Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції)

Відповідно до Постанови Президії НАН України «Про заходи НАН України з відзначення 30-ї річниці Незалежності України» від 03.03.2021 р. № 82 Інститутом економіки промисловості НАН України 4 жовтня 2021 р. проведено науково-практичну онлайн-конференцію з Проблем та перспектив розвитку сучасної економ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Hauptverfasser:	Амоша, О.І., Залознова, Ю.С., Брюховецька, Н.Ю., Булєєв, І.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові повідомлення
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183670
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції) / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова, Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 218-222. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-183670
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1836702022-04-08T01:36:03Z Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції) Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Наукові повідомлення Відповідно до Постанови Президії НАН України «Про заходи НАН України з відзначення 30-ї річниці Незалежності України» від 03.03.2021 р. № 82 Інститутом економіки промисловості НАН України 4 жовтня 2021 р. проведено науково-практичну онлайн-конференцію з Проблем та перспектив розвитку сучасної економіки. За результатами обговорення проблем реального сектору економіки інтелектуалізацію підприємств визначено як перспективний напрям сучасності. У доповідях учасників розкрито об’єктивний зв’язок суспільного поділу праці та процесів інтелектуалізації як поділ і спеціалізацію знань, що має певний порядок тактів поділу праці. Будь-які системи поділу праці мають «горизонтальний» вимір – задаються процесом перетворення матеріалу у кінцевий продукт – і «вертикальний» – визначаються процесами використання знарядь праці, накопичення, систематизації, освоєння і використання знань. Поділ та трансформація відносин праці обумовлює промислові революції, стимулює технічний та інтелектуальний прогрес, формує довгі хвилі та цикли розвитку матеріального і духовного світу. Інтелектуалізація виробництва розширює простір для адаптивного поділу праці, її вертикальна складова створює умови для переходу до нового такту інтелектуалізації. Обґрунтовано, що в державній економічній політиці і методології досліджень стоїть завдання відродження економіки та промисловості у напрямі Індустрії 4.0 на основі інтелектуалізації підприємств. Ключовими учасниками відновлення промисловості визнано: державу, бізнес, наукові (передусім НАН України) організації, інші зацікавлені учасники. Розвиток промислових підприємств у напрямі Індустрії 4.0 не означає моментальну відмову від традиційних виробництв ІІІ-IV технологічних укладів. Окремі галузі та підприємства мають потенціал більш швидкого виходу на нові стандарти та долучення до світових ланцюгів створення вартості. Виявлено актуальні державні механізми поглиблення інтелектуалізації: імпортозаміщення; стимулювання експорту; державно-приватне партнерство; розвиток людського капіталу. Національні підприємства повинні мати пріоритет перед зарубіжними при належній якості продукції. Експорт у промисловості доцільно посилювати після насичення внутрішнього ринку. Показано, що інтелектуалізація потребує від підприємств: впровадження цифрових інструментів управління виробництвом; націленості менеджменту на поглиблення інтелектуалізації, перманентної трансформації у напрямі сучасних технологічних реалій; формування цифрової культури та цінностей інтелектуалізації, розвитку цифрових навичок персоналу. Согласно Постановлению Президиума НАН Украины «О мероприятиях НАН Украины по празднованию 30-й годовщины Независимости Украины» от 03.03.2021 г. № 82 в Институте экономики промышленности НАН Украины 4 октября 2021 г. была проведена научно-практическая онлайн-конференция по Проблемам и перспективам развития современной экономики. По результатам обсуждения проблем реального сектора экономики интеллектуализация предприятий определена как перспективное направление современности. В докладах участников раскрыта объективная связь общественного разделения труда и процессов интеллектуализации как разделения и специализации знаний, имеющих определенный порядок тактов разделения труда. Любые системы разделения труда имеют «горизонтальное» измерение – задаются процессом превращения материала в конечный продукт – и «вертикальное» – определяется процессами использования орудий труда, накопления, систематизации, освоения и использования знаний. Разделение и трансформация трудовых отношений обусловливает промышленные революции, стимулирует технический и интеллектуальный прогресс, формирует длинные волны и циклы развития материального и духовного мира. Интеллектуализация производства расширяет пространство для адаптивного разделения труда, ее вертикальная составляющая создает условия для перехода к новому такту интеллектуализации. Обосновано, что в государственной экономической политике и методологии исследований стоит задача возрождения экономики и промышленности в направлении Индустрии 4.0 на основе интеллектуализации предприятий. Ключевыми участниками восстановления промышленности определены: государство, бизнес, научные (прежде всего НАН Украины) организации, другие заинтересованные участники. Развитие промышленных предприятий в направлении Индустрии 4.0 не означает моментальный отказ от традиционных производств III-IV технологических укладов. Отдельные отрасли и предприятия имеют потенциал перехода на новые стандарты и включения в мировые цепочки создания стоимости. Выявлены актуальные государственные механизмы углубления интеллектуализации: импортозамещение, стимулирование экспорта, государственно-частное партнерство, развитие человеческого капитала. Национальные предприятия должны иметь приоритет перед зарубежными при должном качестве продукции. Экспорт в промышленности целесообразно усиливать после насыщения внутреннего рынка. Показано, что интеллектуализация требует от предприятий: внедрения цифровых инструментов управления производством; перманентной трансформации в направлении современных технологических реалий; формирования цифровой культуры и ценностей интеллектуализации, развития цифровых навыков персонала. According to the Decree of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine «On the Events of the National Academy of Sciences of Ukraine on the celebration of the 30th anniversary of the Independence of Ukraine from 03.03.2021 №82. October 4, 2021 – Scientific-practical online conference «Problems and prospects of development of modern economy» held at the Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine. According to the results of the discussion of the problems of the real sector of the economy, the intellectual development of enterprises has been defined as a promising direction of modernity. In the presentations, participants revealed the objective relationship between the social division of labor and the processes of intellectualization as the division of knowledge, as well as their specialization, and the order of the division of labor. Any division of labor system has a «horizontal» dimension – determined by the process of transforming the material into the final product – and the «vertical» – is determined by the processes of using tools of labor, accumulation, systematization, development and use of knowledge. The division and transformation of labor relations determine industrial revolutions, stimulates technical and intellectual progress, and forms of long waves and cycles of development of material and spiritual world. The intellectualization of production expands the space for an adaptive division of labor, and its vertical component creates the conditions for a transition to a new type of intellectual transformation. The conference participants argued that the task of reviving the economy and industry in the direction of Industry 4.0 based on the intellectualization of enterprises is in the state economic policy and research methodology. The State, the business community, scientific organizations (especially the National Academy of Sciences of Ukraine) and other interested parties are identified as the key players in industrial rehabilitation. The development of industrial enterprises towards Industry 4.0 does not mean the immediate abandonment of traditional production III-IV technological systems. Individual industries and enterprises have the potential to adopt new standards and enter into global value chains. Relevant government mechanisms for deepening intellectualization have been identified: import substitution, export promotion, public-private partnerships, and human capital development. National enterprises should have priority over foreign enterprises, with due quality. It is advisable to strengthen exports in industry once the domestic market is saturated. Intellectualization has been shown to require enterprises to: introduce digital tools to manage production; permanently transform into modern technological realities; create digital culture and values of intellectualization, Staff digital skills development. 2021 Article Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції) / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова, Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 218-222. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).218-222 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183670 338.24:658 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові повідомлення Наукові повідомлення
spellingShingle	Наукові повідомлення Наукові повідомлення Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції) Вісник економічної науки України
description	Відповідно до Постанови Президії НАН України «Про заходи НАН України з відзначення 30-ї річниці Незалежності України» від 03.03.2021 р. № 82 Інститутом економіки промисловості НАН України 4 жовтня 2021 р. проведено науково-практичну онлайн-конференцію з Проблем та перспектив розвитку сучасної економіки. За результатами обговорення проблем реального сектору економіки інтелектуалізацію підприємств визначено як перспективний напрям сучасності. У доповідях учасників розкрито об’єктивний зв’язок суспільного поділу праці та процесів інтелектуалізації як поділ і спеціалізацію знань, що має певний порядок тактів поділу праці. Будь-які системи поділу праці мають «горизонтальний» вимір – задаються процесом перетворення матеріалу у кінцевий продукт – і «вертикальний» – визначаються процесами використання знарядь праці, накопичення, систематизації, освоєння і використання знань. Поділ та трансформація відносин праці обумовлює промислові революції, стимулює технічний та інтелектуальний прогрес, формує довгі хвилі та цикли розвитку матеріального і духовного світу. Інтелектуалізація виробництва розширює простір для адаптивного поділу праці, її вертикальна складова створює умови для переходу до нового такту інтелектуалізації. Обґрунтовано, що в державній економічній політиці і методології досліджень стоїть завдання відродження економіки та промисловості у напрямі Індустрії 4.0 на основі інтелектуалізації підприємств. Ключовими учасниками відновлення промисловості визнано: державу, бізнес, наукові (передусім НАН України) організації, інші зацікавлені учасники. Розвиток промислових підприємств у напрямі Індустрії 4.0 не означає моментальну відмову від традиційних виробництв ІІІ-IV технологічних укладів. Окремі галузі та підприємства мають потенціал більш швидкого виходу на нові стандарти та долучення до світових ланцюгів створення вартості. Виявлено актуальні державні механізми поглиблення інтелектуалізації: імпортозаміщення; стимулювання експорту; державно-приватне партнерство; розвиток людського капіталу. Національні підприємства повинні мати пріоритет перед зарубіжними при належній якості продукції. Експорт у промисловості доцільно посилювати після насичення внутрішнього ринку. Показано, що інтелектуалізація потребує від підприємств: впровадження цифрових інструментів управління виробництвом; націленості менеджменту на поглиблення інтелектуалізації, перманентної трансформації у напрямі сучасних технологічних реалій; формування цифрової культури та цінностей інтелектуалізації, розвитку цифрових навичок персоналу.
format	Article
author	Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П.
author_facet	Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П.
author_sort	Амоша, О.І.
title	Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції)
title_short	Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції)
title_full	Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції)
title_fullStr	Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції)
title_full_unstemmed	Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції)
title_sort	інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції)
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Наукові повідомлення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183670
citation_txt	Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції) / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова, Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 218-222. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT amošaoí íntelektualízacíâpídpriêmstvrealʹnogosektoruâkperspektivnijnaprâmrozvitkusučasnoíekonomíkivisnovkitarekomendacíízarezulʹtatamiprovedennânaukovopraktičnoíonlajnkonferencíí AT zaloznovaûs íntelektualízacíâpídpriêmstvrealʹnogosektoruâkperspektivnijnaprâmrozvitkusučasnoíekonomíkivisnovkitarekomendacíízarezulʹtatamiprovedennânaukovopraktičnoíonlajnkonferencíí AT brûhovecʹkanû íntelektualízacíâpídpriêmstvrealʹnogosektoruâkperspektivnijnaprâmrozvitkusučasnoíekonomíkivisnovkitarekomendacíízarezulʹtatamiprovedennânaukovopraktičnoíonlajnkonferencíí AT bulêêvíp íntelektualízacíâpídpriêmstvrealʹnogosektoruâkperspektivnijnaprâmrozvitkusučasnoíekonomíkivisnovkitarekomendacíízarezulʹtatamiprovedennânaukovopraktičnoíonlajnkonferencíí
first_indexed	2025-07-16T03:41:13Z
last_indexed	2025-07-16T03:41:13Z
_version_	1837773383065927680
fulltext	АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., БРЮХОВЕЦЬКА Н. Ю., БУЛЄЄВ І. П. 218 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ НАУКОВІ ПОВІДОМЛЕННЯ УДК 338.24:658 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).218-222 Олександр Іванович Амоша академік НАН України д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-0189-3819 e-mail: admin@econindustry.org, Юлія Станіславівна Залознова чл.-кор. НАН України д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-3106-1490 e-mail: zaloznova@nas.gov.ua, Наталя Юхимівна Брюховецька д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-6652-4523 e-mail: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua, Іван Петрович Булєєв д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-7912-3649 e-mail: Buleev.I.P@nas.gov.ua, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ (висновки та рекомендації за результатами проведення науково-практичної онлайн-конференції) Відповідно до Постанови Президії НАН України «Про заходи НАН України з відзначення 30-ї річниці Незалежності України» № 82 від 03.03.2021 р. 4 жовтня 2021 р. Інститутом економіки промисловості НАН Ук- раїни проведено онлайн-конференцію з проблем та перспектив розвитку сучасної економіки. У конференції взяли участь фахівці інститутів НАН та університетів МОН України. За результатами обговорення проблем реального сектору економіки та стимулювання інте- лектуалізацію підприємств визначено як перспектив- ний напрям сучасності. Прийнято такі висновки і ре- комендації. 1. Розкрито об’єктивний зв’язок суспільного по- ділу праці у вертикальному та горизонтальному вимі- рах процесів інтелектуалізації як поділ і спеціалізацію знань, що має певний порядок тактів поділу праці. Будь-які системи поділу праці мають «горизонтальний» вимір — задається процесом перетворення залученого початкового матеріалу у кінцевий продукт або напів- фабрикат, і «вертикальний» вимір — задається проце- сами використання знарядь праці (інструментів), ви- робництва, накопичення і систематизації, освоєння і використання знань, що забезпечують перетворення знарядь у «засоби» діяльності (праці). Поділ та трансформація відносин праці забезпе- чує технічний та інтелектуальний прогрес, виробничі революції, великі хвилі та цикли розвитку матеріаль- ного і духовного світу. Інтелектуалізація виробництва розширює простір для адаптивного поділу праці, а вертикальна складова створює умови для переходу до нового такту інтелектуалізації. 2. На основі узагальнення підходів щодо поняття «інтелектуалізація», її сутності та структури визначено спільні та відмінні риси, що об’єднують та розрізня- ють поняття інтелектуалізації у загальному розумінні, інтелектуалізації економіки, праці, персоналу, підприєм- ства, виробництва, управління тощо. Інтелектуаліза- цію, незважаючи на відмінність формулювань в підхо- дах, об’єднує дві загальні властивості: перше — це об'єкт інтелектуалізації (інтелектуальний потенціал), друге — це предмет або результат інтелектуалізації (поліпшення інноваційного продукту). Відмінність підхо- дів визначає різноманітність їх класифікації. Інтелек- туалізація у загальному розумінні — це процес поси- лення ролі інтелекту та привнесення інтелектуального змісту у людський потенціал, який приводить до збільшення частки творчої розумової праці в суспіль- стві, економіці, на підприємстві, виробництві та за ра- хунок збільшення частки штучного інтелекту в соці- ально-економічних процесах. Інтелектуалізацію під- приємств розглянуто як процес зростання ролі інте- лекту (природного та штучного), що підвищує частку сфер нематеріального виробництва і зміну продукту (від матеріального до інтелектуального) праці та до- зволяє задовольнити суспільні потреби з більшим ко- рисним ефектом. Це процес підвищення ролі, засто- сування та використання знань, інформації інновацій- ного характеру у суспільному житті. Структуру інте- лектуалізації підприємства реального сектору економіки запропоновано розглядати залежно від видів його діяльності. АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., БРЮХОВЕЦЬКА Н. Ю., БУЛЄЄВ І. П. 2021/№2 219 3. В період індустріального етапу капіталізму, за- вдяки використанню індустріальних методів та засобів виробництва сформовано середній клас за необхід- ністю виробництва, яке вимагало інтелектуалізації ро- бочої сили. Сучасний стан капіталістичного розвитку потребує значно меншої кількості людських ресурсів, які замінює та змінює роботизація, штучний інтелект і технології віддаленого доступу. Відбуваються про- цеси розмивання та скорочення середнього класу, ін- телектуалізації виробничого потенціалу в цілому. Ви- явлено, що на потребу капіталу лише незначний про- шарок технічних фахівців має на потребу нарощувати рівень своєї інтелектуалізації, необхідної для обслуго- вування ІНБІКС-технологій, цифровізації підпри- ємств та суспільства. 4. У той же час досягнення стабільності суспіль- ства потребує збереження частки середнього класу. Держава, еліта, правлячий клас повинні його підтри- мувати, частково обмежуючи себе. Виявлено можли- вості формування системи підвищення інтелектуаліза- ції виробництва: від школи до системної безперервної перепідготовки, що може бути реалізовано в межах ін- клюзивного капіталізму, нового світового господар- сько-соціального укладу. 5. Системна криза в Україні, зокрема її найбільш відчутні періоди: 2014-2015 рр., світова криза, пов’яза- на із пандемією Covid-19 та загальносвітові тренди розвитку промисловості у напрямі Індустрії 4.0 змушу- ють суспільство переосмислювати розвиток економіки, промисловості, визначати її ключові і перспективні га- лузі, посилювати дієвість промислової політики, дер- жавних механізмів стимулювання поглиблення інтелек- туалізації галузей з метою відновлення конкурентоспро- можності промисловості України. Вибір пріоритетних напрямів національної промисловості для державної підтримки для Україні є одним із актуальних питань. На державному рівні пріоритетні галузі визначено і за- тверджено у Розпорядженні Кабінету Міністрів Укра- їни від 14.08.2013 № 843-р. «Про затвердження пере- ліку пріоритетних галузей економіки» та інших доку- ментах. Важливе місце серед пріоритетних галузей займає машинобудування, яке розглянуто як комплекс наукових та проєктно-конструкторських організацій, підприємств, що виробляють засоби виробництва для власних та інших галузей економіки. Розвиток цієї га- лузі безпосередньо впливає на забезпечення комплексної механізації та автоматизації виробництва, прискорення впровадження науково-технічних досягнень, оновлення всієї економіки. Особливостями діяльності машинобу- дівних підприємств порівняно з підприємствами ін- ших галузей є висока наукоємність продукції, тривалі- ший цикл її розробки та впровадження у виробництво, спільний виробничий цикл для більш ніж одного підприєм- ства; швидке моральне зношування основних засобів і готової продукції. 6. Протягом трьох десятиліть триває криза у ма- шинобудуванні. У 1991 р. частка машинобудування в структурі промислового комплексу України становила понад 30%, у 2008 р. — 13,3, у 2013 р. — 8,7; у 2019 р. — 7,6%. В економічно розвинених країнах питома вага машинобудування в продукції промисловості складає від 30 до 60%. У Німеччині цей показник становить 53,6%, в Японії — 51,5, Великобританії — 39,6, Китаї — 35,4, Угорщині — 49, Словенії — 36, Південній Кореї — 34, Росії — 20%. Фахівцями доведено, що тільки при 30% і більше машинобудування у структурі промисло- вого комплексу можливе технічне переоснащення на- ціональної промисловості. Загальними проблемами розвитку галузі машинобу- дування в Україні є: недостатня інформованість про стан внутрішніх та зовнішніх ринків, застарілість і низький технічний рівень основних фондів, слабка мо- дернізація; висока собівартість виробництва: енерго- ємність, матеріалоємність; недостатня інноваційна ак- тивність підприємств та зв’язок наукової бази із ви- робництвом; зниження попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках; недостатній рівень забезпечення фінансовими ресурсами та інвестиційної діяльності; подорожчання зовнішніх фінансових ресурсів та жорсткі умови їх залучення, недосконалість механізмів кредитування; відсутність підтримки і належного конт- ролю з боку держави за діяльністю монополістів і по- середників; недосконала політика трансформації га- лузі, що призвела до ліквідації багатьох високотехно- логічних виробництв; дефіцит висококваліфікованих фахівців, відтік кваліфікованих кадрів за кордон, від- сутність механізмів мотивації праці у галузі. 7. Потенціал промислових підприємств до інте- лектуалізації у напрямі Індустрії 4.0 низький у порів- нянні із іншими країнами світу. Промисловість в Ук- раїні переживає системну кризу, яка особливо від- чутна на підприємствах базових галузей промисло- вості: металургії та машинобудуванні. За показниками готовності до впровадження провідних технологій Ук- раїна у світовому рейтингу займає середні позиції, є країною із обмеженою виробничою базою, відсутні виражені фактори для впровадження новітніх техно- логій. Україна експортує й імпортує переважно про- дукцію, що не потребує складних ноу-хау у вироб- ництві та із низькою доданою вартістю (сировину і на- півфабрикати). Витрати на НДДКР порівняно з ін- шими країнами світу незначні. Все це вказує на те, що сучасні вектори світового промислового розвитку є здебільшого викликом до можливостей і готовності української промисловості. Тому відродження про- мисловості і забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств на внутрішньому і зовніш- ньому ринках повинно стати одним із пріоритетів на- ціонального економічного розвитку країни. Для під- вищення складності економіки і промислової продук- ції, що виробляється в Україні, слід збільшувати інно- ваційну складову знань, технологій та інших ноу-хау у виробництві традиційних галузей та розвивати висо- котехнологічні і середньовисокотехнологічні галузі економіки. Галузь ІКТ в Україні має потенціал і по- требує стимулювання і розвитку. 8. Процес інтелектуалізації підприємств в умовах глобальних економічних орієнтирів і Індустрії 4.0 на- буває специфічних рис, а саме дозволяє промисловим підприємствам швидко і якісно змінюватися за ко- роткий проміжок часу. Це потребує: — об’єднання ключових учасників модернізації промисловості у напрямі Індустрії 4.0 на основі їх ін- телектуалізації (держави, бізнесу та підприємств дер- жавного сектору, науки і освіти); — поглиблення інтелектуалізації промислових підприємств у таких пріоритетних напрямах: 1) розви- ток людського капіталу на підприємстві шляхом без- перервного навчання, підвищення кваліфікації, обіз- наності персоналу про інноваційні трансформації, стимулювання збереження висококваліфікованого персоналу; 2) трансформація національних виробництв АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., БРЮХОВЕЦЬКА Н. Ю., БУЛЄЄВ І. П. 220 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ в інтелектуальні із використанням досягнень третьої і четвертої промислових революцій шляхом визначення провідних галузей і підприємств (передусім: металур- гії, машинобудування, аерокосмічної галузі, біо- і нанотехнологій, фармацевтики), які мають стійкий потенціал до інтелектуалізації; розробки програм сти- мулювання розвитку провідних галузей і підприємств; прямої участі та сприяння уряду розвитку компаній в ключових секторах економіки. Розвиток промислових підприємств у напрямі Ін- дустрії 4.0 не означає моментальну відмову від тради- ційних виробництв ІІІ-IV технологічних укладів. З одно- го боку, це поступовий, постійний, безперервний про- цес підвищення інтелектуалізації, який слід впевнено втілювати на усіх рівнях роботи підприємства, пере- творюючи традиційні виробництва на інноваційні. З іншого — для окремих галузей і підприємств є можли- вість більш швидкого розвитку із виходом на нові стандарти та долучення до світових ланцюгів вартості. 9. Провідні країни світу обрали концепцію Ін- дустрії 4.0 як орієнтир промислового розвитку, що по- значається на поглиблені процесів інтелектуалізації. Переваги поглибленої автоматизації, цифровізації у напрямі Індустрії 4.0 активно демонструють такі сві- тові компанії, як Haier, Tesla, Adidas, Harley-Davidson, BMW, Bayer, Procter&Gamble, Simens та інші. Україна поки значно відстає, є низка проблем, що перешкод- жають швидкому переходу до технологій Індустрії 4.0. Виявлено машинобудівні підприємства в Україні, які поглиблюють інтелектуалізацію на основі впроваджен- ня сучасних інструментів управління виробництвом: 1) Державне підприємство «Зоря-Машпроект» — укра- їнський розробник і виробник суднових і промислових газотурбінних установок. До складу підприємства вхо- дять НДЦ «Машпроект» і Серійно-виробниче управ- ління «Зоря»; 2) Львівський локомотиворемонтний за- вод; 3) Кременчуцький колісний завод; 4) Рівнен- ський завод високовольтного обладнання (РЗВА); 5) ДП «Антонов»; 6) ПАТ «ФЕД» — сучасне механо- обробне виробниче підприємство, яке виробляє скла- дні вузли і модулі для підприємств авіакосмічної га- лузі; 7) «ІНТЕРПАЙП» — міжнародна вертикально ін- тегрована компанія, виробник безшовних і зварних труб, а також залізничних коліс. Впровадження у дія- льність цих підприємств інструментів управління су- часним виробництвом дозволило суттєво підвищити показники їх ефективності. Досвід цифрової транс- формації мають також компанії ДТЕК, СКМ, Метін- вест, Біофарм, УкрБуд. 10. Успішним прикладом реалізації ДПП в Укра- їні є платформа «Центр економічного відновлення», де Рада з питань економічного розвитку України при Ка- бінеті Міністрів України у 2020 р. об’єднала аналітичні центри, незалежних експертів та бізнес для прове- дення досліджень і розробки стратегічних документів розвитку країни. На базі даної платформи вже активно розробляються програми розвитку економіки країни, зокрема розроблено «Національну економічну страте- гію-2030» (НЕС-2030) (затверджено Постановою Кабі- нету Міністрів України № 179 від 3 березня 2021 р.). Національна економічна стратегія-2030 (НЕС- 2030) є важливим інструментом розвитку економіки, зокрема промисловості, представляє головні вектори, за якими буде розвиватися Україна: стимули для про- мисловості, для агросектору, для видобування, транс- портні коридори, стимули для IT та R&D, для інфра- структури та внутрішніх перевезень, для енергетич- ного сектору. Урядом визначено вектори довгостроко- вого розвитку, тренди майбутнього десятиліття, стра- тегічні цілі розвитку промисловості, але, незважаючи на позитивні зрушення, невирішеними залишаються пи- тання щодо методів стимулювання галузей промисло- вості до розвитку і поглиблення інтелектуалізації в умовах Індустрії 4.0, удосконалення правової бази в умовах нових викликів і реалій як надважливого драй- вера стабільної довгострокової трансформації та фор- мування стійких інститутів у суспільстві. 11. Встановлено, що актуальними механізмами стимулювання машинобудування до поглиблення інте- лектуалізації в умовах Індустрії 4.0 з боку держави є: імпортозаміщення; стимулювання експорту; держав- но-приватного партнерства; розвитку людського капі- талу у галузі машинобудування. Одним із механізмів розвитку машинобудування є реалізація політики імпортозаміщення. Для активі- зації цього процесу потрібні інституційні та організа- ційні інновації, законодавча підтримка з боку уряду, застосування державної підтримки проєктів імпорто- заміщення. Форми цієї підтримки можуть бути різ- ними: пряме субсидування з бюджету; доступ до піль- гових кредитів; зниження оподаткування для окремих підприємств, що впроваджують процес імпортозамі- щення; диференціація рівня митних ставок залежно від ступеня готовності продукту: нижчі ставки на ім- порт сировини, технологій, вищі — на імпорт готових товарів, локалізація виробництва. Доцільним є застосування показника локалізації виробництва машинобудівної продукції при держзаку- півлях як інструменту промислової політики. Зважа- ючи на необхідність розвитку національного вироб- ництва, ініціативи у підтримку національної промис- ловості, зокрема машинобудування є наразі досить вчасними. Зміни до закону «Про публічні закупівлі» та проєкт постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації пілотного проєкту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва» спроможні дати поштовх до розвитку машинобудування в Україні та частковій заміні імпортних промислових товарів та ма- ють стимулювати національні виробництва до їх вклю- чення у міжнародні ланцюги створення вартості. Проєкт змін до Закону України «Про публічні за- купівлі» потребує правового доопрацювання. Зокрема питання, що стосується міжнародних зобов’язань: слід розглянути можливість закріплення для України спе- ціального режиму розвитку (special and differential treatment) на визначений термін та можливості вста- новити норми локалізації виробництва для державних закупівель. 12. Суттєвою проблемою галузі є нестача люд- ського капіталу: фахівців високої кваліфікації, інжене- рів, що обумовлено відсутністю належної мотивації та стимулювання праці, можливостей і умов для творчої реалізації і впровадження технічних ноу-хау у вироб- ництво. Дослідження свідчать, що робота інженерів у сучасних умовах та у майбутньому як ніколи стане за- требуваною. Особливістю перспективного розвитку інженерної справи у галузі машинобудування є злиття декількох напрямів, це ІТ та саме механізація проце- сів, прикладами є: розробка робототехніки та інших АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., БРЮХОВЕЦЬКА Н. Ю., БУЛЄЄВ І. П. 2021/№2 221 машин, сумісних із технологіями телеметрії та автома- тизації; створення 3D-принтерів для всього, від ви- робництва взуття до будівельних компонентів; побу- дова автомобілів, що керуються автопілотом та працю- ють від стійкої енергії; створення біоніки, когнітивних доповнень та сучасної медичної техніки; проєктування дронів; створення нових та вдосконалення існуючих технологій енергетики; виготовлення ракет, супутни- ків та інших інструментів та компонентів електронних систем, що використовуються у космосі; побудова датчиків, GPS, RFID та інших засобів та систем сте- ження; нанотехнології для різних сфер. РЕКОМЕНДАЦІЇ В економічній політиці і методології досліджень слід виходити з того, що: — ключовими учасниками модернізації промис- ловості у напрямі Індустрії 4.0 на основі їх інтелекту- алізації є: держава (уряд, законодавчі органи, органи місцевого і регіонального управління); бізнес (підпри- ємці, керівники, топ-менеджмент), наукові (передусім НАН України) та освітні організації, інші зацікавлені організації і учасники (ЗМІ, спеціалісти у сфері ІКТ, консалтингові компанії, фінансовий сектор, центри інформаційної підтримки, бізнес-інкубатори тощо); — для об’єднання усіх зацікавлених сторін необ- хідно налагодження співпраці, зокрема використання механізму державно-приватного партнерства (ДПП). Важливу роль у процесах поглиблення інтелектуаліза- ції промислових підприємств в умовах технологічного прогресу відіграє держава, яка повинна сприяти спів- праці та стимулюванню пріоритетних галузей, слідку- вати за вчасною трансформацією інституціональної бази в країні. Вже сьогодні уряди деяких країн вкла- дають кошти у створення національних платформ, щоб підвищити обізнаність про технології, сприяти співробітництву між дослідницькими організаціями та компаніями приватного сектору. Для відродження економіки, промисловості, роз- витку машинобудування в України спиратись на таке: Перед органами управління всіх рівнів (від макро- до мікрорівня, управління суб’єктами госпо- дарської діяльності) стоїть завдання відродження еко- номіки, промисловості шляхом модернізації підпри- ємств, перш за все машинобудування. Питома вага ма- шинобудування в економіці, промисловості повинна бути доведена до рівня кількісних і якісних показни- ків, які забезпечать повне оновлення на сучасному на- уково-технологічному рівні матеріально-технічної ба- зи усіх галузей економіки, промисловості за 8-10 ро- ків. Їх основу можуть скласти машини та обладнання вітчизняного виробництва, що потребує створення відповідних умов відродження вітчизняних машинобу- дівних підприємств, розширення внутрішнього ринку. Планом дій уряду у сфері промисловості повинна стати промислова політика, функцією якої є: визна- чення і підтримка пріоритетних напрямів національ- ної промисловості, видів економічної діяльності; сти- мулювання впровадження нових технологій; допомога у налагодженні взаємодії у рамках ДПП. Визначаль- ним при цьому для розвитку промисловості в Україні і поглиблення її інтелектуалізації в умовах технологіч- ного прогресу є стабільність інституціонального сере- довища, інститутів і обраних векторів співробітництва держави та бізнесу. Внутрішній ринок потребує певної інфраструк- тури, достатнього фінансування інноваційно-інвести- ційної діяльності суб’єктів господарювання. Уряду і підприємствам слід враховувати, що галузь машинобудування в Україні переживає кризу та по- требує серйозної підтримки з боку держави. Актуаль- ними механізмами стимулювання машинобудування до поглиблення інтелектуалізації в умовах Індустрії 4.0 з боку держави є: стимулювання імпортозаміщення; стимулювання експорту; державно-приватне партнер- ство; розвиток людського капіталу у галузі машинобу- дування. Зміни до закону «Про публічні закупівлі» та проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проєкту зі здійснення за- купівель техніки галузі машинобудування з підтвер- дженим ступенем локалізації виробництва» спроможні дати поштовх до розвитку машинобудування в Україні та частковій заміні імпортних промислових товарів. Зважаючи на те, що Україна підписала ряд міжна- родних договорів щодо вільної торгівлі, слід більш де- тально визначити та обґрунтувати національні інте- реси щодо захисту національної і економічної безпеки, правомірність змін до закону «Про публічні закупівлі» та можливості їх впровадження в українське законодав- ство. Слід розглянути можливість закріплення для Ук- раїни спеціального режиму на визначений термін та можливості встановити норми локалізації вироб- ництва для державних закупівель. Уряду слід враховувати те, що експорт у промис- ловості доцільно активно розвивати після насичення внутрішнього ринку та укріплення конкурентних по- зицій галузі на ньому. Національні підприємства по- винні бути пріоритетними перед зарубіжними, однак якість продукції повинна бути високою, а ціна конку- рентною. Для цього слід підвищити стандарти якості в середині країни до європейських. Ключовими учасниками модернізації промисло- вості у напрямі Індустрії 4.0 на основі їх інтелектуалі- зації є: держава, бізнес, наукові та освітні організації, інші зацікавлені організації і учасники. Для поєднання інтересів ключових учасників процесу інтелектуаліза- ції в умовах Індустрії 4.0 в Україні доцільно створити на державному рівні Національну платформу розвитку і модернізації промисловості, у рамках якої:  Центр розвитку промислових підприємств в умо- вах Індустрії 4.0 на основі їх інтелектуалізації, який за- безпечить рівноправну участь та підтримку усіх клю- чових сторін у найважливіших заходах країни, присвя- чених питанням інтелектуалізації підприємств, залу- чення їх до формування стратегій, програм розвитку, модернізації та реформування освіти та професійної підготовки тощо. На рівні областей доцільно створити АМОША О. І., ЗАЛОЗНОВА Ю. С., БРЮХОВЕЦЬКА Н. Ю., БУЛЄЄВ І. П. 222 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ відповідні регіональні Центри, НАН України розро- бити науково-методичне забезпечення центрів роз- витку та здійснювати подальшу їх координацію;  Національний фонд розвитку і модернізації про- мисловості для забезпечення промислових підпри- ємств дешевими кредитами, інвестиційними ресур- сами з метою поглиблення інтелектуалізації, впро- вадження цифрових технологій у промислове вироб- ництво (на кшталт «Національного фонду досліджень України»). Поглиблення інтелектуалізації у напрямі Індустрії 4.0 і цифровізації потребує від підприємств:  ефективності бізнес-процесів (у тому числі за рахунок впровадження цифрових інструментів управ- ління виробництвом);  націленості менеджменту на поглиблення інте- лектуалізації, авторитету керівника як організатора цифрової та інтелектуальної трансформації підприєм- ства;  перманентної трансформації у напрямі сучас- них технологічних реалій;  постійного розвитку персоналу (розвиток нави- чок, необхідних для розумної промисловості);  співробітництва в середині підприємства (роз- виток підходів до управління);  застосування вже працюючих моделей або тех- нологій ззовні (у тому числі за рахунок співробіт- ництва і пошуку необхідних рішень);  створення культури та цінностей поглиблення інтелектуалізації у напрямі Індустрії 4.0;  редизайну продукції та послуг з урахуванням потреб клієнтів (запити споживачів як драйвер циф- рової трансформації: дослідження потреб і очікувань споживачів на внутрішньому і зовнішньому ринках);  послідовного розвитку і поглиблення інтелекту- алізації, поетапного досягнення цифрової зрілості;  аналізу кращих світових практик та застосу- вання досвіду інтелектуальних виробництв;  співробітництва із асоціаціями і союзами про- мислової цифровізації;  участі у промислових форумах, спеціалізованих виставках;  підтримки досліджень та інновацій. Стаття надійшла до редакції 18.10.2021 Формат цитування: Амоша О. І., Залознова Ю. С., Брюховецька Н. Ю., Булєєв І. П. Інтелектуалізація підприємств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасної економіки (висновки та рекомендації за результатами про- ведення науково-практичної онлайн-конференції). Вісник економічної науки України. 2021. № 2 (41). С. 218-222. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).218-222 Amosha, О. I., Zaloznova, Yu. S., Bryukhovetskaya, N. Yu., Buleev, I. P. (2021). Real-Sector Enterprise Intellec- tualization as a Promising Avenue for the Development of the Modern Economy (Conclusions and Recommendations of an Online Science and Practical Conference). Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 218-222. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).218-222

Institution

Ähnliche Einträge