Хроніка
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2010
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183490 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хроніка // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 143. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183490 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1834902022-03-26T01:33:23Z Хроніка Наукове життя 2010 Article Хроніка // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 143. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183490 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукове життя Наукове життя |
| spellingShingle |
Наукове життя Наукове життя Хроніка Мовознавство |
| format |
Article |
| title |
Хроніка |
| title_short |
Хроніка |
| title_full |
Хроніка |
| title_fullStr |
Хроніка |
| title_full_unstemmed |
Хроніка |
| title_sort |
хроніка |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Наукове життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183490 |
| citation_txt |
Хроніка // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 143. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| first_indexed |
2025-07-16T03:28:59Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:28:59Z |
| _version_ |
1837772612685529088 |
| fulltext |
Наукове життя
ХРОНІКА
5-8 жовтня 2009 року в Ялті проходив І Між
народний кримський лінгвістичний конгрес
«Мова та світ», організований Кримським
республіканським інститутом післядиплом-
ної педагогічної освіти, Відділенням істори-
ко-філологічних наук РАН і Асоціацією пе
дагогів Криму. Конгрес є наступником Між
народної лінгвістичної конференції «Мова
та світ». У 2008 році відбулася п’ятнадцята
конференція. Останніми роками позначила
ся стійка тенденція до збільшення кількості
учасників конференції (у 2008 р. було подано
понад 350 заявок, приїхало понад 200 осіб).
При цьому змінився не лише кількісний
склад учасників, значно розширився і спектр
проблем, які обговорювалися на засіданнях:
якщо раніше основним напрямом роботи
конференції був переважно функціональний
опис мови та її одиниць, то тепер у доповідях
учасників розглядаються питання взаємодії
мови та світу в усьому різноманітті їх форм.
У зв’язку з цим організатори конференції
«Мова та світ» дійшли висновку, що з’явила
ся об’єктивна необхідність змінити формат
наукового заходу.
У роботі конгресу взяли участь лінгвісти
з України, Росії, Білорусі, Грузії, Латвії,
Польщі. На засіданнях було заслухано та об
говорено близько 200 доповідей з таких ос
новних напрямів: 1) методологічні та гно
сеологічні проблеми сучасної лінгвістики;
2) функціональне та когнітивне досліджен
ня мовної семантики та граматики; 3) текст і
дискурс як об’єкти гуманітарних досліджень;
4) взаємодія мов у сучасному світі; 5) мето
дичні аспекти викладання лінгвістичних
дисциплін.
На пленарному засіданні виступили
О. М. Рудяков, В. О. Виноградов, В. В. Жай
воронок, А. К. Мойсієнко, М. М. Полюжин,
В. Ю. Михальченко, О. В. Лещак, Т. П. Со
колова, С. А. Жаботинська, О. Г. Ровнова,
Ю. В. Дорофєєв.
Голова оргкомітету О. М. Рудяков (Сім
ферополь) у доповіді «Георусистика та на
ціональні варіанти російської мови» обґрун
тував необхідність нового бачення об’єкта
сучасної русистики. На думку автора, об’єк
том русистики XXI ст. — георусистики
повинен стати глобальний російськомовний
простір, сформований великою кількістю на
ціональних варіантів російської мови. Гео
русистика повинна стати складовою части
ною геолінгвістики.
Доповідь В. О. Виноградова (Москва)
«Лінгвістичні вимірювання культури» при
свячена виявленню особливостей вивчення
мови в лінгвокультурологічному аспекті.
Було підкреслено необхідність чіткого від
межування терміна «концепт» від усіх су
міжних понять і неприпустимість зплутуван-
ня цього феномена з іншими, зовні подібни
ми йому.
В. В. Жайворонок (Київ) виступив із
доповіддю «Мова та етносвіт», де розглянув
проблеми опису картини світу крізь призму
національного сприйняття об’єктивної дій
сності. Автор виявив ряд кореляцій між мо
вою та національною культурою, довівши їх
значущість яскравими прикладами.
У своїй доповіді «Мова як світ світів»
А. К. Мойсієнко (Київ) представив сучас
не розуміння проблеми відповідності об’єк
тивного світу та його віддзеркалення в мові.
Окремо був виділений світ текстів, що ви
ступають як способи презентації світобачен
ня суб’єктів мовлення.
М. М. Полюжин і Н. Ф. Венжинович
(Ужгород) у доповіді «Наївна і фразеологічна
картина світу» зіставили фразеологічну під
систему мови з уявленнями, що характерні д ля
побутового сприйняття навколишнього світу.
З цієї позиції фразеологічна картина світу є
системою знаків, що відображає результати
когнітивно-оцінної діяльності людини.
Доповідь В. Ю. Михальченко (Моск
ва) «Проблема адекватності мовної політики
та мовної ситуації в багатонаціональних кра
їнах» присвячена актуальній проблемі су
часної соціолінгвістики: виробленню прин
ципів мовної політики. Автор проаналізува
ла досвід різних країн і виявила найперспек-
тивніші напрями у вирішенні мовних питань.
У доповіді О. В. Лещака (Кельце, Поль
ща) «Лінгвістика в полоні метафізичної
міфології: ще раз про онтологічну сутність
об’єкта мовознавства» детально розглядали
ся методологічні проблеми сучасної лінгвіс
тики. Особлива увага приділялася розумін
ню свого об’єкта дослідження сучасними
мовознавцями.
Т. П. Соколова (Севастополь) виступи
ла з доповіддю «Проблеми штучної номінації
(на матеріалі урбанонімів Москви)», в якій
висвітлила історію перейменування вулиць і
0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 143
Хроніка
районів Москви, яскраво продемонструвала
екстралінгвістичну зумовленість зазначених
процесів.
Проблемам, пов’язаним із розвитком
когнітивної лінгвістики в Україні, присвяче
но доповідь С. А. Жаботинської (Черка
си) «Концепт / домен: матрична і мережна
моделі». Автор спробувала поєднати досяг
нення зарубіжних лінгвістів із дослідниць
ким контекстом української лінгвістичної
науки.
Великий інтерес викликав дослідниць
кий матеріал «Комунікативні стратегії в мові
старовірів Південної Америки», представле
ний О. В. Ровновою (Москва). Ця тема ор
ганічно пов’язала майже всі проблеми, що
звучали в інших доповідях: співвідношення
мови і культури, розвиток варіантних форм
російської мови, виникнення своєрідних
мовних ситуацій.
Ю. В. Дорофєєв (Сімферополь) у допо
віді «Варіативність мови як умова її розвит
ку» продовжив обговорення проблеми, що
була розпочата виступом О. М. Рудякова,
і, спираючись на досвід інших дослідників,
продемонстрував необхідність уважного став
лення до всіх, навіть наймаргінальніших, про
явів мови.
На конференції працювали п’ять секцій,
деякі з них було поділено на підсекції у зв’яз
ку з великою кількістю учасників.
У першій секції «Методологічні та гно
сеологічні проблеми сучасної лінгвістики»
обговорювався надзвичайно широкий спектр
питань. Знаковий характер мови був темою
доповідей Л. Г. Зубкової, Н. Г. Зубкової
(Москва) «Реальність принципу знака як від
дзеркалення реальної цілісності мовної сис
теми» та О. П. Просяник (Харків) «Розу
міння Ф. де Соссюром терміна Іапцие (на ма
теріалах чернетки книги “Про подвійну сут
ність мовної діяльності”)». Проблеми, пов’я
зані з функціонуванням мови, були центра
льними в доповідях В. П. Сидельникова і
І. Ю. Сидельникової (Донецьк) «Мова в
людині», В. В. Бобильченко (Ростов-
на-Дону) «Зміни в галузі відповіді на питан
ня при його реалізації в мовленнєвому акті
фатичного метакомунікатива», М. Г. Мар-
кіної (Сімферополь) «Підсистема регуля
тивних мовних засобів крізь призму трирів-
невої моделі мови: до питання про “тексто
вий інваріант” та його реалізації (інтерлінг-
вістичний аспект)», Є. В. Фесенко (Меліто
поль) «Концепт у теоретичних дослідженнях»,
Н. Г. Склярової (Ростов-на-Дону) «Вза
ємодія альтернативності з іншими понят
тєвими категоріями та її реалізація в мові».
Проблеми, пов’язані з розвитком апарату
лінгвістики розглядали: С. В. Гриньов-
Гриневич, Т. Г. Скоп’юк(Білосток, Поль
ща) «Про лінгвістичні методи вивчення
пізнання», Н. О. Бойко (Київ) «Мотивацій
на структура слов’янських дегідронімічних
ойконімів», А. В. Ніколаєва (Донецьк)
«Гносеологічний аспект категорії компара-
тивності».
Робота другої секції «Функціональне та
когнітивне дослідження мовної семантики і
граматики» була надзвичайно насиченою
завдяки великій кількості учасників. Особ
ливості функціонування лексико-семантич-
них одиниць були об’єктом аналізу в допо
відях Л. І. Белехової (Херсон) «Типологія
словесних поетичних образів в американ
ській поезії: лінгвокогнітивний аспект»,
A. В. Бєлової (Москва) «Про характер кому
нікативного перенесення в поетичному син
таксисі М. Гумільова», А. М. Варинської,
О. Д. Тарасенко (Одеса) «Вербальна реп
резентація опозицій у п’єсі Володимира Вин-
ниченка “Чорна пантера і білий ведмідь”»,
B. М. Ліпич (Бердянськ) «Засоби лексичної
експресії в романі В. Підмогильного “Місто”»,
Ю. О. Маркітантова (Кам’янець-Поділь-
ський) «Фразеологічний натяк у поетичних
текстах (на матеріалі східнослов’янської
поезії)», О. Г. Скідан (Севастополь) «Іронія
ж домінантний засіб створення персонажного
образу творчої особистості в художніх тек
стах У. С. Моема», С. О. Зенцової (Сло
в’янськ) «Кольористичні епітети в художній
мові Наталени Королевої», О. О. Кобякова
(Суми) «Мовчання як поетична подія»,
А. В . Лупол (Одеса) «Оніми античного ко
ла в поезіях Василя Стуса».
Принципи класифікації лексичних оди
ниць і подання їх у словниках розглядалися в
доповідях Ю. В. Стратулат (Одеса) «Особ
ливості класифікації фразеологічних одиниць
з компонентом стану людини», Т. П. Бєлоу-
сової (П’ятигорськ) «Лексична деривація
фразем з компонентом-соматизмом у сучас
ній російській мові», О. І. Главацької (Ка-
м’янець-Подільський) «Похідна лексика зі
значенням “особа жіночої статі” в сучасній
російській мові», С. С. Терещенко (Дніп
ропетровськ) «Семантична структура слів
широкої семантики», Л. П. Попової (Бер
дянськ) «Семантична параметризація та се
мантичний параметр як категорії лексико
графії», Л. А. Єпіфанцевої (Мелітополь)
«Структура фразеологічних одиниць біблій
ного походження в сучасній німецькій мові»,
Р. В. Забашти (Сімферополь) «Функціона
льна ідеографія як спосіб опису лексики (на
матеріалі номінативних одиниць зі значен
ням “особа” в сучасній російській мові)».
Лексико-семантичні особливості кому
нікації в цілому були представлені в допо
відях Н. В. Васильєвої (Москва) «Ономас-
тичний складник фатичної комунікації»,
М. І. Крулькевича й І. О. Курдюмової
(Донецьк) «До проблеми репрезентації
144 ІЖ5ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
Хроніка
“м’яких знань” у науковій комунікації»,
І. В. Діманте (Рига) «Красиве і потворне
поряд...», Т. І. Плужникової (Київ) «Ва
ріативність денотативних детермінантів у
дієслівному синонімічному гнізді з до
мінантою їсти (синхронно-діахронічний
аспект)», Д. В. Василенка (Горлівка)
«Алюзія у сфері англомовної військової
субстандартної лексики», О .М .М едведь
(Суми) «Еволюційний вектор функціону
вання квантитативних одиниць», І. В. Се
ре дюк (Київ) «Семантична динаміка філо
софського терміна в сучасному британсько
му інтелектуальному романі».
Доповіді М. И. Конюшкевич (Грозно)
«Концептуалізація синього в білоруській ко
лірній картині світу», А. І. Анісімової,
О. П. Ришкової «Вербальна репрезентація
концепту “тероризм” у сучасній англомовній
лексикографії», С. О. Богданової (Дніпро
петровськ) «Концепти часу доби у творчості
О. Блока», А. В. Головні (Київ) «Концеп
туалізація культурних цінностей як лінгвіс
тична проблема», О. О. Проценко (Херсон)
«Кореляція понять “імпліцитність”, “значен
ня”, “зміст” і “смисл” (на матеріалі поетич
ного тексту Р. Фроста “Айег арріе ріскіп§”)»,
Д. В. Щокіної (Київ) «Символ дзеркала як
втілення архетипних і міфологічних уявлень
про дзеркальне відображення» були присвя
чені дослідженням різного роду концептів та
їх реалізації в мові.
Питання, пов’язані з виникненням і фун
кціонуванням лексичних одиниць у мові, об
говорювалися в доповідях С. О. Швачко
(Суми) «Сага про числа та їх екстеріориза
ції», О. В. Арделян (Кіровоград) «Відобра
ження англомовної картини світу в антропо-
німічних фразеологізмах», А. В. Кікало та
С. А. Парамонової (Ужгород) «Інтерпре
тація фразеологізмів з числівниками у фран
цузькій та італійській мовах (у порівнянні з
українською)», Т. О. Биценко (Київ) «Про
когнітивну основу реалізації експресивів не
приємного здивування».
Особливості репрезентації мовної картини
світу в мовній діяльності людини та окремих
текстах розглядалися в доповідях К. А. Іва
нової (Львів) «Поняття толерантності та її
соціальне значення у слов’ян: лінгвокуль-
турний аспект», О. Г. Бєлоусової (Кам’я-
нець-Подільський) «Досвід моделювання ав
торської художньої картини світу (на мате
ріалі творів Т. Пратчетта)», І. В. Бровченко
(Черкаси) «Структурна концептуальна мета
фора в кліше англомовного наукового тек
сту», І. Ю. Шкицької (Тернопіль) «Жанро
ві особливості компліментарних висловлю
вань у маніпулятивній стратегії позитива»,
М. Л. Бакалінського (Запоріжжя) «Верба-
лізація в соціальному діалекті італо-амери-
канської мафії дихотомії “свій — чужий” на
інтракримінальному рівні: погляд соціолінг-
віста та соціально-символічного антрополо
га», Н. В. Труфанової (Кіровоград) «Ерго-
німи в текстах літератури постмодернізму:
лінгвокультурний і лінгвопсихологічний ана
ліз (на прикладі творів В. О. Пелевіна)».
Проблеми сучасного словотворення ви
світлювалися в доповідях М. Т. Попової
(Бердянськ) «Деякі закономірності фонемної
структури інтерфіксів», Г. Г. Сремкіної
(Одеса) «Використання абревіації при но
мінації лікарських засобів», Н. А. Середи
(Київ) «Словотвірні варіанти похідних імен
ників зі значенням якості в сучасній німець
кій мові», О. К. Степаненко (Дніпропет
ровськ) «Парадигматична структура словот
вірного гнізда з соматизмом око в україн
ській мові», А. Б. Крилової (Вологда)
«Проблеми ототожнення кореневих морфем
у структурі діалектних збірних іменників».
Доповіді С. М. Колесникової «Катего
рія градуальності та її функціонально-семан-
тичнеполе», І. А. Букринської, О. Є. Кар-
макової «Південно-східні російські говір
ки: морфологічні та лексичні особливості»,
Є. І. Кириленко (Москва) «Фазові дієслова
та проблема виду», Л. Ф. Ларькової (Київ)
«Когнітивно-семантичні особливості імен
ників сучасної німецької мови», О. І. Попо
вої (Бердянськ) «Дієслова на позначення емо
ційної діяльності людини у творах Олеся Гон-
чара», А. Д. Каксіна і М. Д. Чертикової
(Ханти-Мансійськ) «Когнітивна основа се
мантичної класифікації дієслів сприйняття в
різноструктурних мовах», В. О. Лавренть-
єв а (Рязань) «Дієслова, що знаходяться в зоні
перехідності на осі “особовість — безособо-
вість”», О. А. Карасенко (Донецьк) «Особ
ливості сполучуваності похідних іменників
із суфіксом -ег у середньоверхньонімецьких
епічних пам’ятках», О. І. М ізіної (Харків)
«Синонімія прикметникових двоосновних
словотвірних груп на -Ш-ий/-ов-ий, -Ш-ий/
-ан-ий, -Ш-ий/-ач-ий, -Ш-ий/ -ськ-ий,
-Ш -И Й /-Є Ч Н -И Й , -Ш -И Й /-И Н -И Й », О. А. Шу-
менко (Суми) «Структура та семантика де-
нумеральних дериватів», Г. В. Швидкої
(Слов’янськ) «Функціонування інфінітива у
дієслівній сфері як виразника значень нака
зового способу» були присвячені обговорен
ню актуальних питань морфології, пов’яза
них з переосмисленням деяких граматичних
категорій у функціональному аспекті.
Різні погляди на описування синтаксич
них явищ на сучасному етапі були представ
лені в доповідях Л. А. Долгополова «Гра
матикалізація конструкцій «8еіп + ги + Іпй-
п іі іу » і «НаЬеп + ги + ІпЯпіІіу» у німецькій
мові», О. Б. Баєвої (Київ) «Засоби виражен
ня категорії спонукальності (на матеріалі
“Пісні про нібелунгів”)», І. Ю. Носенко
(Полтава) «Відносні прикметники як головні
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5 145
Хроніка
компоненти в структурі ад’єктивно-адвер-
біальних конструкцій», О. О. Полозової
(Харків) «Структурно-семантичні ознаки
асиметрії складного речення».
Дослідження тексту та дискурсу було
предметом обговорення в третій секції.
Особливостям організації текстів різних
жанрів присвячені доповіді С. І. Потапен-
ко (Ніжин) «Загадковий Обама: когнітивно-
риторичний аналіз виступів американського
президента», Г. В. Буняк «Фрактальне мо
делювання текстів-анотацій англомовних
наукових публікацій (на матеріалі веб-сто-
рінок лінгвістичних видань)», О. В. Саха-
рової (Київ) «Ретроспекція у мовленнєвих
жанрах особистісно-орієнтованого дискурсу»,
О. С. Нікітіної (Москва) «Класифікація
діалогів РЕК. 8Е», А. О. Ворначова (Київ)
«Роль темпу в озвучених текстах реклами ав
томобілів (на матеріалі англійської мови)»,
С. С. Польської (Москва) «Про деякі проб
леми перекладу одиниць спеціальної лексики
з англійської мови російською (на матеріалі
економічної лексики англійської мови)»
Г. М. Пасько (Горлівка) «Комунікативні ви
яви англійської загадки як мовленнєвого жан
ру», М. О. Рибалко (Київ) «Прагматика
вербальних і невербальних комунікативних
засобів у ситуаціях, ініційованих обманником».
Проблеми сучасної поетики розглядали
ся в доповідях С. Б. Волкової «У пошуках
героя: роман Артура К. Дойла “Білий загін” і
його час», В. Є. Присєдської (Донецьк)
«Мовленнєві стратегії і тактики автора в тек
стах англійських, німецьких, російських і ук
раїнських суспільних покажчиків», Л. С. Ко
зуб (Тернопіль) «Національно-культурні
особливості англійських фразеологізмів»,
0 . В. Гончаренко (Запоріжжя) «Метафора
як засіб зображення повсякденності в рома
нах Д. Коупленда “Покоління X” та “Елеа-
нор Рігбі”, Ю. Ю. Зеленської (Донецьк)
«Типологія морфологічного повтору в мові
творів сучасної української поезії»,
Н. П. Нестеренко (Харків) «Алюзії та ре
мінісценції як чинники полісемантизації об
разів роману П. Загребельного “Тисячоліт
ній Миколай”.
Аналіз та опис різних типів дискурсу бу
ли представлені в доповідях Л. В. Бордюк
(Харків) «Комунікативні та лінгвопрагма-
тичні параметри резюме як мовленнєвого
жанру ділового дискурсу», Л. І. Ніконової,
1. О. Кандріної (Саранськ) «Культура пов
сякденного побуту як текст та об’єкт гума
нітарних досліджень: на прикладі традицій у
мордви», І. О. Великої (Запоріжжя) «Особ
ливості вербалізації тендерного чинника
в німецькомовному рекламному дискурсі»,
Ю. В. Косенко (Суми) «Передзавершальні
метакомунікативні висловлення-запрошен-
ня на фінальному етапі англомовної діа
логічної взаємодії», А. В. Владимирової,
Т. Г. Скребцової (Санкт-Петербург) «Кон
флікт комунікативних стратегій у дискурсі
жіночих глянсових журналів», Н. В. Пав-
лик (Бердянськ) «Функціонування опису як
одного з типів композиційно-мовленнєвих
форм в українському епістолярному дискур
сі», Л. В. Пономарьової (Маріуполь)
«Синтаксична структура нормативно-право-
вих актів як складової частини юридичного
дискурсу», П. Б. Ткач «Функціонування
преференційних висловлювань у навчально
му дискурсі», Л. М. Завгородньої «Функ
ціонування передвиборчих теледебатів у ме-
діаполітичному дискурсі», Д. Ю. Кузнецо-
вої (Київ) «Лінгвальний аспект позначення
виразу обличчя в дискурсі», О. В. Процен
та (Суми) «Експліцитне вираження емо
ційного змісту в парентальному дискурсі»,
О. В. Тищенко (Київ) «Поліфункціональна
роль спортивного телерепортажу в мовлен
нєвій комунікації», І. В. Фатьянової (Гор
лівка) «До проблеми вивчення концепту
“тероризм” у сучасному англомовному по
літичному дискурсі», Л. М. Шевчук (Київ)
«Актуалізація пресупозицій як умова успіш
ної комунікації».
Виступи В. О. Андрущенко «Типоло
гічні засоби реалізації категорійних форм
лексико-рівневої когезії у внутрішніх ху-
дожньотекстових структурах синхронного
виміру (на матеріалі романів Д. Лондона
“Мартін Іден” та В. Підмогильного “Місто”),
О. І. Баранової та О. В. Сирової (Горлів
ка) «До питання про гіпертекстуальність вче
ного тексту», І. Б. М орозової і О. О. Сте
пан енко (Дніпропетровськ) «Специфіка
синтактики художнього діалогу в сучасному
англомовному детективі», Г. Я. Семен
(Чернівці) «Використання фразеологічних
одиниць у мові газети», О. С. Солодової
(Севастополь) «Типи викладу в тексті казок
Дж. К. Роулінг» присвячені структурним
особливостям текстів.
Взаємодія мов у сучасному світі, утво
рення варіантних форм мов були предметом
обговорення в четвертій секції. У доповідях
Л. М. Пишної (Запоріжжя) «Контекстуаль
на залежність перекладу іншомовних слів»,
Л. М. Архипенко, 1.1. Казимир (Харків)
«Загальна характеристика складу новітніх
англіцизмів в українській мові», І. Г. Моро
зової (Одеса) «Поширення англомовних
запозичень як наслідок активної взаємодії
сучасних мов в умовах глобалізації»,
О. І. Павлової (Рівне) «Музична терміно
логія англійської, французької, російської та
української мов у сфері фіксації», О. Р. Ва-
лігури (Київ) «Класифікація ознак опису
результатів дослідження фонетичної інтер
ференції», Н. І. Головчак (Ужгород) «Вза
ємодія української та німецької антропонім-
146 ІЖ5ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
Хроніка
них систем у Закарпатті», С. В. Євтушенко
(Ростов-на-Дону) «Словотворче поле австра
лійських дієслів», П .В .К узько (Запоріж
жя) «Варіативність концептосфери «люди
на»: синергетичний аспект (на матеріалі
німецьких діалектів)» розглядалися процеси
взаємодії мов у синхронному та діахронному
аспектах.
Процеси розвитку варіантних форм ро
сійської та української мов обговорювалися
в доповідях Т. В. Тукової (Донецьк) «Мар
гінальна галузь дослідження російсько-ук
раїнських мовних контактів», С. Дель Гау-
діо (Київ) «Нові тенденції в стандартній ук
раїнській мові: лексична дивергенція з росій
ської мови та конвергенція до західносло
в’янських мов», І. В. Марко (Чернівці) «До
історії офіційно-ділового стилю української
мови на західноукраїнських землях кінця
XIX — початку XX ст.», В. І. Мозгового
(Донецьк) «Соціальна динаміка формування
норм при функціонуванні міжмовних варіан
тів пропріальної лексики», Є. В. Гаврило-
ва (Харків) «Конотативний аспект дослі
дження близькоспоріднених мов», Т. Є. Гу-
цуляк (Чернівці) «Особливості метафорич
ного розширення семантики іменників в ук
раїнській і російській мовах», О. А. Бого-
вик (Кіровоград) «Синонімія предикатів
знання в українській, російській, англійській
мовах».
П’ята секція об’єднала доповіді, пов’яза
ні з методичними аспектами вивчення лінг
вістичних дисциплін. Доповіді І. В. Вороб-
йової (Москва) «Проблеми мінімізації нав
чального матеріалу при навчанні наукової
мови студентів технічних спеціальностей»,
Л. І. Головіної (Єлець) «Підвищення куль
тури мови студентів нефілологічних спеціа
льностей у роботі зі словниками російської
мови» було присвячено проблемам викла
дання російської мови.
Загальнометодичні проблеми викладан
ня мов розглядалися в доповідях А. А. Кай-
біяйнен (Казань) «Формування мовних
компетенцій засобами філологічних дисцип
лін як чинник становлення професійного
іміджу фахівця», І. В. Кикилик (Хмель
ницький) «Шляхи покращення процесів
пам’яті на заняттях з англійської мови»,
С. О. Пілішек (Хмельницький) «Проблема
формування інтересу до професійної пере
кладацької діяльності у студентів-міжнарод-
ників», С. Г. Борзенко і Л. В. Бабаєвої
(Ужгород) «Текст: лінгвістика і методика»,
О. О. Паточки (Ужгород) «Реалізація осо-
бистісно-діяльнісного підходу в навчанні
іноземної мови в технічному ВНЗ».
Питання навчання іноземних студентів ви
світлювалися в доповідях Н. Ф. Зайченко,
О. Л. Паламарчук «Урахування особли
востей рідної мови іноземних студентів при
навчанні їх слов’янських мов» і Ж. А. За-
ку при (Київ) «Методичні аспекти комуніка
тивної спрямованості при навчанні росій
ської мови студентів-іноземців (на матеріалі
оповідання А. П. Чехова “Хамелеон”)».
О. РУДЯКОВ,
Ю. ДОРОФЄЄВ
(Сімферополь)
14 квітня на філологічному факультеті Львів
ського національного університету ім. Івана
Франка відбулося чергове, уже сьоме засідан
ня Всеукраїнського соціолінгвістичного се
мінару (керівник семінару — професор ка
федри загального мовознавства Г. Мацюк).
На пленарному та двох секційних засіданнях
виступали науковці з різних університетів та
інституцій України, зокрема Києва, Черкас,
Сум, Одеси, Запоріжжя, Донецька, Горлівки,
Тернополя, Кам’янця-Подільського, Чернів
ців, Мукачевого, Львова, гість семінару —
професор-славіст Фрайбурзького університе
ту Юліане Бестерс-Дільгер (Німеччина).
На пленарному засіданні прозвучали до
повіді, присвячені теоретичним та приклад
ним питанням соціолінгвістики, а також ме
тодичним проблемам. Проф. Г. Мацюк, роз
криваючи тему «Соціолінгвістична теорія і
виклики часу», окреслила сучасні тенденції
розвитку науки в світі та Україні й показала
потребу обгрунтування не тільки нових кате
горій, а й формування метатеорії соціолінг
вістики. Проф. Ю. Бестерс-Дільгер (Фрай-
бург) у доповіді «Українська мовна політика
з 1991 по 2009 рр.: погляд ззовні» виокреми
ла три періоди в розвитку мовної політики,
пов’язані із різним усвідомленням ролі мови
у формуванні української нації, показала тісну
взаємодію категорій «мова», «нація», «мовна
політика». У доповіді «Типи мовленнєвих
відхилень як особливості ідіолекту україн
сько-російських білінгвів» В. М. Труб (Київ)
розглянув впливи російської мови на україн
ське мовлення, а також внутрішні процеси в
ньому, не викликані взаємодією з іншими
мовами. Виступ Н. Д. Бабич (Чернівці) роз
кривав причини, що призводять до вульгари
зації індивідуального та корпоративного
мовлення різних соціальних верст і вікових
категорій людей і містив перелік конкретних
важелів впливу на зниження темпів цього
розвитку («Вульгаризація сучасного сус
пільного мовлення: причини, наслідки, «пер
ІБЗИ0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5 147
Хроніка
спективи»). Л. М. Марчук (Кам’янець-По-
дільський) систематизувала соціально
зумовлені ознаки мовлення представників
інтелігенції міста крізь призму «норматив
не — ненормативне» («Мовний портрет ін-
телігента-мешканця Кам’янця-Подільсько-
го»). Л. О. Ткач (Чернівці) обгрунтувала со
ціолінгвістичний опис як необхідний еле
мент теоретичного інструментарію історії
української літературної мови («Соціолект
української шляхетсько-козацької верстви в
історії української літературної мови»),
Н. В. Гуйванюк (Чернівці) пояснила со
ціально зумовлені примітки В. Сімовича що
до варіантних форм та граматичної кодифіка
ції мовних явищ в цілому («Соціолінгвістич
ні коментарі у граматичних працях Васи
ля Сімовича»), А. Ю. Пономаренко (Київ)
у доповіді «Перспективи анкетування в оп
Ііпе режимі (на прикладі українознавчих со
ціолінгвістичних моніторингів)» пояснила
переваги та труднощі застосування оп Ііпе
анкетування з метою отримання релевантної
інформації соціолінгвістичного дослідження.
Питання зв’язку соціолінгвістики з інши
ми науками, формування категорійного апа
рату цієї науки висвітлили доповіді, що
прозвучали на першій секції. Так, взаємодії
соціолінгвістики та географії присвячено
виступ Р. М. Лозинського «Мовні пробле
ми України в контексті суспільної географії»,
реалізацію питань сучасного мовного бу
дівництва в повстанській народно-епічній
традиції показав Є. А. Лу ньо. Питання став
лення до рідної та нерідної мов на матеріалі
праць античних мовознавців розглянула
Л. Ю. Сваричевська, а вплив суспільно-
політичних чинників на формування грама
тичних приписів 20-30-х років — І. М. Ма-
рушкевич (Київ). У доповіді «Європейський
контекст правописної норми» О. В. Гузар
(Тернопіль) визначила передумови право
писних реформ у німецькій, чеській, іспан
ській, англійській та російській мовах упро
довж ХХ-ХХІ ст. Соціолінгвістичні аспекти
у змісті категорії «мовна особистість» роз
крила В. А. Ригованова (Горлівка). Фено
мен соціального стереотипу крізь призму
еволюції поглядів та встановлення диферен-
ційних ознак пояснила І. О. Кудрейко (До
нецьк). Специфіку тендерної стереотипізації
метафорично втілених ознак жінки описала
Т. М. Сукаленко (Київ). Соціолінгвістичні
та лексикологічні аспекти німецьких запози
чень в угорських говірках Закарпатської об
ласті розглянуто в доповіді І. Ю. Туріс (Му
качеве). Ознаки мовлення окремої соціогрупи
«сироти» розкрила Н. С. Карпенко (Київ).
А. О. Велика (Одеса) описала асиметричну
українсько-російську двомовність з елемен
тами диглосії на матеріалі мовлення курсан
тів Одеського державного університету
внутрішніх справ та працівників міліції Оде
ської області.
Соціальним аспектам тексту та комуніка
ції присвячувалися доповіді на другій секції.
Так, сферу Сакрум і формування ціннісніх
орієнтирів суспільства розглянула Л. В. Гон-
тарук. 1.1. Брага (Суми) розкрила специ
фіку представлення суржику в наївній кар
тині світу в порівнянні з науковою карти
ною світу («Стереотипний образ суржику»).
Два вектори мовленнєвого режиму в дис
курсі тоталітарного режиму проаналізувала
С. В. Мартінек. Маніпулятивні стратегії й
тактики в міжпоколінній комунікації роз
крила О. Г. Руда (Київ). С. Н. Бук описала
польськомовну компетенцію І. Франка, яка
сформувалася під впливом мовної ситуації
в Галичині в кінці XIX — початку XX ст.
М. З епінська вивчала мовну свідомість осіб
польського походження, що навчаються в
суботньо-недільних школах Львівщини.
І. І. Николів проаналізувала ознаки тема
тичної групи «людина» в лексичній підсис
темі хорватського молодіжного сленгу.
0 . Палінськарозкриластереотипізаціюпо
няття «львівське мовлення» і його лінгвіс
тичне наповнення («Класичний львівський
регіолект і його сучасні інтерпретації»),
1. Б.Черкез (Чернівці) показала, що епіс
толярій кінця XIX— початку XX ст. є джере
лом дослідження соціолекту української ін
телігенції. Прозвучали й доповіді, присвяче
ні соціальним аспектам ЗМІ: І. Я. Стецюк
(Тернопіль) «Мовна діяльність тележурна
лістів у прямому ефірі» та Н. С. Трач (Київ)
«Сучасна українська преса як джерело по
повнення жаргонної лексики».
На семінарі працювала і третя секція,
студентська, її учасники (27 студентів чет
вертого та п’ятого курсів філологічного фа
культету), прослухавши курси із соціолінг
вістики, обговорювали питання про міжна
родне та українське мовне законодавство,
мовлення соціогрупи «школяр», мову міста.
На заключному засідання учасники се
мінару відзначили актуальність щорічних
соціолінгвістичних зустрічей.
Усі доповіді учасників семінару пуб
лікуватимуться в першому номері нового
видання Львівського національного універ
ситету ім. Івана Франка — у збірнику «Со
ціолінгвістика».
Засідання УІП Всеукраїнського соціолінг
вістичного семінару планується на травень
2011р.
Л. ГОНТАРУК
{Львів)
148 ІЖ5ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
|