Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла

Рецензія на книгу: Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла. Умань : Софія, 2008.— 280 с. Типологічна лінгвістика нагромадила значний досвід методики опрацювання мовного матеріалу за параметрами, які дозволяють системно його описувати та класифікувати. Ґрунтовні праці в галузі синт...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
Hauptverfasser: Манакін, В., Козлова, Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2010
Schriftenreihe:Мовознавство
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183509
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла / В. Манакін, Т. Козлова // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 85-87. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183509
record_format dspace
spelling irk-123456789-1835092022-03-29T01:33:50Z Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла Манакін, В. Козлова, Т. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла. Умань : Софія, 2008.— 280 с. Типологічна лінгвістика нагромадила значний досвід методики опрацювання мовного матеріалу за параметрами, які дозволяють системно його описувати та класифікувати. Ґрунтовні праці в галузі синтаксичної, морфологічної, фонетичної типології дозволяють говорити про те, що лінгвістичний інструментарій сучасного типолога є досконалим і виваженим.... 2010 Article Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла / В. Манакін, Т. Козлова // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 85-87. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183509 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
spellingShingle Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
Манакін, В.
Козлова, Т.
Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла
Мовознавство
description Рецензія на книгу: Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла. Умань : Софія, 2008.— 280 с. Типологічна лінгвістика нагромадила значний досвід методики опрацювання мовного матеріалу за параметрами, які дозволяють системно його описувати та класифікувати. Ґрунтовні праці в галузі синтаксичної, морфологічної, фонетичної типології дозволяють говорити про те, що лінгвістичний інструментарій сучасного типолога є досконалим і виваженим....
format Article
author Манакін, В.
Козлова, Т.
author_facet Манакін, В.
Козлова, Т.
author_sort Манакін, В.
title Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла
title_short Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла
title_full Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла
title_fullStr Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла
title_full_unstemmed Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла
title_sort материнська о. в. типологія найменувань частин тіла
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2010
topic_facet Рецензії та анотації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183509
citation_txt Материнська О. В. Типологія найменувань частин тіла / В. Манакін, Т. Козлова // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 85-87. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT manakínv materinsʹkaovtipologíânajmenuvanʹčastintíla
AT kozlovat materinsʹkaovtipologíânajmenuvanʹčastintíla
first_indexed 2025-07-16T03:30:07Z
last_indexed 2025-07-16T03:30:07Z
_version_ 1837772683426660352
fulltext Рецензії та анотації М а т е р и н с ь к а О. В. ТИПОЛОГІЯ НАЙМЕНУВАНЬ ЧАСТИН ТІЛА Донецьк : ДонНУ, 2009.— 295 с. Типологічна лінгвістика нагромадила знач­ ний досвід методики опрацювання мовного матеріалу за параметрами, які дозволяють системно його описувати та класифікувати. Ґрунтовні праці в галузі синтаксичної, мор­ фологічної, фонетичної типології дозволяють говорити про те, що лінгвістичний інстру­ ментарій сучасного типолога є досконалим і виваженим. Утім, лексична типологія потре­ бує подальшого розроблення, оскільки лек­ сичний склад мови ще не систематизовано, закономірності розвитку лексичних одиниць, особливості їхньої семантики в різнострук- турних мовах потребують послідовного вив­ чення. Встановлення семантичних універса- лій є одним з основних завдань лексичної ти­ пології, моделювання певної ділянки вока- буляру як системи, у якій існують кореля­ тивні зв’язки; створення типологічних анкет для дослідження тематичних груп лексики становлять важливу ланку на шляху до ката­ логізації лексичних змін у мові. Показово, що рецензована монографія О. В. Материнської «Типологія найменувань частин тіла» належить саме до категорії праць, що відповідають класичним науковим вимо­ гам та одночасно відзначаються оригіна­ льним, по-справжньому новим баченням наукових проблем. Рецензована монографія є результатом копіткої багаторічної роботи О. В. Материн­ ської. Успішне завершення цієї наукової праці свідчить про плідність та перспектив­ ність здобутків авторитетної школи типоло­ гічної і зіставної лінгвістики професора В. Д. Каліущенка На виникнення та ста­ новлення цієї школи великий вплив мали праці Санкт-Петербурзької (Ленінградської) типологічної групи 2, яка сформувала основ­ ні методологічні принципи та створила заса­ ди розвитку типологічних і зіставних дослід­ 1 Див. праці: Калиущенко В. Д. Типология оты­ менных глаголов. — Д., 1994. — 442 с.; Kalius- cenko V. D. Typologie denominaler Verben.— Tü­ bingen, 2000. — 253 s.; Kaliuscenko V. D. Deutsche denominate Verben // Studien zur deutschen Gram­ matik.— Tübingen, 1988.— Bd 30.— 180 s.; Басы­ ров Ш. P. Типологія дієслів із рефлексивним ком­ плексом в індоєвропейських мовах.— Д., 2004.— 333 с.; Ніколаєва Л. Б. Типологія термінів спорід­ неності.— Д., 2005.— 255 с. 2 Nedjalkov V. P., Litvinov V. P. The St. Petersburg / Leningrad Typology Group // Approaches to language typology / (Ed.) M. Shibatani, T. Bynon.— Oxford, 1995,— P. 215-272. © В. МАНАЮН, Т. КОЗЛОВА, 2010 жень на факультеті іноземних мов Донець­ кого національного університету. Особливу роль у цьому відіграв лінгвіст зі світовим ім’ям — В. П. Недялков 3. Монографія містить аналіз соматизмів (найменувань частин тіла), важливих для традиційної лексичної та типологічної се­ мантики, оскільки вони репрезентують базо­ вий шар лексики. Немає сумнівів, що серед існуючих досліджень цього шару лексики монографія О. В. Материнської займає особ­ ливе місце. Авторка зосереджується на іс­ тотних для сучасного зіставного та типоло­ гічного мовознавства питаннях про природу і динаміку мовного значення, формування семантичних універсалій. Перед нами книга, яка висвітлює саме типи семантичних пере­ носів у зазначеній групі найменувань і, що надзвичайно важливо, містить універсали — міжмовні узагальнення щодо розвитку їх­ ньої полісемії. Усі теоретичні положення праці концент­ руються навколо аналізу емпіричного мате­ ріалу. Можливо, цим пояснюється прозо­ рість і переконливість тексту, легкість його сприйняття. Крім того, що книга є надзви­ чайно цікавою, вона значною мірою інфор­ мативна: семантику соматизмів системно досліджено на матеріалі одинадцяти мов, що належать до різних сімей (індоєвропейської, алтайської, фіно-угорської, палеоазіатської); діахронічним аналізом охоплено матеріал германських та слов’янських мов; семантич­ ну структуру назв частин тіла вивчено також у сленгу та термінологічній галузі. Результа­ ти кількісних підрахунків, класифікація оди­ ниць за тематичними групами, різновиди ме­ тафоричних та метонімічних переносів, зіс- тавний аналіз рівня полісемічності назв час­ тин тіла та інші узагальнення систематизова­ но у 45 таблицях. Рецензована праця демонструє всі основ­ ні ознаки школи: значний емпіричний мате­ ріал різноструктурних мов, моделювання його системної організації, кількісний ана­ ліз, типологічну анкету (яка акумулює тео­ ретичне знання щодо об’єкта дослідження), універсали. Вступ містить обґрунтування вибору аналізованого матеріалу та його обмеження. Вагомими для типологічного дослідження 3 Пор. лише останній типологічний проект уче­ ного: реципроки (див.: Nedjalkov V. P. Reciprocal Constructions.— Amsterdam ; Philadelphia, 2007.— Vol. 1-5,— 7216 p.). ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 85 Рецензії та анотації авторка вважає такі властивості аналізова­ них одиниць: їхній базовий характер, висо­ кий рівень полісемічності, частотність, спільність походження, когнітивну значу­ щість. Тут постулюються критерії комплекс­ ного дослідження лексичної семантики з ме­ тою встановлення універсальних закономір­ ностей у розвитку значень слів, вияв спільних та етноспецифічних рис семантич­ них процесів у різноструктурних мовах. Мети, яку ставить перед собою авторка монографії, цілком досягнуто, і спроба «комплексного вирішення проблеми дослід­ ження семантики слова з урахуванням ви­ щезгаданих критеріїв семантичного аналізу» (с. 17) є цілком успішною. Вірогідність результатів забезпечується достатньою кількістю вибірки (665 назв час­ тин тіла, 2882 ЛСВ) з авторитетних лекси­ кографічних джерел (68 позицій), які охоп­ люють етимологічні, тлумачні, перекладні, частотні словники та інші типи довідників. Про репрезентативність вибірки свідчить повний перелік досліджуваних одиниць, що наводиться в Додатках А, Б, В (с. 267-274). Перший розділ монографії присвячено теоретичним та методичним засадам типоло­ гічного вивчення корпусу найменувань час­ тин тіла людини в дескриптивному та істо­ ричному аспектах. Окреслюючи основні віхи розвитку типологічної та структурної семантики, спираючись на результати роз­ відок вітчизняних та зарубіжних дослідни­ ків, О. В. Материнська пропонує власну ори­ гінальну концепцію типології назв частин тіла та їхньої семантики. Критичне ставлен­ ня до існуючих теорій та підходів, які посту­ люють різні принципи системної типології, дозволяє О. В. Материнській відійти від зви­ чайного переліку ознак та класів або консти­ туювання сукупності типологічних рис і звернутися до розгляду динамічних моделей семантичних змін та модифікацій. На наш погляд, саме такий ракурс аналізу семантики окремих тематичних груп (зокрема назв час­ тин тіла людини) відповідає вимогам сучас­ ного стану розвитку типологічного мовоз­ навства, націленого на проблеми пошуку се­ мантичних універсалій та семантичних зако­ номірностей у контексті історичних змін, міжкультурного варіювання. Одним з головних здобутків авторки, як було зазначено вище, є запропонована моде­ ль типологічного опису базових груп лекси­ ки, яка фактично є уніфікацією параметрів розгляду аналогічних явищ у мовах різного ступеня спорідненості і передбачає з’ясуван­ ня типу семантичного зв’язку між досліджу­ ваними лексемами; виявлення глибини се­ мантичного членування та динаміки семан­ тичної структури; аналіз основних моделей семантичних переносів та їхньої продуктив­ ності; встановлення корелятивних зв’язків між структурами прямого та фігуративного значень, а також між полісемією та пар- тонімією. Для структурної та семантичної організації досліджуваного класу одиниць значущими також виявляються ступінь їхньої лексичної стійкості, частотність та походження. Цінність і результативність застосування зазначених основних параметрів не лише в тому, що воно дозволяє «визначення семан­ тичних універсалій, лексичних закономір­ ностей та виведення типологічних узагаль­ нень щодо семантичного розвитку назв час­ тин тіла» (с. 39), а й в тому, що поглиблює розуміння як універсального характеру, так і етнокультурних особливостей категоризації та концептуалізації дійсності, чинників, які визначають напрямки та механізми ког- нітивних процесів, стримують або стиму­ люють їхню глибину. Усвідомленням можливостей, які відкри­ ває запропонований підхід, зумовлені підроз­ діли праці, спрямовані на розгляд відміннос­ тей у мовній картині світу, їхнього впливу на семантику та сегментацію назв частин тіла та визначення способів їх номінації. З аналізу випливає, що відмінності в номінативних стратегіях зумовлені існуванням як концеп­ туальних, так і лексико-семантичних лакун, що утворюються внаслідок розбіжностей уявлень про органи тіла та особливостей сло­ вотвірних систем зіставлюваних мов. Для реалізації мети другого розділу мо­ нографії, яка полягає в дослідженні розвитку прямого значення назв частин тіла, було здійснено грунтовний та коректний аналіз етимології, лексичної стійкості, шляхів роз­ витку основного значення та співвідношен­ ня між історично вихідним та похідним зна­ ченнями аналізованого класу лексики. Ви­ значаючи індоєвропейське та спільногер- манське як домінантні типи походження до­ сліджуваного класу одиниць, авторка вва­ жає, що саме цей чинник спричинив такі спільні характеристики назв частин тіла в германських та слов’янських мовах: форму­ вання основного значення переважно на базі метафори та метафтонімії; збереження знач­ ної частини вихідної семантичної структури та, як наслідок, активізація подібних моде­ лей семантичного розвитку. Поряд з гене­ тичною спорідненістю, спільні тенденції в еволюції семантичної структури зазначено­ го класу лексики визначаються спільністю культурних ареалів виникнення. Аналіз розвитку переносних значень назв частин тіла (розділ 3) дозволяє дослідниці з’ясувати їхню полісемічну нерівномірність (найбільший рівень багатозначності демон­ струють англійська та іспанська мови, най­ менша кількість абстрактних переносних значень характерна для нівхської та мокшан­ ської мов). На думку О. В. Материнської, та­ кі показники зумовлені особливостями ет­ нічного менталітету, загальним рівнем роз­ виненості мовної полісемії, домінантністю 86 /55Лґ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 Рецензії та анотації різних засобів номінації, розвиненістю сино­ німічних відношень тощо. Стосовно моделей, за якими формуються переносні значення, дослідниця дійшла та­ ких висновків. Найбільша продуктивність у досліджуваних мовах характерна для мета­ форичного переносу ‘частина тіла > предмет домашнього вжитку’. Моделі, до яких у ролі домену-цілі залучаються просторово-темпо- ральна, монетарна або медична сфери, вия­ вилися етноспецифічними для евенкійської, японської та іспанської мов відповідно. За­ гальні тенденції в розвитку переносних зна­ чень О. В. Материнська пояснює універ­ сальністю асоціацій, пов’язаних із тілом лю­ дини у представників різних лінгвокультур. Хотілося б відзначити глибину та пос­ лідовність дослідження, представленого в другому та третьому розділах, стрункість та доказовість обраної методики зіставного аналізу. Матеріал монографії засвідчує, що такий архаїчний за своїм походженням розряд лек­ сикону, як соматизми, не зупиняється у своєму семантичному розвиткові і продов­ жує збільшувати свій семантичний обсяг. Це підтверджують як стандартні, так і субстан- дартні прошарки лексико-семантичних сис­ тем порівнюваних мов. Четвертий та п’ятий розділи, що присвя­ чені вивченню семантики назв частин тіла у функціонально обмежених регістрах мовної ієрархії — сленгу та терміносистемі, виріз­ няються багатющим, свіжим, не поширеним у дослідженнях ілюстративним матеріалом, який має неабияку цінність для вивчення. Важливими є висновки про закони семантич­ ного перетворення, серед яких, як виявило­ ся, найпродуктивнішим у процесі терміно­ творення є антропоморфна метафоризація, якій поступається метонімізація. Попри коректність аналізу та вірогід­ ність результатів, певні сумніви викликає ін­ терпретація окремих прикладів і, відповідно, твердження про «нові у порівнянні зі стан­ дартною мовою моделі семантичного роз­ витку» (с. 200). Взяти хоча б метонімічний перенос «частина тіла > позначення певної дії». На с. 193 наводиться такий приклад: англ. head (букв, «голова») «просування». Питання полягає в тому, чи можна визначити домен-ціль як «дію». Для більшої доказовос­ ті бажано було б навести граматичний мар­ кер (и — noun «іменник»). Імовірно, в цьому випадку ми радше маємо справу з деривата­ ми — дієсловом to head «to get ahead of» («просуватися») та іменником heading (морськ., гірн.) «напрямок». Навіть припус­ каючи наявність форми іменника head у зна­ ченні «просування», доцільно було б зверну­ тися до глибшого аналізу семантичної струк­ тури цієї одиниці з метою визначення до­ мінантних та залежних (або супровідних) компонентів значення, експліцитних й ім- пліцитних семантичних конституентів та їх відповідності локативній / орієнтаційній та акціональній семам — «напрямок (уперед)» та «дія, процес (пересування)». Корпус одиниць для аналізу можна роз­ ширити також за рахунок словотворчих де­ риватів, стійких сполучень, можливо, паре- мій, колокацій тощо. Це дозволило б побачи­ ти більш панорамну картину еволюції се­ мантичного наповнення соматизмів, яке, як визнано сьогодні, не покривається лише лек­ сичним значенням одиниць. На нашу думку, у праці є певне превалю­ вання індоєвропейського мовного матеріалу, хоча до мовного набору включено мови різ­ них структурних типів. Цей факт, з одного боку, зумовлює детальніший опис соматиз­ мів у індоєвропейських мовах, з другого,— залишає перспективи на їх майбутнє дослід­ ження в екзотичних мовах. Висловлені побажання не впливають на загальну високу оцінку якості монографії О. В. Материнської. Наважимося запевнити представників наукової спільноти, що ре­ цензована книга — певною мірою подія для сучасної лінгвістики. Вона є цінним взірцем удосконалення методів типологічних семан­ тичних досліджень. В. МАНАКІН, Т. КОЗЛОВА (Запоріжжя) ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 87