Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі
У статті аналізується процес міжмовної взаємодії (входження українських культурем до російської мови) в сучасному російському газетному дискурсі, інформаційне та функціональне навантаження української лексики. Українські топоніми, гідроніми, урбаноніми, апелятиви є релевантними мовними одиницями в...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183475 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі / Н.Г. Озерова // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 40-46. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183475 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1834752022-03-26T01:33:59Z Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі Озерова, Н.Г. У статті аналізується процес міжмовної взаємодії (входження українських культурем до російської мови) в сучасному російському газетному дискурсі, інформаційне та функціональне навантаження української лексики. Українські топоніми, гідроніми, урбаноніми, апелятиви є релевантними мовними одиницями в комунікативних ситуаціях, відбитих на шпальтах російських газет. In the article analyses the process of interlinguistic co-operation (occurrence of Ukrainian kulturem in Russian language) in modem Russian newspaper discourse, informative and functional loading of the Ukrainian vocabulary. Ukrainian toponyms, gidronyms, urbanonyms, apellativy are rel-evant linguistic units in communicative situations, the recreated in columns of Russian newspapers. 2010 Article Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі / Н.Г. Озерова // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 40-46. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183475 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті аналізується процес міжмовної взаємодії (входження українських культурем до
російської мови) в сучасному російському газетному дискурсі, інформаційне та функціональне
навантаження української лексики. Українські топоніми, гідроніми, урбаноніми, апелятиви є релевантними мовними одиницями в комунікативних ситуаціях, відбитих на шпальтах
російських газет. |
| format |
Article |
| author |
Озерова, Н.Г. |
| spellingShingle |
Озерова, Н.Г. Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі Мовознавство |
| author_facet |
Озерова, Н.Г. |
| author_sort |
Озерова, Н.Г. |
| title |
Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі |
| title_short |
Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі |
| title_full |
Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі |
| title_fullStr |
Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі |
| title_full_unstemmed |
Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі |
| title_sort |
міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183475 |
| citation_txt |
Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі / Н.Г. Озерова // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 40-46. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT ozerovang mížmovnavzaêmodíâvsučasnomurosíjsʹkomugazetnomudiskursí |
| first_indexed |
2025-07-16T03:28:13Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:28:13Z |
| _version_ |
1837772565402091520 |
| fulltext |
Н. Г. ОЗЕРОВА
МІЖМОВНА ВЗАЄМОДІЯ В СУЧАСНОМУ
РОСІЙСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ
У статті аналізується процес міжмовної взаємодії (входження українських культурем до
російської мови) в сучасному російському газетному дискурсі, інформаційне та функціональ
не навантаження української лексики. Українські топоніми, гідроніми, урбаноніми, апеляти-
ви є релевантними мовними одиницями в комунікативних ситуаціях, відбитих на шпальтах
російських газет.
Кл юч о в і слова: українсько-російські мовні контакти, лінгвокультурема, газетний
дискурс.
Вербальна комунікація, крім безпосереднього спілкування, включає в себе різ
номанітні засоби і форми обміну інформацією (телебачення, радіо, мобільний
зв’язок), серед яких чільне місце належить друкованим засобам масової інфор
мації. З-поміж функціональних стилів сучасних літературних мов в останні де
сятиріччя на перше місце за своїм впливом на мову та її носіїв вийшов
газетно-публіцистичний стиль, який потіснив дискурси художньої літератури,
панівні в попередні періоди розвитку літературної мови, що стали переважно
духовним надбанням інтелектуальної еліти. «Засоби масової інформації є осе
редком тих процесів, які відбуваються в російській мові. Саме газета, що різко
змінила свій вигляд і спрямованість, стимулює ці процеси, розхитує звичні рам
ки системи, що склалася, активно змінюється характер номінацій» V
Сучасна преса, відбиваючи різні форми мовного спілкування, звертається
насамперед до споживача інформації: фактор адресата в газетному мовленні
відіграє важливу роль, здійснюється моделювання мовлення в комунікативних
ситуаціях з урахуванням адресата. Сучасний газетний дискурс схильний до най
різноманітніших модифікацій, трансформацій, реконструкцій щодо мовного
оформлення. Преса виступає необхідним компонентом духовного і культурного
життя мовної особистості, її ціннісної орієнтації.
«Газетно-публіцистичний стиль — це функціональний с т р іл ь суто комуніка
тивного характеру, тексти якого займають проміжну позицію між текстами нау
ково-технічного, ділового та літературно-розмовного стилів» 2. Газета відобра
жає те, що відбувається в соціумі; соціальні процеси, релевантні для сучасного
суспільного життя, від дзеркалюються у стилістиці сучасних газетних матеріалів.
Зміна функціональних інтенцій газетного мовлення спричинила зміну пара
дигми газетних жанрів, притаманних їм дискурсів. «Тексти мас-медіа, нав’я
зуючи загальне зниження стилю, ліберальний толерантний смак і тим нейтра
1 ВалгинаН. С. Активные процессы в современном русском языке.— М., 2007.— С. 133.
2 Лейчик В. М. По поводу фразеологической нормы публицистического стиля // Русский
язык сегодня.— М., 2003.— С. 783.
© Н. Г. ОЗЕРОВА, 2010
40 /ЗХЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
.Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі
лізуючи емоційно-експресивне забарвлення, знімаючи стилістичні заборони,
межі культурної дозволеності узусу, явно відсувають убік белетристику як точ
ку відліку у встановленні “правильного” і “бажаного”, вони самі претендують
на цю роль, перебудовуючи співвідношення виразних ресурсів складу мови,
оцінність, експресію і навіть етику виразних одиниць і засобів» 3.
Мова засобів масової інформації, реалізуючи функції повідомлення і фун
кції впливу, є найяскравішим зрізом мови суспільства, введення в тексти ЗМІ ін
шомовних лінгвокультурем виконує насамперед інформаційну функцію. Сти
мулюють уведення іншомовних лінгвокультурем у російські газетні дискурси
передусім інформаційні приводи, пов’язані з країною функціонування іншої мо
ви, висвітлення подій в тих чи інших закордонних містах тощо.
Стильова багатожанровість мови преси, текстів газетно-публіцистичного
стилю дозволяє простежити на мовному матеріалі важливі процеси і закономір
ності, знакові для певного етапу її розвитку. Протягом останніх двадцяти років
мова змінювалася надзвичайно швидко. «Період нестабільності спричинив пси
хологічний та комунікативний дискомфорт... За цей час мова прожила таке жит
тя, яке вона зазвичай проживає за декілька століть» 4.
Унаслідок формування глобального інформаційного простору, спрямовано
го на світову інтеграцію, постійно збагачується лексична система сучасних мов
за рахунок прямих запозичень і тонкіших процесів проникнення іншомовних
лінгвокультурем у мову-реципієнта. При взаємодії двох мов саме лексико-се-
мантична система мови-реципієнта визначає необхідність і сферу запозичень ін
шомовних лінгвокультурем5.
Співіснування близькоспоріднених мов на одному культурному просторі,
різний ступінь білінгвізму їхніх носіїв є причинами стихійного, іноді спонтан
ного проникнення лінгвокультурем з однієї мови в іншу. Українські лексеми
збагатили словниковий фонд сучасної російської мови, відкрили нові горизонти
функціональних можливостей мовних одиниць у російському газетному дис
курсі різних жанрів.
Українські культуреми в російському газетному просторі ще не були пред
метом дослідження мовознавців, хоча російське газетне мовлення навіть за умов
існування окремих держав — Російської Федерації та України — із достатньою
повнотою представляє україніку в широкому розумінні.
Функціональні зміни в газетному мовленні знаходять відображення в новій
парадигмі газетних жанрів, яка виникає як у межах окремого видання, так і в
пресі в цілому. Для сучасного періоду характерним є нівелювання власне інфор
маційних «новинних» жанрів, розвиток жанрів аналітичного типу (проблемні
статті, думки експертів, журналістські розслідування, відповіді на питання в ін
терв’ю з відомими політичними, громадськими, культурними діячами, рекомен
дації і застереження) 6.
У різних жанрах російських газет зустрічаються українські лінгвокультуре-
ми, що є предметом запропонованого дослідження, метою якого є виявлення
тенденцій у способах вербального представлення україніки (української історії,
географії, культури, побуту, ментальності) в російських газетних і журнальних
3 Костомаров В. Г. Наш язык в действии. Очерки современной русской стилистики.—
М., 2005,— С. 262.
4 Кронгауз М. Лингвист не может быть диктатором // Русский журнал.— 2007.— 28 нояб.
5 Аристова В. М. Англо-русские языковые контакты и заимствования ХУІ-ХХ вв.—
Ленинград, 1980.— С. 28.
6 Какорина Е. В. Сфера массовой коммуникации: отражение социальной дифференциро-
ванности языка в текстах СМИ // Современный русский язык. Социальная и функциональная
дифференциация.— М., 2003.— С. 242.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 41
Н. Г. Озерова
текстах різних жанрів і політичних орієнтацій авторів та видань. Співвідношен
ня: специфіка видання — набір жанрів — специфіка мови слугує підґрунтям
дослідження українських культурем у російських ЗМІ. Джерельною базою є ма
теріал загальнонаціональних газет і журналів («Известия», «Комсомольская
правда», «Коммерсант», «Новый мир», «Знамя»), а також російськомовних га
зет України («2000», «Сегодня», «Столичные новости»).
Набір жанрів — тематично пов’язані з Україною інформаційні нотатки, ана
літичні статті, театральні та кінорецензії — відбиває специфіку мови, активні
мовні процеси. Російські видання демонструють глобальний тренд демократи
зації мови ЗМІ. Настанова преси на живу мовленнєву стихію соціуму є однією з
причин уведення в тексти українізмів із високим ступенем емоційних конота-
цій — геть, ганьба, які функціонують в усному мовленні, потім вони включаю
ться до писемних російських текстів на мітингових плакатах, постерах тощо:
Геть олигархов! (напис на плакаті соціалістів в Одесі, зафіксований на фото в га
зеті «Известия»),
Тематично зумовлене, інтенційно вмотивоване вживання українізмів харак
терне для загальних видань, орієнтованих на широкого адресата. Простір масо
вої комунікації: ТБ, радіо, преса, почасти Інтернет є тим середовищем, у якому
об’єднуються і перемішуються безліч мовних потоків із різних підсистем мови,
де, власне, відбуваються процеси, що впливають на стан літературної мови в
цілому. Найважливішими з-поміж них є засвоєння мовним колективом іншо
мовних запозичень, популяризація економічної, політичної та іншої термінології1.
Однорідність мовної фактури тексту зумовлюється темою та адресатом ви
дання: у загальнонаціональних газетах дискурси про Україну наповнюються ук
раїнізмами, які вербально передають культурну, економічну, політичну та іншу
інформацію адресату — російському читачеві.
ЗМІ є ініціаторами і провідниками запозичень, формують склад активного
словника соціуму, тиражують нові іншомовні запозичення і сприяють їх семан
тичній адаптації у сфері масової комунікації, що пов’язано зазвичай зі змінами об
сягу поняття та з розвитком переносного значення слова, зміною тематичної спря
мованості, прикріпленості та функціональною сферою побутування слова в мові.
Частотність українізмів у російському газетному дискурсі про Україну є
жанрово залежною. Українські лексеми, які мають кореляти в російській мові, є
частотнішими в таких газетних жанрах, як інтерв’ю з громадянами України, не
залежно від їхньої етнічної належності, в інформаційних дописах, і менш час
тотними — в аналітичних статтях, оглядах і т. ін.
Українізми в мові російських ЗМІ номінують нові значущі реалії сучасного
економічного та політичного життя, пов’язані із соціально-політичними змінами
(заробитчанин, заробитчанка, заробитчане), офіційні назви державних інститу
цій (Верховная Рада, Киеврада, Рада). У масовій комунікації вони виконують як
номінативну, так і експресивну функції: українські елементи привертають увагу
адресата і надають дискурсу особливої виразності. При цьому спостерігається
усвідомлене використання елементів однієї мови в текстах іншою мовою.
Українізми акумулюють у собі як власне мовне уявлення, так і тісно пов’яза
ну з ним «позамовну культурну сферу» — стійку мережу асоціацій. Вони всо
тують у себе поняття, реалії, події, що стосуються етнографії, фольклору, мис
тецтва, взагалі духовного життя, суспільної, господарської діяльності та
побутового життя українського народу. Вони відбивають національну модель
світу, сприяють досягненню високого ступеня виразності, експресії з метою
впливу на одержувача інформації.
7 Какорина Є. В. Зазнач, праця.— С. 251.
42 /ЗХЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
.Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі
Жанрово-стильова залежність функціонування українізмів у друкованих ро
сійських виданнях виявляється в тому, що в текстах офіційно-ділового стилю,
опублікованих у ЗМІ, які вербалізують ідеї нових законів, депутатські запити
тощо, зустрічається лише українська топонімічна лексика і номінації україн
ських підприємств.
Комунікативна культура віддзеркалюється в мові ЗМІ, оскільки поряд з
інформаційною функцією вони виконують також функцію впливу на менталь
ність і вчинки адресата. Реалізації інтенцій адресанта сприяють і мовні засоби,
використовувані ним, у тому числі й інокультурні елементи.
«У сфері масової комунікації, де очевидним є великий комунікативний роз
рив між адресантом і адресатом, виникає проблема повноцінності / неповноцін
ності їхнього комунікативного контакту. Смисл висловлення навряд чи може
зводитися до смислу, який надає висловленню адресант. Інформативність
тексту вимірюється не загальною кількістю інформації, що міститься у повідом
ленні, але лише тією її кількістю, яка стала надбанням реципієнта» 8.
Різноманітною є жанрова палітра газетних текстів, у яких функціонують ук
раїнські культуреми (це не просто українізми — українські лексеми, фразеоло
гізми, ономастична та апелятивна лексика, але й російські номінації подій ук
раїнської історії, культури, побуту). В основному це статті, тематично пов’язані
з Україною: новинні інформації, аналітичні статті, імітація спілкування україн
ців або осіб, які походять з України. Вводячи в дискурс українізми, журналіст
відображає мовний побут соціуму, російськомовних мешканців України.
Українськими культуремами можуть виступати українські прислів’я, приказки,
літературні цитати, назви класичних і популярних літературних, музичних, мис
тецьких творів, цитати з популярних пісень, висловлювання сучасних політиків
(маємо те, що маємо; любі друзі), учених і т. ін.
Настанова на відображення живої мовної стихії соціуму, діалогізованість ба
гатьох газетних жанрів, відтворення комунікативних навичок адресанта і адре
сата актуалізує функціонування українських лінгвокультурем у газетно-пуб-
ліцистичному стилі сучасної російської літературної мови. Самі лексеми, що
номінують українські культуреми, не є чимось чужим для носія російської мови,
оскільки часто функціонують на периферії російської літературної мови, а коли
виникає інформаційний привід у статтях на українську тематику, вони актуа
лізуються.
Національно-специфічною, релевантною для кожної мови є її топоніміка, що
включає в себе назви різних географічних об’єктів на території функціонування
тієї чи іншої мови. Українську макротопоніміку на сторінках російських газет
представлено номінаціями українських територій, які не збігаються з адміністра
тивним поділом держави і функціонували в російському ономастиконі протягом
століть. Це, зокрема, лексеми: Полесье, Слобожанщина, Прикарпатье, Волынь,
Поднепровье, Подолье, Галичина, Буковина-. «Лучшим испытательным полиго
ном для машины стали Закарпатье, Прикарпатье и Гуцулыцина» (Изв.,
28/УШ-09 г.), «Поездки детей из Галичины на Донбасс и наоборот» (Изв.,
21/1-09 г.), «Для Полесья характерны яркие вышиванки с преобладанием крас
ного цвета» (Изв., 2/ІХ-09 г.).
Для номінації територій адміністративних одиниць (областей та районів) ви
користовуються топоніми, утворені за словотвірною моделлю, спільною для ук
раїнської та російської мов: корінь (назва обласного або районного центру) + су
8 Какорина Е. В. Иноязычное слово в речевом узусе разных социальных групп (по дан
ным социолингвистического опроса) // Современный русский язык. Социальная и функ
циональная дифференциация.— М., 2003.— С. 477.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 43
Н. Г. Озерова
фікси -щина, -чина: Киевщина, Харьковщина, Донетчина (пор. рос.
Тамбовщина, Новгородчина, Брянщина). Ці номінації виступають як варіанти
офіційних двочленних назв (Киевская область, Харьковская область тощо),
функціонуючи в різних жанрах газетного мовлення, напр.: «Всего на Полтавщи
не не пришло по повесткам 445 ребят» (Изв., 13/1-09 г.), «На Виннитчине родил
ся мальчик-крепыш» (Коме, пр., 27/11-09 г.), «На Житомирщине и Львовщине
развивается зеленый туризм» (2000, 13/111—09 г.).
Лінгвокультурна взаємодія і взаємовплив мов виявляються не лише в апеля-
тивній лексиці, а й значною мірою в ономастичній, яка є першим кроком вход
ження іноокультуреми в іншу мовну систему, представлену в ЗМІ як засіб точ
ної локалізації пропонованої інформації. Це стосується не лише номінацій
великих територіальних та адміністративних утворень, а й назв окремих населе
них пунктів — великих і малих міст, селищ, сіл, хуторів і т. ін.: «Этот эмират —
спальный микрорайон — или пригород Дубай. Этакие Бровары под Киевом»
(Изв., 13Л-09 г.), «Ледово-снежная Диканька заработает в пятницу» (Изв.,
15/1-09 г.), «Чичибабин родился в 1923 году в Кременчуге» (2000, 23/1-09 г.).
Українські гідроніми не лише згадуються авторами газетних текстів у дис
курсах різних жанрів, а й функціонують у них як важливий художньо виразний
прийом, насамперед це стосується історії та культури Дніпра, Почайни, Прип’я
ті, їхньої ролі в житті українства: «Именно на этом месте ровно 1020 лет назад
текла река Почайна, в которой князь Владимир крестил киевлян» (Изв., 20Л-09
г.), «Спуск на байдарках по Черемошу» (Изв., 31/ІІІ-09 г.), «Маршруты по таким
рекам, как Ворскла или Случь» (Изв., 12/У-09 г.).
У житті й історії багатьох народів є гідроніми, які виступають символом на
ції, її гордістю. Дніпро — головна ріка України, її символ — у багатьох худож
ніх творах слугує джерелом літературно-історичних алюзій у сучасних газетних
текстах. Ці алюзії є багатозначними, пов’язаними як власне із цим гідронімом,
так і з його образом в українській культурі: «Фильмы и программы чудовищно
скучны и унылы — не всякий и заинтересованный-то зритель “долетит до сере
дины сего Днепра”» (Изв., 6/ХІ-09 г.).
Журналісти за допомогою українських топонімів у своїх текстах уводять
Україну як географічний та геокультурний об’єкт у контекст російської культу
ри початку XXI ст.; детальний опис вулиць, районів, великих українських міст
Києва, Львова, Одеси, Харкова вербально представляє їх карти початку XXI ст.
Ці урбаноніми локалізують інформацію про події, уточнюють місце дії:
«Открытие метро на Теремки. О метро на Троещину можно смело забыть» (Изв.,
5/ІІ-09г.), «Отпевали его в Покровской церкви на Куренёвке» (Изв., 6/ІІ-09г.),
«Его стены вновь украсили Соборную площадь в Одессе» (Изв., 16Л1-09г.).
Частина українських урбанонімів, які функціонують на сторінках російських
газет, набувають додаткової конотації, номінуючи розташовані на них державні
установи, громадські організації, дії осіб, що очолюють їх. Наприклад, Банкова
вулиця в Києві уособлює адміністрацію президента України, вулиця Грушевсько-
го— Кабінет міністрів і Верховну Раду: «Нам известны порядки на Грушевского»
(Изв., 12ЛІІ-09г.), «Банковая создала мукачевский прецедент» (2000, 13ЛІ-09г.),
«Всё решают в кабинетах на Банковой и Грушевского» (2000, 27/П-09г.).
Київський урбанонім майдан Незалежности через знакові події в сучасній
історії України, що відбувалися на ньому, набув додаткових позитивних і нега
тивних конотацій, функціонуючи як апелятив без додатка: «В оранжевом дей
стве на Киевском майдане» (Коме, пр., 16/ІХ-05г.), «Второй Майдан приведёт к
тому, что Украины как государства не будет. Нам предстоит повторение Майда
на» (2000, 13Л1-09г.), «Участие в протестах на майдане» (Изв., 18Л1-09г.).
44 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
.Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі
Розширення семантики слова майдан є причиною того, що воно виступає
твірною основою для нових похідних лексем — іменників і прикметників, нео
логізмів із яскравою негативною конотацією: «Во время майданирования агрес
сивного меньшинства. После майданного переворота» (2000,20/11-09 г.), «В Ра
де будет экстрим-свобода майданных собраний» (Изв., 12/1-09 г.). Переносне
значення апелятива майдан — події, що відбулися на майдані Незалежності в
2004 році, спричинило появу нових можливостей лексичної сполучуваності цієї
лексеми із відтопонімними прикметниками, із ад’єктивами, що означають ідео
логічне забарвлення протестувальників: «В Симферополе организован “крас
ный майдан”» (Сов. Россия, 22/11-06 г.), «Ющенко отправился на тбилисский
майдан спичи толкать» (2000, 16Л-09 г.).
Мікротопоніміка міст тісно пов’язана з назвами споруд, пам’яток архітекту
ри, історії та культури, з якими Україна входить до світового культурного про
стору: Києво-Печерська Лавра, Софійський собор, Асканія-Нова, парк «Софіїв-
ка» та ін. Крім цих всесвітньо відомих пам’яток культури, у російських газетах
частотними є номінації інших об’єктів, які знайомлять російського читача з гли
бинною суттю української культури: «Напротив Кирилловской церкви. Восста
новление кафедрального Спасо-Преображенского собора в Одессе» (Изв.,
16/11-09 г.), «Играет на органе в самом древнем Александровском костёле ук
раинской столицы» (Изв., 2/ІХ-09 г.), «Автобус с паломниками ехал в Крехов-
ский монастырь» (Коме, пр., 29/У-09 г.).
Номінації українських архітектурних пам’яток нерозривно пов’язані із зна
ковими подіями в історії українського народу, назви яких утворено за моделями
N + топонім, відгопонімний Асі +14, уводяться в російський текст: «300-летие
победы в Полтавской битве» (Изв., 6/У-09 г.), «Переяславская рада» (Коме, пр.,
30/У-09 г.), «Поражение под Берестечком» (2000, 22/У-09 г.), «День подвига
под Кругами, день памяти героев Крут» (2000, 6/ІІІ—09 г.).
Українські відтопонімні прикметники активно функціонують у назвах ук
раїнських підприємств, згадуваних у російській пресі: Дрогобьічский нефтепе
рерабатывающий завод, киевский завод «Авиант», Мариупольский металлурги
ческий комбинат, Одесский припортовый завод і т. ін. Численні номінації ук
раїнських підприємств, установ, компаній мають у своєму складі власне україн
ські лексеми, напр.: «Банки “Надра”, “Родовид” обанкротились» (Изв., 18/У-09
г.), «Он шутил с земляками и соседями из АО “Мотор-Сич”» (2000,22/У-09 г.),
«24 ребёнка из санатория “Конвалия” Львовской области оказались на больнич
ной койке» (Изв., 8/УШ-09 г.), «От нескольких объектов отказались “Велика ки
шеня”, “Фокстрот”» (Изв., 26/У-09 г.), «Я был во Львове, в реабилитационном
центре “Левеня” для детей с дефектами зрения» (Изв., 5/У-10 г.).
У російську літературну мову також за допомогою газетного дискурсу вхо
дять українські топоніми, які виступають як номінації українських підприємств,
установ, готелів, аеропортів та ін.: «Элитная клиника “Феофания”» (Изв.,
27ЛІІ-09 г.), «Дорога в аэропорт “Борисполь”» (Изв., 17/111—09 г.), «Завод “Обо
лонь” — крупнейший налогоплательщик» (Изв., 2/Х-09 г.). Часто такі номінації,
особливо культурно-розважальних закладів, подаються українською мовою, в
українській орфографії: «Не забывайте про “Батурин” и “Мистецький арсенал”»
(2000,16ЛХ-08 г.), «Прорубь возле корчмы “Очеретяний кіт”» (Изв., 19Л-09 г.),
«Актёры киевского театра “Сузір’я”» (Изв., 18/11-09 г.), «Ехали прекрасным
фирменным поездом “Оберіг”» (Изв., 19ЛІ-09 г.).
Україна стає відомою і близькою адресатові — слов’янину і завдяки україн
ським брендам, продукції української промисловості, сільського господарства,
прикладного мистецтва, у назвах яких використовуються українські апелятиви і
/5£ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 45
Н. Г. Озерова
топоніми, у більшості своїй субстантиви різних словотвірних моделей: «В бюве-
ты “Нафтусю” подвозят холодной» (Изв., 13/ІІІ—09 г.), «Самолёт АН-225
“Мрия”» (2000, 13/ІІІ—09 г.), «Исследование известных молочных брендов:
“Яготинское”, “Білосвіт”, “Щодня”» (Изв., 27/V-09 г.), «Водка “Хортиця” — ли
дер продаж» (2000, 29/V-09 г.).
До номінацій українських брендів-артефактів семантично і функціонально
примикають назви новітніх політичних партій, організацій, громадських об’єд
нань, частотних у мові українського політикуму та в дискурсах російських газет
про політичне та економічне життя України. Вони можуть мати кореляти в ро
сійській мові, як, наприклад, Коммунистическая партия Украины, Партия ре
гионов, Социалистическая партия Украины. Частина політичних партій у своїх
назвах використовує власне українську лексику: «Батькивщина», «Злагода»,
«Громада», «Фронт змін» і т. ін. Наприклад: «Лидер Народного Руха Украины
Вячеслав Чорновол. Сегодня Рух абсолютно не та партия, которая была ког
да-то» (Изв., 2/ІІ—09 г.), «Члены партии “Батькивщина” голосовали против»
(Изв., 4/ІІІ-09 г.), «Первое демократическое движение страны “Народный Рух
Украины за перестройку”. Электорат перехватили разные проекты вроде
“Фронта змін” или “Нашей Украины”» (Изв., 4/ІХ-09 г.).
Як випливає з наведених прикладів, у номінаціях політичних сил поєдную
ться власне українські лексеми (рух, зміна) із російськими словами, а також
спостерігається варіативність їх представлення в газетному дискурсі то в росій
ській, то в українській орфографії (батькивщина — батьківщина). Деякі назви
політичних партій мають могутній словотворчий потенціал, виступаючи твір
ною основою для похідних іменників — Nomina agentis і прикметників (напр.:
руховец, руховский), які органічно входять до лексичних систем української та
російської мов: «Руховцы боролись за независимость и за президентство» (Изв.,
4/ІХ—09 г.), «Туда входили политики разного спектра: от социалистов до рухов
цев» (Изв., 11/ХІ-09 г.), «Два депутата представили руховский законопроект»
(Изв., 2/ІІ—09 г.).
Власне українськими новотворами виступають і інші номінації членів по
літичних партій і об’єднань, утворених від повних назв партій (нашеукраинец)
або від відповідних абревіатур (нунсовец) (пор. термінологічні сполучення «На
ша Украйна» і «Наша Украйна — Народная Самооборона»): «В состав комис
сии входили “тимошенковцы” и нашеукраинцы» (Изв., 20/V—09 г.), «Были то
лько “свои” (нунсовцы, бютовцы и чуть-чуть литвиновцев)» (2000, 20ЯІ-09 г.).
Таким чином, український лінгвокультурний компонент (ономастикон та
апелятивна лексика) в російських газетних дискурсах виступає важливим сег
ментом лінгвокультурної інформації про Україну, вербально представляючи
україніку в російському культурному просторі початку XXI ст.
N. Н. OZEROVA
INTERLINGUISTIC CO-OPERATION IN MODERN RUSSIAN NEWSPAPER
DISCOURSE
In the article analyses the process of interlinguistic co-operation (occurrence of Ukrainian
kulturem in Russian language) in modem Russian newspaper discourse, informative and functional
loading of the Ukrainian vocabulary. Ukrainian toponyms, gidronyms, urbanonyms, apellativy are rel
evant linguistic units in communicative situations, the recreated in columns of Russian newspapers.
Keywords : interlinguistic co-operation, lingvokulturema, the newspaper discourse.
46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
|