Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні
У статті на матеріалі англійської, німецької та української мов розглядається питання про характер відображення систем семантичних варіантів багатозначних слів-найменувань вогню в структурі окремо взятих фразем і фразеологічних угруповань зі спільним ключовим компонентом. Автори встановлюють зага...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2010
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183505 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні / С.С. Єрмоленко, Я.В. Бечко // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 45-54. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183505 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1835052022-03-29T01:33:45Z Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні Єрмоленко, С.С. Бечко, Я.В. У статті на матеріалі англійської, німецької та української мов розглядається питання про характер відображення систем семантичних варіантів багатозначних слів-найменувань вогню в структурі окремо взятих фразем і фразеологічних угруповань зі спільним ключовим компонентом. Автори встановлюють загальні напрями смислового розвитку назв вогню у фразеологічному контексті і фрейм, визначальний для інтерпретації концепту вогонь у цьому контексті. The authors discuss, with reference to English, German and Ukrainian, the question of how the system of meanings of polysemantic words denoting fire is reflected in the structure of individual idiomatic set phrases as well as groups of such phrases sharing the common key lexical component. They establish general trends of sense development of the names of fire in phraseological context as well as the frame determining the interpretation of the concept FIRE in such context. 2010 Article Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні / С.С. Єрмоленко, Я.В. Бечко // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 45-54. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183505 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті на матеріалі англійської, німецької та української мов розглядається питання про
характер відображення систем семантичних варіантів багатозначних слів-найменувань вогню
в структурі окремо взятих фразем і фразеологічних угруповань зі спільним ключовим
компонентом. Автори встановлюють загальні напрями смислового розвитку назв вогню у
фразеологічному контексті і фрейм, визначальний для інтерпретації концепту вогонь у цьому
контексті. |
| format |
Article |
| author |
Єрмоленко, С.С. Бечко, Я.В. |
| spellingShingle |
Єрмоленко, С.С. Бечко, Я.В. Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні Мовознавство |
| author_facet |
Єрмоленко, С.С. Бечко, Я.В. |
| author_sort |
Єрмоленко, С.С. |
| title |
Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні |
| title_short |
Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні |
| title_full |
Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні |
| title_fullStr |
Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні |
| title_full_unstemmed |
Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні |
| title_sort |
відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183505 |
| citation_txt |
Відображення семантичної структури багатозначних слів на фразеологічному рівні / С.С. Єрмоленко, Я.В. Бечко // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 45-54. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT êrmolenkoss vídobražennâsemantičnoístrukturibagatoznačnihslívnafrazeologíčnomurívní AT bečkoâv vídobražennâsemantičnoístrukturibagatoznačnihslívnafrazeologíčnomurívní |
| first_indexed |
2025-07-16T03:29:54Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:29:54Z |
| _version_ |
1837772670315266048 |
| fulltext |
C. C. CPMOJIEHKO, Я. В. БЕЧКО
ВІДОБРАЖЕННЯ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ
БАГАТОЗНАЧНИХ СЛІВ НА ФРАЗЕОЛОГІЧНОМУ РІВНІ
У статті на матеріалі англійської, німецької та української мов розглядається питання про
характер відображення систем семантичних варіантів багатозначних слів-найменувань вог
ню в структурі окремо взятих фразем і фразеологічних угруповань зі спільним ключовим
компонентом. Автори встановлюють загальні напрями смислового розвитку назв вогню у
фразеологічному контексті і фрейм, визначальний для інтерпретації концепту вогонь у цьому
контексті.
К л ю ч о в і слова : фразема, внутрішня форма, смисловий розвиток, структура, семан
тема, багатозначність.
Завданням нашої розвідки є дослідження закономірностей відтворення семанти
ки багатозначних слів у фразеологічному контексті. Конкретним об’єктом спо
стережень авторів виступає функціонування лексем англ. fire, нім. Feuer та
укр. вогонь у ролі ключових компонентів фразеологічних словосполук. При цьо
му нас цікавитимуть фраземи ідіоматичного характеру, тобто такі, зміст яких, з
одного боку, не є дослівною сумою значень їхніх лексичних і граматичних
складників, а з другого,— їхній зміст є таким, що його можна логічним чином
«вивести» зі значень цих складників \ Крім ідіом, ми залучаємо до розгляду по
рівняльні звороти і прислів’я внаслідок притаманного їм образно-експресивно-
го характеру. Говорячи про фразеологічний рівень / контекст, ми маємо на увазі
два відмінні й водночас співвідносні типи мовних утворень: по-перше, внутріш
ню структуру окремо взятих фразем і, по-друге, семантичну структуру фразео
логічних угруповань зі спільним лексичним компонентом або ж (особливо в разі
міжмовного зіставлення) із синонімічними чи семантично спорідненими склад
никами. На наш погляд, аналіз функціонування лексем зі спільним значенням
«вогонь» під таким кутом зору становить теоретичний інтерес одразу в кількох
площинах. У плані змістової конкретики зазначених слів таке дослідження здат
не поглибити уявлення про роль лексем на позначення горіння і, ширше, терміч
них процесів у мовній моделі світу, повніше висвітлити зміст концепту вогонь і
його семіотико-модельний потенціал2. У загальнотеоретичному розумінні,
1 Згідно з В. М. Телія, для ідіом поряд із цілісністю номінації характерним є переосмис
лення їхнього лексико-граматичного складу (Телия В. Н. Фразеологизм // Лингвистический
энциклопедический словарь.— М., 1990.— С. 559).
2 Серед розвідок у цьому напрямі див., наприклад: Верхотурова K. C. Огонь в зеркале
русского языка : Дис. ... канд. филол. наук.— Екатеринбург, 2009.— 213 с.; ПедченкоЛ. В.
Лексика вогню в говірках російської мови : Автореф. дис.... канд. філол. наук.— X., 2000.—
20 с.; Черныш Т. А. Этимологические гнезда корней с исходным значением горения в славян
ских языках : Дис.... канд. филол. наук.— К., 1985.— 234 с,;Якушкина Е. И. К реконструкции
© С. С. ЄРМОЛЕНКО, Я. В. БЕЧКО, 2010
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 45
С. С. Ермоленко, Я. В. Бечко.
з огляду на полісемантичність обраних для розгляду найменувань вогню, інте
рес становлять закономірності, пов’язані з відображенням у фразеологічному
контексті систем значень подібних лексем. Вартим уваги видається і пошук від
повіді на питання про те, чи становлять сукупності фразем зі спільним ключо
вим лексичним (чи семантичним) компонентом системно організоване ціле, і
якщо так, то якими є характер системної організації таких угруповань і роль
ключових лексем (зокрема багатозначних) у їх структуруванні?
Розпочнемо з висвітлення того, як відображаються ті чи інші семантичні ва
ріанти (семантеми) назв вогню у значенні фразеологічних сполук. Спробуємо
визначити, яким є той семантичний «внесок», що його робить найменування
вогню у формування «глобального» змісту фраземи, інакше кажучи, яким є той
компонент цілісного фразеологічного змісту, що передається безпосередньо
цим найменуванням у його первинному чи певному вторинному смисловому
різновиді. Загальною передумовою подібного завдання є композитивність зна
чення словосполуки, а в разі її ідіоматичності — більша чи менша мотиваційна
прозорість внутрішньої форми фраземи, що й дає нам можливість співвіднести
ті чи інші компоненти її цілісного значення з тими чи іншими лексичними оди
ницями в її складі. У разі ж, коли ідіоматична фразема є мотиваційно непрозо
рою (якщо, скажімо, її мотивація є історично затемненою або ж і взагалі суто
умовною), подібне членування цілісної фразеологічної семантики з метою ви
ділення її відповідного компонента є, природно, ускладненим або й взагалі не
можливим. Певні труднощі можуть також становити приклади, де ключова лек
сема входить до фраземи не автономно, а у складі меншого усталеного
словосполучення. Окремий випадок тут становитимуть і вторинні переносні різ
новиди вживання полісемантичного фразеологізму.
Якщо ж ми змогли приписати ключовому слову фразеологічно пов’язане зна
чення, то у свою чергу постає питання про те, чи можна простежити певні законо
мірності напрямків семантичного розвитку номінацій вогню у фразеологічному
контексті, чи, навпаки, загальна картина, яку ми тут спостерігаємо, є гетерогенною.
Логічно вихідним пунктом у діапазоні можливих тут варіантів доцільно вва
жати приклади, коли первісна, вихідна семантика лексеми на позначення вогню
відтворюється як така й на рівні структури значення фраземи, тобто коли семан-
тема «вогонь» і на цьому рівні означає вогонь (одразу зауважимо, що тут і деінде
можливі амбівалентні, багатозначні приклади, які допускають множинну ін
терпретацію, і тоді ми подаємо відповідну одиницю у кількох рубриках). Це
стосується насамперед прислів’їв, де, бодай у їх первинному прочитанні, гово
риться саме про властивості вогню (тут і далі у випадку кількох варіантів фра
зеологічної одиниці подаємо лише один із них), напр.: англ. fire and water are
good servants, but bad masters (АРФС 3, 278), the fire which lights (warms) us at a
distance will bum us when near (там же; в узагальненому значенні це прислів’я
може означати: «все добре в міру»); укр. огонь і вода добрі служити, але лихі па
нувати (УШІ, 458), з водою та вогнем не жартуй, од злодія угли остануцця, а
од огню не зостануцця й угли (там же), вогонь палить, вода студить (ПП, 57),
вогонь не приятель, а водиця — сестриця (там же, 58), вогонь мститься, як його
не шануєш (там же).
структуры праславянского лексико-семантического поля // Славянское языкознание : XIV
Междунар. съезд славистов.— М., 2008.— С. 554—575; Кодови словенских култура.— 2008.—
Bpoj 10. Ватра.— 308 с.
3 Список скорочень див у кінці статті.
46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6
Найменування вогню виступають у своєму вихідному дослівному значенні й
у компаративних зворотах (і в еквівалентних їм випадках), де щось чи хтось зіс
тавляється з вогнем (зокрема й тоді, коли відповідна лексема наявна у складі
ширших сполук на позначення об’єкта порівняння). Це зіставлення виявляє до
сить широкий і навіть суперечливий спектр ознак: англ. burn like fire (АРФС,
277), like a forest fire (like wildfire) (там же, 278), get on like a house on fire (afire)
(там же, 402), as red as fire (там же, 624); нім. wie Feuer brennen (WDGS, 2,1271),
rot wie Feuer (там же), wie Feuer und Wasser sein (DW, 1287); укр. боятися (сте
регтися) як вогню (УРФС, 21,180), як вогонь з водою (там же), кинутися / наки-
нутисяяк вогонь на суху солому (IJIC «СУ» 1.05),як (мов, неначе) вогню вхопити
(там же), як у вогні (там же), як (мов, ніби і т. ін.) вогнем пече (там же), гарний як
вогонь (ССНП, 28), гарячий мов вогонь (там же), сидить як на вогні (там же, 29),
спалахнув як вогонь (там же), огонь не кляча (УПП, 458), хоч на вогні (вогнем) пе
чи (IJIC «СУ» 1.05). Водночас, як обґрунтовано зазначають укладачі Фразеоло
гічного словника української мови, семантичною рисою, спільною для колока-
цій такого типу, є «дуже, у великій мірі» (ФСУМ, 1, 141); отже, у структурі
семантеми «вогонь» ця риса виступає як профілююча.
Непереносне вживання демонструють і номінативні сполуки на позначення
різновидів вогню, таких як нім. olympisches Feuer (WDGS, 2, 1272); укр. ман
дрівний (блукаючий) вогонь (УРФС, 102), вічний вогонь (УРФС 38). Але, крім то
го, серед проаналізованих номінативних фразеологічних утворень ми знаходи
мо й позначення не власне вогняних, а більш-менш подібних до вогню (чи й
пов’язаних із ним у певний спосіб) матеріальних об’єктів і явищ, пор. англ. Her
mes’ (St. Elmo’s) fire (АРФС, 21%), fires o f heaven (heavenly fires), поет, «зірки»
(там же), fire and brimstone (там же, 277) та the fires o f hell — метонімічні позна
чення «геєни вогненної» (там же, 278) (перший вираз уживається і як лайка 4 —
БАРС, 1,516)); нім. bengalisches Feuer (WW, 228), griechisches Feuer «засіб під
палювання, що застосовувався у старовину під час воєнних дій» (там же); укр.
огень сьвйитий (святий огонь) «грім, блискавиця» (ГРП, 2, 625). Сюди ж відне
семо англ. St. Anthony’s fire «бешиха» (БАРС, 1,516) (згідно з коментарем, пода
ним у словнику В. Даля до рос. Антонов огонь «гангрена», вираз походить «від
повальної смертоносної рожі XI ст., що її зцілювали мощі св. Антонія» (Даль, 1,
18)); пор. також назви міцних алкогольних напоїв: англ. liquidfire (БАРС, 1,516)
і fire water (АРФС, 799). Цікаво, що в останніх двох прикладах «вогонь» як моти
ваційна риса підкреслює пекуче тактильне відчуття від напою, на відміну від на
багато численніших випадків із царини словотвору, де номінація спиртних на
поїв за допомогою одиниць термічної семантики мотиваційно ґрунтується на
високотемпературній технології виготовлення горілчаних виробів, пор. укр. го
рілка, ч. palinka, англ. brandy, нім. Branndwein, лит. degtine «горілка» (< degti
«палити») й под.5
Натомість у структурі номінативних сполук англ. sacred fire (АРФС, 652),
Promethean fire (АРФС, 279); укр. Прометеїв вогонь (ІЛС «СУ» 1.05; УРФС,
159) (у разі їх переносного застосування) семантика вогню позначає позитивні
4 Як зазначає JI. О. Павловська, для лексем на позначення вогню типовим є їхнє ви
користання у формулах, що виражають погане ставлення до адресата, натомість у формулах
із доброзичливим змістом вони відсутні (.Павловська Л. О. Вербальні формули побажань у
різноструктурних мовах: прагмасемантичний і лінгвокультурний аспекти : Автореф. дис. ...
канд. філол. наук.— K., 2009.— С. 8).
5 Черныш Т. А. Зазнач, праця.— С. 98-99; Черниіи Т. О. Слов’янська лексика в істори-
ко-етимологічному висвітленні (гніздовий підхід).— K., 2003.— С. 405.
________________________Відображення семантичної структури багатозначних слів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 47
явища з протилежної, духовної сфери, такі як натхнення, ентузіазм, незгасне
прагнення до досягнення високої та благородної мети. Як переносне узагальне
не позначення піднесення, збудження як спільної риси різних емоційно-психіч-
них станів функціонує семантема «вогонь» у структурах типу нім. das Feuer der
Liebe (des Hasses, des Zorns, der Begeisterung) (WW, 228), Feuer der Phantasie,
Jugend (WDGS, 2, 1272), паралелі яких наявні й у інших аналізованих нами мо
вах. Натомість дві інші фраземи на позначення збудженості й запалу— англ .flre
and fury та нім. Feuer und Flamme— видаються двоїстими щодо семантики внут
рішньої форми, оскільки всі наявні в них найменування вогню (у тому числі й
нім. Flamme) можуть і самостійно позначати піднесені емоційно-афективні ста
ни, причому таке вживання є для них узуальним.
Виступаючи у складі інших, зокрема предикативних і співвідносних із пре
дикатами, ідіоматичних сполук, семантема «вогонь» має такі значення:
1. «Джерело інтенсивного деструктивного, головно негативного, але не зав
жди фізичного впливу»: англ. а bumt child dreads thefire (АРФС, 277), a smallfire
is quickly trodden out (БАРС, 1, 516), play with fire (LDEI, 114), between two fires
(АРФС, 277), put one ’s finger in the fire (там же, 216),put the fa t to the fire (там же,
264), drive outfire with fire (там же, 211), pull smb ’s chestnuts out o f thefire (там же,
145), out o f the frying pan into the fire (там же, 301), heap coals offire on smb ’s head
(там же, \51),fire and sword (OALDCE, 1,321), go through fire and water (АУФС,
432), pull (snatch) smb (smth.) out o f the fire (АРФС, 279), a brandfrom (out of) the
fire (там же), strikefire (там же), breathefire (там же, 278) (у семантиці аналізова
них фразем, що позначають негативні міжособистісні стосунки, вороже став
лення людини до людини, вказівка на зовнішній, діяльнісний, а також «фізіоно
мічний» вияв такого ставлення неминуче поєднується з указівкою на його
емоційно-психічне підґрунтя); нім. mit dem Feuer spielen (НРФС, 176), zwischen
zwei Feuern stehen (там же), die Handfür j-n,für etw. ins Feuer legen (НРФС, 255)
(у цій фраземі, що передає високий ступінь довіри до кого-небудь, семантика
Feuer є, так би мовити, багатошаровою, оскільки безпосередньо похідне від се-
мантеми «вогонь» значення «джерело небезпечного впливу» у свою чергу моти
вує вираження семантичної риси «високий ступінь»), jmdm. Feuer geben «висва
рити когось» (Multilex 2.0) (тут можна вбачати переосмислення первинного
фразеологічного значення «дати прикурити», пор. аналогічну фразему укр. да
ти комусь прикурити з переносним значенням «висварити; завдати поразки»
(ІЛС «СУ» 1.05), а також ужитий одним із героїв «Тронки» О. Гончара вираз із
протилежним смисловим розвитком дати в зуби, щоб дим пішов «дати закури
ти»), fiirj-n durchs Feuer gehen (НРФС, 176), in allen Feuern gehärtet sein (там же),
Ol ins Feuer gießen (там же, 427), die Kastanien aus dem Feuer holen (там же, 316),
gegen j-n mit Feuer und Schwert vorgehen (там же, 176), gebranntes Kind scheut das
Feuer (там же, 321), das Feuer, das mich micht brennt, lösche ich nicht (НПП, 25),
aus einem Funken wird oft ein groß Feuer (там же), ein Funken Feuer noch so klein,
er äschert ganze Städte ein (там же, 27); укр. з малої іскри великий вогонь буває
(УШІ, 197), правда не втоне у воді, не згорить у вогні (УРФС, 154), гратися з
вогнем (ІЛС «СУ» 1.05), не клади в огонь пальця (1111, 58), гаси вогонь, поки не
розгорівся (1111,58), підливати масла у вогонь (ІЛС «СУ» 1.05), вогонь вогнем не
загасиш (ПП, 57), криком вогню не вгасиш (там же, 59), вогонь соломину любить
до загину (там же, 58), в сіні вогню не сховаєш (ААПП, 70), з вогню в полум’я
(ІЛС «СУ» 1.05), між двома вогнями (УРФС, 104), вогнем і мечем (ІЛС «СУ»
1.05), аж вогню давати (кресати) (там же), в вогонь і (в) воду (там же), пройти
вогонь і воду (там же), хай воно ясним вогнем горить (там же), без вогню варити
C. C. Ермоленко, Я. В. Бечко_____________________________________________________
48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6
(там же), з-за огню би вкрав (ПП, 58), в огні випробовують золото / в огні залізо
сталиться (там же), огень ті там сьвйитий знає (ГРП, 2 625) (з коментарем
укладача: «‘огень’ у поговірках і прокляттях дуже часто персоніфікується і зви
чайно в значінню неприязним, ворожим чоловікови, хоч і має епітет ‘свя
тий’» — там же).
Зазначимо, що наявна у змісті семантеми «вогонь» ознака «деструктивний»
протиставлена ознаці «конструктивний» (тобто «спрямований на створення чи
вдосконалення нового об’єкта»). Це протиставлення слід відрізняти від іншої
опозиції, також релевантної для опису семантичного відображення позначень
вогню на рівні цілісної фразеологічної семантики, а саме «позитивно / негативно
оцінюваний» (суб’єктом оцінки взагалі є суб’єкт мовлення). Так, у випадку біб
лійного за своєю генезою виразу heap coals o f fire on smb ’s head «присоромити
кого-небудь», що виступає в Старому (Притчі, 25, 21-22) й Новому (Послання
св. ап. Павла до римлян, 12, 20) Заповітах (nop.: «If thine enemy be hungry, give
him bread to eat, and i f he be thirsty, give him water to drink-. For thou shalt heap
coals o f fire upon his head, and the LORD shall reward thee». — The Holy Bible /
Authorized King James Version), деструктивний вплив спрямований на погане в
людській душі, через це і він, і його наслідки є позитивними. У фразеологізмі
англ. drive out (fight) fire with fire (що його можна перефразувати «мінус на мінус
дає плюс») та протилежному за змістом прислів’ї укр. вогонь вогнем не загасиш
стверджується і, відповідно, заперечується, що ефективним і позитивним засо
бом боротьби з деструктивною й негативною силою є теж деструктивна сила. У
фраземах укр. в огні випробовують золото /в огні залізо сталиться говориться
про те, що піддаючи позитивний об’єкт впливові деструктивної, але позитивної
за намірами сили, ми отримуємо позитивний результат.
2. «Цілеспрямована ефективна (і здебільшого позитивно оцінювана) кон
структивна діяльність»: англ. on the fire (АРФС, 279), not set the Thames / the
world on fire (АРФС, 279), have many irons in the fire (там же, 411), keep the home
fires burning (там же, 278); нім. mehrere Eisen im Feuer haben (НРФС, 149), sein
Süpphen am Feuer anderer kochen (там же, 176); укр. ні вогню, ні полум’я —
тільки дим (ПП, 59), огонь ’д огневи присувати — «непотрібна робота» (ГРП, 2,
625), огень му в руках (там же, 626), добре класти огонь, як готова колода (там
же, 625), при чужім огни свій горнець гріє (там же, 627).
Цю енантіосемію слова fire у фразеологічному контексті можна зіставити з
уже згаданими прислів’ями, що представляють вогонь як джерело амбівален
тного впливу, тобто як стихію, дія якої може давати і позитивний, і негативний
результат: the fire which lights (warms) us at a distance will bum us when near, fire
and water are good servants, but bad masters', укр. огонь і вода добрі служити, але
лихі панувати. Натомість у поширених прислів’ях типу англ. there is по smoke
without fire (АУФС, 939); нім. wo Rauch ist, da ist auch Feuer (Multilex 2.0); укр.
диму без вогню не буває (УРФС, 50) вогонь образно інтерпретується як узага
льнений символ результативної дії.
3. «(Головно позитивний) інтенсифікуючий вплив на людину, її дії та пси
хіку»: англ. build (light) a fire under smb (АРФС, 277), where is the fire? (там же,
279); нім. Feuer hinter etw. Machen (НРФС, 176), jmdm. Feuer unter d. Frack
(Schwanz, Hintern, Füße) machen (WDGS, 1272, Multilex 2.0); укр. піддати вогню
(IJIC «СУ» 1.05). Як видно із прикладів, джерело такого впливу виступає поза
своїм об’єктом, конкретизуючись як людина, що спонукає іншу людину до ак
тивної діяльності, або як певна матеріальна причина активності. Такі приклади
________________________Відображення семантичної структури багатозначних слів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 49
C. C. Ермоленко, Я. В. Бечко.
видаються дещо амбівалентними у плані мотивації: збігаючись у витлумаченні
вогню як джерела термічного впливу і, відповідно, прискорення (інтенсифіка
ції) як наслідку такого впливу, вони допускають різну інтерпретацію, пов’язану
з істотно відмінним характером дії вогню як рушія на живу істоту й на механізм.
4. Але численнішими є фраземи, де позначуваний назвою вогню чинник та
кого впливу на поведінку й вигляд людини локалізується безпосередньо в ній са
мій і інтерпретується як «пристрасть, натхнення, збудження, енергійність, за
повзятливість», пор. англ. a fire in the blood (АРФС, 21%), full o f bush fire (там же),
a ball o f fire (там же, 62),fire in one ’s belly (LDCE, 597), on fire (DAS, 279); нім. bei
jmdm. ist (gleich) Feuer im Dach (leicht) (WDGS, 1271), Feuer fangen, перен. «за
горітися пристрастю, загорітися цікавістю; 2. (легко) закохуватися; спалахнути
коханням» (НРФС, 175, WW, 228), das Feuer schüren, перен. «розпалювати при
страсть; підтримувати цікавість до якоїсь діяльності» (НРФС, 176). Таким чи
ном, виступаючи як ономасіологічне підґрунтя для позначення душевних ста
нів, семантема «вогонь» у своєму вторинному ідіоматичному застосуванні
виявляє зв’язок і зі сферою емоційно-афективної семантики, й узагалі семанти
ки, пов’язаної з внутрішніми, ментальними характеристиками людини.
5. «Болісні, неприємні відчуття, пов’язані з патологічним, хворобливим ста
ном, зокрема з високою температурою»: англ. on fire (LDCE, 597) (nop. також
уже згадані англійські назви гангрени та горілчаних напоїв); укр. вогнем горіти
(IJIC «СУ» 1.05), пашіти вогнем, палити вогнем, палити(ся) вогнем (там же).
Таким чином, узагальнюючи наведені дефініції, можна стверджувати, що се
мантема «вогонь» у фразеологічному контексті виступає або ж тотожною самій
собі, або ж як засіб вираження такого впливу, загальним наслідком якого є вихід
об’єкта цього впливу з його нормального стану.
Аналіз фразем із ключовим компонентом-найменуванням вогню показав та
кож, що іншим семантичним варіантом цих найменувань, який може бути при
сутнім у внутрішньофразеологічному контексті, є семантема «ведення вогню,
стріляння з вогнепальної зброї». Функціонування цього значення у внутрішній
формі фразем характеризується тим, що воно там відтворюється лише непрямим
чином, і його відображення на рівні цілісного, «поверхневого» фразеологічного
значення зводиться, наскільки можна судити, до двох типів, уже встановлених
стосовно семантеми «вогонь». Першим із них є «джерело інтенсивного деструк
тивного (і головно негативного) впливу», причому це джерело виступає у сфері
міжособистісних стосунків: англ. соте underfire (LDCE, 597), underfire (АРФС,
279), open fire (там же), direct one ’s fire against (там же, 277), draw fire from smb
(upon oneself) (там же), stand fire (там же, 279), running fire (там же), baptism o f
fire (там же, 64—65), fire a shot across the bows (CDO), in the line o f fire (LDEI, 199);
нім. перен. unter Feuer nehmen (Multilex 2.0), jmdn. ins Feuer schicken «посилати
когось на фронт, на боротьбу» (DW, 1287) (згадаємо тут і переносно вживане die
Feuertaufe erhalten (НРФС, 176)); укр. вести вогонь (УРФС, 28), відкривати во
гонь (там же, 36), прийняти на себе вогонь (LJIC «СУ» 1.05), викликати/виклика
ти вогонь на себе (там же, УРФС, 30).
Кількісно менш представленим і мовно обмеженим є тип «цілеспрямована
ефективна (й позитивно оцінювана) діяльність», причому в цілому йдеться про
(при)зупинення здійснення такої діяльності): англ. miss fire (АРФС, 279), hang
fire (там же, 278), hold (one ’s) fire (там же).
Зменшувальна форма укр. вогник «світло, освітлення в оселі» передає зати
шок, приязну атмосферу: на вогник (IJIC «СУ» 1.05).
50 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6
Отже, аналіз того, як відображуються системи лексико-семантичних варіан
тів слів-найменувань вогню на фразеологічному рівні, засвідчив, що це відобра
ження є передусім різним за своїм характером і може бути прямим (у разі точно
го, дослівного відтворення одного зі словникових значень ключової лексеми)
або ж переносним (якщо те чи інше зі словникових значень відтворюється у виг
ляді нового, фразеологічно зв’язаного похідного варіанта). Водночас відтворен
ня сукупності семантичних варіантів ключового слова у фраземах окремо взятої
мови є нерівномірним і навіть вибірковим: так, наприклад, серед українських
фразем зі словом вогонь найбільш представленою є семантема «вогонь, полум’я,
горіння», а також, хоча й далеко обмеженіше, семантема «ведення вогню», нато
мість інші значення цієї лексеми, такі як «вогнище», «піднесення, натхнення;
пристрасть, запал; про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу», «світло
сонця, освітлювальних приладів; (перен.) блиск очей, що звичайно відображає
якийсь внутрішній стан людини», «жар, підвищена температура тіла» (пор.
СУМ, 2, 715-716) у фразеологічному контексті або ж відсутні, або ж, якщо і
наявні в ньому, то як приклади явно периферійного і, крім того, амбівалентного
характеру. Зокрема, це стосується фразеологізмів із значенням тілесного жару:
вогнем горіти «1. дуже червоніти (про обличчя); 2. мати високу температуру
тіла, відчувати жар», (аж) пашіти вогнем «бути дуже розгарячілим, рум’яним і
т. ін. через сильне збудження, хвилювання тощо», палити вогнем «1. викликати
жар, значне підвищення температури тіла (про хворобу); 2. завдавати мораль
них страждань; дуже мучити», палити(ся) вогнем «дуже непокоїтися, страждати
від чогось; виражати сильні почуття (про очі, погляд і т. ін.)». Є підстави вважа
ти, що в контексті цих фразем семантика іменника вогонь не просто відтворює
його узуальний лексико-семантичний варіант «жар, підвищена температура
тіла», а скоріше становить живу фразеологічно пов’язану метафору, у якій,
поряд із вторинним переносним змістом, чітко прозирає її образно-смислове
твірне підґрунтя. Двозначність таких прикладів зумовлена й тим, що афективні
стани, як правило, отримують зовнішнє «фізіономічне» вираження (таке, як роз-
пашілість, рум’янець, блиск очей), а також і тим, що тілесні ознаки афекту й па
тогенних соматичних станів реально виступають як співвідносні, пор. також
компаративні звороти: спалахнув як вогонь «1. раптово почервонів; 2. раптово
пройнявся якимось сильним почуттям» (ССНП, 29; наскільки можна судити, ця
фразема виступає головно з негативною конотацією), як вогнем пече «хто-небудь
дуже страждає морально; хтось занепокоєний чимось» (ІЛС «СУ» 1.05), яку вог
ні «у нестерпних фізичних або моральних муках» (там же). Через це семантика
подібних фразеологізмів може отримувати множинну мотивацію шляхом різно
го витлумачення ключового слова на позначення вогню, але результат таких
витлумачень передається формально тотожним чином.
З іншого боку, у міжмовному плані тут, як ми бачили, виявляються певні
спільні тенденції: фразеотворчу активність у всіх трьох зіставлюваних мовах
виявляють саме семантеми «вогонь, полум’я» і «ведення вогню», частково
збігаючись і в плані вираження вторинних значень.
Тепер, із урахуванням отриманих нами відомостей, ми можемо перейти до
питання про цілісну характеристику угруповання фразем зі спільним ключовим
словом на позначення вогню. Така характеристика має певні риси ідеографічно
го підходу, який відіграє істотну роль у сучасних фразеологічних студіях б. Про
6 Див.: ТелияВ. М. Зазнач, праця.— С. 154—175; Прадід Ю. Ф. Фразеологічна ідеографія
(проблематика досліджень).— К .; Сімферополь, 2007.— 252 с.
________________________Відображення семантичної структури багатозначних слів...
ШБИ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 51
С. С. Єрмоленко, Я. В. Бечко.
те об’єктом ідеографічного висвітлення виступають масиви мовного матеріалу,
відібрані за спільною для них узагальнено-тематичною рисою, яка об’єднує від
повідні одиниці на рівні їхнього «поверхневого» значення або ж принаймні на
рівні внутрішньої форми1. Натомість ми маємо справу з угрупованнями фразео
логізмів, які сформувалися навкола спільного для них «кристалізаційного цен
тру» — ключової лексичної одиниці зі значенням «вогонь», і це дає підстави
розглядати такі групи фразем як об’єднані ще й за ознакою спільного походжен
ня. Коли ж, як у нашому випадку, ідеться і про міжмовне зіставлення, підставою
для нього є спільне вихідне значення ключових лексем, а відповідні угрупован
ня можна розглядати як семантично споріднені. У кожному разі тут не застосо
вується класифікаційна логіко-поняттєва схема, взята «ззовні» 8, наприклад із
вторинних щодо мови семіотичних систем, таких як та чи інша галузь науки 9.
Характер семантичної організації тут має бути суттєво іншим і, крім того, вста
новленим безпосередньо з досліджуваного мовного матеріалу. Зокрема, наяв
ність тих чи інших семантичних категорій, які об’єднують фразеологічні угру
повання на рівні «поверхневої» семантики, може бути тут лише вторинною
рисою, похідною від первинної (якою є наявність спільного вихідного елемента)
і в цьому сенсі генетично зумовленою; крім того, ця наявність вторинного
«спільного знаменника» на рівні цілісного значення має бути встановлена і
доведена мовним фактажем, який справляє враження різноманітності й навіть
гетерогенності.
Справді, у плані семантичного структурування аналізованих нами груп фра
зем має значення їхній поділ на предикативні (основний масив) і номінативні
(нечисленна периферія). Рисою, спільною для цілісної семантики переважної
більшості перших із них, може вважатися позначення певної ситуації, диферен
ційованої за ознакою «характер результативного впливу». Цей вплив може бути
конструктивним і деструктивним, і саме це протиставлення є визначальним для
семантичної структури аналізованого угруповання, охоплюючи переважну
більшість фразеологічних одиниць, які входять до нього. При цьому кількісно
переважають ті з них, у яких ідеться про деструктивний вплив (такі як укр. з вог
ню в полум ’я; вогнем пече), що дає підставу розглядати це протиставлення як
привативне, а фраземи із значенням конструктивного впливу (англ. many irons in
fire) — як маркований (за ознакою меншої чисельності) член цієї привативної
кореляції. У прислів’ях на зразок укр. диму без вогню не буває зазначене проти
ставлення нейтралізується, узагальнюючись як логічне відношення причин-
но-наслідкового характеру.
У структурі представленої в аналізованих фраземах ситуації результативно
го впливу, крім цього центрального для неї семантичного компонента, виділяю
ться ще й інші її складники. Ця ситуація практично завжди в той чи інший спосіб
пов’язана з людиною, стосується її зв’язків з оточенням, у якому вона існує, у то
му числі і з іншими людьми. Через це майже неодмінним, хоч і здебільшого ім-
7 Див., наприклад: Yarava I. Ideografski opis slovenske somatske frazeologije kot reprezenta-
cija fragmenta slovenske jezikovne slike sveta // 45. seminar slovenskega jezika, literature і culture :
Telo v slovenskem jeziku, literatim і kulturi, 22.6-19.07.2009: zb. predavanj.— Ljubljana, 2009.—
S. 193-196.
8 Про зовнішні джерела ідеографічної класифікації див.: Караулов Ю. Н. Общая и рус-
ская идеография. — М., 1981. — С. 58.
9 Наприклад, у працях М. В. Пасюрківської, присвячених польським фразеологізмам із
назвами тварин, використовується, поряд із власне лінгвістичною, систематика, прийнята в
сучасній зоології (див.: Пасюрківська М. В. Зоонімічна лексика в польській фразеології:
склад, семантика, функції : Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— К., 2009.— 16 с.
52 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6
пліцитним семантичним складником цієї ситуації є «людина (люди)». Так, прик
лади, які ілюструють уживання фраземи з вогню (рідше із жару) (та) в полум ’я
«з однієї неприємності в іншу, ще гіршу», не залишають сумніву, що мова йде
про людину, хоча потрапити в таку ситуацію може будь-яка жива істота чи, ска
жімо, автономно діючий механізм: «— Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та
в полум’я!..» (Панас Мирний), «— Випаде ж людині така доля — вічно стрибати
з вогню та в полум’я. Правда, досі Андрієві щастило» (Я. Стецюк), «З вогню він
потрапив у полум’я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось при
мандрував сам до цього проклятого Ванну» (П. Загребельний), «Недавно на дру
гій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум’я попав» (І. Котля
ревський) (ФСУМ, 1, 140).
Із наведених ілюстрацій також видно, що людина є в них об’єктом (деструк
тивного) впливу. Це, однак, буває не завжди: скажімо, у паремійній фраземі ан-
гл. a small fire is quickly trodden out «людина» виступає вже як суб’єкт деструк
тивного впливу (об’єктом знищення тут є узагальнене, неконкретизоване
джерело аналогічного впливу). До того ж із погляду аналізованих фразем сама
«людина» може бути водночас і об’єктом, і суб’єктом результативного деструк
тивного впливу, пор. фразеологізми, вмотивовані семантикою стріляння з вог
непальної зброї. Далеко рідше міжособистісні стосунки мають у них конструк
тивний характер, пор. англ. build a fire under smb чи укр. піддати вогню.
Крім «людини», у структурі ситуації результативного впливу може виступа
ти також «вогонь», що зображується як джерело й навіть суб’єкт деструктивних
дій, спрямованих на людину та середовище її існування; значно рідше «вогонь»
є джерелом чи інструментом конструктивного впливу. Але таке джерело часто
не конкретизується саме як вогонь, а виступає як «щось неконкретизоване (уза
гальнене) й небезпечне».
Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що визначальним для сукуп
ності «вогневих» фразем є фрейм, який включає, як свій основний компонент,
диференційовану за ознакою «конструктивність / деструктивність» інтенсивну
результативну дію і такі співвідносні з нею компоненти, як «людина», «вогонь» і
«джерело небезпечного впливу». На нашу думку, в цьому фреймі відбилося кон
цептуальне осмислення вогню як природного явища, тісно пов’язаного з люд
ським існуванням, передусім у ролі адаптованого культурою технологічного за
собу, що, однак, не заважає тому, що в оцінці вогню людиною деструктивний
аспект переважає над конструктивним.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ААПП — Дубенко О. Ю. Англо-американські прислів’я та приказки.— Вінниця,
2004,— 416 с.
АРФС — Кунин А. В. Англо-русский фразеологический словарь.— М., 1984.—
944 с.
АУФС — Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник.— К , 1969.—
1052 с.
БАРС — Большой англо-русский словарь.— М., 1972.— Т. 1-2.
ГРП — Галицько-руські приповідки : У 3 т. / Зібрав, упорядкував і пояснив
др. Іван Франко.— JL, 2006.— Т. 1-3.
LJIC «СУ» 1.05 — Інтегрована лексикографічна система «Словники України», версія 1.05.
Інститут мовно-інформаційних досліджень НАН України.— К.,
2001-2005.
НІШ — Німецькі прислів’я та приказки/Упоряд. H. М. Демедюк.— К., 1973.—
102 с.
________________________Відображення семантичної структури багатозначних слів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 53
C. C. Ермоленко, Я. В. Бечко.
НРФС — Бинович Л. Э., Гришин H. Н. Немецко-русский фразеологический сло
варь.— М.,1975.— 656 с.
ПП — Прислів’я та приказки : Природа. Господарська діяльність людини.—
K., 1989,— 480 с.
ССНП — Юрченко О. C., Івченко I. О. Словник стійких народних порівнянь.—
X., 1993,— 176 с.
СУМ — Словник української мови : В 11 т.— K., 1970-1980.
УПП — Українські приказки, прислів’я і таке інше / Уклав М. Номис.— K.,
1993,— 768 с.
УРФС — Олійник І. C., Сидоренком. М. Українсько-російський і російсько-ук
раїнський фразеологічний словник.— K., 1978.— 447 с.
ФСУМ — Фразеологічний словник української мови.— K., 1993.— Кн. 1-2.
DAS — Spears R. A. Dictionary of American Slang.— Lincolnwood, 111., 1991.—
528 p.
DW — Wahrig G. Deutsches Wörterbuch.— S. 1., 1981.— 4356 s.
LDCE — Longman Dictionary of Contemporary English.— Harlow,2003.— 1949p.
LDEI — Longman Dictionary of English Idioms.— Harlow, 1979.— 387 p.
Multilex 2.0 — Немецко-русский электронный словарь МультиЛекс.— ЗАО Медиа-
Лингва, 1998.
OALDCE — Hornby A. S., Cowie А. P.. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Cur
rent English.— Moscow, 1982.— V. 1-2.
WDGS — Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache.— Berlin, 1973-1980.—
Bd 1-5.
WW — Wörter und Wendungen. Wörterbuch zum deutchen Sprachgebrauch.—
Leipzig, 1972.— 818 s.
S. S. YERMOLENKO, Y. V. BECHKO
THE REFLECTION OF SEMANTIC STRUCTURE OF POLYSEMOUS WORDS
DENOTING FIRE AT PHRASEOLOGICAL LEVEL
The authors discuss, with reference to English, German and Ukrainian, the question of how the
system of meanings of polysemantic words denoting fire is reflected in the structure of individual
idiomatic set phrases as well as groups of such phrases sharing the common key lexical component.
They establish general trends of sense development of the names of fire in phraseological context as
well as the frame determining the interpretation of the concept FIRE in such context.
K e y w o r d s : set phrase, inner form, key lexical component, sense development, structure,
semanteme, polysemy.
54 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6
|