Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі

Рецензія на книгу: Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі. Л. : ДП «Видавничий дім “Укрпол”», 2010. — 472 с.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Тараненко, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2010
Назва видання:	Мовознавство
Теми:	Рецензії та анотації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183487
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі / О. Тараненко // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 132-135. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-183487
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1834872022-03-26T01:33:37Z Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі Тараненко, О. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі. Л. : ДП «Видавничий дім “Укрпол”», 2010. — 472 с. 2010 Article Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі / О. Тараненко // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 132-135. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183487 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Тараненко, О. Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі Мовознавство
description	Рецензія на книгу: Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі. Л. : ДП «Видавничий дім “Укрпол”», 2010. — 472 с.
format	Article
author	Тараненко, О.
author_facet	Тараненко, О.
author_sort	Тараненко, О.
title	Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі
title_short	Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі
title_full	Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі
title_fullStr	Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі
title_full_unstemmed	Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі
title_sort	коцюба з. г. рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183487
citation_txt	Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі / О. Тараненко // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 132-135. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT taranenkoo kocûbazgrefleksíâpobutovoísvídomostívríznomovnomuproverbíalʹnomuprostorí
first_indexed	2025-07-16T03:28:49Z
last_indexed	2025-07-16T03:28:49Z
_version_	1837772602044579840
fulltext	Рецензії та анотації К о ц ю б а 3. Г. РЕФЛЕКСІЯ ПОБУТОВОЇ СВІДОМОСТІ В РІЗНОМОВНОМУ ПРОВЕРБІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ (ВІД УНІВЕРСАЛЬНОГО ДО НАЦІОНАЛЬНОГО) Л. : ДП «Видавничий дім “Укрпол”», 2010. — 472 с. На одне з чільних місць у сучасній лінг вістиці сьогодні висунулася проблематика досліджень ідіоетнічного й універсального в різноструктурних мовах, створення теорії універсальних комунікацій. Один із підходів до розв’язання цієї різноаспектної проблеми репрезентовано в рецензованій монографії, у якій на основі зіставлення прислів’їв і прика зок української, російської, польської, анг лійської, французької та деяких інших мов подано результати досліджень особливостей паремійної вербалізації універсальних і на ціональних базових світоглядних засад їх но сіїв. Аналіз паремійного матеріалу з опорою на принципи лінгвокультурології та лінгво- когнітології дав змогу авторці з’ясувати міс це і роль паремій зіставлюваних мов у ког- нітивній базі народів-носіїв, установити зна чення цих одиниць як частин мовної картини світу, висвітлити особливості співвідношен ня універсальних і національних елементів у різномовних паремійних корпусах. Дослідження проводиться загалом у пла ні синхронії. Елементи діахронії застосовано з метою визначення хронологічних меж ви никнення деяких паремій, їх міжмовної міг рації і трансформації, а також для з’ясування варіативності прислів’їв і приказок унас лідок дії часового чинника, тривалості побу тування паремійних одиниць у мовах, істо ричного розвитку ключових слів аналізова них паремій. Оскільки авторка переконана, що «жодне окремо взяте прислів’я чи приказка не може категорично вважатися загальнонародним переконанням, виразником національного характеру чи способу мислення» (с. 40), ана ліз паремій у праці проводиться не ізольова но, а системно — в межах відповідних паре мійних тематичних блоків і груп. Фактичний матеріал дослідження, дібраний із 45 паре мійних словників, збірок, довідників, фра зеологічних словників, частину з яких упер ше залучено до наукового аналізу, є, безпе © О. ТАРАНЕНКО, 2010 речно, достатньо повним. Функцію Іегіїит сотрагаїіопіз при зіставленні виконував ла- тиномовний паремійний корпус. Урахуван ня принципу зіставності, що нерідко ігно рується дослідниками паремій,— передумо ва адекватного добору матеріалу для рецен зованої праці. Термінологічний апарат дослідження є загалом добре продуманим. У монографії об стоюється вживання філософських і психо логічних термінів «побутова свідомість» (цей термін або вживаний також сьогодні йо го розширеніший варіант «повсякденно-по- бутова свідомість» видаються адекватніши- ми, науковішими порівняно з більш ужива ним на пострадянському лінгвістичному просторі терміном «наївна свідомість» і, від повідно, «наївна картина світу», хоча в мо нографії використовуються також і останні визначення), «колективна свідомість», «реф лексія», виражається авторське ставлення до широко вживаного в сучасній лінгвістиці по няття «концепт», пояснюється використання термінів «паремійний тематичний блок», «паремійна тематична група». Як похідний прикметник від іменника прототип на поз начення одного з ключових понять сучасної когнітивної семантики в монографії (як, до речі, і в більшості праць відповідної темати ки в сучасному вітчизняному мовознавстві) вживається прототиповий (с. 101 та ін.), од нак кращим видається все-таки варіант про- тотипний, який усуває із внутрішньої фор ми прикметника мимовільне асоціювання з типовий у значенні «характерний» і ставить його в один ряд з певною мірою суміжними одиницями архетипний, стереотипний і под. Замість англомовляни (с. 350,365,391 та ін.), тобто носії англійської мови, варто було б, очевидно, вживати англомовці, оскільки іменник мовляни давно вже не використо вується в нашому мовознавстві. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження паремій» 3. Коцюба визначає 132 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5 Рецензії та анотації статус паремійних одиниць як об’єкта етно- лінгвопсихологічного дослідження, з’ясовує способи дослідження прислів’їв і приказок, пропонує власну методику їх лінгвокульту- рологічного аналізу. Головним чинником, який впливає на трактування паремійних ек вівалентів у різних культурах і зумовлює не відповідності в їх тлумаченнях, вважає дос лідниця, є етнокультурна маркованість клю чового слова паремії (паремійного блоку). Цей чинник важливо насамперед ураховува ти при дослідженні прислів’їв і приказок, опорні слова яких (або й самі паремії) мають відповідники або псевдовідповідники в зі- ставлюваних мовах, оскільки слова, а тим більше прислів’я, які б абсолютно точно пе реносили з мови в мову свій зміст, що пов ністю розкривається лише у сфері національ ного мовленнєвого використання, є достат ньо рідкісними. Чинник варіативності тісно пов’язаний із чинником частотності, оскіль ки опосередковано дає інформацію про те, яке прислів’я або група прислів’їв уживаю ться частіше. Конвергентна кількісна репре зентативність паремійних блоків або груп у міжмовному зіставленні не є ознакою світог лядної ізоморфності, однак у багатьох ви падках кількісна дивергентність указує на якісні міжкультурні невідповідності. Чинник якісної репрезентації паремійної тематичної групи виявляється в існуванні мережі розга лужених синонімічних, антонімічних та омонімічних відношень, що зумовлює трак тування паремій як системи одиниць мови, які мають просторовий характер. Паремійна «просторовість» — це також результат уні версальності значної частини різномовних прислів’їв і приказок, у яких вербалізуються передусім загальнокультурні стереотипи свідомості. Локальність окремих паремійних зразків у деяких випадках (особливо тоді, ко ли йдеться про одномовні субкультурні ва ріанти або синоніми) може бути релеван- тною, але не визначальною в міжмовному зіставленні. Історичний чинник, як і чинник локальності (регіональності), тісно пов’яза ний із чинником варіативності. Для дослід ника в деяких випадках важливо знати якщо не час виникнення паремії (що здебільшого майже неможливо), то принаймні дату пер шої її писемної фіксації, а також певні аспек ти її функціонування в діахронії. У цьому ж розділі авторка обстоює дум ку про необхідність синхронно-діахронного багатомовного зіставного дослідження паре мій, які є результатом тривалого різночасо вого культурно-ціннісного оброблення; ав торка порівнює науковий (репрезентований у дослідженнях лінгвістів, пареміологів, фі лософів) і народний (об’єктивований у са мих пареміях) підходи до трактування прис лів’їв, а також простежує хронологічні межі становлення паремійних фондів сучасних європейських мов, які вона вважає контамі нацією різночасових міжкультурних світог лядних нашарувань, що й зумовлює їх базо ву універсальність. Різнобічне дослідження різномовного паремійного матеріалу, зокре ма аналіз прислів’їв і приказок тематичної групи «жінка», дає підставу 3. Коцюбі висло вити думку, що більшість прислів’їв і прика зок досліджуваних мов є порівняно новими паремійними утвореннями, які виникли або були запозичені в європейські мови (найчас тіше з латини — безпосередньо або за посе редництвом інших мов) не раніше XVI- ХУП ст., а чимало й значно пізніше. Різно мовний провербіальний простір є відобра женням різних етапів осмислення світу: від найдавнішого архетипного, а також міфічно го світобачення, які є універсальними стадія ми становлення всіх культур, до новіших — релігійного та філософського сприйняття світу, на яких найповніше виявляється бага томанітність культур. Біблійні тексти, пере конана дослідниця, мали істотний вплив на поповнення сучасних паремійних корпусів, але цей вплив був здебільшого ідейним, ос кільки цілісні біблійні сентенції рідко попов нювали національні паремійні зібрання. Християнські світоглядні засади мали особ ливе значення тільки для формування логіч но-образної структури взаємопов’язаних концептів «совість» і «гріх» у всіх аналізова них мовах, що виявляється в паремійній ін терпретації логем, реалізованих у біблійних текстах (с. 144—157). У монографії обстоюється переконання, що генетична спорідненість мов не є визна чальним чинником, який зумовлює склад і наповнюваність їхніх паремійних корпусів. Територіальна близькість мов уможливлює існування значної кількості контактних за позичень, що пояснює побутування паремій них аналогів та еквівалентів у різнострук- турних мовах, якими послуговуються наро- ди-сусіди, і їх відсутність у споріднених мо вах територіально віддалених народів (с. 75). Проте факт існування паремійних аналогів у мовах різних мовних груп територіально від далених народів культурно і релігійно не- конгруентних цивілізацій не завжди є на слідком запозичення і може пояснюватися можливістю виникнення паремійних еквіва лентів на основі подібних форм мислення в аналогічних життєвих ситуаціях. 3. Коцюба вказує також на подібність основних прин ципів виникнення образів у різних народів (с. 36). Здатність паремій впливати на форму вання світоглядних підвалин представників конкретного народу, особливо на сучасному етапі розвитку, є, як відомо, дискусійною і малодослідженою, але в монографії ця проб лема, на жаль, розглядається лише побіжно. Не заперечуючи такої здатності прислів’їв і І88И 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 133 Рецензії та анотації приказок, дослідниця, однак, цілком слушно сумнівається в категоричності твердження про те, що паремії і сьогодні формують етич ні норми та регулюють поведінку народу-но- сія (с. 61). Оскільки у прислів’ях якнайповніше відображений саме опозиційний спосіб по будови логічних взаємозв’язків, зіставне дослідження паремій у другому розділі мо нографії «Асоціативно-вербальні зв’язки в паремійних корпусах слов’янських, герман ських і романських мов» проводиться на ос нові аналізу специфіки паремійної верба- лізації універсальних матричних протистав лень «добро — зло», «розум — глупота» і «багатство — бідність», які в своїй сукуп ності формують каркас асоціативно-вер- бальної сітки, на який накладаються найріз номанітніші етноспецифічні та універсальні зв’язки. Домінантні позиції в побутовій кар тині світу займає протиставлення «добро - зло», що є універсальною базовою опози цією в царині етичного; у побутовій свідо мості воно майже накладається на протис тавлення «правда (істина) — неправда» і своєю здатністю не лише до експліцитної, а й імпліцитної реалізації як стійкої латентної концептуальної ознаки більшості провербіа льно об’єктивованих концептів пронизує па ремійні корпуси мов. Новаторською є також спроба 3. Коцюби схарактеризувати універсальну структуро- твірну функцію концептів «Бог», «доля», «правда», «люди», «прислів’я», «дурень», які, за спостереженням дослідниці, поєднані низкою спільних концептуальних ознак у слов’янській, германській і романській по бутових картинах світу і по-різному коре люють з базовою універсальною опозицією «добро — зло». Ознака «неосудність» об’єк тивується в прислів’ях і приказках аналізо ваних тематичних блоків через асоціатив но-вербальні зв’язки ключового для фольк лорної картини світу концепту «правда», що є основою для експлікації функціонального навантаження різнотипних, на перший по гляд, концептів при формуванні народного світосприйняття. Ознаки «неосудність», «неминучість» і «всюдисущість» при зде більшого конвергентній вербалізації в паре- міях досліджуваних мов отримують етно- специфічну актуалізацію в російських прис лів’ях з опорним словом «люди», що вказує на особливий статус громади (рос. «общи на») у взаємозалежності «людина - община» в стереотипних народних уявленнях росіян. У концептах «дурень» і «правда» ознаки «суворість», «грубість» набувають двобічної експлікації: дурень і правда в пареміях ви ступають як суб’єктом, так і об’єктом гру бості. У різномовних прислів’ях і приказках спостерігається також поєднання базових оз нак концептів «Бог» і «доля». Заслуговують на увагу висновки дослід ниці про особливості корелятивних зв’язків між компонентами аналізованих опозицій у колективних уявленнях носіїв різних мов--- компонентами, які, перебуваючи у мові в ан тонімічних відношеннях, у побутовій свідо мості є нечітко структурованими. Так, се мантична амплітуда опозиції «розум — глу пота» у пареміях коливається від протистав лення до часткового уподібнення (с. 248). Різнорідною є також народна оцінка компо нентів опозицій «правда — неправда», «доб ро— зло» (с. 158,160,164). Найчіткіше опо зиційність виявляється в пареміях, які репре зентують опозицію «багатство — бідність», незважаючи на неоднозначність кваліфікації її компонентів у слов’янському, германсько му і романському провербіальному просторі. Чинник етнокультурної маркованості ключового слова паремії (паремійного бло ку) послужив основою для дослідження особливостей паремійної вербалізації опози ції «пан — мужик» в останній частині цього розділу. Такий підхід до аналізу цілком вип равданий, оскільки актуалізація паремій, які репрезентують названу опозицію в різних культурах, безпосередньо залежить від особ ливостей концептуалізації носіями цих мов опорних слів аналізованих прислів’їв і при казок. Тому при запозиченні значна частина концептуальних ознак різномовних компо нентів опозиції «пан — мужик» зникає, що є наслідком утрати «природного» етнокуль турного середовища його формування і по бутування. У третьому розділі «Опозиція “своє — чуже” як універсальний маркер культурної та етнічної визначеності» простежено уні версальні ознаки і національні особливості взаємовідношень опозицій «своє— чуже» та «добро — зло» в прислів’ях і приказках зіставлюваних мов, виявлено закономірності і причини існування прямих і перехресних зв’язків між компонентами аналізованих протиставлень у колективній свідомості їх носіїв. Основну причину суб’єктивної ква ліфікації зв’язків між компонентами аналізо ваних опозицій 3. Коцюба вбачає в універ сальній тенденції до оцінювання життєвих ситуацій крізь призму людського «Я», що не залежить від етнічної належності, соціально го статусу, природно-географічних та еконо мічних умов побутування. Власне «Я» особи, що в мовному вимірі абстрагується в узагальнене «Я» носія мови, є також спільною для побутової свідомості носіїв багатьох мов точкою відліку у сприй нятті відношень належності. Універсаль ність відзначеної тенденції не виключає іс нування дивергентного бачення місця й ролі особи в світоглядній системі представників різних мовних спільнот, про що свідчить дослідження специфіки різномовної паре мійної реалізації універсальної семіотичної 134 І5Ш 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5 Рецензії та анотації моделі «я — вони» у рецензованій праці. Ди вергентною є також вербалізація стереотип них національних уявлень про статус і функ ції своїх і чужих у пареміях, зумовлена пев ними диспропорціями в розумінні меж свого і чужого в колективній свідомості носіїв до сліджуваних мов. Вдалою є спроба уніфікувати підходи до формування етностереотипів. Колективні уявлення про чужинців у різномовних прис лів’ях і приказках, зумовлені історичними або територіальними кваліфікаційними чин никами, ґрунтуються на типових для всіх па ремійних корпусів параметрах: це націона льні риси характеру, типові ознаки, релігійне протиставлення, мовна розрізненість, спосіб життя, улюблені заняття, звички, гастроно мічні уподобання, зовнішній вигляд. Найти- повішими характеристиками інших народів, що не залежать від конкретного суб’єкта чи об’єкта оцінки у всіх паремійних корпусах, є хитрість, брехливість і дурість. Певним чи ном уніфікованими є оцінки інших субетносів. У цій же частині монографії на прикладі англійського прислів’я «Ап Еп^ІізЬтап’к Ьоизе із ЬІ8 савіїе», що Його д о с л ід н и к и тра диційно вважають безеквівалентною паре мією, яка виражає національні морально- ціннісні пріоритети, а також усієї паремійної тематичної групи з ключовими словами коше і коте в зіставленні з відповідними групами прислів’їв і приказок української, російської, польської, німецької і францу зької мов 3. Коцюба обґрунтовує тверджен ня, що «майже все універсальне у паремій них корпусах зіставлюваних мов містить елементи ідіоетнічного, а, з другого боку, у багатьох паремійних зразках, які традиційно вважаються виразниками національно-цін- нісних пріоритетів, можна відшукати ознаки універсального» (с. 276). В останньому розділі «Національні особ ливості ієрархії цінностей у пареміях» про- стежено особливості національних пріорите тів у системі цінностей носіїв української, російської, польської, англійської і францу зької мов. Своєрідною точкою відліку при аналізі паремійного матеріалу в цьому роз ділі є матеріальні цінності, що є універсаль ним для побутової свідомості багатьох наро дів критерієм оцінювання суспільних явищ, подій тощо, який знайшов своє найповніше відображення в різномовних пареміях. До слідження специфіки різномовної вербаліза- ції прислів’їв і приказок цієї групи дає під стави для визначення національно зумовле них пріоритетів на шкалі універсальних цін ностей, спричинених особливостями істори- ко-культурного розвитку націй. Паремійно об’єктивовані ієрархії цінностей носіїв наз ваних мов у монографії репрезентовані й за допомогою схем (с. 404-407). Концепт «пра ця» як різночасове багатошарове утворення, що має широку об’єктивацію в паремійних корпусах зіставлюваних мов, у рецензованій праці вважається засобом реалізації цінніс них концептів різного рангу. Не цілком чітко в дослідженні диферен ціюється лінгвокультурна специфіка різних народів, які послуговуються однією мовою, наприклад англійською, і хоч іноді авторка вказує на особливості власне американської або британської етнічної свідомості (с. 200, 282, 310, 330), здебільшого ці народи но- мінуються узагальнено: «носії англійської мови». Загалом монографія 3. Коцюби охоплює чимало актуальних для сучасного мовознав ства питань, значно поглиблює теоретичні концепції, пов’язані з дослідженням різно мовних культурних просторів крізь призму мови і дискурсу, репрезентує новий підхід до міжмовного лінгвокультурологічного ана лізу прислів’їв і приказок. Результати цього дослідження будуть корисними не лише лін гвістам, а й усім, хто цікавиться функціону ванням мови як складника культури, зокрема культурологам та етнопсихологам. О. ТАРАНЕНКО I83N 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 135

Коцюба З. Г. Рефлексія побутової свідомості в різномовному провербіальному просторі

Репозитарії

Схожі ресурси