Береза і калина в сучасній мовній свідомості
У статті за матеріалами асоціативного експерименту досліджено мовну свідомість школярів на прикладі слів береза і калина. Метою розвідки є аналіз асоціативних полів, пошук закономірностей в асоціативних взаємозв’язках, а також виявів універсальних і національно- культурних елементів в асоціативні...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2011
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183588 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Береза і калина в сучасній мовній свідомості / Н.Ф. Баландіна // Мовознавство. — 2011. — № 5. — С. 50-59. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183588 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1835882022-04-04T01:33:50Z Береза і калина в сучасній мовній свідомості Баландіна, Η.Ф. У статті за матеріалами асоціативного експерименту досліджено мовну свідомість школярів на прикладі слів береза і калина. Метою розвідки є аналіз асоціативних полів, пошук закономірностей в асоціативних взаємозв’язках, а також виявів універсальних і національно- культурних елементів в асоціативній семантичній структурі слів-стимулів. The linguistic consciousness of schoolchildren on the example of words birch and guelder rose on the materials of associative experiment is studied in the article. The main aim of the research is analysis of associative fields, searching for patterns in associative relationships, as well as reflexes of universal and national-cultural elements in associative semantic structure of word-stimulus. 2011 Article Береза і калина в сучасній мовній свідомості / Н.Ф. Баландіна // Мовознавство. — 2011. — № 5. — С. 50-59. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183588 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті за матеріалами асоціативного експерименту досліджено мовну свідомість школярів
на прикладі слів береза і калина. Метою розвідки є аналіз асоціативних полів, пошук закономірностей
в асоціативних взаємозв’язках, а також виявів універсальних і національно-
культурних елементів в асоціативній семантичній структурі слів-стимулів. |
| format |
Article |
| author |
Баландіна, Η.Ф. |
| spellingShingle |
Баландіна, Η.Ф. Береза і калина в сучасній мовній свідомості Мовознавство |
| author_facet |
Баландіна, Η.Ф. |
| author_sort |
Баландіна, Η.Ф. |
| title |
Береза і калина в сучасній мовній свідомості |
| title_short |
Береза і калина в сучасній мовній свідомості |
| title_full |
Береза і калина в сучасній мовній свідомості |
| title_fullStr |
Береза і калина в сучасній мовній свідомості |
| title_full_unstemmed |
Береза і калина в сучасній мовній свідомості |
| title_sort |
береза і калина в сучасній мовній свідомості |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2011 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183588 |
| citation_txt |
Береза і калина в сучасній мовній свідомості / Н.Ф. Баландіна // Мовознавство. — 2011. — № 5. — С. 50-59. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT balandínaēf berezaíkalinavsučasníjmovníjsvídomostí |
| first_indexed |
2025-07-16T03:34:46Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:34:46Z |
| _version_ |
1837772977101340672 |
| fulltext |
Н. Ф. БАЛАНДІНА
БЕРЕЗА І КАЛИНА В СУЧАСНІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ
(за матеріалами вільного асоціативного експерименту) ___
У статті за матеріалами асоціативного експерименту досліджено мовну свідомість шко
лярів на прикладі слів береза і калина. Метою розвідки є аналіз асоціативних полів, пошук за
кономірностей в асоціативних взаємозв’язках, а також виявів універсальних і національ
но-культурних елементів в асоціативній семантичній структурі слів-стимулів.
Ключові слова: асоціативний експеримент, асоціативне поле, мовна свідомість.
Необхідність використання асоціативного експерименту як дослідницького ме
тоду в прикладній лінгвістиці з ’явилася у зв’язку з розробкою проблеми мето
дичної типології лексики і спробою кількісно визначити труднощі
запам’ятовування іншомовного слова ' . Асоціативні експерименти дозволили
встановити, що характер та інтенсивність взаємодії мов у процесі навчання зале
жать від рівня володіння другою мовою 2 . За допомогою асоціативного експери
менту досліджувалися питання словотвору в умовах навчального білінгвізму,
установлювалися закономірності взаємодії і взаємопроникнення різномовних
структур у свідомості білінгва порівняно з мовною свідомістю монолінгва3, па-
4раметри внутрішнього лексикону дитини дошкільного віку , визначалася роль
художньо-образних асоціацій у загальному і мовленнєвому розвитку дитини 5 .
Варто навести й такі прикладні результати експерименту, як укладання асо
ціативних словників школярів: асоціативний словник молодших школярів 6,
асоціативний словник дітей дошкільного віку 7. У прикладних лінгвістичних
дослідженнях, зокрема в галузі лінгводидактики, послуговуються також асоціа
тивними словниками, матеріал яких є результатом опитування значної кількості
людей (від 200 до 1000) без вікових чи будь-яких інших обмежень. Такими слов-
1 Залевская А. А. Слово в лексиконе человека: психолингвистические исследования.—
Воронеж, 1990.— 205 с.
2 Сазонова Т. Ю., Тягунова А. Ю. Экспериментальное исследование процесса идентифи
кации английских прилагательных в условиях овладения и владения языком // Актуальные
проблемы психолингвистики : Слово и текст.— Тверь, 1996.— С. 18-23.
3 Подражанская Н. Т. Опыт анализа словообразовательных реакций // Психолинг
вистические исследования в области лексики и фонетики.— Калинин, 1983.— С. 124-133.
4 Акуленко А. А. Параметри внутрішнього лексикону дитини шкільного віку : Автореф.
дис. ... канд. філол. наук.— К., 2007.— 21 с.
5 Мельник Н. Роль художественно-образных ассоциаций в общем и речевом развитии
ребенка // Слово. Стиль. Норма : Сб. науч. работ.— К., 2002.— С. 81-86.
6 Овчинникова И. Г. и др. Лексикон младшего школьника (характеристика лексического
компонента языковой компетенции).— Пермь, 2000.— 312 с.
7 Соколова Т. В. Ассоциативный словарь ребенка. Вербальные реакции детей 3-7 лет : От
стимула к реакции.— Архангельск, 1996.— Ч. 1.— 82 с.
© Н. Ф. БАЛАНДІНА, 2011
50 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Б е р е з а і к ал ина в мовній свідомості школярів
никами є, наприклад, «Словник асоціативних норм української мови» 8, «Рус-
9скии ассоциативным словарь» та ін.
Дані асоціативних словників школярів використовувалися для виділення
найактуальніших для школярів ситуацій спілкування, знання ними семантики
імен предметів, дій, ознак і т. ін., типів текстів, відображення прецедентних фе
номенів тощо.
Незважаючи на значні здобутки в застосуванні асоціативного експерименту
в навчальній практиці, на глибокі наукові дослідження у цій царині, появу низки
нових асоціативних словників, наприклад «Українського асоціативного словни
ка» 10, останнім часом прийшло розуміння того, що асоціативний експеримент
може прислужитися і в аналізі стану комунікативної компетенції учнів (у нашо
му випадку йдеться про аналіз компетенції, сформованої на уроках російської
мови в школах з українською мовою навчання). Як зазначають спеціалісти в
галузі психолінгвістики, поняття мовної і/або комунікативної компетенції спів
відносяться з поняттям мовної свідомості, як такі, що пов’язані з мовленнєвою
діяльністю людини 11.
Метою розвідки є вивчення мовної свідомості школярів на прикладі слів бе
реза і калина, що передбачає: аналіз отриманих асоціативних полів; пошук зако
номірностей в асоціативних взаємозв’язках; вияв універсальних і націона
льно-культурних елементів в асоціативній семантичній структурі слів-стимулів.
Джерельною базою цього дослідження слугував матеріал опитування, про
веденого у травні 2011 р. у школах м. Миргорода. В експерименті взяли участь
183 учні 5-9 класів, базу даних становлять 183 анкети із зафіксованими в них
реакціями. Процедура експерименту проводилася в усіх школах за єдиною ме
тодикою. Слова-стимули подавалися в усній формі, кожна відповідь записува
лася учнем відразу після прослуховування стимулу. Вибір слова-реакції не об
межувався ні формально, ні семантично. Часу для запису виділялося рівно
стільки, щоб можна було записати приблизно три реакції. Відомо, що при жор
сткому обмеженні часу, точніше, відсутності часу на обдумування, респонденти
дають найтиповіші відповіді, тоді як збільшення часу урізноманітнює відповіді і
викликає появу незвичних і навіть унікальних асоціацій.
Обрані для асоціативного експерименту слова-стимули береза і калина не
входять до ядра мовної свідомості носіїв мови: слово береза не зафіксовано жод
ним із зазначених асоціативних словників як слово-стимул, а слово калина наяв
не лише в «Українському асоціативному словнику». їх вибір для нашого експе
рименту зумовлено кількома причинами. Насамперед вони є ефективним
засобом доступу до знань про природні умови існування людини, належать до
одного з найстаріших шарів лексики, є одиницями тематичної групи слів «При
рода». Маючи усталене значення в багатьох мовах, зокрема в українській і ро
сійській, кожне з яких упродовж віків сформувало в семантичній структурі свої
конотації, які дозволяють виявити специфіку мовної картини світу та її усвідом
лення учнями. Крім того, соціокультурна компетенція як складник комунікатив
ної компетенції учня передбачає серед низки інших питань і знання природ
8 Бутенко Н. ЛСловник асоціативних норм української мови / Наук. ред.
А. Є. Супрун.— Л., 1979.— 120 с.
9 Русский ассоциативный словарь / Сост. Ю. Н. Караулов, Ю. А. Сорокин, Е. Ф. Тарасов,
Н. В. Уфимцева, Г. А. Черкассова.— М., 1998.— Кн. 5. Ч. 3.— 204 с.
10 Мартінек С. Український асоціативний словник : У 2 т.— 2-е вид., стер.— Л., 2008.
11 Залевская А. А. Введение в психолингвистику.— М., 1999.— С. 92.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 51
Н. Ф. Баландіна
но-географічних факторів становлення і розвитку соціуму. Важливим є й те, що
ці слова мають значні дидактичні потенції і цілком можуть прислужитися для
аналізу вербального вияву образів свідомості й оцінки знання країнознавчого
компонента семантики.
Кожне слово отримало практично однакову кількість реакцій: 454 на слово
береза і 458на слово калина. П ’ять респондентів не дали жодної реакції на слово
береза і шість — на слово калина, відповідно по дві відповіді ми не в змозі були
прочитати. У поданій таблиці наведено найчастотніші приклади вербальних
реакцій, які називають культурно-первинними і які формують центр асоціатив
ного поля; підкреслені реакції становлять його ядро. Одиничні асоціації, що на
лежать до периферії, у це поле не включено, хоча й вони становлять важливий
матеріал для дослідження. Цифри, виділені в таблиці напівжирним шрифтом,
позначають кількість слів, близьких за значенням, наприклад, реакцію Украина
репрезентують ще асоціації символ Украины, символ (сумарно вони становили
54 реакції), у парі береза — черно-белая було ще таке позначення чорно-білого
кольору: черный и белый цвета, пятна, белый, белая, зебра (10 реакцій).
Т а б л и ц я
Центр і ядро асоціативного поля слів береза, калина
Береза Калина
сок — 121 реакція (27 %)
де ре во — 50
стройная — 15
красивая — 12
черно-белая — 10
кора — 6
листья — 5
се реж ки — 5
Россия — 4
почки — 2
роща — 2
Украина — 54 реакції (12 %)
ягода — 36
красная — 26
куст — 20
кислая — 14
варенье — 13
полезная — 9
горькая — 7
чай — 6
песня — 3
вкусная — 3
гроздь — 2
Накопичений у науці досвід використання асоціативних текстів свідчить, що
лише деякі асоціації є унікальними, більшість же — типові. Власне, це було під
тверджено експериментом (див. табл.). Цікаво, що й деякі одиничні реакції, які
не подано в таблиці, виявилися також типовими, наприклад: береза — корни,
запах, природа, весна; калина — сердечки, косточки, сады, природа, сладкая,
терпкая, маленькая, зеленая, красивая, малина, автомобиль (асоціація з автомо
білем «Лада Калина»). До унікальних, скоріше суб’єктивних, можна віднести
береза — мое окно, консервация, стража, гнезда для птиц, птицы, одиночест
во, девушка, плакать; калина — пирожки, маска, дедушка, бабушка, йогурт,
болез нь.
Сформовані поля-концептосфери містять основні та периферійні ознаки,
іноді навіть випадкові, пізнання яких відбувається в учнів упродовж їхнього
52 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Б е р е з а і к ал ина в мовній свідомості школярів
життєвого досвіду — чи то навчального, чи побутового, чи будь-якого іншого.
Типове, стереотипне уявлення про отриманий стимул експлікується у 82% реак
цій дітей; індивідуальне, суб’єктивне, виражене в окремих реакціях, становить
12%, нульова реакція — 0,06%. Та все ж обидва типи реакцій — типові та інди
відуальні — увиразнюють мовну свідомість школярів, яка відображає нав
колишню дійсність крізь призму суб’єктивізму, що й засвідчує факт ядерного
асоціативного значення слова: береза — це сік, а калина — символ України. У
зв’язку з цим ще О. О. Потебня зазначав, що всі здобутки мислення, хоча й зу
мовлені зовнішнім світом, є продуктом особистісної творчості12.
Я к відомо, тлумачення слів у словниках ґрунтується на типових родо-видо-
вих характеристиках предмета, дії чи ознаки. Так, порівнюючи тлумачення сло
ва береза в «Большом толковом словаре» 13 й учнівські асоціації, спостерігаємо
більш-менш повний збіг семантики. Для унаочнення у словниковому тлумачен
ні слова підкреслено вирази, що збігаються з асоціаціями учнів. Ті ознаки, які
виділено курсивом, хоч і оцінюються в експерименті як одиничні, теж належать
до типових, напр.: мебель, дрова, ветви,роща:
«БЕРЁЗА, -ы; ж. 1. Лиственное дерево с белой (реже тёмной) корой и пахучи
ми сердцевидными листьями. Карельская, карликовая б. Белая, кудрявая, плаку
чая б. (трад.-поэт.). 2. только ед. Древесина этого дерева; берёзовые дрова. Сто
лик из берёзы. Бюро карельской берёзы. Топить берёзой. < Берёзка, -и; мн. род.
-зок; ж. Уменьш.-ласк. Белоствольная, стройная б. Берёзонька, -и; мн. род. -нек,
дат. -нькам; ж. Нар.-поэт. (1 зн.). * Белая берёзонька С зелёною косой (Некра
сов). Берёзовый, -ая, -ое. Б-ые листья, ветви. Б -аяроща. Б-аяшкатулка. Б. веник.
Б-ые почки (используются в медицине как мочегонное средство). Б. сок (до
бываемый весной из берёз). Б-ая каша (шутл.; о наказании, первоначально —
роз га ми)».
Якщо звернути увагу на ядро семантичного центру асоціативного поля й
первинне словникове значення (умовно кажучи, ядро семантичного поля слов
никового тлумачення), можна побачити певні розбіжності, пор.: береза — сок
(найчастотніша асоціація) і береза — лиственное дерево (первинне лексичне
значення за словником). У мовній свідомості українських учнів відсутні такі ат
рибутивні поняття, як карельская, карликовая (береза), вираз березовая каша —
більш характерні для свідомості росіян.
Прикметно й те, що українські діти знають про символічне значення цього
слова: воно асоціюється з Росією, хоча в жодному із тлумачних словників росій
ської мови ми не знайшли цієї культурної конотації. На неї вказують лише краї
нознавчі довідники, де береза описується як практично національне дерево Ро
сії, де росте 40 видів берез. З неї традиційно будують будинки, топлять печі,
кору берези (бересту) використовують для виготовлення домашнього начиння, а
колись плели взуття — лапті. Відомі березові віники, березовий сік. Береза увій
шла до багатьох народних ритуалів: наприклад, дівчина, що хотіла вийти заміж,
прикрашала двері свого будинку гілками. Росіяни вважають, що перебування в
березовому лісі очищає душу.
Береза стала символом Росії, таким самим, як калина для України.
12 Потебня А. А. Эстетика и поэтика.— М., 1976.— С. 195.
13 Большой толковый словарь русского языка / Сост. и гл. ред. С. А. Кузнецов.— СПб.,
2000.— 1536 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 53
Н. Ф. Баландіна
Не дивно, що для українських школярів символічне значення слова калина
(калина як Україна) в асоціаціях переважає; саме воно становить ядро асоціатив
но-семантичного поля (див. табл.), проте й інші семантичні ознаки, подані в то
му ж словнику, також увиразнені респондентами:
«КАЛИНА, -ы; ж. 1. Кустарник сем. жимолостных, с кремовыми цветками и
красными ягодами. 2. собир. Красные горьковатые ягоды этого кустарника. Пи
рог с калиной. < Калиновый, -ая, -ое. К. куст. К. листок. К. кисель».
Я к бачимо, семантичне поле словникового тлумачення значно вужче, ніж
подане українськими школярами. Практично таким самим воно є і в українсько
му тлумачному словнику. Водночас було б несправедливо не відзначити ку
льтурні конотації цього слова в російській концептосфері. Відомими є такі ро
сійські пісні, як «Вот так калина, вот так малина», «Ой, цветет калина», «Калина
красная». Посилив народний колорит цього образу письменник В. Шукшин у
своєму кінофільмі «Калина красная». Наші учні побачили за цим словом значно
ширше і глибше асоціативне поле: калина — це Украина, і тільки потім ідуть
ягода, красная, куст, кислая, варенье, полезная, горькая, чай, песня, вкусная,
гроздь, малина, птицы, автомобиль, сердечки, косточки, сады, природа, слад
кая, терпкая, маленькая, зеленая, красивая, болезнь, народная, рушник, рубаш
ка, вышивка, оберег, що, можливо, викликано об’ємнішим образом калини у
свідомості українців.
Дані експерименту виявляють розлогіші асоціативні поля, пов’язані зі слова
ми береза і калина, ніж те уявлення, яке дає про них тлумачний словник росій
ської мови. Цей факт важливий не лише для досліджень у галузі психолінгвісти
ки, а й лінгводидактики: завдання формування комунікативної компетенції
передбачає не вузьколінгвістичний підхід до слова, а ширший — енциклопедич
ний, культурологічний, країнознавчий. Якщо скористатися поділом асоціацій
В. М. Телія на універсальні, національно-культурні й індивідуально-авторські
(суб’єктивні)14, то можна зауважити, що українські школярі слово калина пов’я
зують з власне українськими реаліями і поняттями — символ Украины, рушник,
рубашка, вышивка, оберег. Асоціація калини з Україною є ядерною й настільки
сильною, що має найбільше реакцій цього асоціативного поля — 12%. Частот
ність асоціації зі значенням культурної ідентифікації (калина— Украина) зумов
лена тим, що це сполучення слів, належачи до ритуалізованого й художньо-об
разного дискурсу, має вже всі ознаки прецедентного тексту, тому й мислиться як
стандарт у мовленнєвій і мисленнєвій діяльності учнів. Якщо порівняти учнів
ські реакції на слово калина з даними останнього «Українського асоціативного
словника», то в ньому ядро формує асоціація червона, а національно-культурна
асоціація — Україна — подана лише після слів малина, дерево (в асоціаціях осіб
чоловічої статі) та після дерево, малина, кущ (в асоціаціях осіб жіночої статі).
Реакцію калина — Украина можна вважати етнічно маркованою асоціацією,
не пов’язаною з російськими культурними стереотипами, і такою, що зародилася
в надрах українського соціокультурного і мовного простору. Якщо перекласти це
мовою психології, то можна погодитися з О. О. Леонтьєвим, який стверджував,
що в основі світобачення і світосприйняття кожного народу лежить своя система
предметних значень, соціальних стереотипів, когнітивних схем. Тому свідомість
14 Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультуро
логический аспекты.— М., 1996.— C. 25-26.
54 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Б е р е з а і к ал ина в мовній свідомості школярів
людини завжди етнічно зумовлена; бачення світу одним народом не можна зви
чайним «перекодуванням» перекласти мовою культури іншого народу 15.
Асоціативна реакція учнів на слово калина засвідчила факт семантичної ін
терференції, оскільки в російській мовній картині світу це слово-поняття має ін
ший семантичний обсяг і відображає дещо інший бік цієї реалії. У зв’язку з цим
проблема розбіжностей у мовній свідомості достатньо гостро стоїть у практиці
викладання нерідної мови. При формуванні соціокультурної компетенції шко
ляра значна роль має бути приділена не тільки спільному, а й специфічному,
своєрідному, нехтування чим призводить до комунікативних невдач у міжку-
льтурній комунікації. Бути культурно грамотним — це вміти користуватися вер
бальними і невербальними засобами так, щоб перебіг колективної й індивідуа
льної міжкультурної діяльності був успішним.
Крім типових й індивідуальних асоціацій, ядра, центра і периферії асоціа
тивного поля, універсальних і культурно маркованих асоціацій, учені структу-
рують поля і в інший спосіб, сприймаючи їх як особливу семантичну організа
цію — семантичний гештальт (за Ю. М. Карауловим), що увиразнює знання про
навколишній світ, співвідносячи семантичну структуру зі структурою навко
лишньої дійсності. Як твердить Ю. М. Караулов, семантичний гештальт скла
дається з кількох зон (їх кількість коливається в межах 7+/-2), що поєднують ти
пові для даної мовної свідомості ознаки предмета чи поняття, яке відповідає
імені поля (= стимулу)16, що й підтвердилося проведеним експериментом.
Подамо спочатку структуру уявлень школярів про березу, тобто згрупуємо
їхні реакції за семантичними ознаками. Найбільший сектор поля становлять асо
ціації, що виражають відношення двох предметів — головного й похідного від
нього (сок— 121 реакція, дрова— 1, мебель — 1 = 123 реакції). Далі подано асо
ціативні відношення, що кількісно зменшуються: родо-видові відношення (де
рево — 50); ознака предмета (черный и белый (цвета) — 2, черно-белая — 4, бе
лый — 1, пятна — 1, зебра — 1, белая (кора) — 1, высокая — 2, стройная — 6,
стройность — 2, тонкая — 2, худая — 1, большая — 1, живая — 1, запах— 1 =
26 реакцій); відношення цілого й частини (кора — 6, листья — 5, сережки — 5,
почки — 2, ветки — 1, корни — 1 = 20); оцінка предмета за зовнішнім виглядом
(красивая — 3, красота — 7, красавица — 2 = 12); відношення культурної іден
тифікації (Россия — 4, Есенин — 1, девушка — 1, стража — 1=7) ; просторові
відношення (мое окно — 1, березовая рощ а — 1=2) ; ситуативно-тематичні від
ношення (природа — 1, гнезда для птиц — 1, консервация — 1 = 2 ) ; відношення
темпоральності (весна — 1); відношення психологічного стану (плакать — 1).
Найчастотнішою реакцією в семантичному полі калина є відношення ку
льтурної ідентифікації (реакція Украина нараховує 34 реакції, символ Укра
ины — 8, символ — 11, песня — 3, украинец — 1, рушник — 1, рубашка — 1,
вышивка — 1, оберег — 1, автомобиль — 2, малина — 2, народная — 1 = 65),
менш частотними є відношення ознаки предмета (красная — 26, горькая — 7,
кислая — 10, кислота — 2, кислость — 1, сладкая — 1, терпкая — 1, малень
кая — 1, зеленая — 1); ознакипредметаза цінністю (полезная — 2, лечебная — 1,
лечение — 1, лекарство — 1, витамины — 1, здоровье — 2, лечение — 1 = 59);
15 Леонтьев А. А. Языковое сознание и образ мира // Язык и сознание: парадоксальная
рациональность.— М., 1993.— С. 16-21.
16 Караулов Ю. Н. Национальные образы сознания в ассоциативной структуре слова //
Национальный менталитет и языковая личность : Межвуз. сб. науч. тр. Перм. ун-та.— Пермь,
2002.— С. 3-17.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 55
Н. Ф. Баландіна
цілого і частини (ягода — 36, гроздь — 2, сердечки — 1, косточки — 1= 40); ро-
до-видові відношення (куст — 17, дерево — 3, природа— 1 = 21);предметаіпо-
хідного від нього іншого предмета (варенье — 9, джем — 4, пирожки — 1, мас
ка — 1 = 15); ситуативно-тематичні відношення (дедушка — 1, бабушка — 1,
чай — 6, болезнь — 1, птицы — 1, снегири — 1 = 11); оцінка предмета за зовніш
нім виглядом і смаком (кислятина — 1, красивая — 1, вкусная — 3 = 5); просто
рові відношення (сады — 1).
Більшість реакцій має логіко-поняттєвий характер, за винятком оцінки пред
мета (кислятина — 1, красивая — 1, вкусная — 3 = 5 ) і його ознаки за цінністю
(полезная — 2, лечебная — 1 = 3 ) . Як відомо, процес оцінювання вважається
суб’єктивним: будь-яка оцінка — позитивна чи негативна — дається певним су
б’єктом і залежить від вільного вибору його поглядів та смаків, від того, отримує
він насолоду чи відразу, має симпатію чи антипатію стосовно об’єкта. Незначна
кількість оцінних асоціацій (береза — 12 реакцій; калина — 5) викликана не
тим, що учні не вміють давати оцінок, а, ймовірно, тим, що оцінка «є найяскра-
17вішим виразником прагматичного значення» і завжди орієнтована на реци
пієнта: щоб той знав про ставлення мовця до предмета, події, ознаки. Процедура
проведення асоціативного експерименту хоч і є різновидом комунікації, перед
бачає лише умовного адресата — того, хто результати експерименту аналізува
тиме, реакції якого опитуваний не очікує, тому з прагматичного погляду навряд
чи потрібно було учневі вдаватися до оцінок у такій ситуації. Таким чином, під
тверджується теза Ш. Баллі про те, що людська думка постійно коливається між
логічним сприйняттям та емоцією, ми або розуміємо, або відчуваємо; найчас
тіше наш погляд складається одночасно і з логічної ідеї, і з почуття. І хоча два
елементи можуть поєднуватися в різних пропорціях, у кожному конкретному
випадку переважає щось одне: або логічне сприйняття, або почуття. Відповідно
наше висловлення в одних випадках має логічну домінанту, в інших — емо
ційну 18. Якщо Ш. Баллі говорить про емоції, а ми про оцінку, то це не супере
чить одне одному: позитивні чи негативні емоції часто виникають як результат
позитивної чи негативної оцінки.
Подані учнями оцінки також неоднорідні: при характеристиці берези йдеть
ся виключно про позитивне бачення, точніше, про естетичну насолоду: бере
за — красивая, красота, красавица. Оцінка калини досить неоднорідна: за
зовнішнім виглядом — красивая, за смаком — і кислятина, і вкусная, що є резу
льтатом вільного вибору з низки альтернатив.
Частиномовне вираження семантичного конструкту таке: іменники — 416
(береза), 398 (калина), прикметників — 36 (береза), 60 (калина), займенни
ків — 1 (береза), дієслів — 1 (береза). Така монотонна частиномовна репрезен
тація асоціацій має своє пояснення: наприклад, відсутність дієслів викликана
обмеженими дієвими ознаками щодо цих представників рослинного світу.
Відсутність числівників також можна зрозуміти — реакція два, п ’ять чи тися
ча була б абсолютно нелогічною для семантичної інтерпретації поля. Учені
звертали також увагу на традиційно незначну кількість прислівників в асоціа
тивних реакціях.
17 Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений : Оценка. Событие. Факт.— М., 1988.—
С. 5-6.
18 Балли Ш. Французская стилистика / Пер. с фр.— М., 1955.— С. 182.
56 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Б е р е з а і к ал ина в мовній свідомості школярів
Асоціації можна назвати природними класифікаторами поняттєвого змісту
лексики. Уявлення й поняття у свідомості людини взаємопов’язані. Цей зв’язок
ґрунтується на набутому досвіді і з більшою чи меншою точністю відтворює
зв’язок між явищами об’єктивного світу. З часів Арістотеля виділяють асоціації
за подібністю і за суміжністю, чи, користуючись термінологією Ф. де Соссю-
ра,— парадигматичні й синтагматичні. Синтагматичні відношення представ
ляють нормативну сполучуваність слів-понять: береза — черно-белая, строй
ная, тонкая, большая, красивая; калина — красная, горькая, кислая, сладкая,
терпкая, маленькая, зеленая, красивая, вкусная, полезная. Парадигматичні від
ношення є складнішими. Складність і неоднорідність парадигматичних відно
шень іноді викликає сумніви стосовно принципу семантичної спільності. Зокре
ма, Г. Щур зазначає, що зміст цього терміна до кінця не визначений, а вважати
слова семантично близькими лише тому, що вони є асоціатами один до одного
(корова — коза) чи мають спільні асоціати (корова — молоко, трава; коза — мо
локо, трава), недоцільно. Це стосується й слів, які асоціюються з родо-видови-
ми відношеннями. Однак ідея наявності семантичної близькості між членами
окремих асоціативних рядів не є вимислом і має під собою певне підґрунтя 19. У
межах парадигматичних асоціацій було виділено такі угруповання: береза — де
рево (родо-видові відношення), береза — кора, листья, сережки, почки, ветки,
корни (відношення включення), береза — Россия, Есенин, стража, зебра (ото
тожнення), береза— красота (оцінні відношення); береза — весна, природа, за
пах, птицы (тематичні відношення) і т. ін.; калина — куст (родо-видові відно
шення), калина — ягода, гроздь, сердечки, косточки (відношення включення),
калина — Украина, песня, оберег, автомобиль (ототожнення), калина — сад,
птицы, снегири (тематичні відношення).
Природно припустити, що ці відношення є відображенням угруповань у
мовній свідомості учня, які при потребі в реальній комунікації активізуються:
учень обирає потрібне слово (чи словоформу) з парадигми і пов’язує обране сло
во з іншим словом за законами певної мови. Таким чином, знання мови — це
знання парадигматичних і синтагматичних відношень її одиниць. Коли ж узяти
до уваги одну з таких одиниць — слово, то, як образно зазначав В. В. Морковкін,
«життя слова відбувається на перехресті двох планів — парадигматичного і син
тагматичного» 20, тому саме цим відношенням при формуванні лексичної компе
тенції варто приділяти належну увагу, зважаючи в тому числі на результати
асоціативного експерименту, де парадигматичні відношення кількісно переви
щують відношення синтагматичні.
Роль синтагматичних відношень у мовній свідомості важко переоцінити, во
ни значно полегшують побудову висловлення, бо ближче стоять до акту преди
кації. Асоціація береза— струнка може стати поштовхом для творення речення
Береза струнка. Отримана реакція слугує предикатом стосовно стимулу — під
мета. При цьому було б неправильно применшувати роль парадигматичних
зв’язків. Цікаве експериментальне дослідження асоціативних процесів і пород
ження висловлення здійснила І. Г. Овчинникова21. Отримані результати одно
значно довели зв’язок асоціативних процесів і структурування висловлення.
19 Щур Г. С. Теория поля в лингвистике.— М., 1974.— С. 141-142.
20 Морковкин В. В. Идеографические словари.— М., 1970.— С. 35.
21 Овчинникова И. Г. Ассоциации и высказывание. Структура и семантика : Учеб. посо
бие по спецкурсу.— Пермь, 1994.— 124 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 57
Н. Ф. Баландіна
Основним фактором, що впливає на структурно-семантичні особливості речен
ня, є тип асоціації. Власне, це доводять і наші приклади, порівняймо різні типи
асоціативних зв’язків і різні типи похідних від них речень. Так, асоціативна пара
калина — красная може стати актом предикації Калина красная, відповідно, ка
лина — символ Украины: Калина — это символ Украины, калина — чай: Пью чай
из калины. У цих асоціаціях ми бачимо і відношення референції (береза — высо
кая), і відношення оцінки (береза — красота).
В основі розуміння значення слова лежить уявлення, що складається не лише
з більш-менш об’єктивного образу берези чи калини, а й як обов’язковий компо
нент значення репрезентує через оцінку ставлення до них. Цікаво й те, що наве
дені учнями асоціації включають усі елементи, які можуть стати ключовими
словами для створення текстів різних типів: опису, розповіді, роздуму.
Таким чином, і синтагматичні, і парадигматичні асоціації, й асоціативне
поле зокрема у цілому демонструють «готовність» стати висловленнями, у
свою чергу, висловлення — «готовність» стати текстом. Власне, асоціації —
це потенційний матеріал для побудови текстів. Сам текст може мати заголо
вок, тотожний слову-стимулу. На думку Н. С. Болотнової, у межах діяльнісно-
го підходу до слова як до одиниці комунікації, правомірно розглядати «асоціа
тивне значення» слова як таке, що належить не тільки слову, а й свідомості
комуніканта, саме тому, що воно має лінгвістичну основу й екстралінгвальну
22зу мов ле ніс ть .
Текстотворчою потенцією асоціацій скористалися в лінгводидактиці, спе
ціально укладаючи на основі асоціативного поля тексти-примітиви, чи мікро-
тексти 23. Використання таких текстів пропонується як прийом типології лекси
ки, її семантизації, як ефективний засіб зіставного аналізу мовної свідомості
представників різних лінгвокультур. Побудова мікротекстів на основі власних
асоціацій є дієвим засобом для формування зв’язного мовлення і відтак сприяє
розширенню й поглибленню різного типу компетенцій. Отримані асоціації мо
жуть розглядатися як ключові слова для творення власних текстів. Таку дія
льність можна поєднувати й з іншою : формувати уміння знаходити ключові сло-
ва-асоціати у творах письменників і таким чином знайомитися зі стратегією
побудови тексту на основі асоціацій. При цьому корисно буде провести порів
няльний аналіз ключових слів, створювати тексти-описи, розповіді, роздуми на
основі асоціативних полів.
Звичайно, поширення й поглиблення мовної свідомості учнів про певний
предмет чи явище — це основне завдання такої галузі прикладної лінгвістики,
як лінгводидактика. Більшість новітніх підручників намагається подавати не
тільки суто лінгвістичні знання (знання мовної системи), а пропонує формувати
ширший набір компетенцій — крім мовної, ще й комунікативну, соціокультур-
ну, стратегічну. Наприклад, у підручнику для 7-го класу в одному з підрозділів
для розвитку мовлення подано низку текстів, об’єднаних заголовком «Во поле
береза стояла...», куди ввійшов енциклопедичний коментар про це дерево, вірш,
де в образній формі показано найтиповіші ознаки берези, включено також краї
нознавчий текст з низкою прецедентних імен і виразів, пісня, а також текст ук
22 Болотнова Н. С. Лексическая структура художественного текста в ассоциативном
аспекте.— Томск, 1994.— С. 16.
23 Хирёва Л. Н. Использование лексических смысловых ассоциаций в практике
преподавания русского языка как иностранного французским и американским учащимся :
Дис. ... канд. пед наук.— М., 2004. — 426 с.
58 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5
Б е р е з а і к ал ина в мовній свідомості школярів
раїнською мовою про тополю для увиразнення ролі дерев у світосприйнятті ук-
24раїнського і російського народів
Проведений асоціативний експеримент показав, що діти мають достатні
об’єктивно закріплені знання про цих представників рослинного світу, як ен
циклопедичні, так і культурологічні. Поданий аналіз асоціативних полів може
розглядатися як модель мовної свідомості учнів, що дозволяє виявляти її опорні
поняття та лакуни. Вивчення цієї моделі може посприяти й розв’язанню низки
практичних завдань: при укладанні підручників і посібників, при комунікатив
ному підході до навчання лексики, доборі навчальних текстів.
(Полтава)
N. F. BALANDINA
BIRCH AND GUELDER ROSE IN THE MODERN LINGUISTIC CONSCIOUSNESS
(based on a free associative experiment)
The linguistic consciousness of schoolchildren on the example of words birch and guelder rose
on the materials of associative experiment is studied in the article. The main aim of the research is
analysis of associative fields, searching for patterns in associative relationships, as well as reflexes of
universal and national-cultural elements in associative semantic structure of word-stimulus.
Keywords: associative experiment, associative field, linguistic consciousness.
24 Русский язык. 7 кл. : Учебник для общеобразов. учеб. заведений с укр. яз. обучения /
Баландина Н. Ф., Дегтярева К. В., Лебеденко С. А. ; Под ред. Н. Ф. Баландиной.— К.,2007.—
С. 259-266.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 5 59
|