «колір»)
якої-небудь частини (квітки, плоду, стебла) рослини чи її будовою (MO «будо
ва»). Домінуючу роль при цьому грає MO «колір», напр.: чорно'йаг’ідник ‘жос
тір проносний, Rhamnus cathartica L.’, ‘переступень білий, Brionia alba L.’, ‘кру
шина ламка, Frángula alnus MilL.’; жоўтоц'в’іт ‘жовтушник лакфіолеподібний,
Erysimum cheiranthoides L.’ і ‘горицвіт весняний, Adonis vemalis L.’; крас-
ноц’'в’ітник ‘золототисячник звичайний, Centaurium erythraea Rafii.’. Друга час
тина композита, як правило, репрезентує ту частину рослини (місце), яка має той
чи інший колір, вирізняється ним серед інших. У цій групі назв можуть взаємо
діяти MO «час» і MO «будова», напр.: первоц 'в’іт ‘первоцвіт весняний, Primula
vulgaris Huds.’. Можлива також взаємодія різновидів тієї самої MO, напр.: су-
хоц''в’іт ‘цмин пісковий, Helichrysum arenarium (L.) Moench’ (перша частина
_______________ Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 19
композита вказує на внутрішню будову рослини, що вирізняється відсутністю
вологи, а друга — на ту частину рослини, яка має цю ознаку,— квітку).
У назвах-словосполученнях, які належать до первинних номінацій, MO пе
редаються безпосередньо через семантику лексем, які входять до складу фітоно-
мена. Відзначено поєднання і взаємодію в словосполученні лексем, які пере
дають такі MO:
1) час і узагальнені зовнішні ознаки, напр.: нЧч'на кра'сун’а, ноч'на красо-
'та ‘нічна фіалка, Hespens matronalis L.’ (відкриває пелюстки квіток у вечірню
та нічну пору) і ‘лілія біла, Lilium candidimi L.’ (вирізняється вночі серед інших
культурних декоративних рослин красою та білизною суцвіть);
2) узагальнені зовнішні ознаки і місце, напр.: лЧс'на кра'савщ' а ‘груша зви
чайна’; лЧсо'ва кра'сун’а ‘яблуня дика’ (перший компонент номінативного
словосполучення вказує на місце росту рослин, їхнє походження (в окремих го
вірках до MO «місце» приєднується MO «спосіб росту»— дикорослість, некуль-
тивованість), а другий, похідний від прикметника кра}сивій,— на незвичайну
зовнішню красу рослин);
3) час і запах, напр.: ве'чЧрн’іі 1запах ‘левкой довгопелюстковий, Mattinola
longipetala (Vent.) DC.’ (назва вказує на час найінтенсивнішого вияву ароматич
них властивостей рослини);
4) будова (зовнішня і внутрішня), напр.: су'ха к'в’ітка ‘безсмертки одноріч
ні, Xeranthemum annum L.’ (вказує на особливості внутрішньої будови конкрет
ної частини рослини, яка після відмирання зберігає свої фізичні ознаки та влас
тивості);
5) будова і місце, напр.: л ’ісо'ве 1зЧлЧа ‘первоцвіт весняний’ (лексемою
1з’іл’.а в досліджуваних говірках позначають трав’янисті рослини, означення
лЧсо 'ее вказує на місце росту рослини, яка звичайно поширена на узліссях, лісо
вих галявинах);
6) смак і будова, напр.: 'кислЧ 'Нагоди ‘барбарис звичайний, Berberis vul
garis L.’.
Часто двослівні фітономени з опорним компонентом — узагальненою наз
вою рослин, їхніх життєвих форм чи окремих частин, яка відіграє переважно
другорядну, допоміжну роль у семантиці складної назви, мають у говірках пара
лельні назви, що підтверджують домінування в цьому словосполученні означен
ня, вираженого прикметником п , напр.: со'лодка тра'ва і соло'душка ‘астрагал
шерстистоквітковий, Astragalus dasyanthus Pall.’; 'кислЧ 'Нагоди і кис'л ’анка
‘барбарис звичайний’.
У вторинних однослівних суфіксальних номенах двоїстість мотивації можна
пояснити можливістю їхньої інтерпретації як похідних від різних лексем з неод
наковою семантикою при подібному словотворенні й реальними ознаками рос
лин. Так, у досліджуваних говірках фітономени ласто 'виц’а, 'ласточник ‘чистотіл
великий, Chelidonium május L.’ можуть розглядатися як похідні від 'ласточка
і мотивовані часом інтенсивного цвітіння рослини, який збігається з часом
прильоту цих птахів, або як похідні від ласто'вин' : а «веснянки» і мотивовані
лікарськими властивостями рослини, яка має здатність очищувати, відбілювати
шкіру.
У вторинних двослівних номенах дві і більше MO, що передаються опосе
редковано, можуть взаємодіяти між собою: 12
12 Шамота А. М. Зазнач, праця.— С. 36.
Л. А. Москаленко____________________________________________________________
20 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
1) подібність рослини чи її частини до іншої рослини чи її частини і забар
влення, напр.: 'лЧлЧйа 1тигрова ‘рябчик імператорський, Fritillaria imperialis L.’
(стрижневе слово вказує на подібність рослини до іншої рослини, а залежне —
на його відмітну властивість: забарвлення, що передається похідним від назви
тварини, шкіра якої має смугасте забарвлення, подібне до забарвлення квіток
цієї рослини). Крім основного значення, похідне від назви тварини вказує і на
«несправжність» цієї рослини, тобто має двоїсту мотивацію;
2) подібність рослини чи її частини до іншої рослини чи її частини і місце.
Остання ознака передається через похідне від назви тварини, що має таке саме
або подібне місце проживання, напр.: 'жабйача ка'пуста ‘бобівник трилистий,
Menyanthes trifoliata L.’ (росте на болотистих місцях, заболочених луках). У
фітономенах 'воўча а'кацЧйа ‘гледичія колюча’ і 'воўчЧ 'вишнЧ ‘вовчі ягоди зви
чайні, Dafhne mezereum L.’ MO ‘подібність рослини чи її частини до іншої рос
лини чи її частини’ поєднується з MO «отруйні властивості», що передається по
хідним від назви тварини, яка у свідомості носіїв говірок має відтінок
застереження, небезпеки;
3) подібність рослини чи її частини до предметів побуту і особливості існу
вання, напр.: 'вЧд'минамЧт'ла ‘омела біла, VescumalbumL.’ (через подібність
рослини до предметів побуту передається будова рослини, означення, похідне
від назви людини за родом занять, вказує на особливості існування рослини-па-
разита);
4) будова, тактильні властивості й подібність до предметів побуту, напр.:
'воўче 1лико ‘вовчуг колючий, Ononis spinosa L.’ і ‘вовчі ягоди звичайні, Daphne
mezereum L.’ (кора легко відділяється від деревини, що робить її подібною до
лика, означення ('воўче) вказує на «несправжність» цього лика, зумовлену будо
вою рослини, густо вкритої колючками). В основі використання означення 'воў-
че домінує MO, яка сформувалася в цих термінах завдяки наявності в хижака
чіпкої, кігтястої лапи і гострих зубів, які асоціативно нагадують будову і такти
льні властивості номінованих рослин 13;
5) колір і подібність до предметів побуту, напр.: золо'тЧ к'л'учики ‘перво
цвіт весняний’ (жовтий колір суцвіть передається за допомогою похідного від
1золото, стрижневе слово к'л’учики має двоїсту мотивацію, оскільки вказує на
дві ознаки рослини — форму і будову суцвіття, яка нагадує ці ознаки предмета
побуту, що став основою метафоричного перенесення).
У номінаціях змішаного типу одна з MO виражена прямо, а друга (чи інші) —
опосередковано, метафорично. Найчастіше метафорично виражений компонент
має двоїсту мотивацію. У композитних утвореннях взаємодіють такі MO:
1) колір і форма, напр.: б'ілого'лоўнйк ‘деревій степовий, Achillea stepposa
Klok. et Krytzka’; бЧлоко'питник ‘підбіл звичайний, Tussilago farfara L.’; чар-
наб'рйўчЧкй, черноб'рйўцЧ, чорноб'рйвец', чорноб'рйўцЧ, ч'орноб'рйўцЧ, ч'ор-
ноб'рйўчйкй ‘чорнобривці розлогі, Tagetes patula L.’. Ці номени побудовані за
семантико-словотвірною схемою «назва кольору й форми» -» «назва рослини».
«Ця похідна основа з відповідними фонетичними змінами характерна майже для
всіх слов’янських мов і є спадком загальнослов’янського періоду» 14. MO «ко
лір» передається прямо, а MO «форма» — опосередковано: похідними від назв
13 Старостенко Н. А. Славянские народные термины, соотносимые с названиями жи
вотных : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— Минск, 1984.— С. 8.
14 Капская А. И. Семантико-словообразовательная структура названий цветов в украин
ском языке : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— К., 1970.— С. 7.
_______________ Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 21
частин чи органів тіла людини, тварини. Використання тих самих MO номінації
та способів їхньої передачі приводить до появи омонімічних назв, напр.: б’іло-
го'лоўка ‘аргірантемум кущовий, Argyranthemum fmtescens (L.) Sch. Вір.’ і ‘ка
пуста городня, Brassica olerácea L.’;
2) будова й узагальнені зовнішні ознаки, напр.: раїц'в’іт ‘пижмо звичайне,
Tanacetum vulgare L.’ (узагальнені зовнішні ознаки передаються похідним від
1paie'киї, яке використовується в досліджуваних говірках для передачі різнома
нітних позитивних ознак і властивостей рослин);
3) будова й отруйні властивості, напр.: воўчо'йагЧднйк ‘вовчі ягоди звичай
ні’ (отруйні властивості передаються за допомогою похідного від 1воучиї);
4) колір і будова, напр.: жоўтомо'лочник ‘чистотіл великий’ (внутрішня бу
дова передається похідним від моло'ко).
У метафоричних словосполученнях можуть поєднуватися такі MO:
1) подібність рослини чи її частини до іншої рослини чи її частини і тактиль
ні властивості, напр.: глу'ха кропи'ва ‘глуха кропива біла, Lamium album L.’
(прикметник, похідний від глу'хиї, використано в переносному значенні: «не
чутливий», «такий, що не відповідає», оскільки глуха кропива біла на відміну
від кропиви жалкої не відповідає при тактильному контакті з нею жалким влас
тивостям) 15. У більшості говірок означення глу'ха втратило вихідну семантику і
вказує на «несправжність» цієї рослини порівняно з вихідною, «справжньою»;
2) подібність до предметів побуту і час, напр.: пет'рЧў ба'тЧг, 'петрЧў
батЧ'жок, nem 'рови бато'ги, пет'ровЧ бато'ги ‘цикорій дикий’ (компонент
двослівної назви, похідний від імені релігійного персонажа, вказує на темпора-
льні властивості рослини — час інтенсивного цвітіння рослини припадає на се
редину липня (день святого Петра — 12 липня), що робить можливою номіна
цію за часовою сумісністю; перенесення назви предмета побуту на рослину
відбулося внаслідок подібності форми і будови вузлуватого стебла цикорію ди
кого і батога).
У словосполученнях, що належать до номінацій змішаного типу, найчастіше
міститься вказівка на подібність рослини до іншої рослини і на її відмітну озна
ку, яка передається за допомогою різних лексичних засобів.
MO «подібність рослини чи її частини до іншої рослини чи її частини» пере
дає стрижневий компонент номінативного словосполучення, а інші MO, які
взаємодіють з нею, передають залежні компоненти, що виконують роль озна
чення. 48 фітономенів містять означення, похідні від назв тварин (28 домашніх,
19 диких, 1 узагальненої назви тварин), 40 фітономенів утворені за допомогою
означення 'дикиї, 29 — похідні від назв місць і місцевостей, часових понять, ко
льорів, ароматичних ознак і под. Означення, утворені від назв домашніх і деяких
диких тварин, можуть передавати MO «здатність рослини чи її частини бути
продуктом харчування» (тобто вказувати на можливість використання рослин
як корму для цих тварин), напр.: п'тича г'речка ‘гірчак звичайний, Polygonum
aviculare L.’, ку'рине п'росо, ку'р'ачеп'росо, 'кур'ачеп'росо ‘плоскуха звичайна,
Echinochloa crusgalli (L.) Beauv.’; опосередковано вказувати на місце росту,
напр.: 'жабйача ка'пуста ‘бобівник трилистий’; на спосіб росту (дикорослість),
«несправжність», напр.: со'бачЧ ко'ноплЧ, со'бача кропи'ва, кропи'ва со'бача
‘собача кропива п’ятилопатева, Leonurus quinquelobatus Gilib.’ (за подібністю
форми листків).
15 Див. також: Шамота А. М. Зазнач, праця.— С. 104; Budziszewska W. Słowiańskie słow
nictwo dotyczące przyrody żywej.— Wrocław, 1965.— S. 51, 197.
Л. А. Москаленко____________________________________________________________
22 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
Назви, похідні від назв тварин, з якими в народній традиції не пов’язані нега
тивні оцінки, в конкретно-образній нейтральній формі констатують факт непри
датності для споживання людиною певної рослини, її «несправжність» 16. У до
сліджуваних говірках це похідні від лексем 1жаба, кЧн’, 'зайец', со'бака.
Наприклад, на неможливість використання для споживання, неїстівність (MO
«здатність рослини чи її частини бути продуктом харчування») вказує означен
ня у фітономені 'кЧнс’киї ш'чавел’, 1конс,киї ш'чавел', ко'н'ачиї шча'вел', шча
'вел' 'коне'киї, шча'вел' 1к'інс'киї ‘щавель кінський, Rumex confertus Willd.’ (но
сії деяких говірок у цьому означенні виокремлюють ще й MO «розмір», оскільки
цей вид щавлю відрізняється великим розміром, і MO «спосіб росту рослини»
(дикорослість), які відрізняють його від щавлю шпинатного); у свою чергу йому
протиставляється фітономен 'л'удс'киї шча'вел', шча'вел' 'л'удс'киї ‘щавель
шпинатний, Rumex patientia L.’, у якому означення вказує на здатність рослини
чи її частини бути продуктом харчування для людей, її їстівність, культивова-
ність, а також менший розмір.
Неїстівність, отруйність, непридатність для людини деяких рослин або їхніх
плодів відбивається в назвах рослин, похідних від назв тварин, семантика яких
має відтінок застереження та негативної емоційної оцінки. У досліджуваних го
вірках з такою метою найчастіше використовується лексема воўк. Традиція
поєднання з такими назвами «поняття негативної оцінки бере початок, очевид
но, ще з праслов’янської спільності: не випадково найпослідовніше похідними
від воўк утвореннями позначається в різних слов’янських мовах отруйна росли
на вовчі ягоди звичайні» 17, напр.: 'воўч'і 'вйшн'і, 'воўч'і пло'ди, 'воўчЧ 'йагоди,
'воўч’і 'йагодки, 'воўче 'дерево ‘вовчі ягоди звичайні’. При перенесенні назви ку
льтурної чи культивованої рослини на дикорослу, яка належить до тієї ж роди
ни, у складній назві часто використовується означення 'дикиї, яке вказує на спо
сіб росту номінованої рослини, її дикорослість, напр.: 1дика 'рожа, 'дика 'роза,
'мал'ва 'дика ‘калачики лісові, Malva sylvestris L.’; 1дика 'рожа, 'дика 'роза, 'ди-
киї мак ‘алтея лікарська, Althaea officinalis L.’; 'дика 'рожа ‘мальва кучерява,
Malva crispa (L.) L.’; 'дикиї о'вес ‘вівсюг, Avena fatua L.’ Означення 'дикиї, яке
входить до складу двослівних назв рослин, мотивованих подібністю до іншої
рослини, найконкретніше передає дикорослість того чи іншого виду рослини,
напр.: 'дикЧ го'р'іхи ‘ліщина звичайна, Corylus avellana L.’; 'дика г'руша, 'дика
кар'топл'а ‘хвилівник звичайний, Aristolochia clematitis L.’ (назву перенесено за
подібністю форми плоду-коробочки хвилівника звичайного і бульб картоплі);
'дика 'морква, 'дикиї виног'рад, 'дикиїхм’іл’ ‘переступень білий’ (за подібністю
форми кореня, способу росту відповідних рослин). Означення, утворені від назв
місць і місцевостей, часових понять, кольорів, ароматичних ознак, як правило,
зберігають свою семантику в складі двослівних назв рослин і додатково вказую
ть на «несправжність» певної рослини, оскільки ці ознаки набагато слабше вира
жені чи не характерні для рослини, за подібністю до якої вона отримує назву,
напр.: пол'о'ва 'сосонка ‘хвощ польовий, Equisetum arvense L.’; ноч'на фЧ'алка
‘резеда запашна, Reseda odorata L.’ і ве'чЧрн’а фЧ'алка, нЧч'на фЧ'алка, фЧ'ал
ка, фЧ'алка ноч'на ‘левкой довгопелюстковий’ (мають подібність з фіалкою
приємною ‘фіалка приємна, Viola suavis Bieb.’ тільки увечері та вночі, коли від
кривають пелюстки своїх квіток і виділяють сильний аромат); ду'шистиїго'ро-
шок, па'хучиїго'рошок, па'хушчиїго'рошок, цвЧт'ниїго'рошок ‘чина запашна,
16 Там же.— С. 43.
17 Там же.— С. 46.
_______________ Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 23
Lathums odoratus L.’; по'л'овтго'рошок ‘астрагал шерстистоквітковий’; ду'шис-
тиї го'рошок, ду'шистиї го'рошок, куче'р'авт го'рошок, па'хучт го'рошок,
пол’о'виї го'рошок, ц’в'іт'нт го'рошок ‘в’язіль барвистий, Coronilla varia L.’
(названі ознаки не можуть належати гороху посівному через невиражений запах
його квіток і некультивованість); го'р'іхи земл'а'н'і ‘зозулинець салеповий,
Orhis morio L.’ (назву перенесено з горіха грецького через подібність форми
бульб зозулинцю салепового і плодів горіха грецького; означення, яке вказує на
місце росту плодів, констатує «несправжність» цієї рослини). Ці самі MO стали
підґрунтям назв вод'а'нт 'перец' ‘гірчак перцевий’; л’гсо'вЧ гладЧ'олуси ‘гарма-
ла звичайна, Peganum harmala L.’; амери'канс'киї 'сойашник ‘амброзія полино
листа, Ambrosia artemisifolia L.’ (означення вказує на місце передбачуваного (чи
гаданого) походження), 'комнатнт жин' 'шен' ‘каланхое Деграмона, Kalanchoe
Daigremontiana’ і ‘каланхое перисте, Kalanchoe pinnatum’; а'кацЧйа кол'у'хата,
ко'л’уча а'кацЧйа, о'кацЧйа ко'л'уча ‘гледичія колюча, Gleditsia triacanthos L.’
(має розгалужені колючки, набагато виразніші, ніж у робінії звичайної, білої
акації, Robinia pseudoacacia L., назву якої перенесено на менш відому рослину).
При поєднанні в словосполученні MO «подібність рослини чи її частини до ін
шої рослини чи її частини» з MO «колір» якісний прикметник називає колір, не
характерний для рослини, за подібністю до якої номінується менш відома чи не
відома раніше рослина, бо номінатор не знає про існування рослини того самого
роду, яка має такий колір. Так, в окремих говірках використовується фітономен
к'расниї пас'л'он ‘барбарис звичайний’, тому що частині носіїв цих говірок пас
лін солодко-гіркий, який має плоди червоного кольору, невідомий. У говірках,
носіям яких відомі обидві рослини, колір стає MO номінації подібних рослин з
опозиційним протиставленням їхніх видових назв за цією ознакою: пас'л'он
'чорниї ‘паслін чорний, Solanum nigrum L.’ — пас'л'он к'расниї ‘паслін солод
ко-гіркий, Solanum dulcamara L.’. У цій групі назв виникає опозиція, яка дифе
ренціює назви через семантику якісних прикметників, які, позначаючи різні
кольори, входять до складу термінологічних словосполучень з однаковим
стрижневим компонентом, напр.: а'кацЧйа 'б'іла, 'б'іла а'кац'ійа, 'б'іла о'кац'ійа
‘робінія звичайна’ — а'кац'ійа 'жоўта, 'жоўта а'кац'ійа, 'жоўта ва'кац’ійа
‘гледичіяколюча’ — а'кац'ійа 'жоўта, 'жоўта а'кац’ійа, 'жоўта о'кац'ійа ‘ка
рагана дерев’яниста, Caragana arborescens Lam.’ — 'розова а'кац'ійа ‘міхурник
деревоподібний, Colutea arborescens L.’ Як видно з цих прикладів, у говірках
можливе виникнення омонімів при номінації рослин, що належать до різних ро
дин: фітономени a 'кац'ійа 'жоўта, 'жоўта а'кац'ійа використовуються для но
мінації гледичії колючої і карагани дерев’янистої.
У більшості випадків звична семантика означень у словосполученнях з до
мінуванням MO ‘подібність рослини чи її частини до іншої рослини чи її части
ни’ стирається, і вони вільно заміщують одне одного 18, напр.: го'рошок 'зайачиї
('дикиї, ду'шистиї, па'хучт, па'хушчиї, ц’в'іт'нт), 'мишачиїго'рох ‘чиназапаш
на’; 'кур'ача г'речка, 'кур'ача г'речка ‘грицики звичайні’; ко'т'ачиї го'рох,
ко'т'ачт го'рошок, ко'шачт го'рох, по'л'овт го'рошок ‘астрагал шерстисто
квітковий’. Досить часто зустрічаються однозвучні фітономени, напр.: 'миша
чиї го'рошок ‘гірчак зміїний’ і ‘горошок мишачий, Vicia cracca L.’; ко'т'ачиї
го'рошок, по'л'овт го'рошок ‘астрагал шерстистоквітковий’ і ‘в’язіль барвистий’.
18 Меркулова В. А. Очерки по русской народной номенклатуре растений. Травы. Грибы.
Ягоды.— М., 1967.— С. 84, 88-89; Шамота А. М. Зазнач, праця.— С. 33.
Л. А. Москаленко____________________________________________________________
24 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
У складних фітономенах-словосполученнях, які належать до номінацій
змішаного типу, можуть поєднуватися також інші MO:
1) подібність рослини чи її частини до органа або частини тіла людини, тва
рини і будова, напр.: травйа'не 'жало ‘кропива дводомна’ (назву перенесено на
підставі подібності тактильних відчуттів, які виникають при контакті з жалкими
комахами і кропивою дводомною; означення, похідне від тра'ва, вказує на жит
тєву форму існування рослини, її трав’янисту будову);
2) подібність рослини чи її частини до предметів або явищ природи і час,
напр.: ноч'на 'з'ірочка ‘нічна фіалка’, нЧч'на 'зЧрочка ‘левкой довгопелюстко-
вий’ (квітки за формою нагадують невеликі зірочки і виділяють сильний аромат
уночі);
3) подібність рослини чи її частини до предметів побуту і будова. Будова
рослини чи її частини в таких димотивованих назвах передається лексемами 1де
рево, тра'ва, 'зЧл'-.а чи похідними від них. Для таких фітономенів-словосполу-
чень характерна десемантизація іменної частини, яка тільки позначає життєву
форму існування рослини, а домінантна мотиваційна ознака реалізується через
семантику означального компонента 19, напр.: наперсткова тра'ва ‘наперстянка
пурпурова, Digitalis purpurea L. ’ (означення, похідне від назви предмета побуту—
на'персток, опосередковано передає форму вінчиків трав’янистої рослини);
4) подібність рослини чи її частини до тварин і будова. У цій групі назв бу
дову рослини передають лексеми 'дерево, тра'ва, 'зЧлЧа, 'йагода, 'корЧн',плЧд.
В останньому випадку рослини внаслідок метонімічного перенесення отримують
назву за тією зі своїх частин, яка вирізняється неповторним зовнішнім виглядом
чи функціональною значущістю. Означення, похідні від назв домашніх і диких
тварин, мають різноманітну семантику. «При єдиній семантичній моделі но
мінації (назва тварини, найпоширенішого на території слов’ян хижака,— вовка
-> назва рослини) ... назви не мають єдиної семантичної моделі мотивації» 20.
Фіксація в назві певної зовнішньої, внутрішньої чи функціональної подібності
між рослиною і твариною — найтиповіші моделі мотивації для цієї семантичної
моделі номінації. Похідні від воўк можуть передавати отруйні властивості рос
лини чи її частини (напр.: 'воўче 'дерево ‘гледичія колюча’; 'воўче 'дерево,
'воўч’і 'вишнЧ, 'воўчЧ пло'ди, 'воўчЧ 'йагодй, 'воўчЧ 'йагодки ‘вовчі ягоди зви
чайні’; 'воўча 'йагода ‘жостір проносний’; 'воўче 'дерево, 'воўчЧ 'йагоди ‘кру
шина ламка’; 'воўчЧ 'йагоди ‘воронець колосистий, ActaeaspicataL.’); тактильні
властивості і будову, зумовлені великою кількістю колючок (напр.: 'воўча 'йаго
да ‘жостір проносний’; 'воўче 'дерево ‘вовчі ягоди звичайні’, ‘гледичія колю
ча’); а також «несправжність», дикорослість цих рослин — MO «спосіб росту»
(напр.: 'воўчЧ 'йагоди ‘паслін солодко-гіркий’, ‘крушина ламка’). Інколи одно
слівні назви використовуються для позначення культурної рослини, а двослів
ні — дикорослої, напр.: 'йагода і вед'межа 'йагода ‘малина, Rubus idaeus L.’.
Означення вед'межа в цьому фітономені втрачає первинну мотивацію, пов’язану
зі здатністю рослини бути продуктом харчування для певного виду тварин, че
рез що набуває домінантності MO «спосіб росту рослини» (М3 «дикорослість»);
додатково носії частини говірок актуалізують у цьому означенні MO «місце» {це
йак'шо у по'садках рос'те/у лЧ'сах/ / — н. п. 15). Похідні від назв домашніх
тварин передають, як правило, здатність рослини чи її частини бути продуктом
харчування для тих чи інших тварин (М3 «кормові властивості»), напр.: 'гус ’ача
19 Шамота А. М. Зазнач, праця.— С. 37.
20 Там же,— С. 44.
_______________ Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 25
тра'ва, 'кур'ача тра'ва, с'винс’ке 'з'ЬСе, с'винс’ке 'зЧл’е, 'гус'ачт спо'риш,
спо'риш п'тичт ‘гірчак звичайний’. Про те, що домінантна мотивація знаходи
ть своє вираження в семантиці означення, свідчить наявність паралельних од
нослівних назв, напр.: 1гус'ача тра'ва, 'гус'ачиі спо'риш — гу'с’атник ‘гірчак
звичайний’. Похідні від назв тварин можуть вказувати також на здатність рослини
впливати на організм тварини, напр.: ко'т'ана тра'ва, коша'ча тра'ва ‘валеріа
на лікарська, Valeriana officinalis L.’ (кішки дуже люблять цю рослину і надзви
чайно збуджуються при контакті з нею). Про цю властивість свідчать зафік
совані в досліджуваних говірках однослівні та двослівні фітономени, напр.:
ко'т'ач’і сла'достЧ, одо'л’анка, сказ, сказ ко'т’ачиї ‘валеріана лікарська’;
5) подібність рослини чи її частини до людини, релігійно-міфологічного
персонажа чи предмета, казкового персонажа і будова. Будову передають лексе
ми 1дерево, цвЧт і похідні від них, які виконують роль стрижневого слова в
складній назві. Похідні від слів бог,раї, св’а'тиї, як правило, зумовлені особли
востями їхнього емоційного сприйняття носіями говірок 21, засвідчують різні
позитивні властивості рослин, напр.: 'раїс’ке 'дерево ‘скумпія звичайна, рай-де-
рево, Cotinus coggygria Scop.’ (надзвичайно гарний зовнішній вигляд дерева чи
куща); 1боже 'дереўце ‘полин кримський, Artemisia táurica Willd.’ (комплекс по
зитивних властивостей цього виду рослини порівняно з іншими; узагальнені
зовнішні ознаки — стебла білуваті від густого павутинисто-повстяного опушення,
листки сірувато-зелені, з ниткоподібними сегментами; рослина має приємний
запах; використовується для обкурювання господарських приміщень з метою
знищення комах-паразитів); св'а'та тра'ва ‘женьшень, Panax ginseng С.А.М.’
(лікарські, цілющі властивості, сильніші, ніж в інших рослин); л ’у'дина 'корЧн'
‘женьшень’ (корінь нагадує форму тіла людини);
6) подібність рослини чи її частини до органа або частини тіла людини чи
тварини і колір. Опорні компоненти фітономенів такого типу метафорично на
зивають частину рослини, а означальні — прямо називають її колір, напр.:
к'раснЧ 'ножки ‘щавель кінський’ (подібність нижньої частини стебла рослини,
що прилягає до кореня, до ніг і її червоний колір); ко'сицЧ сЧ'р'ен'овЧ ‘півники
бліді, Iris pallida Lam.’ і ‘півники німецькі, Iris germanica L.’, ко'сицЧ 'жоўтЧ
‘півники рябі, Iris variegata L.’ (подібність форми і будови квітконоса до дівочих
кіс і колір);
7) подібність рослини чи її частини до предметів побуту і колір. У цій групі
фітономенів назви продуктів харчування, знарядь праці, хатнього начиння, а та
кож похідні від них виконують роль стрижневого компонента, назви кольорів —
роль означення, напр.: 'чорнЧ пирЧжА'ки ‘ріжки, Claviceps purpurea TuL.’ (фор
ма гриба, що робить його подібним до пиріжків, і колір); 'б'іла 'кашка, 'розова
'кашка ‘деревій степовий’ (будова суцвіття, яке, складаючись із великої кількос
ті дрібних квіточок, нагадує цю страву, і колір); 'жоўте молоч'ко ‘кульбаба
лікарська, Taraxacum officinale Webb, ex Wigg.’ (колір суцвіття і консистенція
соку рослини, що нагадує молоко); 'жоўттмоло 'чаї ‘чистотіл великий’ (колір і
консистенція соку рослини); г'лечики 'жоўтЧ ‘глечики жовті, Numphar lutea (L.)
Smith.’ (форма плода, що подібна до глечиків, і колір квітки);
8) лікарські властивості і смак, напр.: 'бабйачиї гЧр'чак ‘гірчак перцевий’
(похідне від назви особи жіночої статі вказує на лікарські властивості рослини,
яка використовується для лікування гінекологічних хвороб; стрижневе слово
складної назви, похідне від гЧр'киї, указує на гіркий смак);
21 Там же.— С. 85.
Л. А. Москаленко____________________________________________________________
26 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
9) смак і здатність рослини бути продуктом харчування напр.: 1жабйача
кис'лиц’а ‘щавель кінський’ (означення, похідне від назви тварини, вказує на
відсутність у рослини харчових властивостей, які роблять її придатною для вжи
вання людиною; стрижневе слово, похідне від прикметника 'кислиї, вказує на
кислий смак);
10) будова частини рослини і загальна будова рослини, напр.: воско'в’і
'Нагоди ‘ялівець звичайний, Juniperus communis L.’ (стрижневе слово 'Нагоди
вказує на наявність у цієї рослини ягід, означення — на наявність воскового на
льоту на них);
11) спосіб росту рослини, будова і тактильні властивості, напр.: ва'зон
ко'л'учт ‘алое деревоподібне, Aloe arborescens L.’ (через метонімічне перене
сення назви предмета, у якому вирощується рослина, на саму рослину передано
MO «спосіб росту рослини» (М3 «культивованість»); означення вказує на будо
ву (наявність колючок) і тактильні властивості листя рослини).
Таким чином, серед назв, мотивованість яких носії діалектів пов’язують із
двома чи більшою кількістю реальних чи гіпотетичних ознак рослин, виокрем
люються дві семантичні групи. До першої групи належать однослівні назви,
зв’язок яких із певними MO є гіпотетичним, нечітким, може мати різне пояснен
ня в носіїв як однієї, так і різних говірок (подвійна мотивація). До другої групи
належать композити і двослівні назви, які реально передають дві ознаки, причо
му один із компонентів може мати подвійну мотивацію, завдяки чому можна го
ворити про полімотивованість фітономенів. Димотивовані й полімотивовані
назви, а також фітономени різної словотвірної та семантичної структури, які
мають подвійну мотивацію, носії досліджуваних говірок найчастіше використо
вують при номінації трав’янистих дикорослих і культурних або культивованих
декоративних рослин.
Мотиваційні ознаки «колір», «форма», «смак», «запах», «розмір», «особли
вості існування», «будова», «тактильні властивості», «місце», «лікарські власти
вості», «час», «спосіб росту», «узагальнені зовнішні ознаки», «здатність росли
ни чи її частини бути продуктом харчування», «подібність рослини чи її частини
до іншої рослини чи її частини», «подібність рослини чи її частини до органа або
частини тіла людини, тварини», «подібність рослини чи її частини до тварини»,
«подібність рослини чи її частини до людини, релігійного, міфологічного, каз
кового персонажа або предмета», «подібність рослини чи її частини до предмета
побуту» можуть взаємодіяти в димотивованих фітономенах, а також у назвах із
подвійною мотивацією.
L. A. MOSKALENKO
THE GNOSEOLOGICAL ROOTS OF BOTANIC NAMES, MOTIVATED BY TWO OR
MORE MOTIVATIONAL SIGNS (based on the material of the botanical vocabular у of the
Ukrainian steppe micro dialects of the Mykolayiv region)
Determination of gnoseological roots of botanic nomens, explained by two or by a greater
amount o f motivational signs, carried out on the material o f the Ukrainian steppe micro dialects of
the Mykolayiv region will accelerate both the solving of the semantic motivation problem, that com
bines the question of semantic and word-formation models o f nomination with the questions of
causal o f the nomens, and the elucidation of the processes of transformation of extralinguistic facts of
reality into the property of the language system and structure.
K e y w o r d s : botanic nomen, nomination, semantic motivation, thematic group of vocabulary.
_______________ Гносеологічні корені димотивованих і полімотивованих фітономенів
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 27
|