Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси

Рецензія на книгу: Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси. К. : ППВФ, 2009.— 240 с.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Пономаренко, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2011
Schriftenreihe:Мовознавство
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183554
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси / А. Пономаренко // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 88-89. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183554
record_format dspace
spelling irk-123456789-1835542022-03-31T02:06:12Z Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси Пономаренко, А. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси. К. : ППВФ, 2009.— 240 с. 2011 Article Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси / А. Пономаренко // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 88-89. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183554 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
spellingShingle Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
Пономаренко, А.
Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси
Мовознавство
description Рецензія на книгу: Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси. К. : ППВФ, 2009.— 240 с.
format Article
author Пономаренко, А.
author_facet Пономаренко, А.
author_sort Пономаренко, А.
title Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси
title_short Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси
title_full Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси
title_fullStr Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси
title_full_unstemmed Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси
title_sort чемеркін с. українська мова в інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2011
topic_facet Рецензії та анотації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183554
citation_txt Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси / А. Пономаренко // Мовознавство. — 2011. — № 2. — С. 88-89. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT ponomarenkoa čemerkínsukraínsʹkamovavínternetípozamovnítavnutríšnʹostrukturníprocesi
first_indexed 2025-07-16T03:32:31Z
last_indexed 2025-07-16T03:32:31Z
_version_ 1837772834555822080
fulltext ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2 1 Рецензії та анотації Ч е м е р к і н С. УКРАЇНСЬКА МОВА В ІНТЕРНЕТІ: ПОЗАМОВНІ ТА ВНУТРІШНЬОСТРУКТУРНІ ПРОЦЕСИ К. : ППВФ, 2009.— 240 с. У сучасному українському мовознавстві не- багато праць, присвячених лінгвостилістич- ному аналізові українськомовних текстів, представлених в Інтернеті. Серед цих праць — монографія С. Г. Чемеркіна «Українська мо- ва в Інтернеті: позамовні та внутрішньо- структурні процеси» — дослідження нове для сучасної української лінгвостилістики. Його автор уперше зробив спробу описати стильові різновиди української мови, які функціонують у мережі Інтернет. Структурно монографія поділена на дві частини, які присвячені аналізові екстра- та ін- тралінгвальних чинників, що є визначальними для функціонування стилістичної системи ук- раїнської мови в Інтернеті. У першій частині автор дає оцінку позамовним процесам та яви- щам, що зумовлені загальними глобалізацій- ними тенденціями у світі. Найпомітніша дія таких тенденцій у комунікативній сфері в ме- режі Інтернет, яка віддзеркалює процеси гло- балізації в українському суспільстві, культурі, мові. Так, автор наголошує на тому, що поміт- но змінився словник сучасної української мо- ви — мовна практика засвідчує надзвичайно високу частотність використання англіцизмів. Особливо це стосується галузей комп’ютер- них технологій, Інтернету, які тісно пов’язані з англомовним науково-технічним комуніка- тивним середовищем. Незважаючи на активне входження ук- раїнської мови в Мережу, темпи цього вхо- дження порівняно з іншими мовами, зокрема російською, низькі. Причину цього автор убачає в тому, що, по-перше, левова частка користувачів Інтернету в Україні зосередже- © А. ПОНОМАРЕНКО, 2011 2 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2 на в кількох великих містах, де розмовляють переважно російською мовою, а по-друге, більшість комерційних проектів працюють з орієнтацією і на російськомовну аудиторію сусідніх країн. Друга частина монографії присвячена аналізові двох субзрізів функціонування ук- раїнської мови в Інтернеті: лінгвостилістич- ного та лексикологічного. Такий вибір дос- ліджуваних об’єктів виправданий, оскільки найчутливіша до впливу зовнішніх факторів саме лексична система і, як доведено в мо- нографії, істотних змін зазнають також сти- льові різновиди української мови. Зосереджуючи основну увагу на ґрунтов- ному описі стилістичної системи української мови в мережі Інтернет, автор обирає прин- цип стратифікації мовних фактів за традицій- ним у сучасній лінгвостилістиці виокремлен- ням шести основних стилів. Аналіз кожного зі стилів, що функціонують у Інтернеті, ґрун- тується на виявленні диференційних ознак, які відрізняють його від традиційного стилю, яким послуговуються у невіртуальному сере- довищі. Поряд із фіксацією особливих визна- чальних ознак, що засвідчують вищий рівень функціонування стильових різновидів укра- їнської мови, трансформованих у мережі Інтернет, автор звертає увагу й на різні явища деструктивного характеру. До характерних ознак сучасної україн- ської мови в Інтернеті належить активна ін- вазія розмовних форм, а також неологізмів із виразним розмовним забарвленням, які представлені у різних стильових контекстах. Технічний прогрес, що зумовив активне використання функцій електронного гіпер- тексту, також не міг не позначитися на сти- льовій палітрі української мови. Відтак ви- значальною ознакою кожного стильового різновиду української мови в Інтернеті є його гіпертекстовий характер, реалізований електронними засобами. Докладно характеризуючи кожний із функціональних стилів, С. Г. Чемеркін за- уважує, що розмовний дискурс, як один із найбільш трансформованих у Мережі, деда- лі більше наближається у віртуальному сере- довищі до усної мови. Незважаючи на те, що текст розмовного дискурсу, як і взагалі мова Інтернету, за формальними ознаками нале- жить до писемної мови, розширення функ- ціональних можливостей тексту (наявність різних семіотичних одиниць, а також інших засобів, значна частина яких використо- вується для полегшення сприйняття тексту) уподібнює його до усного різновиду. А втім, розмовна мова в Інтернеті за культуромов- ними показниками дуже часто перебуває на периферії загальноприйнятої в суспільстві культури спілкування. Найвиразнішою ознакою художнього сти- лю в мережі Інтернет, на думку С. Г. Чемер- кіна, є нетрадиційні засоби реалізації образ- ності. Художній стиль у Мережі тяжіє до не- кодифікованої мови, перемежованої варва- ризмами, обсценною лексикою тощо, до засо- бів реалізації образності з використанням еле- ментів інших семіотичних систем — графіки, відео тощо. Ця тенденція властива як мові прози, так і інтернет-поезії, а ось мова драми в Мережі представлена менше. Крім цього, по- мічено істотне зниження культуромовного і загалом культурологічного рівнів у художніх текстах порівняно з публікованими неелек- тронними художніми творами. Сучасну тенденцію зростання ваги пуб- ліцистичного стилю у формуванні норми ре- презентовано і в інтернет-публікаціях. Роз- мовна мова нарису, новин, нові жанри пуб- ліцистичного твору, а також нові текстові можливості впливу на реципієнта інформа- ції, що з’явилися завдяки технічним засобам Інтернету, — це не повний перелік визна- чальних ознак публіцистичного стилю, за- фіксованих С. Г. Чемеркіним. Автор звертає увагу на особливу роль рекламного дискур- су у сфері електронної публіцистики, однак зазначає, що це — джерело поширення не- нормативних форм, про що свідчать дослi- дження цього жанрового різновиду й у невір- туальному середовищі. Значна кількість текстів наукового стилю в мережі Інтернет відповідають вимогам наукового дискурсу. Проте є жанри, де пору- шено традиційні стилістичні закони науко- вої мови (у рецензіях, коментарях). Автор спостерігає ознаки суб’єктивізму в таких текстах, що зумовлено активізацією одиниць розмовної мови. Частина текстів узагалі втрачає ознаки наукової мови, наближаю- чись до стандартів розмовного стилю, зокре- ма технічні документи, інструкції тощо. Вимоги новітньої ділової комунікації спричинили зміни в офіційно-діловому дис- курсі. Офіційні документи органів влади та управління мало змінюються в Мережі, про- те інші офіційно-ділові жанри істотно тран- сформуються. Так, С. Г. Чемеркін акцентує увагу на радикальній видозміні функції епіс- толярного жанру. Діловий лист набув іншої форми, у ньому стали звичними невластиві традиційному жанрові мовні кліше та штам- пи, та й, власне, із виникненням електронної кореспонденції реанімовано епістолярій як жанр. Як зазначає автор, Мережа поділила жанри офіційно-ділового стилю на ті, якими активно послуговуються в Інтернеті (до та- ких належать автобіографія, анкета), та ті, які тут практично не трапляються (довідка, пояснювальна записка, заява, довіреність то- що — документи, які мають сенс лише в паперовому, а не електронному вигляді). 88 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 2 Як відомо, в Україні переважає христи- янство православного обряду, частково — греко-католицьке. Інші релігійні напрями та течії поширені менше. Ця ситуація характер- на для реального життя, яке віряни найчас- тіше пов’язують саме з цими релігійними те- чіями. У віртуальному ж просторі можли- вість репрезентації іншої церкви надзвичай- но висока, навіть більше — деякі церкви ви- користовують Інтернет як дієвий засіб впли- ву на потенційних вірян. До такого висновку приходить С. Г. Чемеркін, аналізуючи сак- ральний стиль у мережі Інтернет. Відповідно для цього стильового різновиду мови в Інтернеті властива велика кількість іншо- мовних слів-варваризмів, екзотизмів (якщо це сайт культової організації нехристиян- ського спрямування), уживання емоцій- но-експресивних одиниць, послугування білінгвальним текстом тощо. Загалом логічно структурований розділ, у якому розглянуто стилістичну систему української мови, виграв би, якби у виснов- ках, якими закінчується дослідження кожно- го зі стильових різновидів, автор чітко регла- ментував усі визначальні ознаки стилів, що функціонують в Інтернеті, й навів відповідні зразки досліджуваного практичного матеріа- лу. Така стратифікація мала б неабияке прик- ладне значення. У монографії «Українська мова в Інтер- неті» С. Г. Чемеркін робить також лексико- логічний аналіз низки слів, частотність вико- ристання яких у Мережі надзвичайно висо- ка. Проаналізувавши відповідні групи лек- сем висіти, вантажити, качати, ламати, автор переконує, що деякі лексичні одиниці виходять за межі такої сфери масової кому- нікації, як Інтернет, відтак постає проблема їхньої кодифікації. Принагідно зазначимо, що сучасна лексикографічна практика фік- сує лише поодинокі випадки кодифікації та- ких слів. Особливу увагу С. Г. Чемеркін звертає і на проблеми, які існують у сфері професій- ної термінології. Так, в українську мову че- рез засоби масової комунікації активно вхо- дять нові поняття, які хоч і мають видозміне- не лексичне значення, іншу семантику, ніж зафіксовані у словниках лексеми, їх розу- міють практично всі мовці. Сфера функціо- нування багатьох із цих слів поширюється за межі засобів масової комунікації; ці одиниці ввійшли до розряду загальновживаної лекси- ки, ними послуговуються представники різ- них соціальних груп. Рецензована монографія є одним із пер- ших в українській лінгвістиці системних досліджень такої динамічної і нової субстан- ції, як мова в Інтернеті, й робить істотний внесок у розвиток лінгвостилістичної науки. Сподіваємося, що воно стане базовим для цілого ряду нових ґрунтовних досліджень стилістики сучасної української мови в її ме- режевому функціонуванні. А. ПОНОМАРЕНКО