Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу
Стаття присвячена дослідженню тендерного аспекту тактики підвищення значущості співрозмовника маніпулятивної стратегії позитиву. З’ясовуються відмінності між експресивами, уживаними різностатевими комунікантами під час здійснення маніпулятивного впливу....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2012
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183626 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу / І.Ю. Шкіцька // Мовознавство. — 2012. — № 1. — С. 62-72. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183626 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1836262022-04-09T01:33:11Z Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу Шкіцька, І.Ю. Стаття присвячена дослідженню тендерного аспекту тактики підвищення значущості співрозмовника маніпулятивної стратегії позитиву. З’ясовуються відмінності між експресивами, уживаними різностатевими комунікантами під час здійснення маніпулятивного впливу. The article is devoted to research of gender aspect of the tactics of raising the interlocutor significance in the context of manipulative positive strategy. There are investigated differences between expressions, used by interlocutors of different sexes while the manipulative influence is realized. 2012 Article Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу / І.Ю. Шкіцька // Мовознавство. — 2012. — № 1. — С. 62-72. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183626 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Стаття присвячена дослідженню тендерного аспекту тактики підвищення значущості
співрозмовника маніпулятивної стратегії позитиву. З’ясовуються відмінності між експресивами, уживаними різностатевими комунікантами під час здійснення маніпулятивного впливу. |
| format |
Article |
| author |
Шкіцька, І.Ю. |
| spellingShingle |
Шкіцька, І.Ю. Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу Мовознавство |
| author_facet |
Шкіцька, І.Ю. |
| author_sort |
Шкіцька, І.Ю. |
| title |
Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу |
| title_short |
Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу |
| title_full |
Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу |
| title_fullStr |
Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу |
| title_full_unstemmed |
Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу |
| title_sort |
гендерний вимір маніпулятивного дискурсу |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183626 |
| citation_txt |
Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу / І.Ю. Шкіцька // Мовознавство. — 2012. — № 1. — С. 62-72. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT škícʹkaíû gendernijvimírmanípulâtivnogodiskursu |
| first_indexed |
2025-07-16T03:36:25Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:36:25Z |
| _version_ |
1837773079895343104 |
| fulltext |
І. Ю. ШКІЦЬКА
ТЕНДЕРНИЙ ВИМІР МАНІПУЛЯТИВНОГО
ДИСКУРСУ ___________________________________
Стаття присвячена дослідженню тендерного аспекту тактики підвищення значущості
співрозмовника маніпулятивної стратегії позитиву. З’ясовуються відмінності між експреси-
вами, уживаними різностатевими комунікантами під час здійснення маніпулятивного впливу.
К л ю ч ов і сл о в а : маніпулятивна стратегія позитиву, тактика підвищення значущості
співрозмовника, комплімент, висловлювання, тендер.
Незважаючи на зростаючу кількість мовознавчих студій, у яких з’ясовується
специфіка мовлення різностатевих комунікантів, до сьогодні не дослідженими
лишаються особливості стратегій і тактик мовленнєвої поведінки чоловіків і
жінок, зокрема тендерний аспект маніпулятивної стратегії позитиву — мовної
реалізації суб’єктом впливу мети, спрямованої на одержання вигоди чи бажано
го результату шляхом повідомлення адресату приємної для нього інформації.
Цим зумовлена актуальність вивчення маніпулятивно спрямованих позитив
но-оцінних експресивів із позицій тендерних координат спілкування.
Дослідники тендерних відмінностей мовлення відзначають прагнення чо
ловіків домінувати в бесіді. Специфічними рисами чоловічої мовленнєвої по
ведінки вважається наполегливість, вимогливість, авторитарність, намаган
ня захопити ініціативу в розмові. Чоловіки частіше, ніж жінки, переривають
співрозмовника, стежать за тим, щоб він не відхилявся від теми розмови.
Жінки націлені на гармонійне спілкування. їхньому мовленню притаманні
зацікавленість, увага до комунікативного партнера, доброзичливість, м’якість,
делікатність низька категоричність. Жінки більше здатні підтримувати діалог,
частіше висловлюють солідарність зі співрозмовником і погоджуються з ним2.
Результати тендерних досліджень стратегій увічливості показали, що жінки
ввічливіші за чоловіків, більшою мірою дотримуються правил мовленнєвого
спілкування3 і надають перевагу стратегіям позитивної ввічливості, тоді як чо
ловіки частіше послуговуються стратегіями негативної ввічливості, акцентують
увагу на засвідченні поваги до статусу співрозмовника 4.
1 Kramer Ch. Perceptions of female and male speech // Language and Speech.— 1977 (Jun).—
Vol. 20,— Pt.2.— P. 157.
2 Herbert R. K. Sex-based differences in compliment behavior // Joum. of pragmatics.—
1990,— Vol. 14. N 2 ,— P. 193-218.
3 Мартьінюк А. П. О реализации принципа вежливости в речи женщин и мужчин //
Вести. Харьк. ун-та.— X., 1989.— № 339.— С. 92.
4 Holmes J. Women, Men and Politeness.— London, 1995.— 254 p.
О І. Ю. ШКІЦЬКА, 2012
64 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
Жінки вживають більше зменшувальних суфіксів, частіше називають кому
нікативного партнера на ім’я і в цілому роблять більшу кількість контактовста-
новлювальних мовленнєвих дій 5. Це зумовлено тим, що жінки вважають себе
відповідальними за підтримання міжособових контактів.
Мовлення жінок нормативніше, ніж мовлення чоловіків6. Воно відзначається
консервативністю, униканням неологізмів, натомість мовні новоутворення вини
кають здебільшого із суто «чоловічої» ініціативи 1. Мовленню жінок властива
наявність великої кількості емоційно-оцінної лексики, тоді як у чоловічому мов
ленні оцінна лексика тяжіє до стилістичної нейтральності8 та зниженості9.
Суть тактики підвищення значущості співрозмовника полягає в повідомлен
ні партнеру позитивної інформації про нього у вигляді компліментів, похвали і
схвальних оцінок або вираження позитивного ставлення до нього.
Гіперболізована експресивність, функціонування слів-інтенсивів, вишу
каність, ексцентричність, перенасиченість епітетами й метафорами, часте
використання вигуків є переважно ознаками жіночого мовлення. Але ці риси
характерні й для мовлення чоловіків, які вдаються до здійснення маніпуля
тивного впливу за допомогою тактики підвищення значущості співрозмовни
ка, напр.:
режисер підлещується до спонсорів: « За істинних творців фільму — його великих героїв, які
люблять Україну не лиш до глибини душі, а й до глибини <...> гаманця! За фундаторів фонду!
За розквіт вітчизняного кіно!» (Г. Тарасюк); патер хвалить свого духовного сина, який обіцяє
взяти на себе всі витрати козацького сотника-перевертня, у чому зацікавлений сам патер:
«— Простягти руку ворогові, хамові <...> Винагородити в сто разів за збитки, що заподіяли
йому інші!» (3. Тулуб).
Мовленнєва поведінка чоловіків визначається як прозора, жіноча — як за
вуальована 10. Тому в мовленні представниць жіночої статі непрямі висловлю
вання частотніші, ніж у мовленні чоловіків.
Однак маніпулятивна стратегія позитиву, як і інші маніпулятивні стратегії,
передбачає приховування мовцем мети здійснення впливу, відтак непрямогово-
ріння тут притаманне як жінкам, так і чоловікам, напр.:
1) самотня жінка фліртує з чоловіком: «Чи ви, бува, не той пан, за якого всі заміж хочуть?»
(Г. Тарасюк); 2) юнак підтакує бабусі дівчини, яка йому подобається: «—Правду я кажу, Олек-
сійку? —Хіба ж ви казали коли неправду?» (В. Захарченко); 3) науковець хоче, щоб лікар-прак-
тик інформував наукову лабораторію про результати застосування лікарських рослин: «— Чи
варто питати? — кинув Стороженко. — Ми просто зобов’язані це робити. Бо інакше навіщо ж
було укладати договір на творчу співдружність між лікарнею і вашим Ботсадом.— Приємно ма
ти справу з солідними людьми, — бадьоро відгукнувся Горностай» (В. Гаман).
_____________________________________ Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу
5 Подлегаева О. Г. Понятие мужской и женской речи в теории лингвистики гендерных
субкультур // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шев
ченка : Сер. «Філол. науки».— Луганськ, 2007.— № 8.— С. 92.
6 Мартынюк А. П. Зазнач, праця.— С. 91.
7 Jespersen О. Language: Its Nature, Development and Origin.— London; New York, 1925.—
P. 221.
8 Подлегаева О. Г. Зазнач, праця.— С. 94.
9 Земская Е. А., Китайгродская М. В., Розанова Н. И. Особенности мужской и женской
речи // Рус. яз. в его функционировании. Коммуникативно-прагматический аспект.— М.,
1993.— С. 122; Бессонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови : когнітивний і гендерний
аспекти : Автореф. дис. ... д-ра філол. наук.— К., 2003.— С. 20.
10 Tannen D. You just Don't Understand : Women and Men in Conversation.— New York,
1990,— P. 41.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 65
І. Ю. Шкіцька
Особливо часто непрямі позитивно-оцінні висловлювання вживаються чо
ловіками в ситуаціях флірту та ділового спілкування (переважно при звертанні
нижчого за посадою чи за соціальним статусом співрозмовника до вищого),
напр.:
1) Франц залицяється до заміжньої Марини:
«Франц. Та що це з вами, Марино Іванівно? З якої речі ви так боїтеся?
М арина. Никодим мене до вас ревнує.
Ф ранц. Велике диво! Який же чоловік такої жінки не буде ревнувать < ...> Ну, сядьмо
ж тут, русалочко моя!» (І. Карпенко-Карий);
2) французький посол намагається покращити настрій російській цариці:
«— Напевне, сусіди подумають, що ви збираєтесь завоювати Туреччину або ж Індію
— Отже, петербурзький кабінет, який тепер перебуває на Дніпрі, досить вагомий, якщо
може так тривожити сусідів, — різко відказала Катерина.
— Ідо того такий малий, всього в декілька дюймів, бо тягнеться від однієїскроні до дру
гої, від перенісся до волосся <...> Зате могутній. Щоб монархічна держава була сильна, тре
ба, щоб її величина відповідала здібностям того, хто нею керує» (Р. Іваничук).
Ф. С. Бацевич відзначає статусну закріпленість мовленнєвих актів (від носія
конкретного статусу в певному соціально-культурному середовищі очікують
відповідних цьому статусу мовленнєвих актів): «Прерогатива в уживанні пря
мих експресивів-похвал належить начальнику, підлеглий може висловити лише
непрямі компліменти» 11. Принцип, якого дотримуються комуніканти, можна
сформулювати у вигляді такого постулату: «Ніколи не висловлюйте прямо за
хоплення або схвалення особі з вищим соціальним статусом». Згідно з вимогами
етикету, адресувати прямі компліменти і схвальні висловлювання особам, що
мають вище соціальне становище, некультурно.
Жінки непрямі експресиви використовують частіше під час спілкування з
чоловіком, ніж з адресатом своєї статі.
Серед мовознавців точиться дискусія щодо тендерної маркованості еліптич
них висловлювань: одні вчені вважають їх притаманними чоловічому мовленню
(наприклад, В. Г. Александрова 12), інші — жіночому (О. Єсперсен 13). Повтори
й обірвані конструкції, розчленовані питання й окличні речення однозначно
приписують жінкам 14.
Застосовуючи маніпулятивну тактику підвищення значущості співрозмов
ника, мовці обох статей з однаковою частотністю вживають еліптичні вислов
лювання, вдаються до повтору й недомовок, напр.:
пан заспокоює наймитів, яким обіцяв за роботу дати сорочки: «Нащо вам свою красу ховати?
Це в кого парші або ще якась вада, тому, справді, без сорочки не можна, а вам <...>» (3. Ту
луб); актриса хоче вивідати інформацію у своєї колеги-суперниці: «К в я т к о в с ь к а. Я до те
бе, моя цяцяна, так прив’язалася, так прив’язалася < ...> Так тому правда, що той хапа?»
(М. Старицький).
Ставлення до компліментарних висловлювань чоловіків і жінок різне: якщо
для чоловіків комплімент є засобом вираження свого захоплення, то жінки за йо
11 Бацевич Ф. Лінгвістична генологія : проблеми і перспективи.— JL, 2005.— С. 136.
12 Александрова В. Г. Структурно-синтаксическое кодирование информации мужчинами
и женщинами І І Актуальні проблеми металінгвістики : 36. статей за матеріалом ПІ міжнар.
наук. конф.: У 2 ч.— Черкаси, 2003.— Ч. 1.— С. 71.
13 Jespersen О. Op. cit.— С. 173.
14 Ibid.
66 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
.Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу
го допомогою долають соціальну дистанцію 15. Існує стереотип щодо жіночої
чутливості до компліментів: жінки, на відміну від чоловіків, сприймають ком
пліменти на свою адресу як мовленнєвий засіб вираження схвалення чи заохо
чення прийнятої суспільством рольової поведінки 16.
Згідно з результатами нашого дослідження, кількість маніпулятивно
спрямованих компліментарних висловлювань, мовцем у яких постає особа чо
ловічої статі, істотно більша порівняно з тими, що висловлюються жінками:
84 % проти 16 %.
Істотне переважання компліментів, висловлених чоловіками для здійснення
маніпулятивного впливу, частково можна пояснити тим, що в оцінюванні вияв
ляється прагнення представників чоловічої статі до домінування, лідерства:
«Якщо хтось дає позитивну оцінку, то іншого разу він може дати і негативну —
сам факт оцінювання передбачає перевагу» 17.
Цікаво, що в англомовних культурах найчастіше адресатами й адресантами
компліментів виступають жінки, що пояснюється позитивним ставленням пред
ставниць жіночої статі до компліментарних висловлювань. Комплімент вва
жається невід’ємною рисою комунікативної поведінки, орієнтованої передусім
на жінок, а також ознакою «жіночої мови» 18. Найчастотнішими є компліменти
жінок жінкам, далі в порядку зменшення частотності — компліменти жінок чо
ловікам і компліменти чоловіків жінкам. Найменшою за чисельністю, на думку
вчених, є група компліментів чоловіків чоловікам 19.
Досліджуючи функціонування компліментів у британській та американській
лінгвокультурах, мовознавці сходяться на думці, що компліменти, як правило,
• 20висловлюються комунікантами на адресу представників протилежної статі .
У маніпулятивній стратегії позитиву компліменти, адресовані чоловіками
чоловікам, домінують над висловлюваннями, адресованими жінкам (71 % проти
29 %), що дає право поставити під сумнів стереотип щодо чоловічої нечутливос
ті до компліментів та їх негативного сприймання21.
Показово, що з висловлювань, адресованих чоловіками жінкам, на ситуації
флірту припадає лише 38 % (на інші — відповідно 62 %). Це дозволяє зробити
15 Herbert R. К. Op. cit.— P. 193-218.
16 Wolfson N. Pretty is as Pretty Does : A Speech Act View of Sex Roles // Applied linguis
tics.— 1984.— Vol. 5. N 3.— P. 241; Wolfson N. Perspectives : Sociolinguistics and TESOl.—
Cambridge, 1989.— P. 172.
17 Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи.—5-е изд.— М.,
2008.— С. 97.
18 Двинянинова Г. С., Морозова И. С. Комплимент как коммуникативная стратегия и
прагматическая тактика в англоязычном дискурсе (гендерный аспект) // Докл. II междунар.
конф. «Гендер: язык, культура, коммуникация».— М., 2002.— С. 118-125.
'9 Wolfson N. The Bulge : a Theory of Speech Behavior and Social Distance // Second Lan
guage Discourse : a Tex book of Current Research.— Norwood ; New York, 1988.— P. 21-38;
Wolfson N. Pretty is as Pretty Does.— P. 236-244; Holmes J. Paying Compliments : A Sex-Prefer-
ential Positive Politeness strategy // Joum. of Pragmatics.— 1988.— Vol. 12. N 4.— P. 445-465;
Brown P., LevinsonS. Politeness : Some universals in language usage.— Cambridge, 1988.—
345 p.; Кокойло JI. А. Комплиментарные высказывания в современном английском языке
(структура, семантика, употребление): Д ис.... канд. филол. наук.— К., 1995.— С. 155-157.
20 Двинянинова Г. С., Морозова И. С. Зазнач. праця; Морозова И. С. Некоторые особен
ности речевого акта «комплимент» в англоязычной (британской) лингвокультуре (на мате
риале текстов художественных произведений XX века).— http://language.psu.ru/bin/
view.cgi?art=0069.
21 Леонтьев В. В. Женские комплименты в английской лингвокультуре // Вестн. Вол-
гогр. гос. ун-та : Сер. 2. «Языкознание».— 2001.— Вып. 1.— С. 122; Кокойло Л. А. Зазнач.
праця.— С. 157.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, N° 1 67
http://language.psu.ru/bin/
І. Ю. Шкіцька
припущення, що в міжгендерній комунікації маніпулювання здебільшого на
цілене на отримання матеріальної чи іншої вигоди, а флірт часто є лише шляхом
до неї. Тому слушною видається думка Л. І. Гришаєвої про те, що «...фактор
“гендер” посідає в ієрархії відношень між дискурсивно значущими параметрами
не таку високу позицію, як це можна було б припустити, спираючись на прото-
типне уявлення про комплімент як “лестощі, що говорить чоловік жінці з метою
завоювати її симпатію”» 22.
Флірт тяжіє до симетрії мовців за віком і соціальним статусом: серед ком
пліментів, висловлених чоловіками жінкам під час здійснення маніпулятивного
впливу в ситуаціях флірту, 77 % висловлювань адресуються партнеру, рівному
за цими характеристиками (проти 23 % — нерівному). Серед «асиметричних»
позитивно-оцінних висловлювань домінують компліменти, адресовані чоло
віками співрозмовницям із нижчим соціальним статусом чи посадою і зазвичай
молодшим. Флірт чоловіка з жінкою, вищою за посадою / за соціальним стату
сом або старшою за віком, засвідчують лише приклади з усного мовлення (пере
важно в парах «учень— учителька», «студент— викладачка»). Матеріал худож
ньої літератури таких прикладів флірту не фіксує.
У маніпулятивних ситуаціях залицяння чоловіки щодо жінок, нижчих за ста
тусом, можуть виявляти фамільярність, напр.:
писар фліртує з молодицею Горпиною: «Ох-ох-ох! Таку теличку усякий прийме < ...> ще як
прийме! То єсть лепортую вам: і жилетку сію моднійшую, і штани сії пістрові довгійшії заста
новив би, а телички такої з рук би не випустив» (М. Старицький); пан хоче найняти на роботу
вродливу селянку:«— Гарна дівчина, та любить гедзкатись, — сказав пан, — ось я тобі одріжу
на спідницю оцієї червоної матерії, то, може, ти перестанеш хвицятись» (І. Нечуй-Левицький).
Предметом позитивної оцінки в компліментах, які роблять чоловіки жінкам
у ситуаціях флірту, постають зовнішність співрозмовниці (52 %), її вміння, здіб
ності, заслуги (13 %), риси характеру (домінують моральні якості) (7 %). 24 %
«чоловічих» компліментарних висловлювань дають загальну позитивну оцінку
адресату-жінці, 5 % — маркують ставлення мовця до співрозмовниці. Поодино
кими прикладами представлені компліменти, які підкреслюють унікальність
жінки або стосуються чогось, що має відношення до неї.
Хоча пестлива лексика, повтори, вигуки, висловлювання окличної, пита
льної й риторично-питальної форми, натяки характеризують переважно жіноче
мовлення, у межах реалізації маніпулятивної стратегії позитиву (найчастіше —
у ситуаціях флірту) це притаманно й мовленню чоловіків, напр.:
Гострохвостий заспокоює матір дівчини, якій крутить голову: «Горпино Корніївно! Хіба
ж я сліпий ? Хіба жмені баньки більма засліпили ? Хіба ж я не бачу, що таке Євфросина, а що
таке Оленка? Гай, гай, милий боже! Вже б говорив хтось другий, а не ви, Горпино Корніїв
но!» (І. Нечуй-Левицький); коханець матері хоче одружитися на її доньці, щоб не втратити
трикімнатну квартиру: «Калістрат Капітонович, узявши Ніночку під руку, провів її до місця і
цього разу вже висловив свою похвалу при матері: — Ох і танцює ваша чудова донечка, доро
га Маріамно Харисимівно. Мов ота пушиночка, мов <...>» (С. Грицюк).
Серед тропів частотністю в «чоловічому» арсеналі художніх засобів відзна
чаються епітети, метафори, гіперболи та порівняння, напр.:
1) татарин Сафар хоче власкавити бранку-українку: «— Якші ханум, не бійся! Ми тебе
не чіпатимемо. Ханум —як троянда! А хіба можна псувати квіти в садах аллахових?» (3. Ту
22 Гришаева Л. И. Объект комплимента в гендерном измерении // Докл. I междунар.
конф. «Гендер : язык, культура, коммуникация».— 25-26 ноября 1999 года.— М., 2001.—
С. 160.
68 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу
луб); 2) Джеймс домагається прихильності в дівчини-українки: «—Ти мені подобаєшся.
Тобто ти мені й так подобаєшся, а тепер іще більше. ... Лондонські дівчата цього не роб
лять.— Та не може бути. — Ну, роблять, але недостатньо. Але ти — просто як вишня на тор
ті» (С. Пиркало).
Зазначимо, що в ситуаціях флірту чоловіки часто послуговуються прийомом
запевнення в щирості. Це передусім засвідчують висловлювання, предметом по
зитивної оцінки в яких є зовнішність співрозмовниці, напр.:
1) «[Г о л о х в о с т и й]: Да ви луччі за самих найкращих панночок; ви просто така ціпонь
ка, що аж слина котиться, — вірте!» (М. Старицький); 2) Дорош хоче сподобатися Зоні:
«—Ви гарна панна.— Ага, гарна! — відповіла Зоня, але ласкавіше глянула на Дороша. — Ви
знаєте, що я на компліменти не щедрий. Кажу правду» (О. Маковей).
Пейоративність лексики, фамільярність вважаються рисами, притаманними
мовленню чоловіків. Негативно-оцінну або лайливу лексику зафіксовано в ма-
ніпулятивно спрямованих висловлюваннях, що передають позитивну оцінку чи
маркують прихильне ставлення до адресата, де мовець — особа виключно чоло
вічої статі, напр.:
1) партизан пан Дулькевич залицяється до власниці пансіонату, яка дала йому та його
друзям притулок: «— Я був в Італії ще до війни. Але, пся кошьч, ніколи не зустрічав такої ча
рівної жінки, як ви пані Грачіолі!» (П. Загребельний); 2) Гнат хоче повернути втрачену коха
ну: «Гнат. То знайдеш Івана?
Варка. Атож. Сохнуть не буду!
Гнат. На біса і в город їздить, і до панича найматься <... > Така молодиця тілько сліпого
не приворожить. Ти б тут пошукала» (І. Карпенко-Карий).
У нефліртових ситуаціях домінують експресиви, у яких чоловік-адресант
і жінка-адресат однакові за віком, статусом і посадою (57 % порівняно з 43 % екс-
пресивів, що наявні за «асиметричної» інтеракції). Причому типовою є асиметрія
різностатевих комунікантів за статусом чи посадою: чоловіки частіше адресують
компліменти жінкам, що займають нижчий щабель у соціальній ієрархії, ніж ви
щим за них за посадою / за соціальним статусом. Так, у нашій робочій картотеці
зафіксовано вдвічі більшу кількість прикладів висловлення компліментів на адре
су жінки чоловіком, який має вищий соціальний статус порівняно із співрозмов
ницею, ніж тих, у яких мовець стоїть на нижчій соціальній сходинці.
Вікова асиметрія інтерактантів різної статі в ситуаціях маніпулювання, що
не передбачають флірту, не є яскраво вираженою.
У тих випадках, коли чоловік-маніпулятор не націлений на флірт зі співроз
мовницею, предметом позитивної оцінки стають її зовнішність (23 %), ділові
якості, заслуги, вміння, таланти (18 %), діти, майно чи об’єкти, що якось її сто
суються (14 %), розум (12 %), риси характеру, переважно моральні якості (9 %).
Компліментарні висловлювання, що дають загальну позитивну оцінку адресато
ві жіночої статі, становлять 20 %, а ті, які маркують унікальність чи потрібність
співрозмовниці, — 4 %. Лише одним прикладом представлені компліменти що
до національної належності адресата жіночої статі.
Результати аналізу підтверджують думку В. В. Леонтьева про те, що «ком
пліменти на адресу жінок із приводу їх майстерності говорять чоловіки вищого
соціального статусу, які мають (через статусну перевагу) право висловити схва
лення чи дати оцінку поведінці підлеглих жінок» 23. Наприклад:
1) директор пропонує роботу вродливій молодій жінці: «— Ну, все! Годі, годі! Бачу, що
ви людина освічена, маєте власну думку і вільно розмовляєте на будь-яку тему. Це добре. Фа
23 Леонтьев В. В. Зазнач, праця.— С. 122.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 69
І. Ю. Шкіцька
хівець ви молодий і, сподіваюся, досі відкритий для нової інформації, бо вчитися в нашій спра
ві треба багато чого. Поки що гарантією вашого знання іноземних мов є диплом» (Л. Баграт);
2) директор хоче перевести підлеглу на інше робоче місце: «— Вітаю із святом, Софіє
Андріївно, вітаю! Як відпочили? Як сім’я? Але я про інше. Є така думка, — він указав пер
стом угору, — вам треба рости. Ви молодий перспективний кадр» (Л. Романчук).
Отже, як і в ситуаціях флірту, позитивно-оцінні висловлювання чоловіків на
адресу жінок у нефліртових ситуаціях здійснення маніпулятивного впливу зосе
реджуються на зовнішності представниць жіночої статі (щоправда, порівняно із
ситуаціями флірту їх удвічі менше), напр.:
1) чоловік похилого віку звертається до працівника бібліотеки, своєї ровесниці: «— Кра
сунечко, чи можна мені побільше бланків?» (з усного мовлення); 2) Каленик просить дівчат
допомогти йому дістатися до своєї хати:
«Каленик. О? А де ж моя хата? Чорт його й пійма <.. .> Танцюють бісові хати <.. .> Мов
п’яні <.. .>
Перша д івчина. Показати вам, дядьку, вашу хату?
Каленик. Покажіть, мої молодички гарнесенькі!» (М. Старицький).
Компліменти щодо зовнішнього вигляду в ситуаціях, що не передбачають
флірту (як, до речі, і в ситуаціях флірту), жінкам зазвичай висловлюють чоло
віки, однакові з ними за віком і статусом чи посадою (59 %). Прикладів ком
пліментів щодо зовнішності, висловлених значно молодшим чоловіком старшій
за віком жінці в нефліртових ситуаціях, нами не зафіксовано.
Компліменти чоловіків на адресу жінок, які обіймають вищу посаду чи мають
вищий соціальний статус, часто містять урочисті слова. Тут не спостерігаємо
порушення мовних норм і немає слів із суфіксами зменшеності. Такі висловлю
вання рідко оформлені питальними чи риторично-питальними реченнями. Обір
вані структури для нефліртових ситуацій здійснення маніпулятивного впливу
також не характерні. Мовлення чоловіків-маніпуляторів, адресоване жінкам,
вищим за статусом чи посадою, відзначається й насиченістю художніми тропа
ми, серед яких домінують епітети, метафори та гіперболи. Компліменти, ви
словлювані чоловіками жінкам, нижчим за посадою чи за соціальним статусом і
значно молодшим, часто містять пестливі форми, зменшені варіанти імен тощо.
Жінки компліментарні висловлювання адресують здебільшого чоловікам:
68 % компліментів, у яких мовець — жінка, висловлені на адресу представників
сильної статі. Але лише 28 % із них припадає на ситуації флірту.
У ситуаціях флірту, де адресантом постає жінка, як і в ситуаціях із мовцем
чоловічої статі, спостерігається симетрія комунікантів за віком та статусом. Так,
зібраний матеріал показує, що у фліртових ситуаціях здійснення маніпулятив
ного впливу 91 % висловлювань жінки адресують рівному за статусом і віком
партнеру та 9 % — нерівному.
Якщо для «чоловічої» стратегії флірту за вікової чи статусної асиметрії ко
мунікантів характерне домінування компліментів, висловлюваних вищим за по
садою й старшим чоловіком нижчій за посадою / за статусом співрозмовниці, то
в «жіночій» фліртовій стратегії статусна нерівність не спостерігається. Нато
мість тут наявні компліменти молодшим чоловікам. Приклади адресування ком
пліментарних висловлювань у ситуаціях флірту жінкою чоловіку, який обіймає
вищу посаду чи має вищий соціальний статус, у нашому матеріалі відсутні.
Порівняно з «чоловічими» компліментами жінкам компліменти, вислов
лювані жінками чоловікам із метою здійснення маніпулятивного впливу в си
туаціях флірту, характеризуються відсутністю чи незначною кількістю пест
70 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
Гендерний вимір маніпулятивного дискурсу
ливих слів, зменшених варіантів імен, художніх тропів. Типовими тут є
компліменти-натяки, непрямі компліменти, компліменти-недоговорювання:
1) Віра хоче сподобатися завідувачу клубу Миколі: «— Друзі мої, та ви ж гарно співа
єте! — похвалив їх (хористів-ентузіастів. — І. Ш.) Микола (завклубом, що акомпанував. —
І. Ш.).—Під таку музику й співається легко, — сказала Віра. Щоки її ще й досі палали» (В. За-
харченко); 2) молода незаміжня журналістка прийшла до полковника-пенсіонера взяти ін
терв’ю: «— Йой, один антикваріат, як в музеї! Та де! Такого і в музеї нема! І як це ви один се
ред такого добра, чи не скучно, може б вам квартирантку, молоду, гарячу, — молодичка
грайливо повела плічками, завиляла задком, заморгала очками-брівками,— генерал мені ска
зав, що ви <...> удівець?» (Г. Тарасюк).
У тематичному плані «жіночі» компліменти на адресу чоловіків у ситуаціях
флірту фокусуються на рисах характеру співрозмовника (22 %), його моральних
якостях (19 %), професійній майстерності, вміннях, заслугах (16 %), розумових
здібностях (13 %), зовнішності адресанта (6 %). 12 % компліментів, які говорять
жінки чоловікам у фліртових ситуаціях, дають загальну позитивну оцінку спів
розмовнику, 12 % — характеризують його вік і досвід.
У ситуаціях здійснення маніпулятивного впливу, що не передбачають флір
ту, теж домінують висловлювання, адресовані мовцем-жінкою партнеру чо
ловічої статі, рівному за статусом / посадою чи віком (60 % порівняно із 40 %).
При взаємодії різностатевих партнерів, неоднакових за віком, статусом чи поса
дою, де мовцем постає жінка, закономірностей щодо адресації висловлювань не
спостерігається.
Як свідчать результати дослідження, жінки-маніпулятори не порушують
правила етикету, відповідно до якого позитивне оцінювання зовнішності чоло
віка, вищого за статусом, особливо під час ділового спілкування, вважається не
культурним.
Аналіз зібраного матеріалу дозволяє говорити про тендерну закріпленість
тематики маніпулятивно спрямованих компліментарних висловлювань: жінкам
частіше роблять компліменти стосовно їхньої зовнішності, а чоловікам — щодо
дій чи їх результатів. Це пояснюється різницею в ціннісних орієнтаціях: для
жінок соціально значущою є зовнішня привабливість, тоді як для чоловіків важ
ливіші здібності та ділові якості.
Кількість експресивів, адресованих жінками жінкам, є порівняно невеликою
в тактиці підвищення значущості співрозмовника (не перевищує 32 % вислов
лювань мовця жіночої статі). Тут спостерігається асиметрія жінок-комунікантів
за віком і / або соціальним статусом, посадою. Старші за віком жінки частіше по
зитивно оцінюють молодших співрозмовниць. Нижчі за посадою / за статусом
комунікантки майже в чотири рази частіше дають позитивну оцінку вищим за
цим критерієм партнеркам по інтеракції.
Предметом позитивної оцінки в маніпулятивно спрямованих висловлюван
нях, адресованих жінками жінкам, є ділові якості співрозмовниці, її здібності,
виконання певних дій (41 %), зовнішність (24 %; старші мовці частіше дають
оцінку зовнішності молодшої співрозмовниці), інтелектуальні якості (14 %;
простежується переважання компліментів, висловлених нижчими за статусом
чи посадою вищим, старшими — молодшим співрозмовницям), моральні якості
(14 %), діти партнерки по інтеракції (8 %).
Співрозмовниці старшого віку щодо значно молодших використовують пес
тливі форми імен, звертань, номінацій адресата та їх поширювачів. Нижчі за по
/5£ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 71
І. Ю. Шкіцька
садою / за статусом жінки, звертаючись до вищих за цими характеристиками
співрозмовниць, часто послуговуються врочистою лексикою, штампами офіцій
но-ділового стилю.
JI. І. Клочко, дослідивши соціолінгвальні особливості функціонування по
хвальних висловлювань в англомовних країнах, помітила культурно зумовлену
ознаку: переважання схвальних відгуків осіб обох статей щодо здібностей та ус
піхів у тому чи іншому виді діяльності24. Підсумки дослідження, здійсненого на
матеріалі української мови, підтверджують цю закономірність, але вона не свід
чить про велике значення конкурентоспроможності та ділових якостей у сус
пільстві, як у британській чи американській культурах, а зумовлена специфікою
маніпулятивного впливу, спрямованого передусім на одержання вигоди від
співрозмовника — використання його для підвищення свого соціального стату
су чи покращення матеріального становища.
Зіставивши результати мовознавчих студій позитивно-оцінних висловлю
вань різних жанрів у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві, доходимо ви
сновку, що компліменти і похвали відмінні й за тендерним параметром: адре
сантами похвал частіше виступають чоловіки, ніж жінки25. У маніпулятивній
стратегії позитиву про цю відмінність говорити не доводиться через істотне пе
реважання позитивно-оцінних висловлювань, адресатом і адресантом у яких є
чоловіки.
Отже, здійснений аналіз тендерного аспекту маніпулятивної тактики підви
щення значущості співрозмовника не суперечить думці про те, що «гендерні
стереотипи мовленнєвої поведінки є відображенням диференціації соціальних
ролей чоловіка і жінки, які, проте, можуть коригуватися в той чи інший бік під
впливом професійної чи якоїсь іншої необхідності» 26.
Подальше дослідження значущості статусної ієрархії та вікових характерис
тик учасників маніпулятивно маркованих комунікативних ситуацій дозволить
скласти повніше уявлення про соціокомунікативні особливості маніпулятивної
стратегії позитиву.
(Тернопіль)
I. Y. SHKITSKA
THE GENDER DIMENTION OF MANIPULATIVE DISCOURSE
The article is devoted to research of gender aspect of the tactics of raising the interlocutor signifi
cance in the context of manipulative positive strategy. There are investigated differences between
expressions, used by interlocutors of different sexes while the manipulative influence is realized.
K ey words: manipulative strategy of positive, tactics o f raising the interlocutor significance,
compliment, utterance, gender.
24 Клочко Л. И. Высказывания похвалы в коммуникативно-деятельностной парадигме
общения (на материале английского языка) : Дис. ... канд. филол. наук.— Сумы, 2003.—
С. 114.
25 Там же.— С. 103.
26 Серова И. Г. Гендерные стратегии речевого поведения и проблемы самоидентифи
кации // Язык как функциональная система : Сб. науч. ст.— Тамбов, 2001.— С. 155.
72 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
|