Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі

Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі

Рецензія на книгу: Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі. К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2010.— 136 с.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Іващенко, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2011
Schriftenreihe:Мовознавство
Schlagworte:
Рецензії та анотації
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183580
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі / В. Іващенко // Мовознавство. — 2011. — № 4. — С. 86-87. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-183580
record_format dspace
spelling irk-123456789-1835802022-04-03T01:33:10Z Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі Іващенко, В. Рецензії та анотації Рецензія на книгу: Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі. К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2010.— 136 с. 2011 Article Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі / В. Іващенко // Мовознавство. — 2011. — № 4. — С. 86-87. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183580 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
spellingShingle Рецензії та анотації
Рецензії та анотації
Іващенко, В.
Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі
Мовознавство
description Рецензія на книгу: Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі. К. : Вид. Дім Дмитра Бураго, 2010.— 136 с.
format Article
author Іващенко, В.
author_facet Іващенко, В.
author_sort Іващенко, В.
title Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі
title_short Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі
title_full Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі
title_fullStr Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі
title_full_unstemmed Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі
title_sort яворська г. м., богомолов о. в. непевний об’єкт бажання: європа в українському політичному дискурсі
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2011
topic_facet Рецензії та анотації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183580
citation_txt Яворська Г. М., Богомолов О. В. Непевний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українському політичному дискурсі / В. Іващенко // Мовознавство. — 2011. — № 4. — С. 86-87. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT ívaŝenkov âvorsʹkagmbogomolovovnepevnijobêktbažannâêvropavukraínsʹkomupolítičnomudiskursí
first_indexed 2025-07-16T03:34:14Z
last_indexed 2025-07-16T03:34:14Z
_version_ 1837772942799273984
fulltext Я в о р с ь к а Г . М., Б о г о м о л о в О. В. НЕПЕВНИЙ ОБ’ЄКТ БАЖАННЯ: ЄВРОПА В УКРАЇНСЬКО­ МУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ К. : Вид. Дім Дмитра Бур аго, 2010.— 136 с. Рецензії та анотації_________________________________________________________ Зміна наукових парадигм у гуманітарних га­ лузях знання спричинила появу наприкінці XX — на початку XXI ст. низки міждисцип­ лінарних праць, у яких активізуються нові теоретичні настанови, міжгалузеві зв’язки, урізноманітнюються методологія й терміно­ логія дослідження. Однією з таких праць, яку можна розглядати як вагомий внесок у розвиток міждисциплінарної парадигми знань, зокрема лінгвістики, культурної ант­ ропології й політології, є монографія Г. М. Яворської та О. В. Богомолова «Непев­ ний об’єкт бажання: ЄВРОПА в українсько­ му політичному дискурсі». Цю оригінальну за назвою та змістом працю присвячено проблемі органічного поєднання аналізу українського політичного медіа-дискурсу на тему Європи та семанти- ко-когнітивного аналізу концепту «ЄВРОПА» в контексті вивчення механізмів, з одного боку, подолання когнітивного дисонансу, смислового конфлікту в процесі вибудову­ вання національної ідентичності в Україні, що перебуває на стадії становлення, та євро­ пейської ідентичності, з другого, — усунен­ ня відчуття неузгодженості між самосприй- няттям та сприйняттям ззовні в екстраполя­ ції на відношення «Київ — ЄС». Ерудованість та евристичний потенціал концепції дослідників вилилися в ґрунтов­ ний аналітичний опис особливостей кон- цептуалізації простору міжнародних відно­ син на тлі складних політичних процесів єв­ ропейської інтеграції України, що віддзер­ калює політичну дійсність в її лінгвоког- нітивному розумінні за допомогою схем мо­ делювання політико-географічного просто­ ру, концептуальних метафор, зокрема ког- нітивної метафори НАЦІЯ Є ОСОБА, семан­ тичного поля бажання та категорії європей- ськості. У межах нової парадигми гуманітарного знання все помітнішою стає мовна особис­ тість науковця, а тому те чи інше досліджен­ ня завжди є результатом його когніції. У цьо­ му аспекті монографія Г. М. Яворської та О. В. Богомолова— це комплексне когнітив- но-метафоричне дослідження актуальної сьогодні проблеми лінгвополітологічного та культурно-антропологічного статусу й імід­ жу України в Україні, України в Європі, Європи в Україні та Європи в Європі. Свіжий, нестандартний погляд на Євро­ пу як особу, на відношення між Україною та Європою в аспекті міжперсональних стосун­ ків, на відношення між Європою та Росією, Росією та Україною в монографічному дос­ лідженні забезпечують: 1) когнітивні меха­ нізми протиставлення Сходу і Заходу та фреймових ОПОЗИЦІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЯ VS ВАР­ ВАРСТВО, СИЛА VS СЛАБКІСТЬ, РАЦІОНАЛЬ­ НІСТЬ VS ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ, СТАБІЛЬНІСТЬ VS НЕСТАБІЛЬНІСТЬ як універсально-семіотич- ної концептуалізації, так і реконцептуаліза- ції протиріч політичної дійсності в Україні та Європі; 2) кореляція культурно-історич­ них, політико-географічних, ідеологічних, лінгвістичних, ментальних та власне арте- фактних маркерів поділу світу та відокрем­ лення одного світу від іншого; 3) схеми мо­ делювання не лише лінгвогеографічного, а й концептуального, семантико-когнітивного простору за топологічними параметрами «межа — на межі — за межею», «ми — во­ ни», «зони сусідства», «свій — чужий прос­ тір», «простір бажання», «простір втечі та зради», «простір цінностей», «простір мос­ ту», «подорож (пересування у просторі)». Спонукає до роздумів фрагмент дослід­ ження про моделі зміни думки, різні форми іс­ нування знання. Дослідження проблематики міжнародних відносин за допомогою семанти- ко-когнітивних методик у міждисциплінарно­ му контексті з використанням кореляції «док- са— епістема», контент- та дискурс-аналізу на матеріалі україномовних видань (перелік яких бажано було б подати в списку використаних джерел дослідження з відповідними покликан­ нями в тексті монографії) зорієнтовує на вико­ ристання влучної термінології. У монографії приваблює насамперед уміння прокоментувати лінгвістичний мате­ ріал, розкриваючи глибинні механізми, пара­ докси семантизації, концептуалізації та ре- концептуалізації конотативно-оцінного по­ тенціалу мовних одиниць. Імпонує, що до­ слідники, ураховуючи концептуальну бага­ тозначність назви Європа в міфологічному, міфологемному, географічному, культурно- історичному та політичному вимірах, компе- тентно-диференційовано екстраполюють її семантику відповідно на асоціативно-образ- ну репрезентацію ідеологічного, міфологіч­ ного, культурно-історичного, політичного © В. ІВАЩЕНКО, 2011 86 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 4 Рецензії та анотації або географічного навантаження номінацій європеїзація, європеєць, європейський, Захід, Схід, ЄС, Західна, Східна, Центральна, Пів­ денна, Північна Європа; Схід і Захід України·, за кордоном / закордон', зарубіжжя. Чітко вибудувана логіка подання ана­ лізованого матеріалу з опорою на теорію когнітивної (концептуальної) метафори як універсального засобу поглибленого пізнан­ ня світу розкриває перед читачем приховану за політичними іграми наших можновладців голограму лінгвополітичної ментальності у власне етнічних та міжетнічних когнітообра- зах: персоніфікації Європи як особи , тобто спільноти, що є органічним цілим і вміє від­ чувати, — вважати, вирішувати, мати на­ міри... (метафоризація ЄВРОПА як тілесний суб’єкт — сита, як ментальний суб’єкт — хитра, манить, зазиває, обіцяє, розчаровує..., як соціальний суб’єкт — стара, нова...)', міжперсональних стосунків (метафоризація «учитель — учень», «керівник — підлеглий», «сусіди та сусідство», «сусідство vs братер­ ство»); місцезнаходження в просторі (мета­ фори МІСТ, ПОДОРОЖ). Усе це органічно екс­ траполюється на складну діалектику по­ літичних та культурно-антропологічних від­ носин між державами. Щоправда, бажано було б навести більше прикладів метафоричної концептуалізації Європи у фізичному вимірі та метафоричної концептуалізації простору за моделлю МІСТ (одного контексту для ілюстрації тієї чи тієї когнітивної моделі, що увиразнює певною мірою усталені на рівні ментально-мовних структур політичні реалії буття, на нашу думку, замало). Не завадило б також закцен- тувати увагу й на особливостях метафорич­ ної концептуалізації міжперсональних сто­ сунків представників різних політичних пар­ тій як в Україні, так і в Росії та Європі. Складна діалектика міжперсональних стосунків держав, зокрема Росії і України, у напрямі метафоричної концептуалізації брат / сестра — партнер із залученням до аналізу контексту {«По-братньому» заїхали до Чехословаччини танками) певною мірою вимагає аналізу метафоричної концептуа­ лізації, точніше реконцептуалізації, у напря­ мі брат / сестра — [партнер] — ворог, зок­ рема стосовно відносин між Росією, Украї­ ною та Грузією. Що ж до осмислення Європи в семантич­ ному полі бажання, то дослідники, на нашу думку, зуміли розкрити всі нюанси цієї се­ мантики (й відповідно самого бажання), ана­ лізуючи когнітообраз Європи за допомогою предикатів бажання опинитися, потрапити, хотіти, прагнути (з позитивною оцінкою), не хотіти (з негативною оцінкою), власне ментальних маркерів негативної оцінки — закордон (як чужий простір, простір втечі та зради, як втрата своєї ідентичності), мігрант (деперсоніфікована негативна сила), конт- растивної рамки «за кордоном — у нас, в Україні» та опозиції «Європа — Росія» (у просторі цінностей), акцентуючи увагу на семантичних модифікаціях, пов’язаних зі зміною оцінки. Автори монографії дуже ретельно, ура­ ховуючи всі емоційно-оцінні конотації та, власне, енантіосемізацію, аналізують семан­ тику Європи за оцінною шкалою, що варіює від позитивної оцінки (Європа як земний рай, як еталон — критерій успіху, місце ма­ теріального добробуту, зразок для насліду­ вання; європейські цінності, європейські стандарти, європейський досвід) до нега­ тивної (Європа як така, що втратила свою ідентичність унаслідок ісламізації, тобто зраджує собі) через нейтральну (настороже­ ну) (Європа як місто з погляду селянина). У дослідженні виразно описано й інші репрезентанти когнітообразу Європи. Зак- центовано увагу на лексемі європейський, що є своєрідним маркером якості переважно з позитивним оцінним забарвленням у се­ мантичному просторі українського політич­ ного дискурсу. Розкрито особливості кон­ цептуалізації духовного й матеріального світу за категорією європейськості та різних ступенів її вияву, враховуючи темпораль- ність. У цьому контексті бажано було б дати аналіз категорії українськості та її кореляцію з категорією європейськості. Однак допит­ ливість авторів монографії не залишила поза увагою і концептуальну багатозначність тер­ міна європейська інтеграція та власне пози­ тивну оцінну семантику слів європеєць, єв­ ропейці. Ураховано розмаїту палітру семан­ тичних відтінків досліджуваних лексем. Уміння авторів креативно мислити, об’єктивно подати матеріал та розкрити при­ ховані механізми семантизації непевного об’єкта бажання чи, може, об’єкта непевного бажання Європа — ось що привертає увагу і політологів, і лінгвістів, і культурологів. Отже, перед нами справді цікава, зваже­ на в міркуваннях праця, яка може стати взір­ цем написання лінгвополітичних досліджень такого типу. В. ІВАЩЕНКО ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 4 87

Ähnliche Einträge