Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов
На матеріалі фрагментів лексичних систем української, білоруської та російської мов проаналізовано спільні семантичні ознаки слів, поєднаних аналогічним фономорфологічним складом, та встановлено розбіжності, які найчастіше виявляються в одиницях формально диференційованого фонду....
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2009
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183423 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов / Л.В. Бублейник // Мовознавство. — 2009. — № 5. — С. 30-36. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183423 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1834232022-02-24T01:26:03Z Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов Бублейник, Л.В. На матеріалі фрагментів лексичних систем української, білоруської та російської мов проаналізовано спільні семантичні ознаки слів, поєднаних аналогічним фономорфологічним складом, та встановлено розбіжності, які найчастіше виявляються в одиницях формально диференційованого фонду. Taking into consideration fragments of lexical systems of Ukrainian, Byelorussian and Russian language, the author analysed common semantic features of the words having similar phonomorphological structure and determined discrepancies which are most often revealed in units of formally differentiating bulk. 2009 Article Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов / Л.В. Бублейник // Мовознавство. — 2009. — № 5. — С. 30-36. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183423 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
На матеріалі фрагментів лексичних систем української, білоруської та російської мов проаналізовано спільні семантичні ознаки слів, поєднаних аналогічним фономорфологічним складом, та встановлено розбіжності, які найчастіше виявляються в одиницях формально диференційованого фонду. |
| format |
Article |
| author |
Бублейник, Л.В. |
| spellingShingle |
Бублейник, Л.В. Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов Мовознавство |
| author_facet |
Бублейник, Л.В. |
| author_sort |
Бублейник, Л.В. |
| title |
Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов |
| title_short |
Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов |
| title_full |
Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов |
| title_fullStr |
Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов |
| title_full_unstemmed |
Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов |
| title_sort |
формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183423 |
| citation_txt |
Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов / Л.В. Бублейник // Мовознавство. — 2009. — № 5. — С. 30-36. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT bublejniklv formosemantičníspívvídnošennâvleksicíshídnoslovânsʹkihmov |
| first_indexed |
2025-07-16T03:25:22Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:25:22Z |
| _version_ |
1837772385400389632 |
| fulltext |
Л. В. БУБЛЕЙНИК
ФОРМОСЕМАНТИЧНІ СПІВВІДНОШЕННЯ
В ЛЕКСИЦІ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ мов
На матеріалі фрагментів лексичних систем української, білоруської та російської мов
проаналізовано спільні семантичні ознаки слів, поєднаних аналогічним фономорфологічним
складом, та встановлено розбіжності, які найчастіше виявляються в одиницях формально ди
ференційованого фонду.
К л ю ч о в і слова : контрастивна лексикологія східнослов’янських мов, аломорфізм,
ізоморфізм.
Починаючи з 70-х років минулого століття вітчизняне мовознавство в галузі
контрастивних досліджень лексики, семантики та стилістики східнослов’ян
ських мов, насамперед української та російської, збагатилося значними досяг
неннями. Про це свідчать фундаментальні колективні праці Інституту
мовознавства імені О. О. Потебні, обговорення проблеми на конференціях із зіс-
тавної семантики, що регулярно проводяться на базі Київського національного
лінгвістичного університету і результати яких отримують висвітлення в спеціа
льних виданнях, окремі монографії та інші публікації в наукових часописах то
що 1. Але, попри наявні здобутки, подальше опрацювання мовних фактів у
зіставному аспекті залишається актуальним: адже матеріал, який має бути проа
налізований і яким живиться контрастивна лексикологія, є справді невичер
пним, і кожне явище лексико-семантичної системи, залучене до розгляду, цінне
не лише для підтвердження раніше отриманих висновків, а й для з’ясування пев
них нових, іще не розкритих закономірностей лексичних співвідношень на між
мовному рівні. Як слушно зазначив свого часу Р. О. Будагов у своїй оцінці стану
наукового тлумачення семантики слова, абстрактні суперечки з цього приводу,
які часто точаться поза багатоманітним матеріалом природних мов світу, не до
помогли семасіології як лінгвістичній дисципліні. Між тим лінгвістична теорія
тільки тоді стає плідною, коли вона виростає з практики дослідження різнома
нітних природних мов у всіх їхніх складнощах, а часом і суперечностях 2.
1 Бублейник Л. В. Проблемы контрастивной лексикологии: украинский и русский язы
ки.— Луцк, 1996.— 160 с,.', Бублейник Л. В. Типологічні співвідношення в лексиці української
та російської мов : Навч.посібник.— K., 1996.— 84 с.; МанакинВ. H. Сопоставительная
лексикология.— K., 2004.— 326 с.; Сопоставительная стилистика русского и украинского
языков / Г. П. Ижакевич, В. И. Кононенко, H. Н. Пилинский, В. А. Сиротина / Отв. ред.
В. И. Кононенко.— К., 1980.— 207 с.; Сопоставительное исследование русского и украин
ского языков. Лексика и фразеология / Под ред. Г. П. Ижакевич.— К., 1991.— 382 с.
2 Будагов Р. А. Типы соответствий между значениями слов в родственных языках //
Будагов Р. А. Язык. История. Современность.— М., 1971.— С. 109.
© Л. В. БУБЛЕЙНИК, 2009
30 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5
Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов
Тема, обрана для дослідження, особливо важлива в наш час, коли явища гло
балізації, дедалі більше охоплюючи різні сфери людської діяльності, не можуть
не зачепити і розвиток національних мов, загрожуючи їм нівелюванням, стиран
ням індивідуальних особливостей у способі вираження мисленнєвого змісту.
У цьому зв’язку можна припустити більшу ймовірність збереження змістової
своєрідності в царині лексики зі специфічним фономорфологічним складом,
лексики, яка не має прямих формальних відповідностей в інших мовах.
Роль звукової оболонки слова — зовнішньої його сторони — беззаперечна
для формування ментального, змістового комплексу — сторони внутрішньої.
Не випадково Д. М. Шмельов убачав у єдності звукової оболонки запоруку се
мантичної єдності слова: «Саме мовна д а н і с т ь,— писав він,— те, що перед на
ми одна звукова одиниця, і є вирішальним аргументом на користь того, щоб
уважати її о дним словом» 3. Завданням пропонованої статті є розгляд у конт
растивному плані на матеріалі української, білоруської та російської мов деяких
важливих аспектів зв’язку звучання з лексичним значенням.
Зіставлення близькоспоріднених східнослов’янських мов виявляє залеж
ність ступеня семантичної подібності корелятів від міри взаємної наближенос
ті їхнього фономорфологічного складу. Лексика з гомогенним фономорфоло
гічним складом дає більше підстав очікувати явищ значеннєвого ізоморфізму.
І навпаки, змістову своєрідність репрезентують найчастіше лексеми, що утво
рюють зону фономорфологічної ідіоматики. Специфічність звукової оболон
ки, так чи інакше пов’язана з міжмовними семантичними розбіжностями, пе
редбачає в іншій мові наявність лакун, неповну співвіднесеність міжмовних
лексико-семантичних варіантів (JICB), розходження у структурі багатознач
ності, у статусі значень за способом їхнього зв’язку з дійсністю (пряме чи пере
носне значення), співвідношення самостійного значення з його іномовним ко
релятом, що сприймається як відтінок JICB, граматичну та / або стилістичну
своєрідність.
Що ж до лексем, які входять за ознакою фономорфологічного складу до
спільного фонду всіх трьох зіставлюваних мов (або двох із них), то вони звичай
но характеризуються наявністю спільних ланок і в семантиці. Так, паралелізмом
значень зближуються в цих мовах різнопрефіксальні дієслова з коренем -повн-
(-паўн-, -поли-) та зворотні утворення від них: заповнюватися) / заполняться) /
запаўняцца\ наповнювати(ся) / наполняться) / напаўняцца тощо. Семантично
зближуються і лексеми цокати / цокать / цокаць «утворювати своєрідні урив
часті звуки раптовим зіткненням різних твердих предметів або їх поверхонь»
(СУМ 4 , XI, 243), які також належать до спільного східнослов’янського фонду;
частково відокремлюється лише російське дієслово завдяки звуженості вживан
ня — звичайно тільки про цокіт копит (МАС, 4,648). Адекватність значень, у то
му числі в характеристичних їхніх елементах, властива українському і білору
ському корелятам конати / канаць «вмирати в муках».
У разі багатозначності корелятів гомогенного фономорфологічного складу
розбіжності стосуються головно ієрархії окремих значень, їхньої специфічної
конфігурації, зумовленої тим поглядом, який у кожній мові визначає спосіб
внутрішньослівної мотивації, структури співвідносних значень, що містять і
спільні, і відмінні семи, ці, за висловом М. П. Кочергана, атоми, «з яких по-різ-
3 Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики (на материале русского
языка).— M., 1973,— C. 75.
4 Список скорочень див. у кінці статті.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5 31
ному комбінуються в різних мовах значення» 5. Зіставний аналіз семного складу
багатозначних лексичних корелятів у близькоспоріднених східнослов’янських
мовах, де представлено кількісно значний прошарок слів, які є конгруентними
за своєю фономорфологічною структурою, характеризуються єдиним похо
дженням і тому зближуються і значеннєво, виявляє різний ступінь розвитку в
них спільних сем. Унаслідок подібних неповних розбіжностей різномовні бага
тозначні паралелі, формуючи повністю або частково різні синонімічні ряди,
входять у відношення перетину (еквіполентності) або включення (привативної
опозиції) семантичних зон. За відсутності деяких значень у фономорфологічно-
му багатозначному кореляті (корелятах), що загалом співвідноситься зі своєю
паралеллю в семантичній площині, спостерігається вираження цього значення
іншими, синонімічними засобами або, при взаємовідношеннях перетину, за до
помогою JICB інших лексем, поза межами даної групи.
Обидва ці типи кореляцій — перетин і включення — можуть бути представ
лені у тристоронньому лексичному зіставленні, оцінку ефективності якого міс
тять висновки, зроблені Т. О. Черниш в її історико-етимологічному аналізі гніз
дових об’єднань слов’янської лексики. Як довела дослідниця, такий аналіз
дозволив «з’ясувати смислову динаміку уявлень, образів та ідей, пов’язаних із
давніми коренями», простежити «лексичну реалізацію цих коренів» б. Подібні
важливі результати, що характеризують розбіжності в семантичному потенціалі
конгруентних лексем і завдяки цьому висвітлюють специфіку в кореляціях ком
понентів мовно-ментального комплексу, отримують і при синхронному зістав
ленні, яке обмежує себе описом сучасних мовних явищ, що, безперечно, мають
помітні сліди розвитку попередніх епох.
Контрастивне вивчення лексики близькоспоріднених східнослов’янських
мов виявляє в ній співвідношення — як головних — ізоморфних характеристик,
яким підпорядковуються характеристики аломорфні. Так, семантична спіль
ність, що не виключає часткової своєрідності другого плану, пов’язує слово
тлум в українській і білоруській мовах (при лакуні в російській), де воно розви
ває близькі значення, засновані на семі «чисельність», хоч їх реалізація не зав
жди збігається, як не збігається й ієрархія JICB у структурі багатозначності. Так,
в українській мові значення «натовп» є вихідним, тоді як у білоруській воно за
кінчує перелік JICB; є й інші часткові розбіжності, які спричинюються своєрід
ним осмисленням спільної кількісної ознаки і приводять до утворення частково
неадекватних ментальних комплексів, закріплених за міжмовними корелятами.
Зокрема, в українській мові сема «чисельність» лежить в основі переносного
відтінку значення — «скупчення, рій (про думки і т. ін.)» (СУМ, X, 155): «Ян
Янович зосереджено слухав, напускаючи на обличчя тлум неабиякої зацікавле
ності. Чендей». У білоруському кореляті ця ознака отримує продовження — че
рез проміжну ланку «сум’яття», у формуванні значення «одур»: «Нарэшце знік
запал, знікла цікавасць, застаўся адзін балючы тлум у мазгах, быццам заліў нех-
та їх растопленым волавам. Зарэцкі» (ТСБМ, 5, 491).
Між українським і білоруським дбати / дбаць набагато більше точок дотику,
ніж між ними, з одного боку, а з другого,— російським іноморфемним еквіва
лентом заботиться, який співвідноситься за семантикою зі своїми паралелями
5 Кочерган М. П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження // Мово
знавство.— 1996.— № 2-3.— С. 5.
6 Черниш Т. О. Слов’янська лексика в історико-етимологічному висвітленні (гніздовий
підхід) : Монографія.— K., 2003.— С. 5.
JI. В. Бублейник_________________________________________________________________
32 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5
Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов
лише в загальному плані. Якщо його значення характеризується абстрактністю,
передаючи внутрішнє переживання, неспокій, то український і білоруський ко
реляти зближуються між собою тим, що обидва ширше тлумачать вихідну озна
ку здебільшого стосовно об’єктів, які становлять матеріальний добробут. Зна
ченнєва близькість української і білоруської лексем спостерігається й у
наявності утворених на їхній основі спільних фразеологізмів, які реалізують на
ведений JICB, що характеризується більшою конкретністю, пор.: укр. Як дбаєш,
так і маєш; бр. Хто дбає, той і має. У цьому ж напрямку розвивається і семан
тичне перенесення, яке поширюється на залежний компонент українського фра
зеологізму придбати глузд: «[Кочубеїха: ] А ти ще й досі глузду не прид
бав»(JI. Старицька-Черняхівська).
Подібний тип співвідношень ілюструється також зв’язками фономорфоло-
гічно спільних для української та білоруської мов схибити / схібіць, які демон
струють і досить виразні перегуки в значеннях «не влучити, схибити», перенос
не «помилитися». У російській мові лакуна в ланці формальних відповідників не
дає підстав закріпити аналогічний значеннєвий комплекс за якимось одним
лінійним корелятом. Порівняймо також семантично і формально спільні для ро
сійської і білоруської мов частить / часціць «дуже швидко здійснювати якісь
рухи», при лакуні в українській лексичній системі.
В ідіоматичній зоні кореляцій перебувають слова, які не мають за ознакою
фономорфологічного складу аналогів в інших мовах, що спричиняє відсутність
у них прямих, линійних семантичних (формосемантичних) еквівалентів, через
що відповідне значення передається іншими засобами, у тому числі описовими
зворотами. Цей тип «нульових» еквівалентів представлено у співвідношеннях
укр. дармувати, своєрідного в комплексі різних своїх значень, які реалізують
семи, пов’язані з відсутністю діяльності: «нічого не робити, гаяти час, бути в
бездіяльності (сидіти, ходити без діла)». Його частковими семантичними відпо
відниками є російське, більш узагальнене бездельничать та білоруське гультая-
ваць (про людину), однак в останніх не фіксуються безеквівалентні JICB україн
ської лексеми: «не використовуватися, лежати без діла (про неживі речі)» (СУМ,
II, 213; пор. УРС, 1, 381-382). До цього типу належать також кореляції україн
ського затамувати, з широким спектром значень, шо характеризують дії, спря
мовані на реалії навколишнього середовища (затамувати потік) або на фізіоло
гічні та психологічні стани суб’єкта (затамувати кров, подих', почуття
страху). У білоруській та російській мовах тут спостерігається більша широта
іноморфемних відповідників, з іншим групуванням їхніх лексико-семантичних
варіантів, але з більшим ступенем вираженості паралелізму в полісемічній
ієрархії: остановить {поток, кровь), затаить (дыхание), подавить, заглушить
{страх)\ пор. спыняць (кроу), затаіць (дых, дух), заглушыць (гора).
Змістова своєрідність часто характеризує унікальні за фономорфологічним
складом «вторинні», експресивні компоненти синонімічного ряду, які специ
фікують узагальнену семантику домінанти. Ускладнення додатковими семами,
що перебувають поза прямою кореляцією в зіставлюваних мовах, стосується ін
тенсифікації основної ознаки за рахунок кількісних складників, які не зачіпають
предметно-логічного ядра значення. Подібні співвідношення ілюструються укр.
цебеніти — рос. сильно литься, бр. моцна ліцца; бр. шыбаваць — рос. быстро
идти, двигаться, укр. швидко іти,рухатися. Додаткові семи в значеннях дієслів
виникають унаслідок об’єктної специфікації, яка виявляється у звуженні пози
цій в актантних рамках, пор. бр. зарунець (про вруна), затахкаць (про серцебиття).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5 33
JI. В. Бублейник.
Фономорфологічна унікальність може характеризувати симетрично, у спів
відносних позиціях, усі зіставлювані мови; за відсутності ж іномовних ідіома
тичних паралелей спостерігається співвідношення з лакунами або із семантично
неповними еквівалентами, які часто використовуються в перекладах у ролі кон
текстуальних засобів компенсації. Формальна своєрідність виявляється й у лек
семах, значення яких у відомій класифікації В. В. Виноградова отримали най
менування зв’язаних. Окремий тип кореляцій формується тоді, коли статус
зв’язаності однаковою мірою зберігається за всіма співвіднесеними одиницями,
знаходячи відображення в усіх мовах; розбіжності стосуються лише дещо
більшого обсягу сполучуваності стрижневої лексеми в деяких із них, пор. укр.
стенути, знизати (плечима); рос. пожать (плечами); бр. сцепануць (галавой,
частіше плячыма).
Однак симетричність відображення в усіх зіставлюваних лексико-семантич-
них системах статусу зв’язаності значень спільних семантичних корелятів спо
стерігається не завжди: у кореляціях слів із гетерогенним фономорфологічним
складом представлено випадки співвідношення зв’язаного значення з вільними
в інших мовах. Проте важливо, що так чи інакше певна специфікація значення
та / або вживання все ж таки наявні в цій лексичній групі. Так, моносемантичне
укр. скресати «звільнятися від криги (про річки, озера і т. ін.)» (СУМ, IX, 315)
співвідноситься в російській та білоруській мовах з лексемами, що не мають об
межень у сполучуваності : вскрыться, тронуться; пачацца (явище скресання
криги номінується словами з широкою семантикою і вільним уживанням). Ціка
во, що семантична специфіка українського дієслова своєрідно віддзеркалюється
в обох його іномовних корелятах, хоч і виражається на інших мовних рівнях: у
російського слова тронуться спостерігається граматична дефектність (у наве
деному значенні дієслово позбавлене видової паралелі), що ж до білоруської мо
ви, то в ній узагалі фіксується лакуна, яка заміщується описовим зворотом.
Водночас зазначимо, що точніше виражена взаємозалежність своєрідних оз
нак двох рівнів — семантичного і фономорфологічного — не характерна для
лексем, утворених шляхом калькування. Використання національно-специфіч
них звукових оболонок для поморфемного перекладу не перешкоджає збере
женню первісно закладеної в штучно утворених словах змістової адекватності,
яка, до того ж, виявляється в мірі, максимально можливій для різних мовних
систем.
Важливим аспектом контрастивних лексикологічних досліджень є з’ясуван
ня ступеня полісемантичності міжмовних корелятів. Показовим у цьому плані
для висвітлення способів внутрішньомовної організації лексичної системи є
зіставлення обсягів значеннєвих полів, що покриваються різномовними еквіва
лентами. Семантичне навантаження на слово є прямо пропорційним до обсягу
тих реалій дійсності, які ним номінуються. Так, досить частотними є випадки,
коли білоруські лексеми, що входять за своїм фономорфологічним складом до
спільного східнослов’янського фонду, виявляють ширший значеннєвий потен
ціал. Більша міра розгалуженості семантичного простору характеризує вживан
ня білоруського пакінуць, яке, відповідно, вирізняється більшою розвиненістю
внутрішньої структури, ніж його український та російський кореляти покинути,
покинуть.
Унаслідок перерозподілу семантичного обсягу лексичних корелятів
змінюється обсяг їхньої сполучуваності, для якої характерна відносна деталіза
ція або ж, навпаки, генералізація. Відповідно варіюється і склад синонімічних
угруповань домінантних лексем.
34 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5
Формосемантичні співвідношення в лексиці східнослов’янських мов
Зіставний лексико-семантичний аналіз близькоспоріднених мов виявляє го
ловні, типові риси та специфічні особливості, що характеризуються як перифе
рійні. Міжмовні, загалом еквівалентні полісеманти можуть збігатися в порівню
ваних мовах в основних значеннях, розрізняючись похідними. Регулярною на
міжмовному рівні, передусім для слів з гетерогенним фономорфологічним скла
дом, слід визнати відсутність однотипності кореляцій, тобто неускладнених
лінійних співвідношень, які могли б виявитися в накладанні різномовних еквіва
лентів, і наявність семантичної та стилістичної диференціації, вираженої різ
ною мірою. Зауважимо, що ознаки семантичної обмеженості / необмеженості
(повноти / неповноти), виділені при цьому, належать до умовних категорій,
оскільки репрезентовані лише на контрастивному рівні і, отже, виступають як
відносні; подібні ознаки осмислюються як внутрішньосистемні характеристики
і через це можуть бути адекватно оцінені лише в межах однієї мови.
Полісемантичність на міжмовному рівні поєднується з поліфункціональніс-
тю. Міжмовна ідіоматика в галузі лексики загалом не вичерпується неповним
збігом у лексикографічному тлумаченні співвідносних полісемантів та на рівні
їхніх окремих JICB. Дуже часто в близькоспоріднених мовах можна виявити не
можливість взаємозаміни корелятів в однотипних контекстах та словосполуках
або їхнього автоматичного підставлення в перекладах. Інакше кажучи, стає ти
повою асиметрія в лексичній сполучуваності навіть за умови семантичної адек
ватності міжмовних еквівалентів. Подібна специфіка пояснюється втручанням
прагматичного чинника, про дію якого пише JI. О. Новиков, виділяючи особли
вий тип значення — сигматичний, або ситуативний. Міжмовні розбіжності в
реалізації цього різновиду значення виникають унаслідок неоднакового харак
теру «відображення контексту ситуації в контексті вживання лексичних оди
ниць відповідно до тієї чи іншої настанови мовця <.. > для вираження певного
змісту» 1. Отже, у зіставленні стає важливим контекстуально-ситуативний ана
ліз, що уможливлює висвітлення відтінкових розбіжностей у загалом спільному
лексичному масиві, у корпусі фономорфологічних відповідників, поєднаних
спільним поняттєвим, мисленнєвим змістом. Значущим слід визнати розгляд та
ких контекстуальних актуалізаторів, уживання яких зумовлюється асоціатив
ною специфікою еквівалентів і репрезентує її.
Зіставний розгляд лексичного масиву та його фрагментів має стати також
предметом лінгвокультурного аналізу, який, зокрема, ставить на меті з’ясування
в одному з типів мовних одиниць, а саме у словах і виразах побутового мовлен
ня, в основному питомого походження 8, тих конотативних, образно-асоціатив
них співзначень, що зумовлені різними внутрішньо- та екстралінгвістичними
чинниками й особливо актуальні для художнього стилю. Мовна реалізація по
нять дозволяє окреслити в найважливіших параметрах картину лінгвістично
освоєного світу, своєрідність способу його освоєння. Коли йдеться про асоціа
тивні, оцінні, вторинні обертони в слові, то навіть у близькоспоріднених мовах
відзначаються розбіжності в осмисленні та сприйнятті явищ дійсності, «внут
рішньої логіки діяльності мови», за висловом Т. О. Черниш, і тим самим — в
утворенні лінгвокультурних концептів. Так, полісемантичне російське дієслово
жалеть ускладнене в обласному мовленні значенням «любить», семантична
структура якого та оцінний ореол успадковуються в народнорозмовному мов
ленні похідним іменником жалость', в українській мові, як і в білоруській, цей
7 Новиков Л. А. Семантика русского языка : Учеб. пособие.— M., 1982.— C. 105.
8 Д и в Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс.— М., 2004.— С. 103.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5 35
JI. В. Бублейник.
лексико-семантичний варіант не зареєстровано. Отже, жалость увіходить до
списку компонентів російської національно-культурної концептосфери; значу
щими тут стають відмінні семантичні відтінки, які іноді в поверховому, прак
тичному підході є прихованими, важко вловлюваними.
Зіставлення явищ, що диференціюють семантичні системи різних мов, у то
му числі близькоспоріднених, зокрема з’ясування того, наскільки аналогічно чи,
навпаки, специфічно представлений в їх лексичних відповідниках набір сем,
дасть показовий матеріал для глибшого розгляду лінгвофілософських проблем,
які пов’язані з виявом антропоцентризму в мові і розв’язання яких сприятиме
ґрунтовному поясненню логіки людського мислення, відображеного в лексич
ній системі мовного осмислення світу 9.
Подальші контрастивні студії мають охопити значний масив мовних оди
ниць, розгляд яких уможливить уникнення схематизації, надуманих абстрак
тних моделей, не підкріплених фактами живого життя мови, і забезпечить пода
льше опрацювання типології міжмовних кореляцій.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
МАС — Словарь русского языка : В 4 т. — M., 1981-1984.
СУМ — Словник української мови : В 11т. — K., 1970-1980.
ТСБМ — Тлумачальны слоўнік беларускай мовы : У 5 т. — Мінск, 1977-1984.
УРС — Українсько-російський словник : У 6 т. — K., 1953-1963.
{Луцьк)
L. V. BUBLEINYK
CORRELATION OF SEMANTICS AND FORM IN THE EAST-SLAVONIC
LANGUAGES VOCABULARY
Taking into consideration fragments of lexical systems of Ukrainian, Byelorussian and Russian
language, the author analysed common semantic features of the words having similar
phonomorphological structure and determined discrepancies which are most often revealed in units
of formally differentiating bulk.
K e y w o r d s : allomorphic, differentiation, equivalent, isomorphous, correlation.
9 Див.: Терехова C. I. Система просторових, часових та особових координат у їх мовній
реалізації (на матеріалі української, російської та англійської мов) : Автореф. дис. ... д-ра
філол. наук.— К, 2009.— С. 1.
36 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5
|