Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective

Рецензія на книгу: Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective (Wiener slawistischer almanach, sonderband 75) München ; Berlin ; Wien, 2010.— 328 p.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Бріцин, В., Саплін, Ю., Труб, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2011
Schriftenreihe:	Мовознавство
Schlagworte:	Рецензії та анотації
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183567
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective / В. Бріцин, Ю. Саплін, В. Труб // Мовознавство. — 2011. — № 3. — С. 91-92. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-183567
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1835672022-04-02T01:33:16Z Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective Бріцин, В. Саплін, Ю. Труб, В. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective (Wiener slawistischer almanach, sonderband 75) München ; Berlin ; Wien, 2010.— 328 p. 2011 Article Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective / В. Бріцин, Ю. Саплін, В. Труб // Мовознавство. — 2011. — № 3. — С. 91-92. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183567 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії та анотації Рецензії та анотації
spellingShingle	Рецензії та анотації Рецензії та анотації Бріцин, В. Саплін, Ю. Труб, В. Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective Мовознавство
description	Рецензія на книгу: Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective (Wiener slawistischer almanach, sonderband 75) München ; Berlin ; Wien, 2010.— 328 p.
format	Article
author	Бріцин, В. Саплін, Ю. Труб, В.
author_facet	Бріцин, В. Саплін, Ю. Труб, В.
author_sort	Бріцин, В.
title	Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective
title_short	Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective
title_full	Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective
title_fullStr	Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective
title_full_unstemmed	Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective
title_sort	del gaudio s. on the nature of surzyk: a double perspective
publisher	Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Рецензії та анотації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183567
citation_txt	Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective / В. Бріцин, Ю. Саплін, В. Труб // Мовознавство. — 2011. — № 3. — С. 91-92. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Мовознавство
work_keys_str_mv	AT brícinv delgaudiosonthenatureofsurzykadoubleperspective AT saplínû delgaudiosonthenatureofsurzykadoubleperspective AT trubv delgaudiosonthenatureofsurzykadoubleperspective
first_indexed	2025-07-16T03:33:22Z
last_indexed	2025-07-16T03:33:22Z
_version_	1837772888659197952
fulltext	Рецензії та анотації D e l G a u d i o S. ON THE NATURE OF SURZYK: A DOUBLE PERSPECTIVE (WIENER SLAWISTISCHER ALMANACH, SONDERBAND 75) München ; Berlin ; Wien, 2010.— 328 p. Суржик — дивне явище предметного поля сучасної української лінгвістики. З одного боку, ніхто вголос не наважується відкинути саму думку про існування цього феномену, з другого,— це явище розглядається як руди мент соціально-мовної «меншовартості», який краще або забути, або «викорінити», навіть не переймаючись думками про його природу. Одна дослідниця так прямо і зазна чає: «На жаль, велика кількість людей в Україні є носіями суржику. Ми не будемо розглядати різні тлумачення цього поняття [...], зазначимо лише, що він становить мішанину російських та українських мовних одиниць (за образним висловлюванням Ю. Андруховича — це кровозмісне дитя бі лінгвізму)» А наукову розвідку М. Флаєра «Surzhyk: The Rules of Engagement» 2 україн ський часопис «Критика» воліє назвати — «правилами утворення безладу». Щоправда, не всі форми «мішаної» української мови за суджуються. Скажімо, «львівська гавара» — суміш українських, польських, німецьких та єврейських (їдиш) елементів — вважається питомим елементом українського культур ного ландшафту, хоча з мовного погляду «Миколо, обід в братрурі на пательні!» чи «Як справи? — Всьо фест» аж ніяк не кращі за «Сірожине пирожине». Проте українсько-російський суржик виявляється таким потужним струменем мовного життя сучасної України, що стає джерелом утворення торгового бренда («Сільпо»), потрапляє в мовлення найвищих посадовців. Навіть у назві останнього рома ну вишуканої письменниці Ліни Костенко натрапляємо на суржикове слово — «Запис ки українського самашедшего» (щоправда, у мовленні частіше чуємо — самашеччого); нарешті, згадаймо донецький рок-гурт оби рає назву «Бугжикі». Тож появу рецензованої праці можна ли ше вітати. Фактично це перший монографіч ний опис суржику як специфічного лінгвіс 1 Корнєва Л. Переклад та його дидактичні можли вості під час вивчення близькоспоріднених мов // Теорія і практика викладання української мови як іноземної.— Л., 2009.— Вил. 4.— С. 256. 2 Flier М. S. Surzhyk : The Rules of Engagement // Cultures and Nations of Central and Eastern Europe : Essays in Honor of Roman Szporluk / Z. Gitelman et al. (eds.).— Cambridge, 2000.— P. 113-136. © В. БРЩИН, Ю. САПШН, В. ТРУБ, 2011 тичного феномену в Україні, який здійснено на основі автентичного фактичного матеріа лу, зібраного під час польових досліджень з використанням єдиної методики лінгвістич ного аналізу. Основна увага дослідника зосе реджена на з’ясуванні джерел виникнення в українській мові явища, що дістало назву «суржик». У зв’язку з цим феномен суржику розглядається насамперед у ракурсі опису мовних контактів, соціолінгвістики та історії української літературної мови. Щоправда, принагідно зауважимо, що рецензованій праці бракує очікуваного ви значення суті описуваного явища, бракує хо ча б реферативного опису наявних у світовій лінгвістиці підходів до витлумачення подіб них феноменів, адже серед українських лінг вістів досі немає згоди щодо визначення сут ності суржику. Він розглядається то як фор ма українського просторіччя, то як «третя мова», що функціонально співвідноситься з українським просторіччям, то як низька мова на тлі літературних стандартів, то як проміж на субмова (субстандарт), то як нонстандарт. І кожен із цих підходів підтверджується фак тами мовного вжитку. Тому навіть без до даткових коментарів зрозуміло, що існує со ціальна і психологічна відмінність між різ ними суржиковими формами. Наприклад, між «недовиконанеє міроприємство» в мові чиновника, «Мущина, ви або уберіть ноги, або будемо шосьрішать» у Вєрки Сердючки та пісенним рефреном групи «ТІК» «Свєта, а на дворі було лєто. І, як солодкі канфєти, твої поцілунки, Свєта. Лєто нам малювало портрети...». Натомість у книжці зустріча ємо лише посилання на відповідну статтю в першому виданні енциклопедії «Українська мова», хоча більш плідним було б викорис тання другого або третього видань (2004, 2007 рр.) згаданої енциклопедії, де вміщено значно ґрунтовнішу статтю про суржик, на писану О. О. Тараненком. Як відомо, одна з найпоширеніших кон цепцій розглядає суржик як форму україн ського просторіччя, що утворюється в ситуа ції нерівноправної (диглосної) двомовності, у якій домінантна роль належала російській мові. Адже саме ця мова забезпечувала фун кціонування переважної більшості різнома нітних і важливих сфер суспільного життя. Цією обставиною зумовлено те, що так звані ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № З 91 Рецензії та анотації суржикізми, тобто не кодифіковані (з погля ду синхронії та сучасного стандарту) гібрид ні форми, сформовані із залученням росій ських елементів, витискали у свідомості ба гатьох мовців питомо українські форми. Головна тема рецензованої монографії полягає у виділенні думки, що досі серед джерел утворення суржику значною мірою ігнорувалися діалектний та діахронічний складники. У книжці переконливо показано, що значна кількість елементів різних рівнів, формально тотожних суржикізмам, може ма ти й діалектне походження, тобто походить з історично-діалектного субстрату україн ської мови з певною домішкою архаїзмів (церковнослов’янізмів, залишків слів та кон струкцій староукраїнської мови, які сьогодні часто сприймаються як «русизми», оскільки формально схожі з російськими лексемами). Висновки автора базуються на ґрунтовному польовому дослідженні, проведеному в Київській області та на Поліссі. У процесі підготовки монографії було проінтерв’юво- вано майже 150 респондентів, обраних за ре- левантними для теми опису соціолінгвістич ними критеріями. Крім того, у рецензованій праці широко використовувалися дані, зібра ні в Атласі української мови. Це дозволило проаналізувати фонетико-фонологічні риси, морфологічні характеристики, синтаксичні особливості, лексичні діалектизми та архаїз ми, притаманні різним регіонам. Автор робить слушний висновок, що до датковим джерелом виникнення суржику є також численні діалектизми. З цим не можна не погодитися. З іншого боку, добре відомо, що просторіччя, не кажучи вже про літера турну форму мови, є явищем надділектним. Саме тому правомірно вважати, що та сама лексична одиниця в устах одного мовця мо же являти собою суржикізм, що походить із сучасної російської мови, а в іншого мовця вона має статус діалектизму. Автор робить правомірний висновок, що суржик можна розглядати як субмову, яка крім власне сур- жикізмів може містити діалектизми, питомі українські архаїчні та «просторічні» елементи. Зазначимо, що наявність у мовленні тієї чи іншої особи діалектизмів або суржикізмів можна вважати особливістю розмовно-побу- тової форми її ідіолекту, якщо в разі потреби (наприклад, зміни комунікативної ситуації на офіційну) мовець легко може перейти на літературну форму сучасної української мо ви. Якщо ж здійснити такий перехід мовець не здатний, це свідчить про те, що мовна компетенція відповідної особи обмежується лише формою українського діалектно-сур- жикового просторіччя, яке автор потракто- вує як прототип або базовий тип суржику. Водночас слід пам’ятати, що наявність тільки фонетичного діалектного впливу ніяк не впливає на визначення ступеня мовної компетенції — цей вплив може бути прита манним як носіям суржику, так і мовцям, які блискуче володіють нормами української літературної мови. У рецензованій монографії є чимало цікавих та оригінальних ідей і підходів, важ ливих для подальшого опису фактів живого мовлення, різноманітних кодових переми кань. Зокрема, методологічно значущим є твердження, що таке поняття як «мовна обіз наність / мовна свідомість», яке вживається у зв’язку з історичними та соціопсихологічни- ми аспектами дослідження, важливе для ро зуміння логіки мовних змін. Справді, певні слова і конструкції, що їх носії літературної (стандартної) української мови через свою необізнаність щодо старих мовних кодів сприймають як суржикізми або як русизми, демонструють тенденцію до поступового зникнення з нормативної мови, але можуть досить тривалий час зберігатися на рівні по бутового мовлення. Щоправда, незрозуміло, яким чином цей висновок корелює з відомим спостереженням Л. Масенко, що «за попе редніми даними, носії змішаної субмови, опитані в Києві, переважно ідентифікують своє мовлення з українським, тоді як у Доне цькій області інформанти, що спілкуються суржиком, ототожнюють його з російською мовою»3. Для пояснення такого феномену діахронний ретроспективний погляд слід бу ло б доповнити проспективним, з урахуван ням синергетичної моделі процесів, що про тікають усередині культури як складної сис теми, як-от — взаємодія і «перевертання» центру та периферії, активність межі, зако номірності виникнення криз тощо. Здається, у пригоді авторові при цьому стали б і мате ріали російських дослідників (Воронезька школа), які вивчали так звані «змішані ук- раїнсько-російські говірки» у Воронезькій області та на Кубані. Позитивно оцінюючи рецензоване до слідження, висловлюємо переконання, що його автор продовжить вивчення обраної те ми, яка дуже важлива для усвідомлення нап рямів і динаміки розвитку української мови. В. БРІЦИН, Ю. САПЛІН (Запоріжжя), В. ТРУБ 3 Масенко Л. Мова і суспільство: Постколоніаль- ний вимір.— К., 2004.— С. 121. 92 0027-2833. Мовознавство, 2011, № З

Del Gaudio S. On the nature of surzyk: a double perspective

Institution

Ähnliche Einträge