Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері

Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері

На матеріалі української, російської, білоруської та польської мов розглянуто дібрані з персональних інтернет-щоденників (блогів) контексти, у яких автори повідомлень супроводжують вислів метамовним коментарем — вибаченням за пафос. Виділяються два типи таких контекстів з огляду нате, що досліджу...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Трифонов, Р.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2011
Назва видання:Мовознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183561
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері / Р.А. Трифонов // Мовознавство. — 2011. — № 3. — С. 41-49. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183561
record_format dspace
spelling irk-123456789-1835612022-04-02T01:33:08Z Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері Трифонов, Р.А. На матеріалі української, російської, білоруської та польської мов розглянуто дібрані з персональних інтернет-щоденників (блогів) контексти, у яких автори повідомлень супроводжують вислів метамовним коментарем — вибаченням за пафос. Виділяються два типи таких контекстів з огляду нате, що досліджувані коментарі можуть бути зумовлені або стилістично, або концептуально. Підкреслено роль розглянутих коментарів у прагненні адресанта уникнути комунікативного відчуження. On the material of Ukrainian, Russian, Byelorussian and Polish languages, the contexts from personal blogs are considered, in which the authors accompany their statements with metalingual commentary — an apology for pathos. Two types of such contexts are marked out, basing on their either stylistic or conceptual determinancy. The role of these kinds of metalingual commentaries in the addresser’s desire to avoid communicative alienation is underscored. 2011 Article Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері / Р.А. Трифонов // Мовознавство. — 2011. — № 3. — С. 41-49. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183561 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description На матеріалі української, російської, білоруської та польської мов розглянуто дібрані з персональних інтернет-щоденників (блогів) контексти, у яких автори повідомлень супроводжують вислів метамовним коментарем — вибаченням за пафос. Виділяються два типи таких контекстів з огляду нате, що досліджувані коментарі можуть бути зумовлені або стилістично, або концептуально. Підкреслено роль розглянутих коментарів у прагненні адресанта уникнути комунікативного відчуження.
format Article
author Трифонов, Р.А.
spellingShingle Трифонов, Р.А.
Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері
Мовознавство
author_facet Трифонов, Р.А.
author_sort Трифонов, Р.А.
title Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері
title_short Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері
title_full Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері
title_fullStr Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері
title_full_unstemmed Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері
title_sort деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2011
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183561
citation_txt Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері / Р.А. Трифонов // Мовознавство. — 2011. — № 3. — С. 41-49. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT trifonovra deâkípragmatičníosoblivostívibačenʹzapafosublogosferí
first_indexed 2025-07-16T03:32:58Z
last_indexed 2025-07-16T03:32:58Z
_version_ 1837772863525879808
fulltext Р. А. ТРИФОНОВ ДЕЯКІ ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИБАЧЕНЬ ЗА ПАФОС У БЛОГОСФЕРІ (на матеріалі слов’янських мов) _________________ На матеріалі української, російської, білоруської та польської мов розглянуто дібрані з персональних інтернет-щоденників (блогів) контексти, у яких автори повідомлень супровод­ жують вислів метамовним коментарем — вибаченням за пафос. Виділяються два типи таких контекстів з огляду нате, що досліджувані коментарі можуть бути зумовлені або стилістично, або концептуально. Підкреслено роль розглянутих коментарів у прагненні адресанта уникну­ ти комунікативного відчуження. К л ю ч о в і слова: пафос, мова блогів, експресія, концептуалізація, метамова, прагматика. Людина, що коментує власне мовлення або ж розмірковує в ході висловлювання стосовно окремих елементів мовної системи, у такий спосіб орієнтується в прос­ торі мови сама й орієнтує в ньому тих, із ким спілкується. Але такого типу ко­ ментарі слугують не тільки орієнтації, а й — у багатьох випадках — цілеспрямованому самопозиціонуванню мовної особистості. Ці два аспекти — орієнтацію і самопрезентацію — відображає метамовна функція мови. Спосте­ реження й осмислення метамовних і метамовленнєвих коментарів може багато сказати про те, як людина, добираючи потрібну мовну одиницю, шукає своє міс­ це в дискурсі. Саме в такому вимірі розглядаємо в цьому дослідженні своєрід­ ний тип коментарів мовця до власних слів — вибачення за пафос. Дослідження, що з’явилися останнім часом, іноді торкаються особливостей подібних явищ. Так, І. Вепрева «негативну оцінку високого слова», у тому числі того, яке мовець називає пафосним, відзначає як рису пострадянської метамовної рефлексії, пояснюючи оцінне ставлення таким чином: «Неприйняттю пафосної лексики сприяє попередній лінгвокультурний період, який характеризувався розбіжніс­ тю між офіційною і неофіційною мовою. Офіційна мова радянської епохи зі своїм набором мовленнєвих стереотипів, що використовували високу лексику, зайняла нішу високого стилю. <...> Відторгнення офіційної мови як мови брехні автоматично відторгає й пафосну лексику. Вимивання високого стилю — це своєрідна реакція на радянський офіціоз, псевдовисокий стиль тоталітарного часу» \ У цитованій монографії міркування про пафос введено до категорії метамовних рефлексивів і подано серед інших зауважень, але епізодично. Австрійська дослідниця Р. Ратмайр серед різних типів вибачень виділила мета- комунікативні, що належать «не до екстралінгвістичної поведінки мовця, а до різних аспектів самого висловлення», причому відзначила дуже високу частоту 1 Вепрева И. Т. Языковая рефлексия в постсоветскую эпоху.— М., 2005.— С. 158-159. © Р. А. ТРИФОНОВ, 2011 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 3 41 Р. А. Трифонов такого вживання вибачень, а також підкреслила деякі їхні важливі риси, синтак­ сичні й інтонаційні особливості. Авторка зауважує, зокрема, що «такі вибачення не вимагають ніякої вербальної реакції від адресата», «у фокусі метакомуніка- тивних вибачень перебуває побічна перлокутивна дія висловлень», «у переваж­ ній більшості випадків вибачення за описані мовні хиби є превентивними» . Однак вибачення за пафос не стали предметом спеціального розгляду в цій пра­ ці, хоча прагматично орієнтований підхід Р. Ратмайр до мовної матерії є дуже цінним для розкриття властивостей і функцій подібних одиниць. На вибачення як фігуру «прагматичної самокорекції» в метамовному аспекті слушно звернула увагу Л. М. Синельникова, на думку якої, метамовні коментарі «актуалізують праг- 3мастилістичну характеристику слова з орієнтацією на сучасну мовну ситуацію» . Г. П. Джинджолія виділяє в коментарях метамовного рівня низку аспектів: функціональний, семантичний, стилістичний, особистісний (індивідуально-ав­ торський), етичний та ін. і розглядає в межах стилістичного аспекту співвідне­ сення в рефлексиві стилістично нейтрального засобу і маркованого, у тому числі високого, а серед номінацій останнього як приклад наводить словосполучення 4слишком высокое слово, высокопарное слово . Оскільки рефлективність мови, за слушним твердженням Н. Мечковської, є семіотичною (лінгвістичною) універсалією 5, розглядатимемо такого роду ко­ ментарі на матеріалі чотирьох слов’янських мов: української, російської, біло­ руської, польської. Вибачення за пафос із помітною частотою зустрічаються в сучасних дискурсивних практиках, насамперед у засобах масової комунікації: у пресі, на радіо, телебаченні, в інтернеті. Останній з названих типів дискурсу і став об’єктом цього дослідження, а конкретно увагу привернули блоги, роз­ міщені головним чином на ресурсі livejoumal.com, а також на деяких інших зібраннях індивідуальних інтернет-щоденників. Ця проблема викликає особливий інтерес ще й тому, що пафос є дуже склад­ ною дискурсивною категорією. У виданому першому томі «Лексикону непе- рекладностей», який започатковує українську версію масштабного проекту з осмислення ключових понять європейської філософської думки в аспекті різно­ мовності її існування, знайшлося місце й для патосу / пафосу з його грецькою традицією, міркуваннями Цицерона про адекватний латинський відповідник, а також з подальшим «життям» у працях філософів від Августина до Фройда 6. Мовні ж ознаки поняття «пафос» як риси дискурсу на сьогодні в науковій літера­ турі простежено на рівні, вельми далекому від тієї деталізації, яку розробили в лінгвістиці, наприклад, для однорівневого з пафосом (хоч часто жорстко опози­ ційного йому) поняття «іронія» і в цілому засобів комізму. Навіть сама семанти­ ка (разом з конотемним наповненням) слова пафос / пафас (патас) / patos у та­ ких метамовних рефлексивах теж вимагає прояснення. Вибачення свідчать про вже відзначену конотованість лексеми, яка має позначати щось небажане, оцінюване негативно (загалом або в певних комунікативних умовах, у певній 2 РатмайрР. Прагматика извинения.— М., 2003.— С. 138-139. 3 Синельникова Л. Н. Метаязыковые суждения-комментарии как фрагмент языковой картины мира // Синельникова Л. Н. Жизнь текста, или Текст жизни : Избр. труды : В 3 т.— Луганск, 2005.— Т. 2.— С. 34-35. 4 Джинджолия Г. П. Современный газетный текст: содержательная целостность и ме­ ханизмы ее формирования // Соціолінгвістичні студії / За заг. ред. Л. О. Ставицької.— К., 2010.— С. 68-70. 5 Мечковская Н. Б. Социальная лингвистика.— М., 2000.— С. 21. 6 Сисса Дж. Патос // Європейський словник філософій : Лексикон неперекладностей / Під керівн. Б. Кассен.— К., 2009.— Т. 1.— С. 480-485. 42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 3 Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері конситуації). У традиційному окресленні семантики слова пафос чи то як еле­ мента лексико-семантичної системи мови, чи то в парадигмі термінів літерату­ рознавства й естетики таке забарвлення зазвичай виникає в разі використання негативно оцінного поширювача-прикметника, а не вважається іманентно при­ таманним самій лексемі, напр.: «У сучасній естетиці поширене уявлення порож­ нього пафосу, зумовленого велемовною риторичністю, театральністю, емоцій- 7ним перенасиченням, спростовуваним нейтральною емоційною тональністю» . І хоча негативне сприйняття пафосу в коментарях-вибаченнях очевидне, слід мати на увазі, що «референтом таких метадискурсивних елементів завжди є власний вислів» 8, при тому цей вислів ще й не зовсім спонтанний, адже йдеться про письмову комунікацію. Отже, мовець свідомо обирає певні номінативні за­ соби, хоч і відчуває необхідність супроводити їх метамовним коментарем. Та­ ким чином, вибачення за пафос — це мовні одиниці зі своєрідною складною прагматикою. За нашими спостереженнями, узагальнення випадків уведення та­ ких коментарів у мовлення дозволяє говорити про два типи контекстів, які їх ак­ туалізують. До першого типу належать ті висловлення, у яких вибачення за пафос пов’я­ зані зі ступенем експресивності чи певними стилістичними ознаками вживаних мовних засобів. Цей тип уживання коментарів можна назвати стилістично зу­ мовленим. Наприклад, уявлення про певну надмірність у вираженні емоцій, сво­ го ставлення до предмета може змусити ввести такий зворот. У подібних випад­ ках коментар супроводжує прикметники та інші мовні одиниці (фразеологізми, метафори, цілі речення тощо) із семантикою найвищої міри виявлення ознаки, якості, тобто максимально експресивні за цим параметром із певного синоніміч­ ного ряду оцінних кваліфікаторів: «Antonio Pinto, “Warlord”. Я вже ставив в підсумках року цю композицію на перше місце, і до­ сі часто її слухаю і насолоджуюся. Так і хочеться, вибачте за пафос, назвати її “геніальною”» [roman-sharp.livejournal.com] 9 ; «не думаю, що хтось є, хто б Джима (Моррісона.— Р. Т.) пе­ ревершив... даруйте за пафос:)» [nika_rrektno: a-stelmah.livejournal.com]; «Гениальноекино. Режиссер Шахназаров, по-моему, превзошел самого себя. Эпитет “крепкий” вполне подходил к нему раньше. Благодаря этому фильму он вышел в высшую лигу! Ильин бесподобен. Снимаю шляпу и аплодирую... Извините за пафос. Музыка навеяла...» [garconn3:xlarina. livejournal.com]; «Посмотрели Ghost in the Shell и Innocense (aka GiSh 2). Если первое — клас­ сика, для своего времени замечательное и достаточно “глубокое” аниме с великолепной про­ рисовкой, то второй фильм, на мой взгляд, почти что шедеврален (извините за пафос л_л)» [teodorix.livejournal.com]; «Олег, Ваши передачи глоток свежего воздуха. На умных людей смотреть и слушать ни с чем несравнимое удовольствие. У меня нет слов, чтобы выразить благодарность за то, что Вы такой (извините за пафос)» [benena: olegtinkov.livejournal.com]. Аналогічну семантику мають і конструкції зі специфічною лексико-синтаксич- ною організацією, характерною для рейтингових кваліфікацій дійсності: «Вече- рина месяца, извините за пафос» [stas-karabas.livejournal.com]. Наведені вище приклади стосуються музики, кіно, телебачення, клубного життя, тобто об’єк­ тів, пов’язаних із публічною сферою. Сюди ж, мабуть, слід віднести і помітні суспільні події («“Я б’юсь, тому що я б’юсь”, прості слова напівкомічного муш­ кетера Портоса містять ледь не найглибше, що можна сказати про сенс існуван­ ня. Зміст життя — у боротьбі, а боротьба тоді була найвитонченішого, найнебес- 7 Літературознавча енциклопедія : У 2 т. / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів.— К., 2007.— Т. 2.— С. 194. 8 Ратмайр Р. Зазнач. праця.— С. 138. 9 Усі приклади наводяться без змін, із збереженням мовних, орфографічних, пунк­ туаційних особливостей. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 3 43 Р. А. Трифонов нішо го ґатунку. Даруйте за пафос, день сьогодні такий:)» (ідеться про річницю Помаранчевої революції.— Р. Т.) [pravda-live.livejoumal.com]), і просто пробле­ ми суспільного життя, які хвилюють більшість людей («...люди воліють не помічати саму реальну і страшну загрозу, яка зараз існує для кожної людини (вибачте за пафос) — глобальне потепління» [devrand.livejournal.com]; «Переп­ рошую за пафос, розумію що б’ю по самолюбству автора, але як батько трьох дітей ви маєте мене зрозуміти... Вахтанг. У порівнянні з тим що мінздрав сьогод­ ні жбурнув Україну на грань гуманітарної катастрофи те, що вас і всіх глядачів, авторів і учасників “Великих Українців” “розвели як лохів” — це просто викли­ кає іронію» [galimsky: vaxo.livejournal.com]). Однак можливі й ситуації, коли мова йде про особисті стосунки, описувані в щоденнику: «Людей, які свідомо хочуть зачепити і образити, коли твоя душа навиворіть (вибач за пафос) тре делітати із свого життя» [tsilyk.livejournal.com]; «...Wtedy wlasnie zadzwonil A. Nie zre- f e r j tu tej rozmowy, bo to juz zrobilo si^ zbyt powazne, zbyt — przepraszam za patos, ale nie umiem tego inaczej okreslic — swi^te, zeby nie mialo zostac tylko mi^dzy nami. Boze, Boze! Swiat mi zawirowal, kolana si^ pode mnq ugi^ly i wszystko wybuchlo, jak fajerwerki» [kochanka-mimo-woli.bloog.pl]; «Nie wiem jakimi slowami wytlumaczyc Ci jak bardzo Ci^ kocham i wstyd mi za to co zrobilem, ale bez Ciebie nie b^d^ umial zyc. (Przepraszam za lament i patos w slowach.)» [jonatan03.blog.pl]. Така експресія може сягати максимального рівняв апе­ ляції до концепту життя, як в останньому з наведених прикладів, і саме в цій апеляції під­ креслюється пафос: «Korzystajqc z okazji, chcialam napisac, Pani Magdo, ze koncert “Zielono mi”, ktöry wyrezyserowala Pani w 1997 roku jest najcudowniejszym jaki kiedykolwiek powstal na ziemi. Przynajmniej raz na tydzien si^gam po DVD z jego zapisem, przezywajqc kazdy dzwi^k i slowo na nowo. Mysl^ ze, niejednokrotnie uratowal mi on zycie (przepraszam za patos)» [chlip-hop.bloog.pl]. Надмірність — це, зрозуміло, оцінна категорія, тому виникає питання щодо суб’єкта оцінки. Річ у тім, що, як уже було сказано, мовець, незважаючи на виба­ чення, обирає все-таки саме ці, а не інші мовні засоби. Отже, суб’єктом, в оцінці якого, за уявленням мовця, наявна надмірність, є не він сам, а потенційний адре­ сат. Автор висловлення просить вибачення за те, що в реципієнта може скласти­ ся враження надмірності, повідомляє, що потенційно поділяє таке сприйняття (сигналізуючи цим: «Я свій»), і закладає один із двох іллокутивних змістів: або «У цьому випадку вживання такого мовного знака мені не здається надмірніс­ тю», або «У цьому випадку вживання такого мовного знака мені також здається надмірністю, але з усіх можливих цей знак найдоречніший». У будь-якому разі головним тут є те, що імпліцитно адресант прагне уникнути відчуження — неба­ жаного перлокутивного ефекту. Тут варто згадати одиниці, що мають «усеосяжну» референцію: «... я людина і мені належить весь світ, вибачте за пафос, чого це мене має цікавити, вигідна комусь моя присутність чи ні, якщо я не роблю суспільної шкоди» [saved_child: mavchenia.livejournal.com]. Блогериусвідомлюють, що наявність мовних одиниць із абсолютною семантикою може актуалізувати уявлення не тільки про надмір­ ність, а й про нещирість, через що досить часто мусять, крім вибачень, уводити спе­ ціальний коментар для підтвердження своїх відчуттів: «Аж серце стискається, коли подумаєш, що більше НІКОЛИ не побачиш цих хлопців з іншої частини світу, які спробували зрозуміти країну, в якій я живу і буду гордо жити до кінця своїх днів. Вибачте за пафос, але так я це відчуваю...» [ajvazovska.livejournal.com]. Експресивність у висловленнях можна простежити і в динаміці. Зростання її рівня вербалізується в градації і врешті-решт вимагає відповідних коментарів: «Все це гарні справи, варті боротьби, самовідданості активістів та навіть певно­ го героїзму, даруйте за пафос» [community.livejournal.com/journalism_ua]. 44 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 3 Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері Крім емоційної та виражальної надмірностей, серед комунікативних мотивів вибачень за пафос слід відзначити категорію доцільності, що відіграє важливу роль у світлі відомих постулатів спілкування. Розглядаючи цю категорію на сти­ лістичному рівні, зауважимо, що коментар про пафос, мотивований саме так, з’являється тоді, коли використовується книжна лексика, у цілому не характер­ на для спілкування в блогосфері або для індивідуального дискурсу адресанта: «Рекомендую в следующий раз обратить внимание на улыбку ГМСа. <...> У Суркиса это отражение его, извините за пафос, генетической памяти» [oles-dzyga.livejoumal.com]; «Если бы не кофе, мы с бойфрендом, наверное, дав­ но бы уже стали безработными. Какой еще напиток обладает таким, извините за пафос, энергетическим потенциалом?» [daniil-goodwin.livejoumal.com]. Важливою і неоднозначною проблемою є зв’язок рівня художньої виразнос­ ті висловлення з пафосом: «наче с і р и й Лондонський туман все окутав, і валить гидкий готічний дощ) ну шось таке я собі кажу коли прокидаюсь, гы) (знову па- фос( зосталось лише дописати — коли прокидаюсь шоби взяти ключі від лічно- го даху, і посидіти там у кутку :Б)» [lizarge: so-crevedous.livejoumal.com]. По суті, в останньому випадку можемо говорити про крайню форму уявлення — то­ тожність образності і пафосу, нерозрізнення цих понять (пафос = «сказати кра­ сиво»). Проте, на наш погляд, тут відіграє роль не просто наявність художніх за­ собів увиразнення мовлення, а їхня певна «стандартність», прототипність, уявлення про яку мотивує коментарі щодо пафосу і в інших випадках. Крім того, очевидно, до зауважень про пафос мовця підштовхує і наявність узуальних па­ фосних порівнянь, метафор і под. («Что плохого может быть в вере? Только то, что она покрыта ржавчиной фарисейства: благодарю тебя, что я не такой, как этот мытарь. Только то, что она может быть не путеводной звездой (вот вам еще одна знатная червоточина — пафос. О, сколько их/нас упало в эту бездну!) а кос­ тылем, заменителем собственных сил» [andrey-perla.livejournal.com]). Отже, щодо путеводной звезды й подібних мовних засобів необхідно відзна­ чити постійні апеляції до пафосу у випадках уживання стандартних словосполу­ чень, фразеологізмів (кліше) з набору експресивних (за своєю первісною приро­ дою) і при цьому часто вживаних одиниць, оскільки в цих випадках особливо великим є ризик кваліфікації висловлення не тільки як нещирого, але і як неори- гінального, і відчуження вельми ймовірне: «Легендарны і, на маё меркаваньне, лепшы расейскі панк-гурт “НАИВ” узнавіу сваю дзей- насьць, хаця яшчэ у лістападзе-сьнежні мінулага году музьжі аб’явілі аб сваім сыходзе у без- тэрмшовы адпачынак. < . > Гурт па-ранейшаму зьбірае поуныя залі. < . > Хочыцца верыць. што Чача сапрауды ужо адпачыу і кінууся да любімай справы, без якой, яму проста як без паветра. прабачце за пафас» [buzzika.livejournal.com]; «Если честно, то после двух часов просмотра лично я начал уставать. Да, хорошие актеры. Да, хорошо играют. Но ощущения прикосновения к искусству, простите за пафос, после просмотра не возникает» [daniil-goodwin.livejournal.com]; «І насправді, це трагедія будь-якої війни — коли, перепро­ шую за пафос, брат іде на брата» [trina-ka.livejournal.com]; «Будь-яке творіння рук людських (сорі за непотрібний пафос) стає витвором мистецтва лише в контексті людського сприйнят­ тя» [doctor-juta.livejournal.com]. Мовець уживанням підкреслює наявність потрібної йому експресії, а мета- мовним коментарем — можливість неоднозначного тлумачення цієї експресії. Другий тип контекстів, які детермінують вибачення за пафос, назвемо кон­ цептуально зумовленим. У таких випадках ідеться вже не про природу й харак­ теристики використаних мовних засобів, а про концепти, що актуалізуються в мовленні. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 3 45 Р. А. Трифонов Серед них передусім слід назвати концепт Батьківщина (Вітчизна). Він мо­ же бути вербалізований словом — ім’ям концепту («Я не прагну виїхати. Кажу ж: виїхав би, та не можу з багатьох причин. Я тут народився ще за Радянського Союзу, і завжди пишався своєю країною. Бо то моя Батьківщина (вибачайте за пафос!)» [sabeloff.livejournal.com]), а також хоронімами — назвами рідної краї­ ни мовця. Причому звернення до концепту в контексті може бути емоційно за­ барвлене, але ця умова не обов’язкова, як і посилення вербалізації на суто мов­ ному рівні експресивними одиницями: «И проблема именно не в том, что “понаехали черножопые”, а в том, что они понаехали на место, которое мы с вами сами не культивируем, не обустраиваем, не любим, не ухаживаем, не заботимся. Это место зовется Россия, извините за пафос» [abstract2001.livejournal.com] (1); «Чым нас болей, тым лягчэй будзе астатнім! Кожны з беларускамоуных— гэта чарговы цьвік у труну рэжыму, гэта крок на шляху да Беларусі. Прабачце за пафас, вырвалася ;))))» [chris-gomel.livejournal.com] (2); «Tak patrz? sobie na to, co dzieje si? w kolejce do Palacu Prezydenckiego gdzie ludzie stojqc po kilkanascie godzin rozmawiajq — przepraszam za patos — o Rzeczpospolitej» [www.fronda.pl/gromit/blog] (3); «A jeszcze wazniejsze, ze — mam nadziej? — chodzi im o (przepraszam za patos) Polsk?» [anna1.salon24.pl] (4). Якщо фрагменти 1 і 2 містять емоційну, оцінну лексику, метафорику (хоч усе ж визначальними в згадці про пафос вони тут, на наш погляд, не є, а лише під­ кріплюють його), то в 3 і 4 відсилання до пафосу мотивоване винятково концеп­ туальним рівнем. Таким самим вербалізатором названого концепту стає етно­ нім, але не в номінативній функції. Цілком очевидно, що в поданому нижче контексті в етнонімі витісняється сема «національна належність» семою «націо­ нальна свідомість», і саме це уможливлює коментар про пафос: «Некалі ён (LJ) мне быу проста неабходны, проста, каб зразумець, што ёсьць людзі, што ёсьць (даруйце патас) беларусы» [paz-sonca.livejournal.com]. Також слід звернути увагу, що жодних ознак суто стилістичної експресії в останньому уривку, який містить метамовний коментар, не спостерігається — концептуальні причини апеляції до пафосу тут розкриваються в максимально «очищеному» вигляді. Подібними коментарями супроводжується й вербалізація концепту громадя­ нин, що актуалізує такі його слоти: обов’язки («Наконт таго: а ці так важна, што менавіта ТЫ прыйдзеш на Плошчу. ТАК!!! Бо пачуццё свабоды не пачынаецца ніадкуль, і калі ты не разумееш, што ты — гэта свабода, то як ты можаш патрабаваць гэтата ад іншьіх людтей. Калі ты, раз на год не можаш зрабіць УЧЫНАК, то як ты можаш нават жадаць пра лепшае жыццё, пардон за пафас» [chegor.livejournal.com]); права («Спрэчка датычыць, даруйце за патас, права чалавека на по- шукі прауды» [poczobut.livejournal.com]); позиція («Свое отношение к Ельцину я — без осо­ бого восторга — должна диагностировать, как двойственное. Когда глубоко личностная, человеческая составляющая, безусловно, позитивна. Иными словами, я по-прежнему, с бо­ льшой симпатией отношусь к Ельцину. Иное дело, если совершенно абстрагироваться отлич­ ного, и занять — уж простите за пафос — исключительно гражданскую позицию .» [maina-yudenich.livejournal.com]); подвиг («Респект и уважуха! Вот такие вещи и называются Гражданским Подвигом, простите за пафос» [shoora_vatman: alxsinelnikov.livejournal.com]). Якщо вибачення розширене (з мотивацією), то вербалізація цього і близьких концептів (як-от патріотизм) слугує поясненням вибору мовних засобів, мар­ кованих і для адресанта, і для адресата, на якого він розраховує: «przepraszam za ten patos i naduzywanie caps look’a :):):) ... ale coz, uderzaj^c w nut? patriotyczn^ — po prostu nie potrafi? inaczej» [ebiniecki.bloog.pl]. Своєрідним є приклад, пов’язаний із вербалізацією концептів незалежність і громадянин, знайдений на одному з білоруських блогів: « .К а б высветлщь сваю пазіцмю зазначу што а б с о л ю т н а не звязваю апазщыю з незалежнасцю, а свой удзел у любых мерапрыемствах з асобамі іх арганізатарау. Кожны сам 46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 3 http://www.fronda.pl/gromit/blog вьібірае сабе цацкі, прабачце за пафас :)» [chegor.livejoumal.com]. Смайликмар- кує нетипово жартівливе вживання рефлексивного звороту, і значення вставної конструкції наближається до антифразисного: мовець усвідомлює, що перший вислів співвідноситься з вищеназваними концептами, і вживає заходів спершу на рівні перемикання стильового регістру, а потім уже й на метамовному рівні. Коментар у неадекватній позиції стає жартом, що розряджає пафос іще ефектив­ ніше, ніж саме по собі вибачення. А сам адресант репрезентує себе як мовну осо­ бистість одночасно на двох рівнях: мовному (полістилістика) і метамовному (рефлексія), що розкриває його комунікативну багатогранність і гнучкість. Концептуально мотивованими позначеннями пафосу слід вважати й ті, що супроводжують звернення до концепту Бог як до сутності вселенського масштабу («Вибачте за, можливо, зайвий пафос, любі читальники, але саме тоді здавало­ ся, що Господь тихо і сумно плаче над Україною» [nikolauskass.livejournal.com]; «Забагато зараз акцентується на самовираженні автора, а я вважаю, що худож­ ник має бути в першу чергу інструментом Творця, Всесвіту (вибачте за пафос)» [olena-nekora.livejournal.com]) або ж бездоганної досконалості («...Просто це любов. Це як Ісус любив людей. Щиро і безкорисно. Вибач за пафос...» [hotpes.livejournal.com]). Характерним є подібне маркування звернення до кон­ цепту віра: « .В окалист Г ера Алексеев ухитряется писать неожиданно интересные тексты, порой не без доброй иронии, и всегда эмоционально открытые и наполненные, извините за пафос, искрен­ ней верой (некоторые вещи Дружков — это как раз тот редкий случай, когда мне не противно слушать песни о любви на русском языке)» [ashtray-user.livejournal.com]; «Мы должны были не соглашаться на конюшню и настаивать, чтобы нам все-таки возвращали здание нашей цер­ кви, за которую погибли люди— наши святые, извините за пафос» [sanria-s.livejournal.com]. Таким самим «пафосно маркованим» концептом у картині світу може ви­ явитися добро; гадаємо, у наведеному випадку маркованість усе-таки пов’язана із суспільною семантикою назви концепту: «Polska jest dziwnym krajem. Za- miast inwestowac w dobro — przepraszam za patos — inwestuje w dranstwa» [j anostrzyca.bloog.pl]. Доволі типовим явищем є також бажання мовців уводити коментар про па­ фос там, де йдеться про сферу моралі, людські якості й адресант робить певне узагальнення: «А чего там душка мой Боря какой ориентации — меня не свербит. Он честно и добросовес­ тно делает своё актёрское дело на сцене. Ему радуются люди! А радость, честность, благодар­ ность — ведь это так важно в жизни. Извините за пафос» [lena-turina.livejournal.com]; «И, что еще большая редкость,— “правильное” использование этого таланта. Не для простого зара­ батывания “бабла”, а для того, чтобы люди становились лучше и разностороннее (уж извини­ те за пафос :)» [sidhk.livejournal.com]. Зустрічаються такі самі метамовні рефлексиви і у випадках вербалізації деяких інших концептів: мрія («Божественный голод — голод человека по мечте, простите за пафос. Голод по воплощенному в жизнь идеалу» [shakty.livejournal.com]), вічність (« .О сновной пафос романа все-таки устрем­ лен (простите за пафос) в вечность» [wild-boris.livejournal.com]) — їх більш-менш повний список виходить за межі цього дослідження. Вибачення за пафос цікаві також тим, що з’являються в ситуації, коли мо­ вець переходить з певних причин від якихось конкретних, «відчутних» катего­ рій до абстрактних. Незважаючи на те, що така логіка розвитку думки та її вер­ балізації його влаштовує й сприймається як адекватна, адресантові доводиться враховувати можливий побічний ефект висловлення і регулювати це. Так, по- Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 3 47 Р. А. Трифонов чавши обговорювати в інтернет-спільноті community.livejoumal.com/by_mova питання «Як бы вы перадалі на беларускай слова “движуха”?», ініціатор gwlan у якийсь момент аргументує свою позицію: «Я наумысна напісау не перакласьці, а перадаць: проста уявіце, што беларускі слэнг ё, толькі дужа бедны (а так, відаць, і ёсьць), трэба ж яго разьвіваць. Пагатоу, “двіжуха” — ня нейкая ра- сейская рэалія, незнаёмая беларусам. У нас яна таксама жыве ды буяе. Дык што рабіць бела- рускамоунаму чалавеку, калі яму хочацца назваць гэта па-беларуску? Не для таго толькі, каб усё абы не па-руску, а таму што гэтага патрабуе нутраная нават ня лёпка, а проста сам дух мовы — пастаяннае задзейнічаньне уласных, так бы мовіць, творчых сілау для мовы ё неаб- ходная умова існаваньня (даруйце за лішні патас:))». Концептуальну природу мають досліджувані метамовні коментарі до тих висловів, у яких вибачення за пафос супроводжують апеляцію до прецедентних феноменів: «можна поумнічать?:)) а звідки ці нардьопи вийшли? ти думаєш, вони слухають сьому симфо­ нію баха (ізвіні за пафос)» [batiarka.livejoumal.com]; «.. .Што тычыцца прьігажосці — яна ас- ляпляе, яна узвышае (зноу і зноу — я люблю вачыма), аднак, гэта як адзенне, па ім сустра- каюць. А жывуць жа не з адзеннем :)) Зноу жа такі прыгажосць у кожнага і для кожнага свая; гэтаксама як і яе значнасць (на памяць прыходзшь Толстой, героі “Войны и Мира” Мікалай Растоу і Марыя Балконская — перапрашаю за пафас)» [eskrimador: mara-ja.livejournal.com]. З одного боку, як відомо, прецеденті феномени формують концепти, з дру­ гого,— входять до складу концептів як їх потенційні актуалізатори. Отже, по­ дібний мовний матеріал ставить перед нами проблему пафосності прецедентних імен, скажімо, тих самих героїв «Войны и мира». На наш погляд, тут для мовця пафосність визначається самим фактом апеляції до тієї частини концепту краса, яка містить знання про прецеденті феномени, тоді як багато хто з комунікантів міг би в такому випадку обійтися у вербалізації концепту без цього рівня, обме­ жившись декларативними знаннями (власне, весь вислів, окрім прикладу в дуж­ ках, так і побудований) або — максимум — відсиланням до якихось сценаріїв, узятих із власного або чийогось досвіду. Так само маркується відсилання до філософських знань у ході вербалізації того ж концепту: «Марлен Дитрих — од­ на из самых красивых женщин. Ее красота совершенно культурна, в ней мало витальной сексапильности, много бисексуального эротизма — почти платонов­ ского, уж извините за пафос» [poli-kolozaridi.livejournal.com] (крім імені філо­ софа, тут дуже важливу роль відіграє лексика з конотаціями науково-раціона­ льного осмислення дійсності, що наближає приклад і до першої групи контекстів — залучення книжної лексики). Останнє свідчить про наявність про­ міжних феноменів, а точніше, таких, що об’єднують ознаки обох груп: «Когда Бог кладет вам на порог чужое горе, вы можете сделать из него СВОЕ СЧАСТЬЕ. От этого покривившаяся от наших грехов земная ось (простите за пафос) может слегка выпрямиться» [vespro.livejournal.com] (сфера моралі, кон­ цепт Бог + експресивна нестерта метафора). На завершення слід зазначити, що частота і специфічні комунікативні умови вибачень за пафос привертають увагу в тому числі й самих блогерів: «Современные люди (среди моих знакомых таких много) испытывают активную идиосинкра­ зию к пафосу любого рода. У них на него аллергия, проявляющаяся немедленно в мурашках на спине, покраснению кожных покровов, фырканью изо рта, вспышкам цинизма и словесно­ му поносу. Что хочется сказать... Хочется, во-первых, в очередной раз повторить слова Дарта Вейдера: “Мне не нравится ваш цинизм” (русск.) / “I find your lack of faith disturbing” (англ.), а во-вторых с прискорбием констатировать, что, благодаря этому заболеванию, многие высо­ кие движения человеческой души (простите за пафос... Ой, у вас мурашки побежали!) остаются для этих аллергиков непознанными и недоступными. Стоит ли об этом переживать? Вряд ли. Нам, романтикам, больше достанется. :)» [zahar.livejournal.com]; «Якщо з вас сміють­ 48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 3 Деякі прагматичні особливості вибачень за пафос у блогосфері ся, це зовсім не означає, що ви неправі. Висміювати неважко. Висміяти можна все, ніхто від цього не застрахований, ніщо від цього не убезпечене. Тим паче в епоху рс^іпостмодерну. У Всесвітній мережі, на форумах і блогах ходячою фразою стало сором’язливе “перепрошую за пафос”. Авжеж, говорити про серйозне — ніяково. Це нам так десакралізація і переоцінка цін­ ностей відбльовується» [http://blog.meta.ua/~lucinissima]. У цих випадках автори повідомлень цілеспрямовано «знімають» зі слова пафос негативні конотеми, що нашарувалися на нього в дискурсивних практиках, і таким чином теж позиціонують себе як мовну особистість із власним тезауру­ сом. Можна вважати вибачення за пафос тенденцією персоналізованого інтер- нет-дискурсу сучасності, і цю тенденцію приймає або відхиляє особа, яка в цьо­ му дискурсі перебуває. Контексти, у яких з ’являються вибачення за пафос, як свідчить матеріал, мо­ жуть бути вельми різноманітними за своєю природою залежно від того, як розу­ міє слово пафос мовець і — ще важливіше — на яке розуміння він чекає від адресата. Але в будь-якому випадку прагматичною домінантою такого метамов- ного коментування є прагнення адресанта уникнути відчуження, яке гіпотетич­ но може бути викликане вибором мовних засобів у ході комунікації. (Харків) R. A. TRYFONOV SOME PRAGMATIC PECULIARITIES OF APOLOGIES FOR PATHOS IN THE BLOG SPHERE On the material of Ukrainian, Russian, Byelorussian and Polish languages, the contexts from personal blogs are considered, in which the authors accompany their statements with metalingual commentary — an apology for pathos. Two types of such contexts are marked out, basing on their either stylistic or conceptual determinancy. The role of these kinds of metalingual commentaries in the addresser’s desire to avoid communicative alienation is underscored. K e y w o r d s : pathos, blogs language, expression, conceptualization, metalanguage, pragmatics. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 3 49 http://blog.meta.ua/~lucinissima

Схожі ресурси