Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові
У статті висвітлено проблему структурної та лексико-семантичної організації колоративів у сучасній російській мові, представлено погляди вчених на виділення класифікаційних ознак цієї лексико-семантичної групи....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183624 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові / І.А. Герасименко // Мовознавство. — 2012. — № 1. — С. 49-54. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183624 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1836242022-04-07T01:34:52Z Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові Герасименко, І.А. У статті висвітлено проблему структурної та лексико-семантичної організації колоративів у сучасній російській мові, представлено погляди вчених на виділення класифікаційних ознак цієї лексико-семантичної групи. The article is devoted to the structural and lexical-semantic characteristics of Russian colour names. The reasons which cause the difficulties in making inventory are studied. The novelty of the paper lies in the investigation the principles which have to be taken account to illustrate this units. 2012 Article Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові / І.А. Герасименко // Мовознавство. — 2012. — № 1. — С. 49-54. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183624 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті висвітлено проблему структурної та лексико-семантичної організації колоративів у сучасній російській мові, представлено погляди вчених на виділення класифікаційних
ознак цієї лексико-семантичної групи. |
| format |
Article |
| author |
Герасименко, І.А. |
| spellingShingle |
Герасименко, І.А. Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові Мовознавство |
| author_facet |
Герасименко, І.А. |
| author_sort |
Герасименко, І.А. |
| title |
Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові |
| title_short |
Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові |
| title_full |
Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові |
| title_fullStr |
Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові |
| title_full_unstemmed |
Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові |
| title_sort |
проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183624 |
| citation_txt |
Проблема структурної та лексико-семантичної організації колоративів у російській мові / І.А. Герасименко // Мовознавство. — 2012. — № 1. — С. 49-54. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT gerasimenkoía problemastrukturnoítaleksikosemantičnoíorganízacííkolorativívurosíjsʹkíjmoví |
| first_indexed |
2025-07-16T03:36:16Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:36:16Z |
| _version_ |
1837773071464792064 |
| fulltext |
I. А. ГЕРАСИМЕНКО
ПРОБЛЕМА СТРУКТУРНОЇ ТА
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
КОЛОРАТИВІВ У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ ___
У статті висвітлено проблему структурної та лексико-семантичної організації колорати-
вів у сучасній російській мові, представлено погляди вчених на виділення класифікаційних
ознак цієї лексико-семантичної групи.
К лючові слова: колоратив, російська мова, структурна організація, лексико-семан-
тична організація, лексико-семантична група.
Колоративи як частина лексичної системи російської мови традиційно вважа
ються структурно компактною, відносно закритою групою слів, що легко
виокремлюється із загальної кількості ад’єктивів. Це зумовлено обмеженим
списком зазначених одиниць, який складається, за останніми даними *, приб
лизно з 1300 загальновживаних назв, що зареєстровані в лексикографічних
джерелах, і діалектних та архаїчних слів, які «фіксуються в наукових словни
ках російської мови і відображені в авторитетних літературних контекстах» 2.
Мовознавці вже зробили значний внесок у розв’язання багатьох проблем коло-
ративів, простежили деякі риси їх структурної та лексико-семантичної орга
нізації. Ця група слів розглядається з погляду її вживання в різні періоди роз
витку мови (Н. Б. Бахіліна, В. В. Колесов, М. В. Пименова, О. М. Дзівак,
С. В. Кезіна, В. Є. Мойсеєнко, Ю. В. Норманська, М. А. Суровцова), поділу на
лексико-семантичні групи (Р. В. Алімпієва, В. А. Москович), функціонування
в текстах різних жанрів (Н. В. Усанкова, М. В. Серов, О. С. Снітко, О. С. Жда
нова, О. Є. Левкієвська, С. П. Муляр, JI. Г. Савченко) тощо. Ці слова дослі
джуються в психолінгвістичному (P. М. Фрумкіна, О. П. Василевич), семасіо
логічному (В. І. Шерцль, Н. В. Пелевіна, О. М. Чекаліна), символічному
(Н. В. Злиднєва, О. Б. Іпполитова, Н. Б. Колосова, В. Ш. Курмакаєва), антропо-
центричному (В. У. Тернер, К. В. Рахіліна, В. Г. Кульпіна, С. М. Кузнецова,
С. С. Міщенко) аспектах. Зважаючи на інтерес лінгвістів до проблеми форму
вання етнокультур, колоративи вивчаються з позицій відображення в них ет
нічної ментальності (А. Вежбицька, С. І. Григорук, Л. Г. Півторак, О. Т. Хро-
ленко, Т. Є. Нікуліна, Л. Раденкович та ін.) 3, що стимульовано розумінням
1 Моисеенко В. Е. Названия цветов и их оттенков в русском языке // Gadanie К., Moj-
szejenko L., Mojszejenko V. Слово и цвет в славянских языках.— Melbourne, 2000.— С. 190.
2 Муръянов М. Ф. К интерпретации старославянских цветообозначений // Вопр. языко
знания.— 1978.— № 5.— С. 98.
3 Див., наприклад: Півторак Л. Колоратив чорний у фразеології як вираження лінгво-
ментальності (на матеріалі іспанської, англійської, української та російської мов) // Культура
народов Причерноморья.— Симферополь, 2004.— № 54.— С. 322-325; Никулина Т. Е. Цве
товые прилагательные в языке различных жанров русского фольклора: Автореф. дис... .канд.
О I. А. ГЕРАСИМЕНКО, 2012
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 49
I. А. Герасименко.
мови як моделі культури. Однак дослідження структурної та лексико-семан-
тичної організації колоративів залишається актуальним. Мета цієї публіка
ції — виявити причини, що зумовлюють складність інвентаризації колорати
вів, та окреслити параметри, які повинні враховуватися під час опису одиниць
зазначеної лексико-семантичної групи (далі — ЛСГ).
Дискусійні питання стосовно колоративів пов’язані зі специфічними власти
востями досліджуваної групи слів. По-перше, до таких властивостей належить
обмежений склад лексем порівняно з кількістю кольорів та відтінків. Кількість
кольорів, які людське око здатне розрізняти і які можна розмежовувати, спираю
чись на сучасні технології, визначається різними дослідниками від двохсот ти
сяч до десяти мільйонів 4. Але носії російської мови «не позначають окремими
назвами й тисячної частки цієї кількості»5. Зважаючи на це, кожний колоратив
уживається на позначення не якогось одного кольору, а певної групи кольорів.
Наприклад, лексема красный реалізує семантику ‘рудий’, ‘яскраво-червоний’,
‘чермний’, ‘червлений’, ‘цегляний’, ‘малиновий’, ‘вогняний’ «та інші відтінки і
густості» 6; слово голубой передає значення ‘світло-синій’, ‘блакитний’, ‘яскра-
во-небесний’ 1. Ця диспропорція між кількістю кольорів, які розрізняються
оком, та кількістю їх назв спричиняє проблему колірної номінації, яка вимагає
відповіді на питання про те, що це за колір і як його назвати.
По-друге, той самий колір може передаватися в мові різними словами. Пор.:
«Он увидел на дубу синя ворона / Ай раздумался Петре королевский сын: / Мне-ка
старца убить не спасенье, / А черна ворона убить не корысть получить»8. Як заува
жує В. Ю. Мойсеєнко, на такий контекстуальний паралелізм зазначених слів мо
жуть впливати «нечіткість» спектральної ознаки, «розмитість колірних смислів
у багатьох російських колірних назвах і відсутність чітких граней між ними, а
також надлишкова синонімія, зумовлена історично усталеними некритичними
запозиченнями колірних назв із різних мовних джерел»9. Однак не завжди саме
ці фактори породжують взаємозамінність лексем. Очевидно, подібна функціо-
нально-семантична тотожність ад’єктивів ілюструє ту зумовленість, яка викли
кана стадіальністю розвитку колоративів (В. У. Тернер, Б. Берлін, П. Кей), тим, що на
сприйняття кольорів та на їх номінацію впливають характер колірної гами й інтен
сивність кольору10. У зв’язку з цим цінними для лінгвістичних досліджень є виснов
ки вчених різних галузей знань про те, що із самого початку колір постає як результат
взаємодії світла й пітьми, що колірний зір був пов’язаний із здатністю розрізняти кон-
филол. наук.— М., 1989.— 16 с.; Снитко Е. С. Наименования цвета в дискурсе русской
сказки // Рус. яз. и лит.— 2002.— Вып. 5.— С. 19-25.
4 Ивенс Р. М. Введение в теорию цвета / Пер. с англ. Д. А. Шкловера.— М., 1964.—
С. 310; Моисеенко В. Е. Зазнач, праця.— С. 190; МуръяновМ. Ф. Зазнач, праця.— С. 98;
Шемякин Ф. Н. К вопросу об отношении слова и наглядного образа (цвет и его названия) //
Изв. Академии пед. наук РСФСР.— М., 1960.— Вып. 113.— С. 5.
5 Мурьянов М. Ф. Зазнач, праця.— С. 98.
6 Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : В 4 т.— М., 1981.— Т. 2.—
С. 187.
7 Там же,— Т. 1,— С. 370.
8 Онежские былины : В 3 т. / Зап. А. Ф. Гильфердингом.—4-е изд.— М. ; Ленинград,
1950.— Т. 2,— С. 601.
9 Моисеенко В. Е. Зазнач, праця.— С. 193.
10 У даному випадку лексеми синий, черный характеризують темний колір, входять до
парадигми «забарвлене (небіле)», «темне», яка протиставлена парадигмі «світле», «біле»
(див. також: Раденкович Л. Символика цвета в славянских заговорах // Славянский и балкан
ский фольклор. Реконструкция древней славянской духовной культуры : источники и мето
ды / Отв. ред. Н. И. Толстой.— М., 1989.— С. 132).
50 1ББЫ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
траста. Так, на думку, Й. Гете, колір перебуває посередині між світлом та пітьмою,
він завжди має в собі «щось тіньове — напівсвітло, напівтінь, тому для його виник
нення потрібні світло й морок, світле й темне» п.
По-третє, сама лексема може бути включена до сфери позначення темного й
світлого кольорів. Так, у випадку вербалізації сонячного дня слово жёлтый по
стає характеризатором світлого кольору: «Над степью — жёлтый солнечный
зной» (М. Шолохов). Навпаки, у разі опису нічного й ранкового світла цей коло-
ратив актуалізує темний колір з додатковими негативними значеннями ‘тем
ний’, ‘мертвий’. Наприклад: «По двору— жёлтая ночная стынь» (М. Шолохов),
«Как тускло пурпурное пламя, / Как мертвы жёлтыеутра\ / Как сеть ветвей в
оконной раме / Всё та ж сегодня, что вчера» (I. Анненський). Слово жёлтый у
значенні ‘жовтий’ не має позитивної оцінки й у випадку передачі елементів зов
нішності. Пор.: «Лицо, под фуражкой какой-то (именно фуражка была — не
шляпа) длинное, сохлое, жёлтое, тёмное» (I. Тургенев), «И только побитая жен
щина плакала и бессмысленно ругалась; её растрёпанные волосы волочились по
песку, а полуобнажённое тело, грязное и жёлтое при дневном свете, цинично и
жалко выставлялось наружу» (Л. Андреев). Тут колірні характеристики допов
нені смислами ‘хворий’, ‘втомлений’, ‘старий’. Така семантика прикметника
жёлтый, на думку лінгвістів, зумовлена асоціативними відчуттями жовтого ко
льору, тим, що «відбувається образне переосмислення основного номінативно
го» значення, за основу якого «береться сема забарвлення тіла, яке змінюється з
природного на жовтий через хворобу» 12. Цей аргумент може бути прийнятий,
якщо він підкріплений ідеєю про те, що зміна дня та ночі, сезонні зміни кольорів
природного середовища, спостереження за сонцем, відмінність місячного і со
нячного світла, зміна кольору води й неба в різних станах та умовах могли бути
далеко не байдужими до формування колоративів (як, мабуть, і світогляду взага
лі). Ці фактори могли впливати на структуру значення ЛСГ колоративів, спри
чиняти їх взаємозамінність і амбівалентність.
Незважаючи на те, що колоративи вважаються компактною й порівняно за
критою групою слів, їх упорядкування є складним завданням і, як наслідок, по
роджує різні класифікації залежно від покладеного в їх основу критерію. Одним
із підходів є розгляд номенклатури ад’єктивних колоративів крізь призму при
родничо-наукового розуміння. Один із авторів цієї точки зору 13 найменування
кольорової гами поділяє на слова, які позначають а) ахроматичні, або незабар-
влені, кольори (пор. белый, чёрный, серый)', б) монохроматичні, або забарвлені,
кольори (пор. красный, синий, зелёный, голубой, жёлтый)’, в) складені кольори,
що містять, як мінімум, дві кореневі морфеми з колірним значенням (жёлто-
зелёный); г) складні кольори (масть тварин, забарвлення пір’я птахів, колір во
лосся людини, наприклад вороной, русый). Відзначимо, що ця класифікація
ґрунтується на двох неспіввідносних принципах — оптичному (а, б) та струк
турному (в), тобто зміщується з площини лінгвістики у площину фізики. При
цьому окремо стоять лексеми, які позначають масть тварин (г) і називаються
11 ГётеИ. Избранные философские произведения.— М., 1964.— С. 133.
12 Чистякова Г. В. Язык и культура: элементы концептуального анализа цветообозначе-
ния желтый (на материале английского и русского языков) // Наука и образование : Мате
риалы Всерос. науч. конф., 20-21 февраля 2003 г . : В 4 ч.— Белово, 2003.— Ч. 3.— С. 471.
13 Гулянков Е. В. Этническое своеобразие русской народно-песенной лексики (в сопо
ставлении с лексикой французских народных песен) : Дис. ... канд. филол. наук.— Курск,
2000,— С. 152-153.
__________ Проблема структурної та лексично-семантичної організації колоративів...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 51
«найменуваннями складних кольорів» 14. Інший мовознавець, І. В. Макеєнко,
наводить подібну класифікацію, у якій колоративи поділяє на «ахроматичні
{белый, чёрный, серый), сім кольорів веселки {красный, оранжевый, жёлтый,
зелёный, голубой, синий, фиолетовый), а також слова розовый та коричневый» 15.
Такий розподіл одиниць цієї ЛСГ приводить до зміщення понять власне кольору
та слів, які позначають кольори, і не вносить ясності в питання структурної та
лексико-семантичної класифікації зазначених лексем.
Колоративи можуть бути впорядковані на основі критерію їх походження.
Цю групу слів поділяють на колоративи, які походять з індоєвропейських та
праслов’янських мов (слова на зразок белый, чёрный, зелёный, серый, сизый), і
які в процесі еволюції були доповнені так званими «класами з іменами: кольору
плодів та рослин (пор. апельсиновый, брусничный, вишнёвый, гороховый, сире
невый), кольору неба та моря (див. багровый, небесный, лазурный, белесый, ак
вамариновый, серебристый), металів та каміння {бирюзовый, гранатовый,
изумрудный, перламутровый), деякими екзотичними назвами кольорів та від
тінків» 16. Класифікуючи таким чином зазначені одиниці, В. Ю. Мойсеєнко, по-
перше, не розкриває механізму формування цих колоративів 17 і, по-друге, по
верхово структурує цей клас слів.
Як відомо, колоративи традиційно розглядають як окрему ЛСГ, що містить
«вказівку на колір у власному сенсі» 18. Однак останнім часом окреслилася
тенденція залучати до складу цих одиниць і прикметники, «які позначають до
даткові характеристики кольору» 19 (В. Г. Кульпіна, В. К. Харченко, X. Г. Ахіч-
ба, С. П. Муляр, І. М. Бабій, О. І. Кулько), зараховуючи їх «до компонентів пери
ферії» поля кольору20. Ідеться про лексеми, які позначають у сучасній мові тон,
яскравість, ступінь насиченості кольору, інтенсивність забарвлення, наявність
або відсутність кольору (пор. мрачный, тёмный, светлый, тусклый, бледный,
тенистый, светлый, ясный, лучезарный), тобто про слова, які традиційно вхо
дять до складу інших ЛСГ. У такому разі автори керуються наявністю контек
стуальної близькості таких одиниць «із власне колоративами або словами, у
структурі лексичного значення яких є сема кольору» 21. «Було б насиллям над
матеріалом і свідомістю [...] проводити демаркаційні лінії між колористичним
корпусом картотеки та її “світловою” частиною», — зазначає стосовно комплек
сного вивчення колоративно-відгінкових слів В. К. Харченко 22. Безумовно, у
певних контекстах значення таких лексем близькі до колоративних. Пор. семан
тику ад’єктивів мрачный, тёмный, тусклый, тенистый, бледный: «Арагву про
менять на мрачные овраги. / Я в этот раз рвалась: о, только бы скорей!» (Б. Ахма-
14 Там же.— С. 153.
15 Макеенко И. В. Семантика цвета в разноструктурных языках. Универсальное и нацио
нальное : Дис. ...канд. филол. наук.— Саратов, 1999.— С. 26.
16 Моисеенко В. Е. Зазнач, праця. — С. 193.
17 Про що див. також: Левицкий В. В. Семасиология.— Винница, 2006.— С. 385.
18 Фрумкина Р. М. Цвет, смысл, сходство. Аспекты психолингвистического анализа /
Отв. ред. В. Н. Телия.— М., 1984.— С. 21.
Кулько О. И. Колоративы и обозначения цвета в рекламе // Русская и сопоставительная
филология: состояние и перспективы : Тр. и материалы междунар. науч. конф., 4—6 окт.
2004 г. / Под общ. ред.— Казань, 2004.— С. 224.
20 Муляр С. П. Колористична семантика в структурі російського художнього тексту (мо
ва поезії 70-80-х рр. XX ст.) : Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— К., 2003.— С. 11.
21 Кулько О. И. Зазнач, праця.— С. 224.
22 Харченко В. К. Словарь цвета: реальное, потенциальное, авторское: свыше 4000 слов в
8000 контекстах.— М., 2009.— С. 4.
I. А. Герасименко_______________________________________________________________
52 1ББЫ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
дуліна), «Иногда среди прошлогодней слежавшейся листвы, тёмной и пахучей,
под непроницаемым зелёным сводом высоких ветвей она отыскивала семейку
белых грибов [...]» (Л. Андреев), «Солнце село, в доме с запушенными серыми
стеклами брезжил тусклый свет, стояли сизые сумерки, было нелюдимо и хо
лодно» (І. Бунін), «Твоя тенистая чащоба / всегда темна, но пред жарой / зачем
потупился смущённо / влюбленный зонтик кружевной» (Б. Ахмадуліна),
«[...] бледные мёртвые руки тянулись вперёд, нога подвернулась под тело [...]»
(Л. Андреев). Як наслідок, носії російської лінгвокультури замінюють цими прик
метниками власне колоративи під час опису певних спектральних ознак. Пор. семан
тичну близькість лексем светлый, лучезарный, ясный, жёлтый:«Солнце— не огнис
тое, не раскалённое, как во время знойной засухи, не тускло-багровое, как перед
бурей, но светлое и приветливо лучезарное» (I. Тургенев); «А самолёт прорвался
сквозь тяжёлые облака, и вспыхнуло ясное солнышко и синее небо» (Є. Гришковець);
«Крест-накрест перечёркнутое оконным переплётом, засматривало с юга в комнату
жёлтое, как цветок подсолнуха, солнце» (М. Шолохов). Фактично, маючи в семан
тичній структурі лексеми светлый значення ‘не темного кольору’, прикметника луче
зарный — сему ‘сяючий’ та ад’єктива ясный — значення ‘світлий’, ці слова можуть
бути контекстуально-семантично близькими.
Іноді до колоративів зараховують, крім власне ад’єктивів, інші частини мо
ви. Так, у довідково-демонстраційному «Словнику кольору» В. К. Харченко,
який, на думку авторки, відображає розмаїття «задіяних у російській мові і нако
пичених російською національною культурою кольоропозначень»23, залучено й
інші частини мови — іменники {белизна), дієслова (белеть), прислівники (бело).
Вважаємо, що такий підхід приводить до нівелювання граматичних ознак коло
ративів, під якими можна буде розуміти будь-які лексеми, кореневі морфеми
яких містять сему кольору. Навряд чи це правомірно. Ще В. В. Виноградов заз
начав, що «класифікація слів повинна бути конструктивною [...], критерії лек
сичні та граматичні (у тому числі й фонологічні) повинні виконувати вирішаль
ну роль»24.
Останнім часом простежується активний процес засвоєння російською мо
вою слів та словосполучень, які вживаються на позначення кольорів у рекламно
му бізнесі. Лексеми типу монте-карло, сафари, амаретто, як часткові випадки
агресії іншомовної термінології, лінгвісти або іменують «термінами кольору» 25,
або зараховують до ЛСГ колоративів, називаючи їх «рекламними кольоронай-
менуваннями» 26. «Лексема, яка належить до класу іменників, може бути окре
мою кольороназвою (Мираж — ‘коричнево-рожевий’, Очарование — ‘беже
вий’) або в комплексі з іншими лексемами, утворюючи складне рекламне
кольоронайменування (словосполучення з атрибутивними, зрідка об’єктними
відношеннями), наприклад: Бархатная роза — ‘неяскравий червоно-рожевий’,
Крылья Ангела — ‘білий’, ‘світло-блакитний’ та ‘синій’, Праздничное сияние —
‘помаранчевий’, Пылкий восторг — ‘яскраво-червоний’, Нежные чувства —
‘червоно-коричневий’», — вважає В. В. Горбачова 21. Зрозуміло, що термін «ко-
23 Харченко В. К. Зазнач, праця.— С. 2.
24 Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове).— М., 1986.— С. 33.
25 Василевич А. П. Цвет и названия цвета в русском языке.— М., 2005.— С. 28.
26 Горлачёва В. В. «Рекламные слова» в системе современных русскоязычных
цветонаименований // Лексико-грамматические инновации в современных славянских
языках : Материалы IV междунар. науч. конф., 9-10 апреля 2009 г.— Д., 2009.— С. 266.
27 Там же.
__________ Проблема структурної та лексично-семантичної організації колоративів...
/5£ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 53
I. А. Герасименко.
льоронайменування» задіяний як синонім до слова колоратив для лінгвістично
го опису рекламних слів та словосполучень через відсутність поняттєвого апа
рату, становлення якого ми спостерігаємо. Однак використовувати це поняття
для характеристики таких лексичних одиниць видається нам помилковим, ос
кільки поряд із «кольоропозначенням» та «колоративом» воно традиційно де
термінує групу ад’єктивів, у структурі значення яких міститься сема кольору.
Отже, незважаючи на регулярне звернення до проблеми структурної та лек-
сико-семантичної організації колоративів, у лінгвістиці поки що не існує ком
плексного і впорядкованого опису лексичних одиниць на позначення кольору. З
огляду на це лексико-семантична група колоративів і донині перебуває в центрі
обговорюваних питань. їх вирішення можливе, якщо брати до уваги, що до
ад’єгивних колоративів належать лексичні одиниці, різні за структурою (прості,
складні, складники описових конструкцій з компонентами цвет /цвета), за морфо
логічними показниками (похідні й непохідні), за етимологією (запозичені і незапози-
чені), за функціонально-семантичними особливостями (полісемантичні та моносе-
мічні, з експліцитним та імпліцитним спектральним значенням, з вузькою і широкою
співвіднесеністю), за сферами вживання (загальномовні й термінологічні, на зразок
гіпологізмів), за частотністю (високочастотні й малочасготні), мотивованістю (коло-
ративи з основною та похідною колірною номінацією, семантика яких ґрунтується на
колірних властивостях прототипових об’єктів). З урахуванням таких особливостей
колоративи слід розглядати ж прикметники, що позначають конкретні й не конкрет
ні кольори та функціонують ж самостійні (прості, складні) лексеми, а також ж склад
ники описових конструкцій з компонентами цвет/цвета. Серед ад’єктивних коло
ративів російської мови слід виділяти слова з експліцитним та імпліцитним
значенням кольору, структурна та лексико-семантична організація яких потре
бує подальшого наукового опрацювання.
(Горлівка)
I. A. HERASYMENKO
THE PROBLEM OF STRUCTURAL AND LEXICAL-SEMANTIC ORGANIZATION
OF COLOR NAMES IN THE RUSSIAN LANGUAGE
The article is devoted to the structural and lexical-semantic characteristics of Russian colour
names. The reasons which cause the difficulties in making inventory are studied. The novelty of the
paper lies in the investigation the principles which have to be taken account to illustrate this units.
Key words: colour name, structural organization, lexical-semantic organization, lexical-se-
mantic group.
54 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
|