Явище енантіосемії в українській термінології
У статті аналізуються особливості логіко-семантичної актуалізації, причини породження енантіосемії в різних термінолектах, а також розроблено загальну типологію енантіосемів у термінопросторі українській мови....
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2011
|
| Series: | Мовознавство |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183586 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Явище енантіосемії в українській термінології / В.Л. Іващенко // Мовознавство. — 2011. — № 5. — С. 30-41. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183586 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1835862022-04-04T01:34:03Z Явище енантіосемії в українській термінології Іващенко, В.Л. У статті аналізуються особливості логіко-семантичної актуалізації, причини породження енантіосемії в різних термінолектах, а також розроблено загальну типологію енантіосемів у термінопросторі українській мови. The peculiarities of logic-semantic actualization, reasons of enantiosemy’s origin in different terminologies are analyzed and a general typology of enantiosems in term space of the Ukrainian language is developed in this article. 2011 Article Явище енантіосемії в українській термінології / В.Л. Іващенко // Мовознавство. — 2011. — № 5. — С. 30-41. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183586 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті аналізуються особливості логіко-семантичної актуалізації, причини породження
енантіосемії в різних термінолектах, а також розроблено загальну типологію енантіосемів у
термінопросторі українській мови. |
| format |
Article |
| author |
Іващенко, В.Л. |
| spellingShingle |
Іващенко, В.Л. Явище енантіосемії в українській термінології Мовознавство |
| author_facet |
Іващенко, В.Л. |
| author_sort |
Іващенко, В.Л. |
| title |
Явище енантіосемії в українській термінології |
| title_short |
Явище енантіосемії в українській термінології |
| title_full |
Явище енантіосемії в українській термінології |
| title_fullStr |
Явище енантіосемії в українській термінології |
| title_full_unstemmed |
Явище енантіосемії в українській термінології |
| title_sort |
явище енантіосемії в українській термінології |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2011 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183586 |
| citation_txt |
Явище енантіосемії в українській термінології / В.Л. Іващенко // Мовознавство. — 2011. — № 5. — С. 30-41. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT ívaŝenkovl âviŝeenantíosemíívukraínsʹkíjtermínologíí |
| first_indexed |
2025-07-16T03:34:39Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:34:39Z |
| _version_ |
1837772968614166528 |
| fulltext |
В. Л. ІВАЩЕНКО
ЯВИЩЕ ЕНАНТІОСЕМІЇ
В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
У статті аналізуються особливості логіко-семантичної актуалізації, причини породження
енантіосемії в різних термінолектах, а також розроблено загальну типологію енантіосемів у
термінопросторі українській мови.
К л ю ч о в і слова: енантіосемія, термінологія, типологічний різновид.
Ураховуючи той факт, що більшість науковців розглядає енантіосемію як поля
ризацію (сем, семем, конотем) у межах полісемії мовного знака (слова, морфе
ми, фразеологізму, стійкої сполуки, речення, тексту і т. ін.), а знаком може бути і
загальновживана, і функціонально обмежена або соціальною чи професійною
сферами вживання, або взагалі територіальною диференціацією мовна одиниця,
видається актуальною проблема вивчення явища енантіосемії в різних когніто-
сферах — у діалектах, соціолектах, термінолектах.
У мовознавстві ця проблема в усій багатогранності її вияву взагалі не була
об’єктом спеціального дослідження. Лише фрагментарно й побіжно поодинокі
випадки енантіосемії аналізували В. М. Прохорова (у процесі роботи над мате
ріалами «Опыта областного великорусского словаря», спорадично вивчаючи
явище енантіосемії в російських говорах)1, В. О. Дорда (у контексті вивчення
аксіологічних аспектів студентського сленгу СШ А)2, О. І. Сахнова (досліджую
чи енантіосеми в англійській економічній термінології)3, І. О. Якунченкова
(описуючи явище енантіосемії, представлене в Троїцькому списку Руської
Правди передтерміном истец) 4.
Об’єктом нашого дослідження є вивчення особливостей логіко-семантичної ак
туалізації, причин породження енантіосемії в різних термінолектах, а також розроб
лення загальної типології енантіосемів у термінопросторі української мови.
Аналізуючи вимоги до терміна, сформульовані ще Д. С. Лотте 5, можна ствер
джувати, що енантіосемія — непродуктивне явище і для сучасної термінології, і
1 Прохорова В. Н. О словах с противоположными значениями в русских говорах // Науч.
докл. высш. шк. : Филол. науки.— 1961.— № 1.— С. 122-127.
2 Дорда В. О. Аксіологічні аспекти студентського сленгу США // Вісн. СумДУ.— 2006.—
№ 11 (95). Т. 2.— С. 39-43.
3 Сахнова О. И. Энантиосемия в экономической терминологии // Культура народов При
черноморья.— 2006.— № 76.— С. 130-134.
4 Якунченкова И. А. К проблеме статуса энантиосемии в лексико-семантической системе
юридической терминологии с точки зрения диахронии // Вестн. Чуваш. ун-та.— 2008.—
№ 1.— С. 249-256.
5 Лотте Д. С. Краткое методическое пособие по разработке и упорядочению науч
но-технической терминологии.— М., 1979.— 123 с.
© В. Л. ІВАЩЕНКО, 2011
30 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Явище енантіосемії в українській термінології
для прототермінології. Однак факти виявлення енантіосемів у тому чи тому тер-
мінолекті засвідчують, що термінологія є відкритою для загальномовних явищ, а
ті вимоги, які завжди ставилися до неї, практично порушуються, що, на думку
О. І. Сахнової, сприяє проникненню в терміносистему, на перший погляд, не
властивих для неї явищ, у тому числі й енантіосемії. Такі порушення простежуємо
не лише в системах із високим ступенем спеціалізації, що обслуговують вузьке
коло користувачів, а й у таких глобальних, широко застосовуваних та, здавалося
б, упорядкованих утвореннях, як економічна термінологія, що засвідчують і до
відкові та періодичні видання економічного спрямування, і відповідні лексико
графічні джерела6. Вимога відсутності в терміна експресивно-емоційного за
барвлення, на думку, В. М. Лейчика, також суперечить практиці створення та
використання в мові термінів, зокрема суспільно-політичних. Окрім того, що
переважна більшість таких термінів стилістично маркована (ренегат, холодна
війна, залізна завіса), дослідник уважає, що можна окремо говорити про експре
сивність (вираження думок та оцінок автора) і емоційність (позитивне або нега
тивне спрямування на адресата з метою впливу на нього та спонукання до дії) за
значених термінів 7. Цей факт частково знаходить вияв в енантіосемізації.
Отже, однією з причин виникнення енантіосемії в термінології є фактичне
невиконання терміном тих вимог, які до нього ставлять дослідники. З одного
боку, фахівці прагнуть підпорядкувати побудову дефініції спеціального поняття
певним правилам, а також процедурам її стандартизації та уніфікації, намагаю
чись чітко її сформулювати, тобто виробити ідеальну, або еталонну, мислефор-
му об’єкта пізнання, позбавлену будь-яких смислових деформацій. Проте, з дру
гого боку, вибудовуючи свої наукові гіпотези, теорії, концепції, фахівці часто
використовують те саме знаково статичне термінопоняття в різних значеннях,
продукуючи його концептуальну (авторську) багатозначність. Відтак з’яв
ляється протиріччя між поліморфною природою терміна (бути потенційно бага
тозначним, виявляти здатність продукувати нові смисли, тобто по-різному кон-
цептуалізуватися в свідомості того чи іншого дослідника) і прагненням фахівців
накласти на термін певні обмеження (зробити його експліцитно однозначним
для зручності користування, тобто деконцептуалізувати). Джерелом енантіосе
мії в такому випадку є зміна наукових концепцій, поглядів на діаметрально про
тилежні, переосмислення самого об’єкта наукового пізнання чи ситуації, тобто
зміна мисленнєвої точки відліку, що обирається за той чи той полюс полярності.
Такі зміни знаходять відображення у замінах одних наукових парадигм (епіс-
тем) іншими, наприклад мовоцентричної на антропоцентричну.
Якщо раніше, як зазначає О. В. Кириліна, ідеї структуралізму спиралися на
західну логоцентричну традицію, тобто на прагнення віднайти раціональну
істину, яка існує поза людською діяльністю й незалежно від неї, то сьогодні
постмодерністська філософія заперечує існування єдиної об’єктивної істини,
однак визнає множинність істини, суб’єктивний характер сприйняття світу.
Епістемічна ревізія нині відбувається в усіх гуманітарних науках. Власне лінг
вістичні дослідження, зокрема новий погляд на поняття «категорія», також сти
мулювали перегляд базових філософських понять та відмову, наприклад, від та
ких традиційних поглядів: «граматика — вираження чистої форми»; «у процесі
6 Сахнова О. И. Зазнач. праця.— С. 131.
7 Лейчик В. М. Онтологические, когнитивные и прагматические аспекты политического
термина // Горизонты современной лингвистики. Традиции и новаторство : Сб. в честь
Е. С. Кубряковой.— М., 2009.— С. 651-652, 654-655.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 31
мислення всі люди використовують ту саму концептуальну схему» та ін .8
Новий підхід, констатує авторка, вимагає застосування і нового поняттєвого
апарату, і нової термінології. Змінилися погляди на об’єкт дослідження, що
спричинило появу нових методів його вивчення, які передбачають не лише лінг
вістичне, а й міждисциплінарне знання, а також не припускають ніякої «об’єк
тивності» дослідника. Навпаки, дослідник повинен впливати як на процеси, які
він вивчає, так і на їх інтерпретацію .
Отже, зміна наукової епістеми гуманітаристики, власне, й породжує пози
ційність наукових поглядів, їх обговорення в різних галузях мовознавства.
Пор., наприклад, полярні визначення терміна в термінознавстві, що ґрунтую
ться на енантіоепістемі, тобто на протиставленні наукових епістем: «об’єктивні
властивості об’єкта наукового пізнання» (структуралістська парадигма) — «су
б’єктивні властивості об’єкта наукового пізнання» (постмодерністська, дискур-
сивно-когнітивна парадигма). Так, розуміючи епістему як «об’єктивні власти
вості об’єкта наукового пізнання», О. Реформатський зазначає: «Те саме може
бути і терміном, і просто словом, і це не наслідок “погляду” або взагалі суб’єк
тивної реакції на той чи той словесний об’єкт, а наслідок об’єктивних структур
них властивостей і характеристик конкретного об’єкта. Якщо слово вживають
тільки як термін <...>, то й шукати його відмінності від “просто слова” немає сен
су (хоча в переносних, оказіональних значеннях будь-які “власне терміни” мо
жуть уживатися і не як терміни <...>). Однак досить часто те чи те “слово” функ
ціонує то як термін, то як нетермін» 10. Розглядаючи ж епістему як «суб’єктивні
властивості об’єкта наукового пізнання», інші дослідники пишуть: «Термін вар
то усвідомлювати як компонент динамічної моделі мови, який діалектично
поєднує в собі стабільну знакову систему та її постійне переосмислення <...>.
Термін можна розглядати як своєрідний корелят ментальної операції, що відбу
вається в свідомості дослідника, і на підставі цього в терміна можна віднайти
суб’єктивні властивості, що репрезентують у цілому суб’єктивний світ його
творця» 11. Терміни, з позиції нової (постмодерністської) епістеми гуманітарис
тики, на відміну від структуралістської, народжуються в дискурсі й формують
свій зміст у процесі когніції, і лише пізніше закріплюються або не закріплю
ються під час письмової фіксації в текстах, а також у словниках, у тезаурусах або
термінологічних банках даних, якщо в цьому є практична необхідність 12.
Різне бачення того самого об’єкта пізнання продукує так звану «концеп
туальну неоднорідність змісту термінологічного поняття, зумовлену різними
<...> поглядами, напрямами, концепціями» 13. Як наголошують І. Куликова і
Д. Салміна, це явище відначалося багатьма термінологами та іншими мовознав
цями як об’єктивне (О. Ахманова, Ф. Березін, Б. Головін, Б. Городецький, В. Да-
ниленко). На думку цих дослідників, «необхідно розрізняти багатозначність як
власне лінгвістичне явище і концептуальну неоднорідність значення терміна
8 Цит. за: Лакофф Дж. Когнитивная семантика (из книги «Женщины, огонь и опасные
предметы») // Язык и интеллект.— М., 1996.— С. 148.
9 Кирилина А. В. Когнитивная наука и новая эпистема гуманитарного знания // Гори
зонты современной лингвистики.— С. 67-73.
10 Реформатский А. Мысли о терминологии (текст подготовила А. Суперанская) // Совре
менные проблемы русской терминологии / Отв. ред. В. П. Даниленко.— М., 1986.— С. 165-166.
11 ЛейчикВ. М. Зазнач. праця.— С. 565.
12 Там же.
13 Куликова И., Салмина Д. Введение в металингвистику (системный, лексикографичес
кий и коммуникативно-прагматический аспекты лингвистической терминологии).— СПб.,
2002.— C. 30.
В. Л. Іващенко
32 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Явище енантіосемії в українській термінології
(або авторську багатозначність), пов’язану з різною науковою інтерпретацією
того самого явища в мові <...>. Практично будь-який термін, якщо він відповідає
не конкретному явищу мови, а передбачає узагальнення, абстракцію, набуває
різного смислового наповнення <...>. Ця <...> властивість терміна <...> відрізняє йо
го від загальновживаного слова, значення якого обмежує узус (норма вживання
в тому чи тому колективі) <...>. Для терміна узуальною (метадіалектною) є саме
концептуальна багатозначність» 14. Про багатозначність терміна як лінгвістичне
(а не концептуальне) явище йдеться у багатьох термінологічних працях. Однак
В. М. Лейчик зазначає, що лінгвістична багатозначність терміна відбиває той
факт, що термін ґрунтується на мовному субстраті. А в спростуванні вимоги
«термін не має бути багатозначним» варто звернути увагу не на лінгвістичну, а
на термінологічну аргументацію 15. Так, вивчаючи політичну термінологію, до
слідник зазначає, що політичний термін первісно не може бути однозначним,
адже є спеціальні поняття й відповідно терміни, що стосуються одного явища,
однак відображають вони різні погляди, гіпотези і т. ін. Кожний політичний тер
мін може мати не одну дефініцію, що залежить від розмаїття політичних кон
цепцій. Прикладом може бути визначення Жовтневої революції 1917 року в ро
сійських словниках радянського періоду й визначення тієї самої події в одному з
англійських словників, де вона характеризується як контрреволюція щодо Лют
невої революції (один із виявів енантіосемії.— В. І . ) 16.
Використання термінів у науковому дискурсі, що спричиняє неоднознач
ність і невизначеність у трансляції наукової інформації та неадекватну неперед-
бачувану реакцію на неї суб’єктів наукової комунікації, З. І. Комарова називає
«дисгармонізацією термінів». Серед об’єктивних факторів, що зумовлюють
дисгармонію термінів у науковому дискурсі, дослідниця виділяє поліморфізм,
або полісемію (властивість мати два або більше значень, що відображають ло-
гіко-змістові зв’язки взаємозумовлених понять), амбісемію (невизначеність
змісту) та еврисемію (властивість мати невизначену кількість денотатів) тер
мінів. Відтак вибудовуються поняття, що фіксують будь-який можливий стан
терміна: моносемія — амбісемія — полісемія — еврисемія 17. У цей ряд, на нашу
думку, можна включити й енантіосемію, яка, за визначенням Ю. Гіріна, на від
міну від амбісемії, що означає конвергенцію (подібність, схожість) двох різних
смислів того самого порядку в межах певної семантичної цілісності, передбачає
імплікацію в одному концепті (тут концепт — «пучок смислів») двох і більше
дивергентних, протилежних смислів 18.
Отже, однією з причин енантіосемізації в термінопросторі є потенційна здат
ність терміна до виявлення концептуальної (авторської) багатозначності, тобто
концептуально багатозначна природа самого терміна.
Зміна наукового погляду на протилежний може бути спричинена не лише су
перечностями процесу наукового пізнання, а й протиріччям самого об’єкта піз
нання. Відтак виникнення енантіосемії в термінопросторі тісно пов’язане з
14 Куликова И., Салмина Д. Зазнач. праця.— С. 30.
15 Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура.— Białystok, 1998.— C. 5.
16 Лейчик В. М. Онтологические, когнитивные и прагматические аспекты политического
термина // Горизонты современной лингвистики.— С. 651-652, 654-655.
17 Комарова З. И. Слово в научном и общеязыковом дискурсе : о некоторых направле
ниях исследования // Слово в языке и речи : Междунар. сб. науч. тр. в честь О. И. Лит-
винниковой. — Елец, 2009.— С. 173-174.
18 Гирин Ю. Об одном авангардистском концепте // Академические тетради.— М., 2006.—
Вып. 12.— Тетр. 6 : История литературы.— http://www.independent.academy/net/science/
tetradi/12/index. html.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 33
http://www.independent.academy/net/science/
В. Л. Іващенко
особливостями відображуваних предметів і явищ у їх діалектичному розвитку,
тобто з особливостями референційної віднесеності слова. Пор., наприклад:
1) експліцитну поляризацію дефініції «передбачене Кримінальним кодексом
України суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб’єктом
злочину» (ВЕЮС 19, 308) юридичного термінопоняття «злочин» на основі енан-
тіоознак ‘дія’ / ‘бездіяльність’; 2) імпліцитне протиставлення інформаційної
структури юридичного термінопоняття «президентська республіка» (різновид
республіканської форми правління) на основі енантіоінформем ‘зосередження
влади в одних руках забезпечує єдність країни (нації)’ / ‘авторитаризм обмежує
демократичну консолідацію’, зумовлене протиріччям самого феномену прези
дентської республіки як форми правління, яка має і позитивні (реалізація прин
ципу поділу влади; позбавлена партійно-фракційних конфліктів; цілісність,
консолідація політичного курсу держави) і негативні (подвійна легітимність;
дестабілізація виборів; неможливість утворення коаліції; небезпека протистоян
ня законодавчої та виконавчої гілок влади) риси (ЕЮС, 704-705; ТДП, 130).
Щоб детальніше вивчити процеси енантіосемізації та енантіонімізації в тер-
мінопросторі української мови, розглянемо різні їх типи й проаналізуємо окремі
випадки появи цих двох явищ.
І. Лексична енантіосемія (репрезентована власне термінами-енантіосема-
ми й актуалізована безпосередньо в їх лексико-семантичній структурі) пред
ставлена кількома різновидами:
1. Архісемна енантіосемія (в її основі — поєднання протилежних родових
ознаку дефінітивній структурі наукового поняття), напр.:
мистецтвозн. (рест.) стан збереженості пам ’ятки «міра неушкодженості
(ушкодженості) автентичної (первинної, авторської) частини твору»; «відсут
ність або наявність активних руйнувань пам’ятки як агрегату, створеного автен
тичними та різночасовими історичними частинами пам’ятки» (РПК, 135) — по
ляризація ‘неушкодженість’ / ‘ушкодженість’, ‘відсутність’ / ‘наявність’;
етнолог. етнічна акультурація «втрата етнічних ознак і рис етнічною спіль
нотою та набуття ознак і рис панівного етносу, що характерно для багатонаціо
нальних імперських держав» (СОПТЕ, 24) — поляризація ‘втрата’ / ‘набуття’;
етнолог. етнічна регенерація «процес відродження втрачених етносом тра
диційних і властивих йому етнокультурних цінностей, соціальної культури і на
буття ним етнічної пасіонарності» (СОПТЕ, 194) — поляризація ‘відродження
втрачених цінностей, соціальної культури’ / ‘набуття пасіонарності’;
муз. альтерація «підвищення або зниження ступенів основного звукоряду (до,
ре, мі, фа, соль, ля, сі) на один чи два півтони для побудови іншого ладу або утво
рення іншої тональності» (КЕСК, 17) — поляризація ‘підвищення’ / ‘зниження’;
архіт. облом «виступ або виїмка на місці розлому» (КЕСК, 225) — поляриза
ція ‘виступ’ / ‘виїмка’;
юр. декриміналізація «визнання законодавцем раніше злочинного діяння
незлочинним» (ВЕЮС, 147) — поляризація ‘злочинне діяння’ / ‘незлочинне
діяння’ ;
юр. оренда (п. arenda, від пізньолат. arrendare — здавати в найм, наймати)
«надання майна в тимчасове (строкове) платне користування» (ВЕЮС, 576) —
поляризація ‘надання’ / ‘наймання’;
юр. сальдо «кінцевий результат фінансово-господарської діяльності (фінан
сової операції), що визначається як різниця між надходженнями і видатками
19 Список скорочень див. у кінці статті.
34 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Явище енантіосемії в українській термінології
грошових коштів або матеріальних засобів за певний (звітний) період часу»
(ВЕЮС, 794) — поляризація ‘надходження’ / ‘видатки’.
2. Диференційно-типологічна енантіосемія (в її основі — поєднання про
тилежних видових ознак у дефінітивній структурі наукового поняття або дифе-
ренційних сем у структурі лексичного значення терміна), напр.:
юр. дериватив «документ, що засвідчує право і зобов’язання в майбутньому
придбати чи продати товари, цінні папери, кошти тощо на визначених ним умо
вах» (ВЕЮС, 179) — поляризація ‘придбати’ / ‘продати’;
юр. агітація «публічне колективне або індивідуальне поширення теорій,
концепцій, ідей або гасел серед певного кола осіб з метою впливу на них, пере
конування їх у чому-небудь і спонукання до певних дій...» (ВЕЮС, 13) — поля
ризація ‘колективний’ / ‘індивідуальний’;
юр. активи «власність юридичних та фізичних осіб у вигляді рухомого та не
рухомого майна, землі, лісових угідь, запасів корисних копалин, інших ціннос
тей, що мають грошову вартість і використовуються їх власниками для виплати
своїх зобов’язань іншим фізичним чи юридичним особам» (ВЕЮС, 25) — поля
ризація ‘рухомий’ / ‘нерухомий’;
юр. бюлетень «періодичне чи неперіодичне друковане видання довідко
во-інформаційного характеру» (ВЕЮС, 64) — поляризація ‘періодичний’ / ‘не
періодичний’ ;
юр. вирок «винесене іменем України рішення суду першої (в окремих випад
ках — апеляційної) інстанції про винність чи невинність підсудного у вчиненні
злочину, про застосування чи незастосування покарання, про запобіжний захід,
речові докази, а також з інших питань, які підлягають з ’ясуванню при остаточ
ному вирішенні кримінальної справи» (ВЕЮС, 94) — поляризація ‘винність’ /
‘невинність’, ‘застосування’ / ‘незастосування’;
юр. договір «угода двох або більше сторін про встановлення, зміну чи припи
нення відповідних прав і обов’язків» (ВЕЮС, 199) — поляризація ‘встановлен
ня’ / ‘припинення’;
юр. еміграція «вимушене або добровільне переміщення людей з країни пос
тійного проживання в інші країни» (ВЕЮС, 237) — поляризація ‘вимушене’ /
‘добровільне’;
юр. курс цінних паперів «ціна, за якою продаються й купуються цінні папери
на фондових біржах» (ВЕЮС, 418) — поляризація ‘продаватися’ / ‘купуватися’;
юр. мародерство «приховане або відкрите викрадання на полі бою речей у
вбитих і поранених, здійснене військовослужбовцями, що належать до особово
го складу власних збройних сил держави або союзних військ, або до армії про
тивника, або цивільними особами» (ВЕЮС, 418) — поляризація ‘прихований’ /
‘відкритий’;
юр. тендер «різновид відкритих або з обмеженою участю чи закритих тор
гів, переможцем яких визнається учасник, що найбільше відповідає запропоно
ваним організатором цих торгів умовам» (ВЕЮС, 880) — поляризація ‘відкри
тий’ / ‘закритий’;
юр. фізичний примус «вплив на особу, здійснюваний шляхом застосування
фізичної сили, з метою спонукати цю особу до вчинення або невчинення певних
дій, що суперечать її волі» (ВЕЮС, 937) — поляризація ‘вчинення’ / ‘невчинення’;
сакр. полікадило «одно- або багатоярусний церковний світильник, на якому
встановлюють від семи до дванадцяти свічок» (СУСМ, 191) — поляризація ‘од
ноярусний’ / ‘багатоярусний’;
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 35
В. Л. Іващенко
сакр. тріодь «богослужбова книга, призначена для перед- і післявеликод-
нього часу церковного календаря» (СУСМ, 245) — поляризація ‘передвеликод-
ній’ / ‘післявеликодній’;
етнолог. етнічна дифузія «форма етнокультурних процесів, коли, з одного
боку, відбувається добровільне, а отже, природне збагачення через засвоєння ет
носом культурних інновацій сусідніх народів, з другого,— примусове, майже
обов’язкове сприйняття нав’язаних тих чи інших елементів іноетнічної культу
ри, що зумовлює внутрішньоетнічний спротив і відторгнення штучно й сило
міць наживлених нових компонентів у культурно-традиційній сфері» (СУСМ,
39) — поляризація ‘добровільний’ / ‘примусовий’;
мистецтвозн. (орнам.) абстрактні мотиви «мотиви, що складаються з пра
вильних і неправильних геометричних фігур, їх деталей і поєднань» (ТГ, 341) —
поляризація ‘правильний’ / ‘неправильний’;
муз. агогіка «відхилення (уповільнення чи прискорення) від основного тем
пу для посилення художньої виразності» (КЕСК, 11) — поляризація ‘уповіль
нення’ / ‘прискорення’.
3. Диференційно-протиставна енантіосемія (в її основі — поєднання про
тилежних видових ознак у дефініції наукового поняття у формі протиставлен
ня), напр.:
юр. державна позика «форма державного кредиту, тобто сукупність врегу
льованих правом грошових відносин, у яких держава виступає позичальником, а
населення та юридичні особи — кредиторами» (ВЕЮС, 161) — поляризація у
формі протиставлення ‘держава виступає позичальником, а населення та юри
дичні особи — кредиторами’.
4. Конверсивна енантіосемія (в основі цього різновиду енантіосемії лежить
векторна антонімія, точніше, антонімічна конверсія — «зміна перспективи мов
ного подання позамовної ситуації на протилежну, зображення однієї ситуації по
перемінно з двох протилежних сторін зі зміною логіко-комунікативних акцентів у
її висвітленні»20, тобто «протилежно спрямовані, ‘зустрічні’ дії або відношення в
межах однієї спільної ситуації»21), що здійснюється за допомогою антонімів-кон-
версивів, зокрема іменників — назв соціальних стосунків, з релятивним значен
ням, яке виражає відношення між двома сторонами ситуації, напр. :
юр. кредитний договір «договір, за яким банк або інша фінансова установа
(кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові
у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується
повернути кредит і оплатити проценти» (ВЕЮС, 410) — антисеми-конверсиви
‘надати’ / ‘повернути’, ‘кредитодавець’ / ‘позичальник’;
юр. добровільне страхування «страхування, яке здійснюється на основі дого
вору між страхувальником і страховиком» (ВЕЮС, 194) — антисеми-конверси-
ви ‘страхувальник’ / ‘страховик’;
юр. договір зберігання «вид цивільно-правового договору, за яким одна сто
рона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною
(поклажедавцем), і повернути йому цю річ у повній схоронності» (ВЕЮС,
201-202) — антисеми-конверсиви ‘поклажодавець’ / ‘зберігач’;
юр. договір дарування «це договір, за яким одна сторона (дарувальник) пере
дає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровувано
20 Тараненко О. О. Конверсія // Українська мова. Енциклопедія / Ред. кол.: Русанів-
ський В. М., Тараненко О. О. (співголови) та ін.— К., 2000.— С. 246.
21 Тараненко О. О. Антоніми // Там же.— С. 28.
36 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Явище енантіосемії в українській термінології
му) безплатно майно (дарунок) у власність» (ВЕЮС, 200) — антисеми-конвер-
сиви ‘дарувальник’ / ‘обдаровуваний’;
юр. договір консигнації «договір, відповідно до якого одна сторона (консиг
натор) зобов’язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом
визначеного часу . з а обумовлену винагороду продати з консигнаційного скла
ду ... від свого імені товари, які належать консигнанту» (ВЕЮС, 203) — антисе-
ми-конверсиви ‘консигнатор’ / ‘консигнант’;
юр. договір комісії «цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (ко
місіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчи
нити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента»
(ВЕЮС, 2) — антисеми-конверсиви ‘комісіонер’ / ‘комітент’;
юр. договір найму (оренди) «договір, за яким наймодавець передає або зобо
в’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк»
(ВЕЮС, 207) — антисеми-конверсиви ‘наймодавець’ / ‘наймач’;
юр. спадкування «перехід прав і обов’язків (спадщини) від фізичної особи,
яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)» (ВЕЮС, 831) — анти-
семи-конверсиви ‘спадкодавець’ / ‘спадкоємець’;
юр. спадщина «майно, а також сукупність прав і обов’язків спадкодавця, які
після його смерті переходять до його спадкоємців» (ВЕЮС, 831) — антисе
ми-конверсиви ‘спадкодавець’ / ‘спадкоємець’.
5. Номінативна енантіосемія (виявляється в поляризації компонентів зов
нішньої (формальної) структури, тобто в поляризації номінативно-смислової
організації звукової оболонки терміна, або в поляризації морфемної структури
терміна, що відповідно корелює з поляризацією його змістової структури; реп
резентована енантіотермінами), напр.:
юр. бездіяльність злочинна «пасивна суспільно небезпечна і протиправна
поведінка особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), яку вона по
винна була і могла вчинити в силу закону або обов’язку» (ВЕЮС, 50) — поляри
зація префікса без- ‘заперечення дії’ і кореневої морфеми -дія- ‘здійснення чо
го-небудь’ у їх кореляції з поляризованою диференційною семою ‘невчинення
дії (дій), яку треба і можна було вчинити’;
юр. реприватизація (від фр. re... — префікс, що означає зворотну дію, і
privatisation, від лат. privatus — приватний, особистий) «процес, зворотний при
ватизації, суть якого полягає в непримусовому вилученні у власність держави
або в комунальну власність приватизованого майна в разі його неефективного
використання новим власником шляхом розірвання у судовому порядку догово
ру купівлі-продажу цього майна або визнання такого договору недійсним на під
ставах, передбачених чинним законодавством У країни .» (ВЕЮС, 771) —
поляризація префіксаре- ‘зворотний’ і твірного приватизація ‘приватний, осо
бистий’ у їх кореляції з лінгв. антиклімакс «спадна градація» від гр. άντι —
префікс, що означає протилежність, протидію, і klimax — висхідна градація, де
градація — розташування послідовно нагромаджуваних семантично близьких
і / або синтаксично однотипних компонентів конструкції в напрямі поступового
наростання, посилення або (значно рідше) спаду, послаблення (з відповідним
наростанням або спадом інтонації) інтенсивності їх значення (УМЕ, 26) — поля
ризація у формальній структурі терміна префікса анти- і твірного клімакс, у
змістовій — сем ‘спадний’ і ‘висхідний’ + наявність енантіомаркера-етимона
‘протилежність, протидія’;
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 37
В. Л. Іващенко
ритор., лінгв. антитеза (гр. άντίθεσις — протиставлення) «фігура мови, що
полягає в протиставленні або зіставленні порівнюваних понять, явищ, ситуацій
шляхом поєднання їх мовних виражень в одному контексті для досягнення пев
ного виражально-зображального ефекту (увиразнення протилежності, підкрес
лення несумісності або, навпаки, діалектичного співіснування тих чи інших по
нять)» (УМЕ, 26), «судження, яке суперечить тезі певного вибудованого
доведення» (РС, 368) — поляризація у формальній структурі терміна префікса
анти- і твірного теза, у змістовій структурі — наявність енантіомаркерів, а са
ме: етимона ‘протиставлення’ і диференційної семи ‘увиразнення протилежнос
ті, підкреслення несумісності’ у першому визначенні та семи ‘суперечить тезі’ у
дру го му виз на чен ні.
6. Енантіонімія (репрезентована термінами-енантіонімами з номінативно-
поляризованими термінокомпонентами зовнішньої структури, що корелюють із
відповідною поляризацією семантики), наприклад:
юр. договір купівлі-продажу «вид цивільного договору, за яким одна сторо
на (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність ...
другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти
майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму» (ВЕЮС, 204) — номіна
тивна поляризація термінокомпонентів купівля / продаж корелює з антисема-
ми-конверсивами ‘продавець’ / ‘покупець’ та власне лексико-синтаксичними
конверсивами ‘продавець передає або зобов’язується передати майно (товар)
покупцеві’ / ‘покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар)’ у
семантичній структурі терміна;
культ. аполлонівське і діонісійське — «поняття, запропоноване Ф. Ніцше для
характеристики двох витоків людської культури, уособлення яких він бачив в
образах Аполлона та Діоніса. “Аполлонівське” — світле, споглядальне, раціона
льне; “діонісійське” — буйне, темне, хаотичне, ірраціональне» (КЕСК, 24) —
онімна поляризація термінокомпонентів аполлонівське / діонісійське корелює з
антисемами ‘світле, споглядальне, раціональне’ / ‘темне, буйне, ірраціональне’.
7. Комбінована енантіосемія (поєднання кількох різновидів лексичної
енантіосемії і /або енантіонімії), напр.:
юр. адміністративне правопорушення (адміністративний проступок)
«протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає
на охоронювані законом суспільні відносини і за яку законодавством передбачено
адміністративну відповідальність» (ВЕЮС, 18) — поляризація архісеми ‘дія’ /
‘бездіяльність’ та диференційних сем ‘умисний’ / ‘необережний’;
юр. договір підряду «договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов’я
зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (за
мовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу»
(ВЕЮС, 210) — поєднання антисем-конверсивів ‘підрядник’ / ‘замовник’ і
сем-конверсивів ‘підрядник зобов’язується виконати певну роботу’ / ‘замовник
зобов’язується прийняти виконану роботу’;
юр. договір позики «договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у
власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені
родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку
ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та
такої ж якості» (ВЕЮС, 210) — поєднання антисем-конверсивів ‘позикодавець’ /
‘позичальник’ і сем-конверсивів ‘позикодавець передає у власність позичальни
кові грошові кошти або інші речі’ / ‘позичальник зобов’язується повернути пози
кодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей’;
38 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Явище енантіосемії в українській термінології
юр. договір поставки «вид цивільного договору, за яким продавець (поста
чальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у
встановлений строк товар у власність покупця для використання його у госпо
дарській діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, до
машнім чи іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийня
ти товар і сплатити за нього певну грошову суму» (ВЕЮС, 212) — поєднання
антисем-конверсивів ‘продавець’ / ‘покупець’ і сем-конверсивів ‘продавець зо
бов’язується передати товар у власність покупця’ / ‘покупець зобов’язується
прийняти товар ’ ;
юр. договір про надання послуг «цивільно-правовий договір, за яким одна
сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника)
надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення
певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазаначену
послугу, якщо інше не встановлено договором» (ВЕЮС, 212) — поєднання ан-
тисем-конверсивів ‘виконавець’ / ‘замовник’ і сем-конверсивів ‘виконавець зо
бов’язується надати послугу’ / ‘замовник зобов’язується оплатити виконавцеві
зазаначену послугу’;
юр. договір ренти «цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (одер
жувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а
платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержува
чеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі» (ВЕЮС, 213) —
поєднання антисем-конверсивів ‘одержувач ренти’ / ‘платник ренти’ і сем-кон-
версивів ‘одержувач ренти передає платникові ренти у власність майно’ / ‘плат
ник ренти зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту’;
юр. договір страхування «цивільно-правовий договір, за яким одна сторона
(страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку)
виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у дого
ворі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачу
вати страхові платежі та виконувати інші вимоги договору» (ВЕЮС, 214) —
поєднання антисем-конверсивів ‘страховик’ / ‘страхувальник’ і сем-конверси-
вів ‘страховик зобов’язується виплатити страхувальникові грошову суму (стра
хову виплату)’ / ‘страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі’;
юр. склад злочину «сукупність встановлених у кримінальному праві юри
дичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), що визначають вчинене суспільно
небезпечне діяння як злочинне» (ВЕЮС, 814) — експліцитна поляризація дифе-
ренційних сем ‘об’єктивний’ / ‘суб’єктивний’ як вияв диференційно-типологіч-
ної енантіосемії й імпліцитна поляризація термінокомпонента злочин у поляри
зації його семних конкретизаторів ‘дія / бездіяльність’ у складі диференційної
семи ‘суспільно небезпечне діяння’;
юр. кредитор (лат. creditor — позикодавець, віритель) «сторона в цивільно
му зобов’язанні, яка має право вимагати від боржника виконання ним обов’язку
щодо здійснення певної дії (передачі майна, виконання роботи, сплати грошей
та ін.) або утримання від певної дії» (ВЕЮС, 411) — поляризація власне смисло
вої організації терміна кредитор ‘позикодавець’ і семи ‘боржник’ в його лекси-
ко-семантичній структурі, а також сем ‘давати’ / ‘вимагати’ та сем-конверсивів
‘здійснення певної дії’ / ‘утримання від певної дії’;
юр. спадкодавець «особа, після смерті якої її права та обов’язки переходять
до інших осіб (спадкоємців)» (ВЕЮС, 830) — поляризація власне терміна спад
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 39
В. Л. Іващенко
кодавець і диференційної семи ‘спадкоємець’ у його лексико-семантичній
структурі як поєднання номінативно-змістової і конверсивної енантіосемії;
юр. страхувальник «юридична особа та дієздатний громадянин, який уклав
із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до зако
нодавства У країни .» (ВЕЮС, 855) — поляризація власне терміна страхува
льник і диференційної семи ‘страховик’ у його лексико-семантичній структурі
як поєднання номінативно-змістової і конверсивної енантіосемії;
юр. укладання договору «спільний юридичний акт його учасників, погод
ження між ними умов договору, яке відбувається у два етапи: висловлення про
позиції однієї сторони укласти договір (оферта) і прийняття пропозиції другою
стороною (акцепт)» (ВЕЮС, 914) — поєднання антисем-конверсивів ‘оферта’ /
‘акцепт’ і сем-конверсивів ‘висловлення пропозиції однієї сторони’ / ‘прийняття
пропозиції другою стороною’;
лінгв. антиметабола (гр. άντι... — префікс, що означає протилежність, про
тидію, і μεταβολή, букв. — зміна) «фігура мови», «поєднання антитези з хіазмом
(зворотним, «хрестоподібним» розташуванням спільних елементів двох суміж
них конструкцій, завдяки чому створюється враження симетрії)» (УМЕ, 26, 696)
— поляризація компонента формальної структури терміна, зокрема префікса
анти-, і компонента змістової структури, зокрема етимона ‘зміна’, а також внут-
рішньосемна поляризація семних ознак, що знаходить вияв у енантіомаркерах
— ‘протилежність, протидія’, ‘антитеза’, ‘хіазм’.
ІІ. Лексико-синтаксична енантіосемія (репрезентована термінами-кон-
версивами в синтагматичній зумовленості їх вибору, тобто не актуалізована без
посередньо в лексико-семантичній структурі терміна). Здебільшого представле
на антонімами-конверсивами, напр.:
юр. аваль «порука за векселем, на підставі якої особа-поручитель (аваліст)
бере на себе відповідальність за виконання зобов’язань будь-якою із зобов’яза
них за векселем осіб (векселедавцем, акцептантом, індосантом)» (ВЕЮС, 8) —
особа, яка дала аваль / особа, за яку дано аваль;
юр. відчуження майна «у цивільному праві один із способів припинення
права власності» (ЕЮС, 108) — відчуження майна у когось / відчуження майна
на користь когось;
юр. кредит «відносини у зв’язку з передачею грошей або матеріальних цін
ностей у тимчасове користування за умови їх повернення», «банківський кредит
як форма руху позичкового капіталу, який дає дохід (відсоток)», «державний
кредит — сукупність кредитних відносин, у яких позичальником є держава»
(ВЕЮС, 409) — кредит надати / кредит узяти;
юр. мито «законодавчо запроваджений обов’язковий грошовий збір, який
стягується (справляється) уповноваженими державою органами з фізичних та
юридичних осіб за певні види послуг або з переміщуваних через кордон цієї дер
жави товарів і предметів за встановленими ставками (тарифами)» (ВЕЮС,
450) — мито стягнути з кого / мито сплатити кому;
юр. податок «обов’язковий платіж, що відповідно до ст. 92 Конституції
України встановлюється виключно законом, який сплачують юридичні та
фізичні особи у порядку, розмірах та строки, передбачені законом» (ВЕЮС,
643) — податок зібрати (стягнути) з кого / податок сплатити (виплатити) кому.
Отже, виникнення явища енантіосемії в термінопросторі пов’язане з такими
факторами: 1) практичним невиконанням терміном тих вимог, які до нього тео
ретично ставлять дослідники; 2) зміною наукового положення, погляду, кон
цепції на діаметрально протилежні та переосмисленням самого об’єкта науково
40 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Явище енантіосемії в українській термінології
го пізнання як виявом протиріччя процесу пізнання; 3) заміною однієї наукової
парадигми (епістеми) іншою; 4) концептуальною багатозначністю природи са
мого терміна, дисгармонізацією термінів у науковому дискурсі; 5) протиріччям
самого об’єкта наукового пізнання; 6) логічною помилкою.
У теорії термінознавства важливо розрізняти два типи термінологічної енан
тіосемії: лексичну, репрезентовану термінами-енантіосемами; лексико-синтак-
сичну, репрезентовану термінами-конверсивами. Своєю чергою лексична енан-
тіосемія в термінопросторі представлена такими різновидами: архісемна,
диференційно-типологічна, диференційно-протиставна, конверсивна, номіна
тивна (репрезентована власне енантіотермінами), комбінована. Як окремий різ
новид енантіосемії в термінології можна виділити енантіонімію (репрезентова
на термінами-енантіонімами).
Перспективою подальших пошуків у цьому напрямі є виявлення причин і ти
пологічних різновидів енантіосемії та енантіонімії в соціолекті й діалекті, а та
кож укладання словника-мінімуму термінологічних репрезентантів типологіч
ної диференціації енантіосемії в лінгвопросторі української мови.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ВЕЮС — Великий енциклопедичний юридичний словник/За ред. Ю. С. Шемшучен-
ка.— К., 2007.— 991 с.
КЕСК — Корінний М. М ., Шевченко В. Ф. Короткий енциклопедичний словник з
культури.— К., 2003.— 384 с.
РПК — Цитович В. Реставрація пам’яток культури: проект словника загальної тер
мінології // Проблеми українського термінологічного словникарства в мис
тецтвознавстві й етнології : Наук. зб. пам’ятіМ. Трохименка.— К.,2002.—
С. 133-138.
РС — Савченко Л. Риторичний словник // Савченко Л. Ораторське мистецтво :
Історія красномовства і сучасна риторична комунікація : Навч. посібник.—
Сімферополь, 2009.— С. 367-400.
СОПТЕ — Павлюк С. Словник основних понять і термінів з теорії етнології.— Л.,
2008.— 256 с.
СУСМ — Словник українського сакрального мистецтва / За ред. М. Станкевича. —
Л., 2006.— 287 с.
ТГ — Селівачов М. Термінологічний глосарій // Селівачов М. Лесикон україн
ської орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія).— К. ;
Ніжин, 2005.— С. 341-343.
ТДП — Теорія держави і права. Академічний курс : Підручник / Відп. ред.
О. В. Зайчук. — К., 2008. — 688 с.
УМ — Українська мова. Енциклопедія / Ред. кол.: Русанівський В. М., Тараненко
О. О. (співголови) та ін.— К., 2000.— 752 с.
V. L. IVASHCHENKO
THE PHENOMENON OF ENANTIOSEMY IN UKRAINIAN TERMINOLOGY
The peculiarities of logic-semantic actualization, reasons of enantiosemy’s origin in different
terminologies are analyzed and a general typology of enantiosems in term space of the Ukrainian lan
guage is developed in this article.
K e y w o r d s : enantiosemy, terminology, typological variety.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 41
|