Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур

Рецензія на книгу: Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур. Умань : Софія, 2008.— 280 с. Дослідження способів взаємодії ментальної та вербальної картин світу носія етнічної свідомості, спроби осмислення діалектики переходу від світоглядної до мовно-когнітивної парадигми...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Лавриненко, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2010
Schriftenreihe:	Мовознавство
Schlagworte:	Рецензії та анотації
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183508
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур / С. Лавриненко // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 82-84. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-183508
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1835082022-03-29T01:33:49Z Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур Лавриненко, С. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур. Умань : Софія, 2008.— 280 с. Дослідження способів взаємодії ментальної та вербальної картин світу носія етнічної свідомості, спроби осмислення діалектики переходу від світоглядної до мовно-когнітивної парадигми відбивають сучасні потреби гуманітарного пізнання, а отже, посідають важливе місце у колі актуальних завдань лінгвістики XXI ст. 2010 Article Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур / С. Лавриненко // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 82-84. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183508 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Лавриненко, С. Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур Мовознавство
description	Рецензія на книгу: Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур. Умань : Софія, 2008.— 280 с. Дослідження способів взаємодії ментальної та вербальної картин світу носія етнічної свідомості, спроби осмислення діалектики переходу від світоглядної до мовно-когнітивної парадигми відбивають сучасні потреби гуманітарного пізнання, а отже, посідають важливе місце у колі актуальних завдань лінгвістики XXI ст.
format	Article
author	Лавриненко, С.
author_facet	Лавриненко, С.
author_sort	Лавриненко, С.
title	Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур
title_short	Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур
title_full	Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур
title_fullStr	Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур
title_full_unstemmed	Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур
title_sort	мойсієнко а. к. мова як світ світів. поетика текстових структур
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183508
citation_txt	Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур / С. Лавриненко // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 82-84. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT lavrinenkos mojsíênkoakmovaâksvítsvítívpoetikatekstovihstruktur
first_indexed	2025-07-16T03:30:04Z
last_indexed	2025-07-16T03:30:04Z
_version_	1837772680332312576
fulltext	Рецензії та анотації М о й с і є н к о А . К. МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ. ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР Умань : Софія, 2008.— 280 с. Дослідження способів взаємодії ментальної та вербальної картин світу носія етнічної свідомості, спроби осмислення діалектики переходу від світоглядної до мовно-ког- нітивної парадигми відбивають сучасні по треби гуманітарного пізнання, а отже, по сідають важливе місце у колі актуальних завдань лінгвістики XXI ст. Сказане визна чає міру назрілості мовознавчого доробку А. Мойсієнка. Праці «Слово в аперцепційній системі поетичного тексту: Декодування Шевченкового вірша» (1996,2-е вид.— 2006), «Традиції модерну і модерн традицій» (кни га перша — 2001, книга друга — 2006), «Ди намічний аспект номінації» (2004), «Сучасна українська мова. Синтаксис простого усклад неного речення» (2006, 2009) засвідчили свою вагомість для мовознавчої науки, зна йшли широке застосування в процесі викла дання української мови, окреслили перспек тиви становлення сучасної концепції аналізу словесно-художнього простору. Пошуки адекватних способів опису лінгвістичних чинників породження й моделювання образ ного світу поезії стали імпульсом для ство рення книги «Мова як світ світів. Поетика текстових структур» — результату багато річної праці А. Мойсієнка в царині осягнен ня й презентації різних площин взаємопро никнення мови, художнього мислення й об’єктивної реальності. Книга є новою, вагомою віхою теоретич них спостережень та узагальнень ученого, творча лабораторія якого стала осередком співпраці науки й поезії, зорієнтованої на розкриття лінгвістичної глибини поетичного слова крізь призму художньої естетики мо вознавчого дослідження. Структура праці свідчить про те, що її ав тор скрупульозно осмислював, ретельно до бирав, опрацьовував і логічно компонував матеріал, щоб якомога повніше й систем- ніше представити суголосся різновекторних філологічних підходів до всебічного осягнен ня мовного феномену художнього тексту. Дослідження складається з чотирьох роз- © С. ЛАВРИНЕНКО, 2010 ділів, у послідовному розгортанні яких фор муються засади лінгвософського аналізу вербалізованих персоніфікацій світу. Перший розділ «Світ мови. Поетика світу» містить теоретичні роздуми щодо он- тологічно-екзистенційного витлумачення мови як світу світів і філологічних основ мистецтва презентації внутрішнього рефлек тивного досвіду людини крізь призму пое тичного тексту. На думку автора, світ мо ви — «це мова у її внутрішньому (онтоген- ному) і зовнішньо-пізнавальному сутті» (с. 5), а слово — гнучкий інструмент ство рення кодів інтеріоризації дійсності. Розмірковуючи про мову, А. Мойсієнко апелює до поглядів В. фон Гумбольдта, нео- гумбольдгіанських ідей Сепіра-Уорфа, Л. Вай- сгербера, Г. Іпсена, П. Гартмана, досвіду ро сійських учених П. Флоренського, О. Лосева, Ю. Лотмана та ін. і доходить висновку, що «мова постає як своєрідний світ світів, де па- радигматика кожного окремого може бути розглядала на іманентному (внутрішньомов- ному) рівні; на рівні ‘мова — зовнішній світ’: осібно — на рівні тексту. Кожний з та ких світів парадигматично не замкнений, різ- новекторно переходить у інші, компонентно взаємодіючи, накладаючись на інші у фун кціональному просторі» (с. 9). Твердження щодо здатності «мови-тексту репрезентува ти й індивідуальний світ окремого автора, окремого твору, і мовотворчість певного іс торичного проміжку, певної епохи» (с. 12) проілюстроване прикладами дешифрування поетичного світу «понадчасової» мови Б. Те- на та аналізом зразків різночитань давніх текстів, декодованих акад. В. Скляренком. Показово, що особливу увагу на тлі опра цьованої проблематики приділено вивченню словесного вираження української симво ліки, яка, на думку дослідника, містить «цілий мовосвіт зі своїми законами внутріш ньо-іманентної організації і зовнішньої праг матики» (с. 15). Детально інтерпретуючи символи як особливі чинники творення куль турно-специфічної картини світу, автор на голошує на необхідності з особливою пиль 82 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 Рецензії та анотації ністю студіювати національно-детермінова- ну символіку в її зв’язках із різнорівневими етномаркованими одиницями. Мовна приро да трансляторної потужності та інформацій ної стабільності поетичного символу як вия ву духовних шукань митця розкривається в лінгвосеміотичній площині: на прикладі ана лізу символу «хата» в Шевченкових текстах A. Мойсієнко демонструє динаміку збере ження й видозміни семантики наративу, адаптованого художнім контекстом. Дотри мання принципів етноцентризму дозволяє науковцеві розглянути мову літературного твору як конвенційну символьну систему, що фіксує провідні риси ментальності та культури з урахуванням особливостей націо нального світогляду, системи етичних й ес тетичних цінностей, традицій, міфів, віру вань, забобонів тощо. Поряд із теоретичними міркуваннями та аналізом поетичної симво ліки як результату індивідуально-авторської концептуалізації дійсності наводяться мето дичні рекомендації, адресовані фахівцям, що звертаються до розгляду художнього засто сування елементів символічної мови. Зважаючи на усталену традицією сукуп ність підходів до вивчення поетичного слова, обґрунтовану в працях О. Потебні, B. Жирмунського, В. Виноградова, Р. Якобсо- на, Я. Славинського, С. Єрмоленко, В. Григо- р’єва та ін., дослідник наголошує на «потребі комплексного філологічного аналізу..., де не повинно існувати проблеми домінантно го — периферійного щодо лінгвістичного чи літературознавчого» (с. 25). Розділ прикрашають численні посилання на низку сучасних наукових досліджень з лінгвопоетики, детальний аналіз напрацю- вань, що мають системну визначеність від повідних фактів і явищ на рівнях літератур ного напряму, роду чи жанру, композиційної структури тексту, засобів внутрішньої дина мічної організації його мовного оформлення. Індикатором цінності твору А. Мойсієнко вважає вміння митця бачити сокровенне, по давати не лише очевидні («зримі»), а й прихо вані модуси буття, долаючи непіддатливість словесного матеріалу, який до того ж опра цьовується на рівні письменницької уяви, десь далеко в підсвідомості. Роздуми про призначення поета, обережне розкриття ве личних таїнств творення, оцінки й аналіз до робку майстрів слова і літературних критиків мають непересічне значення, адже спонука ють до вдумливого переосмислення стереоти пів рецепції художнього слова у всій повноті його філософсько-герменевтичного сенсу. У другому розділі «Текст як динамічна структура» подано спостереження щодо за собів реалізації внутрішніх імпульсів пое тичної мови як самодостатньої даності. Ди намічний аспект творчості Яра Славутича розглядається крізь призму тематико-компо- зиційного та лексико-семантичного рівнів текстової організації. Зразком майстерного заглиблення в багатий нюансами естетичний світ митця є аналіз словесного аранжування, здійсненого на матеріалі лексичних одиниць «снага», «наснага», «наснажувати», «насна жений», «снажний», «снажливий», «снаго- вито», «снаговійний». Розкриття індивідуа льно-авторського розширення значення сло ва синтезоване нетривіальним чуттям спек тру відтінків мовної палітри й широкою лін гвістичною ерудицією дослідника. Прикмет ними в цьому плані є спостереження щодо новотворів Яра Славутича, інтерпретованих з урахуванням особливостей ритміко-інто- наційного та структурно-динамічного ма люнку ідіостилю. Гадаємо, що в майбутньо му автор зміг би розширити і поглибити ана ліз розгляданої проблеми на матеріалі мо вотворчості ширшого кола сучасних поетів. Через детальне осмислення теоретичних витоків експресивності та вивчення денота- тивно-сигніфікативних і граматичних засо бів її породження в поемі М. Бажана «Політ крізь бурю» здійснюється комплексна харак теристика різнорівневих мовних засобів створення відтінків градації конотативних ознак і спеціальних прийомів побудови ек спресивних єдностей. Чітко й переконливо у праці представле но інтертекстуальний компонент структури поетичного твору. На прикладі неординар- ності мистецького почерку українського поета з Польщі О. Папського А. Мойсієнко розкриває різні завдання інтертекстуальнос- ті в організації художньої цілісності та вияв ляє мовні чинники взаємопроникнення текс тових одиниць. Результати рефлексій візу ального, ритміко-інтонаційного й логіко- смислового складників інтертекстуальності, проілюстровані філігранними зразками ана лізу зорової поезії та шахокомпозиційної творчості, постають із рідкісного поєднання в науковому універсумі дослідника потен ціалу літератора й лінгвіста. Багатогранність третього розділу «Вір шова жанрострофа в системі художнього ідіолекту» забезпечується зверненням до різ них форм об’єктивації естетичного мовомис- лення, що випливають зі складної взаємодії митця і стилю. Спираючись на широку обізнаність у світовій поезії, автор здійснює глибокий ана ліз текстових структур у зв’язку із системою художнього жанротворення (сонети Е. Ан- дієвської, ронделі М. Боровка, тріолети В. Морданя). Суттєву увагу приділено поетиці сонет ного вінка, зокрема художнім особливостям перекладного сонетарію. Спеціальний ак цент у параграфі «Світовий сонет у перекла дах Д. Павличка» зроблено на проблемах віртуальної співтворчості перекладача з ав ШБИ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 83 Рецензії та анотації тором оригінального тексту й вивченні мов них виявів такої співтворчості, дотримання якої дає можливість уникнути залежності від словесного оформлення першоджерела та надмірної націоналізації чужомовного тво ру. Із щирим зацікавленням утаємниченого фахівця, дбайливого збирача сонетних він ків, поціновувана літературного таланту, поета й перекладача дослідник розмірковує про роль слова як провідного засобу катете ризації світу в житті окремої людини, нації, суспільства. Хочеться відзначити інформа ційну вагу аналізу чотирнадцяти перекладів вірша Р.-М. Рільке «Осінній день» і дев’яти українських інтерпретацій поезії А. Міц- кевича «ОгуЬ Роїоскіеі», супроводженого скрупульозним розглядом домінантних ознак образно-структурної організації пе рекладацьких рішень таких непересічних майстрів слова, як Ю. Липа, Л. Мосендз, Б. Кравців, М. Орест, М. Зеров, М. Риль ський, М. Бажан, В. Стус, О. Тарнавський, І. Качуровський та ін. Надзвичайно вдалим нам видається теоретичне осмислення і ори гінальне висвітлення особливостей поетики перекладів сонетних творів Івана Франка, здійснених А. Ахматовою, яке промовисто засвідчує, що переклад художнього тексту має статус царини тонкої матерії, сфери мис тецького перевтілення, де процес комуніка ції «автор — перекладач — реципієнт» пе редбачає осягнення внутрішніх, прихованих смислів, що їх сигналізує психотип митця, позначений національними рисами тієї спільноти, яку він презентує у своєму творі. В останньому розділі рецензованого ви дання «Поетика оніма» подається ґрунтовне бачення образного світу онімного слова, який, на думку автора, є втіленням лінгво- ментального дискурсу національної мови. Формулюючи погляд на предмет аналізу, А. Мойсієнко зауважує, що власні назви на снажують поетичні рядки особливим психо логічно-філософським струмом, тому дуже важливо не лише визначити функціональну роль зжитих у літературному творі онімів, зрозуміти їхню метафорику, а й збагнути сутність антропонімійних уподобань пи сьменника. Дослідник має цілковиту рацію в тому, що не слід спрощувати вивчення філо логічної природи власного імені, адаптова ного жанровою канвою художнього твору, та зводити його до розв’язання суто етимо логічних чи класифікаційних питань. Особ ливу увагу сконцентровано на розгляді об разно-смислового потенціалу онімного сло ва та виявленні граматичних засобів реаліза ції його сугестивних функцій. Розділ завер шують вельми цікаві «Матеріали до словни ка поетонімів української мови». Шкода, що в рецензованому виданні онімна лексика пред ставлена лише на літеру «А» (близько 50 с.). Підсумовуючи, зазначимо, що книга А. Мойсієнка «Мова як світ світів. Поетика текстових структур» відзначається широтою й багатоплановістю наукової проблематики: у ній розглянуто комплекс актуальних пита нь, що стосуються філософії мови, теорії лін- гвопоетики, практики перекладу й аналізу художніх творів. Багатий фактаж досліджен ня подано системно й просто, що робить йо го доступним для широкого кола читачів. Педагогічна цінність праці полягає, на нашу думку, в тому, що написано її із сучасних по зицій осягнення загальних закономірностей інтелектуальної діяльності людини, з вираз ною проекцією на проблеми становлення на ціональної мовної особистості, без побою вання заперечити ті погляди, які автор вва жає сумнівними чи помилковими. Сподіваємося, що видання стане автори тетним порадником для наукових працівни ків, викладачів вищих навчальних закладів, докторантів, аспірантів, магістрантів, сту дентів, адже воно орієнтує на інтеграційне сприйняття світу як своєрідного тексту і спо нукає до творчих пошуків у неосяжній цари ні української лінгвопоетики. С. ЛАВРИНЕНКО (Ізмаїл) 84 ІББИ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6

Мойсієнко А. К. Мова як світ світів. Поетика текстових структур

Institution

Ähnliche Einträge