Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов

Рецензія на книгу: Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.— 174 с. Створення «Словника еквівалентів слова української мови» А. Лучик є важливою подією у вітчизняній лексикографії: низка відомих традиційних словників української мови...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Ярун, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2010
Назва видання:	Мовознавство
Теми:	Рецензії та анотації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183511
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Лучик А. Словник еквівалентів слова української мови / Г. Ярун // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 90-93. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-183511
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1835112022-03-30T01:35:01Z Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов Ярун, Г. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.— 174 с. Створення «Словника еквівалентів слова української мови» А. Лучик є важливою подією у вітчизняній лексикографії: низка відомих традиційних словників української мови поповнилася якісно новою працею, в якій уперше описано перехідні мовні явища й обґрунтовано їхній лексикографічний статус. 2010 Article Лучик А. Словник еквівалентів слова української мови / Г. Ярун // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 90-93. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183511 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Ярун, Г. Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов Мовознавство
description	Рецензія на книгу: Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.— 174 с. Створення «Словника еквівалентів слова української мови» А. Лучик є важливою подією у вітчизняній лексикографії: низка відомих традиційних словників української мови поповнилася якісно новою працею, в якій уперше описано перехідні мовні явища й обґрунтовано їхній лексикографічний статус.
format	Article
author	Ярун, Г.
author_facet	Ярун, Г.
author_sort	Ярун, Г.
title	Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов
title_short	Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов
title_full	Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов
title_fullStr	Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов
title_full_unstemmed	Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов
title_sort	лучик а. словник еквівалентів слова української мов
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183511
citation_txt	Лучик А. Словник еквівалентів слова української мови / Г. Ярун // Мовознавство. — 2010. — № 6. — С. 90-93. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT ârung lučikaslovnikekvívalentívslovaukraínsʹkoímov
first_indexed	2025-07-16T03:30:13Z
last_indexed	2025-07-16T03:30:13Z
_version_	1837772690047369216
fulltext	Л у ч и к А. СЛОВНИК ЕКВІВАЛЕНТІВ СЛОВА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ К .: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.— 174 с. Рецензії та анотації_______________________________________________________ Створення «Словника еквівалентів слова української мови» А. Лучик є важливою по дією у вітчизняній лексикографії: низка відо мих традиційних словників української мови поповнилася якісно новою працею, в якій уперше описано перехідні мовні явища й об ґрунтовано їхній лексикографічний статус. У передмові до рецензованого словника дослідниця зазначає, що ця праця є законо мірним продовженням «авторських спосте режень над явищами перехідності в мовній системі» (с. 3). Авторськими спостереження ми А. А. Лучик доволі скромно називає влас ні фундаментальні дослідження, присвячені виявленню, пізнанню та усвідомленню пере хідних явищ як непростих мовних сутнос- тей, що у функціонуванні набувають особли вої формально-змістової визначеності та до вершеності, утворюючи досить жорсткі й системно вивідні структури. Увага дослідни ці до цих явищ аж ніяк не випадкова й цілком зрозуміла не лише з погляду широкого кола питань, пов’язаних із розвитком мовленнєвої діяльності, взаємозв’язком мови та мовлен ня, динамікою системних взаємоперетво рень морфемних, лексичних і синтаксичних явищ, а й з погляду проблем, що стосуються загальномовних тенденцій, у яких постають перехідні утворення, набуваючи в розвитку формально-змістової окресленості. Постання таких структур уможливлює їхнє лексикографічне представлення насам перед у перекладному «Російсько-україн ському та українсько-російському словнику еквівалентів слова» дослідницьке обгрун тування яких описано А. А. Лучик у низці наукових праць, докторській дисертації та монографіях2. Тож матеріал для словника, зібраний на основі фронтального досліджен ня текстів художньої літератури й публіцис тики, достатній для лексикографічного опра цювання перехідних мовних явищ та їхнього витлумачення відповідно до теоретичних за сад сучасної лінгвістики і словникової тра диції системного опису мовних одиниць. Актуальність і новизна рецензованого словника органічно випливають із засадни- чих лінгвістичних завдань — дослідження породжувально-твірних процесів, у яких 1 Лучик А. А. Російсько-уіфашський та уіфаїн- сько-російський словник еквівалентів слова. — К., 2003,— 495 с. 2 Див., зокрема: Лучик А. А. Семантика прислів никових еквівалентів слова української і росій ської мов.— 218 с. © Г. ЯРУН, 2010 діють механізми, що сприяють мовотворчос ті. Словник А. А. Лучик переконує, що ек віваленти слова передбачені природою мови і тому підтримуються системно-структур- ною організацією її складників та взаємовід ношеннями між ними, їхньою диференціа цією на рівні форми і змісту, а «перехідність» таких одиниць є особливим етапом їх виок ремлення з твірних рівнів мови й наступної кристалізації як окремих лексикалізованих структур. Обраний А. А. Лучик підхід до лексико графічного витлумачення еквівалентів слова в сучасній українській мові з погляду внут рішніх зв’язків їхніх лексичних складників, що формуються в тексті, та синтаксичних відношень з іншими одиницями дає змогу дослідниці з’ясувати статус і виявити такі, досі не описані, особливості еквівалентів слова, неморфологічний спосіб творення яких продиктований «чітко встановленими у мові схемами» (с. 4). А це означає, що проце си генералізації та породження еквівалентів слова як особливих лінгвальних сутностей, що тяжіють до лексико-семантичної систе ми, мова системно підтримує і на функціона льному, і на «лексикографічному» рівнях власної організації. Оскільки «еквіваленти слова становлять одну з найуживаніших категорій стійких спо лучень в українській мові» (с. 3), їх уживання та тривале оформлення в досить жорстко ор ганізовані структури є незаперечним підтвер дженням думки науковців про те, що творен ня таких одиниць «залишається не без впливу на самий зміст, який залежно від способу оформлення може отримати особливе карбу вання» 3. Власне, інтерпретація форми і зміс ту еквівалентів слова у їх взамозумовленості та взаємодії визначає рецензований словник як лексикографічну працю тлумачного типу. Реєстрові еквіваленти слова подані в словнику за алфавітом відповідно до вітчиз няної та світової лексикографічної традиції. Кожний з них має власну словникову статтю із чітко розмежованими реєстровою та тлу- мачно-ілюстративною частинами: ОХ ТИ <Ж> вигук (вигук при вираженні незадоволення, прикрості і под.). Ох ти, зи ма яка рання цього року. ♦ Ох, дитино моя кохана, ох ти, моя сирітко!.. — горне, при тискає до себе Марію. Самчук. 3 Кацнельсон С. Д. Общее и типологическое язы кознание.— Ленинград, 1985.— С. 115. 90 1ББЫ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 Рецензії та анотації У передмові визначено роль і місце кож ного елемента словника, обґрунтовано особ ливості лексикографічного впорядкування мовного матеріалу, способи фіксації грама тичної та стилістичної інформації, представ лення семантичної характеристики, ілюстру вання. Еквівалент слова в реєстровій частині словникової статті подано з відображенням орфоепічних (акцентних та фонематичних), морфологічних, пунктуаційних та факульта тивних особливостей графічно-буквеної форми вираження, зафіксованих у їхньому вживанні. Граматична інформація про реєст ровий еквівалент слова стосується вказівки на його належність до певної частини мови (а бач частка; в (у) підсумку прислівник, доти, аж поки сполучник, згідно з приймен ник). Оскільки «усі реальні закони виявля ються тільки у взаємодії реальних мовних одиниць»4, граматична багатозначність ек вівалента слова як системного явища вираз но простежується у функціонуванні. Розрізняючи форму і зміст еквівалента слова як феноменальної мовної одиниці, дос лідниця проводить досить чітку межу в коре ляції структур його форми вираження та змісту. Введення й послідовне використання спеціальних ремарок дає змогу характеризу вати й неявно виражені граматичні особли вості еквівалента слова. Так, якщо еквіва лент слова виконує функцію чітко визначе ної частини мови й у ньому «асоціативно викристалізовується лексичне значення пов нозначного слова, живі зв’язки з одиницями, від яких походить» (с. 7), його віднесено до аналога відповідної частини мови: на користь аналог прийменника', починаючи з того<,> що аналог сполучника', раз <і> назавжди аналог прислівника; свого роду аналог зай менника. Але якщо еквівалент слова тяжіє до одиниць певної синтаксичної категорії, він супроводжується ремаркою «в (у) ролі + назва відповідної синтаксичної категорії»: в ажурі в ролі присудка; відверто кажучи в ролі вставного слова', з прйводу того в ролі співвідносного слова', під вусом у ролі неуз- годж. означ.; якйй (яка, які, яке) би (б) не в ролі сполучного слова. Послідовно відображено у словнику яви ща граматичної омонімії, поширені в системі еквівалентів слова: ПО ПРАВУ1 аналог прислівника (маючи підставу, причину) Його по праву вважали найвідомішим письменником сучасності. ♦ Гейне сказав, і по праву сказав, ще й другі слова, яких я не важуся сказати. Леся Українка. п о п р А в у 2 аналог прийменника 1. (вка зує на функцію певної особи за її службовим станом) Він говорив з нею так по праву пер 4 Русанівський В. М. Структура лексичної і гра матичної семантики.— К., 1988.— С. 11. шого вчителя; 2. (внаслідок чогось) По праву дружби він був зі мною дуже відвертим. ♦ По праву командира Козаков завжди брав собі найнебезпечніші завдання. Гончар. Стилістичну характеристику еквівален тів слова, уживаність у певних жанрах украї номовних текстів та особливості функціону вання детально описано у спеціальному роз ділі передмови до словника, де визначено правила їх обов’язкового лексикографічного представлення (с. 7-8): а що<,> коли розм. частка; по послуху рідко, прислівник; до відказу техн., аналог прислівника. Семантична характеристика еквівалента слова відображена у тлумаченнях і послідов но підтверджена ілюстраціями. Тлумачення складаються з однієї і більше дефініцій, що є стислими формулами представлення змісту мовної одиниці. У побудові дефініцій врахо вано теорію і практику вітчизняної та світо вої тлумачної лексикографії. Вони цілком ор ганічні в словнику, бо не лише окреслюють зміст реєстрового еквівалента слова в сучас ній українській літературній мові, а й розме жовують та об’єктивують компоненти його змістової структури у співвідношенні з ін шими реєстровими одиницями. Такий підхід забезпечує системний опис еквівалентів сло ва як одиниць мови і як одиниць лексикогра фії, зокрема виокремлення основних склад ників форми і змісту й визначення їхньої ко реляційної зумовленості, відображення різ номанітних типів взаємозв’язків між еквіва лентами слова (лексико-семантичних, се- мантико-граматичних, лексико-синтаксич- них і власне твірних) та окреслення їхніх меж у мові. Так, реєстрові еквіваленти слова тлумачаться формулою «те саме, що + відпо відник», яка вказує на близькі до синоніміч них семантичні взаємовідношення реєстро вого слова і тлумачного (тлумачних) відпо відника: АБЙ ТІЛЬКИ1 сполучник (те саме, що ЯКБИ НЕ); БЕЗ МИЛОСЁРДЯ аналог прислівника (те саме, що БЕЗ МИЛОСТІ); ВЩВЁРТО КАЖУЧИ в ролі вставного слова (те саме, що ПРАВДУ СКАЗАТИ; СКАЗАТИ ПРАВДУ); ДАЛЕКО ВІД (ОД) аналог прийменника (те саме, що ВІДДАЛЕКИ ВІД). Традиційний відсилковий компонент див. засвідчує особливості орфоепічних, морфологічних і пунктуаційних перетворень у межах лінійної організації еквівалента сло ва, що стосуються певних компонентів у структурній єдності форми його вираження і не впливають на його зміст: БЕЗ ЛІЧБЙ див. БЕЗ ЛІКУ; В ОБЕРЕМОК див. НА (В) ОБЕРЕМОК; ЕХ ВЙ див. ЕХ ТИ (ВИ). Тлумачення описового типу побудовано з урахуванням належності реєстрового ек /5£ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 91 Рецензії та анотації вівалента слова до певної лексико-граматич- ної або синтаксичної категорії. Коректно сформульовані, вони цілком відповідають принципам і засадам семантизації мовної одиниці у словниках тлумачного типу: А БАЧ частка (ось, дивись, бачиш); БЕЗ ЗАТРИМКИ аналог прислівника (негайно, не зупиняючись); БЛЙЗЬКО (БЛИЗЕНЬКО) ВІД аналог прийменника (вказує на близьку відстань до кого-, чого-н.); ЗГІДНО з прийменник (вказує на факт, на підставі якого, враховуючи який відбу вається дія); БУВАЙ (БУВАЙТЕ) ЗДОРОВИЙ (ЗДОРОВІ) аналог вигуку (форма побажан ня успіхів і здоров’я при прощанні); ЩО <Й> НУ вигук (уживається при вис ловлюванні захоплення в оцінці кого-н., чо го-н., здивування з якогось приводу). На жаль, у передмові до словника в роз ділі «Семантична характеристика» дослід ниця мало уваги приділяє принципам, за яки ми розроблено спеціальні моделі й формули представлення лексичного значення еквіва лентів слова. Адже, незважаючи на відносну прозорість їхньої семантики, вона не так уже й легко підлягає визначенню та формулю ванню в термінах лексикографії, зокрема й у випадках, коли її граматична ідентифікація і небагатозначність безсумнівні. Побудова де фініцій лексичного значення для еквівален тів слова має практичне й теоретичне зна чення, оскільки дотична до комплексу лін гвістичних проблем, пов’язаних із з’ясуван ням та інтерпретацією семантичної сутності мови. З цього погляду особливо показовими є словникові статті з реєстровими еквівален тами слова, у тлумаченні яких виокремлено відтінок або й більше ніж одну дефініцію: В (У) ШНУР (ШНУРОК) аналог при слівника (тісно, рівно) Розсердившись, вона стиснула губи у шнур і пішла додому; // розм.,уролі неузгодж. означ. На його облич чі стирчали вуса в шнурок. ♦ Проходить околицею села і згадує: тут біліли хатки в садах, над ними тополі летіли, в шнурок або парами, наче стережучи воро та і хвіртку, а листя вершинок — аж коло сонця. Барка. ПО ЗАКОНУ аналог прислівника 1. (згід но з відповідним законом) Цього року по зако ну він не повинен платити податків; 2. (відпо відно до звичаю, точно виконуючи певний) По закону наречені низько вклонилися батькам. ♦ [Староста:] — Ми то знаємо, що по за кону не належиться. Франко. Що то перебувало і старостів по закону, і так людей з річами [промовами]. Квіт- ка-Основ’яненко. Багатозначність еквівалентів слова, відображена в словнику, підтверджує їхній статус самостійних лексикалізованих оди ниць, що активно розвиваються в мові, на буваючи «словникової» сутності (пор., на приклад, такі реєстрові одиниці: в (у) цілому (цілому); з (із) дому; на віддалі (віддаленні) та ін.). Важливу роль у словнику відіграє ілюст ративний матеріал. Ілюстрації засвідчують активне функціонування еквівалентів слова, увиразнюючи не лише контекст уживання, а й мовні процеси, які забезпечують відмежу вання еквівалента слова від інших одиниць тексту, його виокремлення й оформлення як самостійної одиниці в системі мови. Відтак рецензований словник є авторитетною лек сикографічною працею, в якій із закономір ностей функціонування мовних одиниць у текстах художньої та публіцистичної літера тури виведено кореляційну залежність між компонентами дво- і багатослівних утворень, що визначає їхню функціональну, формаль ну та змістову єдність у межах цілого, забез печуючи їх закріплення в системі мови. Ілюстрації є підґрунтям для створення словника, формування словникової статті, оформлення реєстрової і тлумачної частин, виявлення та підтвердження таких аспектів у взаємодії форми та змісту, що визначають межі еквівалента слова, зумовлюючи перет ворення, здавалося б, звичайного словоспо лучення на цілісну лексикалізовану структу ру та надаючи їй системно зумовленої «слов никової» визначеності. Еквіваленти слова, зафіксовані україно мовними літературними джерелами (їх по над 200) та лексикографічно «прописані» у рецензованому словнику, тепер мають «гро мадянство» як самодостатній суб’єкт мовної системи. Кожна словникова стаття, крім тра диційних відсилкових (без лічбй див. без ліку (лічбй) — с. 19; в (у) сподіванці на те, що див. в (у) сподіванні (сподіванці) на те, що — с. 44), містить обов’язкові дві ілюстра ції, одна з них — це приклади вживання в мовленні, «побудовані на основі публіцис тичних текстів і цитат із художніх творів» (с. 8), а друга, подана з абзацу одразу за спе ціальною позначкою (ромбом),— цитата з художніх та публіцистичних текстів, пред ставлених творами ХХ-ХХІ ст. із вказівкою на прізвище або псевдонім автора. Такий спо сіб подання ілюстративного матеріалу досить повно відображає і підтверджує функціону вання еквівалентів слова як цілісної та доволі стійкої формально-змістової єдності: В МІРУ ТОГО ЯК сполучник (приєднує підрядну частину із вказівкою на дію, що відбувається одночасно з дією головної час тини) В міру того як туристи піднімалися в гори, ставало холодніше. ♦ В міру того як спадала темрява, поча ли проступати все дужче сполохи. Багряний (с. 19); НА МОЛОДИКУ прислівник (під час появи на небі місяця у вигляді серпа) На мо лодику повиходили дівчата до річки гадати. 92 1ББЫ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 Рецензії та анотації ♦ В цьому році зима впала на молодику, тому й не має вона справжньої сили. Стель мах. (с. 95). У побудові та укладанні словника вико ристано методику формалізованого аналізу, започатковану й теоретично обґрунтовану М. М. Пещак5 і розвинену учнями й по слідовниками вченого, зокрема А. А. Лучик, у фундаментальних дослідженнях перехід них мовних явищ. Формалізований аналіз планів виражен ня і планів змісту еквівалентів слова забезпе чує максимальну об’єктивність 'їхнього лек сикографічного представлення. Так, у слов никових статтях з реєстровими еквівалента ми слова, що мають початковий компонент де- у трислівній структурі (с. 49-50), префік сальні складники розташовані винятково в центрі форми вираження: ДЕ БЕЗ [ДЛЯ, ДО, З, З-ПІД, ВІД] ЧОГО род. відм.неозн.займ. дечого з прийменника ми Де до чого ми змогли б обійтися. Де до чо го він ніяк не зміг звикнути. ДЁ БЕЗ [ДЛЯ, ДО, З, З-ПІД, ВІД] КОГО род. відм.неозн.займ. декого з прий менниками Де без кого не можна починати збори.— Я звернувся де до кого, але не одер жав відповіді. Складність еквівалентів слова в таких словникових статтях увиразнює специфіку якісно нового мовного явища, в якому взаємодія лексико-семантичних одиниць, здається, не впливає на їхню власну само стійність та визначеність. Досить жорсткі межі лінійного розгортання цих трислівних структур у поєднанні із префіксальною ва ріативністю другого компонента забезпе чують породження еквівалента слова, його усталення й систематизацію, за якою відтво рюється модель їх творення. Закономірності формування еквівалентів слова простежуються в словнику й стосовно інших утворень, наприклад, із початковим прийменником для і наступним іменником: для [ради (заради, задля діал.)\ інтересу; для початку; для форсу (с. 50—51). Такі ек віваленти слова віднесено до аналогів при слівника, а це вказує на існування механіз мів, відповідно до яких лексикалізація таких двослівних мовних одиниць генетично забез печена й передбачена мовою, тож реалізова на у функціонуванні прийменниково-імен- никових словосполучень як обставинних структур, здатних підлягати адвербіалізації і 5 Див., зокрема: Пещак М. М. Проблеми мовного розвитку. Внутрішні закони розвитку мови і мов лення // Філософські питання мовознавства.— К., 1972.— С. 112-145; Пещак М. М. Проблеми вичле- нування слова як семантичної одиниці // Мово знавство.— 1972.— № 4.— С. 74—81; Пещак М. М. Опыт формализованного анализа лексического зна чения слова : Сопоставит, исслед. рус. и укр. яз.— К., 1975.— С. 122-141;ПещакМ.М. Нарисизком- п’ютерної лінгвістики.— Ужгород, 1999.— 200 с. наближатися до лексико-граматичного кла су прислівників. У словнику увиразнюються не лише тен денції становлення та моделі формування ек вівалентів слова, а й закономірності їхнього семантичного розвитку в системі сучасної української літературної мови. Відтак слов ник є важливою основою для усвідомлення процесів, що забезпечують появу таких оди ниць, організацію їхніх формально-змісто- вих структур, межі їхньої визначеності та моделювання у мовленні й мові. Тому не дивно, що у формалізованому аналізі досить легко виокремлюються еквіваленти з почат ковим на і наступним лексичним компонен том — іменник чоловічого (на абордаж, на взір, на взірець, на вйбір, на вигляд та ін.), жіночого (на адресу, на вагу, на видноті, на виручку, на вйучку та ін,) або середнього (на благо, на виданні, на відданні, на від людді, на диво та ін.) родів. До словника бажано було б подати ін декс, який мав би допомогти користувачеві зорієнтуватися в лексичному складі реєстру, легко знайти не лише відповідну одиницю в словнику, а й, можливо, зорієнтуватися в йо го частиномовній визначеності або співвід несеності з певною граматичною категорією. «Словник еквівалентів слова української мови» А. А. Лучик відповідає всім канонам укладання лексикографічних праць тлумач ного типу, що описують порівняно незалеж ні самостійні одиниці в їх складній динаміці, у багатоманітності їх вияву й незаперечної системно-структурної визначеності в сучас ній українській літературній мові. Еквіваленти слова у лексикографічній ін терпретації А. А. Лучик мають лінгвістичну значущість і для користувача, і для дослідни ків, адже словник містить невичерпний мате ріал для наукових спостережень і теоретич них висновків та узагальнень не лише сто совно процесів, що відповідають за організа цію форми вираження та усталення структу ри змісту еквівалентів слова, а й щодо здат ності мови забезпечувати органічне функ ціонування й неперервність розвитку своїх одиниць. Усвідомлення мови як «живого ор ганізму» дає змогу А. А. Лучик виявити й обґрунтувати усталення нових форм, пояс нити й визначити механізми, з яких вони ви никають, забезпечуючи невичерпність по тенційних мовно-мовленнєвих перетворень на рівні лексичних, граматичних, семантич них, функціональних та інших властивостей або ознак. Тому особливо актуальними в су часній лінгвістичній науці є дослідження, в яких результати виявлення, аналізу та опису нових мовних форм і їх значень набувають органічної лексикографічної інтерпретації, такої, наприклад, як у «Словнику еквівален тів слова» А. А. Лучик. Г. ЯРУ Н ШБЫ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 6 93

Лучик А. Словник еквівалентів слова української мов

Репозитарії

Схожі ресурси