Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини
У статті розглядається відображення фонетичних, словотвірних, словозмінних і синтаксичних діалектних рис у мові творів Марка Черемшини.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183543 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 14-18. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183543 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1835432022-03-31T02:05:40Z Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини Матвіяс, І.Г. У статті розглядається відображення фонетичних, словотвірних, словозмінних і синтаксичних діалектних рис у мові творів Марка Черемшини. The article focuses on the reflection of phonetical, morphological and syntactical features in the language of works by Marko Cheremshyna. 2011 Article Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 14-18. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183543 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглядається відображення фонетичних, словотвірних, словозмінних і синтаксичних
діалектних рис у мові творів Марка Черемшини. |
| format |
Article |
| author |
Матвіяс, І.Г. |
| spellingShingle |
Матвіяс, І.Г. Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини Мовознавство |
| author_facet |
Матвіяс, І.Г. |
| author_sort |
Матвіяс, І.Г. |
| title |
Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини |
| title_short |
Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини |
| title_full |
Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини |
| title_fullStr |
Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини |
| title_full_unstemmed |
Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини |
| title_sort |
відображення гуцульського говору в мові творів марка черемшини |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2011 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183543 |
| citation_txt |
Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 14-18. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT matvíâsíg vídobražennâguculʹsʹkogogovoruvmovítvorívmarkačeremšini |
| first_indexed |
2025-07-16T03:31:49Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:31:49Z |
| _version_ |
1837772790115074048 |
| fulltext |
І. Г. МАТВІЯС
ВІДОБРАЖЕННЯ ГУЦУЛЬСЬКОГО ГОВОРУ
В МОВІ ТВОРІВ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ
У статті розглядається відображення фонетичних, словотвірних, словозмінних і синтак
сичних діалектних рис у мові творів Марка Черемшини.
К л ю ч о в і слова: голосний, приголосний, словотвірна і словозмінна форми, синтак
сична конструкція.
Відомий письменник-новеліст і культурно-громадський діяч кінця ХІХ — по
чатку ХХ ст. Марко Черемшина (Іван Семанюк, 1874-1927) народився в селі Ко-
баках, тепер Косівського району Івано-Франківської області. Після закінчення
початкової школи в Кобаках навчався в Коломийській гімназії, яку закінчив
1896 р. У гімназії майбутній письменник вивчав, крім української, латинську,
грецьку, німецьку й польську мови. До 1901 р. навчався на юридичному факу
льтеті Віденського університету, брав участь у діяльності земляцького товарис
тва студентів-українців «Січ», робітничого товариства «Поступ». У 1906 р.
одержав диплом доктора права. Відбував фахову практику у Віденському суді, з
1906 до 1912 р. працював помічником адвоката у м. Делятині, 1912 р. відкрив
власну адвокатську канцелярію в м. Снятині. З початком Першої світової війни
переїхав у рідні Кобаки до батьків, займався сільським господарством. У 1915 р.
письменник повернувся до Снятина, де працював адвокатом, відстоював права
гуцулів, брав участь у культурно-освітній і громадській роботі серед місцевого
населення. Помер Марко Черемшина в рідному селі, похований у Снятині.
До літературної спадщини Марка Черемшини належить ряд віршів, поезії в
прозі, твори для дітей, чимало новел, серед яких на особливу увагу за змістом
заслуговують «Керманич», «Нечаяна смерть», «Карби», «Хіба даруймо воду»,
«Святий Николай у гарті», «Чічка», «Раз мати родила», «Більмо», «Злодія злови
ли», «Основини», «Село потерпає», «Село вигибає», «Перші стріли», «Помен-
ник», «Бодай їм путь пропала», «Зрадник», «Після бою», «Верховина», «На Ку
пала, на Івана», «Парасочка», «За мачуху молоденьку», драматичний твір
«Несамовиті», етюди «Добрий вечір, пане брате», «Його кров», нариси «Стефа-
никові мужики», «Вона», переклади з угорської, німецької, французької, чеської
та болгарської мов, літературно-критичні статті.
Життя і творчість Марка Черемшини тісно пов’язані з Гуцульщиною. Хоч у
мові творів письменника певною мірою відбиті риси покутського й наддніст
рянського говорів, найвиразніше й передусім він відображає особливості гуцу
льського говору, бо й новели його присвячені змалюванню життя гуцулів. Дже
релом словесних образів новеліста є розмовна мова гуцулів і їхній фолькльор.
«Я виріс серед співанок, та казок, та сопілок, вдихав їх в себе і віддихав ними» —
© І. Г. МАТВІЯС, 2011
14 Ж # 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2
Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини
писав Марко Черемшина у своїй автобіографії. Гуцульські говіркові риси в мові
творів письменника становлять невід’ємні елементи місцевого фольклору, ви
користовуються як засіб зображення побуту гуцулів, їхнього внутрішнього
світу, способу мислення. Діалектизми допомагають письменникові реалістично
відтворити побут і життя народу. Він застосовував гуцульський говір до певної
міри в системі, підкреслюючи здатність його для створення психологічних і
ліричних белетристичних малюнків1. Разом з тим письменник часто вживав діа
лектизми поряд з літературними їх відповідниками. Хоч діалектні елементи в
творах Марка Черемшини найпомітніші в мовних партіях персонажів, проте
певна кількість їх наявна і в мові автора. Авторська мова в новелах часто сти
лізується під гуцульський говір. Гуцульські говіркові елементи в українську
літературну мову Марко Черемшина вводив свідомо, він підкреслював виража
льне багатство і красу народних говірок, їх зображально-естетичні можливості.
В останні роки свого життя Марко Черемшина намагався в мові своїх творів
відійти від гуцульського говору, але повністю здійснити це йому не вдалося.
До діалектизмів у галузі фонетики в мові творів Марка Черемшини належать:
1) перехід давніх о ,е в [і] в новозкритих складах у тих випадках, коли літе
ратурна мова такого переходу не виявляє (Біг, Госпідь, воріг, мозіль, солімка,
післати, мід, непріятіль, недалічко);
2) збереження давнього о в новозакритих складах відповідно до переходу
його в [і] в літературній мові (война, войсько, восько, возме);
3) уживання голосних переднього ряду [е], [и], [і] на місці давніх а, # після
м’яких приголосних (дєк, зєть, жєль, болєк, здохлєк, дєдя, горєчка, шєпка,
м ’єкий, п ’єть, тємити, тєгти, зачєти, звичєйно; дьидя, держьик, жьиль, чельи-
дина, кльисти, дівчьита, прьитати, попрощьивси, заважьиє, лишьиєте, приви-
жьиютси; сіножіть, світий, шісливий, дваціть, триціть, чістувати, витіга-
ти, памнітати, длі, післі);
4) уживання голосного [е] замість [а] після [й] (поєс, єрмарок, єма, єгода,
дієти, стоєти, єкий, єк, позаєк, єкос), зрідка також у цій позиції виступає голос
ний [и] (йик);
5) звукосполучення [ер], [ір] на місці давнього рь (керниця, керва, керва-
вий, покервавити, ерстити «хрестити», ірщений «хрещений»);
6) збереження давнього е після шиплячих (вечерами, вчера);
7) опущення голосного в займенникових формах йкий, йка, йке, йкі, йкас,
йкіс, йго;
8) перехід приголосного [л] у [в] у кінці складів (стів, соків, попів, постів,
горівка, сопівка, мівкий);
9) твердий приголосний [с] відповідно до м’якого в літературній мові (дес,
шос, когос, єкийс, увес), зокрема в прикметниковому суфіксові (руский,
сільский);
10) твердість приголосного [ц] у кінці слів та перед голосними [а], [у] (ко
нец, синец, палец, травица, полица, праца, цулавицу, працу);
11) заміна приголосного [с] на [ц] у прикметниковому і прислівниковому
суфіксі (панцкий, люцкий, по-панцки, по-люцки);
12) уживання середнього [л] (вілно, палцем);
13) збереження давньої м’якості шиплячими приголосними (душя, віночьок,
коновочька, Анничька, паничя, чємний, чього, нічього, шьо, ночювати, хочь);
1 Жилко Ф. Т. Мова новел М. Черемшини // Укр. мова в шк.— 1954.— № 6.— С. 20-31.
І88М 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2 15
І. Г. Матвіяс
14) збереження давньої м’якості приголосним [р] (тварь, трембітарь, ве-
рьх, царь), разом з тим наявність твердого [р] на місці нормативного м’якого (зо-
ра, мрака, ратівник, ратувати);
15) відсутність протези перед голосними [о], [у] (огонь, они, осьмий, улиця);
16) ненормативне вживання окремих звуків: [і] замість [и] (шпігун, любчік,
трівога, шірокий, чітати), замість [е] (очінаш, бріхня, сорочічка, черіпки, чіка-
ти), замість [о] (їго, їму, тіму, чіму), замість [а] (ґрейцір, тіскати), [и] замість [і]
(дирка), замість [о] (лижка), [е] замість [о] (терневий, єго, єму, него, сегодні), за
мість [і] (єї), [о] замість [е] (всьо), замість [а] (штроф), замість [у] (опир, отрої-
ти), [а] замість [е] (заяць, траба), замість [о] (натар, зазуля, жадний), [у] за
мість [і] (цулувати), замість [о] (вуши ‘воші’); [в] замість [г] (воробец), [ф] за
мість [п] (фляшка), замість [х] (фустка, шуфляда), замість [хв] (фіртка, филя,
фалитися), [м] замість [в] (цминтар), [д] замість [т] (данец, данцувати), [дз] за
мість [з] (дзбанок), [з] замість [дз] (кукуруз), [ж] замість [дж] (жерело, вижу),
[дж] замість [ж] (саджа, заваджати), [л] замість [д] (злезентирувати), [с] за
мість [ш] (слюб), [т] замість [ц] (тісар), [ш] замість [щ] (шісливий, шо, нашо), за
мість [ч] (сонішний, грешний, смашно), [х] замість [г] (ланцюх), замість [к] (ахт,
дихтувати, ховзатися).
У галузі словотвору мова творів Марка Черемшини дозволяє виділяти сис
темні й лексикалізовані. До системних належать діалектизми:
1) з іменниковими, прикметниковими і прислівниковими суфіксами -ойк-,
-ейк- замість нормативних -оньк-, -еньк- (слізойка, сторонойка; річейка, сер-
дейко, тонейкий, по-волейки);
2) з прикметниковим і прислівниковим суфіксом -оньк- замість норматив
ного -еньк- (тихонький, легонький, м ’ягонький, тихонько, легонько);
3) з дієслівним префіксом з голосним [і] замість нормативного [и] (віноси-
ти, вігнати, вірости, вікинути, візимувати, вікохати, вігодувати).
Лексикалізовані словотвірні діалектизми:
адукат «адвокат», Божка «Бог», бідник «бідолаха», братчік «братик», вах-
міщ «вахмістр», віт «війт», загріток «загрівання», голак «голяк», зайдей «зай
да», злісний «лісничий», ковнір «комір», крутар «крутій», кусак «кусок», ланець
«ланцюг», медвідь «ведмідь», мотиль «метелик», навчитель «учитель», припо-
чинок «відпочинок», савтир, савтиря «псалтир», селедець «оселедець», скруцак
«скрутень», стон «стогін», страждунок «страждання», ферд «фельдфебель»,
христінин «християнин», чар «чарівність», шандар «жандарм», ювелят «юве-
ляр», марнотратца «марнотратник», парубія «парубок»;
ворожня «ворожнеча», герланка «горлянка», дарівщина «подарунок», диво-
та «дивина», жура «журба», здохлєча «здохлятина», клопотація «клопіт», лю
ба, любість «любов», маркотка «махорка», нада «принада», отруя «отрута»,
профецирка «професорка», самоволя «сваволя», стелина «стеля», трунва «тру
на», уберя «убір»;
літонько «літечко», одієчко «одяг», олівце «олівець», тепління «теплінь»;
відорщі «водохреща», гусли «гуслі», жидва «жиди», мужва «мужики»,
плиття «плити», стариня «старі люди», посороми «сороміцькі слова»;
жасний «жахливий», канапистий «конопатий», маціцький «маленький», ме-
діний «медовий», остатний «останній», святошній «святковий»;
вщіплювати «прищепляти», зволяти «дозволяти», займити «зайняти», кер
мувати «керувати», надіватися «надіятися», насміватися «насміхатися», огля
нути «поглянути», отвирати «отворяти», пійти «піти», покмітити «поміти
ти», рабувати «грабувати»,розізнатися «познайомитися», цяпати «капати»;
16 Ж # 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2
Відображення гуцульського говору в мові творів Марка Черемшини
відків «звідки», горі «вгору», «горою», діправди «справді», дість «досить»,
долів «додолу», домів «додому», живко «живо», засій «зась», инак, інак «інак
ше», кілько «скільки», куда «куди», млаво «мляво», навкірки «наперекір», нав-
крадці «крадькома», намість, навмість «замість», напротивко «напроти», нена
ручно «незручно», неподалеки «недалеко», переверци «перевертом», подалеки
«здалека», помалічко «помаленьку», протів «проти», ретенно «ретельно», се-
годни «сьогодні», скілько «скільки», стілько «стільки», тамки «там», тогди
«тоді», увесні «навесні».
Словозміна в мові творів Марка Черемшини передається діалектизмами:
1) наз. відм. одн. іменників серед. роду із закінченням -е замість -а (весілє,
весіллє, житє, життє);
2) дав. відм. одн. іменників чол. роду із закінченням -ови, -еви замість -ові,
-еві (Гнатови, Іванови, панови, чабанови, родови, багачеви, оленеви, тісареви);
3) оруд. відм. одн. іменних частин мови із закінченням -ов, -ев замість -ою,
-ею (ґаздов, жінков, головов, войнов, правдов, церквов, гуцульсков, милов, небес-
нов, другов, таков, мнов, тобов, ґаздинев, дурницев, шаблев, нев, оцев, своєв);
4) оруд. відм. одн. іменників ІІІ відміни із закінченням -ію, -ею (злостію,
певністію, солею);
5) місц. відм. одн. іменників із закінченням -и замість -і (на пни, цвинтари,
вулици, трупарни, скрини, печи, табели, постели, місци);
6) іменникові форми колишньої двоїни (двіруці, ветірці, ниточці, царинці,
оці, гарматі, стіні, слові);
7) род. відм. мн. іменників із закінченням -ий замість -ей (сіний, грудий,
дітий, очий);
8) орудн. відм. мн. іменників вічми «очима», нічми «ночами»;
9) місц. відм. мн. іменників із закінченням -іх замість -ах (на воротіх, гру-
діх, ясліх);
10) скорочені форми клич. відм. одн. при звертанні до людей (дє «дєдю», ку
«куме», хло «хлопче», Васи «Василю», Іла «Ілаше», Луки «Лукине», Ми «Мико
ло», Про «Прокопе», Тана «Танасію», Тимо «Тимофію», Штефа «Штефане»,
Ю «Юсипе», «Юрію», Ани «Аничко», Пара «Параско»);
11) тверда група прикметників замість м’якої (синий, сусідний, ранний), та
кож числівникова форма третий;
12) енклітичні і скорочені форми особових займенників ми, мні «мені», ти,
тьи, ті «тобі», му «йому», го «його», ї «їй», ню «неї»;
13) редупліковані форми вказівних займенників цес, оцес, цеса, цесе, цесі;
тот, то та, то те, то то, то ті;
14) особові форми дієслів без переходу зубних приголосних у шиплячі (зга-
сю, пазю, платю);
15) відсутність флексійного [т] у дієслівних формах 3-ї ос. одн. (минаєся,
обманюєся, підіймаєся);
16) твердість кінцевого [т] у 3-ій ос. одн. і мн. дієслів теп. часу дійсного спо
собу та в 2-ій ос. мн. наказового способу (болит, говорит, місит, приходит,ро-
бит, сидит, толочит, кличут, обминают, показуют, хочут, говоріт, лишіт,ро
біт, сидіт, сокотітси);
17) дієслівні форми мин. часу із залишками колишнього перфекта (про-
сив-єм, чув-сми, сми плигнув, сми заживав, сми записав, сми не виділи, сми соко-
тилиси, видів-єс, жив-єс, прийшов-єс, лишила-єс, дали-сте, хотіли-сте, де сте
діли);
І88М 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2 17
І. Г. Матвіяс
18) форми дієслів наказового способу з часткою ста (давай-ста, слу-
хай-ста), з часткою ко (спіши-ко, подивиси-ко, дайте-ко, ждіт-ко);
19) дієслівні форми умовного способу з часткою бих, що є залишком форми
давнього аориста дієслова бути (сказав-бих, припадав-бих, бих поклав);
20) закінчення -ут у 3-ій ос. мн. дієслів ІІ дієвідміни (біжут, видют, дер-
жут, дрожут, люблют, лежут, лишут, належут, сидют);
21) вираження форми майбутнього часу сполученням інфінітива з формами
допоміжного дієслова му, меш, ме, мемо, мете, муть (муробити, меш ходити,
ме казати, мемо чекати, мете видіти, муть сидіти);
22) зворотні форми дієслів з часткою си замість ся (дієси і си діє, дивитси,
женивси, показуютси, бійтеси).
До діалектизмів у галузі синтаксису в мові творів Марка Черемшини належать:
1) сполучення прийменника д(ід) з давальним відмінком іменників і займен
ників (д бабі, д хаті, ід чоловікови, ід дітям, д вам);
2) своєрідні сполучення числівників з іменниками (йдуть два люди «двоє
людей», двацітьрік «двадцять років»);
3) конструкція з давальним відмінком множини іменників замість місцево
го (вітер скомлит по яругам);
4) конструкція з формою питального займенника середнього роду замість
чоловічого (котре твій жених);
5) словосполучення-фразеологізми: братися книжки, братися науки «вчи
тися», вами не требують «вас не потребують», видко ділу «очевидно», втерти
чемері «дати потиличника», говоріт свеї«не кажіть», гребти глину «копати мо
гилу», йти переверці «крутитися», «перевертатися», квасно глипнути «недобре
глянути», намлі ока «вмить», най ся тєкне «нехай щезне», накрити голову «вий
ти заміж», недалекі гони «близька смерть», плюнути з цівки «вистрелити», позір
давати «наглядати», преч би ся казало «нехай пропаде», «нехай не повто
риться», раз колоразу «багато», «густо», та йрешта «та й годі», токмуробити
«погоджуватися».
У мові творів Марка Черемшини широко представлена діалектна лексика,
тісно пов’язана з життям і побутом гуцулів. В основному вона наведена й пояс
нена видавцями його творів 2, частина цих пояснень належить самому Маркові
Черемшині.
Хоч гуцульський говір великою мірою представлений у мові творів Марка
Черемшини, проте загалом мова письменника з гуцульським говором не збіга
ється, вона становить західноукраїнський варіант літературної мови. Тверджен
ня, що Марко Черемшина писав свої твори не літературною мовою, а гуцуль
ським говором3, слід кваліфікувати як непереконливе перебільшення.
I. H. MATVIYAS
THE REFLECTION OF THE HUTSUL DIALECT IN THE WORKS BY MARKO
CHEREMSHYNA
The article focuses on the reflection of phonetical, morphological and syntactical features in the
language of works by Marko Cheremshyna.
K e y w o r d s : vowel, consonant, morphological form, syntactical construction.
2 ЧеремшинаМ. Твори : В 2 т.— К., 1974.— Т. 1.— С. 319-332; Т. 2.— С. 292-295.
3 Кобилянський Б. В. Діалект і літературна мова.— К., 1960.— С. 38-73.
18 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2
|