Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень
У статті здійснено короткий критичний огляд результатів вивчення неетимологізованих лексем слов’янських та германських мов у поєднанні з авторським дослідженням лексики невідомого походження сучасної англійської мови. Припускається належність виявлених лексичних одиниць до гетерогенних доіндоєвропей...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2008
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183107 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень / С.В. Борщевський // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 65-70. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183107 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1831072022-02-03T01:26:21Z Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень Борщевський, С.В. У статті здійснено короткий критичний огляд результатів вивчення неетимологізованих лексем слов’янських та германських мов у поєднанні з авторським дослідженням лексики невідомого походження сучасної англійської мови. Припускається належність виявлених лексичних одиниць до гетерогенних доіндоєвропейських субстратів. In the article a brief critical review of the vocabulary of unknown origin studies in Slavic and Germanic languages is given combined with preliminary results of the author’s research into the above category of words in modem English. It is presupposed that the vocabulary specified belongs to the heterogeneous Pre-Indo-European substratum. 2008 Article Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень / С.В. Борщевський // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 65-70. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183107 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті здійснено короткий критичний огляд результатів вивчення неетимологізованих лексем слов’янських та германських мов у поєднанні з авторським дослідженням лексики невідомого походження сучасної англійської мови. Припускається належність виявлених лексичних одиниць до гетерогенних доіндоєвропейських субстратів. |
| format |
Article |
| author |
Борщевський, С.В. |
| spellingShingle |
Борщевський, С.В. Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень Мовознавство |
| author_facet |
Борщевський, С.В. |
| author_sort |
Борщевський, С.В. |
| title |
Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень |
| title_short |
Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень |
| title_full |
Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень |
| title_fullStr |
Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень |
| title_full_unstemmed |
Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень |
| title_sort |
доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183107 |
| citation_txt |
Доіндоєвропейські субстрати слов’янських та германських мов у світлі новітніх наукових досліджень / С.В. Борщевський // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 65-70. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT borŝevsʹkijsv doíndoêvropejsʹkísubstratislovânsʹkihtagermansʹkihmovusvítlínovítníhnaukovihdoslídženʹ |
| first_indexed |
2025-07-16T02:45:07Z |
| last_indexed |
2025-07-16T02:45:07Z |
| _version_ |
1837769864406630400 |
| fulltext |
С. В. БОРЩЕВСЬКИЙ
ДОІНДОЄВРОПЕЙСЬКІ СУБСТРАТИ
СЛОВ’ЯНСЬКИХ ТА ГЕРМАНСЬКИХ МОВ
У СВІТЛІ НОВІТНІХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
У статті здійснено короткий критичний огляд результатів вивчення неетимологізованих
лексем слов’янських та германських мов у поєднанні з авторським дослідженням лексики не
відомого походження сучасної англійської мови. Припускається належність виявлених лек
сичних одиниць до гетерогенних доіндоєвропейських субстратів.
К л ю ч о в і слов а : лексика невідомого походження, доіндоєвропейський субстрат, фо
нетична типологія, культурна місія, кавказький компонент.
Ідея наявності доіндоєвропейського субстрату в сучасних європейських мовах
пройшла довгий і складний шлях від розпливчастих гіпотетичних тверджень ок
ремих учених першої половини XX ст. (А. Мейє, В. Махек, С. Младенов та ін.) 1
до чітко структурованих етноцентричних концепцій останніх 10—15 років
(Ю. Л. Мосенкіс, О. В. Маловічко, С. В. Конча) 2, що змушують докорінно пе
реглянути низку постулатів сучасної індоєвропеїстики.
В етимологічних дослідженнях середини та другої половини XX ст. тією чи
іншою мірою припускається доіндоєвропейське (праєвропейське, карпато-бал-
канське, середземноморське, малоазійське) походження потужного шару лекси
ки слов’янських, германських та кельтських мов.
У комплексному дослідженні, що його було присвячено лексичним відповід
ностям між слов’янськими, балтійськими та германськими мовами, А. П. Непо-
купний, Н. М. Биховець, І. Р. Буніятова та ін., приєднуючись до авторитетних
італійських неолінгвістів А. Тромбетті й В. Пізані, звертають увагу на той факт,
що низка слов’яно-балто-германських паралелей в основній лексиці мають ос
таточно не з ’ясоване доіндоєвропейське походження, що дає підстави припуска
ти можливість субстратного впливу3.
Автори двох найсолідніших етимологічних словників польської мови
А. Брюкнер та Ф. Славський також розглядають ряд лексем як такі, що мають
1 Див., наприклад: МейеА. Основные особенности германской группы языков.— М.,
2003.— С. 63, 73, 141; Machek V Recherches dans le domaine du lexique balto-slave // Spisy
filosofické.— Bmo, 1934.— Ć. 37.— P. 9-10.
2 Див., зокрема: Мосенкіс Ю. Л. Проблема реконструкції мови трипільської культури :
Докт. дис.— К., 2002.— 425 с.; Маловічко О. В., Мосенкіс Ю. Л. Про кавказький субстрат у
германських мовах // Мова та історія.— К., 1998.— Вил. 41.— С. 15-17; Конча С. В. Проб
лема походження індоєвропейців (аналіз концепцій) : Автореф. дис. ... канд. іст. наук.— К.,
1999,— 19 с.
3 Общая лексика германских и балто-славянских языков / Отв. ред. А. П. Непокупный.—
К., 1989,— С. 117-118.
© С. В. БОРЩЕВСЬКИЙ, 2008
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 65
сумнівне походження (див.: Brückner; Sławski4). Перший припускає доіндоєв-
ропейське, або, за його власного термінологією, «передарійське» походження
для назв вола, цапа, барана, Вісли тощо (Brückner, 53).
Український мовознавець Ю. Л. Мосенкіс зауважує, що значна кількість еле
ментів ономастичної лексики української мови, а також низка типологічних
явищ не знаходять індоєвропейського пояснення і їх походження залишається
невизначеним5.
Починаючи з 70-х рр. минулого століття, як у зарубіжному, так і у вітчизня
ному мовознавстві у підході до проблеми субстрату сформувалися дві діамет
рально протилежні тенденції: з одного боку, маємо відмову від поняття суб
страту або піддання сумніву доцільності його використання, а з другого —
перебільшення ролі й абсолютизацію субстрату, беззастережне прийняття його
виникнення і впливу, зумовлених суто біологічними, генетичними причинами,
незалежними від соціальних умов розвитку мовних процесів, у даному випад
ку — взаємодії мов. Перший погляд яскраво ілюструє вислів Р. Фаукеса: «Що ж
стосується таємничої атавістичної сили давніх субстратів, то вона видається
оповитою надто густим туманом, щоб можна було вести наукове спостережен
ня: є лише можливість будувати усілякі... припущення.... Теорія субстрату досі
залишається винятково хисткою основою для будь-якого пояснення» б.
Останньою тезою, очевидно, глибоко перейнявся академік О. М. Трубачов,
посприявши насиченню «Етимологічного словника слов’янських мов» зневаж
ливими коментарями типу «не під дається контролю “праєвропейська” етимоло
гія Махека» (ЭССЯ, 1,194), «дивіться інші “праєвропейські” етимології автора,
від яких він потім відмовився» (ЭССЯ, 8, 137), «у посмертному виданні його
[Махека] словника висловлюються елементарно неприйнятні думки» (ЭССЯ,
10, ПО) на адресу альтернативних етимологій відомих славістів В. Махека й
К. Оштіра, які активно займалися пошуком доіндоєвропейських елементів у
лексичному складі слов’янських мов. Цікаво, що доіндоєвропейське походжен
ня деяких лексем визнають навіть ті лінгвісти, яких аж ніяк не можна зарахувати
до прибічників теорії доіндоєвропейського субстрату. Зокрема, автори (ЭССЯ)
на чолі з російським мовознавцем О. М. Трубачовим, аналізуючи праслов’ян
ський лексичний фонд, дійшли висновку, що такі слова, як *bara «болото, калю
жа» (ЭССЯ, 1, 153) і *такь «мак» (ЭССЯ, 17, 149) не етимологізуються на ін
доєвропейському ґрунті, а отже, можуть розглядатися як мовні релікти, які
залишилися у спадок від доісторичного (тубільного, автохтонного) населення
Європи. Однією з найменш критичних щодо неіндоєвропейських етимологій є
словникова стаття, присвячена лексемі *1ьпь «льон» (ЭССЯ, 17, 87).
3 іншого боку, спостерігаємо надмірне захоплення теорією доіндоєвропей
ського субстрату з боку вже згаданих учених Ю. Л. Мосенкіса, О. В. Маловічка,
С. В. Кончі та ін., які значною мірою перебувають під впливом так званої яфе
тичної теорії, висунутої на початку XX ст. академіком М. Я. Марром, у ставлен
ні до наукового доробку якого, на нашу думку, треба позбутися низки усталених
стереотипів. Ідеться передусім про реабілітацію ранніх праць видатного кавка-
зознавця, написаних ще до складення його хибного «палеонтологічного» мето
ду, в основу якого було покладено горезвісний «чотириелементний» аналіз, що
4 Список скорочень див. у кінці статті.
5 Мосенкіс Ю. Л. Проблема реконструкції мови трипільської культури : Автореф. дис ....
д-ра філол. наук.— К., 2002.— С. 1.
6 Фаукес Р. Английская, французская и немецкая фонетика и теория субстрата // Новое в
лингвистике.— М., 1972.— Вып. 6.— С. 342-343.
С. В. Борщевський___________________________________________________________
66 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
зіпсував пізні здобутки вченого і поставив значну частину його спадку за межі
робочого ходу науки. Ранні праці було поховано під методом та одіозністю, що
оточує ім’я Mappa в цілому, і забуто, на думку деяких сходознавців, незаслуже
но. Як слушно зазначає академік Ш. В. Дзідзігурі, «...навіть у пізніх працях Map
pa є етимології, які забуті, але були повторені й досі повторюються іншими вче
ними без посилань на Mappa... Багато етимологічних ідей Mappa просто чекають
на свою розробку» 1.
Безперечним є той факт, що саме академік М. Я. Марр випередив сучасних
істориків та археологів, які пишуть про появу кавказьких племен із культурною
місією в доісторичній Європі, про що свідчить наявність в англійській мові
слідів іберійської мови перших поселенців на Британських островах. Починаю
чи з 80-х рр. XX ст. вчені дедалі впевненіше заявляють про потужний кавказь
кий компонент баскської та етруської мов 7 8, які досі в більшості джерел відно
сять до генетично ізольованих (ЛЭС, 70, 490-491).
З огляду на зазначене, можемо стверджувати, що зважене ставлення до вико
ристання кавказько-баскологічної спадщини М. Я. Mappa принесе лише користь
науці XXI ст.
Етимологічне дослідження архаїчної української гідронімії виявляє низку
доіндоєвропейських субстратних елементів — гіпотетично як егейських (Буг,
Лета), так і кавказьких (Ворскла, Ібр).
Промовисті свідчення на користь доіндоєвропейського субстрату слов’ян
ських мов дають не лише загальні і власні назви (особливо українська гідро
німія), а й фонетична типологія, на вагомій ролі субстрату у витворенні якої на
голошував ще А. Мейє 9.
На особливу увагу заслуговує чітко структурована концепція Ю. Л. Мосен-
кіса, який ґрунтовно дослідив проблему походження, вияву і функціонування
доіндоєвропейського субстрату в сучасній українській мові, здійснивши сис
темну реконструкцію мови трипільської культури, що до цього вважалося не
можливим з огляду на відсутність писемної традиції та прямих мовних свідчень
в епоху існування культури Трипілля-Кукутені. Мовознавцем запропоновано та
успішно застосовано метод прамовної реконструкції на основі новаторського
прийому «речей і слів», що дозволяв відновити зниклу мову, спираючись на
пам’ятки матеріальної культури та інші історико-археологічні свідчення. У ході
дослідження наукове підтвердження дістала гіпотеза виникнення праслов’ян
ської мови внаслідок накладання індоєвропейських діалектів на трипільський
мовний субстрат відкритоскладового типу. Результати реконструкції Ю. Л. Мо-
сенкіс виклав у книзі «Мова трипільської культури» (К., 2001), а також у «Три
пільському прасловнику української мови» (ТПСУМ) та численних публіка
ціях. Водночас, на нашу думку, подальшого уточнення й обґрунтування
потребує етимологія низки розглянутих у ТПСУМ лексем, а саме кермо (с. 24),
кінь (с. 26), крісло (с. ЪЪ), морга (с. 40),мідь (с. 44), орь (с. 48), Оскіл (с. 48), Убідь
(с. 61), Хорол (с. 64). Фантастичним видається припущення про кореляцію слова
мухомор із догрецьким субстратним *mykes «гриб» і відповідно назвою столиці
балканської культури II тис. до н. е. міста Мукепаі «Мікени», що нібито пов’яза-
7 Дзидзигури Ш. В. Баскония глазами Н. Я. Марра (вступительная статья) // Марр Н. Я.
Баскско-кавказские лексические параллели.— Тбилиси, 1987.— С. 7.
8 Маловичко А. В., КозырскийВ. Г , УчанеишвилиВ. В. Опыт исследования этрусской
лексики // Происхождение языка и культуры: древняя история человечества.— 2007.— № 3.
Т. 1,— С. 12-17.
9 МейеА. Сравнительный метод в историческом языкознании.— М., 1954.— С. 68-69.
_________________ Доіндоєвропейський субстрат слов’янських та германських мов...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 67
на з культовою практикою вживання грибів, які містять галюциногени (с. 46).
Прозорість походження вищезгаданої назви отруйних грибів від праслов’ян
ського *тихотогь (основоскладання на базі індоєвропейських коренів) не вик
ликає жодних сумнівів (ЕСУМ, III, 543; ЭССЯ, 20, 176).
Пропонована нижче інформація є спробою автора цієї статті розпочати са
мостійний пошук неетимологізованих лексем у сучасній англійській мові — мо
ві народу, історія якого тісно пов’язана з мовним світом передісторичної Євро
пи, а отже, становить для майбутнього етимолога неабиякий інтерес з погляду
доіндоєвропейського субстрату, що допоможе глибше зазирнути в сиву давнину
й краще зрозуміти наші витоки.
Найґрунтовніші етимологічні дослідження лексичного складу англійської
мови здійснено трьома видатними вченими XX ст. К. Оніонзом, Р. Барнхартом
та Е. Кляйном (див.: ODEE; BDE; Klein).
Опрацювання нами академічного «Оксфордського етимологічного словника
англійської мови» за редакцією К. Оніонза дало змогу виявити близько 2 тис.
неетимологізованих (невідомого або сумнівного походження) лексем, серед
яких чимало культурних термінів, звукосимволічних утворень, жаргонізмів із
пізньою писемною фіксацією, а також запозичень із мов американських індіан
ців, що не можуть служити джерелом вивчення доіндоєвропейського субстрату.
Словник містить майже 600 лексичних одиниць, що не мають надійних ін
доєвропейських відповідників за межами германських мов. Вилучивши з цього
числа звукосимволічні утворення та жаргонізми, отримаємо 350 лексем, які
умовно можна поділити на такі основні тематичні групи (у дужках вказано
кількість слів): 1) рослинний світ (28): dill «кріп», heather «верес»; 2) тварин
ний світ (52): dog «собака», horse «кінь»; 3) навколишнє середовище, предмети
і явища природи (ЗО): beach «пляж; галька на узбережжі», brine «морська піна»;
4) суспільне життя, побут (93): bed «ліжко», mow «стіг або скирта сіна»; 5) час
тини тіла, рештки, хвороби та виділення живого організму (27): back «спина;
зад», паре «потилиця»; 6) дієслова на позначення активної дії (65): drink «пи
ти», run «бігти»; 7) якісні прикметники (ЗО): hot «гарячий», slender «стрункий».
Лексика, представлена у наведених семантичних групах (325 слів), охоплює
понад 90 % 350-слівного списку, складеного за словником К. Оніонза, і відзна
чається значним ступенем автохтонності (особливо це стосується перших трьох
тематичних груп). Архаїчний характер назв, пов’язаних із позначенням рельєфу
місцевості, а також реалій флори і фауни, неодноразово підкреслювали дослід
ники 10, що на тлі відсутності індоєвропейських праформ (для 158 лексем (45 %)
реконструйовано лише спільногерманські праформи) дає підстави розглядати
таку лексику в контексті теорії доіндоєвропейського субстрату.
Після виходу в світ етимологічного словника за редакцією К. Оніонза лекси
ка невідомого походження не піддавалася системному аналізу в західних акаде
мічних виданнях, про що свідчить відсутність оригінальних тлумачень у «Ко
роткому етимологічному словнику англійської мови» за редакцією Т. Хоуда
(див.: CODEE). Поодинокі спроби незалежного аналізу походження етимологіч
но «важких» лексем знаходимо у студіях Е. Кляйна й Р. Барнхарта (див.: Klein;
BDE), проте, хай як не прикро це констатувати, усі вищезгадані автори припус
каються спільної помилки, коли стикаються зі звукосимволічними утвореннями
(ідеофонами) типу bob «жмуток», dodge «ухилитися», jink «швидкий поворот»
10 Ткаченко О. Б. Очерки теории языкового субстрата.— К., 1989.— С. 44, 50; Вага
пов А. Д. Славяно-нахские лексические параллели.— Грозный, 1994.— С. 38.
С. В. Борщевський___________________________________________________________
68 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
тощо: вчені не розглядають їх як особливу категорію лексики, що функціонує за
власними універсальними законами, а намагаються трактувати ідеофони як зви
чайні слова — то визнаючи свою безпорадність у реконструкції праформ, то за
стосовуючи до них звукові закони та всю процедуру порівняльно-історичної
етимологізації, хоч ідеофони цього не потребують і в такий спосіб не пояснюю
ться. Універсальність звукосимволізму переконливо доведено спеціальними до
слідженнями та підтверджено думкою впливових компаративістів п .
У вітчизняній літературі переважно натрапляємо на явно тенденційні спроби
тлумачення лексем нез’ясованого походження в германських мовах. Особливе
занепокоєння викликає одна з останніх праць Ю. Л. Мосенкіса «Кавказькі мови
в Давній Британії та Німеччині», в якій автор робить надто сміливі зіставлення.
Не будучи фахівцем із германських мов, він пропонує сумнівні (хоч і не безна
дійні) басксько-кавказькі паралелі до тих англійських слів, які мають досить на
дійну індоєвропейську етимологію, напр.: pa th «стежка», th ick «товстий», w alk
«гуляти» 11 12 (пор. Klein, 540, 761, 820). Не викликають особливих заперечень
картвельсько-баскські паралелі до англійських g irl «дівчина»; body «тіло» і dog
«собака». Зближення останнього слова з баскським u-dagara «видра» (бук
вально «водяний собака») справді варте уваги, адже англ, dog не має задовільно
го індоєвропейського пояснення.
Найбільше в аналізованій статті дивує запропонована Ю. Л. Мосенкісом
етимологія англійського слова p u ss «кіт», яке мовознавець зближує з баск, potzo
«великий собака»13. Читаючи подібні зразки лінгвістичної магії у стилі
М. Я. Mappa, мимоволі згадуєш слова авторитетного індоєвропеїста В. І. Аба-
єва, який, усвідомлюючи розгул волюнтаризму й сваволі семантичних припу
щень в етимологічній літературі, дійшов висновку, що «історична семасіологія
ще далека від того, щоб називатися наукою у справжньому розумінні цього
слова» 14. Керуючись нестримним бажанням вбачати доіндоєвропейський суб
страт не лише там, де він є, а й там, де його немає, Ю. Л. Мосенкіс намагається
поєднати непоєднуване. Цілковита неспроможність виведення англ, p u ss з баск.
po tzo пояснюється кількома причинами. По-перше, спільної семи «свійська тва
рина», на нашу думку, недостатньо, адже кішка й собака кардинально різняться
як за зовнішнім виглядом, фізичними параметрами, поведінкою, так і за часом
появи й функціональним призначенням в оселі доісторичної людини 15. По-дру
ге, щоб стверджувати правомірність пропонованого семантичного розвитку,
Ю. Л. Мосенкіс мав би навести приклади семантичних переходів на зразок
«собака > кіпіка» або, скажімо, «кішка > миша» у мовах різних груп. Як слушно
зауважує В. І. Абаєв, «повторюваність певних семантичних переходів у різних
мовах для етимолога — найважливіший, якщо не єдиний дороговказ у складно
му лабіринті історичної семасіології» 16. По-третє, як переконливо показано в
етимологічних джерелах, англ, p u ss є звуконаслідувальним утворенням із чис
ленними докладними відповідниками у значенні «кіт» у мовах різних груп та
11 Левицкий В. В. Семантика и фонетика.— Черновцы, 1973.— 100 с.; Воронин С. В.
Основы фоносемантики.— Ленинград, 1982.— 244 с.; Абаев В. И. Как можно улучшить
этимологические словари // Этимология 1984.— М., 1986.— С. 17-19.
12 Мосенкис Ю. Л. Кавказские языки в Древней Британии и Германии // Происхождение
языка и культуры: древняя история человечества.— 2007.— № 3. Т. 1.— С. 9.
13 Там же.
14 Абаев В. И. Зазнач, праця.— С. 20.
15 Морган Ж. де. Доисторическое человечество.— М. ¡Ленинград, 1926.— С. 168-169.
16 Абаев В. И. Зазнач, праця.— С. 22.
_________________ Доіндоєвропейський субстрат слов’янських та германських мов...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6 69
сімей: голл. poes і puus; ірл., шотл. і швед. діал. pus, алб. piso, рум. pisică, лит.
puż, афган, діал. pusha, таміл. pusie, pusei та ін. (Klein, 604; Skeat, 422; Weekley,
II, 1175). Інакше кажучи, у випадку з англ, puss ідеться про незалежну елемен
тарну або, що менш імовірно, міжродинну генетичну спорідненість (якщо при
пустити, що ми маємо справу з рефлексацією давньої імітативної основи, утво
рення якої сягає часів ностратичної прамовної єдності), але аж ніяк не про суб-
стратний вплив.
Усе зазначене вище жодним чином не применшує наукової цінності проана
лізованих етимологічних розвідок, проте застерігає від небезпеки як цілковито
го заперечення, так і надмірного захоплення пошуками слідів доіндоєвропей-
ського субстрату на користь зваженого ставлення до цієї теорії. Залишаючи за
собою право не погоджуватися з конкретними етимологіями, ми підтримуємо
загальний напрям етимологічних пошуків, в основі яких — визнання факту
культурної місії кавказьких народів у доісторичній Європі, а також тези про
басксько-кавказьку прамовну єдність, що здобуває дедалі потужнішу доказову
базу у світлі новітніх наукових досліджень.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ЕСУМ — Етимологічний словник української мови : В 7 т. / За ред. О. С. Мельничу
ка,— К., 1982-2006,— Т. 1-5.
ЛЭС — Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева.—
Μ., 1990.— 685 с.
ТПСУМ — Мосенкіс Ю. Л. Трипільський прасловник української мови.— К., 2001.—
80 с.
ЭССЯ — Этимологический словарь славянских языков : Праслав. леке, фонд / Под
ред. О. Н. Трубачева.— М., 1974—2007.— Выл. 1-33.
BDE — The Barnhart Dictionary of Etymology / R. K. Barnhart (ed.).— New York,
1988,— 1284 p.
Brückner — Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego.— Warszawa, 1974.—
808 s.
CODEE — The Concise Oxford Dictionary of English Etymology / Ed. by T. F. Hoad.—
Oxford ; New York, 1986.— 552 p.
Klein — Klein E. A Comprehensive Etymological Dictionary of the English Language.—
Amsterdam ; London ; New York, 1971.— 844 p.
ODEE — The Oxford Dictionary of English Etymology / Ed. by C. T. Onions.— Oxford ;
New York, 1966,— 1026 p.
Skeat — Skeat W. A Concise Etymological Dictionary of the English Language.— Ox
ford, 1984,— 664 p.
Sławski — Sławski F. Słownik etymologiczny języka polskiego.— Kraków, 1952-1982.—
T. 1-5.
Weekley — Weekley E. An Etymological Dictionary of Modem English.— New York,
1967,— Voi. 1-2,— 1660 p.
С. В. Борщевський___________________________________________________________
S. V. BORSHCHEVSKY
PRE-INDO-EUROPEAN SUBSTRATUM OF SLAVIC AND GERMANIC LANGUAGES
IN THE LIGHT OF RECENT SCIENTIFIC RESEARCH
In the article a brief critical review of the vocabulary of unknown origin studies in Slavic and
Germanic languages is given combined with preliminary results o f the author’s research into the
above category of words in modem English. It is presupposed that the vocabulary specified belongs
to the heterogeneous Pre-Indo-European substratum.
K e y w o r d s : vocabulary of unknown origin, Pre-Indo-European substratum, phonetic typo
logy, cultural mission, Caucasian component.
70 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, № 6
|