Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц
Рецензія на книгу: Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц. М .: ЗАО «Олма Медиа Груп», 2010.— 1024 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183568 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц / О. Тищенко // Мовознавство. — 2011. — № 3. — С. 93-94. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183568 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1835682022-04-02T01:33:18Z Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц Тищенко, О. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц. М .: ЗАО «Олма Медиа Груп», 2010.— 1024 с. 2011 Article Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц / О. Тищенко // Мовознавство. — 2011. — № 3. — С. 93-94. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183568 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації |
| spellingShingle |
Рецензії та анотації Рецензії та анотації Тищенко, О. Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц Мовознавство |
| description |
Рецензія на книгу: Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К.
Большой словарь русских пословиц.
М .: ЗАО «Олма Медиа Груп», 2010.— 1024 с. |
| format |
Article |
| author |
Тищенко, О. |
| author_facet |
Тищенко, О. |
| author_sort |
Тищенко, О. |
| title |
Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц |
| title_short |
Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц |
| title_full |
Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц |
| title_fullStr |
Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц |
| title_full_unstemmed |
Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц |
| title_sort |
мокиенко в. м., никитина т. г., николаева о. к. большой словарь русских пословиц |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183568 |
| citation_txt |
Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Николаева О. К. Большой словарь русских пословиц / О. Тищенко // Мовознавство. — 2011. — № 3. — С. 93-94. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT tiŝenkoo mokienkovmnikitinatgnikolaevaokbolʹšojslovarʹrusskihposlovic |
| first_indexed |
2025-07-16T03:33:26Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:33:26Z |
| _version_ |
1837772893500473344 |
| fulltext |
Рецензії та анотації
М о к и е н к о В . М., Н и к и т и н а Т. Г., Н и к о л а е в а О. К.
БОЛЬШОЙ СЛОВАРЬ РУССКИХ ПОСЛОВИЦ
М .: ЗАО «Олма Медиа Груп», 2010.— 1024 с.
Слов’янська пареміологічна скарбничка по
повнилася ще одним унікальним виданням.
Нещодавно побачив світ «Большой словарь
русских пословиц», який уклали відомий лек
сикограф і фразеолог, голова фразеологічної
комісії при Міжнародному комітеті славістів,
професор В. М. Мокієнко разом зі своїми ко
легами Т. Г. Нікітіною та О. К. Ніколаєвою.
Поза всяким сумнівом, автори добре обізнані з
проблемами слов’янської пареміологічної лек
сикографії, мають великий практичний досвід
з укладання як загальномовних, так і регіо
нальних словників, зокрема й праць з росій
ської народної фразеології та ідіоматики. У
Польщі такі розробки з виразним фольклор
но-етнографічним спрямуванням стали вже
класичними *. Подібні пареміологічні корпуси
в українському словникарстві також не відме
жовувалися від традиційної народної культу
ри, етнографії та фольклору, зокрема народ
них приповідок, загадок, прикмет, сонників і
т. ін. (І. Франко, Я. Головацький, М. Номис).
Рецензована лексикографічна праця знач
ною мірою підсумовує та узагальнює паре-
міологічну трилогію («Большой словарь рус
ских поговорок. Более 40 ООО образных вы
ражений», 2008; «Большой словарь русских
сравнений. Более 45 000 образных выраже
ний», 2008) і вигідно вирізняється як кількіс
но (70 000 одиниць), так і якісно, за прийома
ми лексикографічного опрацювання й іден
тифікації словникового матеріалу. Після
появи в Росії останнім часом низки регіо
нальних словників фразеологізмів, при
слів’їв та приказок, а також новіших етно
графічних описів 2, словника трансформова
них образних висловів, відомих як «антип-
рислів’я » 3, назріла необхідність постання
1 Bystron J. St. Przyslowia polskie. — Krakow,
1933.— 261 s.; Krzyzanowski J. M^drej glowie dose
dwie slowie. — Warszawa, 1993.— T. 1-3.— 542 s.;
Adalberg S. Nowa ksiçga przyslow і wyrazen przy-
sJowiowych polskich. — Warszawa, 1969-1978.—
T. l^ t.
2 Словарь псковских пословиц и поговорок / Сост.
В. М. Мокиенко, Т. Г. Нікітіна.— СПб., 2001.—
176 с.; Прокошева К. Н. Фразеологический сло
варь пермских говоров.— Пермь, 2002.— 432 с.;
Традиционный фольклор Новгородской области :
Пословицы и поговорки. Загадки. Приметы и по
верья. Детский фольклор. Эсхатология.— СПб.,
2006.— 479 с.; Фразеологический словарь русских
говоров Сибири. — Новосибирск, 1983. — 233 с.
ВальтерX, МокиенкоВ. М. Антипословицы рус
ского народа.— СПб., 2005.— 576 с.
© О. ТИЩЕНКО, 2011
словника, що становить своєрідний синтез ду
ховної та етнокультурної спадщини російсько
го народу, позаяк у прислів’ях та приказках
відбито «карбований віками досвід, що пере
дається з уст в уста». Як слушно зауважує
В. Телія, «прислів’я становлять потужне дже
рело інтерпретації, оскільки вони і є століття
ми сформованою мовою побутової культури,
що передається з покоління в покоління і в якій
у сентенційній формі відбиті всі критерії й
життєві настанови народу — носія мови» 4.
Творчий задум авторського колективу
полягав у необхідності цілісно представити
прислів’я і приказки у вигляді жанру «паре-
міологічного тезаурусу», в якому образні й
безобразні вислови описуються як мовні
одиниці одного структурно-семантичного
ряду. На відміну від інших будівельних мов
леннєвих структур (фразем та ідіом), семан
тично близьких до слова, подані у словнику
одиниці розглядаються як синтаксично за
вершені мікротексти філософського і мора-
льно-етичного змісту, в яких відбито ког-
нітивні структури досвіду, систему норм,
стереотипів, оцінок і вартостей російського
та інших слов’янських народів.
Появі цього лексикографічного видання
передувала титанічна праця авторів з нагро
мадження й ідентифікації російського паре
мійного корпусу (перше прислів’я одним із
авторів було зафіксоване ще в 1957 р.). До
того ж у ній знайшли свій цілісний і заверше
ний вигляд розпорошені по різних діалект
них, народнорозмовних «закутках» прислів’я
і приказки. Джерелами словника слугують,
зокрема, етнографічні, фольклорні й ру
кописні праці ХУІІІ-ХІХ ст. А. Барсова,
І. Богдановича, В. Даля, В. Добровольського,
П. Дилакторського, О. Єфремової, І. Ілюст-
рова, М. Рибникової, І. Снєгірьова, П. Сімоні
та ін. Основу словника становлять матеріали
міжкафедрального словникового кабінету
ім. Б. О. Ларіна, а також власна картотека
членів петербурзького фразеологічного се
мінару, яка збиралася протягом 50-ти років.
Незважаючи на значний доробок у галузі
структурної фольклористики, зокрема й чис
ленні теоретичні праці з фразеології та паре-
міології, досить вдалі спроби логіко-семан-
тичного моделювання прислів’їв за реаліями
4 Телия В. Н. Русская фразеология. Семантичес
кий, прагматический и лингвокультурологичес
кий аспекты.— М., 1996. — С. 241.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № З 93
Рецензії та анотації
й семіотичними ситуаціями (Г. Л. Пермя-
ков), до цього часу залишається дискусійним
лінгвістичний статус паремій, їхнє місце у
фразеосистемі мови, врешті, семантичні
принципи й критерії їх виділення. Про це
йдеться у вступній частині Словника, де ана
лізуються погляди теоретиків-фразеологів
на природу прислів’я і приказки, а також на
водяться цікаві свідчення щодо семантичної
динаміки самих термінів, їх синонімічних по
значень у працях І. Ілюстрова, В. Даля та ін.
Цікаво довідатися, що одним із старорусь
ких значень терміна пословица було позна
чення будь-якої словесної домовленості, зго
ди між окремими людьми — і «соумьшше-
ние», і загалом «згода, мир», які уживалися
поряд з новішим — «короткий, виразний ви
слів, алегорія, сентенція». Чимало місця у
вступній частині Словника відведено «віч
ному питанню» розмежування прислів’їв та
приказок, описові їхніх словникових і текс
тових дефініцій, відомості про які разом із
відповідними історико-етимологічними ко
ментарями сягають ще давньоруської мовної
доби, текстів хронік і писемних пам’яток,
зокрема й «Повісті временних літ».
Слід наголосити, що в сучасній теоретич
ній пареміології до цього часу немає задо
вільних значеннєвих і функціональних кри
теріїв виокремлення й цілісного опису цих
мовних одиниць, які здебільшого структуру-
валися за алфавітно-гніздовою ознакою. Не
опрацьовано їх і на польському й загалом
слов’янському мовному Грунті. Тому запро
понована авторами тезаурусна категоризація
російських паремій дає змогу заповнити цю
лакуну й стати надійним підґрунтям для
структурно-семантичного моделювання цих
одиниць у недалекій перспективі. Адже ав
тори орієнтуються на такий прийнятий у єв
ропейській пареміографії принцип подачі
паремійного корпусу — за першим стрижне
вим повнозначним словом, здебільшого
іменником, який містить основний зміст па
ремії. Навколо цього ключового семантич
ного компонента й організовано паремійні
мікротексти, наприклад: дар, гость, брат,
год, голова, жена, пусто, пустой, пустиня
тощо. Іноді автори відштовхуються від дери
ватів, демінутивів чи композитних утворень,
навколо яких об’єднані інші члени гнізда.
Наприклад, птаха, птахечка, пташечка,
пташка подаються при родовому понятті
птица. Безперечно, такий системно-пара-
дигмальний підхід не лише значно полегшує
пошук прислів’я чи приказки, а й відразу
визначає їхнє місце в епідигматичному й
таксономічному ряду одиниць. Крім того,
пропонуються структурно-семантичні транс-
форми, варіативність їхнього компонентного
складу. Показовою є хронотопна засада по
дачі матеріалу, зі строгою паспортизацією
джерела, місця і часу фіксації одиниці, яка
досі була відсутня в лексикографічних опи
сах паремій. Неабиякою цінністю словника
слід уважати введений у обіг багатющий діа
лектний матеріал, з чіткою стратифікацією
діалектів та наріч, який став надійним під
ґрунтям для пошуку народнорозмовної ос
нови деяких сучасних паремій. Вдалими й
коректними є історико-етимологічні комен
тарі, які тлумачать значення діалектних, зас
тарілих чи малозрозумілих слів, а також на
голошують на мотиваційній домінанті при
слів’їв і приказок у разі непрозорої внутріш
ньої форми. А густо розсипані по всіх при
слів’ях і приказках субкультурні, жаргонні
та інші «вкраплення» є необхідними для то
го, щоб прояснити «темні місця» в семантич
ній структурі прислів’я. Показовими щодо
цього є інтертекстуальні елементи біблійно
го й міфологічного походження, які наводя
ться разом з відповідними словниковими де
фініціями. А це ще один надійний прийом їх
внутрішньої культурно-семантичної рекон
струкції. Важливими є також стилістичні
кваліфікатори, які дозволяють з’ясувати
функціональну, конотативну, експресивну
маркованість поданих у реєстрі прислів’їв та
приказок.
Словник уже працює. Особливо вдячним
є його матеріал при вивченні фольклору й ет
нології, а також нових сучасних напрямів —
лінгвокультурології, лінгвоконцептології;
незамінним він є і для етнолінгвістів, ос
кільки в ньому нагромаджено цікавий обря
довий, звичаєвий і ономастичний матеріал.
Запропонований словник є істотним внеском
у фольклорну прагматику, етнолінгвістику й
міжкультурну комунікацію, адже в ньому,
крім загальнодидактичних формул, знайшли
своє гідне місце примовки, перформативні
висловлення, якими є побажання, прокльо
ни, заклинання, традиційні народні прикме
ти й елементи поведінкового табу, рекомен
дації, застереження, етикетні формули,
пісенний фольклор тощо. Сподіваємося, що
рецензована праця стане досить помітним
явищем у слов’янській пареміографії, лінг
вокультурології, лінгвофольклористиці, се
міотиці й слугуватиме надійним інструмен
том для категоризації різних типів мовних
картин світу — побутової, релігійної, міфо
логічної чи наївної.
О. ТИЩЕНКО
(Рівне)
94 ІББИ 0027-2833. Мовознавство, 2011, № З
|