Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології
Рецензія на книгу: Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології. Кременчук : Щербатих О. В., 2011.— 448 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183552 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології / Г. Вальтер, В. Мокієнко // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 81-83. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183552 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1835522022-03-31T02:06:03Z Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології Вальтер, Г. Мокієнко, В. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології. Кременчук : Щербатих О. В., 2011.— 448 с. 2011 Article Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології / Г. Вальтер, В. Мокієнко // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 81-83. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183552 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Вальтер, Г. Мокієнко, В. Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології Мовознавство |
| description |
Рецензія на книгу: Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної
фразеології. Кременчук : Щербатих О. В., 2011.— 448 с. |
| format |
Article |
| author |
Вальтер, Г. Мокієнко, В. |
| author_facet |
Вальтер, Г. Мокієнко, В. |
| author_sort |
Вальтер, Г. |
| title |
Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології |
| title_short |
Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології |
| title_full |
Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології |
| title_fullStr |
Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології |
| title_full_unstemmed |
Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології |
| title_sort |
мізін к. і. людина в дзеркалі компаративної фразеології |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183552 |
| citation_txt |
Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології / Г. Вальтер, В. Мокієнко // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 81-83. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT valʹterg mízínkílûdinavdzerkalíkomparativnoífrazeologíí AT mokíênkov mízínkílûdinavdzerkalíkomparativnoífrazeologíí |
| first_indexed |
2025-07-16T03:32:23Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:32:23Z |
| _version_ |
1837772826932674560 |
| fulltext |
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2 81
Рецензії та анотації
М і з і н К. І.
ЛЮДИНА В ДЗЕРКАЛІ КОМПАРАТИВНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ :
МОНОГРАФІЯ
Кременчук : Щербатих О. В., 2011.— 448 с.
Монографія К. І. Мізіна присвячена актуаль-
ній нині проблемі зіставно-лінгвокультуро-
логічного вивчення фразеологічних систем
різних мов, зокрема компаративної фразео-
логії 1. Цей вимір дослідження систем уста-
лених порівнянь, або компаративних фразео-
логічних одиниць (КФО), англійської, нi-
мецької, української та російської мов на
сьогодні відсутній як в українському, так і в
зарубіжному мовознавстві 2. Крім цього, ак-
туальність рецензованої монографії визна-
чається, по-перше, перехрещенням антропо-
центричної і аксіологічної семантики в ме-
жах КФО, що створює своєрідну семанти-
ко-когнітивну матрицю — унікальний пре-
цедент, покликаний сприяти вивченню люд-
ського чинника в мові 3, а по-друге,— до-
слідженням антропоцентричної семантики
цих одиниць крізь призму кодів культури.
Мовна природа КФО як універсальної
фразеологічної системи будь-якої мови роз-
кривається на тлі їх онтологічної квінтесен-
ції, яка являє собою відображення глибин-
них зв’язків між мовою і культурою певного
етносу. Значне насичення КФО етно- та лін-
гвокультурною інформацією дозволяє ква-
ліфікувати їх як «дзеркало душі народу»,
тому автор влучно задекларував цю особли-
вість феномену «компаративна фразеологія»
у назві рецензованої праці.
ративної фразеології — антропоцентричності
й аксіологічності — та запропонував нову ме-
тодику зіставлення фразеологічних систем
усталених порівнянь на тлі розуміння Слова
як енергії «духу» народу. Автор зумів також
на високому науковому рівні визначити сис-
темні маркери компаративної фразеології
(універсальність і когнітивність) та викласти
сутність принципу «comparo ergo sum».
Не менш корисними видаються й роздуми
автора щодо ролі образу-еталона при нагро-
мадженні усталеними порівняннями мовної
та позамовної інформації, яка сприяє фра-
зеологізації цих одиниць в англійській,
німецькій, українській і російській мовах.
При цьому К. І. Мізін визначив парадигму
універсальних, фреквентивних, специфічних
та унікальних КФО аналізованих мов на ос-
нові зіставної інтерпретації образів-еталонів
і внутрішньо-мотиваційної бази цих одиниць.
Слід відзначити виважений і науково об-
ґрунтований характер методики «еталон
комплексного зіставлення». Ця методика є
своєрідним шляхом, за допомогою якого при
зіставному аналізі фразеологічних систем
можна вийти на певну фразеологічну одини-
цю, форма, зміст і дистрибуція якої можуть
виступати як tertium comparationis при між-
мовному зіставленні 4. Автор продемонстру-
вав епістемологічну адекватність згаданої
У монографії К. І. Мізін вдало розкрив
сутність основоположних принципів компа-
1 Термін «компаративна фразеологія» сприй-
мається мовознавцями неоднозначно: по-перше, як
система КФО (і в монографії К. І. Мізіна йдеться са-
ме про це), по-друге, як синонім до поняття «зіставна
фразеологія», яке є галуззю дослідження зіставного
мовознавства, по-третє, як поняття компаративісти-
ки (див., напр.: Киров Е. Ф. К обоснованию компа-
ративной фразеологии // Фразеология, познание и
культура : Материалы 2-й Междунар. науч. конф. :
В 2 т.— Белгород, 2010.— Т. 1.— С. 90–96).
2 Єдиною спробою системного опису компаратив-
ної фразеології в сучасній лінгвістиці на матеріалі
як слов’янських, так і германських мов є моногра-
фія К. І. Мізіна: Мізін К. І. Компаративна фразеоло-
гія : Монографія.— Кременчук, 2007.— 168 с.
3 Принцип «людина в мові», або антропоцентризм,
став, як відомо, одним з основних напрямів лінгвіс-
тичних досліджень на межі XX–XXI століть.
4 Суть методики «еталон комплексного зістав-
лення» полягає у: 1) чіткій послідовності етапів
зіставного аналізу розбудовних елементів фразео-
логічних систем різних мов на двох рівнях — ку-
льтурному (ментальному) й мовному; 2) епісте-
мологічній достатності ланцюга моделі «еталона
комплексного зіставлення» для лінгвокультуроло-
гічного дослідження. При цьому автор дотриму-
ється основоположних принципів зіставного мо-
вознавства: 1) принципу зіставлюваності (зістав-
ляються лише однорідні предмети, елементи, яви-
ща, що утворюють однаковий клас) та 2) принци-
пу системності (зіставлення повинне виходити із
системних відношень елементів мови: зіставляти-
ся можуть парадигматичні угруповання, підсисте-
ми, поля, лексико-семантичні групи, синонімічні
ряди тощо). Схема «еталона комплексного зістав-
лення» для компаративної фразеології має такий
вигляд: культурний код концептополе кон-
цепт КФО (образ-еталон, внутрішня форма)
компаративне фразеополе концепт концепто-
поле культурний код.
© © Г. ВАЛЬТЕР, В. МОКІЄНКО, 2011
82 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2
Рецензії та анотації
методики, зауваживши, що її застосування
передбачає розуміння компаративної фра-
зеології як синергетичної системи зі страто-
во-польовою організацією, яка формує
своєрідну компаративну «сітку» когніції лю-
дини. Імпульси цієї «сітки» синхронізуються
з ритмом концептосфери, створюючи націо-
нально-специфічний колорит компаративної
фразеології. Ідіоетнічні смисли нагрома-
джуються, наростаючи, від універсальних
структур мислення (культурні коди, концеп-
тополя) до універсальних моделей мови
(компаративні фразеополя, КФО). У резуль-
таті цього універсальні смисли часто мате-
ріалізуються за допомогою ідіоетнічних об-
разів-еталонів КФО, які «заряджені» енер-
гією народу. Тому, на думку К. І. Мізіна,
усталені порівняння можуть розкрити деякі
мовомисленнєві таємниці антропоцентрич-
ності вторинного семіозису з погляду перма-
нентного енергетичного взаємозв’язку між
суб’єктом номінації, об’єктом номінації та
мовними знаками, які фіксують у собі енер-
гію людини у вигляді антропоцентричної
семантики.
Підґрунтям для такого розуміння мовних
систем і мови в цілому є авторський варіант
гіпотези енергетичного ритму етносу, який
формує специфіку «духу народу»: енерге-
тичний ритм етносу «пронизує» людину як
біодуховну істоту на рівні трьох її тіл, впли-
ваючи на лінгвосеміотичну категоризацію та
концептуалізацію об’єктивного світу, ос-
кільки енергія мови етносу скеровується й
підживлюється загальним його ритмом. З
цим ритмом синхронізуються когнітивні й
мовомисленнєві процеси індивіда, формую-
чи (мовну) свідомість як останнього, так і ет-
носу. Тобто джерелом мовного антропоцен-
тризму є онтологія слова як «живої» частин-
ки-енергії, що пов’язує «дух» людини з «ду-
хом» етносу, формуючи складну енергетич-
ну систему цього етносу — мову, яка, син-
хронізуючись з його енергетичним ритмом,
акумулює етнокультурні й лінгвокультурні
смисли, надаючи світосприйняттю та світо-
розумінню носіїв мови ефекту «дзеркала».
Цей ефект полягає в тому, що людина, пер-
манентно «заряджаючись» енергією, з одно-
го боку, біосфери Землі, а з другого боку,—
конкретного етносу, випромінює цю енергію
на навколишній світ у згенерованому й тран-
сформованому вигляді — Слові, за допомо-
гою якого вона пізнає світ, порівнюючи все
із собою та уподібнюючи все своєму єству.
Монографія К. І. Мізіна покликана від-
крити світ такого лінгвоментального фено-
мену, як порівняння. Автор пропонує актуа-
льний підхід до вивчення природи порівнян-
ня, де враховуються сучасні критерії до-
слідження лінгвофілософських категорій.
Цей підхід ґрунтується на положенні, що по-
рівняння не просто відображає реально іс-
нуючі відношення між предметами об’єк-
тивного світу, а воно бере свій початок у
свідомості, значно впливаючи на результати
таких процесів когніції, як концептуалізація
та категоризація. Враховуючи те, що фізичне
й ментальне буття людини пов’язане з порів-
нянням, К. І. Мізін припускає існування гно-
сеологічного принципу «comparo ergo sum»,
який створює фрагмент світу людини, відби-
ваючись на рівні мови у вигляді компаратив-
но-фразеологічної картини світу, представ-
леної компаративними фразеополями.
Заслуговує на безумовне схвалення роз-
криття автором рецензованої монографії
принципів взаємодії концептів різних куль-
турних кодів при фразеологізації КФО, вста-
новлення специфіки концептуалізації різни-
ми лінгвосоціумами об’єктивної дійсності за
допомогою КФО в межах певного культур-
ного коду та висвітлення особливостей
світопізнання і світорозуміння представни-
ків британської, німецької, української й ро-
сійської лінгвокультур крізь призму кодів
культури.
Значним науковим здобутком рецензова-
ної праці є дослідження аксіологічного ас-
пекту КФО на основі зіставно-лінгвокульту-
рологічного аналізу валоративного складни-
ка концептів, які слугують концептуальним
тлом цих одиниць, оскільки аксіологічний
аспект, мета якого — дослідження ціннісних
орієнтирів людини, є закономірним продов-
женням і суттєвим доповненням антропо-
центричного підходу до вивчення мовних
явищ, пов’язаних із представленням людини
в мові. До того ж компаративна фразеологія
формує центр аксіологічної фразеології, бо в
межах усталених порівнянь відбувається
креативний симбіоз оцінки й цінності, в ре-
зультаті чого формується оцінно-ціннісний
«ореол», облігаторний для кожної КФО. На
основі цього симбіозу не лише акумулю-
ються та відтворюються ціннісні пріоритети
світовідчуття й світорозуміння певного ет-
носу, а й точно фіксуються зміни цих пріори-
тетів при міжгенераційній трансляції його
лінгвосеміотичної інформації.
Для верифікації результатів аналізу ан-
тропоцентричності й аксіологічності КФО
К. І. Мізін пропонує залучення психолінгвіс-
тичного експерименту та соціолінгвістично-
го моніторингу. Автор слушно зауважує, що
використання нової на сьогодні методики со-
ціолінгвістичного моніторингу для вивчення
компаративної фразеології може сприяти
чіткій маніфестації ціннісних пріоритетів ет-
носу, оскільки вивчення системи цінностей,
як особистісних, так і суспільних, уможлив-
лює виявлення своєрідності у світовідчутті
та світорозумінні представників цього етносу.
Рецензії та анотації
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2 83
Вагомий внесок пропоноване моногра-
фічне дослідження робить у поглиблення те-
орії порівняння, яка на сьогодні залишається
ще не повністю опрацьованою, та в розроб-
лення наукової концепції універсальності
компаративної фразеології, тобто в теорію
універсалій. На основі цієї концепції за допо-
могою універсальних, фреквентивних, спе-
цифічних і унікальних образів-еталонів
КФО виявляються універсальні та лакунарні
мовні й культурно-семіотичні смисли цих
одиниць. Запропонована методика «еталон
комплексного зіставлення» розширює теоре-
тичну базу зіставного підходу в лінгвістиці.
Результати цього дослідження покликані та-
кож сприяти поглибленню теорії оцінки, ос-
кільки соціолінгвістичний моніторинг доз-
воляє виявити ціннісні орієнтири різних лін-
гвосоціумів, що є ключем до пояснення ос-
новних моментів світогляду останніх.
У монографії К. І. Мізін чітко дотриму-
ється епістемологічно виваженої позиції, що
комбінування методів збільшує ймовірність
одержання науково достовірних результатів.
Поєднання структурно-семантичного вивчен-
ня мовних явищ з концептуальним аналізом,
який репрезентує антропологічну парадигму
лінгвістики, є особливістю методологічної
бази дослідження, водночас являючи собою
логічне й гармонійне впровадження ідей си-
нергетики при аналізі системи компаративної
фразеології. Автор підтримує в такий спосіб
актуальну нині думку, що розвиток когнітив-
ної семантики не лише не суперечить, а й,
навпаки, передбачає системно-структурний
підхід, бо традиційна та когнітивна семанти-
ки можуть поєднуватися з погляду як опису
засобів формального вираження мовних зна-
чень, так і системного моделювання семан-
тичних категорій мови й мовлення.
Однак за низкою положень рецензоване
монографічне дослідження спонукає до дис-
кусії. Так, 1) дискусійною є насамперед
ієрархія кодів культури, що представлена в
цьому дослідженні, оскільки деякі культурні
коди й субкоди не чітко розмежовані, а деякі
зовсім не згадані. Можливо, слід було б реп-
резентувати повну ієрархію в таблиці; 2) у
монографії відсутні чіткі вказівки на онтоло-
гічні й гносеологічні принципи компаратив-
ної фразеології, оскільки ніде не зазначаєть-
ся, наприклад, чи є аксіологічність устале-
них порівнянь їх онтологічним або ж гносео-
логічним параметром; 3) частину прикладів
фактичного матеріалу потрібно було б до-
повнити при зіставно-лінгвокультурологіч-
ному аналізі історико-етимологічними ко-
ментарями, що надало б рецензованому дос-
лідженню в цілому більшої лінгвокультуро-
логічної, лінгвокраїнознавчої та лінгводи-
дактичної цінності.
Однак ці зауваження жодним чином не
применшують значення монографії К. І. Мi-
зіна для сучасного як українського, так і за-
рубіжного мовознавства, особливо для фра-
зеологічної науки. Лінгвістика, безумовно,
збагатилася актуальним, цікавим і корисним
дослідженням, яке покликане спрямувати
креативну енергію допитливих дослідників
у русло вивчення невичерпної енергії Слова,
акумульованої у «дзеркалі душі» кожного
народу — фразеології. Найяскравішими бар-
вами в мозаїці цього «дзеркала» переливаю-
ться і завжди переливатимуться перли на-
родної мудрості, скарби лінгвоментальної
спадщини народу — усталені порівняння,
які при вмілому дотику дослідника здатні
розкрити все багатство «духу» народу: його
світогляд, цінності, вірування, сподівання.
Г. ВАЛЬТЕР
(Грайфсвальд, Німеччина)
В. МОКІЄНКО
(Санкт-Петербург, Росія)
|