Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах
У статті розглядаються різні типи парних слів, характерних як для російської народної мови, так і для неслов’янських мов східноєвразійської зони (зокрема, фіно-угорських, тюркських, новоіндійських (гінді) і китайської мов). Російські парні слова принаймні в деяких випадках можуть бути семантичними з...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2012
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183658 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах / І. Пачаї // Мовознавство. — 2012. — № 3. — С. 88-93. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183658 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1836582022-04-08T01:35:20Z Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах Пачаї, І. У статті розглядаються різні типи парних слів, характерних як для російської народної мови, так і для неслов’янських мов східноєвразійської зони (зокрема, фіно-угорських, тюркських, новоіндійських (гінді) і китайської мов). Російські парні слова принаймні в деяких випадках можуть бути семантичними запозиченнями з цих мов. In the article the concept of style (poetic) norm as the measuring unit of history of poetic language is defined. Stated the historical, changeable character of poetic norm. The parameters of phon- ostylistyc norm in Ukrainian poetry of the second part of XX century are founded. Traced the stability / variation and idiostyles’ features of its manifestation. 2012 Article Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах / І. Пачаї // Мовознавство. — 2012. — № 3. — С. 88-93. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0027-2833 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183658 uk Мовознавство Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглядаються різні типи парних слів, характерних як для російської народної мови, так і для неслов’янських мов східноєвразійської зони (зокрема, фіно-угорських, тюркських, новоіндійських (гінді) і китайської мов). Російські парні слова принаймні в деяких випадках можуть бути семантичними запозиченнями з цих мов. |
| format |
Article |
| author |
Пачаї, І. |
| spellingShingle |
Пачаї, І. Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах Мовознавство |
| author_facet |
Пачаї, І. |
| author_sort |
Пачаї, І. |
| title |
Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах |
| title_short |
Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах |
| title_full |
Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах |
| title_fullStr |
Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах |
| title_full_unstemmed |
Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах |
| title_sort |
еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2012 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183658 |
| citation_txt |
Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах / І. Пачаї // Мовознавство. — 2012. — № 3. — С. 88-93. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT pačaíí ekvívalentiparnihslívushídnoêvrazíjsʹkihmovah |
| first_indexed |
2025-07-16T03:40:18Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:40:18Z |
| _version_ |
1837773326313848832 |
| fulltext |
І.ПАЧАЇ
ЕКВІВАЛЕНТИ ПАРНИХ СЛІВ
У СХІДНОЄВРАЗІЙСЬКИХ МОВАХ ____________
У статті розглядаються різні типи парних слів, характерних як для російської народної
мови, так і для неслов’янських мов східноєвразійської зони (зокрема, фіно-угорських, тюрк
ських, новоіндійських (гінді) і китайської мов). Російські парні слова принаймні в деяких ви
падках можуть бути семантичними запозиченнями з цих мов.
К л ю ч о в і слова: російська мова, народна мова, парні слова, семантичні запозичення,
східноєвразійська зона.
Наукова спадщина О. О. Потебні актуальна для сучасного мовознавства, оскіль
ки він займався різними питаннями в лінгвістиці, і сучасні мовознавці нама
гаються поглибити, удосконалити й частково перевірити його погляди. Ця стаття
має на меті підтвердити те, що так звані парні слова в російській народній мові є
давніми семантичними запозиченнями з мов Євразії.
Як відомо, у фольклорі виявляються елементи специфічної лексики в ро
сійській народній мові, напр.:
баба: «Уж вы бабы молодые» ( К и р . 53, 48), «Тише, бабы» (Афан., III, 249), «Ка
кая-то баба охнула и стало тихо» (М. Горький), «А бабы набежали первые-то» (П. Бажов);
башка: «Не заплатана башка» (Д., 1,341), «Вдруг как меня хватит в башке» (М. Г орь
кий), «сколько им в дурацкую башку забредет.. .»(П. I. Мельников-Печерський), «У ме
ня своя башка на плечах» (В. Шукшин);
вишь: «вишь, она все-то видела седьмым глазком» (Афан., III), «Ей щенка, вишь, да
чтоб не сукин сын» (Д., II, 295), «Вишь, за кого я тебя принял...» (В. Шукшин), «Вишь,
опять пгганы-то не так одел» (В. Белов).
Серед прикладів синтаксису народної мови О. О. Потебня аналізує різні під
типи повторів, які, на думку Д. Е. Розенталя, також є типовими елементами ро
сійської народної мови 2:
«Течьмя течет. Ливмя льет. Лётом летит» (Д., II, 21), «Вали валом, после разбе
рем» (там же, 66), «а она промежду их стоймя стоит» (М. Горький), «Кто сидит, кто
лежмя лежит, вобче камнями стали (П. Бажов), «Телята вон в телятнике ревма ревят»
(В. Белов), «То всю ночь криком кричал]» (В. Распутін), «Жилки-то все до единой в тебе
ходуном ходят» (С. Залигін), «Сорочи не сорочи, а без рубля быть» (Д., 1 ,109), «Она за
лезла на печку и сидит-глядит» (РНС, 445), «Что будет — не будет, остановлюся»
(Афан., III, 297), «Был не был, жил не жил — знать, что пропал» (Д., 2,71), «Делай не де-
1 Список скорочень див. у кінці статті.
2 Розенталь Д. Э. Практическая стилистика русского языка.— М., 1974.— С. 53.
О І. ПАЧАЇ, 2012
88 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 3
.Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах
лай, а срок отбитый» (П. Бажов), «А там досматривай не досматривай. .. у всех вода»
(В. Распутін), «Хошь не хошь — четыре отдал!» (С. Залигін).
О. О. Потебня вказує на те, що подібні структури мають специфічну функ
цію: «Ой спав — не спав (= трохи поспав), прокинувся, ... На цім-то, мамцю,
світі живши—не живши (проживши мало)... Помещики выспались — не выспа
лись после бала (тобто не встигли добре виспатися), побежали на площадь ре
шить дело о шерсти»3.
Д. Е. Розенталь розглядає як елемент синтаксису так звані парні дієслова, які
докладно аналізуються в працях Д. Вайса4.
При вивченні специфічних стилістичних елементів російського мовлення
крім елементів лексики, синтаксису, фразеології звертає на себе увагу особли
вий вид деривації, представлений у парних словах, напр.: «Да я роду не просто
го, отца-матери честного» (Кир., 47), «В тоску-печаль не бросайся» (там же,
73), «Он жил-был со княгиней ровно три года» (там же, 83).
Деривата такого типу існують також у фіно-угорських, тюркських, далеко
східних і новоіндійських мовах. О. О. Потебня детально їх аналізує, підкрес
люючи давній характер цього можливого запозичення з уральських, алтайських,
індійських і далекосхідних мов5. Інтерес до парних слів поглибився наприкінці
XX століття6.
О. О. Потебня особливо наголошує на типологічних ознаках парних слів, у
тому числі в складі структур із абсолютних синонімів, які нагадують переклад
запозиченого компонента компонентом із рідної мови. Насамперед звертають
на себе увагу парні слова з компонентами антонімічного або синонімічного ти
пу. Подібні сполучення використовують П. Бажов і С. Залигін:«Братья-сестры
так поняли, что от Прокопыча деньжонки остались» (П. Бажов); «Тут братья-
сестры понуждать Катю стали» (там же, 288); «Не серчайте, не убивайтесь, ро
дители, и вы братья-сестры» (С. Залигін).
О. О. Потебня відзначає, що таким чином відбувається процес узагальнення:
«В усній словесності, а почасти і в просторіччі досить частими є не складан
ня, ... а зближення граматично самостійних слів, що вказують, як думаю, на те,
що колись і наші мови широко користувалися прийомом узагальнення, подіб
ним до китайського» 1. В іншому місці вчений зауважує: «Що цей спосіб був
3 Потебня А. А. Из записок по русской грамматике : В 4 т.— М., 1968.— Т. 3.— С. 430.
4 Вайс Д. Русские двойные глаголы и их соответствия в финно-угорских языках // Рус. яз.
в науч. освещении.— М., 2009.— № 2(6).— С. 37-59.
5 Див. також, наприклад: Lewi E. Zur finisch-ugrischen Wort- und Satzverbindung.— Göt
tingen, 1911; Fokos-Fuchs D. Néhâny ôsrégi ôsszetételünk.— Magyar ; Nyewör, 1938.— LXII.—
L. 39—45; Майтинская K. E. Сложные слова или соответствующие им сочетания слов.—
Основы финно-угорского языкознания.— М., 1974.— С. 322-396; Филин Ф. П. О свойствах и
границах литературного языка // Вопр. языкознания.— 1975.— № 6.— С. 3-12; Кайдаров Н.
Парные слова в современном уйгурском языке.— Алма-Ата, 1958; Ахатов Г. X. Об основных
признаках парных слов // Сов. финно-угроведение.— 1981.— № 2.— С. 81-86; Chatterji S. К.
The Origin and Development of the Bengali Language.— Calcutta, 1928; Баранников А. П. Сино
нимические повторы в новоиндийских языках.— Ленинград, 1998; Gabelentz G. vd. Chine
sische Grammatik mit Ausschluss der nierderen Stiles und der heutigen Umgangssprache.—
Leipzig, 1881; Семенас A. A. Парадигматический анализ компонентов копулятивного сложе
ния в китайском языке.— М., 1976.
6 Див., наприклад: Баскаков Н. А. Русские фамилии тюркского происхождения.— М.,
1979; Ткаченко О. Б. Сопоставительно-историческая фразеология славянских и финно-угор-
ских языков.— K., 1979; Ахатов Г. X. Зазнач. праця; Вайс Д. Зазнач. праця; Pacsai I. A lengyel
nyelv szerepe egy szläv komparativo vizsgalatban // Polono-Hungarica, 1995.— L. 98-104.
7 Потебня A. A. Зазнач. праця.— C. 415.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 3 89
І. Пачаі1
властивим слов’янським мовам у давнину, видно з небагатьох, але давніх зраз
ків складання слів за способом, який індійські граматисти називали двандва:
братъсестра, дв., чол. р.; братъсестрома, мжжеженъми» 8. І далі: «Хоча ці
слова означають не більше, ніж “брат і сестра”, як пара, “чоловік і дружина”,
тобто не виходять за обсяг, визначений їхнім складенням, але все-таки вони уза
гальнюють частини, що до них увіходять (як нескладне geschwister), розглядаю
чи їх як одне ціле»9.
У китайській мові сполучення «молодший брат та молодша сестра» за свої
ми семантичними ознаками є еквівалентом братъсестра. Китайське словоспо
лучення відрізняється від російського лише тим, що воно означає вік людей. За
значенням своїх компонентів і за своєю структурою воно ближче до давньої ро
сійської структури, ніж німецьке Geschwister. Німецькі слова доводять, що в єв
ропейських мовах це поняття позначається іншими мовними елементами.
О. О. Потебня так тлумачить семантичну функцію сполученнярод-племя, що
використовувалося в історичних піснях XVII ст.:«Род-племя—узагалі родичі: и
весь род-племя отрекалися, Чулк. (Бусл., Ист. гр. § 240, пр. 11), причому прису
док у множ, міг би стояти при кожному із складених слів як при збірному. Це
сполучення не важко розрізнюваних синонімів, якрать-сила (як у Бусл., 1 с.), а
слів різних за значенням, бо род — ближчі, племя — дальші родичі: Которого ты
рода, коего племени? (Кир., 1, 91)» 10.
Те саме стосується копулятивного сполучення честь-слава, еквіваленти яко
го спостерігаються в мові хінді: йдар-саммйн (ХРС, 123) «пошана, шана, пова
га» < ädap (там же) «шана, шанування»; саммйн (там же) «шана, честь»; йдар-
-саткйр (там же) «шана, повага, гостинність»; йн-мйн (там же, 127) «шана,
пошана» < йн (там же) «честь, гідність; репутація, повага, шана» + мйн (там же,
888) «шана, пошана, честь, гідність»; мйн-саммйн (там же, 889) «шана, честь,
пошана»; мйн + пратиштхй (там же) «шаноба, честь і слава; репутація» <
мйн+пратиштхй (там же, 738) «1) слава, популярність, репутація, престиж;
2) шана; 3) авторитет»; мйн + маръядй (там же, 889) «шана й повага, авторитет,
престиж, гідність, честь» < мйн + маръядй (там же, 877) «пошана, шана; слава;
популярність».
На увагу заслуговує також сполучення жив-здоров у ролі етикетної формули
російської народної мови, яке також аналізується в праці О. О. Потебні п.
Жив-здоров дуже часто вживається у творах сучасних письменників, наприклад
у романі М. Шолохова «Тихий Дон»: «Наталья с внуками как? Живы-здоровы ?»,
«Здравствуй, сват! Живой-здоровый?», «Супруга ваша живая-здоровая?», «На-
тальюшка жива-здорова?», «Детушки живы-здоровы?», «Бог даст, живых-здо-
ровьіх увидим», «Живой-здоровый он?», у романі П. Мельникова-Печерського
«На горах»: «Нет ли каких новостей? Все ли живы-здоровы?», «Все, слава Богу,
живы-здоровы, Отвечает Ермило Матвеич». Ті самі парні слова використо
вують П. Бажов та В. Шукшин: «Жив-здоров, скоро домой»; «Слава Богу,
живы-здоровы».
Живий-здоровий у мові хінді має відповідника джитй-джагтй (ХРС, 439)
«живий і здоровий, щасливий»; < джитй (там же, 438) «живий, живий-здоро
вий» < джинй (там же) «жити, існувати» і джагтй (там же, 428) «живий-здоро-
8 Там же.
9 Там же.
10 Там же.— С. 416.
11 Там же.— С. 417.
90 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № З
.Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах
вий» < джагна (там же) 1) «прокидатися, просипатися»; 2) «опритомніти, прий
ти до пам’яті (після втрати свідомості); не спати, пильнувати» і є структурою,
паралельною російському словоскладанню.
Складне слово подобру-поздорову за семантичними ознаками також нале
жить до семантичного поля, пов’язаного з поняттями «здоров’я», «цілість»,
«благополуччя».
Парне слово у мові хінді бхала-чанга (ХРС, 844) «цілий і неушкоджений»,
побудоване з компонентів бхала (там же) «хороший, відмінний; добро» і чанга
(там же, 363) «здоровий, який подобається», відповідає сполученню подоб
ру-поздорову.
Еквіваленти сполуки живий-здоровий виявляються також в ерзя-мордов-
ській мові, пор. шумбра-таза, шумбра-паро, шумбрасто-парсте «живий-здоро
вий»: Цёрам шумбрасто-парсте велявстъ кудов (ЭРС, 768) «син живий-здоро-
вий повернувся додому».
У тюркських мовах використовується чимало словосполучень, еквівалент
них російським складеним утворенням типу жив-здоров і подобру-поздорову,
про що свідчать структури з тим самим значенням, складені із синонімів: тат.
исен-сау «живий-здоровий» (ТаРС, 178) < исен (там же) «живий-здоровий» + сау
(там же, 471) «живий-здоровий», казах, сау-саламет «т. с.», кирг. соо-саламет,
уйг. сог-саломат, казах, аман сау «т. с.»; башк. аман-кау «т. с.».
О. О. Потебня приділяв особливу увагу парним словам узагальнювального
типу, що відбивають специфічний етап означення понять «вищого порядку».
При тлумаченні пари отец-мать він вказує на семантичну функцію даної струк
тури: «Зразок отец-мать (= батьки). Частини різні за значенням, але не проти
лежні і не усувають одне одного в думці» и.
Функція узагальнення властива й китайським сполученням цього типу:
fii-тй «батьки» < /й «батько»+ тй «мати», ег-пії «діти» < ёг «син» + пії «дочка»,
> zi-siin «нащадки» < zi «син» + sun «онук».
У китайській мові поняття, пов’язані з семантичним полем «родичі», позна
чаються за допомогою метафоричного значення лексичних одиниць, що озна
чають частини людського тіла: gii-хиё (ОШ, 352-354) «діти» < gu «кістка» + хиё
«кров»; gu- гди (там же) «кровне споріднення, рідні» < gu «кістка» + гди «м’ясо,
плоть». У мові хінді сполучення khUn-mans (ХРС, 315) «близькі родичі» < кШп
«кров» + mans «м’ясо, плоть» також відбиває даний прийом деривації. Угорське
testver «брат або сестра» < test «плоть» + ver «кров» побудоване також із компо
нентів, використовуваних і в китайських, і в гінді-структурах, лише порядок
складових елементів являє собою інверсію.
У мовах волзьких і пермських фіно-угрів спостерігається подібний тип
структур, де один із компонентів є запозиченим, а другий становить його перек
лад власною мовою, про що свідчать, зокрема, мордовські шумбра-таза < морд.
шумбра «здоровий» + тат. таза «здоровий»; удм. пудо-живот < удм. пудо «тва
рина» + живот < рос. «животное»; комі гуяма < комі гу «яма» + рос. яма, гуя-
маес; рожабан < рос. рожа + комі бан «обличчя».
У романі С. Залигіна «Комісія» використовується така сама структура:
«У меня друзей-кунаков поболе, как у тебя!». Тут до російського друг додається
слово кунак тюркського походження. Це слово належить до діалектизмів і вико
ристовується в мові сибіряків-«чалдонів». М. Фасмер трактує це слово так:
12 Там же. — С. 415.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № З 91
І. Пачаі1
кунак «друг», кавк., також у О. Пушкіна, JI. Толстого та ін.; тур., кипч., чагат., ка
зах. konak «гість», тат. kunak (Фаем., II, 417).
Сполучення щенки-кутенки, використане С. Залигіним, також побудоване з
абсолютних синонімів: «Как щенки-кутенки вислоухие!». У цій структурі куте
нок як елемент діалектної лексики сполучається з елементом літературної мови і
виконує функцію перекладу.
Типологічні ознаки парних слів безпосередньо пов’язані з їх ареальними озна
ками. Концепція О. О. Потебні простежується і в дослідженні О. Б. Ткаченка 13,
який знайшов у сполученні жил-был, типовому зачині російських народних ка
зок, сліди фіно-угорського субстрату. Висновки О. Б. Ткаченка були прийняті
Д. Вайсом14, який вважає доречним аналіз цього питання в праці О. Б. Ткаченка.
Концепція дослідження О. Б. Ткаченка перегукується з теорією Н. С. Трубець-
кого 15 про існування «російської культурної зони». Структури-еквіваленти,
знайдені при компаративному дослідженні історичної фразеології, підтверджу
ють сполучуваність в аспекті типології, оскільки вони мають спільні семантичні
і морфологічні можливості.
Отже, розглянуті вище питання, пов’язані з дослідженням певної мікросис-
теми російської народно-розмовної й фольклорної мови, доводять актуальність
філологічної спадщини О. О. Потебні для сучасного мовознавства. У його праці
«Из записок по русской грамматике» (М., 1958.— Т. 3) розглядаються проблеми
славістики, яким приділяється особлива увага з кінця минулого століття. Су
дження О. О. Потебні щодо своєрідності мов розглядаються в працях мовознав
ців кінця XX — початку XXI ст., у яких ідеться про відображення національної
ментальності в категоріях мови, а це, у свою чергу, є основною проблематикою
нової наукової галузі — лінгвокультурології, що займається дослідженням
зв’язків між мовою і культурою.
З огляду на це, при вивченні складного кола питань, пов’язаних з російською
народною мовою, особливого значення набувають основоположні погляди
О. О. Потебні, який вивчав мовні елементи, типові для російської народної мови
та фольклору. Ігнорування цієї проблематики пояснюється тим, що до праць
О. О. Потебні радянське мовознавство 60-70-их років XX ст. зверталося рідко.
Проблематика категорій національної мови, що відбивають риси національної
ментальності, у цей період відійшла на другий план.
Спільні семантичні властивості розглядуваних російських, фіно-угорських,
китайських та новоіндійських словотвірних структур стали орієнтиром у визна
ченні напряму ареальних досліджень, для яких важливим, як зазначалося вище,
був погляд О. О. Потебні на цю проблему.
Особливе значення має при цьому концепція О. О. Потебні щодо розкриття
причинового зв’язку між явищами мови. У цьому випадку ідеться про викорис
тання спільного специфічного типу деривації, типового для аглютинативних
та ізолятивних мов Євразії. Питання розвитку мови у працях О.О. Потебні є кар
динальними з погляду семантичного аналізу парних слів і підтверджуються
аналізом семантичних ланцюжків структур-еквівалентів, виявлених у нашому
дослідженні.
13 Ткаченко О. Б. Зазнач, праця.
14 ВайсД. Зазнач, праця.
15 Трубецкой Н. С. Верхи и низы русской культуры // Вестн. Моск. ун-та.— М., 1991—
№1,— С. 87-88.
92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № З
.Еквіваленти парних слів у східноєвразійських мовах
Висновки О. О. Потебні про спільні типологічні ознаки російських і азій
ських структур знаходять своє підтвердження в обґрунтованих висновках
М. С. Трубецького щодо тісних контактів «російської культурної зони» зі Схо
дом. Порушені проблеми мають і певний соціолінгвістичний аспект, оскільки
М. С. Трубецькой твердить про значні відмінності між культурними традиціями
і мовними нормами «верхів» і «низів» російського суспільства. Східні елементи
«російської культурної зони» збереглися як у народних культурних традиціях,
так і в категоріях народної мови. Для нашого дослідження надзвичайно важли
вими виявилися спільні моменти поглядів О. О. Потебні та М. С. Трубецького
щодо висвітлення причинових зв’язків використання східних мовних елементів,
у даному випадку — різних видів парних слів у російській народній мові.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
Афан. — Афанасьев А. Н. Народные русские сказки : В 3 т.— М., 1957.
Д. — Даль В. И. Пословицы русского народа : В 2 т.— М., 1989.
Кир. — Сборник народных песен П. В. Киреевского.— Ленинград, 1983.
ОШ — Ошанин И. М. Китайско-русский словарь.— М., 1952.
РНС — Русские народные сказители.— М., 1989.
РВС — Русские волшебные сказки.— Новосибирск, 1981.
РФ — ФелицынаВ. П., Мокиенко В. М. Русские фразеологизмы.— М., 1990.
ТаРС — Татарско-русский словарь. — М., 1966.
Фаем. — Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : В 4 т.— М., 1964—1973.
ХРС — Хинди-русский словарь.— М., 1953.
ЭРС — Эрзянско-русский словарь.— М., 1993.
(Ніредьгаза, Угорщина)
I. PACSAI
THE EQUIVALENTS OF PAIRED WORDS IN EASTER EURASIAN LANGUAGES
The article deals with the different types of paired words which are characteristic for the Russian
popular speech as well as for non-Slavic languages of Eastern Eurasian zone (in particular
Finno-Ugric, Turkey, Newindian (Hindi) ones and the Chinese). The Russian paired words can at
least sometimes be semantic borrowings from latter ones.
Keywords : the Russian language, popular speech, paired words, semantic barrowings,
Eastern Eurasian zone.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 3 93
|