Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка
Рецензія на книгу: В. А. Горпинич Топонимия древнегреческого языка : Монография // Ономастика и апелятивы. Днепропетровск : ДНУ, 2009. — Вып. 34. — 303 с.
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2011
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183553 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка / М. Петришин // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 84-87. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183553 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1835532022-03-31T02:06:08Z Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка Петришин, М. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: В. А. Горпинич Топонимия древнегреческого языка : Монография // Ономастика и апелятивы. Днепропетровск : ДНУ, 2009. — Вып. 34. — 303 с. 2011 Article Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка / М. Петришин // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 84-87. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183553 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Петришин, М. Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка Мовознавство |
| description |
Рецензія на книгу: В. А. Горпинич Топонимия древнегреческого языка : Монография //
Ономастика и апелятивы. Днепропетровск : ДНУ, 2009. — Вып. 34. — 303 с. |
| format |
Article |
| author |
Петришин, М. |
| author_facet |
Петришин, М. |
| author_sort |
Петришин, М. |
| title |
Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка |
| title_short |
Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка |
| title_full |
Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка |
| title_fullStr |
Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка |
| title_full_unstemmed |
Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка |
| title_sort |
горпинич в. а. топонимия древнегреческого языка |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183553 |
| citation_txt |
Горпинич В. А. Топонимия древнегреческого языка / М. Петришин // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 84-87. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT petrišinm gorpiničvatoponimiâdrevnegrečeskogoâzyka |
| first_indexed |
2025-07-16T03:32:27Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:32:27Z |
| _version_ |
1837772830705451008 |
| fulltext |
Рецензії та анотації
В . А . Г о р п и н и ч
ТОПОНИМИЯ ДРЕВНЕГРЕЧЕСКОГО ЯЗЫКА : Монография //
Ономастика и апелятивы
Днепропетровск : ДНУ, 2009. — Вып. 34. — 303 с.
У вітчизняному мовознавстві є окремі роз
відки, присвячені дослідженню грецьких то
понімів, проте ґрунтовних праць, у яких був
би зібраний повний корпус топонімів з ана
лізом їх етимологічної, семантичної, мор
фемної та словотвірної структур, немає. Без
комплексного аналізу топонімів неможли-
вии поступ у вивченні топоніми класичних
мов не тільки в ретроспекції, але й у порівня
льному плані. У зв’язку з цим монографічне
дослідження В. О. Горпинича «Топонімія
давньогрецької мови» — це вагомий внесок
до вивчення семантики, структури, функцій і
дериваційних можливостей давньогрецьких
© М. ПЕТРИШИН, 2011
ШБЫ 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2 83
Рецензії та анотації
топонімів. Рецензована монографія є спро
бою заповнити інтерпретаційну лакуну сто
совно Стародавньої Греції. Дослідження
присвячене комплексному аналізу давньо
грецьких топонімів у семасіологічному, оно-
масіологічному, когнітивному, ментальному
(виявлення процесів, що супроводжують ви
никнення і функціонування одиниць), кон
цептуальному (топоніми розглядаються як
засіб вербалізації основних понять у мента
льній сфері етносу, соціуму), системному (як
зони перетину мовних систем) аспектах.
Метою праці є комплексний аналіз дав
ньогрецьких топонімів як частини мовної
картини світу Стародавньої Греції, пред
ставленої як засіб формування і вираження
знань місцевого населення про об’єктивний
світ, як засіб його пізнання, сприйняття й
концептуалізації. Монографія В. О. Горпи-
нича виділяє з-поміж інших ставлення до
давньогрецької топонімії як до мовознавчої
пам’ятки. Це свідчить про те, що автора
цікавлять не одна чи дві назви для підтвер
дження окремих теорій або гіпотез, а повний
комплекс географічних назв.
Вдале поєднання різних методів лінгвіс
тичного аналізу матеріалу дозволило автору
не тільки врахувати зовнішню структуру то
понімів і значення їх кореня та інших мор
фем, але й показати співвідношення між то
понімом і позначуваним об’єктом, тобто
виявити топонімічну логіку, характерну для
давніх греків.
У монографії розглядаються етимологіч
ні, історичні, географічні, етнолінгвістичні
та лінгвокультурні аспекти розвитку топо
німії давньогрецької мови. Крім того, крізь
призму мови еллінів автор намагається до
слідити методом діахронічного зіставлення
семантику, структуру, дериваційні можли
вості праслов’янської топонімії, виявити
хронологію окремих мовних процесів сучас
них слов’янських мов, визначити їх відно
шення до індоєвропейської мови, встанови
ти час виникнення мовних явищ, які активно
функціонують в окремих слов’янських мо
вах. Саме давньогрецька мова надає вдячний
матеріал для таких порівняльних досліджень,
оскільки її історія сягає глибокої давнини, а
низка особливостей індоєвропейської мов
ної структури збереглася в ній чіткіше, ніж у
давніх пам’ятках інших мов. Наближеність
давньогрецьких мовних фактів до індоєвро
пейських, а також і до праслов’янських, дає
змогу використовувати давньогрецьку топо
німію для порівняння з праслов’янською.
Цінність праці В. О. Горпинича полягає в то
му, що в результаті копіткої праці йому вда
лося описати й проаналізувати номенклату
ру історичної топонімії Давньої Греції, яка
нараховує 405 одиниць. Джерельною базою
монографічного дослідження автор обрав
«Древнегреческо-русский словарь» Й. X. Дво
рецького та «Греческо-русский словарь по
Бензелеру», а також «Греческо-русский сло
варь» А. Д. Вейсмана, які, на думку автора,
повністю охоплюють лексику найкращих
представників давньогрецької літератури та
відображають топонімічну картину давньо
грецької мови до запровадження християн
ства. На нашу думку, з метою ґрунтовнішого
дослідження корпусу давньогрецьких топо
німів варто було б залучити й дані таких ав
торитетних видань у класичній філології, як:
A Greek-English Lexicon compiled by H. G. Lid
dell and R. Scott (With a Supplement).— Ox
ford, 1968; Thesaurus Graecae Linguae /
Stephanus Henricus. — Londini : Valpianus,
1816-1825; Stownik grecko-polski pod re-
dakcja Zofii Abramowiczowny.— Warszawa,
1958- 1965; Lexicon of the Greek and Roman
Cities and Place Names in Antiquity.
Ca 1500 B. C.— ca A. D. 500. Ed. by K. Bra-
nigan and M. Zahariade. Fasc. 1-6. Amsterdam,
1992-2002.
За структурою монографія скомпонована
дослідником досить вдало. Спочатку автор
подає короткий екскурс в історію давньогре
цької мови. В. О. Горпинич робить короткий
огляд літератури щодо вивчення давньогре
цьких топонімів у сучасному мовознавстві,
відзначає сильні й слабкі сторони попередніх
досліджень. Автор стверджує, що на сьогодні
немає монографічних праць, у яких був би
зібраний і систематизований фактичний ма
теріал з аналізом його фонологічної, морфем
ної, семантичної, словотвірної та етимологіч
ної структур. Складається враження, що після
80-х років XX ст. цією проблемою ніхто не
займався. А варто було б згадати докторську
дисертацію О. І. Солопова «Греко-латинська
географічна номенклатура: її зовнішня і внут
рішня структура», а також інші публікації
дослідника, присвячені цій тематиці.
В. О. Горпинич зосереджує увагу на сло
вотвірному та етимологічному аспектах вив
чення топонімів, які, як зазначає автор, роз
робляються в руслі теоретичних принципів
вивчення топонімії в українському мово
знавстві. Дуже шкода, що в монографії не
згадуються ті дослідники, які торували шлях
у таємничий світ топоніміки, закладали тео
ретичне підґрунтя наукових студій.
Автор намагається крізь призму давньо
грецької мови дослідити співвідношення
давньогрецької та праслов’янської мов через
паралелі з сучасними слов’янськими, що
дозволило виявити додаткові аргументи що
до хронології праслов’янської мови, уточни
ти відносну хронологію окремих процесів і
явищ сучасних слов’янських мов, визначити
їх відношення до індоєвропейської мови,
виявити, коли сформувалися ті мовні явища,
які активно функціонують сьогодні в окре
84 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2
Рецензії та анотації
мих слов’янських мовах. Отже, неабиякою
науковою цінністю є те, що В. О. Горпинич
через ретроспективу давньогрецької топо
німії намагається дослідити відносну хроно
логію відповідних явищ у праслов’янській
мові, виявити історичні структурно-семан
тичні зв’язки в давньогрецькому і прасло
в’янському топоніміконі, реконструювати за
допомогою давньогрецьких топонімів генеа
логію праслов’янських географічних назв,
оцінити закономірності слов’янської топо
німії з погляду історії.
Топонімічний словник, поданий у моно
графії (с. 22-77), охоплює давньогрецькі то
поніми, ад’єктоніми та катойконіми. Корпус
давньогрецьких географічних назв сформо
вано на основі словників давньогрецької мо
ви. Ми вважаємо, що варто було б залучити
до аналізу дані атласу греко-римського світу,
виданого Р. Тальбертом у 2000 p. (Barrington
Atlas of the Greek and Roman World. Ed. by
R. J. A. Talbert. Princeton and Oxford.— 2000),
оскільки він є сьогодні найповнішим джере
лом знань про географічну номенклатуру ан
тичного світу. Укладачі атласу не ставили
перед собою філологічних завдань, проте йо
го дані можуть служити добрим підгрунтям
для дослідження давньогрецької географіч
ної номенклатури як системи. Корпус дав
ньогрецького топонімікону укладений у ви
гляді алфавітного словника. Словникова
стаття складається з таких компонентів: то
понім та його денотат; автори, у творах яких
фіксується топонім; співвіднесеність його з
апелятивами давньогрецької мови; грама
тичні ознаки; фонетичні варіанти; росій
ський еквівалент топоніма. Крім того, вка
зуються відповідні ад’єктоніми та катойко
німи. Слід зазначити, що інколи дослідник
не подає відповідних апелятивів. На жаль,
останнього не бракує (с. 41 — Дгщт|тріад,
с. 44 — Ерибраї, с. 51 — КоХооааі, с. 55 —
Аєикабіа, с. 57 — Mavnveia etc.). До аналізу
автор монографії залучає ойконіми, гідро
німи, ороніми, хороніми, філоніми, демо-
німи, полісоніми, спелеоніми, інсулоніми й
еклезіоніми. Незважаючи на те, що реальна
картина давньогрецької топонімії є багат
шою, матеріал дозволяє зробити вагомі ви
сновки про етимологічну, семантичну, гра
матичну, морфемну і словотвірну структуру
топонімів.
Викликає зацікавлення розділ, присвяче
ний особливостям топонімічної номінації.
В. О. Горпинич визначив 4 типи топонімів-
словосполучень, які виявилися продуктив
ними і в слов’янських мовах. Ґрунтовний
аналіз матеріалу дозволив досліднику визна
чити топоконцепти, що лягли в основу се
мантичної структури давньогрецьких топо
німів. Першими топонімами ставали звичай
ні загальні слова: вода, гора, ліс і т. д. Піз
ніше, коли люди почали освоювати значні
простори, на яких були гори, ліси тощо, вони
потребували різноманітності назв таких
об’єктів. Для цього використовували певні
означення, що характеризували ці об’єкти за
кольором, величиною, формою. Оточена мо
гутніми, грізними й незрозумілими силами
природи людина часто бачила в них живих
надприродних істот. При цьому «оживало»
не тільки сонце, місяць, дощ, а й звичайні
географічні назви — ріки, болота, гори та ін.
І все це знаходило своє відбиття в назвах.
Етимологічні дослідження виявили, що в се
мантичну базу грецьких топонімів закладені
ключові поняття ментальності давніх греків,
виражені в концептах «географічне середо
вище», «соціальне середовище», «рослин
ний світ», «тваринний світ», «абстрактні по
няття», «час», «простір» тощо, які відобра
жають навколишній світ давніх греків, рівень
їх культури і соціального розвитку, відно
шення з сусідніми етносами і країнами. До
слідник зазначає, що всі топоніми за семан
тичною ознакою можна поділити на топо-
концептні типи, серед яких продуктивними
виявилися топоконцепти «флора», «фауна»,
«власне ім’я», «етнос», «рід занять». При
цьому автор зауважує, що система топокон-
цептів української мови, як і інших слов’ян
ських мов, практично повністю збігається
із системою топонімічних концептів давньо
грецької мови. Поняттєвий апарат україн
ської топонімії відрізняється від давньогре
цької лише окремими інноваціями, зумовле
ними реаліями сучасного життя, а також від
сутністю в українському топоніміконі окре
мих понять.
Неабиякий інтерес викликає розділ, при
свячений етимологічній структурі топонімів.
Ретельний аналіз матеріалу показав, що
більшість географічних назв є мотивованою,
тобто їхня етимологія досить прозора. Проте
зустрічаються топоніми, етимологія яких за
темнена. З’ясовуючи походження географіч
них назв, В. О. Горпинич чітко усвідомлює,
що годі сподіватися на їх остаточне й імовір
не розшифрування. Дискусія навколо похо
дження окремих назв буде корисною, оскіль
ки примушує переглянути усталені уявлення
і дає поштовх до нового бачення слова.
Давньогрецька топонімія зароджувалася
і формувалася здебільшого на ґрунті суб
стантивних основ. Це дозволило досліднику
стверджувати, що в найдавнішому топо
німіконі переважають субстантивні форми. І
навпаки, чим він молодший, тим вищий від
соток ад’єктивних форм. Це свідчить про те,
що в індоєвропейських мовах частиномовна
база ойконімії розширюється завдяки вклю
ченню до неї ад’єктивного компонента. Зу
пиняється автор і на особливостях топо
німічної номінації, словотвірно-формантній
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2 85
Рецензії та анотації
структурі топонімів, їхніх дериваційних мож
ливостях, валентності змінних формантів.
Зокрема, В. О. Горпинич зазначає, що при
рода формантних варіантів у давньогрецькій
мові є різноманітною. Одні виникали як за-
гальномовні, інші — як народні, що спон
танно з’являлися в мові етносу. Крім того,
зустрічаються й індивідуально-авторські
(с. 102). На нашу думку, цікаво було б проа
налізувати, які саме формантні варіанти на
лежать до індивідуально-авторських.
Кожна топонімічна праця цінна не лише
зібраним ономастичним матеріалом, а й кар
тами, які покликані ілюструвати основні за
кономірності розвитку топонімічних явищ,
показувати їх динаміку, зв’язки між ойко-
німією та соціальними, природними проце
сами, явищами тощо. Тому позитивно можна
відзначити те, що в монографії ми знаходимо
географічні карти Давньої Греції.
Звичайно, в межах однієї книжки важко
розказати про кожну географічну назву Дав
ньої Греції, простежити етимологію назв по
селень. Проте її можна без застережень наз
вати новаторською. Справа не тільки в тому,
що В. О. Горпинич намагався подати якомо
га більше матеріалу про географічні назви
Давньої Греції, а в оригінальному підході до
викладу матеріалу. Особливо це стосується
висновків і узагальнень щодо номінації
топонімів у давньогрецькій та сучасних сло
в’янських мовах. Саме екскурси в топо-
німікони сучасних слов’янських мов і порів
няння їх з давньогрецькою мовою дозволили
автору з’ясувати відносну хронологію топо
німічних і мовних явищ праслов’янської до
би. Принагідно зауважимо, що значна кіль
кість інформації введена до наукового обігу
вперше. Поєднання творчого підходу і май
стерності викладу сприяли тому, що складна
за змістом праця читається легко.
Відзначаючи наукову та практичну цін
ність дослідження, слід зазначити, що в
ілюстративному матеріалі давньогрецькою
мовою допущені окремі помилки. Зокрема,
відсутні знаки придиху, не завжди прави
льно поставлені знаки наголосу, є недогляди
у написанні давньогрецьких імен. Крім того,
автору варто було б додати алфавітний по
кажчик географічних назв, які зустрічаються
в монографії. Однак ці зауваження в жодно
му разі не перекреслюють найголовнішого:
монографія В. О. Горпинича «Топонімія дав
ньогрецької мови» є вагомим внеском у до
слідження з ономастики. Аналіз корпусу
давньогрецьких топонімів, здійснений авто
ром, є вдячним матеріалом не тільки для нау
ковців, а й для широкого кола читачів. У мо
нографії можна знайти багато ідей, які сти
мулюватимуть нові дослідження в галузі то
понімії.
М. ПЕТРИШИН
{Івано-Франківськ)
© А. ПОНОМАРЕНКО, 2011
86 ІББИ 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2
|