Муромцев І. Вибрані праці
Рецензія на книгу: Муромцев І. Вибрані праці. / Упоряд. А. Нелюби X. : Харк. історико-філол. т-во, 2009.— 312 с. У рецензованій книжці зібрано науковий доробок Ігоря Вікторовича Муромцева, професійна діяльність якого розпочалася понад 45 років тому. Добірка матеріалів засвідчує широту мовозн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183510 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Муромцев І. Вибрані праці / Ж. Колоїз // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 88-89. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183510 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1835102022-03-29T01:33:51Z Муромцев І. Вибрані праці Колоїз, Ж. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Муромцев І. Вибрані праці. / Упоряд. А. Нелюби X. : Харк. історико-філол. т-во, 2009.— 312 с. У рецензованій книжці зібрано науковий доробок Ігоря Вікторовича Муромцева, професійна діяльність якого розпочалася понад 45 років тому. Добірка матеріалів засвідчує широту мовознавчих інтересів ученого: з-поміж наукових розвідок вирізняються передусім ті, які порушують проблеми ономастики, лексикології і словотвору, історії українського мовознавства... 2010 Article Муромцев І. Вибрані праці / Ж. Колоїз // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 88-89. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183510 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Колоїз, Ж. Муромцев І. Вибрані праці Мовознавство |
| description |
Рецензія на книгу: Муромцев І. Вибрані праці. / Упоряд. А. Нелюби
X. : Харк. історико-філол. т-во, 2009.— 312 с.
У рецензованій книжці зібрано науковий доробок
Ігоря Вікторовича Муромцева, професійна
діяльність якого розпочалася понад
45 років тому. Добірка матеріалів засвідчує
широту мовознавчих інтересів ученого:
з-поміж наукових розвідок вирізняються передусім
ті, які порушують проблеми ономастики,
лексикології і словотвору, історії
українського мовознавства... |
| format |
Article |
| author |
Колоїз, Ж. |
| author_facet |
Колоїз, Ж. |
| author_sort |
Колоїз, Ж. |
| title |
Муромцев І. Вибрані праці |
| title_short |
Муромцев І. Вибрані праці |
| title_full |
Муромцев І. Вибрані праці |
| title_fullStr |
Муромцев І. Вибрані праці |
| title_full_unstemmed |
Муромцев І. Вибрані праці |
| title_sort |
муромцев і. вибрані праці |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183510 |
| citation_txt |
Муромцев І. Вибрані праці / Ж. Колоїз // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 88-89. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT koloízž muromcevívibraníprací |
| first_indexed |
2025-07-16T03:30:10Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:30:10Z |
| _version_ |
1837772686512619520 |
| fulltext |
Рецензії та анотації
М у р о м ц е в І .
ВИБРАНІ ПРАЦІ / Упоряд. А. Нелюби
X. : Харк. історико-філол. т-во, 2009.— 312 с.
У рецензованій книжці зібрано науковий до
робок Ігоря Вікторовича Муромцева, про
фесійна діяльність якого розпочалася понад
45 років тому. Добірка матеріалів засвідчує
широту мовознавчих інтересів ученого:
з-поміж наукових розвідок вирізняються пе
редусім ті, які порушують проблеми ономас
тики, лексикології і словотвору, історії
українського мовознавства.
Перші (так звані ономастичні) його праці
з’являються ще в 60-х роках минулого сто
ліття. Автор активно й скрупульозно розроб
ляє питання, пов’язані з гідронімією: це стат
ті «Гідронімія басейну Сіверського Дінця
відтопонімічного походження» (1964), «Із
спостережень над мікрогідронімією Донець
кої та Луганської областей» (1965), «Історія
фіксації гідронімії басейну Сіверського Дін
ця у пам’ятках різних періодів» (1965),
«Відетнонімічна гідронімія басейну Сівер
ського Дінця» (1965), «Відфітонімічна гідро
німія басейну Сіверського Дінця» (1965),
«Соціальний стан як мотив домінування гід-
рооб’єктів басейну Сіверського Дінця»
(1965) та ін. Цінним є те, що до аналізу залу
чався фактичний матеріал, який «частково є
уточненням уже відомих водних назв, фікса
цією їх розмовних варіантів, а також допов
нює новими даними наявну при Інституті
мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР
ономастичну картотеку», адже, як зауважує
сам автор, «під час топонімічної експедиції у
Луганську та Донецьку області (червень,
1963 р.) було обстежено більше 40 населених
пунктів, що містяться на берегах річок
Сіверського (Північного) Дінця, Казенного
Торця, Бахмутки, Жеребця, Красної, Айда-
ру, Лугані, Луганчика, Деркула та їх дріб
ніших приток» (с. 11). Усі гідронімічні най
менування вчений диференціює: а) за харак
терними властивостями (ознаками) водой
мищ, б) за назвою колишнього власника
землі (території) або першопоселенця, в) за
назвою населеного пункту (с. 12). До того ж
поза увагою не залишається й детальніша ло
калізація названих лексико-семантичних
груп, а також ступінь їхньої уживаності
(с. 14—18), трансформація назв під впливом
народної етимології, що здебільшого сто
сується запозичень. Так, наприклад, сказане
проілюстроване таким чином: «нетипове для
слов’янського фонетизму селище імені Лібк-
нехта трансформувалося у близьке й зрозу
міле Липник (є Липниківський став, ходять
липниківські автобуси); темне за значенням
© Ж. КОЛОЇЗ, 2010
Деркул перетворилося у більш ясне Деркун
(від дієслова «деренчати», за аналогією до
«цвіркун», «говорун», «щебетун»)» (с. 18).
Чимало уваги приділено й структурній
характеристиці мікрогідронімії (с. 18-19),
розв’язанню проблеми різної часової стій
кості (тривалості) окремих типів гідронімів
(с. 20-22), що, власне, сприяло появі цілого
ряду наукових розвідок. Добре розуміючи
те, що «проблема встановлення часової від-
несеності досить складна», учений переко
нує: усе-таки можна «до певної міри визна
чити хронологічні межі поставання більшос
ті назв досліджуваного басейну (басейну
Сіверського Дінця.— Ж. К.)» (с. 23). Автор
ські розмірковування, добірний фактичний
матеріал не залишають місця для сумнівів
(с. 24—34). Розглядаючи історію фіксації гід
ронімії басейну Сіверського Дінця в пам’ят
ках різних періодів, І. В. Муромцев уже тоді
окреслює перспективне завдання — «про
стежити, у якому напрямку розвивалися ос
новні способи називання гідрооб’єктів про
тягом зазначеного часу через визначення ти
пів місцевої гідронімії та аналізу кожної кон
кретної семантичної групи гідронімів басей-
ну»(с. 34). Науковець зосереджується на ви
конанні поставленого завдання, а науковий
світ, зокрема лінгвістичний, мав змогу озна
йомитися з низкою його праць, як-от: «Гід
роніми — родові характеристики об’єкта»
(1966), «Назви-характеристики гідрооб’єкта
за розмірами, формою, розміщенням» (1966),
«“Прирічковий” чинник як основа називання
гідрооб’єкта» (1966), «“Культурні назви” і
гідронімія басейну Сіверського Дінця» (1966),
«Гідроніми, співвідносні з назвами пред
ставників тваринного світу» (1967), «Відант-
ропонімічні гідроніми басейну Сіверського
Дінця» (1967). Семантичні групи, покладені
в основу назв статей (тез), передбачені кла
сифікацією, репрезентовано працею «Прин
ципи лінгвістичної класифікації гідронімів»
(1966), де представлено 12 семантичних ти
пів (с. 42). Крім того, у межах басейну виок
ремлено ще й невелику групу гідронімів «з
неясною семантичною структурою» (с. 42).
Від початку 90-х років І. В. Муромцев
урізноманітнює ономастичну проблематику.
Предметом його зацікавлення стають функ
ції топонімів і топонімічних комісій (с. 97-
103), конотація власних назв у художньому
тексті (с. 104—110), конотативна ономастика
у творах Івана Багряного (с. 111-119) і т. ін.
Причому науковець, як і раніше, демонструє
88 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6
Рецензії та анотації
вміння чітко окреслювати ту чи ту проблему
й ілюструє шляхи її можливого розв’язання,
даючи подекуди цінні поради та пропозиції,
як-от: «Та незнання законів ономастики пом
щається — результатом цього є поява в на
родному мовленні ленінок, сталінок, хру-
щоб, кравчучок і под. Функціями ономатів
не можна нехтувати, їх урахування при на-
зовництві і має стати основною функцією то
понімічних комісій» (с. 103).
Не менш цікавими є праці, представлені в
розділі «Лексикологія і словотвір». Вони де
монструють різні аспекти лексичних і сло
вотвірних досліджень: від системної орга
нізації лексики сучасної української мови
(с. 120-128) до пародійності та оказіона-
льності (с. 161-162) (див. також: «Пародії
Юрія Івакіна (лінгвостилістичний аспект)»
(с. 163-164), «Оказіоналізми у мові творів
Г. Ф. Квітки-Основ’яненка» — с. 165-167).
Висвітлюючи факти системної організації
лексичного складу сучасної української мо
ви, учений наголошує: «Поява нових слів і
випадання застарілої лексики, розвиток функ
ціональних мовних стилів, формування і роз
виток тематичних шарів сучасної україн
ської лексики, процеси збагачення україн
ської фразеології, лексико-фразеологічна
система сучасної української мови в епоху
НТР — кожне з цих та й ряд інших, тут не
названих питань, є вдячним матеріалом для
розкриття закономірної, системної організа
ції і функціонування лексико-фразеологіч-
ного складу української мови» (с. 127). Зго
дом І. В. Муромцев успішно скористається
отим «вдячним матеріалом», а вітчизняна
наука збагатиться ще не одним його науко
вим доробком, з-поміж яких, скажімо, виріз
няється «Енантіосемія як спосіб номінації в
сучасній українській мові» (с. 128-151). Ви
словлені міркування потребують подальшо
го осмислення, узагальнення, конкретизації,
а тому можуть стати підґрунтям для подаль
ших наукових розвідок. Цікаві ідеї можна
почерпнути і з праць із історії мовознавства,
зокрема таких, як: «Дещо про традиції й су
часну лінгвістичну термінологію (полемічні
нотатки)», «Шляхи творення української тер
мінології в концепції і практиці М. П. Драго-
манова», «Роль праць Я. Ф. Гсловацького у
розвитку української фонетики і морфоноло
гії», «Значення праць П. Г. Житецького для
розвитку морфонології сучасної української
мови», «Ідеї О.О. Потебні у розвитку морфо
нології сучасної української мови» та ін.
Більшість із них присвячена постатям видат
них українських мовознавців, ідеї та наукова
спадщина яких знайшли належне поцінуван
ня в міркуваннях автора рецензованої праці.
І це цілком закономірно. Адже, наприклад,
говорячи про П. Г. Житецького, І. В. Му
ромцев зазначає: «Усі наведені вище думки
видатного українського вченого, а особливо
ідея зростаючої ролі морфологічних чинни
ків для звукових змін, без сумніву, лишаю
ться актуальними і в наш час і можуть бути
плідно використаними в подальших сучас
них морфонологічних розвідках» (с. 194).
Подібними узагальненнями закінчується
майже кожна зі статей на пошанування тієї
чи тієї видатної особистості, пор.: «... по
стать Ю. Шевельова — історика і світового
мовознавця — достойна уваги і потребує да
льших студій у цьому напрямку» (с. 222).
І. В. Муромцев не стояв осторонь і, так би
мовити, «насущних» проблем: його цікавили
насамперед стан і статус української мови в
Харкові (с. 234—242), осмислюючи які, він,
як і завжди, демонструє свій патріотизм і
свою українськість.
Варто наголосити, що неабияку цінність
становить лексикографічна праця автора,
зразком якої є представлений у рецензованій
книжці «Етимологічний словник гідронімії
басейну Сіверського Дінця». Зацікавлений
читач зможе почерпнути для себе чимало ін
формації, адже, на наше переконання, кожен
із мешканців басейну Сіверського Дінця не
раз задавався питанням, чому саме таку наз
ву має відповідна річка (озеро, ставок і т. ін.).
Запропонований доробок містить не лише
назви вод і потоків Донецького річкового ба
сейну, а й їх етимологічне трактування
(с. 248). Наприклад: «Теліга, п. п. Сів. Дінця
(КРУ, 140, М., 45). Фіксується з XVII ст.
(КБЧ, 71). Неясно. Фіно-угорські джерела
(назви на -г(а) малоймовірні (див. статтю
“Олега”). Можна тлумачити назву й на тюр-
ському Грунті: татльї — “солодкий, приєм
ний на смак” (Р., III, І, 1907); татлильїк —
“солодкість” (Р., III, І, 908); татїлік —
“приємний смак, солодкий, смачний” (Р., ІП,
І, 1094) —за фізико-географічними особ
ливостями гідрооб’єкта (смак води). Див.
також татльїсу — “прісна вода” (Р., IV, І,
744) — у народі таку воду на відміну від со
лоної звуть солодкою (так само і молоко роз
різняють солодке (звичайне, свіже) і кисле —
МТЕ, 1961-1963). Цей варіант вважаємо
більш імовірним» (с. 258). Подібні етимоло
гічні коментарі є дуже важливими, а сама
лексикографічна праця заслуговує на увагу й
інших ономастів.
Ж. КОЛОЇЗ
(Кривий Ріг)
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 89
|