Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань
У статті розглянуто роль кластерних ініціатив як передумови створення промислових кластерних систем. Представлено певні передумови для ініціації створення кластера, а також формальні фактори, які визначають мотив і першопричину створення кластерів. Визначено функціональні ознаки учасників кластера т...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Назва видання: | Вісник економічної науки України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183666 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань / В.П. Уткін // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 191-196. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-183666 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1836662022-04-08T01:35:50Z Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань Уткін, В.П. Маркетинг та логістика У статті розглянуто роль кластерних ініціатив як передумови створення промислових кластерних систем. Представлено певні передумови для ініціації створення кластера, а також формальні фактори, які визначають мотив і першопричину створення кластерів. Визначено функціональні ознаки учасників кластера та їх місце в організаційних моделях. Представлено типи організаційної структури кластерної політики. В статье рассмотрена роль кластерных инициатив как предпосылки создания промышленных кластерных систем. Представлены определенные предпосылки для инициации создания кластера, а также формальные факторы, определяющие мотив и первопричину создания кластеров. Определены функциональные признаки участников кластера и их место в организационных моделях. Представлены типы организационной структуры кластерной политики. The article considers the role of cluster initiatives as a prerequisite for the creation of industrial cluster systems. Certain prerequisites for initiating the creation of a cluster are presented, as well as formal factors that determine the motive and root cause of the creation of clusters. The functional characteristics of cluster members and their place in organizational models are determined. Types of organizational structure of cluster policy are presented. 2021 Article Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань / В.П. Уткін // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 191-196. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).191-196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183666 303.722.4:334.72 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Маркетинг та логістика Маркетинг та логістика |
| spellingShingle |
Маркетинг та логістика Маркетинг та логістика Уткін, В.П. Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань Вісник економічної науки України |
| description |
У статті розглянуто роль кластерних ініціатив як передумови створення промислових кластерних систем. Представлено певні передумови для ініціації створення кластера, а також формальні фактори, які визначають мотив і першопричину створення кластерів. Визначено функціональні ознаки учасників кластера та їх місце в організаційних моделях. Представлено типи організаційної структури кластерної політики. |
| format |
Article |
| author |
Уткін, В.П. |
| author_facet |
Уткін, В.П. |
| author_sort |
Уткін, В.П. |
| title |
Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань |
| title_short |
Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань |
| title_full |
Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань |
| title_fullStr |
Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань |
| title_full_unstemmed |
Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань |
| title_sort |
передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Маркетинг та логістика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183666 |
| citation_txt |
Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань / В.П. Уткін // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 191-196. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT utkínvp peredumovimodelítastrukturipromislovihklasternihobêdnanʹ |
| first_indexed |
2025-07-16T03:40:54Z |
| last_indexed |
2025-07-16T03:40:54Z |
| _version_ |
1837773362720407552 |
| fulltext |
УТКІН В. П.
2021/№2 191
УДК 303.722.4:334.72 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).191-196
В³êòîð Уткін
аспірант
ORCID 0000-0003-4087-686X
e-mail: lazd77@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ПЕРЕДУМОВИ, МОДЕЛІ ТА СТРУКТУРИ
ПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕРНИХ ОБ’ЄДНАНЬ
Постановка проблеми. Проблема підвищення кон-
курентоспроможності національних товаровиробників
та їх адаптація до умов сучасного бізнес-середовища
залежить від того, наскільки буде забезпечена модель
підтримки та розвитку сучасних кластерних структур
та систем міжкластерної взаємодії бізнес-мереж [1,
с. 5-15].
З іншого боку, процес розвитку кластерних сис-
тем має враховувати особливості діяльності окремих
галузей, в яких працюють учасники кластеру, з метою
забезпечення позитивних результатів діяльності, зрос-
тання експортної привабливості продукції, і веде до
економічного розвитку регіону.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пробле-
мами створення і розвитку структури промислових
кластерних об’єднань, як найбільш ефективної форми
забезпечення конкурентоздатності, займались такі
економісти: М. Макаренко, О. Папковська, Л. Левков-
ська, В. Ляшенко, О. Мазур, В. Мельничук, М. Пор-
тер, С. Сідак, С. Соколенко, В. Федоренко.
Роль і сутність кластерних формувань досліджу-
вали українські науковці М. Войнаренко [2], Е. Кара-
петян [3], Л. Некрасова, С. Попенко [4].
В напрямку теорії зацікавлених сторін кластерні
ініціативи досліджували Р. Акофф, Т. Дональдсон,
Л. Ольштедт, Л. Престон, Е. Ренман, Р. Фріман. Ба-
ланс інтересів у цій теорії розуміється як наявність
спільних передумов для співпраці та відсутність конф-
ліктних протиріч.
Постановка завдання. Сучасні кластерні об’єд-
нання будь-якої організаційно-правової форми є від-
критими структурами.
На відміну від бізнес-об’єднань, які націлені
на відстоювання спільних бізнес-інтересів, кластери
ставлять за мету налагодження господарської коопера-
ції, залучення інноваційних технологій та сприяння
конкурентоспроможності як на внутрішніх, так і на
зовнішній ринках.
Кластерні ініціативи, базуючись на певних пере-
думовах, сприяють з’явленню кластерних форм моде-
лей та структур і складаються з послідовних проєктних
етапів.
У середині 70-х років Р. Акофф запропонував
теорію зацікавлених сторін [5]. Зацікавлених в спіль-
них активностях, він групував на внутрішніх (ме-
неджери, працівники) і зовнішніх (замовники, спожи-
вачі, постачальники, органи влади, інвестори, креди-
тори). Досліджуючи підприємства в якості взаємо-
пов’язаних систем, він пропонував перелаштувати ос-
новні інститути і налагодити ефективну взаємодію «за-
цікавлених осіб».
Продовжуючи дослідження ініціаторів за цією
теорією Р. Фримен вводить поняття стейкхолдер (з
англ. stakeholder — «зацікавлена сторона»). Він запро-
понував представлення зовнішнього і внутрішнього
оточення підприємства як сукупність сторін, які є за-
цікавленими в діяльності і умови яких мають братися
до уваги і задовольнятися менеджерами як офіційними
представниками підприємства [6, с. 201].
Найбільш зацікавленими кластерними ініціато-
рами є стейкхолдери кластера. Ідентифікація значущо-
сті стейкхолдерів для кластерної моделі була предста-
влена Р. Мітчеллом, В. Ейглом і Д. Вудом. За допомо-
гою їхньої моделі можна отримати кількісні показники
порівняльної важливості інтересів зацікавлених сто-
рін. Кожен стейкхолдер характеризується певними ви-
мірюваними властивостями залежно від прояву впливу
на підприємство (power), законності (legitimacy) і тер-
міновості вимог (urgency) [7, с. 861].
На муніципальному рівні кластерними ініціато-
рами є місцеві органи виконавчої та законодавчої
влади, агенції регіонального розвитку (наприклад,
агенція розвитку Дніпра), проєктні офіси та інші ін-
ститути розвитку регіону.
На макроекономічному рівні кластерними ініці-
аторами є професійні співтовариства підприємців, ре-
гіональні або спеціалізовані асоціації.
Відомий економіст П. Дойль у своєму дослід-
женні мотивів зацікавлених сторін стверджує, що їх
інтереси не мають виходити за межі зони толерант-
ності, як сфери ефективності господарської діяльності
[8, с. 348].
Виклад основного матеріалу. Кластерна діяльність
має унікальну формулу вирішення цієї проблеми
формує так звану win-win залежність. Тобто кластерна
модель забезпечує системне задоволення інтересів
різних контрагентів (виробників, споживачів, поста-
чальників, кредиторів, влади, громади). Не має відбу-
ватися задоволення інтересів одних сторін за рахунок
ігнорування інтересів інших сторін.
Під зацікавленими сторонами в кластерному
об’єднанні в даному дослідженні розуміється сукуп-
ність сторін зі спільними інтересами, які формують
різні групи, установи, організації, заклади, інститути
(неформальні та формальні), прямо або опосередко-
вано беруть участь у кластерному об’єднанні. По від-
ношенню до кластеру це можуть бути виробники, по-
стачальники, громада, освітній заклад, наукова уста-
нова тощо.
Існують певні передумови для ініціації створення
кластерної системи, які зумовлюють його економіко-
правову форму та функціональну структуру.
Регіональні передумови. Одним із пріоритетних
критеріїв формування кластеру є регіональна приваб-
ливість території, на яку впливають такі фактори: гео-
УТКІН В. П.
192 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
графічні, кліматичні, економічні, технологічні, полі-
тичні, інфраструктурні тощо.
Виробничі передумови. Для виробничого підприєм-
ства важливою передумовою є фактор постачання
і фактор збуту. Прискорення постачання і полегшення
доступу до сировинних ресурсів — ключові фактори
для зростання виробничих показників. Процес клас-
теризації може прискоритися шляхом зближення тех-
нологій промислових підприємств та представників
інших економічних галузей, яке спонукає їх до синер-
гетичної співпраці. Підвищення ефективності збуту
досягається шляхом встановлення стійких логістичних
зв’язків і використання елементів так званої шерінго-
вої економіки (економіки спільного споживання).
Організаційні передумови. Ефективна взаємодія й
оптимальне забезпечення функціонування міжгалузе-
вих зв'язків створює передумови для синергетичного
ефекту і досягнення загальних стратегічних цілей.
Крім того організаційні передумови формування клас-
тера передбачають наявність організаційної структури
і професійної дисципліни. Відомий англійський мар-
кетолог Девід Оґілві зазначав: «Я віддаю перевагу ор-
ганізованості, що йде рука об руку зі знанням, ніж
хаос, що росте з незнання» [9].
Науково-інноваційні передумови. Залучення до
кластеру наукових установ приводить до активізації
інноваційної діяльності підприємств-учасників клас-
теру. В свою чергу, наукові установи виконуючи кон-
кретні дослідження цільового характеру досягають
ефективності за рахунок комерціалізації наукових
розробок. Це мотивує процес наукового пошуку на до-
сягнення результату, зменшує витрати на впровад-
ження інновацій і робить наукову установу зацікавле-
ною стороною, як учасника кластеру.
Освітньо-наукові передумови. Ефект кластерної
системи посилюється, якщо в структурі існує освітній
партнер з позитивним високим рейтинговим показни-
ком і кращими практиками в цій сфері. Передбача-
ється залучення університетів та інших навчальних за-
кладів в якості учасників кластера по відповідним
регіонам. Для цього в університетах створюються
Центри 4.0 та DIHs.
Процес розвитку кластерів є динамічним явищем
і специфічним інструментом інноваційної політики
держави на локальному рівні. Всі передумови визна-
чають послідовні етапи процесу розвитку кластерів на
певній території. Формально передумови визначають
мотив і першопричину створення кластерів, які можна
згрупувати в три основні групи:
1. Створення нових кластерних систем ініціатив-
ними групами, відповідно до територіальних особли-
востей і смарт-спеціалізації регіонів.
2. Розвиток вже існуючих кластерів, які мають
досвід і підкреслюють сильні сторони регіонів.
3. Підтримання кластерного об'єднання підпри-
ємств, організацій та установ вздовж ланцюга доданої
вартості (замість секторальних асоціацій).
Структура та форма кластерних систем залежать
від організаційних моделей. Структурні моделі зале-
жать від кількості та функціональних ознак учасників
кластера.
Протокластер складається з декількох основних
підприємств, які концентрують різні види ресурсів
(людські, природні, виробничі), та супутніх учасників
(більше 10), пов’язаних між собою економічними від-
носинами (рис. 1).
- Бізнес
- Громадські організації
- Наукові та освітні установи
- Органи влади
Рис. 1. Протокластерна модель
Моноцентричний кластер має якірне велике під-
приємство і стійкі комунікаційні зв’язки між учасни-
ками, які зберігають лінійний характер інноваційної
діяльності та залежить від державної діяльності
(рис. 2).
Громадська організація
Наукова
установа
Освітня
установа
Органи
влади
1
3
4 2
5
УТКІН В. П.
2021/№2 193
- Бізнес
- Громадські організації
- Наукові та освітні установи
- Органи влади
- Економічні зв’язки
Рис. 2. Моноцентрична кластерна модель
Поліцентричний кластер формується шляхом фо-
кусування інфраструктури навколо декількох рівно-
важних центрів (3) активного розвитку інновацій. Ко-
операція і спеціалізація концентрується на базі взає-
мовигідних кейсів та взаємоузгоджених діях. Кластер
постає цілісною економічною системою з механізмами
саморозвитку і самореалізації (рис. 3).
- Бізнес
- Громадські організації
- Наукові та освітні установи
- Органи влади
- Економічні зв’язки
Рис. 3. Поліцентрична кластерна модель
12
3
Громадська
організація
Наукова
установа
Освітня
установа
Органи
влади
1
4
6
8
5
3
10
Органи
влади
11
7
9
Громадська
організація
1
3
8
6
7
2
2
5
6
2
2
4
8
6
4
7
4
5
4
1
УТКІН В. П.
194 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Поступове нарощування конкурентних переваг
і ланцюгів доданої вартості, активізація інноваційної
та зовнішньоекономічної діяльності перетворює полі-
центричний кластер в інтегровану систему. Підви-
щення мобільності ресурсів та учасників кластерних
систем, інтернаціоналізація кластерних ініціатив сприяє
формуванню великих глобальних мегакластерів.
Аналіз світової практики свідчить про існування
трьох типів організаційних структур кластерної полі-
тики: спеціалізований, матричний, «одне вікно».
Спеціалізований тип кластерної політики харак-
теризується наявністю одного уповноваженого суб’єк-
та публічного управління, який виконує функції кон-
центрації діяльності, розподілу ресурсів, прийняття рі-
шень. Згідно з постановою КМУ від 11.02.2016 р.
№ 258 «Про затвердження типового положення про
агенцію регіонального розвитку» комунікації уповно-
важеного органу місцевої виконавчої влади (департа-
мент, управління, відділ) з кластерами здійснюється
через експертний орган — агенцію. До функцій агенції
належить моніторинг ринку, оцінка бізнесу, аналіз ін-
весторів (рис. 4).
Рис. 4. Спеціалізований тип організаційної структури кластерної політики
Спеціалізований тип кластерної політики перед-
бачає існування в структурі кластеру агенції регіо-
нального (місцевого) розвитку. Для реалізації клас-
терної політики розвитку створюється Установчий Акт
Агенції регіонального розвитку, в якому визначаються
мета, завдання та функції [10]:
1. Комунікації з органами виконавчої влади від-
повідного регіону, їх консультативно-дорадчими ор-
ганами, органами місцевого самоврядування, підпри-
ємствами, установами і організаціями та іншими кон-
трагентами.
2. Координація роботи кластеру та її спрямування
відповідно до стратегії розвитку регіону (міста) та
участь у розробці плану її реалізації.
3. Залучення інвестицій та інших ресурсів для
розвитку поза міським бюджетом (грантових, позико-
вих, з державного фонду регіонального розвитку, ін-
вестиційних).
4. Концентрація коштів державного, обласного,
місцевих бюджетів, а також коштів міжнародних орга-
нізацій та проєктів, а також коштів підприємств, уста-
нов, організацій, громадян України для реалізації по-
літики кластерного розвитку.
5. Аналіз та удосконалення бізнес проєктів та
проєктів розвитку, в тому числі у сфері енергозбере-
ження та екології. Супроводження проєктів у процесі
втілення.
6. Формування іміджу регіону (міста), ребрендінг
та розвиток в напрямку регіональної специфіки з ура-
хуванням територіальних особливостей регіону.
7. Отримання від органів виконавчої влади, орга-
нів місцевого самоврядування, підприємств, установ і
організацій документів та інформації, необхідних для
провадження діяльності.
Матричний тип кластерної системи характеризу-
ється більш розширеною синергетичною мережевою
структурою кластерів і, на відміну від спеціалізованого
типу, має гнучкі комунікаційні зв’язки через агенції,
що дозволяє обслуговувати більшу кількість кластерів.
Цей варіант кластерної системи тільки тоді може стати
ефективним способом господарської діяльності, коли
в структурі існує чітке розмежування функціональних
завдань учасників, а кластерні зв’язки мають синерге-
тичний взаємодоповнюючий характер (рис. 5).
Рис. 5. Матричний тип організаційної структури кластерної політики
СУБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
(департамент, управління, відділ)
АГЕНЦІЯ моніторинг
оцінка
аналіз
експертиза
КЛАСТЕР 1 КЛАСТЕР 2 КЛАСТЕР 3
СУБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО
УПРАВЛІННЯ (департамент,
управління, відділ)
СУБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО
УПРАВЛІННЯ (департамент,
управління, відділ)
СУБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО
УПРАВЛІННЯ (департамент,
управління, відділ)
АГЕНЦІЯ А АГЕНЦІЯ B АГЕНЦІЯ C
КЛАСТЕР 1 КЛАСТЕР 2 КЛАСТЕР 3 КЛАСТЕР 4 КЛАСТЕР 5 КЛАСТЕР 6
УТКІН В. П.
2021/№2 195
Варіант побудови кластерної політики «одного
вікна» представлено на рис. 6.
Латентні кластери об’єднують певну кількість ак-
тивних учасників, але ще не складають повноцінної
кластерної структури.
Спеціалізовані кластери мають галузеву специ-
фіку, які підрозділяються на:
— дискретні кластери об’єднують підприємства,
які складаються з дискретних компонентів, включа-
ючи виробничі підприємства (машинобудування, суд-
нобудування, авіаційна промисловість, будівельна га-
лузь), а також постачальники та підрядники, що об’єд-
нуються в логістичну інфраструктуру навколо зби-
ральних підприємств і будівельних організацій;
Рис. 6. Система «одного вікна» кластерної політики
Критерії
порівняння
Тип організаційної структури
Спеціалізований Матричний «Одне вікно»
Суб’єкт публічного
управління
Один департамент, управ-
ління або відділ
Декілька департаментів,
управлінь або відділів
Декілька департаментів,
управлінь або відділів
Уповноважені ор-
гани комунікації
Агенція регіонального
(місцевого) розвитку
Декілька агенцій регіо-
нального (місцевого) роз-
витку
Система «Одного вікна»
Рівень комунікацій Міжкластерні мережі Міжкластерні та міжагент-
ські мережі
Міжкластерні та між-
суб’єктні мережі
Тип зв’язків в орга-
нізаційній структурі
Вертикальні Вертикальні та
горизонтальні
Вертикальні
Основні функціо-
нальні завдання
агенції
Експертна, аналітична,
координаційна
Експертна, аналітична,
координаційна
Експертна, аналітична,
координаційна, розпоряд-
ницька
Тип кластерів Спеціалізовані, латентні Спеціалізовані, латентні,
композитні
Спеціалізовані, латентні,
композитні
— процесні кластери утворюються в металургій-
ній, хімічній, целюлозно-паперовій, аграрній, харчо-
вій галузях, що характеризуються попроцесним спосо-
бом виробництва і калькулювання собівартості про-
дукції;
— інноваційні (творчі) кластери формуються в
інноваційних секторах економіки (інформаційні тех-
нології, робототехніка, біотехнології, виробництво но-
вих матеріалів, сфера цифрових послуг, комерціаліза-
ція науки);
— туристичні кластери створюються на підставі
територіальних визначних пам'яток, кліматичних,
ландшафтних, природніх, геологічних особливостей
регіону й складаються з підприємств різних секторів
(туроператори, готелі, громадське харчування, медичні
заклади, виробники сувенірної продукції, транспортні
підприємства);
— транспортно-логістичні кластери складаються з
комплексу учасників, які спеціалізуються в складсь-
кому і транспортному супроводі вантажів і пасажирів,
і включають також інфраструктурні організації, що об-
слуговують об'єкти портової, залізничної, авіаційної
інфраструктури, компанії, що спеціалізуються на мор-
ських, річкових, наземних, повітряних перевезеннях,
логістичні комплекси тощо.
Кластери змішаних типів можуть поєднувати
ознаки декількох типів.
Висновки. З метою більш конструктивного впро-
вадження кластерних формувань в економічні моделі
країни потрібно розуміти роль стейкхолдерів у ство-
ренні кластерних ініціатив. Формально передумови
визначають мотив і першопричину створення кластер-
них систем. В залежності від кількості учасників
кластеру та їх функціональних ознак в синергетичну
систему консолідуються різні суб’єкти, формуючи
певні організаційні моделі. В залежності від комуніка-
ційних зв’язків визначається тип організаційної струк-
тури кластерної політики.
У подальших дослідженнях доцільно розглянути
проблеми кластерних трансформацій в економіці Ук-
раїни. Більш детально дослідити кластерний підхід, як
інструмент стимулювання промислових комплексів, і
зробити оцінку впливу промислових кластерів на роз-
виток економіки.
СУБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО
УПРАВЛІННЯ (департамент,
управління, відділ)
СУБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО
УПРАВЛІННЯ (департамент,
управління, відділ)
СУБ’ЄКТ ПУБЛІЧНОГО
УПРАВЛІННЯ (департамент,
управління, відділ)
Система
«Одного вікна»
КЛАСТЕР 1 КЛАСТЕР 2 КЛАСТЕР 3 КЛАСТЕР 4 КЛАСТЕР 5 КЛАСТЕР 6
УТКІН В. П.
196 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Список використаних джерел
1. Федоренко В. Г., Тугай А. М., Гойко А. Ф.,
Джабейло В. Б. Концепція кластерної політики в Ук-
раїні. Економіка та держава. 2008. №11. С. 5-15.
2. Войнаренко М. Кластери в інституційній еко-
номіці : монографія. Хмельницький : ХНУ ТОВ «Трі-
ада-М», 2011. 502 с.
3. Карапетян Е. Модернізація типології промис-
лових кластерів. Соціально-економічні проблеми і дер-
жава. 2011. Вип. 2 (5). URL: http://sepd.tntu.edu.ua/
іmages/stоrіes /pdf/2011/11keetpk.pdf (дата звернення:
15.01.2021).
4. Некрасова Л., Попенко С. Формування клас-
теру як напрямку інноваційного розвитку економіки.
Економіка: реалії часу. 2014. № 2 (12). С. 132—138.
URL: http://ecоnоmіcs.оpu.ua/fіles/archіve/2014/n2.html
(дата звернення: 16.02.2021).
5. Акофф Р. Планирование в больших экономи-
ческих системах = A Concept of Corporate Planning /
пер. с англ. Г. Б. Рубальского; под ред. И. А. Ушакова.
Москва: Советское радио, 1972. 223 с.
6. Freeman R. Edward. Strategic Management: A
stakeholder approach. Boston: Pitman. Pitman series in
business and public policy, 1984. 276 р.
7. Mitchell R. K., Agle B. R., Wood D. J. Toward a
theory of stakeholder identification and salience: defining
the principle of who and what really counts. Academy of
Management Review. 1997. Vol. 22. No. 4. P. 853-886.
8. Дойль П. Менеджмент стратегия и тактика.
СПб.: Питер, 1999. 560 с.
9. Оґілві Д. Про рекламу. Київ: Клуб Сімейного
Дозвілля, 2019. 288 с.
10. Про затвердження Типового положення про
агенцію регіонального розвитку: Постанова КМУ від
11.02.2016 р. № 258. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/258-2016-п#Text.
References
1. Fedorenko, V. H., Tuhai, A. M., Hoiko, A. F.,
Dzhabeilo, V. B. (2008). Kontseptsiia klasternoi polityky v
Ukraini [The concept of cluster policy in Ukraine].
Ekonomika ta derzhava, 11, рр. 5-15 [in Ukrainian].
2. Voinarenko, M. (2011). Klastery v instytutsiinii
ekonomitsi [Clusters in institutional economics].
Khmelnytskyi, KhNU TOV «Triada-M». 502 р. [in
Ukrainian].
3. Karapetian, E. (2011). Modernizatsiia typolohii
promyslovykh klasteriv [Modernization of the typology of
industrial clusters]. Sotsialno-ekonomichni problemy i
derzhava — Socio-economic problems and the state, Issue 2
(5). Retrieved from http://sepd.tntu.edu.ua/іmages/stоrіes
/pdf/2011/11keetpk.pdf [in Ukrainian].
4. Nekrasova, L., Popenko, S. (2014). Formuvannia
klasteru yak napriamku innovatsiinoho rozvytku eko-
nomiky [Cluster formation as a direction of innovative
economic development]. Ekonomika: realii chasu —
Economics: the realities of time, 2 (12), рр. 132—138.
Retrieved from http://ecоnоmіcs.оpu.ua/fіles/archіve/
2014/n2.html [in Ukrainian].
5. Ackoff, R. (1972). A Concept of Corporate
Planning. Transl. from English G. B. Rubalsky. Moscow,
Soviet Radio. 223 p. [in Russian].
6. Freeman, R. Edward. (1984). Strategic Manage-
ment: A stakeholder approach. Boston, Pitman. Pitman
series in business and public policy. 276 р.
7. Mitchell, R. K., Agle, B. R., Wood, D. J. (1997).
Toward a theory of stakeholder identification and salience:
defining the principle of who and what really counts.
Academy of Management Review, Vol. 22, No. 4, рр. 853-
886.
8. Doyle, P. (1999). Management strategy and tactics.
St. Petersburg, Piter. 560 p. [in Russian].
9. Ogilvi, D. (2019). Pro reklamu [About advertising].
Kyiv, Klub Simeinoho Dozvillia. 288 р. [in Ukrainian].
10. Pro zatverdzhennia Typovoho polozhennia pro
ahentsiiu rehionalnoho rozvytku: Postanova KMU vid
11.02.2016 r. № 258 [On approval of the Standard
Regulations on the Regional Development Agency:
Resolution of the Cabinet of Ministers of 11.02.2016
№ 258]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/258-2016-п#Text [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 18.10.2021
Формат цитування:
Уткін В. П. Передумови, моделі та структури промислових кластерних об’єднань. Вісник економічної науки
України. 2021. № 2 (41). С. 191-196 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).191-196
Utkin, V. P. (2021). Prerequisites, Models and Structures of Industrial Cluster Associations. Visnyk ekonomichnoi
nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 191-196. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).191-196
|