Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в українській та англійській мовах

У статті подано фрагмент опису двостороннього міжмовного зіставлення української та англійської дієслівних систем в аспекті встановлення спільного та специфічного в лексико-семантичній парадигмі мікрокатегорії «дія-мовлення» надкатегорії «процесуальність», трактованій у дослідженні як tertium comp...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Іваницька, Н.Б.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2010
Schriftenreihe:Мовознавство
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183506
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії "дія-мовлення" в українській та англійській мовах / Н.Б. Іваницька // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 55-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183506
record_format dspace
spelling irk-123456789-1835062022-03-29T01:33:31Z Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в українській та англійській мовах Іваницька, Н.Б. У статті подано фрагмент опису двостороннього міжмовного зіставлення української та англійської дієслівних систем в аспекті встановлення спільного та специфічного в лексико-семантичній парадигмі мікрокатегорії «дія-мовлення» надкатегорії «процесуальність», трактованій у дослідженні як tertium comparationis. The article deals with the two-way contrastive analysis of the Ukrainian and English verbs. It focuses on the common and specific features of the lexical-semantic paradigms of the microcategory «action-speech» which has been defined as the tertium comparationis. 2010 Article Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії "дія-мовлення" в українській та англійській мовах / Н.Б. Іваницька // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 55-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183506 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті подано фрагмент опису двостороннього міжмовного зіставлення української та англійської дієслівних систем в аспекті встановлення спільного та специфічного в лексико-семантичній парадигмі мікрокатегорії «дія-мовлення» надкатегорії «процесуальність», трактованій у дослідженні як tertium comparationis.
format Article
author Іваницька, Н.Б.
spellingShingle Іваницька, Н.Б.
Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в українській та англійській мовах
Мовознавство
author_facet Іваницька, Н.Б.
author_sort Іваницька, Н.Б.
title Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в українській та англійській мовах
title_short Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в українській та англійській мовах
title_full Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в українській та англійській мовах
title_fullStr Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в українській та англійській мовах
title_full_unstemmed Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в українській та англійській мовах
title_sort лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в українській та англійській мовах
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2010
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183506
citation_txt Лексико-семантична реалізація дієслівної мікрокатегорії "дія-мовлення" в українській та англійській мовах / Н.Б. Іваницька // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 55-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT ívanicʹkanb leksikosemantičnarealízacíâdíêslívnoímíkrokategoríídíâmovlennâvukraínsʹkíjtaanglíjsʹkíjmovah
first_indexed 2025-07-16T03:29:57Z
last_indexed 2025-07-16T03:29:57Z
_version_ 1837772673713700864
fulltext Н. Б. ШАНИЦЬКА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА РЕАЛ13АЦЫ ДІЄСЛІВНОЇ МІКРОКАТЕГОРІЇ «ДІЯ-МОВЛЕННЯ» В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ ______ У статті подано фрагмент опису двостороннього міжмовного зіставлення української та англійської дієслівних систем в аспекті встановлення спільного та специфічного в лекси- ко-семантичній парадигмі мікрокатегорії «дія-мовлення» надкатегорії «процесуальність», трактованій у дослідженні як tertium comparationis. К л ю ч о в і слова : зіставне мовознавство, дієслівні категорії, українське дієслово, англійське дієслово. У сучасних міжмовних розвідках, що спираються на вагомі здобутки порівняльно­ го мовознавства як комплексу лінгвістичних дисциплін (порівняльно-історичного мовознавства, типології, характерології, універсології тощо), помітною є тенденція до виокремлення власне зіставного (контрастивного) аспекту, який поступово, про­ те впевнено набуває статусу окремої лінгвістичної галузі. Вчені, наголошуючи на тісному зв’язку зіставної лінгвістики з іншими галузями мовознавства через вико­ ристання ними як власного методу дослідження зіставного (контрастивного, зістав- но-типологічного, синхронно-порівняльного) методу, небезпідставно акцентують на онтологічній та епістемологічній своєрідності зіставної мовознавчої парадиг­ ми 1, як і на перспективності наукових пошуків у цій галузі2. Теоретичне осмислен­ ня певних елементів зіставлюваних мов незалежно від їхньої спорідненості, як і аб­ страгування від «закритості / відкритості списку диференційних ознак та списку мов»3, урахування яких є важливим для характерології та типології, створює реле- вантні умови для встановлення спільних та особливо специфічних рис обраного об’єкта дослідження в кожній із зіставлюваних мов у проекції на обґрунтоване до­ слідником tertium comparationis (основу зіставлення). 1 Див., наприклад: Гак В. Г. О контрастивной лингвистике // Новое в зарубежной линг­ вистике : Контрастивная лингвистка.— М., 1989.— Вып. 25.— С. 5-17; ЖлуктенкоЮ. О. Контрастивний аналіз як прийом мовного дослідження // Нариси з контрастивної лінг­ вістики.— К., 1979.— С. 5-6; Юсупов У. К. Сопоставительная лингвистика как самосто­ ятельная дисциплина // Методы сопоставительного изучения языков.— М., 1988.— С. 6-11 ; Штернеманн и др. Введение в контрастивную лингвистику // Новое в зарубежной линг­ вистике : Контрастивная лингвистка.— М., 1989. — Вып. 25.— С. 144—178; Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства.— К., 2006.— С. 7-96; Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология.— К., 2004.— С. 11-15; Васильева В. Ф. Типология, характерология и сопоста­ вительная лингвистика // Исследования славянских языков в русле традиций сравнитель­ но-исторического и сопоставительного языкознания.— М., 2001.— С. 20-22. 2 Див., наприклад: Жлуктенко Ю. О., Бублик В. Н. Контрастивна лінгвістика: проблеми і перспективи І І Мовознавство.— 1976.— № 4.— С. 3-15; Немзер У. Проблемы и перспективы контрастивной лингвистики // Новое в зарубежной лингвистике : Контрастивная лингвистика.— М., 1989.— Вып. 25.— С. 128-138; Левицький А. Е. Українська зіставна лексикологія початку XXI століття: перспективні напрями // Вісн. Житомир, держ. ун-ту ім. Івана Франка.— Житомир, 2006.— Вип. 35.— С. 34—41. 3 Рождественский Ю. В. Типология слова.— М., 1969.— С. 180. © Н. Б. ШАНИЦЬКА, 2010 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 55 Н. Б. Іваницька. Міжмовні та необхідні для зіставного аналізу «точні і повні внутрішньомовні дослідження» 4 дієслівних систем української та англійської мов, мають доволі обсягову наукову бібліографію (В. М. Русанівський, Ю. О. Жлуктенко, І. Р. Ви­ хованець, К. Г. Городенська, А. П. Загнітко, С. О. Соколова, Г. Г. Почепцов, О. І. Смирницький, Т. Є. Масицька, Ш. Р. Басиров, І. В. Корунець, M. І. Калько, О. І. Леута, H. М. Мединська, І. М. Арібжанова, С. М. Сухорольська, О. С. Ва- нівська, Б. Левін, Ч. Фріз, Р. Квірк, Т. Раппопорт, А. МакМіллан, Г. Ліч, Ф. Палмер та ін.), доповнену різноаспектними дослідженнями дієслівних сис­ тем інших слов’янських та германських мов (О. О. Потебня, 1.1. Мещанинов, О. М. Пєшковський, Н. Ю. Шведова, Г. О. Золотова, К. Г. Крушельницька, Л. М. Васильев, Ю. Д. Апресян, I. В. Арнольд, Ф. С. Бацевич, В. Д. Каліущен- ко, Р. М. Гайсина та ін.). Однак і донині залишається недостатньо вивченою, а отже, і актуальною для розв’язання проблема комплексного міжмовного зістав­ лення парадигматики та синтагматики дієслівних систем у лексико-семантично- му та формально-граматичному аспектах. Tertium comparationis (основою зіставлення) у такому разі може слугувати узагальнена дієслівна надкатегорія «процесуальність»5. Цю надкатегорію, сформовану відповідними суб- та мікрокатегоріями, витлумачуємо як узагаль­ нену абстрактну модель, що має інтегрувальний для утворення дієслівних сис­ тем характер і репрезентація якої є двохаспектною — через лексичну семантику дієслова та сукупність дієслівних граматичних (морфологічних, словотвірних, синтаксичних), а також міжрівневих категорій. Семантичний та граматичний аспекти надкатегорії «процесуальність» у кожній із зіставлюваних мов реалізо­ вано в неповторних, своєрідних для кожної з дієслівних систем комбінаціях, що функціонують у нерозривній єдності і становлять лінгвальну сутність окресле­ ної надкатегорії, яка виступає всеохопною, свого роду «парасольковою» аб­ стракцією на шляху осмислення категорійної системи дієслова загалом. У пропонованій статті об’єктом дослідження виступають дієслівні мікросис- теми, сформовані мікрокатегорією «дія-мовлення», які розглядаються в аспекті їхньої лексико-семантичної парадигматики. Метою розвідки стало встановлен­ ня спільного та особливо відмінного в лексико-семантичній організації дієслів­ ної мікрокатегорії «дія-мовлення» як складника субкатегорії «дія» узагальненої дієслівної надкатегорії «процесуальність» у межах вибудованих нею співвід­ носних лексико-семантичних полів (ЛСП). Матеріалом дослідження слугували дієслівні лексико-семантичні варіанти (ЛСВ) 6, взяті з тлумачних словників зіставлюваних української та англійської 4 Кочерган М. П. Зазнач, праця.— С. 93. 5 Можливість надання дієслівній надкатегорії «процесуальність» статусу tertium com­ parationis при встановленні лексико-семантичних та формально-синтаксичних співвідношень між дієслівними системами української та англійської мов була обґрунтована в попередніх працях автора, зокрема: Іваницька Н. Б. Tertium comparationis у міжмовному зіставленні дієслівних систем // Мовознавство.— 2009.— № 1.— С. 46-59; Іваницька Н. Б. Дієслівне вираження мікрокатегорії «переміщення (об’єкта)» в українській та англійській мовах // Наук, часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова : Проблеми граматики і лексикології української мови.— K., 2009.— Сер. 10. Вип. 5.—С. 154—158. 6 До аналізу було залучено здебільшого моносемантичні дієслова та дієслівні лексико- семантичні варіанти, виокремлені із тлумачних словників за прямим номінативним зна­ ченням, яке ґрунтується на предметній співвіднесеності досліджуваних одиниць із такою частиною позамовної дійсності, як «мовлення», і значення яких за сформованою у слов­ никарстві традицією зафіксовано першим. За умови використання похідних значень у статті подано відповідні позначки. 56 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 .Лексико-семантичнареалізація дієслівноїмікрокатегорії«дія-мовлення».. мов, а також матеріали словників синонімів, частотних словників та почасти пе­ рекладних лексикографічних джерел. Дієслівні значення, охоплені мікрокатегорією «дія-мовленння», формують до­ волі обсягові, надзвичайно розгалужені й складні щодо системних відношень лек- сико-семантичні парадигми, які дістали глибоке осмислення на матеріалі бага­ тьох мов 7. «Дієслова мовлення (російські.— Н. І.) так часто були об’єктом уваги науковців і розглядалися настільки різноаспектно, що вже сама історія їхнього вивчення заслуговує на монографічний опис»,— зауважує С. М. Антонова8. Наукова зацікавленість дієсловами мовлення цілком обґрунтована як екстра­ лінгвістичними, так і власне мовними чинниками. Природно, що такі дієслова, акумулюючи найдавніший досвід рефлексії людини над мовою, залишають за собою статус продуктивних, функціонально активних, семантично своєрідних та специфічних щодо системних зв’язків і відношень у межах утворюваних ни­ ми лексико-семантичних полів у конкретній мові та дієслівних систем у зістав- люваних мовах. Сфера їхньої номінації — це сфера діяльності людини, завдяки якій остання набуває унікального статусу — homo loquens (людини-мовця) 9. Більше того, здатність людини до мовлення опосередковує інші види людської діяльності, а сам процес мовлення постає як складна денотативна ситуація, що може бути репрезентованою в комунікативному, семіотичному, інформаційно­ му та інших аспектах. За слушним твердженням 3. В. Нічман, процеси мовлення «буквально пронизують усі сторони людської діяльності» 10. З огляду на це слід відзначити, що дієслова, які номінують мовленнєві про­ цеси, утворюють складну мікросистему як для класифікацій та опису її одиниць в одній мові, так і особливо для виявлення ознак корелятивності чи некорелятив- ності в зіставлюваних мовах п . Принагідно зауважимо, що до аналізу не залу­ чалися численні українські дієсловоформи, в яких суфіксально-префіксальні показники впливають на семантичне варіювання відповідних лексем, усе ж збе­ рігаючи при цьому їхню первинну денотативну визначеність (напр.: укр. говори- тоньки, поговорити, попоговорити і т. ін.). Крім цього, зіставлювані ЛСП вклю­ чають конституенти з досить нечітким складом сем, виявляючи різновекторні зв’язки з іншими лексико-семантичними парадигмами. 7 Історію дослідження дієслів мовлення, особливо в слов’янському мовознавстві, див.: Ничман 3. В. Глаголы говорения (устной речи) в современном русском языке : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— Томск, 1980.— 19 с.; Бабенко Л. Г. Функциональный анализ глаголов говорения, интеллектуальной и эмоциональной деятельности : Автореф. дис.... канд. филол. наук.— Ростов н/Д., 1980.— 24 с.; Кероп ’ян А. Р. Лексико-семантична структура російських та англійських дієслів мовлення : Дис. ... канд. філол. наук.— Д., 2003. — 213 с.; Паш- ковська Г. О. Походження й семантичний розвиток українських дієслів та фразеологізмів на позначення процесів мовлення : Автореф. дис.... канд. філол. наук.— К., 2008.— 20 с. 8 Антонова С. М. Глаголы говорения — динамическая модель языковой картины мира: опыт когнитивной интерпретации.— Гродно, 2003.— С. 34. 9 Pulgram Е. Homo Loquens: an Ethological View //Lingua.— 1970.— Vol. 24. N 4.— P. 310. 10 Ничман 3. В. Зазнач, праця.— С. 6. 11 Різноаспектне осмислення дієслів мовлення в лінгвославістиці, лінгвогерманістиці та контрастивістиці пов’язане, зокрема, з вивченням цих одиниць у плані лексичної та граматич­ ної семантики (С. М. Антонова, Ю. Д. Апресян, Н. Д. Арутюнова, І. П. Бондар, JI. М. Василь­ єв, А. Вежбицька, В. Г. Гак, С. П. Гірняк, М. І. Голянич, Е. П. Девіс, А. Р. Кероп’ян, І. М. Ко­ бозева, Т. В. Кочеткова, Н. О. Мех, JI. М. Михайлова, Т. М. Недялкова, Н. Г. Ніколаєва, 3. В. Нічман, Г. О. Пашковська, JI. І. Соболева, JI. Ю. Стойкович, Е. О. Ушакова, Є. Б. Ци­ ганова та ін.), синтаксичних властивостей (В. П. Бахтіна, Т. П. Ломтєв, Б. Левін), функціо­ нальних параметрів (Л. Г. Бабенко, Л. Г. Дворник), співвідношення мислення та мовлення (В. Н. Телія, Е. В. Харчистова,), логіко-семантичних характеристик (3. Вендлер, Дж. Остін, Дж. Серль, О. В. Падучева та ін.). ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 57 Н. Б. Іваницька. З одного боку, багатий попередній досвід вивчення лексико-семантичної па­ радигматики дієслів мовлення створив надійне підґрунтя для проведення нашо­ го власного зіставлення, а з другого, — спричинився до додаткового внутріш- ньомовного осмислення мікрокатегорії «дія-мовлення» в межах української та англійської дієслівних систем. Така «ревізія» внутрішньосистемних описів є вкрай необхідною для виявлення компарабельності різномовних ЛСП, оскільки кваліфікація мовлення як складного багатоаспектного процесу на тлі психолінг­ вістичної, когнітивної, соціокультурної, комунікативно-суспільної та іншої діяльності людини й виділення на цій основі відмінних за обсягом та ступенем співвіднесеності онтологічних ознак мовлення, репрезентованих у семантиці дієслівних словозначень, унеможливило б зіставлення відповідних лексико-се- Використовуючи й узагальнюючи запропоновані дослідниками підходи до семантичної класифікації дієслів мовлення (Т. В. Кочеткова, Л. М. Васильєв, Дж. Остін, Н. Г. Ніколаєва, А. П. Агапій, А. Р. Кероп’ян, Г. О. Пашковська, Л. Ю. Стойкович, Б. Левін, Дж. Гропер та ін.), можливими диференційними озна­ ками, основоположними для вибудовування співвідносних ЛСП мікрокатегорії «дія-мовлення», нами визначено такі, що характеризують мовлення в трьох аспек­ тах: акустично-фізіологічному, інформаційному та комунікативному. Безпереч­ но, межа між цими ознаками є досить умовною через складність, нерідко немож­ ливість, а часто - і неактуальність виокремлення в цілісній денотативній ситуації мовлення тієї чи іншої характеристики. Однак для вибудовування лексико-семан- 12 Згадаємо лише деякі з апробованих підходів до виокремлення дієслів мовлення та 'їхньої диференціації. Російський дослідник Л. М. Васильєв, беручи до уваги денотативний, парадигматичний та синтагматичний принципи класифікації дієслівної лексики, кваліфікував мовлення (в його термінології — «реченнєво-мисленнєву діяльність») як дуже складний денотат, утворюваний обов’язковими (суб’єкт дії; співрозмовник; вимова чи написання; вираження думки, а також почуття та волі; повідомлення думки та пов’язаний із цим мов­ леннєвий контакт) і факультативними (зміст та його характеристика) компонентами ситуації (Васильєв Л. М. Семантика русского глагола. Глаголы речи, звучания и поведения.— Уфа, 1981.— С. 4). Г. В. Степанова виокремлює три аспекти мовлення: звуковий, інформаційний та комунікативний (Степанова Г. В. Семантика многозначного слова.— Калининград, 1978.— С. 33). Лінгвістична розвідка Н. Г. Ніколаєвої спирається на поширене розуміння мовлення як «активного, цілеспрямованого, мотивованого, предметного (змістового) процесу видачі та прийняття сформульованої за допомогою мови думки, інформації, спрямованих на задово­ лення комунікативно-пізнавальної потреби людини в процесі спілкування» (Ніколаєва Н. Г. Семантико-синтаксична організація речень з дієслівними предикатами мовлення : Автореф. дис.... канд. філол. наук.— К., 2003.— С. 5). Нерідко мовлення небезпідставно тлумачать як різноаспектне явище, сформоване комунікативним, семіотичним, інформаційним і техніч­ ним, пов’язаним із людською здатністю до породження механізмів мовлення, складниками (див.: Дворник О. Д. Функциональная категоризация глаголов говорения в современном анг­ лийском языке : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— Белгород, 2001.— С. 6-7). При комунікативно-прагматичному підході дієслова мовлення диференціюють з урахуванням положень теорії мовленнєвих актів (Дж. Л. Остін, Дж. Р. Серль, Дж. Ліч, М. М. Бахтін, Т. Баллмер, 3. Вендлер, Ю. Д. Апресян, Г. Г. Почепцов, Н. Д. Арутюнова, Г. Вежбицька та ін.), де мовленнєвий акт репрезентовано локутивним, іллокутивним та перлокутивним рів­ нями. Спираючись на досягнення цієї теорії, А. Р. Кероп’ян розмежовує нейтральні, дескрип­ тивні та конкретизуючі дієслова мовлення (див.: Кероп’ян А. Р. Зазнач, праця). Набувають поширення й інші підходи до витлумачення семантики дієслів мовлення, зокрема лінгвоког- нітивний (див.: Антонова С. М. Зазнач, праця; Михайлова Л. М. Глагольные способы ре­ презентации концепта «говорение» в современном английском языке : Автореф. дис.... канд. филол. наук.— Ростов н/Д., 2009.— 23 с.; Стойкович Л. Ю. Лексико-семантическое поле английских глаголов речепроизводства (лингвокогнитивный подход) : Автореф. дис.... канд. филол. наук.— Самара, 2007.— 22 с.). 58 ІББИ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 .Лексико-семантичнареалізація дієслівноїмікрокатегорії«дія-мовлення».. тичних парадигм, охоплених мікрокатегорією «дія-мовлення», такий підхід ви­ дається цілком прийнятним, хоча, безсумнівно, не єдино можливим. Опорними словами зіставлюваних ЛСП є підстави визнати укр. говорити «мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою» (СУМ 13, II, 1 0 0 ) та англ. to say у значенні «to express in words; to state as opinion or belief» (MWD). Семантика таких дієслів найповніше розкриває денотативну ситуацію мовлення, позбавлену додаткових ознак денотативної та конотативної природи. Специфіку зіставлюваних ЛСП визначають несхожі тенденції до створення центральних частин, формування яких у кожній з мов забезпечують конституен- ти, зорієнтовані на актуалізацію різних складників мовленнєвої дії. В українському ЛСП значення, що належать до центральної зони, узагальне­ но характеризують мовлення як один із засобів вираження думок та почуттів і є нейтральними щодо вказівки на цілеспрямованість дії та обов’язковість ек­ сплікації адресата мовленнєвої дії: пор. укр. казати «передавати словами (дум­ ки, почуття тощо)» (СУМ, IV, 70), мовити «висловлювати вголос свої думки» (СУМ, IV, 769), вимовляти «передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином» (СУМ, 1,433), висловлювати «передавати слова­ ми (думки, почуття і т. ін.)» (СУМ, І, 489). Зорієнтованість їхньої семантики на об’єктну конкретизацію не передбачає тематичного розмежування об’єктної оз­ наки, що розширює денотативний обсяг значення, як і синтагматичні параметри дієслівних ЛСВ. Спектр залежних компонентів при таких дієсловах мовлення є надзвичайно широким. Центральну частину англійського ЛСП вибудовують такі конституенти, як to say, to tell, to talk, to speak, особливість семантичного складу яких полягає, по-перше, у розмежуванні обов’язковості та факультативності об’єктного по­ ширення, на що вказують відповідні субстанційні семи (пор., наприклад, з одно­ го боку, to say «to pronounce a word or sound» (LDCE) і to speak «to use your voice to produce words» (LDCE), а з другого,— to tell «to give someone facts or informa­ tion about something» і to talk «to say things to someone, especially in a conversa­ tion» — LDCE); по-друге, у тематичній диференціації об’єктної семи (пор. се­ мантику дієслівного значення to say із субстанційною семою ‘word, sound’ і to tell, де об’єктну конкретизацію забезпечують семи ‘facts, information’). По-третє, у вказівці на цілеспрямованість дії та імпліцитність чи експліцитність адресата мовлення (пор. to say, to tell, семантика яких реалізується через вказівку на одностороннє спрямування мовленнєвої дії, і to speak, to talk, що передбачають комунікативну взаємодію двох учасників ситуації). При цьому різні значення згаданих полісемантичних англійських дієслів можуть бути співвіднесені, що створює складну архітектоніку лексико-семантичної парадигми. Кількісна перевага центральної частини англійського ЛСП мікрокатегорії «дія-мовлення» спирається на можливість виокремлення таких дієслівних ЛСВ, які узагальнено вказують на здатність людини до усного мовлення і корелюють з українським говорити «володіти мовою», пор.: укр. говорити і англ. to voice, to verbalize, to vocalize, to utter 2 (LDCE). Порівняно із згаданими конституентами англійського ЛСП, вони є менш частотними (за даними WFWSE), однак через відносну нескладність їхньої семантики, нейтральність щодо вираження особ­ ливостей акустично-фізіологічної організації мовлення, його змістової та кому­ нікативної спрямованості, як і використання у словникових тлумаченнях інших дієслівних ЛСВ, їм небезпідставно можна надати статусу центральних. 13 Список скорочень див. у кінці статті. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 59 Н. Б. Іваницька. Периферійні частини зіставлюваних ЛСП сформовані дієслівними значен­ нями, в яких мовленнєва дія кваліфікується як така, що ускладнена передусім денотативними диференційними ознаками, які вказують на акустично-фізіоло- гічні, змістові (інформаційні) та комунікативні характеристики мовлення. За­ уважимо, що наповнення периферійних частин зіставлюваних ЛСП є досить обсяговим і семантично різнорідним у зіставлюваних мовах. Зважаючи на зіс- тавний характер пропонованого дослідження, зупинимося лише на найпоказо- віших співвідносних та некорелятивних вираженнях диференційних ознак, під­ порядкованих мікрокатегорії «дія-мовлення», свідомо залишаючи поза увагою більшість дієслів на позначення мовлення, участь яких у формуванні периферій­ них частин українського та англійського ЛСП не виявила особливої специфіки при зіставному аналізі. Реалізацію ознаки «акустично-фізіологічний аспект мовлення» в зіставлю­ ваних ЛСП забезпечують дієслівні значення, більшість з яких має тісний зв’язок із ЛСВ, об’єднаними мікрокатегорією «дія-звучання» (пор.: укр. бурчати \ «го­ ворити невиразно, нерозбірливо», бурчати 2 «утворювати одноманітні, приглу­ шені, схожі на булькання звуки» (ТСУМ); англ. to babble \ «to speak quickly in a way that is difficult to understand or sounds silly», to babble 2 «to make a sound like water moving over stones» (OALDCE)). Таке «сусідство» не є своєрідним для якоїсь однієї із зіставлюваних дієслівних систем. Водночас певна непослідов­ ність лексикографічної параметризації дієслівних лексем щодо первинності / вто­ ринності значень, співвідносних із власне звуковою чи мовленнєвою діяльністю людини, подекуди ускладнює визначення пріоритетів у віднесенні таких ЛСВ до того чи іншого ЛСП взагалі, як і визначення їхнього внутрішньопарадигма- льного статусу зокрема. З огляду на це, аналіз семантики виокремлених дієслів свідчить на користь їхнього розташування в зонах віддаленої та крайньої периферій як українського, так і англійського ЛСП мікрокатегорії «дія-мовлення». При цьому варто заува­ жити, що нерідко компоненти дієслівних значень, які вказують на акустич­ но-фізіологічні характеристики мовленнєвої дії, кваліфікуються мовознавцями як інтенсивно-параметричний компонент 14, що надає таким дієсловам статусу експресивних (у нашому витлумаченні — конотативно маркованих). Як за­ уважує Н. І. Бойко, «експресивна семантика дієслова формується на основі від­ хилень від соціально-нормативних показників дієслівного денотата» 15. Згадані дієслова позначають спосіб мовлення, темп (швидкість), гучність, тембр і висо­ ту голосу, орфоепічне оформлення (правильність, чіткість, виразність вимови), додаткові звукові ефекти та ін. Відповідність мовленнєвої дії певним стереоти­ пам створює підґрунтя для кваліфікації ознак, закладених у семантиці дієслів­ них значень, як таких, що реалізують мовлення на засадах загальноприйнятих норм вимови та просодичного оформлення (ці ознаки латентно імпліковано до семантики «центральних» дієслів), і таких, що не відповідають таким нормам (напр.: укр. горлати «голосно говорити» (ТСУМ), шамкати «говорити невираз­ но, нерозбірливо, злегка шепелявлячи» (ТСУМ); англ. to drawl «to speak in a slow unclear way with vowel sounds that are longer than normal» (LDCE), to gabble «to say something so quickly that people cannot hear you or understand you pro­ perly» (LDCE)). Ймовірно, що нормативні показники акустично-фізіологічного 14 Бойко Н. І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функ­ ціональний аспекти.— Ніжин, 2005.— С. 310-323, 329-333. 15 Там же.— С. 311. 60 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 аспекту мовлення не мають міжмовного розрізнення. З огляду на це в кожній із ЛСП було виокремлено співвідносні частини ЛСП, заповнені конотативно-мар- кованими дієсловами, що вказують на мовлення, оцінене щодо його акустич­ но-фізіологічних характеристик у межах онтологічно релевантних та соціально значущих диференційних ознак. В обох мовах з-поміж акустично-фізіологічних аспектів мовленнєвої дії, ім- плікованих до семантичного складу дієслів мовлення, найпослідовніше репре­ зентовані: темп (швидкий / повільний) (укр. бубоніти, дріботіти з, тарабани­ ти з, цокотати з / тягти із, цідити 5; англ. to chatter, to gabble, to gibber, to ja b ­ ber / to splutter, to drawl, to singsong); гучність (висока / низька) (укр. галакати, горланити, горлати, горлопанити, гомоніти, кричати, лементувати, репету­ вати / пришіптувати, шептати, шушукати', англ. to bark 2, to bawl to boom, to bray 2, to bellow, to cry, to howl, to yell, to grunt, to screech, to scream, to shout, to shriek, to squeak, to squeal, to vociferate, to wail, / to grumble, to hiss 2, to murmur, to mutter, to whimper, to whisper)', тональність (висока/низька) (укр. басити, гу­ діти, ричати, рокотати, хрипіти / пищати; англ. to boom, to growl, to roar, to snarl / to chirp 2). Своєрідний вияв у зіставлюваних мовах має реалізація диференційної озна­ ки «акустично-фізіологічний аспект мовлення» через реалізацію семантичного компонента «артикуляція». Останній, указуючи на співвідносні в обох мовах за­ гальні ознаки нечіткої, складної для сприймання, вимови (пор.: укр. белькота­ ти, бурмотати, бурчати, лепетати, мугикати, мурмотати, шамкати, шамо­ тіти', англ. to babble, to burble, to ramble 2, to mumble, murmur, mutter) водночас набуває й ідіоетнічних характеристик, зумовлених здебільшого позалінгвальни- ми факторами. Так, наприклад, в англійському ЛСП зафіксовано такі лакунарні щодо української лексико-семантичної парадигми конституенти, як: to enunci­ ate «to pronounce words clearly and carefully» (LDCE), to articulate 2 «to speak or pronounce words clearly and carefully» (LDCE), to pronounce «to make the sound o f a letter, word etc, especially in the correct way» (LDCE), які вказують на чіткість, правильність мовлення. Ймовірно, що дієслівне означення такого боку мовлен­ нєвої дії в англійському ЛСП ґрунтується на усвідомленні важливості правиль­ ної, з дотриманням артикуляційних параметрів, вимови (зокрема смислорозріз- нювального розмежування коротких / довгих голосних звуків) для адекватного сприймання усного мовлення. Цілком природним видається і те, що архаїчні особливості англійської ор­ фографії, які, як відомо, створюють значні труднощі для співвіднесення писем­ ного та усного мовлення, відбито в семантиці дієслова to spell «to form a word by writing or naming the letters in the correct order» (LDCE), яке теж виявляється лаку­ нарною одиницею щодо української мови. Позбавлені повної відповідності і ті дієслівні ЛСВ, у значеннях яких відбиті вроджені чи набуті артикуляційні хиби (пор.: укр. гаркавити «вимовляти не­ чітко окремі звуки (найчастіше “р” та “л”)» (СУМ, II, 31), сюсюкати «заміняти у вимові шиплячі звуки свистячими» (СУМ, IX, 909), шепелявити «вимовляти свистячі звуки (с, з) як шиплячі (ш, ж)» (СУМ, XI, 440), гугнявити «говорити не­ розбірливо, у ніс» (СУМ, II, 188); англ. to burr «to speak with a burr (a way o f pro­ nouncing English with a strong Y sound) (LDCE)», to lisp «to speak, pronouncing 's' sounds as 'th'» (OALDCE), to twang «to speak or sound with a nasal intonation» (LDCE), to snuffle 3 «to speak through or as if through the nose» (LDCE)). Попри виявлену схожість у їхньому семантичному вираженні, навряд чи є підстави ___________ Лексико-семантичнареалізація дієслівноїмікрокатегорії«дія-мовлення»... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 61 Н. Б. Іваницька. стверджувати про відповідність денотативних ситуацій, описуваних згаданими дієсловами, через своєрідність фонетичних законів і правил, артикуляційних особливостей, властивих кожній із зіставлюваних мов, які неоднаково парамет- ризують відповідний денотат. Варто зауважити, що спільною тенденцією більшості зіставлюваних дієслів, що конкретизують мовленнєву дію в її акустично-фізіологічному аспекті, висту­ пає автосемантичний характер одного їхнього значення та синсемантичність ін­ шого. Як в українській, так і в англійській мовах, дієслівні лексеми можуть охоплювати JICB, до семантичної структури яких імпліковано диференційні оз­ наки, що увиразнюють мовлення у власне звукових вимірах, не акцентуючи об’єктну спрямованість дії. А це відповідно звужує синтагматичні параметри досліджуваних одиниць, хоч і не виключає можливості їхнього контекстуально­ го поширення факультативними компонентами. Водночас згадані дієслівні лек­ семи включають і ті значення, що виявляють синсемантичність у вираженні се­ мантики через реалізацію субстанційних сем, спрямованих на каузацію адресата мовлення, як і об’єкта повідомлення. Периферійні частини ЛСП мікрокатегорії «дія-мовлення» вибудовують дієслівні значення, семантично ускладнені диференційною ознакою «змістовий (інформаційний) аспект», яку видається за можливе субкатегоризувати в межах таких онтологічно релевантних для зіставлюваних систем контрадикторних ознак, як «істинна (правдива, достовірна, реальна) інформація» та «хибна (не­ правдива, помилкова, фальшива) інформація». Реалізацію цих ознак у зіставлю­ ваних ЛСП характеризують як спільні, так і специфічні риси. Спільність уба­ чаємо в семантичній незавершеності виокремлених ЛСВ, їхній неспроможності номінувати денотативну ситуацію без залежних слів. При цьому семантичну структуру дієслів, маркованих диференційною ознакою «змістовий (інформа­ ційний) аспект мовлення», ускладнено субстанційними семами, які можуть від­ межовано чи інтегровано вказувати на предмет інформації та адресата цілеспря­ мованої дії (пор.: укр. засвідчувати «повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого-небудь», сповіщати «давати знати комусь про кого-, що-небудь» (ТСУМ); англ. to notify «to formally or officially tell someone about something» — MWD). Як в українському, так і в англійському ЛСП мікрокатегорії «дія-мовлення» дієслівні значення, що вказують на змістовий (інформаційний) аспект мовлення, займають зони ближньої та віддаленої периферій. При цьому зони ближньої пе­ риферії формують конституенти, що вказують на мовленнєву дію як відносно нейтральний спосіб передавання певних відомостей про різного роду субстан­ ції, як інформування адресата про певні події, людську діяльність тощо. При спільності у вказуванні на істинність та офіційність інформації (пор.: укр. ін­ формувати, оповіщати, повідомляти, сповіщати', англ. to inform, to advise 3 , to apprise, to notify) реалізація зазначеної диференційної ознаки в англійському ЛСП специфічна в тому плані, що дієслівні значення розмежовано вказують на передавання інформації як сукупності знань про факти чи події (пор.: укр. ін­ формувати, повідомляти і англ. to inform), як сукупності важливих та цікавих для учасників комунікації відомостей (пор.: укр. повідомляти, сповіщати і англ. to apprise), як особливих фактів чи подій, вартих уваги (пор.: укр. повідомляти, сповіщати і англ. to notify), як відомостей про стан справ (пор.: укр. сповіщати і англ. to acquaint). Спільним у формуванні ближньої периферії зіставлюваних ЛСП мікрокате­ горії «дія-мовлення» виявилася тенденція до реалізації ознаки «публічність», 62 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 яка характеризує процес передавання достовірної інформації як відкритий для загалу, привселюдний, загальнодоступний, гласний (пор.: укр. заявляти, обна­ родувати, оприлюднювати, оголошувати 2, оповіщати 2, проголошувати,розго­ лошувати', англ. to announce, to declare, to assert, to publicize, to publish, to pro­ mulgate, to broadcast 2, to disseminate, to proclaime). При цьому фіксація більшості таких значень як вторинних в українській мові, як і афіксальне ускладнення морфемної структури, регламентує їхнє розташування в зоні відда­ леної периферії, тоді як згадані англійські значення тяжіють до формування ближньої периферії, що створює відповідні лакунарні зони зіставлюваних ЛСП мікрокатегорії «дія-мовлення». Водночас трапляються випадки часткової невід­ повідності між однослівною номінацією певної денотативної ситуації, усклад­ неної вказівкою на засіб інформування в англійській мові, та відсутністю такої в українській (напр.: англ. to broadcast і укр. повідомляти по радіо, телебаченню). Як в українському, так і в англійському ЛСП периферійні зони заповнюють і ті дієслова, у семантиці яких змістовий аспект істинності повідомлення усклад­ нено семою ‘впевненість’. У номінуванні такої денотативної ситуації кількісну перевагу спостерігаємо в англійській лексико-семантичній парадигмі, пор.: укр. твердити, стверджувати 2 , констатувати, засвідчувати та англ. to state, to affirm, to assert, to aver, to avow, to report 3 , to confirm 3 та ін. Кількісна перевага англійських дієслівних ЛСВ у цьому випадку сигналізує і про якісні невідповідності в реалізації згаданої диференційної ознаки. Як засвід­ чують результати аналізу, для англійської мови більш характерним є акценту­ вання на передумовах набуття інформаційним повідомленням статусу істинно­ го. Зокрема, в англійських дієслівних значеннях виявлено додаткові семи, які, ускладнюючи їхню семантичну структуру і відповідно витісняючи їх до зони віддаленої периферії, вказують на глибоку впевненість суб’єкта мовленнєвої дії у правильності, правдивості інформації на підставі його власного досвіду, неза­ перечних фактів, доказів (пор., напр.: англ. to asseverate і укр. стверджувати категорично, англ. to vouch 2 і укр. засвідчувати, англ. to testify, to attest 2 і укр. засвідчувати; англ. to certify і укр. запевняти). Лакунарними щодо української мови виступають і ті англійські ЛСВ, які характеризують мовленнєву дію пере­ давання сумнівної чи навіть безпідставної щодо істинності інформації (пор., напр.: англ. to allege, to claim «to state that something is true, even though it has not been proved», to profess «to make a claim about something, especially a false one», to purport «to claim to be sth or to have done sth, when this may not be true» (MWD) і укр. стверджувати безпідставно). В обох мовах у зонах ближньої периферії зіставлюваних ЛСП мікрокатегорії «дія-мовлення» було зафіксовано дієслівні значення (з кількісною перевагою в українському ЛСП), семантика яких зорієнтована на повідомлення достовірної інформації офіційному адресатові, пор.: укр .рапортувати, доповідати, звіту­ вати-, англ. to report 3 «to give a formal or official account or statement» (MWD). Ха­ рактерно, що спільним для формування зіставлюваних лексико-семантичних парадигм виявилося ускладнення семантичної структури семою ‘звинувачен­ ня’, яка в обох мовах реалізується безвідносно до вказівки на відкритість / таєм­ ність інформаційного повідомлення (пор.: укр. скаржитися «висловлювати не­ задоволення чим-небудь, подавати скаргу куди-небудь на когось» (СУМ, IX, 254), жалітися «висловлювати незадоволення ким-, чим-небудь» (СУМ, II, 504) і англ. to denounce 2 «to give information to the police or other authority about some­ one's illegal political activities» (OALDCE), to squeal 2 «to give information (as to ___________ Лексико-семантичнареалізація дієслівноїмікрокатегорії«дія-мовлення»... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 63 Н. Б. Іваницька. the authorities) about another’s improper or unlawful activities» (MWD), to accuse «to say that someone is guilty o f a crime or o f doing something bad», to charge 3 «to state officially that someone is guilty o f a crime» (LDCE). Водночас в українському дієслівному ЛСП зафіксовано лакунарне дієслівне значення, яке вказує на прихованість, таємність, завуальованість, що супрово­ джує мовленнєву дію стосовно звинувачення когось (пор.: укр. доносити «таємно подавати кому-небудь (перев. керівним особам) відомості зі звинува­ ченням кого-небудь у чомусь» (ТСУМ) і англ. to inform against, to squeal, to de­ nounce та ін.). Натомість для англійської мови характерним є вираження цієї оз­ наки конотативно маркованими дієсловами, які тісно пов’язані з реалізацією мікрокатегорії «дія-поведінка» і відповідно заповнюють крайню периферію ан­ глійського ЛСП (пор.: англ. to rat «to tell sb in authority about sth. wrong that sb else has done» (LDCE) і укр. штрейкбрехерувати «бути штрейкбрехером» (ТСУМ); англ. to fink «to tell the police, a teacher, or a parent that someone has broken a rule or a law» (LDCE) і укр. доносити, вести себе як штрейкбрехер). У такий спосіб описані дієслівні значення через ускладнення денотативного макрокомпонента їхньої семантичної структури згаданими семами, як і властиве їм конотативне маркування, заповнюють віддалені та крайню (в англійському ЛСП) периферії в зіставлюваних лексико-семантичних парадигмах, утворюючи як співвідносні, так і лакунарні зони. Кількісно значні частини ближньої та віддаленої периферій зіставлюваних ЛСП вибудовують дієслівні ЛСВ, у семантиці яких змістовий (інформаційний) компонент мовленнєвої дії, на противагу описаним вище конституентам, має ознаки хибності. Онтологія змістового компонента мовлення, наділеного такою характеристикою, уможливлює різноаспектність виявлення цієї ознаки. Здій­ снені внутрішньомовні аналізи українського та англійського ЛСП засвідчили релевантність для зіставного аналізу таких можливих виявів хибності у змісті повідомлення, як «імовірність», «брехня», «обмовляння». Природно, що дифе­ ренціація дієслівних значень за вказаними характеристиками є досить умовною, однак виправдовує себе в побудові як української, так і англійської лексико-се- мантичних парадигм мікрокатегорії «дія-мовлення». Попри виявлену спільність щодо спроможності «одієсловити» окреслену денотативну ситуацію, кожна з мов має специфічну її мовну реалізацію. Дієслова обох мов, марковані диференційною ознакою «ймовірність», ука­ зують на мовленнєву дію, змістовий аспект якої витлумачено на межі інформа­ ційної істинності та хибності. Характерно, що в українській мові мовленнєвий аспект ситуації передбачення, припущення системно не представлений у слов­ никових дефініціях, унаслідок чого виокремлені ЛСВ заповнюють зону край­ ньої периферії, тісно пов’язуючись із дієсловами, охопленими іншими мікрока- тегоріями, тоді як в англійських тлумаченнях мовленнєвий аспект діяльності кваліфіковано як домінуючий, пор.: укр. припускати «вважати за можливе, ймо­ вірне що-небудь» (ТСУМ), прогнозувати «на основі наявних даних передбачати напрям, характер і особливості розвитку та закінчення явищ і процесів у природі й суспільстві» (ТСУМ), провидіти «припускати що-небудь заздалегідь» (ТСУМ) та ін. При цьому, як засвідчив зіставний аналіз, в англійських дієсловах, охопле­ них спільною семантикою «казати заздалегідь», диференційна ознака «ймовір­ ність» може мати різне онтологічне підґрунтя, що позначається на виокремленні різних денотативних ситуацій, за яких імовірність та передбачуваність як склад­ ники змістового аспекту мовлення спираються на реальні факти чи закони при­ 64 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 роди (topredict), будь-які джерела інформації, а також на магію, ворожіння, міс­ тику, знаки, прикмети тощо (to foretell, to prophesy, to presage, to auger), на доступну для аналізу інформацію (to forecast), професійно витлумачені відомос­ ті (to prognosticate). Вираження змістового аспекту мовлення, позбавленого ознак істинності че­ рез уведення до семантики дієслів денотативного компонента «брехня», реа­ лізовано значною кількістю конституентів в обох ЛСП мікрокатегорії «дія-мов- лення». При цьому як в українській, так і в англійській лексико-семантичній парадигмах такі дієслівні значення тяжіють до зон віддаленої і навіть крайньої периферій через виокремлення в їхній структурі сем, що дають змогу кваліфіку­ вати описувані дієслова в межах мікрокатегорії «дія-поведінка». До того ж зау­ важимо, що розмежування в семантиці дієслів власне мовленнєвого та поведін- кового вияву дії суб’єкта нерідко позбавлене сенсу, оскільки такі аспекти людської діяльності мають онтологічні підстави бути витлумаченими невід’єм­ но один від одного, що, власне, і засвідчують словникові дефініції, пор.: укр. об­ манювати «словами, вчинками або діями вводити в оману кого-небудь» (ТСУМ); англ. to beguile «to persuade or trick someone into doing something, espe­ cially by saying nice things to them» (MWD). У такий спосіб у зонах від далених периферій обох ЛСП було виявлено спів­ відносні українські та англійські конституенти, охоплені загальною семантикою «казати неправду (те, що не відповідає дійсності)». В українській частині ЛСП реалізацію ознаки «брехня» забезпечують дієслівні значення, більшість яких нейтральна щодо інших супутніх ознак денотативного характеру (укр. брехати, обманювати, обдурювати, видумувати, вигадувати 2), тоді як в англійському ЛСП відповідна ознака має ширшу якісну репрезентацію, зумовлюючи виник­ нення лакунарної зони в українському ЛСП. Так, наприклад, to lie імплікує озна­ ку «груба, навмисна, неприхована брехня» (пор.: англ. to lie «to deliberately tell someone something that is not true» (LDCE) і укр. брехати, розм. «казати неправ­ ду» (ТСУМ)), to prevaricate та to fudge містять сему ‘софізм’ (пор.: укр. говорити ухильно), у to equivocate неправдивість інформації супроводжує ознака «дво­ значність» (пор.: укр. говорити двозначно), в to palter та to dissimulate змістовий бік мовлення має ознаки ірреальності або нещирості (пор.: укр. дієслова пове­ дінки прикидатися, лукавити, хитрувати), у to fib неправдивий аспект інформа­ ції витлумачено як тривіальний, незначний, банальний (пор.: укр. видумувати, прибріхувати). Окремої уваги заслуговують дієслівні конституенти зіставлюваних ЛСП мікрокатегорії «дія-мовлення», семантика яких зорієнтована на вираження ко­ мунікативного аспекту мовлення. Семантична структура цих ЛСВ ускладнена вказівкою на двосторонність мовленнєвої дії, окресленої суб’єктом та адреса­ том мовлення. Семантика таких дієслів, які мають виразні ознаки синсемантичності, перед­ бачає імплікативну вказівку на об’єкт, якому надають ознаки активного чи па­ сивного учасника комунікативної ситуації. Як засвідчують результати аналізу, в зіставлюваних ЛСП дієслівні ЛСВ, об’єднані диференційною ознакою «кому­ нікативний аспект мовлення», заповнюють зони ближньої та віддаленої перифе­ рій і мають спільність у називанні денотативних ситуацій, що відображають мовленнєву взаємодію, мовленнєвий контакт та мовленнєве спонукання. Спільним для обох мов видається осмислення диференційної ознаки «мов­ леннєва взаємодія» як процесу спілкування з ким-небудь (укр. розмовляти, спіл­ ___________ Лексико-семантичнареалізація дієслівноїмікрокатегорії«дія-мовлення»... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 65 Н. Б. Іваницька. куватися, бесідувати', англ. to converse, to communicate, to dialogue, to intercom­ municate). При цьому формування відповідних зон у зіставлюваних ЛСП забезпечують і некорелятивні одиниці, специфічність яких в українській лекси- ко-семантичній парадигмі визначається їхньою належністю до взаємно-зворот- ного роду дії (перемовлятися, перешіптуватися, перегукуватися), а в анг­ лійському ЛСП — ускладненням дієслівної семантичної структури семами ‘невимушеність’ разом із ‘беззмістовність’ (напр.: to chat, to chitchat, to chatter, to schmooze, to yak), ‘приватність’ (to confab, to confabulate) та ‘тривалість’ (to gab, to gas 2). Натомість відносно корелятивним, на наш погляд, є витлумачення мовлен­ нєвої взаємодії на тлі супутніх онтологічно значущих характеристик спілкуван­ ня, репрезентованих в обох дієслівних системах додатковими денотативними семами ‘згода’ (домовлятися, порозумітися, погоджуватися', англ. to concur, to agree, to arrange, to assent, to consent, to contradict), ‘заперечення’ (nop.: укр. сперечатися, полемізувати, заперечувати, спростовувати, суперечити і се­ мантично розгалуженіші англ. to controvert, to polemicize, to contest, to argue, to wrangle, to bicker, to disagree, to differ 2, to oppose, to deny, to gainsay, to contra­ dict), ‘обмін думками, міркуваннями’ (укр. обговорювати, дебатувати, диску­ тувати, радитися, консультуватися, диспутувати', англ. to discuss, to debate, to dispute, to consult). Зони ближньої та віддаленої периферій зіставлюваних ЛСП вибудовують та­ кож дієслівні значення, спрямовані на вираження комунікативного аспекту мов­ лення через актуалізацію ознаки «мовленнєвий контакт», яку найпоказовіше експлікують семи ‘питання’ та ‘відповідь’. Попри спільну онтологічну природу таких денотативних ситуацій, їхнє мовне вираження зазнає глибшої диферен­ ціації в англійській мові, де паралельно із корелятивними до української мови дієслівними значеннями (пор.: укр. питати, запитувати', англ. to ask, to query 2) зафіксовано лакунарні одиниці. Спеціалізацію останніх забезпечують додаткові денотативні семи, які уточнюють власне питання щодо їхньої кількості (to quiz «to ask someone a lot o f questions»), складності (to stump «to ask someone such a dif­ ficult question that they are completely unable to think o f an answer»), ґрунтовності (іto cross-examine «to question someone very thoroughly, especially a witness in a law court»), публічності {to interview «to ask someone questions, especially in a formal meeting»), секретності інформації {to probe «to ask questions in order to find things out, especially things that other people do not want you to know») або ж поєднують виокремлені ознаки (напр.: to grill 2 «to ask someone a lot o f difficult questions in or­ der to make them explain their actions, opinions», to interrogate «to ask someone a lot o f questions for a long time in order to get information, sometimes using threat», to poll «to try to find out what the public thinks about a subject by questioning a large number o f people») 1б. Англійські ЛСВ можуть містити також вказівку на кіль­ кість адресатів, на яких спрямовано мовленнєву дію (пор., напр.: to ask і to sur­ vey, to interview, to poll). Більшої диференціації зазнає також дієслівне вираження комунікативного аспекту мовленнєвої дії, параметризованої ознакою «відповідь». Ідентифіковані за цією ознакою українські дієслівні значення {відповідати, відгукуватися, від­ казувати, відзиватися «давати комусь відповідь на питання, казати щось у від­ повідь» — ТСУМ) на противагу англійським не акцентують тип інформації, яка в англійському ЛСП може бути осмислена як нейтральна {to answer), специфіч­ 16 Тлумачення англійських дієслів наведено за OALDCE. 66 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 на (to reply), виправдовувальна (to respond 2), як і не вказують на можливість ви­ тлумачення відповіді в межах супутніх мовленнєвій дії конотативних ознак «спритність» (пор.: англ. to retort і укр. відповідати спритно) та «вправність» (пор.: англ. to riposte і можливе укр. парирувати). Комунікативний аспект мовленнєвої дії може бути деталізований через мов­ не осмислення цілеспрямованого впливу слова на людину з метою формування її думки, зміни емоційного стану, спонукання її до дії тощо, який має тісні онто­ логічні зв’язки з іншими видами людської діяльності, зокрема мисленням, пове­ дінкою, що безпосередньо відбито в семантичній структурі дієслів. Кваліфіка­ ція таких дієслів як належних до мікрокатегорії «дія-мовлення» спирається на витлумачення мовленнєвого аспекту як домінуючого, що імпліцитно чи ек- спліцитно відображено у словникових тлумаченнях дієслів, напр.: укр. пропо­ відувати «виголошувати промову релігійно-повчального змісту», благати «на­ полегливо, невідступно, ласкаво просити» (ТСУМ); англ. to specify «to state something in an exact and detailed way» (LDCE), to suggest«to tell someone your ideas about what they should do, where they should go etc.» (LDCE). Уведення до семантичного складу виокремлених JICB субстанційних сем, що називають об’єкт мовленнєвого впливу, як і вказівка на цілеспрямованість дії, засвідчують синсемантичний характер зіставлюваних дієслів у обох мовах. Слід зауважити, що семантична диференціація об’єкта як в українській, так і в англійській мовах може варіюватися в межах одного індивіда, а частіше — пев­ ної групи людей або навіть масової аудиторії. Здійснений аналіз дає змогу стверджувати, що дієслівні значення, які харак­ теризують комунікативний аспект мовлення й ідентифіковані за диференцій- ною ознакою «мовленнєвий вплив», заповнюють зони віддаленої та крайньої периферій у зіставлюваних ЛСП. Показовою є спільність обох лексико-семан- тичних парадигм у дієслівному вираженні мовленнєвого впливу, зорієнтованого на такі онтологічно релевантні ситуації, як формування думки, спонукання, зао­ хочування людини до активних дій, вчинків, зміну емоційного стану людини. Дієслівні ЛСВ із значенням мовленнєвого впливу на думку людини у зістав­ люваних ЛСП заповнюють відносно корелятивні зони віддаленої периферії, розмежовуючи при цьому різновекторні засоби впливу. Зокрема, мовленнєвий вплив в обох мовах витлумачено в межах ознаки «пояснення» (напр.: укр. пояс­ нювати, р о з ’яснювати, тлумачити, інтерпретувати', англ. to explain, to clarify, to illuminate 2 ). Визначені периферійні зони українського та англійського ЛСП мікрокатего­ рії «дія-мовлення» вибудовуються і тими дієслівними значеннями, у семантиці яких мовленнєвий вплив на думку людини тісно межує із спонуканням її до пев­ них вчинків, що цілком природно відображає тісний зв’язок між зміною ког- нітивного світу суб’єкта та його предметно-практичною діяльністю. В обох мо­ вах реалізація такого впливу осмислена через вказівку на переконання, умовляння (укр. переконувати, упевнювати, запевняти, умовляти, схиляти з, застерігати, відмовляти, благати', англ. to persuade, to convince, to satisfy 3 , to induce, to over-persuade, to dissuade, to exhort, to sway 2, to adjure, to urge), пора­ ду, рекомендацію (укр. радити, консультувати, відраджувати, рекомендува­ ти, пропонувати', англ. to advise, to counsel, to propose, to suggest, to recommend). Мовленнєвий вплив на емоційну сферу людини виражено дієслівними зна­ ченнями, які стосуються позитивного та негативного впливу. Позитивний емо­ ційний вплив, опосередкований мовленнєвою діяльністю, у зіставлюваних сис­ ___________ Лексико-семантичнареалізація дієслівноїмікрокатегорії«дія-мовлення»... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 67 Н. Б. Іваницька. темах витлумачено в межах співвідносних диференційних ознак: «утішання» (пор.: укр. заспокоювати, втішати, розважати, умиротворяти і англ. to calm, to allay, to soothe, to pacify, to appease, to placate, to mollify, to conciliate, to becalm, to consol), «обіцянка» (пор.: укр. обіцяти, завіряти, упевнювати, присягатися, клястися-, англ. to promise, to covenant, to swear 2, to pledge 2, to vow), «похвала» (пор.: укр. хвалити, вихваляти, звеличувати, підбадьорювати, заохочувати', англ. to praise, to laud, to cheer, to eulogize, to compliment і більш публічні to ac­ claim, to salute 2). Негативний мовленнєвий вплив на емоційну сферу людини в зіставлюваних мовах осмислено через імплікацію до семантичного складу дієс­ лів таких диференційних компонентів, як «звинувачення, докір» (укр. засуджу­ вати, обвинувачувати, винуватити, винити', докоряти, дорікати, лаяти, кар­ тати', англ. to blame, to accuse, to expostulate, to upbraid, to chide, to reproach, to rebuke), «образа» (укр. ображати, кривдити, глумитися', англ. to insult, to af­ front, to offend, to outrage, to mock). Описані вище дієслівні JICB, семантично об’єднані називанням мовленнєвої дії як впливу на емоційний стан людини, у зіставлюваних ЛСП вибудовують зони крайніх периферій, які зумовлено тісним зв’язком таких консгитуентів з одиниця­ ми, що реалізують інші мікрокатегорії надкатегорії «процесуальність», зокрема «дія-поведінка», «дія-інтелектуальна діяльність» субкатегорії «дія» тощо. Отже, контрастивний аналіз лексико-семантичної репрезентації дієслівної мікрокатегорії «дія-мовлення» в зіставлюваних українській та англійській мо­ вах засвідчив як подібне, так і відмінне осмислення денотативної ситуації мов­ лення в центральних та периферійних зонах співвідносних ЛСП. Зокрема, кількісну перевагу «центральних» англійських ЛСВ забезпечують дієслівні зна­ чення, в яких, на противагу українським, мовленнєва дія схарактеризована від­ повідно до обов’язковості / факультативності / можливості цілковитої нівеляції субстанційних сем, що відповідають за подальшу експлікацію об’єкта та / або адресата мовлення. Крім того, лінгвальне осмислення мовленнєвої дії в центра­ льній зоні англійського ЛСП відбувається за рахунок тематичної диференціації імплікованої об’єктної семи, що не характерно для українського ЛСП. Формування периферійних зон зіставлюваних лексико-семантичних пара­ дигм забезпечують дієслівні значення, що деталізують мовлення в акустич­ но-фізіологічному, змістовому (інформаційному) та комунікативному аспектах. Тісний зв’язок дієслівних ЛСВ, охоплених такими параметрами, із дієслівними ЛСВ тієї ж дієслівної лексеми, підпорядкованими іншим мікрокатегоріям, а не­ рідко і контамінований характер семантики дієслівної одиниці спричинили тя­ жіння значної кількості виокремлених периферійних конституентів до зон від­ даленої та крайньої периферій як в українській, так і в англійській мовах. Попри часткові невідповідності в номінуванні тієї чи іншої денотативної ситуації, про які йшлося вище, у системному відношенні периферійні дієслівні значення вия­ вилися корелятивними щодо реалізації акустично-фізіологічних, змістових та комунікативних характеристик мовленнєвої дії. При цьому корелятивними є й тенденції до автосемантичності / синсемантичності дієслівних значень, спроек­ тованих на онтологічно релевантні денотативні ознаки. Варто зауважити, що зо­ ни крайньої периферії англійського ЛСП заповнюють здебільшого ЛСВ, значен­ ня яких є переносними, тоді як в українській мові — це конотативно марковані ЛСВ у їхніх основних значеннях. (Вінниця) 68 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 .Лексико-семантичнареалізація дієслівноїмікрокатегорії«дія-мовлення».. УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ СУМ — Словник української мови : В 11 т.—К., 1970-1980. ТСУМ — Тлумачний словник української мови [Електронний ресурс].— http://www.slovnyk.net/ LDCE — Longman Dictionary of Contemporary English [Електронний ресурс].— 3 ed.— Edinburgh Gate, 2001.— CD ROM. MWD — Merriam-Webster Dictionary on-line [Електронний ресурс].— http://www. merriam-webster.com/. OALDCE — Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English [Електронний ресурс] / chief ed. S. Wehmeier.— 7 ed.— Oxford, 2006. — CD-ROM. WFWSE — Word Frequencies in Written and Spoken English: based on the British National Corpus [Електронний ресурс] / G. Leech, P. Rayson, A. Wilson.— http://www. comp.lancs.ac.uk/ucrel/bncfreq/flists.html. N. B. IVANYTSKA LEXICAL-SEMANTIC REALISATION OF THE VERBAL MICROCATEGORY «ACTION-SPEECH» IN UKRAINIAN AND ENGLISH The article deals with the two-way contrastive analysis of the Ukrainian and English verbs. It fo­ cuses on the common and specific features of the lexical-semantic paradigms of the microcategory «action-speech» which has been defined as the tertium comparationis. K e y w o r d s : contrastive linguistics, verb categories, Ukrainian verb, English verb. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 69 http://www.slovnyk.net/ http://www http://www