Стилістика гіпертексту
У статті проаналізовано процеси, які відбуваються в гіпертексті, створеному в інтернет-середовшці. Зазначено, що завдяки технічним засобам візуалізації, які дали змогу чітко позначити вузли переходу з одного текстового рівня на інший, зросла роль мовних одиниць, що формують цей вузол переходу,— їх...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183429 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стилістика гіпертексту / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2009. — № 5. — С. 79-87. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183429 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1834292022-02-24T01:26:07Z Стилістика гіпертексту Чемеркін, С.Г. У статті проаналізовано процеси, які відбуваються в гіпертексті, створеному в інтернет-середовшці. Зазначено, що завдяки технічним засобам візуалізації, які дали змогу чітко позначити вузли переходу з одного текстового рівня на інший, зросла роль мовних одиниць, що формують цей вузол переходу,— їхня комунікативна, стилістична вага. This article deals with the analysis of main processes in the hypertext had been created in the sphere of Internet. The technical means of visuallization made possible to distinct some transitive centers between different textual levels. By virtue of using of these technical means language unites, which forms such transitive centres, acquired great signification, their communicative and stylistic importance grows too. 2009 Article Стилістика гіпертексту / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2009. — № 5. — С. 79-87. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183429 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті проаналізовано процеси, які відбуваються в гіпертексті, створеному в інтернет-середовшці. Зазначено, що завдяки технічним засобам візуалізації, які дали змогу чітко
позначити вузли переходу з одного текстового рівня на інший, зросла роль мовних одиниць,
що формують цей вузол переходу,— їхня комунікативна, стилістична вага. |
| format |
Article |
| author |
Чемеркін, С.Г. |
| spellingShingle |
Чемеркін, С.Г. Стилістика гіпертексту Мовознавство |
| author_facet |
Чемеркін, С.Г. |
| author_sort |
Чемеркін, С.Г. |
| title |
Стилістика гіпертексту |
| title_short |
Стилістика гіпертексту |
| title_full |
Стилістика гіпертексту |
| title_fullStr |
Стилістика гіпертексту |
| title_full_unstemmed |
Стилістика гіпертексту |
| title_sort |
стилістика гіпертексту |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183429 |
| citation_txt |
Стилістика гіпертексту / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2009. — № 5. — С. 79-87. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT čemerkínsg stilístikagípertekstu |
| first_indexed |
2025-07-16T03:25:47Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:25:47Z |
| _version_ |
1837772411687141376 |
| fulltext |
С. Г. ЧЕМЕРКІН
СТИЛІСТИКА ГІПЕРТЕКСТУ
У статті проаналізовано процеси, які відбуваються в гіпертексті, створеному в інтер-
нет-середовшці. Зазначено, що завдяки технічним засобам візуалізації, які дали змогу чітко
позначити вузли переходу з одного текстового рівня на інший, зросла роль мовних одиниць,
що формують цей вузол переходу,— їхня комунікативна, стилістична вага.
К л ю ч о в і слова: гіпертекст, гіперпосилання, ризоморфна текстова організація, сти
лістика, культура мови.
Із розвитком цифрових технологій сучасна комунікативна практика перейшла на
інший функціональний рівень. Показовий щодо цього характер інтернет-спілку-
вання, де активно послуговуються специфічним нелінійним текстом.
Наукове осмислення такого явища, як нелінійний текст, пройшло етапи від
усвідомлення його в загальнонауковій картині1 до вироблення підходів щодо
опису 2. Ідея використання нелінійної організації тексту не нова. Тексти з пере
ходами на різні рівні характерні, зокрема, для Біблії з її унікальною перехрес
ною системою «паралельних місць» — аналогів посилань3.
Інженерна думка в середині X X ст. передбачала використання пристроїв, за до
помогою яких можна було б організувати текст із вузлами переходу на іншу інфор
мацію — вербальну і невербальну 4. Проте активного поширення нелінійна орга
нізація тексту набула з упровадженням інтернет-технологій. У сучасних цифрових
технологіях нелінійна організація тексту органічно реалізувалася в гіпертексті.
Поняття гіпертексту має міждисциплінарний характер, гіпертекстові
системи стали предметом дослідження в різних галузях знань — технічних 5,
1 Engelbart D. С., English W. К. A research center for augmenting human intellect // AFIPS
Conference Proceedings (Fall Joint Conference).— Montvale, 1968.— P. 395-410; Суббо
тин М. М. Гипертекст : Новая форма письменной коммуникации // Итоги науки и техники :
Сер. «Информатика».— М., 1994.— Т. 18.— С. 1-158.
2 Conklin J. Hypertext: an introduction and survey // Computer.— 1987.— Vol. 20. N 9.—
P. 17-41.
3 Визель М. По ту и эту стороны экрана // Иностр. лит.— 1999.— № 10.— С. 174.
4 Bush К As We May Think.— The Atlantic Monthly.— 1945.— Vol. 176.N1.— P. 101-108.
5 Храмцов П. Б., Брик С. А., Русак А. М. и др. Основы Web-технологий.— М., 2007.— 374 с.;
Эпштейн В. Л. Введение в гипертекст и гипертекстовые системы.— http://edu.pgtu.ru/elib.
© С. Г. ЧЕМЕРКІН, 2009
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5 79
http://edu.pgtu.ru/elib
С. Г. Чемеркін.
філософських б, лінгвістичних7, культурологічних8 та ін., феномен гипертексту
ефективно виявляється у сфері творчої діяльності9. Розширюється спектр
успішного застосування гіпертекстових систем у багатьох сферах науки, тех
ніки, освіти, економіки 10.
Визначення гипертексту в сучасному науковому дискурсі потрактовано від
повідно до сфери вжитку. В інформатиці це поняття детерміновано таким визна
ченням: «принцип організації інформаційних масивів, за яким окремі інформа
ційні елементи зв’язані між собою асоціативними відношеннями, що
забезпечують швидкий пошук необхідної інформації та / або перегляд взаємо
зв’язаних даних» п ; у літературознавстві — «текст із фрагментами, що пов’я
зують його з іншими текстами. Дає змогу читачеві обрати один із багатьох шля
хів його прочитання»12; у філософії — «заперечення лінійної побудови
тексту» 13; у різних галузях культурології — «в сучасних аудіовізуальних медіа
нелінійний характер екранного тексту (оповіді)» 14 (тут текст — будь-яка у за
гальному семіотичному розумінні інформаційно завершена і впорядкована су
купність знаків, пов’язаних між собою кодифікованою системою їхнього
взаєморозташування (граматикою) та комплексом правил їх інтерпретації (мо
вою) 15); у лінгвістиці — «в інформаційно-комп’ютерній прикладній галузі —
сіткова формалізована модель репрезентації текстів, вузли якої співвідносяться
з різними пакетами текстової інформації» 16. У сучасному мовознавстві поняття
гіпертексту не обмежується лише наведеним визначенням. У лінгвостилістиці
послуговуються цим терміном на позначення набору текстів, «що містять вузли
6 Эко У. От интернета к Гуттенбергу: текст и гипертекст // Интернет.— 1998.— № 6-7.—
С. 91-92; Емелин В. А. Информационные технологии в контексте постмодернистской фи
лософии : Дис. ... канд. филос. наук.— М., 1999.— 164 с.; Иванов А. Е. Философские и
психологические аспекты виртуальной и социальной реальности в их взаимосвязи : Дис. ...
канд. филос. наук.— М., 2004.— 145 с.; Кузнецов М. М. Виртуальная реальность : взгляд с
точки зрения философа // Виртуальная реальность : Философ, и психолог, аспекты.— М.,
1997,— 187 с.
7 Потапова Р. К. Новые информационные технологии и лингвистика.— М., 2005.—
368 с.; Ильина И. А. Проблемы изучения и восприятия гипертекста в мультимедийной среде
Интернет : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— М., 2009.— http://www.ipk.ru/
inex.php?id=1616; Коломієць Н. В. Лінгвістичні особливості організації гіпертексту
інтернет-новин (на матеріалі англійської мови) : Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— Κ.,
2004.— 21 с.; АлатирєваН. Б. Номінативна ланка в середовищі українського обрядового
гіпертексту : Автореф. дис.... канд. філол. наук.— Одеса, 2002.— 16 с.
Ларионова Н. С. Гипертекст как модель современной культуры : Дис.... канд. социолог,
наук.— М., 2005.— 188 с.; Шмидт Э. Об универсальных библиотеках и садах расходящихся
тропок.— www.netslova.ru/schmidt/hypertexts.html.
9 Кіт В. Гипертекст і його вияви в українській та світовій літературі. Актуальність,
перспективність, небезпеки.— www.fact.kiev.ua/articles/article_30; Всюду «Art», или Фес
тиваль как гипертекст.— http://njmj.ru/index.php?id=162&article=736.
10 Негуторов В. В. Гипертекст как феномен современного общества : Дис. ...канд. филос.
наук.— Краснодар, 2003.— С. 3—4.
11 Гипертексты.— http://www.glossary.ru/cgi-biii/gl_sch2.cgi7RDovlwylqxy:.
12 Літературознавча енциклопедія.— Κ., 2007.— Т. 1.— С. 229.
13 Войскунский А. Е. Интернет— новая область исследований в психологической науке //
Учен. зап. каф. общей психологии МГУ.— М., 2002.— Вып. 1.— С. 82-101.
14 Рутковсъкий О. Г. Український словник-довідник екранних медіа.— Κ., 2007.— С. 48.
15 Там же.— С. 201.
16 Загнітко А. П. Гіпертекст II // Українська мова : Енциклопедія.— 3-тє вид., змін, і
доп. / Ред. кол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова).— Κ., 2007.—
С. 100. Наведене визначення неповно відображає сутність поняття гіпертексту в інфор
маційно-комп’ютерній прикладній галузі, оскільки вузли моделі репрезентації текстів мо
жуть співвідноситися з пакетами не лише текстової інформації, а й одиниць інших
семіотичних систем.
80 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5
http://www.ipk.ru/
http://www.netslova.ru/schmidt/hypertexts.html
http://www.fact.kiev.ua/articles/article_30
http://njmj.ru/index.php?id=162&article=736
http://www.glossary.ru/cgi-biii/gl_sch2.cgi7RDovlwylqxy
Стилістика гіпертексту
переходу від одного тексту до іншого і дозволяють вибирати певні відомості для
читання або послідовність читання, в такий спосіб формуючи щоразу інший ор
ганізований у систему лінійний текст» 17.
Отже, гіпертекст — багаторівнева, розгалужена система інформаційних
блоків, у якій реципієнт має змогу самостійно вийти на будь-який інформацій
ний рівень. На гіпертекст покладено завдання зв’язування інформаційних оди
ниць (вербальних чи невербальних) одного рівня в мережу. У поняття гіпер
тексту закладено семантичну ознаку мережі, що вдало корелює з принципом
організації мережі Інтернет, і це, природно, знайшло в цій мережі широке за
стосування.
Симпліфікована модель гіпертексту в Інтернеті — це текст із маркованими
словами або більшими мовними одиницями, активізація яких забезпечує пере
хід на інший текст чи інший різновид інформації. Такий текст, не втрачаючи
реальних просторових обрисів, набуває специфічних ознак, відомих у сучасно
му науковому дискурсі як ризома 18. Ризома — термін, запозичений із філософ
ської течії постмодернізму 19, який водночас взято з біології, де він позначає пев
ну будову кореневої системи, що характеризується відсутністю центрального
стрижневого кореня і складається з багатьох хаотично переплетених пагонів, які
відмирають, регенерують, непередбачувані у своєму розвиткові20. У широкому
розумінні за допомогою поняття «ризома» можна розкрити сутність облашту
вання і функціонування всесвітньої мережі Інтернет 21. Водночас ризома об’єд
нує сформульовані у філософії постмодернізму уявлення про аструктурний спо
сіб вербальної організації тексту, що дає підстави використовувати назву цього
метапаттерну для номінування децентрованого тексту 22.
Ризоморфна структура гіпертексту в Інтернеті виявляє певні особливості, не
характерні для інших типів гіпертекстових організацій: принципова можливість
існування тільки в комп’ютерному вигляді, множинність віртуальних структур,
віртуалізація інформації 23.
Розвиток цифрових технологій, маючи яскраво виражений ротаційний ха
рактер (коли безперервно на зміну одним технологіям приходять інші), спричи
няється до системно-структурних змін на всіх рівнях комп’ютерно-інформацій
ної організації. Названий процес впливає на репрезентацію гіпертексту, зокрема
в мережі Інтернет (наприклад, активний розвиток відеотехнологій спричинився
до появи гіпермедіа).
Структура ризоморфної текстової організації відрізняється від лінійної. Мо
дель ризоморфної структури — це поєднання великої кількості лінійних текстів,
які пов’язані один з одним вузлами переходу. Для неелектронного гіпертексту
вузлом переходу на інший текстовий рівень є мовні засоби, які дають змогу чи
17 Сюта Г. М. Гіпертекст І // Там же.— С. 99-100.
18 ГречкоП.К. Концептуальные модели истории.— М., 1995.— С. 98-102; Грицанов А. А.,
Абушенко В. Л. Ризома // История философии. Энциклопедия.— Минск, 2002.— С. 883-887.
19 ДелезЖ., Гваттари Ф. Ризома // Философия эпохи постмодерна / Сб. переводов и
рефератов.— Минск, 1996.— С. 7-31.
2® Пор. також визначення термінів «ризом» і «ризоморфи» (Словарь ботанических тер
минов,— К., 1984,— С. 209).
21 Емелин В. А. Ризома и Интернет // Глобальная сеть и киберкультура.—
emelme.narod.ru/rhizome.htm; Климентьев В. Веб х.О и эпоха постмодерна.— e-commerce.
com.ua/3469.
22 Можейко М. А. Ризома // Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов.—
Минск, 1998.— 896 с.
23 Хартунг Ю. Гипертекст как объект лингвистического анализа // Вестн. Моск. ун-та.—
Сер. 9. Филология.— 1996.— № 3.— С. 61-77.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5 81
С. Г. Чемеркін.
тачеві виявити цей рівень. Здебільшого така конструкція має певну структуру
(знак, слово, речення, текст), зміст якої вказує на існування іншого текстового
рівня. Тобто в основу формування вузла переходу гіпертексту покладено семан
тичний принцип.
Електронний гіпертекст формується саме за таким принципом, однак техніч
ні можливості дали змогу формалізувати логіко-семантичні зв’язки між части
нами структури гіпертексту. Завдяки візуальному маркуванню (наприклад, ін
шим кольором) у контексті певної мовної одиниці (яка є вузлом переходу на
інший рівень) відпала потреба опису, використовуваного для індикації іншого
текстового рівня. В електронному гіпертексті виділяється мовна одиниця, яка
асоціативно пов’язана з текстом на іншому рівні, а зовнішній вигляд цієї мовної
одиниці вказує на те, що існує перехід на цей рівень. Така формалізована струк
тура електронного гіпертексту іноді за певних умов не візуалізується під час за
гального огляду інформації, що помічено, наприклад, у заголовках, лідах, анон
сах тощо. Це пояснюється тим, що сама структура цих різновидів контексту
візуально інша. Водночас активізація відповідних текстових одиниць дає змогу
перейти на інший рівень.
Логіко-семантичні зв’язки в електронному гіпертексті як комунікативно
му середовищі виявляють особливу природу, пов’язану з принципами акту
ального членування речення. Сучасна комунікативна практика в мережі
Інтернет засвідчує широке послугування гіпертекстом в усіх стильових різ
новидах 24. Особливе місце в структурі гіпертексту на рівні будь-якого функ-
ціонально-стильового різновиду займають вузли переходу на інший рівень
тексту, який у мовній практиці номіновано терміном «гіперпосилання» 25.
Посилання в електронному гіпертексті — це матеріалізована конотація, алю
зія у звичайному тексті26. Вузол переходу на інший рівень тексту має на
веб-сторінках здебільшого вигляд виділених кольором слова, речення чи час
тини тексту, активізація яких викликає іншу сторінку або певну частину по
точної електронної сторінки. Одиниця тексту, виконуючи роль гіпертексто-
вого вузла, логічно пов’язана з текстовим рівнем, на який здійснюється
перехід. Саме гіпертекст через вузли переходу дає змогу розширити семанти
ку слова, адже посилання в електронній комунікації — це зовнішні структур
ні показники, що забезпечують глобальну зв’язаність гіпертексту, його зміс
тову єдність 11.
Правильне маркування вузла переходу робить оптимальним гіпертекст, не
порушуючи логіко-семантичних зв’язків, і навпаки — неадекватна візуалізація
вузла переходу на інший текстовий рівень руйнує чи спотворює зв’язки ризо-
морфної структури тексту. Така ситуація пов’язана з проблемами лінгвостиліс
тики та культури мови — дисциплін, головні завдання яких визначені як ціле
спрямований вибір мовних засобів, що відповідають стильовим і стилістичним
нормам, свідоме, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно
24 Чемеркін С. Г. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні про
цеси.— Κ., 2009.— 240 с.
25 Гіперпосилання — фрагмент тексту, слово, символ у документі HTML, що є по
силанням на інший документ (Дербещев В. Д , СемьоновД. Є., Шарапов О. Д Словник тер
мінів інформаційних систем і технологій.— Κ., 2008.— С. 41).
26 ВизельМ. Поздние романы Итало Кальвино как образцы гипертекста.—
http://www.netslova.ru/viesel/viesel.htm.
27 Кушнерук С. Л. Расширение коммуникативного пространства: специфика текстов
электронных СМИ в сравнении с печатными // Политическая лингвистика.— Екатеринбург,
2007,— Вып. 3(23).— С. 140-143.
82 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5
http://www.netslova.ru/viesel/viesel.htm
Стилістика гіпертексту
від мети й обставин спілкування 28. З цього погляду стилістика гіпертексту,
по-перше, повинна передбачати вибір мовно-виражальних засобів під час фор
мування вузлів переходу з одного текстового рівня на інший відповідно до кон
тексту, а по-друге, регулювати логіко-семантичні зв’язки між структурними
одиницями гіпертексту за допомогою вузлів переходу між текстовими рівнями.
Саме вузли переходу з одного рівня тексту на інший — одна з найважливіших
одиниць стилістики гіпертексту.
Проблема застосування стилістичного і культуромовного інструментарію до
аналізу гіпертексту актуалізувалася в умовах функціонування Інтернету. У
Всесвітній мережі вузол переходу на інший текстовий рівень чітко експлікував
ся за допомогою технічних засобів. Гіперпосилання стало виразним компонен
том гіпертекстової структури, що збільшило стилістичну й культуромовну вагу
одиниць, які належать до вузла переходу на інший текстовий рівень. У зв’язку з
цим чітко окреслюється предмет дослідження сучасної стилістики та культури
мови — одиниці гіпертекстової структури. Функціонально навантаженою оди
ницею виявляється вузол переходу на інший текстовий рівень, оскільки візуа-
лізація відповідної мовної одиниці — вузла переходу — формує інший стиліс
тичний і культуромовний контекст. Вузол переходу в електронному гіпертексті
(як, власне, й у неелектронному) у функціональному аспекті виконує роль мета
фори, головне завдання якої — «перенести з одного об’єкта позначення на ін
ший на основі певної подібності» 29. Відповідно така модель потребує й стиліс
тичного інструментарію для її опису.
Реалізація гіпертекстової структури за допомогою вузлів переходу на інший
текстовий рівень адекватна реалізації моделі іншої лінгвостилістичної катего
рії — інтертекстуальності, де також через систему мовно-виражальних засобів
формується спосіб, «яким текст прочитує історію і вписується в неї» 30. Проте
зовні схожа модель побудови гіпер- та інтертексту здебільшого виконує діамет
рально протилежну стилістичну функцію для кожного дискурсу. Так, через ін-
тертекстуальність автор художнього твору за допомогою системи мовно-вира-
жальних засобів «штовхає» читача до визначених текстом асоціацій. При
гіпертекстуалізації стилістично нейтральна система вузлів переходу дає змогу
читачеві самому формувати асоціативні ознаки. Власне, це й є основною дифе-
ренційною ознакою інтертекстуальності та гіпертекстуалізації31.
На рівні аналізу наведені два процеси мають схожі механізми формування й
реалізації комунікативних відносин. І якщо інтертекстуальність вже давно до
сліджують фахівці лінгвостилістики, то питання гіпертекстуалізації не належа
ли до проблем стилістики й культури мови. У сучасній науці гіпертекст отримав
статус методологічної та гносеологічної форми. Створення різноманітних баз
даних, комп’ютеризація бібліотек, переведення інформації в цифрову форму,
тобто активне послугування електронним гіпертекстом, засвідчують, що ви
28 Єрмоленко С. Я. Стилістика // Українська мова : Енциклопедія.— С. 673; Ермолен
ко С. Я. Культура мови // Там же.— С. 298.
29 Тараненко О. О. Метафора // Українська мова : Енциклопедія.— С. 350. Думка про те,
що гіпертекст має модель метафори, представлена в інтернет-комунікації цілим рядом пуб
лікацій, див.: MocholaA.R. Kultura і hipertekstualizm.— http://www.mochola.org/hypertext/
hypertxl.htm#top; Психологическая модель гипертекстовой системы.— http://users.kpi.
kharkov.ua/ lre/bde/media/hyper/s8.html; Демин И, С. Гипертекстовые среды и обучение.—
http://www.vestnik.fa.ru/4(28)2003/7.html та ін.
30 Kristeva J. Narration et transformation 11 Semiotica.— Hague, 1969.— N 4.— P. 443.
31 Риффатерр М. Критерии стилистического анализа II Новое в зарубежной лингвис
тике.— М., 1980.— Вып. 9.— С. 69-97.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5 83
http://www.mochola.org/hypertext/
http://users.kpi
http://www.vestnik.fa.ru/4(28)2003/7.html
С. Г. Чемеркін.
вчення механізмів реалізації цього мовного явища, так само як і механізмів реа
лізації гіпертексту взагалі, повинно належати до сфери лінгвостилістики та
культури мови. А в ширшому аспекті інструментарій лінгвостилістики та куль
тури мови має поєднати структурні компоненти такого поширеного сьогодні
явища, як мультилінгвальний полікодовий32 гипертекст.
Вивчення семантичних властивостей висловлювань природної мови полягає
у встановленні зв’язку між засобами мови, з одного боку, і логічною інтерпрета
цією таких висловлювань — з другого33. Семантична функція вузла гіпертексту
в електронному ресурсі увиразнюється технічними засобами виділення гіперпо-
силання, тому зникає потреба докладного опису вказівки на інший текстовий ре
сурс. Проте не завжди вказівка на інший текстовий ресурс та власне гіперпоси-
лання збігаються. Здебільшого мовні одиниці поза вузлом переходу виконують
додаткове семантичне навантаження. Що ж до власне вузлів переходу, то в елек
тронному тексті виразно виділяються мовні одиниці, які містять пряму та непря
му вказівку на інший текстовий рівень. Відповідно в сучасній мовній практиці
за семантичною ознакою в гіпертексті в Інтернеті сформувалося дві групи мов
них одиниць, які становлять вузли переходу на інший текстовий рівень: 1) мовні
одиниці, що містять пряму вказівку на інший текстовий рівень і формують вузол
переходу на нього за допомогою як гіперпосилання, так і власне текстової
структури, або за допомогою лише гіперпосилання; 2) мовні одиниці, що міс
тять непряму вказівку на інший текстовий рівень.
Мовні одиниці, що містять пряму вказівку на інший текстовий рівень і фор
мують вузол переходу на нього за допомогою як гіперпосилання, так і власне
текстової структури, можуть бути репрезентовані описово: «Ознайомитися з
проектом статуту територіальної громади Львова можна за таким гіперпосилан-
ням http://www.gromada.lviv.ua». У формуванні наведеного вузла переходу на
інший текстовий рівень використано власне гіперпосилання, яке марковане в
контексті, а також рематичний елемент за таким гіперпосиланням. Як гіперпо
силання може бути використано електронну адресу (як елемент іншої семіо
тичної системи) або вербальну мовну одиницю, пор.: «Взято звідси: http://
upu.org.ua»', «Зі словником можна ознайомитися тут».
Пряма вказівка у вузлі переходу на інший текстовий рівень може бути вира
жена мовною одиницею, семантика якої пов’язана із вказуванням (здебільшого
такою є прономіналізована, адвербіалізована, іноді вербалізована форма):
«Хороша стаття Андрія Левуса, взято тут»; «Якщо ви забули свій пароль, ми
можемо нагадати». Однак нерідко вузол переходу формують, використовуючи
структурно складнішу одиницю — речення, за допомогою якого теж реа
лізується вказування: «Матеріали про події 2004 року збереглися у архіві “Май
дану”. Подивіться цю замітку».
Усі наведені приклади семантично прозоро спрямовують реципієнта ін
формації на інший текстовий рівень. Перехід на інший текстовий рівень може
здійснюватися мовними засобами, визначеними лише як вузол переходу на ін
ший текстовий рівень. Зокрема, такими є електронні адреси сайтів, які роз
міщують як додаткову, принагідну інформацію, на яку можна здійснити пере
хід, або інша додаткова інформація: «Мені надіслали статтю для нашого сайту
32 Про поняття «полікодовий текст» див.: Большакова JI. С. О содержании понятия «по-
ликодовый текст» // Вести. Самар, гос. ун-та.— Самара, 2008.— № 4(63).— С. 19-24.
33 Демьянков В. 3. Логические аспекты семантического исследования предложения //
Проблемы лингвистической семантики.— М., 1981.— С. 115.
84 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5
http://www.gromada.lviv.ua%c2%bb
Стилістика гіпертексту
(http://ogin.in.ua), присвячену світогляду предків»; «Представники патріотичної
громади Полтави передали голові облдержадміністрації звернення до Верховної
Ради (з текстом звернення можна ознайомитися тут)». Нерідко таку інформа
цію подають у дужках.
Значно ширше представлено електронні гіпертексти, у яких розміщено не
пряму вказівку на існування іншого текстового рівня (варто зазначити, що по
няття «непряма вказівка» умовне, оскільки виділені в контексті мовні одиниці
певною мірою вказують реципієнтові на ту інформацію, яка міститься на іншо
му текстовому рівні, однак пряма вказівка на існування переходу на інший тек
стовий рівень мовними засобами не виражена): «Лідер рок-гурту “Borni Відоп-
лясова” Олег Скрипка увійшов до робочої групи, мета якої — представити
вітчизняне мистецтво зарубіжному глядачеві»; «До відкриття виставки Служ
бою безпеки надруковано ілюстрований каталог “Українська повстанська ар
мія: історія нескорених”». Непрямою вказівкою може бути не лише вербальна, а
й невербальна субстантивована одиниця: «Приєднатися до нашої команди на
сайті www.i.ua можна за наявності інформації про себе». Тут невербальний ком
понент (яким є інтернет-адреса) субстантивується в текстовій структурі. Суб
стантивація невербальних компонентів у тексті — явище, характерне для мови
інтернет-комунікації.
Отже, у стилістиці тексту існують різні підходи щодо формування вузлів пе
реходу на інший текстовий рівень. Помітно, що сучасний текстовий фрагмент,
технічно виділений як гіперпосилання в електронному гіпертексті, не тотожний
текстовій структурі, вираженій мовними засобами.
У гіпертекстові з використанням гіперпосилань часто змінюється стилістич
на будова, порушується синтаксична структура. Однією з особливостей гіпер
тексту в Інтернеті є нівелювання системи пунктуації при вузлах переходу на ін
ший рівень тексту. Частково функції пунктуації приймає на себе
гіперпосилання, оскільки вузол переходу на інший текстовий рівень в електрон
ному вигляді візуально відрізняється від усього тексту. Відповідно в тексті
порушується пунктуаційна норма у привузлових текстових частинах, зокрема,
коли вузлом виступає електронна адреса сайту: «Початок http://
blog.i.ua/community/1025/206933»; «79 % українців за єдину державну україн
ську мову http://sajt.se-ua.net/page99». Навіть незважаючи на те, що вузол пере
ходу візуалізовано, все ж спостерігаємо тяжіння користувача до норми, а тому
гіперпосилання з іншим типом тексту в літературному контексті буває оформле
не відповідно до вимог пунктуаційної норми, пор.: «Етногурт “Буття”
(www.buttia.kiev.ua) записав новий альбом “Ми ідем за Україну”»; «Сайт фести
валю — http://www.unizh.com.ua».
Нехтування пунктуаційною нормою вказує на особливу роль виділюваного
тексту, яким є гіперпосилання. У таких контекстах гіперпосилання набуває ін
ших синтаксичних ознак: «Ми тут з’ясували, що любителі слов’янської міфо
логії серед слов’ян — рідкість»; «Перші в цьому році гуляння киян на Масницю
відбудуться 22 лютого на Печерську — в парку будівництва кафедрального со
бору Воскресіння Христового. Схема пройду». У першому прикладі на рівні ак
туального членування речення адвербіальний компонент тут у лінійній тексто
вій побудові потребує ширшого контексту, який дав би змогу повністю
розкрити тему повідомлюваного. Потреба в ширшому контексті може зникнути
під час усного спілкування, коли тему повідомлюваного можна повністю роз
крити за допомогою невербальних засобів комунікації (наприклад жесту). У ри-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5 85
http://ogin.in.ua
http://www.i.ua
http://sajt.se-ua.net/page99%c2%bb
http://www.buttia.kiev.ua
http://www.unizh.com.ua%c2%bb
С. Г. Чемеркін.
зоморфній текстовій структурі також зайвий широкий контекст, оскільки адвер
біальний компонент тут через його візуальну маркованість заповнює
інформаційну лакуну в темі повідомлюваного. Те саме стосується й другого
прикладу, в якому речення Схема проїзду в ризоморфній структурі повністю
розкриває рему повідомлюваного. Тобто ознаки речення в різних текстових
структурах різні: для лінійного тексту вони одні, для нелінійного (особливо у
вузлах переходу на інший рівень) — інші. Варто також зазначити, що на рівні
актуального членування речення в електронній гіпертекстовій будові кожне
гіперпосилання буде темою для іншого текстового рівня, а це свідчить про те,
що комунікативна функція таких одиниць зростає.
Експліцитність вузла переходу на інший текстовий рівень, як свідчить мовна
практика в Інтернеті, часто недосконала. З одного боку, існує технічна візуаліза-
ція вузла переходу, яка виразно репрезентативна, з другого — використовувані
мовні засоби, за допомогою яких створено вузол, не завжди адекватні щодо
тексту, на який здійснюється перехід.
Неправильне технічне маркування вузла переходу спотворює логіко-семан-
тичний зв’язок між частинами гіпертексту: «Звертаюся до Вас з надією, що змо
жете мені допомогти» (виділений елемент— гіперпосилання на головну сторін
ку новинного ресурсу, на одному з сайтів якого й опубліковано зазначений
матеріал); «“Нехай твоє дитя ходить до нормальної української школи...” —
адже, колеги,— це просто крик у пустелі» (гіперпосилання спрямовує читача на
матеріал, цитату з якого використано у прикладі). Навіть широкий лінійний кон
текст у наведених прикладах не дає змоги зрозуміти, на що вказує гіперпоси
лання. Це стосується і гіперпосилання, вираженого предикативним центром,
оскільки за допомогою лише предикативного центру важко визначити семан
тичний зв’язок з іншим текстовим рівнем: «Пряму відповідальність за відставку
Голови Верховної Ради несе Президент України». Такі приклади в сучасному
електронному гіпертексті непоодинокі, відповідно питання культури формуван
ня вузла переходу електронного гіпертексту залишається відкритим.
Гіпертекст— це поєднання різних текстових рівнів, де вузол переходу може
мати особливу структуру, яка зовні видається нелогічною: «Не можна говорити
про те, що ситуація, яка склалася, дає можливість країні стати повноправним
членом ЄС за 5 або 10років (текст, на який виведено реципієнта через вузол пе
реходу, — Україна приєднається до СС, але не раніше 2020року)». Таке нібито
нелогічне маркування потребує уваги до іншого текстового рівня, який разом із
текстом аналізованого рівня становить гіпертекстову єдність. Ці приклади свід
чать про те, що електронний гіпертекст— особлива структура, компоненти якої
тісно пов’язані між собою вузлами переходу.
Проблема маркування вузла переходу на інший текстовий рівень належить
до актуальних у сучасній інтернет-комунікації. Сьогодні не можна говорити про
норму в маркуванні вузлів переходу, оскільки помічено лише логіко-семантич-
ну відповідність між елементами гіпертексту. Однак існують деякі тенденції у
створенні електронного гіперпосилання. Так, в однакових позиціях може бути
маркованим як суб’єкт разом із групою суб’єкта, так і сам суб’єкт, як об’єкт із
атрибутом, так і окремо об’єкт, як предикативний центр підрядного речення, так
і все підрядне речення, тощо. Така специфіка маркування вузла переходу зумов
лена екстралінгвальними чинниками, головним із яких є те, що гіпертекст фор
мують фахівці з комп’ютерної справи, а не лінгвісти.
Отже, з появою електронного гіпертексту актуалізувалися процеси, які ра
ніше не були характерними для української мови. Зокрема, завдяки технічним
86 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5
Стилістика гіпертексту
засобам візуалізації чітко позначився вузол переходу з одного текстового рівня
на інший. Відповідно зросла роль мовних одиниць, які формують вузол перехо
ду, — їхня комунікативна, стилістична вага. Активне послугування електрон
ним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною
текстовою архітектурою, з наявністю різних семіотичних компонентів, із муль-
тилінгвальною структурою. Це переконує, що дифузний характер тексту в
Інтернеті неможливо вивчити без застосування інструментарію певних мово
знавчих дисциплін, зокрема стилістики гіпертексту, а також інших галузей лін
гвістичних і нелінгвістичних знань.
S. Н. CHEMERKIN
STYLISTICS OF HYPERTEXT
This article deals with the analysis of main processes in the hypertext had been created in the
sphere of Internet. The technical means of visuallization made possible to distinct some transitive
centers between different textual levels. By virtue of using of these technical means language unites,
which forms such transitive centres, acquired great signification, their communicative and stylistic
importance grows too.
K e y w o r d s : hypertext, hyperlink, rhizome text organisation, stylistics, culture o f language.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 5 87
|